Л?ле? ? ласт?вки навесн?, фрагмент.
Санторин
, бл. 1500 р. до н. е.
Фре?ска
(в?д
?тал.
fresco
,
дос.
≪св?жий≫) ? живопис на волог?й
штукатурц?
, одна з техн?к наст?нного малярства, протилежна до
≪альсекко≫
(розпис по сухому). Робилися за допомогою сиру, шматк?в каменю, природних барвник?в та ?нших засоб?в.
Досл?дження технолог??
[
ред.
|
ред. код
]
У
XX стол?тт?
р?зн? технолог?? старовини пройшли перев?рки, х?м?чний анал?з ? анал?з складових речовин, детально перев?рен? за письмовими чи арх?вними записами. В пол? ретельних досл?джень була ? технолог?я фресок, як ≪по вологому≫ (буон-фреска,
?тал.
bouone fresco
,
лат.
in udo
), так ? ≪по сухому≫ (
?тал.
a secco
,
лат.
in arido
).
Якщо прийняти техн?ку фрески ≪по вологому≫ з використанням
вапна
за стандарт, то далеко не вс? стародавн? ст?нописи сл?д вважати суто фресками. Це дов?в у сво?й книз? ≪Матер?али ? ремесла Стародавнього ?гипту≫ ?гиптолог з Британ?? А. Лукас. ?гипетська цив?л?зац?я в пер?од
XXX
?
XI
стол?ть до н. е. не знала вапна. Використання вапна розпочалося приблизно з
IV стол?ття до н. е.
в добу
Птолеме?в
? привнесена греками.
Але вапно було в?доме в
Ассир??
,
Вавилон??
, у
Ф?н?к??
. Сум?ш вапна з розмеленою на порох цеглою використовували для створення вологост?йких замазок при створенн? акведук?в чи г?дротехн?чних споруд. Входило вапно ? в сум?ш з
г?псом
при тинькуванн? споруд.
Високояк?сн? вапнян? сум?ш? використовували в житлових ? палацових спорудах
егейсько? культури
, як? були
?рунтами
для ст?нопис?в, датованих
XXX
?
XII
ст. до н. е. Але нав?ть ?х умовно в?дносять до фресок як ≪по вологому≫.
Карбон?зац??
розпис?в сприяли дом?шки тиньку, а не вапно, що не входило до складу фарб.
? значн? розб?жност? ? з ст?нописами
Староданього Риму
, як? мають значн? в?дм?нност? в?д уславлених фресок доби ?тал?йського
В?дродження
. За висновками Е. Бергер технолог?я ?тал?йських майстр?в в?др?зня?ться в?д технолог?? давньоримсько?. То? ж думки дотримувався ? в?домий радянський технолог Д. ?. Киплик. За висновками технолог?в, не було ?дино? стандартно? техн?ки фрески ≪по вологому≫ на вапнякових ?рунтах водними фарбами, як? в?др?знялись в?дсотком вм?сту оксиду
кальц?я
. Але безумовно, що ця технолог?я зародилася в глибинах антично? культури ? була розповсюджена на всю тертор?ю антично? ойкумени. Розб?жност? в технолог?ях, однак, не стали в завад? при створен?
ст?нопис?в
високо? мистецько? вартост? ? в
Стародавньому ?гипт?
, ? на остров?
Крит
, ? в
Стародавн?й Грец??
, про, що св?дчать археолог?чн? знах?дки у в?дпов?дних рег?онах.
?сну? сух?ша (
?тал.
al secco
) та волог?ша (
?тал.
al fresco
) технолог?я написання фрески.
Написання фресок al secco ? не досить складним, тому що робота над такою фрескою може тривати не один день. Вапняна вода та п?гмент наносяться разом. Але повторне зволоження тиньку веде до його псування.
При написанн? al fresco п?гменти чи фарби наносяться на вологу штукатурку, яку попередньо (перед накладанням п?гменту) зволожують вапняковою водою. При нанесенн? п?гмент зм?шу?ться з вапняковою водою ? ста? вапняковою фарбою. При засиханн? виника? однор?дний тиньк з малюнком. Б?льш?сть художник?в витрачали на роботу над значними фресками в?д 5 рок?в, але чим довше майстер працю? над шедевром, тим нижча його як?сть, адже тиньк в?д вологи почина? кришитись.
