?стор?я Палестини

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

?стор?я Палестини  ? розгляд колективно? ?стор?? народ?в Палестини на стратег?чн?й точц? м?ж ?вропою , Аз??ю та Африкою [1] . Визнача?ться як географ?чний рег?он П?вденного Леванту м?ж Середземним морем та р?чкою Йордан (де зараз ?снують ?зра?ль та Палестина ) та р?зн? сус?дн? земл?. Палестинський рег?он або його частини контролювалися р?зними народами та рег?ональними державами: ханаанеян , амор?т?в [2] , стародавн?х ?гиптян , ?зра?льтян , моав?т?в , амон?т?в , тевкр?в , ф?л?стимлян , асир?йц?в , вавилонян , перс?в , стародавн?х грек?в , римлян , в?зант?йц?в ; р?зних династ?й раннього мусульманського пер?оду ( Омеяди , Абасиди , Сельджуки , Фат?м?ди ), хрестоносц? , п?зн? мусульманськ? династ?? ( Аюб?ди , Мамлюки , Османи ), британц? , ?орданц? [ru] ( 1948 - 1967  рр. на ≪Зах?дному берез?≫ ) ? ?гиптяни Газ? ), а також сучасн? ?зра?льтяни та палестинц? . З Палестиною пов'язана ?стор?я Ханаана , С?ону [en] , Земл? ?зра?лю , П?вденно? Сир?? , Утремер ? Свято? Земл? .

Етимолог?я назви

[ ред. | ред. код ]

Назва ≪Палестина≫ походить в?д ≪Ф?л?ст?я≫ ( ?вр. ??? ???? ‎, [ Ерец-П(е)ле?шет ]) ? назва заселено? в стародавност? ф?л?стимлянами ( ?вр. ??????? ‎, пл?шт?м , буквально ≪прибульц?≫ з о. Крит у Ханаан ) частини середземноморського узбережжя нин?шнього ?зра?лю [3] [4] .

У сем?тських ханаанських [ru] мовах ( ф?н?к?йська , давньо?врейська ) ця область, ? вся зах?дна частина Родючого п?вм?сяця в ц?лому, ?менувалася ≪Кнаан≫ (≪Кенаан≫), в сучасн?й традиц?? ? ≪Ханаан≫ . Власне Ханаан ? був завойований ?врейськими племенами в середин? II тисячол?ття до н. е. ( Вих?д з ?гипту ).

Деяк? грецьк? письменники, починаючи з Геродота (зг?дно з римськими переписувачами), називали цю землю Сир?я Палестинська , або Палестина . ?нш? ж користувалися загальною назвою ≪Сир?я≫ або ж уточнюючим терм?ном Келес?р?я . Також застосовувалося под?л на внутр?шн? област? ? Юдею ( лат. Iudaea ) та прибережний район, що розглядався як частина Ф?н?к?? [5] [6] [7] [8] .

Римський ?мператор Адр?ан у 135 роц? н. е. зм?нив назву м. ?русалиму на ≪Ел?я Кап?тол?на≫ й наказав всю територ?ю м?ж Середземним морем ? р?чкою Йордан називати ≪Палестинська Сир?я≫ ( лат. Syria Palaestina  ? латинський вар?ант грецько? назви). З IV стол?ття ? до арабського завоювання земл? Сир?? Палестинсько?, разом з частиною Синаю та частиною земель набатейського царства , входили в В?зант?йську ?мпер?ю як три пров?нц??: Палестина Прима [ru] , Палестина Секунда [en] , Палестина Терц?я [ru] .

Арабськ? завойовники з 638  р. називали кра?ну ≪Фаласт?н≫ в якост? арабсько? форми назви ≪Палестина≫.

За час?в британського мандату назву ≪Палестина≫ закр?пили за п?дмандатною територ??ю. В середин? XX стол?ття назва ≪палестинц?≫ була утворена в?д слова ≪Палестина≫, ? стали в?дносити цей терм?н до араб?в , котр? мешкали на ц?й територ?? (≪палестинський народ≫, ≪арабський народ Палестини≫), хоча ран?ше воно визначало вс?х жител?в рег?ону з ?вреями разом ? не носило вузько етн?чного забарвлення [9] [10] [11] .

У 1974  р. президент Сир?? Хафез Асад називав Палестину ≪не т?льки частиною арабсько? Батьк?вщини, але ? основною частиною п?вденно? Сир??≫ [12] .

