?рихон

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: ?рихон (значення) .
?рихон
?вр. ???????? ‎
араб. ????? ‎
Південна частина сучасного Єрихона
П?вденна частина сучасного ?рихона
П?вденна частина сучасного ?рихона
Основн? дан?
31°51′19″ пн. ш. 35°27′43″ сх. д.  /  31.8554444° пн. ш. 35.4621806° сх. д.  / 31.8554444; 35.4621806 Координати : 31°51′19″ пн. ш. 35°27′43″ сх. д.  /  31.8554444° пн. ш. 35.4621806° сх. д.  / 31.8554444; 35.4621806
Кра?на Палестина
Рег?он Зах?дний берег
Столиця для Jericho Governorate d  ( мухафази Палестини )
Засновано Близько 8350 р. до н.е. [2]
Статус м?ста 1994
Площа 59 км²
Населення 26 948 ос?б ( 2014 ) [1]
Висота НРМ ?275 м
Оф?ц?йна мова арабська
М?ста-побратими П?за ( 28 вересня 2000 ) [3] [4] , Камп?нас ( 28 листопада 2001 ) [5] [6] , Крагу?ваць , ?л?о ( 8 вересня 1999 ) [7] , Кал?патр?я , Ясси ( 16 липня 2003 ) [8] [9] , Lærdal Municipality d ( 20 липня 1998 ) [10] , Егер , Сан-Джованн?-Вальдарно ( 18 жовтня 2003 ) [11] , Л?он , Алессандр?я ( 15 червня 2004 ) [11] [12] , Нант , Санта-Барбара-д'Уест? d ( 15 с?чня 1998 ) [5] , Осман?аз? d ( 11 листопада 2014 ) [13]
Телефонний код 02
Часовий пояс +2
GeoNames 284899
OSM ↑ 4733521   · R  (Jericho Governorate)
М?ська влада
Мер м?ста Абдал Кар?м С?др
Вебсайт jericho-city.ps
Мапа
Мапа
CMNS:  ?рихон у В?к?сховищ?

?рихон ( ?вр. ???????? ‎, Y?r??? , араб. ????? ‎, ?Ar??? [?a?riːħaː] ) ? м?сто в Палестин? , що розташоване на Зах?дному берез? р?чки Йордан , за 10 км на п?вн?чний зах?д в?д Мертвого моря , в оаз? . Населення близько 26 948 жител?в (2014 р.) [1] . Б?бл?йний ?рихон знаходиться приблизно за 1,5 км на п?вн?чний зах?д в?д центру сучасного ?рихону. За допомогою систематичних розкопок в 1930?1936 роках ? в 1952?1961 рр. встановлено, що поселення людей на м?сц? б?бл?йного ?рихону з'явилося близько 10 тис. рок?в тому [2] .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Назва м?ста на ?врит? Y?r??? , часто виводиться в?д ханаанського rea? , що означа? ≪запашний≫ (арабська назва ?Ar??? ма? теж таке походження ? значення), але ?снують теор?? про походження в?д ханаанського Yarea? ( ≪м?сяць≫ ) або ?мен? бога м?сяця Яр?ха [14] [15] [16] .

Б?бл?я розпов?да? про частину ?стор?? м?ста ?рихон: Книга ?суса Навина 6 розд?л ( Старий Запов?т ), в?рш 26 в 6-ому розд?л?.

Ось як опису? Б?бл?я руйнування ст?н ?рихону п?д час облоги м?ста народом ?зра?лю: ≪Тод? загукали люди ? затрубили священники в труби. Як же люд почув, що трублять, тод? загукали вс? страшенним криком, ? мури м?ста впали ру?ною; народ же ринув у город, кожен зв?дти, де стояв; сим робом опановано м?сто≫ (Кн. ?суса Навина, 6:20).