Секрети технолог?? давньоримських фресок
[
ред.
|
ред. код
]
В?лла М?стер?й, арх?тектурн? композиц?? в мал?й куб?кул?.
Нам дос? нев?дом? вс? секрети технолог?? фресок в
Помпеях
. Увагу привертають як ?х збережен?сть, так ? яскрав? фарби, багатш?, н?ж кольоров? гамми грецьких
художник?в
попередньо? доби. Лише дещо п?дказали описи в творах
Пл?н?я Старшого
та
В?трув?я
, дещо ? залишки горщик?в з фарбами, знайден? в Помпеях. За припущеннями, це комб?нац??
темпери
з
енкавстикою
. Поверхню ст?ни тинькували, найстаранн?ше готували поверхневий шар з
мармуровим
чи
алебастровим
порохом для блиску ? зм?цнення тиньку. Поверхню шл?фували, робили
ст?нопис
, який ретельно захищали шаром прозорого
в?ску
з рослинною ол??ю. В?ск сплавляли з фарбами маленькими
смолоскипами
? посудом з жаринами, а пот?м додатково шл?фували чистим полотном.
-
Давньоримська фреска, Геркуланум
-
Давньоримська фреска, Колледжо дель? Августал?, Геркуланум. Колишня композиц?я з фресками
-
Давньоримська фреска (М?нерва та Юнона з Гераклом на Ол?мп?), Колледжо дель? Августал?,
Геркуланум
-
Давньоримська фреска з акторами в масках, Рег?ональний археолог?чний музей,
Палермо
,
Сицил?я
Збережен? фрески доби В?зант??
[
ред.
|
ред. код
]
Романськ? фрески Каталон??
[
ред.
|
ред. код
]
У межах романського стилю розвивалися й монументальн?
живопис
?
скульптура
. За художн?ми ознаками мистецтво цього пер?оду схематичне, умовне. Для романсько? композиц?? характерн? прост?р, позбавлений глибини, р?зномасштабн? ф?гури, р?зк? кольоров? гами.
Ун?кальн? м?сцев? особливост? мав фресковий
живопис
романсько? доби в Каталон??. Схематизм композиц?й каталонськ? майстри по?днують з геометричними орнаментами, витоки яких в античному мистецтв? ? в ретельно розроблених моза?ках В?зант??. В?дсутн?сть коштовних
смальт
в Каталон?? компенсували яскравими фарбами. На збагачення художн?х образ?в працюють як спроби в?дтворити шати з коштовних тканин, так ? широк?, р?знокольоров? смуги на тл?. Зроблен? перш? спроби надати ?ндив?дуальних рис ? образам святих, що подан? з застиглими, виряченими очима: але вони вже розр?зняються зач?сками, чорним чи сивим волоссям. Поряд з безбородими юнаками ? сив? чолов?ки з ≪б?ограф?ями≫. Найшанован?ших святих супроводжують написи (Апостол Вартоломей, ?вангел?ст Матв?й, Св. Петро). За вказ?вкою атрибут?в можна розп?знати шанованих святих ? без напис?в (Апостола Петра подають з ключами, як? той отримав в?д Христа). Серед б?бл?йних персонаж?в ? ? сераф?ми з крилами зам?сть т?л, ? жертовн? багатоок? тварини (в?л, ягня). Б?бл?йн? сюжети на фресках доповнен? притчами (д?ви розумн? ? нерозумн?), як? стануть сюжетами для скульптурних композиц?й доби готики у Франц??.
Залишки каталонських фресок були знайден? в малих сакральних спорудах в П?ренеях. В 1920-т? роки ?х обережно зняли з? ст?н ? перенесли в
Барселону
. На початку 21 стол?ття ?х експонують в окремих залах на штучно в?дтворених арх?тектурних поверхнях, що точно коп?юють перв?сн? романськ? форми в тод?шн?х ?нтер'?рах.
Фрески ?вропейського середньов?ччя
[
ред.
|
ред. код
]
Фреска ≪Оплакування Христа≫,
Грац
,
Австр?я
Коштовн? ?тал?йськ? фрески XV ст.