Найдавн?ша ?стор?я

[ ред. | ред. код ]
Палестина, ?зра?ль , Юдея , ?думея

Першими людьми на теренах Палестини були ≪еректуси≫ , як? жили на берез? р?чки Йордан ще 750 тис. рок?в до н. е. ? вже вм?ли добувати вогонь [13] . За час?в середнього палеол?ту тут жили неандертальц? , чи? останки знайден? в печерах гори Кармель . В епоху мезол?ту туди переселяються племена натуф?йсько? культури . Близько 9 тисяч рок?в тому там було побудовано м. ?рихон . На зм?ну натуф?йцям прийшла тахун?йська культура докерам?чного неол?ту ( VIII тис. до н. е. ), яку зм?нила ярмукська культура ( VI тис. до н. е. ).

Ханаан

[ ред. | ред. код ]

В IV тис. до н. е. на основ? метисац?? кочових сем?тських ? м?сцевих прото- хуритських племен форму?ться гасульський пер?од [ru] раннього Ханаана (IV тис. до н. е.). Ханаанський пер?од трива? 2 тис. рок?в до вторгнення прото?врейських племен [14] . Деякий час Палестина належала Стародавньому ?гиптов? , важливим форпостом якого було м?сто Лах?ш . У XVIII стол?тт? до н. е. Палестина зазнала нашестя г?ксос?в . У XII стол?тт? до н. е. в Ханаан? поселяються ф?л?стимляни , що дали назву приморськ?й частин? кра?ни (рег?он Сектора Газа аж до Ашдода , Гата ? Екрона ) в ?врейських джерелах (самоназва нев?дома, отже Палестина  ? це кра?на ф?л?стимлян) [15] .

?стор?я Стародавнього ?зра?лю та Юде?

[ ред. | ред. код ]

За б?бл?йними переказами , давньо?врейськ? племена п?д проводом ?суса Навина вторгаються на терени Ханаана з? сходу , через територ?ю Моава , ? першою ?х жертвою ста? ?рихон . Захопивши велику частину територ?? Ханаана, давньо?врейськ? племена наштовхуються на серйозний оп?р в особ? ф?л?стимлян , подужати яких вда?ться лише за царювання цар?в Давида ? Соломона . П?сля смерт? останнього в 928 до н. е. давньо?врейське царство д?литься на п?вн?чну ( ?зра?льське царство ) ? п?вденну частину ( Юдейське царство з? столицею в ?русалим? ).

У VII ст. до н. е. в?дбулося захоплення Палестини ск?фами , частина з яких оселилася у м?ст? Скифополь ( Десятим?стя ).

У 722 роц? до н. е. ?зра?ль був захоплений асир?йцями . Вони вигнали ?зра?льтян , а на ?х м?сце привели не ?врейських поселенц?в з Месопотам?? та Сир?? : гут??в , халде?в , араме?в ( 2Цар   17:24 ). В подальшому ?х нащадки стали називатися самаритянами .

У 586 роц? до н. е. Юдею завойову? вавилонський цар Навуходоносор II , проте незабаром нов? господар? Межир?ччя перси повертають юде?в з вавилонського полону .

У IV стол?тт? до н. е. господарями Палестини стають спочатку елл?н?стичн? Селевк?ди , а пот?м римляни .

Римський ? в?зант?йський пер?оди

[ ред. | ред. код ]

Римський пер?од почина?ться в 66 роц? до н. е. , коли Помпей при?дну? Палестину до числа ?нших терен?в Сх?дного Середземномор'я . Спочатку м?сцева юдейська рег?ональна ел?та в особ? династ?? Хасмоне?в в?тала нових володар?в, вважаючи, що далек? римляни будуть менше втручатися у внутр?шн? справи ?хньо? кра?ни. Однак римляни незабаром привели до влади б?льш лояльну соб? ?думейську [ru] династ?ю , найв?дом?шим представником яко? став цар ?род Великий .

Зростання апокал?птичних оч?кувань мес?? й спроба римського ?мператора Адр?ана побудувати храм Юп?тера в м. ?русалим? викликали в 132  р. повстання Бар-Кохби , яке зак?нчилося невдачею. Зг?дно з деякими джерелами , до 1000 населених пункт?в були зруйнован? ? б?льше 500 000 ос?б були вбит? , значна к?льк?сть ?вре?в була вигнана римлянами з кра?ни [16] . Пров?нц?я Юдея була перейменована в Сир?ю Палестинську , з тим, щоби стерти ?сторичну пам'ять про ?врейську присутн?сть у цих м?сцях [17] [18] [19] .

