?стор?я Палестини
? розгляд колективно? ?стор?? народ?в
Палестини
на стратег?чн?й точц? м?ж
?вропою
,
Аз??ю
та
Африкою
[1]
. Визнача?ться як географ?чний рег?он П?вденного
Леванту
м?ж
Середземним морем
та
р?чкою Йордан
(де зараз ?снують
?зра?ль
та
Палестина
) та р?зн? сус?дн? земл?. Палестинський рег?он або його частини контролювалися р?зними народами та рег?ональними державами:
ханаанеян
,
амор?т?в
[2]
,
стародавн?х
?гиптян
,
?зра?льтян
,
моав?т?в
,
амон?т?в
,
тевкр?в
,
ф?л?стимлян
,
асир?йц?в
,
вавилонян
,
перс?в
, стародавн?х
грек?в
,
римлян
,
в?зант?йц?в
; р?зних династ?й раннього
мусульманського
пер?оду (
Омеяди
,
Абасиди
,
Сельджуки
,
Фат?м?ди
),
хрестоносц?
, п?зн?
мусульманськ? династ??
(
Аюб?ди
,
Мамлюки
,
Османи
),
британц?
,
?орданц?
[ru]
(
1948
-
1967
рр. на
≪Зах?дному берез?≫
) ?
?гиптяни
(в
Газ?
), а також сучасн?
?зра?льтяни
та
палестинц?
. З
Палестиною
пов'язана ?стор?я
Ханаана
,
С?ону
[en]
,
Земл? ?зра?лю
, П?вденно?
Сир??
,
Утремер
?
Свято? Земл?
.
Назва
≪Палестина≫
походить в?д ≪Ф?л?ст?я≫ (
?вр.
??? ????
, [
Ерец-П(е)ле?шет
]) ? назва заселено? в стародавност?
ф?л?стимлянами
(
?вр.
???????
,
пл?шт?м
, буквально ≪прибульц?≫ з о.
Крит
у
Ханаан
) частини
середземноморського
узбережжя нин?шнього
?зра?лю
[3]
[4]
.
У
сем?тських
ханаанських
[ru]
мовах (
ф?н?к?йська
,
давньо?врейська
) ця область, ? вся зах?дна частина
Родючого п?вм?сяця
в ц?лому, ?менувалася ≪Кнаан≫ (≪Кенаан≫), в сучасн?й традиц?? ?
≪Ханаан≫
. Власне Ханаан ? був завойований ?врейськими племенами в середин?
II тисячол?ття до н. е.
(
Вих?д з ?гипту
).
Деяк? грецьк? письменники, починаючи з
Геродота
(зг?дно з римськими переписувачами), називали цю землю
Сир?я Палестинська
, або
Палестина
. ?нш? ж користувалися загальною назвою ≪Сир?я≫ або ж уточнюючим
терм?ном
Келес?р?я
. Також застосовувалося под?л на внутр?шн? област? ?
Юдею
(
лат.
Iudaea
) та прибережний район, що розглядався як частина
Ф?н?к??
[5]
[6]
[7]
[8]
.
Римський ?мператор
Адр?ан
у
135
роц? н. е. зм?нив назву м.
?русалиму
на
≪Ел?я Кап?тол?на≫
й наказав всю територ?ю м?ж
Середземним морем
? р?чкою
Йордан
називати
≪Палестинська Сир?я≫
(
лат.
Syria Palaestina
?
латинський
вар?ант
грецько?
назви). З
IV стол?ття
? до
арабського завоювання
земл? Сир?? Палестинсько?, разом з частиною
Синаю
та частиною земель
набатейського царства
, входили в
В?зант?йську ?мпер?ю
як три пров?нц??:
Палестина Прима
[ru]
,
Палестина Секунда
[en]
,
Палестина Терц?я
[ru]
.
Арабськ? завойовники
з
638
р. називали кра?ну ≪Фаласт?н≫ в якост?
арабсько?
форми назви ≪Палестина≫.
За час?в
британського мандату
назву ≪Палестина≫ закр?пили за п?дмандатною територ??ю. В середин?
XX стол?ття
назва
≪палестинц?≫
була утворена в?д слова ≪Палестина≫, ? стали в?дносити цей
терм?н
до
араб?в
, котр? мешкали на ц?й територ?? (≪палестинський народ≫, ≪арабський народ Палестини≫), хоча ран?ше воно визначало вс?х жител?в рег?ону з ?вреями разом ? не носило вузько
етн?чного
забарвлення
[9]
[10]
[11]
.
У
1974
р.
президент Сир??
Хафез Асад
називав Палестину ≪не т?льки частиною арабсько? Батьк?вщини, але ? основною частиною п?вденно? Сир??≫
[12]
.
Першими людьми на теренах
Палестини
були
≪еректуси≫
, як? жили на берез? р?чки
Йордан
ще 750 тис. рок?в до н. е. ? вже вм?ли добувати
вогонь
[13]
. За час?в середнього
палеол?ту
тут жили
неандертальц?
, чи? останки знайден? в печерах гори
Кармель
. В епоху
мезол?ту
туди переселяються племена
натуф?йсько? культури
. Близько 9 тисяч рок?в тому там було побудовано м.
?рихон
. На зм?ну
натуф?йцям
прийшла
тахун?йська культура
докерам?чного
неол?ту
(
VIII тис. до н. е.