[
ред.
|
ред. код
]
На етап? раннього в?дродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис. Б?льш?сть ?тал?йських художник?в цього пер?оду ? саме фреск?сти. Творч?сть деяких з них ми зна?мо т?льки завдяки фрескам. Реформи фрескового живопису, розпочат?
Джотто
, стають школою для покол?нь ?тал?йських митц?в. Монастир? змагаються в запрошенн? на роботи в?домих художник?в. фрески-шедеври вкривають як ст?ни старих, ще готичних споруд, так ? нових ? в пров?нц?ях, ? в мистецьких центрах. Фресками прикрашали як церкви, так ? палаци, церковн? ? домашн? каплиц?, сусп?льно значущ? споруди, як
фасади
, так ?
?нтер'?ри
. Сюжети ? Старий Запов?т (Створення Адама), сцени життя ? страст? Христов? (Благов?щення, Та?мна вечеря, Поц?лунок Юди, Розп'яття, Оплакування Христа), танок смерти, алегор?? (Алегор?я мудрого правл?ння), м?ф?чн? персонаж? (Геракл,
Сив?ли
), батальн? сцени (≪Перемога ?мператора Костянтина над Максенц??м≫), ф?ксац?я под?й папського двору (≪Заснування Ватикансько? б?бл?отеки папою Сикстом IV≫), значущ? под?? др?бних герцогських двор?в тощо.
Фреска Мазаччо ≪ Диво з динар??м≫
Джул?ано Пезелло
. Фреска в купол? ≪З?рки та знаки зод?ака≫,
1442
р., Стара сакрист?я, Флоренц?я
Андреа дель Кастаньйо
, ≪Та?мна вечеря≫.
Перуджино,
Сикстинська каплиця
, ≪ Христос переда? ключ? в?д рая Апостолу Петру≫.
Серед найзначущ?ших фресков? цикли -
- Мазаччо
(
Каплиця Бранкачч?
, ≪Диво з динар??м≫, ≪Вигнання з раю Адама ? ?ви≫, Флоренц?я)
- П?нтур?ккьо
(фрески апартамент?в Борджа, Ватикан)
- Паоло Учелло
(≪Створення Адама≫, ≪Гр?хопад?ння≫, ≪?стор?я Ноя≫)
- П?занелло
(≪Св. Георг?й зв?льня? доньку царя Трапезунду≫, ц-ва Сант Анастаз?я,
Верона
)
- П'?ро делла Франческа
(≪Перемога ?мператора Костянтина над Максенц??м≫, ц-ва Сан Франческо,
Ареццо
)
- Фра Анжел?ко
(
Каплиця папи Миколая V
,
Ватикан
)
- Лука С?ньорелл?
(
Страшний суд
, собор,
Орв'?то
)
- Андреа дель Кастаньйо
(В?лла Пандольф?н?, Ланьяйя)
- Беноццо Гоццол?
(≪Поклон?ння волхв?в≫, каплиця палаццо Медич?-Р?кард?)
- Ф?л?ппо Л?пп?
(в?втарна апсида, собор в Прато)
- Алессо Бальдов?нетт?
(
Каплиця кардинала Португальського
, ц-ва Ман М?н?ато аль Монте, Флоренц?я)
- Андреа Мантенья
(Камера дель? Споз?, палац Гонзага, Мантуя, ≪Шлях Св. Якова до м?сця страти≫, ц-ва Ерем?тан?,
Падуя
)
- Домен?ко Г?рляндайо
(≪Народження Д?ви Мар??≫, ≪Винищення немовлят за наказом царя ?рода≫, ≪Зустр?ч Мар?? ? ?лизавети≫)
- Мелоццо да Форл?
(≪Заснування Ватикансько? б?бл?отеки папою Сикстом IV≫, Ватиканська п?накотека)
- Ф?л?пп?но Л?пп?
(каплиця Строцци, ц-ва Снта Мар?я Новелла, Флоренц?я)
- Сандро Ботт?челл?