Основне ?врейське населення в цей пер?од перем?стилося з Юде? в Гал?лею ? на Голанськ? висоти [20] . Однак, незважаючи на гон?ння, найб?льш важлив? для юда?зму рел?г?йн? тексти, М?шна й Талмуд , були складен? саме в цей пер?од ( II - V стол?ття ).

Тим часом, п?сля розд?лу Римсько? ?мпер?? в 395  р. Палестина стала пров?нц??ю В?зант?? . До цього часу серед м?сцевого елл?н?зованого населення сформувалася сильна християнська громада, в?дома як ?русалимська православна церква . Преподобний ?лар?он Великий ?н?ц?ював у Палестин? чернечий рух [21] . Незважаючи на значне зменшення чисельност? ?вре?в до друго? половини V стол?ття , в Гал?ле? нав?ть у цей пер?од збер?галася ?врейська б?льш?сть [17] .

У 614  р. перськ? в?йська, за п?дтримки м?сцевих ?вре?в, завоювали Палестину , при?днавши ?? до ?мпер?? Сасан?д?в . Короткий ≪перський пер?од≫ супроводжувався в?дновленням ?врейського впливу в рег?он? й гон?ннями на православних християн , в яких бачили ≪п'яту колону≫ В?зант?? : церкви були розорен?, а Животворний Хрест в?двезений в ?ран [22] .

П?сля перемоги над Перс??ю в 629  р. в?зант?йський ?мператор ?ракл?й I урочисто вступив у м. ?русалим  ? Палестина знову стала пров?нц??ю В?зант?? . У 629- 630 роках, унасл?док масових вбивств ? гон?нь на ?вре?в, викликаних ?ракл??м, ?врейська присутн?сть у рег?он? досягла свого м?н?муму за всю тритисячол?тню ?стор?ю, але повн?стю не зникла.

Арабський пер?од (638?1099)

[ ред. | ред. код ]

Перше вторгнення араб?в в Палестину дату?ться 634 роком, коли в?йська хал?фа Абу-Бакра захопили в?зант?йську фортецю Босра на зах?дному берез? р?чки Йордан . Повн?стю вит?снити в?зант?йц?в ?м вдалося т?льки п?сля битви при Ярмук , п?сля яко? в 638  р. патр?арх Софрон?й передав ключ? в?д ?русалиму хал?фу Омару . В арабський пер?од в м. ?русалим? на Храмов?й гор? були побудован? всесв?тньо в?дом? мечет? Аль-Акса та Купол Скел? [23] . П?д впливом ?сламу м?сцеве колись ел?н?зоване населення п?д тиском пережива? араб?зац?ю [ru] . П?сля ослаблення Арабського хал?фату в X стол?тт? контроль над Палестиною переходить ?гипетсько? династ?? Тулун?д?в , яких зм?нюють турки- сельджуки ?, а з 1098 року ? знову ?гипетськ? Фат?м?ди [24] .

Пер?од хрестоносц?в (1099?1291)

[ ред. | ред. код ]
Палестина у XII ст.

У 1099  р. ?вропейськ? хрестоносц? штурмом взяли м. ?русалим , а ?х ватажок Готфр?д Бульйонський заснував ?русалимське корол?вство . Влада корол?вства кр?м Палестини поширювалася на Л?ван ? приморську Сир?ю . У цей пер?од у Палестин? будуються численн? замки (в тому числ? в Газ? , Яф? [25] , Акр? , Арсур? , Цфат? та Цезар?? ). Однак нечисленн?сть лицарства , ворожнеча ?оан?т?в ? тампл??р?в , нерегулярн?сть п?дтримки з боку ?вропейських метропол?й призводять до пад?ння корол?вства. Останн?м оплотом хрестоносц?в стало м. Акра , залишене в 1291 роц?.

Пер?од мамлюк?в (1291?1516)

[ ред. | ред. код ]

У 1187  р. в?дчутного удару по хрестоносцям завда? Салах ад-Д?н , якому вда?ться на деякий час захопити м. ?русалим . Пот?м в?н заснову? в ?гипт? власну династ?ю Айюб?д?в , яких зм?нюють мамлюки . ?гиптяни закр?плюють сво? право на волод?ння Палестиною 3 вересня 1260  р. в?дбивши монгольське нашестя в Битв? при Айн-Джалут? . Надихнувшись перемогою, мамлюки п?д проводом Бейбарса посл?довно захоплюють замки хрестоносц?в в п?вн?чн?й Палестин? : в 1265  р. припиня? св?й оп?р Цезар?я та Арсуф , а в 1266  р. м. Сафед [26] .