), яку зм?нила
ярмукська культура
(
VI тис. до н. е.
).
В
IV тис. до н. е.
на основ?
метисац??
кочових сем?тських ? м?сцевих прото-
хуритських
племен форму?ться
гасульський пер?од
[ru]
раннього
Ханаана
(IV тис. до н. е.). Ханаанський пер?од трива? 2 тис. рок?в до вторгнення прото?врейських племен
[14]
. Деякий час
Палестина
належала
Стародавньому ?гиптов?
, важливим
форпостом
якого було м?сто
Лах?ш
. У
XVIII стол?тт? до н. е.
Палестина
зазнала нашестя
г?ксос?в
. У
XII стол?тт? до н. е.
в Ханаан? поселяються
ф?л?стимляни
, що дали назву приморськ?й частин? кра?ни (рег?он
Сектора Газа
аж до
Ашдода
,
Гата
?
Екрона
) в ?врейських
джерелах
(самоназва нев?дома, отже
Палестина
? це кра?на ф?л?стимлян)
[15]
.
За
б?бл?йними переказами
,
давньо?врейськ?
племена
п?д проводом
?суса Навина
вторгаються на терени
Ханаана
з?
сходу
, через територ?ю
Моава
, ? першою ?х жертвою ста?
?рихон
. Захопивши велику частину територ?? Ханаана, давньо?врейськ? племена наштовхуються на серйозний оп?р в особ?
ф?л?стимлян
, подужати яких вда?ться лише за царювання цар?в
Давида
?
Соломона
. П?сля смерт? останнього в
928 до н. е.
давньо?врейське царство д?литься на п?вн?чну (
?зра?льське царство
) ? п?вденну частину (
Юдейське царство
з? столицею в
?русалим?
).
У
VII ст. до н. е.
в?дбулося захоплення
Палестини
ск?фами
, частина з яких оселилася у м?ст?
Скифополь
(
Десятим?стя
).
У
722 роц? до н. е.
?зра?ль
був захоплений
асир?йцями
. Вони вигнали
?зра?льтян
, а на ?х м?сце привели не
?врейських
поселенц?в з
Месопотам??
та
Сир??
:
гут??в
,
халде?в
,
араме?в
(
2Цар
17:24
). В подальшому ?х нащадки стали називатися
самаритянами
.
У
586 роц? до н. е.
Юдею
завойову?
вавилонський
цар
Навуходоносор II
, проте незабаром нов? господар?
Межир?ччя
перси
повертають
юде?в
з
вавилонського полону
.
У
IV стол?тт? до н. е.
господарями
Палестини
стають спочатку
елл?н?стичн?
Селевк?ди
, а пот?м
римляни
.
Римський пер?од
почина?ться в
66 роц? до н. е.
, коли
Помпей
при?дну?
Палестину
до числа ?нших терен?в Сх?дного
Середземномор'я
. Спочатку м?сцева
юдейська
рег?ональна
ел?та
в особ? династ??
Хасмоне?в
в?тала нових володар?в, вважаючи, що далек?
римляни
будуть менше втручатися у внутр?шн? справи ?хньо? кра?ни. Однак
римляни
незабаром привели до влади б?льш лояльну соб?
?думейську
[ru]
династ?ю
, найв?дом?шим представником яко? став цар
?род Великий
.
Зростання
апокал?птичних
оч?кувань
мес??
й спроба римського ?мператора
Адр?ана
побудувати
храм
Юп?тера
в м.
?русалим?
викликали в
132
р. повстання
Бар-Кохби
, яке зак?нчилося невдачею. Зг?дно з деякими
джерелами
, до 1000
населених пункт?в
були зруйнован? ? б?льше 500 000 ос?б були
вбит?
, значна к?льк?сть
?вре?в
була вигнана римлянами з кра?ни
[16]
.
Пров?нц?я Юдея
була перейменована в
Сир?ю Палестинську
, з тим, щоби стерти
?сторичну пам'ять
про ?врейську присутн?сть у цих м?сцях
[17]
[18]
[19]
.
Основне
?врейське
населення в цей пер?од перем?стилося з
Юде?
в
Гал?лею
? на
Голанськ? висоти
[20]
. Однак, незважаючи на гон?ння, найб?льш важлив? для
юда?зму
рел?г?йн? тексти,
М?шна
й
Талмуд
, були складен? саме в цей пер?од (
II
-
V стол?ття
).
Тим часом, п?сля розд?лу
Римсько? ?мпер??
в
395
р.
Палестина
стала
пров?нц??ю
В?зант??
. До цього часу серед м?сцевого
елл?н?зованого
населення сформувалася сильна
християнська
громада, в?дома як
?русалимська православна церква
.
Преподобний ?лар?он Великий
?н?ц?ював у
Палестин?
чернечий
рух
[21]
. Незважаючи на значне зменшення чисельност? ?вре?в до друго? половини
V стол?ття
, в
Гал?ле?
нав?ть у цей пер?од збер?галася ?врейська б?льш?сть
[17]
.
У
614
р.
перськ?
в?йська, за п?дтримки м?сцевих ?вре?в, завоювали
Палестину
, при?днавши ?? до ?мпер??