(
Сикстинська каплиця
, сцени з життя Мойсея)
- П'?тро Перуджино
(
Сикстинська каплиця
, ≪Христос переда? ключ? в?д рая Апостолу Петру≫)
- Франческо дель Косса
(фрески палаццо Ск?фанойя, ≪М?сяц? року≫,
Феррара
)
- Браманте
(≪Ф?лософи Геракл?т та Демокр?т≫, П?накотека
Брера
)
- Леонардо да В?нч?
(
Та?мна вечеря
, М?лан)
Бог Яма з
колесом сансари
(буття та перетворень). ?нду?зм
Техн?ку фрески знали та використовували ? в Аз??. Особливо в?дом? фрески доби
буддизму
, що збереглися в
?нд??
та
Кита?
. Окр?м рел?г?йно? тематики зустр?чаються ? св?тськ? зображення (ст?нописи в Сиг?р??,
Шр? Ланка
). Мало фресок створено ? збережено в Япон??.
Ц?кавим зразком рел?г?йних фресок ? зображення бога Ями з пантеону
?нду?зму
. В?н сидить в умовному простор?, руками та зубами утримуючи колесо сансари. Тло колеса розбите на сектори-д?лянки, як?
художники
використовували для зображень реальних та м?ф?чних. Тут зазвичай знаходять сцени в?йни, коли зроста? к?льк?сть смертей, сцени раю та мучеництв гр?шник?в в аду в?д вогню, холоду, сцени, де гр?шник?в карають численн?
демони
. В центр? три тварини (
буйв?л
, птах,
зм?я
), що утримують одне одного за хв?ст ? натяк на об?г, повторення ? плин часу. ?нод? картину доповнювали зображенням священно? р?чки, якою т?ла неб?жчики потрапляли у потойб?чний св?т, де ?х т?ла розчинялися у стих?ях. Тому в?дпадала необх?дн?сть у
цвинтарях
.
Сцени мирного життя поселень та атакуюч? вояки найц?кав?ш?, бо мальован? з тогочасно? реальност?, хоча й з долею умовност?. Зображення перейшло з фресок на образа ?, як на православних ?конах, ?де в?д ?диного канон?чного зразка, в?др?зняючись лише деталями.
Зразки зах?дно?вропейських фресок
[
ред.
|
ред. код
]
Ст?нописи ? фрески Ново? ?спан?? XVI ст. (Мексики)
[
ред.
|
ред. код
]
-
Чорно-б?л? фрески ≪Св. Франциск Асс?зький, Св. Банавентура ? Антон?й Падуанський≫, монастир в У?хоцинго
-
Чорно б?ла фреска з богородицею, монастир Миха?ла Архангела в У?хоцинго.
-
Залишки ст?нопису ≪Благов?щення≫ та Архангелом Миха?лом, штат Пуебла, Мексика
-
Дванадцять францисканц?в б?ля хреста, ст?нопис XVI ст., штат Пуебла, Мексика
-
Залишки чорно б?лих ст?нопис?в ?з зображенням чотирьох св. ж?нок,
монастир Миха?ла Архангела (У?хоцинго)
.
Перш? фрески в Укра?н?
[
ред.
|
ред. код
]
В
Укра?н?
фреска в?дома з
IV ст. до н. е.
в будовах П?вн?чного
Причорномор'я
, у грец. колон?ях й у
ск?ф?в
. Ф. прикрашувано житлов? будинки, гром. споруди ? гробниц?. Найц?кав?ш? Ф. з
I ст. до Хр.
знайдено при розкопах гробниц?
Деметри
в
Керч?
(сцени м?фу про викрадення
Кори
? дочки
Деметри
?
Плутоном
). З того часу з
Керч?
походить також Ф. на кам'яному саркофаз? з? зображенням роб?тн? маляра (тепер у лен?нградському
Ерм?таж?
).
Фрески XI?XII ст.
[
ред.
|
ред. код
]
Пророк Саму?л. Фреска з Михайл?вського Золотоверхого собору в Ки?в?, 1112,
Рос?йський музей
,
Санкт-Петербург
У
Ки?вськ?й держав?
основним видом внутр?шнього мистецького оформлення храм?в була Ф. Т?льки в XI ? на поч.
XII ст.