П?д владою Османсько? ?мпер?? (1516?1917)

[ ред. | ред. код ]
Палестина в 1759 р.
Палестина в 1864 р.
Палестина в 1900 р.

У 1517  р. територ?я Палестини була завойована турками - османами п?д проводом султана Сел?ма I ( 1512 - 1520 ). Протягом 400 рок?в вона залишалася частиною величезно? Османсько? ?мпер?? , що охоплювала значну частину п?вденно - сх?дно? ?вропи , всю Малу Аз?ю ? Близький Сх?д , ?гипет ? П?вн?чну Африку [27] .

Християни й юде? , зг?дно з мусульманськими законами , мали статус ≪з?мм?≫  ? тобто користувалися в?дносно цив?льною та рел?г?йною свободою , але обмежувалися ? не мали права носити зброю , служити в арм?? ? ?здити на конях ? були зобов'язан? платити особлив? податки [28] . У цей пер?од ?вре? Палестини жили головним чином за рахунок благод?йних надходжень з-за кордону ( Халука [ru] ).

Протягом XVI стол?ття велик? ?врейськ? громади пускали кор?ння в земл? ?зра?лю переважно в чотирьох м?стах: ?русалим? , Хеврон? , Цфат? та Твер?? .

На початку XVIII стол?ття була зроблена одна з найзначн?ших спроб ≪ал??≫ з ?вропи ? поновлення ?врейського рел?г?йно-нац?онального центру в м. ?русалим?. На чол? цього руху стояв раб? ??гуда Хасид [ru] , який прибув до ?русалиму в 1700  р. на чол? близько тисяч? сво?х посл?довник?в ? вих?дц?в з р?зних кра?н ?вропи. До ?х прибуття ?русалимська громада нал?чувала 1200 ос?б, в тому числ? 200 ашкеназ?в . Однак сам ??гуда Хасид п?сля прибуття в кра?ну раптово помер. М?ж його посл?довниками й обтяжено? боргами ашкеназько? громадою ?русалиму виник конфл?кт , що призв?в до спалення ашкеназько? синагоги кредиторами- арабами ( 1720  р.) ? виселенню ?вре?в-ашкеназ?в з м?ста. Довгий час п?сля цих под?й ?врейськ? ?мм?гранти з ?вропи селилися головним чином в Хеврон? , Цфат? та Твер?? [17] .

У XVIII ст. проти турецького панування п?дняв повстання в?д м. Назарету арабський шейх Дах?р аль-Омар .

На початку 1799  р. в Палестину з в?йськом прибув Наполеон . Французам вдалося опанувати Газою , Рамлою , Лодом та Яфою . Оп?р турк?в зупинив просування французько? арм?? до м?ста Ако , на допомогу туркам прийшов англ?йський флот . Французькому генералу Клеберу вдалося здобути перемогу над турками у Кафр-Канн? [en] б?ля гори Тавор (кв?тень 1799 р.). Однак через в?дсутн?сть важко? артилер?? Наполеон не зум?в захопити фортецю в Ако й був змушений в?дступити до ?гипту [17] .

У 1800  р. населення Палестини не перевищувало 300 тисяч мешканц?в, 25 тисяч з яких складали християни , як? були вельми розс?ян? по Палестин? . Головн? м?сця концентрац?? християнського населення ? в ?русалим?, Назарет? ? у Вифле?м?  ? контролювалися православною та католицькою церквами. ?вре? (головним чином сефарди ) становили 5 тисяч ос?б, котр? в основному як ? ран?ше були зосереджен? в ?русалим? , Цфат? , Твер?? та Хеврон? . Решта населення кра?ни (близько 270 тисяч ос?б) становили мусульмани , майже вс? ? сун?ти [17] .

В пер?од 1800 - 1831  рр. територ?я кра?ни д?лилася на дв? пров?нц?? ( в?лай?ти ). Центрально-сх?дний г?рський район, що тягнувся в?д Шхема на п?вноч? до Хеврона на п?вдн? (включаючи ?русалим ), в?дносився до Дамаського в?лай?ту; Гал?лея ? прибережна смуга ? до в?лай?ту Ако . Велика частина Негева перебувала в той пер?од поза османською юрисдикц??ю [17] .