Сасан?д?в
. Короткий ≪перський пер?од≫ супроводжувався в?дновленням ?врейського впливу в рег?он? й
гон?ннями на православних християн
, в яких бачили
≪п'яту колону≫
В?зант??
: церкви були розорен?, а
Животворний Хрест
в?двезений в
?ран
[22]
.
П?сля перемоги над
Перс??ю
в
629
р. в?зант?йський
?мператор
?ракл?й
I урочисто вступив у м.
?русалим
?
Палестина
знову стала пров?нц??ю
В?зант??
. У 629-
630
роках, унасл?док масових вбивств ? гон?нь на ?вре?в, викликаних ?ракл??м, ?врейська присутн?сть у рег?он? досягла свого м?н?муму за всю тритисячол?тню ?стор?ю, але повн?стю не зникла.
Перше вторгнення
араб?в
в
Палестину
дату?ться
634
роком, коли
в?йська
хал?фа
Абу-Бакра
захопили
в?зант?йську
фортецю
Босра
на зах?дному берез? р?чки
Йордан
. Повн?стю вит?снити
в?зант?йц?в
?м вдалося т?льки п?сля
битви при Ярмук
, п?сля яко? в
638
р.
патр?арх Софрон?й
передав
ключ?
в?д
?русалиму
хал?фу Омару
. В
арабський пер?од
в м. ?русалим? на
Храмов?й гор?
були побудован? всесв?тньо в?дом?
мечет? Аль-Акса
та
Купол Скел?
[23]
. П?д впливом
?сламу
м?сцеве колись
ел?н?зоване
населення п?д тиском пережива?
араб?зац?ю
[ru]
. П?сля ослаблення
Арабського хал?фату
в
X стол?тт?
контроль над
Палестиною
переходить
?гипетсько?
династ??
Тулун?д?в
, яких зм?нюють турки-
сельджуки
?, а з
1098
року ? знову
?гипетськ?
Фат?м?ди
[24]
.
У
1099
р. ?вропейськ?
хрестоносц?
штурмом
взяли м.
?русалим
, а ?х ватажок
Готфр?д Бульйонський
заснував
?русалимське корол?вство
. Влада корол?вства кр?м
Палестини
поширювалася на
Л?ван
? приморську
Сир?ю
. У цей пер?од у
Палестин?
будуються численн?
замки
(в тому числ? в
Газ?
,
Яф?
[25]
,
Акр?
,
Арсур?
,
Цфат?
та
Цезар??
). Однак нечисленн?сть
лицарства
, ворожнеча
?оан?т?в
?
тампл??р?в
, нерегулярн?сть п?дтримки з боку ?вропейських метропол?й призводять до пад?ння корол?вства. Останн?м оплотом
хрестоносц?в
стало м.
Акра
, залишене в
1291
роц?.
У
1187
р. в?дчутного удару по
хрестоносцям
завда?
Салах ад-Д?н
, якому вда?ться на деякий час захопити м.
?русалим
. Пот?м в?н заснову? в
?гипт?
власну династ?ю
Айюб?д?в
, яких зм?нюють
мамлюки
.
?гиптяни
закр?плюють сво?
право
на волод?ння
Палестиною
3 вересня
1260
р. в?дбивши
монгольське нашестя
в
Битв? при Айн-Джалут?
. Надихнувшись перемогою, мамлюки п?д проводом
Бейбарса
посл?довно захоплюють замки хрестоносц?в в п?вн?чн?й
Палестин?
: в
1265
р. припиня? св?й оп?р
Цезар?я
та
Арсуф
, а в
1266
р. м.
Сафед
[26]
.
П?д владою Османсько? ?мпер?? (1516?1917)
[
ред.
|
ред. код
]
У
1517
р. територ?я
Палестини
була завойована
турками
-
османами
п?д проводом
султана
Сел?ма I
(
1512
-
1520
). Протягом 400 рок?в вона залишалася частиною величезно?
Османсько? ?мпер??
, що охоплювала значну частину
п?вденно
-
сх?дно?
?вропи
, всю
Малу Аз?ю
?
Близький Сх?д
,
?гипет
?
П?вн?чну Африку
[27]
.
Християни
й
юде?
, зг?дно з
мусульманськими законами
, мали статус
≪з?мм?≫
? тобто користувалися в?дносно
цив?льною
та
рел?г?йною свободою
, але обмежувалися ? не мали права носити
зброю
,
служити в арм??
? ?здити на
конях
? були зобов'язан? платити особлив?
податки
[28]
. У цей пер?од
?вре?
Палестини
жили головним чином за рахунок
благод?йних
надходжень з-за кордону (
Халука
[ru]
).
Протягом
XVI стол?ття
велик?
?врейськ? громади
пускали кор?ння в
земл? ?зра?лю
переважно в чотирьох м?стах:
?русалим?
,
Хеврон?
,
Цфат?
та
Твер??
.
На початку
XVIII стол?ття
була зроблена одна з найзначн?ших спроб
≪ал??≫
з ?вропи ? поновлення ?врейського рел?г?йно-нац?онального центру в м. ?русалим?. На чол? цього руху стояв
раб?