Майкл Грант (англ. Michael Grant; 21 листопада 1914, Лондон ? 4 жовтня 2004,) ? британський антикознавець, нум?змат, автор багатьох популярних роб?т з антично? ?стор??, професор, в сво?й книз? ≪?стор?я Стародавнього ?зра?лю≫ пов?домля?: ≪... Взяття ?сусом ?рихона, що обросло масою геро?чних легенд, ставилося п?д сумн?в на т?й п?дстав?, що, за даними розкопок, на той час там не ?снувало жодного м?ста (останн? м?сто було зруйноване до 1300 р.)...≫.

Також Майкл Грант пов?домля?: ≪?рихон був повн?стю зруйнований землетрусом ? б?льше не в?дновлювався за 300 рок?в до того часу, як за б?бл?йною казкою до ?рихону п?д?йшли перш? ?вре?, та протрубили в ??рихонськ? труби“, щоб зруйнувати це м?сто≫.

Нов?тня ?стор?я [ ред. | ред. код ]

П?сля Шестиденно? в?йни у 1967 роц? ?рихон перейшов п?д владу ?зра?лю . В?н був першим м?стом у 1994 роц?, що зг?дно з угодою в Осло , перейшло п?д контроль Палестинсько? автоном?? . У пер?од ?зра?льсько? реадм?н?страц?? 16 березня 2005 року ?рихон знову повернувся до складу Палестини .

Археолог?я [ ред. | ред. код ]

  • У 1868 роц? перш? археолог?чн? розкопки поселення проводив Чарльз Уорен .
  • У 1907?1909 та 1911 роках н?мецьк? вчен? Ернст Зел?н та Карл Ватцин?ер проводили розкопки ≪Тель Ес-Султану≫ та ≪Тулул Ель-Ала?ку≫.
  • У 1930?1936 роках проводив розкопки Джон ?ерстен? .
  • У 1952?1958 роках археологом Кетл?н Кеньйон були проведен? б?льш обширн? досл?дження з використанням сучасн?ших технолог?й.
  • У 1997 роц? Лоренцо Н??ро та Н?коло Маркет? провели обмежен? розкопки. Трохи п?зн?ше у тому ж роц? доктор Браянт Вуд в?дв?дував ?сторичний пам'ятник, щоб впевнитися у результатах попередньо? експедиц??.

Тель Ес-Султан [ ред. | ред. код ]

Найперше поселення знаходилося на м?сц? сучасного ≪Тель Ес-Султану≫ (або Тель Султану), за дек?лька к?лометр?в в?д безпосереднього центру м?ста. У переклад? з арабсько? ≪тель≫ означа? ≪насип≫ ? посл?довн? шари житлових споруд, як? засипали по проходженню часу. Засипання житлових споруджень було характерним для давн?х поселень Близького Сходу та Анатол?? . ?рихон це типове поселення епохи докерам?чного неол?ту ≪A≫ ? ≪B≫.

?снування ?рихону под?ляють на к?лька пер?од?в:

Натуф?йський пер?од [ ред. | ред. код ]

Протонеол?т ? будування споруд вочевидь почалося тут ще до винаходження землеробства, з кам'яних споруджень натуф?йсько? культури, як? з'явилися ран?ше 9 тисяч рок?в до нашо? доби.

Докерам?чний неол?т A [ ред. | ред. код ]

8350?7370 роки до н.д.. ?нод? називають ≪султан?йським пер?одом≫. Поселення займало 40000 м² ? було захищено кам'яними мурами, з кам'яною вежею посередин? одного з мур?в. Це найдавн?ш? з ус?х в?дкритих археологами кам'яних ст?н. У м?ст? розташовувалися кругл? будинки з сиро? цегли, поки що без планування вулиць. Жител? (приблизно 400?2000 чолов?к) вирощували окультурену пшеницю , ячм?нь ? боби, та займалися полюванням на диких тварин.

Докерам?чний неол?т B [ ред. | ред. код ]

7220?5850 роки до н.е (але дати отриман? рад?овуглецевим методом вказують на давн?ш? часи). Розширився д?апазон окультурених рослин. Можлива доместикац?я в?вц?. Культ, що включа? поховання людських череп?в у глиняних масках, як? в?дтворюють контури обличчя, та у деяких випадках з мушлями в очницях.