У 1832  р. територ?я Палестини була завойована ?брах?м-пашею , сином ? во?начальником в?це-короля ?гипту Мухамада-Ал? . Його резиденц?я розташувалася в Дамаску . Палестина , п?вн?чна межа яко? сягала С?дону , стала ?диною пров?нц??ю. ?гиптяни , як? правили кра?ною в?с?м рок?в ( 1832 - 1840  рр.), провели деяк? реформи на ?вропейський зразок, що викликало оп?р араб?в ? повстання в б?льшост? м?ст кра?ни, як? були придушен? силою. У пер?од ?гипетського панування проводилися широк? досл?дження у царин? б?бл?йно? географ?? та археолог?? . У 1838  р. ?гипетський уряд дозволив Англ?? в?дкрити консульство в ?русалим? (ран?ше консульства ?вропейських держав ?снували т?льки в портових м?стах ? Ако , Хайф? й Яф? , а також у Рамл? ). Через 20 рок?в вс? велик? держави Заходу та США , мали в ?русалим? консульськ? представництва [17] .

У XIX стол?тт? ?русалим знову перетворився в найважлив?ший ?врейський центр Ерец-?сраель . Цфат, що змагався з ?русалимом за духовну перш?сть, сильно постраждав унасл?док землетрусу ( 1837  р.), що забрав життя близько 2 тисяч ?вре?в, ? м?сто прийшло в занепад.

У 1841  р. Палестина ? Сир?я повернулися п?д безпосередн?й контроль Туреччини . До цього часу чисельн?сть ?врейського населення Палестини подво?лася, в той час, як християнського ? мусульманського ? залишилася без зм?ни [17] .

До 1880  р. населення Палестини досягло 450 тисяч ос?б, з яких 24 тисяч? складали ?вре? . Б?льш?сть ?вре?в кра?ни як ? ран?ше жили в чотирьох м?стах: ?русалим? (де ?вре? становили б?льше половини всього 25-тисячного населення), Цфат? (4 тис.), Твер?? (2,5 тис.) та Хеврон? (800 ос?б), а також в Яф? (1 тис.) й Хайф? (300 ос?б). ?русалим став найб?льшим м?стом в кра?н? [17] . Б?льш стару частину ?врейського населення кра?ни становила сефардська громада, в яку влилися ?мм?гранти з П?вн?чно? Африки , Бухари , ?рану та ?нших кра?н. Ашкеназька громада складалася головним чином з сх?дно?вропейських ?вре?в, як? д?лилися на хасид?в та ?х супротивник?в ? м?тнагд?м [en] . Переважна б?льш?сть ?вре?в дотримувалося суворо? ортодокс?? й п?дпорядковувалося авторитетов? рабин?в . Незважаючи на п?дтримку з фонд?в ≪Халуки [ru] ≫, ?вре? повинн? були важко працювати п?д гн?том податк?в , що стягувалися турецькими чиновниками . Проте чисельн?сть ?врейського населення Ерец-?сраель продовжувала зростати, особливо за рахунок ≪ал??≫ з ?вропи . Пот?к ≪ал??≫ зб?льшився п?сля в?дкриття пароплавного сполучення м?ж м. Одесою ? м. Яфою [17] .

Прагнення ?вре?в у С?он ? зародження пол?тичного с?он?зму

[ ред. | ред. код ]
Теодор Герцль
Докладн?ше: С?он?зм

Серед ?вре?в , що жили в д?аспор? , завжди було поширене сильне бажання повернутися до С?ону , в Палестину . Ц? над?? й прагнення в?дображен? в Б?бл?? : ≪? п?дуть численн? народи та й скажуть: Ход?ть та з?йдемо на гору Господню, до дому Бога Якового, ? навчить дор?г Сво?х В?н нас ? ми п?демо стежками Його; Бо вийде з С?ону Закон, ? слово Господн? ? з ?русалиму .≫ ( ?с.   2:3 ) ? ? центральною темою юдейських молитов . Починаючи з XII стол?ття пересл?дування ?вре?в християнською церквою призвело до ?х притоку в Святу землю . У 1492  р. цей пот?к ?стотно поповнився ?вреями, вигнаними з ?спан?? , як? заснували ?врейську общину м. Цфату .

Перша велика хвиля сучасно? ?врейсько? ?мм?грац?? , в?дома як ≪Перша Ал?я≫ ( ?вр. ????? ‎), почалася в 1881  р., коли ?вре? були змушен? рятуватися втечею в?д погром?в у Рос?? [29] .