храми мали поб?ч Ф. моза?ку, якою прикрашали центр, частину, а фресковий розпис покривав ус? боков? апсиди, склеп?ння, стовпи та ст?ни бокових
нав
, а часом стовпи арки, галере?, н?ш?, портали назовн?. По?днання моза?ки ? Ф. ? особлив?сть ки?в. церк. мистецтва, у В?зант?? воно не практикувалося. Гармон?ю м?ж Ф. ? моза?ками досягано однаковими дом?нуючими кольорами. Найвизначн?шими зразками ц??? системи оздоблення ?
Соф??вський собор
в Ки?в? (1037) ?
Михайл?вський-Золотоверхий
(поч.
XII ст.
; знищений б?льшовиками); другу мистецьку школу творили майстр? Успенського собору Ки?во-Печерського монастиря (XI ст., знищений п?д час
Друго? св?тово? в?йни
). У Соф?йському собор? дом?нують син?й, б?лий, пурпуровий ? частково зелений кольори. У гол. апсид?, бл. моза?ково? Оранти, розписан? еп?зоди з життя
Богоматер?
та ?? батьк?в. У центральн?й нав? зображен? найважлив?ш? под?? з життя
?суса Христа
, друга частина Ф., пов'язана з христолог?чним циклом, розписана на 2 поверс?. Особливо ц?кав? Ф. св?тського характеру у центр. нав?: князь
Ярослав Мудрий
? його родина та сцени з княжого побуту й побуту кра?ни; г?подром, полювання, музиканти, скоморохи на ст?нах веж?. Найпоширен?ший орнамент ? переплетен? звитки стебла вписан? у геометричн? форми,, як? н?би сполучали моза?ку з Ф., повторя?ться у фрескових розписах
Ки?ва
,
Черн?гова
?
Новгорода
XI?XII ст. На збережених фресках Михайл?вського Золотоверхого монастиря можна провести паралель розпис?в обидвох собор?в, зокрема кольориту (в Михайл?вському фрески мальовнич?, яскрав?) ? типажу (м. ?н. моза?чн? апостоли в Евхарист?? без н?мбу святих). Под?бно зображен? фресков? апостоли в Остерськ?й Юр??в?й божниц? (XI?XII ст.), але ?х кольорит у тепл?й гам? з перевагою червоного ? вохристого ? спос?б письма в?дм?нний в?д ки?вських фресок. Фра?менти фресок черн?г?вських собор?в:
Спаського
(св. Текля, поч.
XI ст.
),
Борисо-Гл?бського
, Успенського ?лецького монастиря (Оранта й ?н.),
П'ятницько? церкви
та сл?ди переяславських фресок з розкопок Михайл?вського собору (1089), Спасько? церкви на Посад? та ?н. не дають п?дстав судити про особливост? окремих мистецьких шк?л.
В?д сер.
XII стол?ття
Ф. майже ц?лковито витиснула моза?ку. Найповн?ший комплекс Ф. того часу збер?гся в Кирил?вськ?й церкв? в
Ки?в?
. На них пом?тно вплив мистецтва Балкан?в. На в?дм?ну в?д ?нтелектуально витончених Ф. св. Соф??, Кирил?вськ? Ф. передають риси м?сц. типажу. Колорит Ф. яскравий, переважають тепл? тони вохри та бронзовочервоно? фарби. Склеп?ння ? ст?ни, покрит? численними сценами, дають новий тип декорац??, характеристичний для ки?в. мист. школи
XII ст.
З нечисленних пам'яток в?домо, що на той час сво? м?сц. мист. школи вже мали й Черн?г?вське, Переяславське, Галицьке й Волинське княз?вства. Про монументальн? ансамбл? Ф. церков
Львова
,
Луцька
,
Володимира
,
Холма
,
Хотина
та ?н. в?домо т?льки з Гал.-Вол.
Л?топису
.
Фрески XIV?XV ст.
[
ред.
|
ред. код
]
На п?дстав? збережених фра?мент?в Ф.
XIV ст.
можна ствердити, що ?х техн?ка була майже тотожна з техн?кою Ф. Ки?всько? держави. З XIV?XV ст. пор?вняно добре збереглися Ф. в костьолах Польщ?, на Сандомирськ?й, Серадськ?й та
Крак?вськ?й
землях, як? розмальовували укр. майстр? з
Галичини
й
Волин?