??гуда Хасид
[ru]
, який прибув до ?русалиму в
1700
р. на чол? близько тисяч? сво?х посл?довник?в ? вих?дц?в з р?зних кра?н ?вропи. До ?х прибуття ?русалимська громада нал?чувала 1200 ос?б, в тому числ? 200
ашкеназ?в
. Однак сам ??гуда Хасид п?сля прибуття в кра?ну раптово помер. М?ж його посл?довниками й обтяжено? боргами ашкеназько? громадою ?русалиму виник
конфл?кт
, що призв?в до спалення ашкеназько?
синагоги
кредиторами-
арабами
(
1720
р.) ? виселенню ?вре?в-ашкеназ?в з м?ста. Довгий час п?сля цих под?й ?врейськ?
?мм?гранти
з
?вропи
селилися головним чином в
Хеврон?
,
Цфат?
та
Твер??
[17]
.
У XVIII ст. проти турецького панування п?дняв повстання в?д м.
Назарету
арабський
шейх
Дах?р аль-Омар
.
На початку
1799
р. в
Палестину
з в?йськом прибув
Наполеон
.
Французам
вдалося опанувати
Газою
,
Рамлою
,
Лодом
та
Яфою
. Оп?р турк?в зупинив просування
французько? арм??
до м?ста
Ако
, на допомогу туркам прийшов
англ?йський флот
. Французькому
генералу
Клеберу
вдалося здобути перемогу над турками у
Кафр-Канн?
[en]
б?ля гори
Тавор
(кв?тень 1799 р.). Однак через в?дсутн?сть
важко? артилер??
Наполеон не зум?в захопити
фортецю
в
Ако
й був змушений в?дступити до
?гипту
[17]
.
У
1800
р. населення
Палестини
не перевищувало 300 тисяч мешканц?в, 25 тисяч з яких складали
християни
, як? були вельми розс?ян? по
Палестин?
. Головн? м?сця концентрац??
християнського
населення ? в ?русалим?,
Назарет?
? у
Вифле?м?
? контролювалися
православною
та
католицькою
церквами. ?вре? (головним чином
сефарди
) становили 5 тисяч ос?б, котр? в основному як ? ран?ше були зосереджен? в
?русалим?
,
Цфат?
,
Твер??
та
Хеврон?
. Решта населення кра?ни (близько 270 тисяч ос?б) становили
мусульмани
, майже вс? ?
сун?ти
[17]
.
В пер?од
1800
-
1831
рр. територ?я кра?ни д?лилася на дв? пров?нц?? (
в?лай?ти
). Центрально-сх?дний г?рський район, що тягнувся в?д
Шхема
на п?вноч? до
Хеврона
на п?вдн? (включаючи
?русалим
), в?дносився до
Дамаського
в?лай?ту;
Гал?лея
? прибережна смуга ? до в?лай?ту
Ако
. Велика частина
Негева
перебувала в той пер?од поза
османською
юрисдикц??ю
[17]
.
У
1832
р. територ?я
Палестини
була завойована
?брах?м-пашею
, сином ? во?начальником в?це-короля ?гипту
Мухамада-Ал?
. Його резиденц?я розташувалася в
Дамаску
.
Палестина
, п?вн?чна межа яко? сягала
С?дону
, стала ?диною пров?нц??ю.
?гиптяни
, як? правили кра?ною в?с?м рок?в (
1832
-
1840
рр.), провели деяк? реформи на ?вропейський зразок, що викликало оп?р
араб?в
? повстання в б?льшост? м?ст кра?ни, як? були придушен? силою. У пер?од ?гипетського панування проводилися широк?
досл?дження
у царин?
б?бл?йно? географ??
та
археолог??
. У
1838
р.
?гипетський уряд
дозволив
Англ??
в?дкрити
консульство
в ?русалим? (ран?ше консульства ?вропейських держав ?снували т?льки в
портових
м?стах ?
Ако
,
Хайф?
й
Яф?
, а також у
Рамл?
). Через 20 рок?в вс? велик? держави
Заходу
та
США
, мали в ?русалим? консульськ? представництва
[17]
.
У
XIX стол?тт?
?русалим знову перетворився в найважлив?ший ?врейський центр
Ерец-?сраель
. Цфат, що змагався з ?русалимом за духовну перш?сть, сильно постраждав унасл?док
землетрусу
(
1837
р.), що забрав життя близько 2 тисяч ?вре?в, ? м?сто прийшло в занепад.
У
1841
р.
Палестина
?
Сир?я
повернулися п?д безпосередн?й контроль
Туреччини
. До цього часу чисельн?сть ?врейського населення
Палестини
подво?лася, в той час, як християнського ? мусульманського ? залишилася без зм?ни
[17]
.
До
1880
р. населення
Палестини
досягло 450 тисяч ос?б, з яких 24 тисяч? складали
?вре?
. Б?льш?сть ?вре?в кра?ни як ? ран?ше жили в чотирьох м?стах: ?русалим? (де ?вре? становили б?льше половини всього 25-тисячного населення), Цфат? (4 тис.), Твер?? (2,5 тис.) та Хеврон? (800 ос?б), а також в Яф? (1 тис.) й Хайф? (300 ос?б). ?русалим став найб?льшим м?стом в кра?н?
[17]
. Б?льш стару частину ?врейського населення кра?ни становила
сефардська
громада, в яку влилися ?мм?гранти з
П?вн?чно? Африки
,
Бухари
,
?рану
та ?нших кра?н.