Засновником пол?тичного с?он?зму  ? руху, що ставив соб? за мету встановлення ?врейсько? держави на земл? Ерец-?зраель , п?дн?маючи ≪?врейське питання≫ на м?жнародн?й арен? ? вважа?ться Теодор Герцль [30] [31] . У 1896  р. Герцль опубл?кував свою книгу ≪?врейська держава [ru] ≫ ( н?м. Der Judenstaat ), де виклав сво? бачення про майбутню ?врейську державу. Вже в 1897  р. Герцль керував першим Вс?св?тн?м ?врейським конгресом [32] .

Британський мандат в Палестин? (1918?1948)

[ ред. | ред. код ]
Терени розповсюдження ≪британського мандату≫

Друга ал?я ( 1904 - 1914  рр.) почалася п?сля Кишин?вського погрому . Приблизно 40 тисяч ?вре?в оселилося в Палестин? [29] . Б?льш?сть ?мм?грант?в першо? та друго? ≪ал??≫ були ортодоксальними юдеями [33] , але друга ≪ал?я≫ включала в себе ? соц?ал?ст?в , як? заснували к?буцний рух [34] .

П?д час Першо? св?тово? в?йни з ?н?ц?ативи В. Жаботинського й Й. Трумпельдора в склад? британсько? арм?? був сформований ≪?врейський лег?он≫ , який надав британським в?йськам допомогу в завоюванн? Палестини . У листопад? 1917  р. секретар закордонних справ Велико? Британ?? Артур Бальфур видав документ , що отримав згодом назву ≪Декларац?? Бальфура≫ . У ньому декларувалося, що Велика Британ?я ≪дивиться позитивно на п?дставу в Палестин? нац?онального дому для ?врейського народу≫ [35] .

У 1919 - 1923  рр. ( Третя Ал?я ) до Палестини прибуло 40 тисяч ?вре?в, в основному з? Сх?дно? ?вропи . Поселенц? ц??? хвил? були навчен? с?льському господарству та могли розвивати економ?ку . Незважаючи на квоту ?мм?грац?? , встановлену британською владою, ?врейське населення зросло до к?нця цього пер?оду до 90 тисяч. Болота ?зреельсько? долини й долини Хеферу були осушен? та земля зроблена придатною для с?льського господарства. У цей пер?од були заснована федерац?я профсп?лок ≪Г?стадрут≫ .

Арабський оп?р призв?в в 1920  р. до палестинських бунт?в ? формування ново? ?врейсько? в?йськово? орган?зац?? ≪Хагани≫ (на ?врит? ≪Оборона≫) [36] .

На п?дстав? р?шень конференц?? в Сан-Ремо ( 1920  р.) Л?га Нац?й вручила в 1922 р. Велик?й Британ?? мандат на Палестину , пояснюючи це необх?дн?стю ≪встановлення в кра?н? пол?тичних, адм?н?стративних ? економ?чних умов для безпечного утворення ?врейського нац?онального дому≫ [37] .

У той час кра?ну населяли переважно араби - мусульмани , однак найб?льше м?сто ?русалим було переважно ?врейським [38] .

Через яфськ? бунти на самому початку зазначеного мандату, Велика Британ?я обмежила ?врейську ?мм?грац?ю й в?ддала в 1921  р. 3/4 територ?? мандату п?д окремий ем?рат Трансйордан?я , з якого згодом (в 1946  р.) було утворено незалежне корол?вство Трансйордан?я [39] , на територ?? яко? було заборонено селитися ?вреям [37] [40] .

У 1924 - 1929  рр. ( Четверта ал?я ) до Палестини при?хали 82 тисяч? ?вре?в, в основному в результат? сплеску антисем?тизму в Польщ? й Угорщин? . Ця група складалася в основному з с?мей середнього класу , як? пере?хали у зростаюч? м?ста, заснувавши мал? п?дпри?мства торг?вл? та громадського харчування ? легку промислов?сть . Згодом, однак, приблизно 23 тисяч? ем?грант?в ц??? хвил? покинули кра?ну.