. З великого ч. цих роб?т збереглися Ф. в замков?й каплиц? св. Тр?йц? в
Любл?н?
(1418), виконан? групою маляр?в, очоленою майстром Андр??м, в катедр? Сандомиру (1430-т? pp.), в коле??альному костьол? у Вислиц? (XIV ст.; майстер Гайль) та у
Краков?
в каплиц? св. Хреста на Вавел? (1470). В ус?х цих костьолах Ф. ум?ло вкомпонован? в
?готичн?
?нтер'?ри; укр. майстри зум?ли по?днати малярство базоване на
в?зант.
традиц?ях з
готичною
арх?тектурою
.
До пам'яток
XV ст.
належать частково збережен? Ф. монастирсько? церкви св. Онуфр?я в Лавров?, виконан? в традиц?ях мистецтва XII?XIII ст. Лавр?вськ? майстр? в багатоф?гурних композиц?ях досягали кольористичних ефект?в, з?ставляючи гармон?йн? або протиставляючи контрастн? кольори. Лавровським Ф. властива декоративн?сть, широке застосування орнаменту. Стил?стично близьк? до Ф. у Вислиц? ? Сандомир? Ф. Успенсько? церкви (1453?1458) в с. Лужанах (
Черн?вецька область
).
Спроби в?дновлення мистецтва фрески
[
ред.
|
ред. код
]
Поширення дерев'яного буд?вництва церков ? вживання ол?йно? малярсько? техн?ки у наст?нних декорац?ях будов св?тського характеру загальмували розвиток фресок. Але на початку
XX ст.
були спроби в?дтворити техн?ку фрескових розпис?в в
Ки?вському
Художньому ?нститут? в студ?? М. Бойчука.
- Т. Бойчук,
К. Гвоздик
, А. ?ванова, О. Миз?н, О. Павленко, ?. Падалка, М. Рокицький, В. Седляр, М. Шехт?ман брали участь у багатьох розписах у Ки?в?, застосовуючи стародавню техн?ку й насл?дуючи композиц?? народних картин та ?кон XVII?XVIII ст. Серед ?хн?х роб?т ? цикл розпис?в Селянського санатор?ю в Одес? (1928), де створено галерею портрет?в фресковою техн?кою (Б. Кисиленко, О. Юнак).
- Фрески виконувалися також у Межиг?рському техн?кум? (В. Седляр, О. Павленко).
- П?д кер?вництвом
Лева Крамаренка
розписували клуб та ?дальню Дитячого м?стечка в Ки?в? Д. Шавик?н та ?. Жданко (1924).
- 1929?1932 чимало розпис?в виконали одеськ? митц? в Одес? ? на Одещин?: серед ?хн?х праць ? розпис клуб?в у с. Каторжиному (1929; п?д кермою
М. Гронця
) та в Красностав? (1930; М. Лавренчук), в Одес? розписи Будинку преси (1929?1930; М. Павлюк, Г. Довженко, ?. Гурвич, ?. Пастернак, Я. Тимоф??в), клубу Держпол?туправл?ння (1930?1931;
П. Пархет
, ?. Пастернак, ?. Гурвич, Я. Тимоф??в) ? Сх?дно? торгово? палати (1927; Г. Комар та Г. Довженко).
- П?д кер?вництвом Крамаренка 1930 року ?. Жданко та
Ю. Садиленко
розписали конференц-залу в будинку Академ?? Наук у Ки?в?.
Останн? фрески, як? виконали М. Бойчук у сп?впрац? з В. Седляром та ?. Падалкою були Ф.
Червонозаводського театру
в Харков? (1933?1935). Вс? три митц?, звинувачен? у формал?зм?, загинули на засланн?.
В?к?сховище
ма? мультимед?йн? дан? за темою:
Фреска
- ↑
Schonburg K.
Gestalten mit waßrigen Anstrichstoffen
: Kalkfarben Caseinfarben Silicatfarben Leimfarben Dispersionsfarben
?
B
:
Verlag fur Bauwesen
, 1988. ? 224 с. ?
ISBN 3-345-00155-1