Ашкеназька
громада складалася головним чином з
сх?дно?вропейських
?вре?в, як? д?лилися на
хасид?в
та ?х супротивник?в ?
м?тнагд?м
[en]
. Переважна б?льш?сть ?вре?в дотримувалося
суворо? ортодокс??
й п?дпорядковувалося авторитетов?
рабин?в
. Незважаючи на п?дтримку з фонд?в
≪Халуки
[ru]
≫, ?вре? повинн? були важко працювати п?д гн?том
податк?в
, що стягувалися турецькими
чиновниками
. Проте чисельн?сть ?врейського населення
Ерец-?сраель
продовжувала зростати, особливо за рахунок
≪ал??≫
з
?вропи
. Пот?к
≪ал??≫
зб?льшився п?сля в?дкриття
пароплавного
сполучення м?ж м.
Одесою
? м.
Яфою
[17]
.
Прагнення ?вре?в у С?он ? зародження пол?тичного с?он?зму
[
ред.
|
ред. код
]
Серед
?вре?в
, що жили в
д?аспор?
, завжди було поширене сильне бажання повернутися до
С?ону
, в
Палестину
. Ц? над?? й прагнення в?дображен? в
Б?бл??
: ≪? п?дуть численн? народи та й скажуть: Ход?ть та з?йдемо на гору Господню, до дому
Бога
Якового, ? навчить дор?г Сво?х В?н нас ? ми п?демо стежками Його; Бо вийде з
С?ону
Закон, ? слово Господн? ? з
?русалиму
.≫ (
?с.
2:3
) ? ? центральною темою
юдейських
молитов
. Починаючи з
XII стол?ття
пересл?дування ?вре?в
християнською церквою
призвело до ?х притоку в
Святу землю
. У
1492
р. цей пот?к ?стотно поповнився ?вреями,
вигнаними з ?спан??
, як? заснували ?врейську общину м.
Цфату
.
Перша велика хвиля сучасно? ?врейсько?
?мм?грац??
, в?дома як
≪Перша Ал?я≫
(
?вр.
?????
), почалася в
1881
р., коли ?вре? були змушен?
рятуватися втечею
в?д
погром?в
у
Рос??
[29]
.
Засновником
пол?тичного
с?он?зму
? руху, що ставив соб? за мету встановлення ?врейсько?
держави
на земл?
Ерец-?зраель
, п?дн?маючи
≪?врейське питання≫
на м?жнародн?й арен? ? вважа?ться
Теодор Герцль
[30]
[31]
. У
1896
р. Герцль опубл?кував свою книгу
≪?врейська держава
[ru]
≫ (
н?м.
Der Judenstaat
), де виклав сво? бачення про майбутню ?врейську державу. Вже в
1897
р. Герцль керував першим
Вс?св?тн?м ?врейським конгресом
[32]
.
Британський мандат в Палестин? (1918?1948)
[
ред.
|
ред. код
]
Друга ал?я
(
1904
-
1914
рр.) почалася п?сля
Кишин?вського погрому
. Приблизно 40 тисяч ?вре?в оселилося в
Палестин?
[29]
. Б?льш?сть ?мм?грант?в першо? та друго?
≪ал??≫
були
ортодоксальними юдеями
[33]
, але друга
≪ал?я≫
включала в себе ?
соц?ал?ст?в
, як? заснували
к?буцний
рух
[34]
.
П?д час
Першо? св?тово? в?йни
з ?н?ц?ативи
В. Жаботинського
й
Й. Трумпельдора
в склад?
британсько? арм??
був сформований
≪?врейський лег?он≫
, який надав британським в?йськам допомогу в завоюванн?
Палестини
. У листопад?
1917
р. секретар закордонних справ
Велико? Британ??
Артур Бальфур
видав
документ
, що отримав згодом назву
≪Декларац?? Бальфура≫
. У ньому декларувалося, що
Велика Британ?я
≪дивиться позитивно на п?дставу в Палестин? нац?онального дому для ?врейського народу≫
[35]
.
У
1919
-
1923
рр. (
Третя Ал?я
) до
Палестини
прибуло 40 тисяч ?вре?в, в основному з?
Сх?дно? ?вропи
. Поселенц? ц??? хвил? були навчен?
с?льському господарству
та могли розвивати
економ?ку
. Незважаючи на
квоту
?мм?грац??
, встановлену британською владою, ?врейське населення зросло до к?нця цього пер?оду до 90 тисяч. Болота
?зреельсько? долини
й
долини Хеферу
були осушен? та земля зроблена придатною для с?льського господарства. У цей пер?од були заснована федерац?я
профсп?лок
≪Г?стадрут≫
.
Арабський оп?р призв?в в
1920
р. до палестинських
бунт?в
? формування ново? ?врейсько? в?йськово? орган?зац??
≪Хагани≫
(на
?врит?
≪Оборона≫)
[36]
.
На п?дстав? р?шень
конференц?? в Сан-Ремо
(
1920
р.)
Л?га Нац?й
вручила в 1922 р. Велик?й Британ??
мандат на Палестину
, пояснюючи це необх?дн?стю ≪встановлення в кра?н? пол?тичних, адм?н?стративних ? економ?чних умов для безпечного утворення ?врейського нац?онального дому≫
[37]
.
У той час кра?ну населяли переважно
араби
-
мусульмани
, однак найб?льше м?сто
?русалим
було переважно ?врейським
[38]
.