П?дйом нацистсько? ?деолог?? в 1930-х рр. в Н?меччин? призв?в до П'ято? Ал?? , що була напливом чверт? м?льйона ?вре?в, як? рятувалися в?д А. Г?тлера . Цей наплив зак?нчився Арабським повстанням 1936?1939 рр. ? виданням Великою Британ??ю ≪Б?ло? книги [ru] ≫ в 1939  р., що фактично зводила нан?вець ?мм?грац?ю ?вре?в в Палестину . Кра?ни св?ту в?дмовлялися приймати ?вре?в, як? рятувалися в?д Голокосту , що разом ?з забороною Велико? Британ?? на переселення до Палестини фактично означало смерть для м?льйон?в. Для обходу заборони на ?мм?грац?ю в Палестину була створена та?мна орган?зац?я ≪Мосад ле-Ал?я Бет [ru] ≫, яка допомагала ?вре?м нелегально м?грувати до Палестини ? врятуватися в?д загибел? [29] .

П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни , ?врейське населення Палестини становило 33 % в пор?внянн? з 11 % в 1922 роц? [41] [42] .

По створенню ?зра?лю

[ ред. | ред. код ]

Наприк?нц? 1947  р. зг?дно з р?шенням ООН британську Палестину було прийнято розд?лити на арабську ? ?врейську частину з наданням особливого статусу району м. ?русалиму п?д управл?нням ООН , проте араби не погодилися з? створенням держави ?зра?ль на теренах, що вони вважали сво?ми. Почався затяжний арабо-?зра?льський конфл?кт .

В результат? першо? арабо-?зра?льсько? в?йни територ?я Палестини виявилася розд?леною м?ж ?зра?лем , ?гиптом ? Трансйордан?я . По анекс?? зах?дного берега р?чки Йордан перейменовано? в Йордан?ю .

Арабськ? актив?сти майже в?дразу перейшли до терористичних атак проти ?зра?лю. Велика частина теракт?в була орган?зована й спрямована сп?вроб?тниками ?гипетсько? розв?дки з територ?? сектора Газа та Юде? з Самар??ю .

Араб?в п?дтримували м?жнародн? орган?зац?? та кра?ни соц?ал?стичного табору . У 1967  р. унасл?док Шестиденно? в?йни велика частина територ?? британсько? Палестини опинилася п?д контролем ?зра?лю . В результат? Першо? палестинсько? ?нтифади , що почалася в 1987  р., були розпочат? переговори ОВП з ?зра?лем, що привело до Угоди в Осло . У 1994  р. була створена Палестинська нац?ональна адм?н?страц?я (ПНА) на чол? з Ясером Арафатом . Столицею ПНА стало м?сто Рамала .

У 2005  р. ?зра?ль п?д час реал?зац?? ≪Плану одностороннього розмежування≫ евакуював вс? ?врейськ? поселення та вив?в сво? в?йська з сектору Газа .