Через
яфськ?
бунти на самому початку зазначеного мандату,
Велика Британ?я
обмежила ?врейську ?мм?грац?ю й в?ддала в
1921
р. 3/4 територ?? мандату п?д окремий
ем?рат
Трансйордан?я
, з якого згодом (в
1946
р.) було утворено незалежне
корол?вство
Трансйордан?я
[39]
, на територ?? яко? було заборонено селитися ?вреям
[37]
[40]
.
У
1924
-
1929
рр. (
Четверта ал?я
) до
Палестини
при?хали 82 тисяч? ?вре?в, в основному в результат? сплеску
антисем?тизму
в
Польщ?
й
Угорщин?
. Ця група складалася в основному з с?мей
середнього класу
, як? пере?хали у зростаюч? м?ста, заснувавши мал?
п?дпри?мства
торг?вл?
та
громадського харчування
?
легку промислов?сть
. Згодом, однак, приблизно 23 тисяч?
ем?грант?в
ц??? хвил? покинули кра?ну.
П?дйом
нацистсько? ?деолог??
в 1930-х рр. в
Н?меччин?
призв?в до
П'ято? Ал??
, що була напливом чверт? м?льйона ?вре?в, як? рятувалися в?д А.
Г?тлера
. Цей наплив зак?нчився
Арабським повстанням 1936?1939 рр.
? виданням Великою Британ??ю
≪Б?ло? книги
[ru]
≫ в
1939
р., що фактично зводила нан?вець ?мм?грац?ю ?вре?в в
Палестину
. Кра?ни св?ту в?дмовлялися приймати ?вре?в, як? рятувалися в?д
Голокосту
, що разом ?з забороною Велико? Британ?? на переселення до
Палестини
фактично означало смерть для м?льйон?в. Для обходу заборони на ?мм?грац?ю в
Палестину
була створена та?мна орган?зац?я
≪Мосад ле-Ал?я Бет
[ru]
≫, яка допомагала ?вре?м
нелегально м?грувати
до
Палестини
? врятуватися в?д
загибел?
[29]
.
П?сля зак?нчення
Друго? св?тово? в?йни
, ?врейське населення
Палестини
становило 33 % в пор?внянн? з 11 % в
1922
роц?
[41]
[42]
.
Наприк?нц?
1947
р. зг?дно з
р?шенням ООН британську Палестину
було прийнято розд?лити на
арабську
?
?врейську
частину з наданням особливого статусу району м.
?русалиму
п?д управл?нням
ООН
, проте
араби
не погодилися з?
створенням держави ?зра?ль
на теренах, що вони вважали сво?ми. Почався затяжний
арабо-?зра?льський конфл?кт
.
В результат?
першо? арабо-?зра?льсько? в?йни
територ?я
Палестини
виявилася розд?леною м?ж
?зра?лем
,
?гиптом
?
Трансйордан?я
. По
анекс??
зах?дного берега
р?чки
Йордан
перейменовано? в
Йордан?ю
.
Арабськ?
актив?сти
майже в?дразу перейшли до
терористичних атак
проти ?зра?лю. Велика частина
теракт?в
була орган?зована й спрямована сп?вроб?тниками
?гипетсько? розв?дки
з територ??
сектора Газа
та
Юде? з Самар??ю
.
Араб?в
п?дтримували м?жнародн? орган?зац?? та кра?ни
соц?ал?стичного табору
. У
1967
р. унасл?док
Шестиденно? в?йни
велика частина територ??
британсько? Палестини
опинилася п?д контролем
?зра?лю
. В результат?
Першо? палестинсько? ?нтифади
, що почалася в
1987
р., були розпочат? переговори
ОВП
з ?зра?лем, що привело до
Угоди в Осло
. У
1994
р. була створена
Палестинська нац?ональна адм?н?страц?я
(ПНА) на чол? з
Ясером Арафатом
. Столицею ПНА стало м?сто
Рамала
.
У
2005
р.
?зра?ль
п?д час реал?зац??
≪Плану одностороннього розмежування≫
евакуював
вс?
?врейськ?
поселення та вив?в сво?
в?йська
з
сектору Газа
.
- ↑
(англ.)
van Seters, John
(
1997
), ≪Abraham in History and Tradition≫,
Yale University Press
.
- ↑
(англ.)
Tomoo Ishida
, ≪
History and Historical Writing in Ancient Israel: Studies in Biblical Historiography
≫,
BRILL
,
1999
. ? pp.14?15.
- ↑
Филистимляне
//
Электронная еврейская энциклопедия
.
(рос.)
- ↑
Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Географический очерк
//
Электронная еврейская энциклопедия
.
(рос.)
- ↑
(рос.)
История Геродота Книга Вторая Евтерпа
. Арх?в
ориг?налу
за 8 березня 2016
. Процитовано 1 серпня 2011
.
- ↑
(рос.)
Страбон
География, Книга XVI. (с. 755?765 по Казобону)
[
Арх?вовано
29 червня 2014 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Плиний Старший
,
Естественная история
, т. 5, XIII. 66
- ↑
(рос.)
Диодор Сицилийский
≪История≫, книга XIX, Гл. 93.
- ↑
(рос.)
Нетаньяху Б.
,
Место под солнцем, Глава 4
[
Арх?вовано
20 липня 2017 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Борис Шустеф
,
Палестинец Шарон
[
Арх?вовано
5 жовтня 2017 у
Wayback Machine
.]
// ≪Еврейский мир≫, 24 мая 2002 года.
- ↑
(англ.)
The Palestinian Identity
. Арх?в
ориг?налу
за 9 серпня 2011
. Процитовано 30 жовтня 2010
.
- ↑
(англ.)
Arab Imperialism: The Tragedy of the Middle East, Efraim Karsh
[
Арх?вовано
7 серпня 2011 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Установлена дата приручения огня человеком
[
Арх?вовано
31 липня 2010 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Завоевание Палестины древнееврейскими племенами
[
Арх?вовано
15 листопада 2018 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Густав Гече. Библейские истории
[
Арх?вовано
5 вересня 2018 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(англ.)
Roman Palestine // Palestine
.
Encyclopædia Britannica
. Арх?в
ориг?налу
за 2 лютого 2013
. Процитовано 21 с?чня 2013
.
- ↑
а
б
в
г
д
е
ж
и
к
л
Израиль. Земля Израиля (Эрец-Исраэль). Исторический очерк
//
Электронная еврейская энциклопедия
.
(рос.)
- ↑
(англ.)
Abraham Malamat, Haim Hillel Ben-Sasson
.
A History of the Jewish People
. ?
Harvard University Press
, 1976. ? P. 334. ?
ISBN 0674397312
, 9780674397316.
- ↑
(англ.)
Ariel Lewin
.
The Archaeology Of Ancient Judea And Palestine
. ?
Getty Publications
, 2005. ? P. 33. ?
ISBN 0674397312
, 9780674397316.
- ↑
(англ.)
Clayton Miles Lehmann.
135-337: Syria Palaestina and the Tetrarchy // Palestine: History
. ?
The University of South Dakota
, 1998. ?
Вип. Last update 18 January 2007.
.
Арх?вовано
з джерела 16 с?чня 2013.
- ↑
(рос.)
Преподобный Илларион Великий
[
Арх?вовано
23 жовтня 2012 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
К. А. Панченко (2004).
Регионы и периферия В. и. Сирия и Палестина
.
26 мая 2008 г
.
М
.,:
Православная энциклопедия
. с. Т. VIII. с. 192?197. Арх?в
ориг?налу
за 2 лютого 2013
. Процитовано 21 с?чня 2013
.
- ↑
(рос.)
Первый мусульманский период в Палестине
[
Арх?вовано
15 кв?тня 2009 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Период правления династий Тулунидов и Ихшидидов
[
Арх?вовано
28 лютого 2009 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Замки и владения тамплиеров в Палестине
[
Арх?вовано
27 жовтня 2018 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(рос.)
Мамелюкский период
[
Арх?вовано
15 кв?тня 2009 у
Wayback Machine
.]
- ↑
(англ.)
Palestine: The Crusades
. 2007. Арх?в
ориг?налу
за 21 серпня 2011
. Процитовано 19 сентября 2007
.
- ↑
Турция
//
Электронная еврейская энциклопедия
.
(рос.)
- ↑
а
б
в
(англ.)
Immigration
.
Jewish Virtual Library
.
The American-Israeli Cooperative Enterprise
. Арх?в
ориг?налу
за 21 серпня 2011
. Процитовано 12 июля 2007
.
Джерело нада? ?нформац?ю про Першу, Другу, Третю, Четверту та П'яту Ал?ю в сво?х в?дпов?дних статтях. Обговорю?ться ≪Б?ла книга≫, що веде до
Ал?а Бет
[
Арх?вовано
14 травня 2008 у
Wayback Machine
.]
.
- ↑
(англ.)
Kornberg, 1993
≪How did Theodor Herzl, an assimilated German nationalist in the 1880s, suddenly in the 1890s become the founder of Zionism?≫
- ↑
(англ.)
Herzl, 1946
, с. 11
- ↑
(англ.)
Chapter One: The Heralders of Zionism
.
Jewish Agency for Israel
. Арх?в
ориг?налу
за 21 серпня 2011
. Процитовано 12 июля 2007
.
- ↑
(англ.)
Stein, 2003
, с. 88. ≪As with the First Aliyah, most Second Aliyah migrants were non-Zionist orthodox Jews…≫
- ↑
(англ.)
Romano, 2003
, с. 30
- ↑
(англ.)
Balfour Declaration 1917
.
The Avalon Project at Yale Law School
. Yale University. 2 ноября 1917. Арх?в
ориг?налу
за 21 серпня 2011
. Процитовано 7 июля 2008
.
- ↑
(англ.)
Scharfstein, 1996
, с. 269. ≪During the First and Second Aliyot, there were many Arab attacks against Jewish settlements… In 1920, Hashomer was disbanded and Haganah (?The Defense“) was established.≫
- ↑
а
б
(англ.)
League of Nations: The Mandate for Palestine, July 24, 1922
.
Modern History Sourcebook
. Fordham University. 24.07.1922. Арх?в
ориг?налу
за 21 серпня 2011
. Процитовано 05.07.2008
.
- ↑
(англ.)
J. V. W. Shaw, ≪A Survey of Palestine, Vol 1: Prepared in December 1945 and January 1946 for the Information of the Anglo-American Committee of Inquiry≫, Reprinted 1991 by The Institute for Palestine Studies, Washington, D.C., ? p.148.