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. (англ.) van Seters, John ( 1997 ), ≪Abraham in History and Tradition≫, Yale University Press .
  2. (англ.) Tomoo Ishida , ≪ History and Historical Writing in Ancient Israel: Studies in Biblical Historiography ≫, BRILL , 1999 . ? pp.14?15.
  3. Филистимляне  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.)
  4. Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Географический очерк  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.)
  5. (рос.) История Геродота Книга Вторая Евтерпа . Арх?в ориг?налу за 8 березня 2016 . Процитовано 1 серпня 2011 .
  6. (рос.) Страбон География, Книга XVI. (с. 755?765 по Казобону) [ Арх?вовано 29 червня 2014 у Wayback Machine .]
  7. (рос.) Плиний Старший , Естественная история , т. 5, XIII. 66
  8. (рос.) Диодор Сицилийский ≪История≫, книга XIX, Гл. 93.
  9. (рос.) Нетаньяху Б. , Место под солнцем, Глава 4 [ Арх?вовано 20 липня 2017 у Wayback Machine .]
  10. (рос.) Борис Шустеф , Палестинец Шарон [ Арх?вовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine .] // ≪Еврейский мир≫, 24 мая 2002 года.
  11. (англ.) The Palestinian Identity . Арх?в ориг?налу за 9 серпня 2011 . Процитовано 30 жовтня 2010 .
  12. (англ.) Arab Imperialism: The Tragedy of the Middle East, Efraim Karsh [ Арх?вовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine .]
  13. (рос.) Установлена дата приручения огня человеком [ Арх?вовано 31 липня 2010 у Wayback Machine .]
  14. (рос.) Завоевание Палестины древнееврейскими племенами [ Арх?вовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine .]
  15. (рос.) Густав Гече. Библейские истории [ Арх?вовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine .]
  16. (англ.) Roman Palestine // Palestine . Encyclopædia Britannica . Арх?в ориг?налу за 2 лютого 2013 . Процитовано 21 с?чня 2013 .
  17. а б в г д е ж и к л Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Исторический очерк  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.)
  18. (англ.) Abraham Malamat, Haim Hillel Ben-Sasson . A History of the Jewish People . ? Harvard University Press , 1976. ? P. 334. ? ISBN 0674397312 , 9780674397316.
  19. (англ.) Ariel Lewin . The Archaeology Of Ancient Judea And Palestine . ? Getty Publications , 2005. ? P. 33. ? ISBN 0674397312 , 9780674397316.
  20. (англ.) Clayton Miles Lehmann. 135-337: Syria Palaestina and the Tetrarchy // Palestine: History . ? The University of South Dakota , 1998. ? Вип. Last update 18 January 2007. . Арх?вовано з джерела 16 с?чня 2013.
  21. (рос.) Преподобный Илларион Великий [ Арх?вовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine .]
  22. (рос.) К. А. Панченко (2004). Регионы и периферия В. и. Сирия и Палестина . 26 мая 2008 г . М .,: Православная энциклопедия . с. Т. VIII. с. 192?197. Арх?в ориг?налу за 2 лютого 2013 . Процитовано 21 с?чня 2013 . {{ cite web }} : |pages= ма? зайвий текст ( дов?дка )
  23. (рос.) Первый мусульманский период в Палестине [ Арх?вовано 15 кв?тня 2009 у Wayback Machine .]
  24. (рос.) Период правления династий Тулунидов и Ихшидидов [ Арх?вовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine .]
  25. (рос.) Замки и владения тамплиеров в Палестине [ Арх?вовано 27 жовтня 2018 у Wayback Machine .]
  26. (рос.) Мамелюкский период [ Арх?вовано 15 кв?тня 2009 у Wayback Machine .]
  27. (англ.) Palestine: The Crusades . 2007. Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 19 сентября 2007 .
  28. Турция  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.)
  29. а б в (англ.) Immigration . Jewish Virtual Library . The American-Israeli Cooperative Enterprise . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 12 июля 2007 . Джерело нада? ?нформац?ю про Першу, Другу, Третю, Четверту та П'яту Ал?ю в сво?х в?дпов?дних статтях. Обговорю?ться ≪Б?ла книга≫, що веде до Ал?а Бет [ Арх?вовано 14 травня 2008 у Wayback Machine .] .
  30. (англ.) Kornberg, 1993 ≪How did Theodor Herzl, an assimilated German nationalist in the 1880s, suddenly in the 1890s become the founder of Zionism?≫
  31. (англ.) Herzl, 1946 , с. 11
  32. (англ.) Chapter One: The Heralders of Zionism . Jewish Agency for Israel . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 12 июля 2007 .
  33. (англ.) Stein, 2003 , с. 88. ≪As with the First Aliyah, most Second Aliyah migrants were non-Zionist orthodox Jews…≫
  34. (англ.) Romano, 2003 , с. 30
  35. (англ.) Balfour Declaration 1917 . The Avalon Project at Yale Law School . Yale University. 2 ноября 1917. Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 7 июля 2008 .
  36. (англ.) Scharfstein, 1996 , с. 269. ≪During the First and Second Aliyot, there were many Arab attacks against Jewish settlements… In 1920, Hashomer was disbanded and Haganah (?The Defense“) was established.≫
  37. а б (англ.) League of Nations: The Mandate for Palestine, July 24, 1922 . Modern History Sourcebook . Fordham University. 24.07.1922. Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 05.07.2008 .
  38. (англ.) J. V. W. Shaw, ≪A Survey of Palestine, Vol 1: Prepared in December 1945 and January 1946 for the Information of the Anglo-American Committee of Inquiry≫, Reprinted 1991 by The Institute for Palestine Studies, Washington, D.C., ? p.148.
  39. (рос.) Уинстон Черчилль и сионизм: история метаний [ Арх?вовано 18 серпня 2018 у Wayback Machine .] Станислав Кожеуров, Иван Фадеев, Алек Д. Эпштейн, ≪Леха?м≫ листопад 2009.
  40. Государство Израиль. Израиль и палестинская проблема  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.)
  41. (англ.) The Population of Palestine Prior to 1948 . MidEastWeb . Арх?в ориг?налу за 21 серпня 2011 . Процитовано 05.07.2008 .
  42. (англ.) Population Statistics . Israeli - Palestinian ProCon.org. Арх?в ориг?налу за 22 липня 2005 . Процитовано 07.07.2008 .

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]