- ↑
(рос.)
Уинстон Черчилль и сионизм: история метаний
[
Арх?вовано
18 серпня 2018 у
Wayback Machine
.]
Станислав Кожеуров, Иван Фадеев, Алек Д. Эпштейн,
≪Леха?м≫
листопад 2009.
- ↑
Государство Израиль. Израиль и палестинская проблема
//
Электронная еврейская энциклопедия
.
(рос.)
- ↑
(англ.)
The Population of Palestine Prior to 1948
.
MidEastWeb
. Арх?в
ориг?налу
за 21 серпня 2011
. Процитовано 05.07.2008
.
- ↑
(англ.)
Population Statistics
. Israeli - Palestinian ProCon.org. Арх?в
ориг?налу
за 22 липня 2005
. Процитовано 07.07.2008
.
- (англ.)
Herzl, Theodor
(1946),
The Jewish State
, American Zionist Emergency Council,
ISBN
0486258491
- (англ.)
Kornberg, Jacques (1993),
Theodor Herzl: From Assimilation to Zionism
,
Indiana University Press
,
ISBN
0253332036
- (англ.)
Romano, Amy (2003),
A Historical Atlas of Israel
,
The Rosen Publishing Group
,
ISBN
0823939782
- (англ.)
Scharfstein, Sol (1996),
Understanding Jewish History
,
KTAV Publishing House
,
ISBN
0881255459
- (англ.)
Stein, Leslie (2003),
The Hope Fulfilled: The Rise of Modern Israel
,
Greenwood Press
,
ISBN
0275971414
- (рос.)
Анати Эммануэль
, ≪Палестина до древних евреев≫ / Пер. А. Б. Давыдовой. ?
М
.:
Центрполиграф
, 2008. ? 416 с.: ил. ? Серия ≪Загадки древних цивилизаций≫. ?
ISBN 978-5-9524-3209-3
- (рос.)
Грант Майкл
, ≪История Древнего Израиля≫. ?
М
.:
Терра-Книжный клуб
, 1998. ? 336 с. ?
ISBN 5-300-01817-1
- (рос.)
Грей Джон
, ≪Ханаанцы. На земле чудес ветхозаветных≫. ?
М
.:
Центрполиграф
, 2003. ? 224 с.: ил. ? Серия ≪Загадки древних цивилизаций≫. ?
ISBN 5-9524-0639-4
- (рос.)
Еврейские культуры: новый взгляд на историю:
Сб. / Под ред. Давида Биля. ?
М
.: Книжники, 2013. ? 352 с. ? Серия ≪История евреев≫. ?
ISBN 978-5-7516-1131-1
- (рос.)
Косидовский Зенон
, ≪Библейские сказания≫ / Пер. с пол. Э. Гессен, Ю. Мирской. ?
М
.:
Политиздат
, 1978. ? 4-е изд. ? 456 с.: ил. ? Серия ≪Библиотека атеистической литературы≫.
- (рос.)
Крывелев И. А.
, ≪Раскопки в библейских странах≫. ?
М
.: Советская Россия, 1965. ? 320 с.: ил.
- (рос.)
Липовский И. П.
, ≪Библейский Израиль. История двух народов≫. ?
СПб
.: ИЦ ≪Гуманитарная Академия≫, 2010. ? 576 с. ?
ISBN 978-5-93762-066-8
- (рос.)
Нот Мартин
, ≪История Древнего Израиля≫ / Пер. Ю. П. Вартанова. ?
СПб
.: Изд-во ≪Дмитрий Буланин≫, 2014. ? 496 с. ? Серия ≪Biblia continua≫. ?
ISBN 978-5-86007-751-5
- (рос.)
Тантлевский И. Р.
, ≪История Израиля и Иудеи до 70 г. н. э.≫ ?
М
.: Изд-во
Русской Христианской гуманитарной академии
, 2014. ? 432 с. ?
ISBN 978-5-88812-580-9
- (рос.)
Хэнкок Грэм
, ≪Ковчег завета≫. ?
М
.: Вече, 1999. ? 512 с. ? Серия ≪Тайны древних цивилизаций≫. ?
ISBN 5-7838-0436-3
- (рос.)
Церен Эрих
, ≪Библейские холмы≫ / Пер. с нем. Н. В. Шафранской. ?
М
.:
Правда
, 1986. ? 2-е изд. ? 480 с.: ил.
- (рос.)
Циркин Ю. Б.
, ≪История библейских стран≫. ?
М
.: ООО
≪АСТ≫
, Астрель, Транзиткнига, 2003. ? 576 с. ? Серия ≪Классическая мысль≫. ?
ISBN 5-17-018173-6
- (рос.)
Шифман И. Ш.
, ≪Сирийское общество эпохи принципата (I?III вв. до н. э.)≫. ?
М
.:
Наука
,
Главная редакция восточной литературы
, 1977. ? 312 с.
- (рос.)
Шифман И. Ш.
, ≪Ветхий Завет и его мир≫. ?
М
.:
Политиздат
, 1987. ? 240 с.: ил.
|
---|
| ?деолог??
|
| |
---|
| Орган?зац??
|
|
---|
| ?нше
|
|
---|
|