П?сля неол?ту ≪A≫ поселення на к?лька стор?ч обезлюдн?ло, пот?м у пошкоджен?й поверхн? телю були знайден? спорудження докерам?чного неол?ту ≪B≫. Його арх?тектура складалася з прямол?н?йних дом?в з сиро? цегли на кам'яному фундамент?. На поверхн? цеглин спец?ально лишали заглибини в?д пальц?в, щоб краще прилягав з'?днувальний розчин. Зазвичай, групи з к?лькох к?мнат розташовували навколо внутр?шнього подв?р'я. В них була одна велика к?мната (6.5x4 м та 7x3 м) з внутр?шн?м розд?ленням, решта маленьких к?мнат використовувалася, як сховища для припас?в. П?длогу обмазували глиною червоного, кремового, св?тло-рожевого або б?лого кольор?в.

?нш? знах?дки [ ред. | ред. код ]
  • Крем?нь : наконечники стр?л, зазубрен? вкладиш? серп?в, р?зц?, скребки, та к?лька вир?заних сокир . Однов?дсотковий обсид?ан , цифтл?к, та зелений обсид?ан з нев?домого джерела.
  • Кам?нь: ручн? млини, зернотертки, к?лька сокир з вулкан?чних пор?д. Тар?лки та чаш?, вир?зан? з вапняку .
  • К?стка: спатули та свердла.
  • Стил?зован? ф?гурки людей з г?псу , майже у натуральну величину.
  • Ф?гурки людей та тварин з глини.
  • Малах?тов? та черепашков? намиста .

Керам?чний неол?т ≪A≫ ? ≪B≫ [ ред. | ред. код ]

К?нець IV тисячол?ття до н.е. Простежу?ться культура друго? половини неол?ту, ? загальний характер знах?док вказу? на зв'язок з ?ншими поселеннями друго? половини неол?ту у Зах?дн?й Сир?? та Межир?чч? . Прямол?н?йн? будинки з сиро? цегли та г?псовими дахами. Присутн? планування вулиць.

Бронзова доба [ ред. | ред. код ]

Мури ?рихону та середньов?чн? уявлення в християнськ?й та гебрейськ?й традиц?ях [ ред. | ред. код ]

У б?блейськ?й ≪Книз? ?суса Навина≫ (гл.6) надано нарис м?ста ?з ?диним муром. Однак гебрейська середньов?чна традиц?я зображу? його в оточенн? семи мур?в, як? можливо символ?зують с?м ханаанських народ?в, як? не змогли п?дкорити м?сто ? на в?дм?ну в?д ?вре?в (гл. 24:11 у ≪Книз? ?суса Навина≫, ?нтерпретац?я в?дома з твору раб? Ел?езера Вормського, Eleazar of Worms, близько 1176?1238).

Перш? згадки про с?м мур?в ?рихону в?дом? з сир?йського християнського л?топису VI ст., який стверджу?, що м?сто було побудовано с?мома царями, кожний з котрих додавав м?сту власний мур. Ймов?рно, що ця традиц?я зазнала впливу елл?н?стичного нарису про те, що с?м мур?в та план лаб?ринту мала Троя . На зв'язок ?з останн?м мотивом також вказують середньов?чн? зображення лаб?ринту-?рихону у християнськ?й традиц??. До гебрейсько? вони входять у XIII?XV ст., та зникають ?з вжитку у XIX ст.

Зг?дно б?блейському нарису, пад?ння ?рихону було спричинене семикратним обходом мур?в м?ста. Гебрейська традиц?я на згадку ц??? под?? припису? 7 раз обходити синагогу на сьомий день свята Суккот (т.з. ≪Велика осанна≫ Hoshana Rabbah). Давню культурну паралель до ц??? практики ма?мо також у мусульманському ритуал? Таваф . [17]

Одна з верс?й загибел? ?рихону близько 1650 р. до н.е. - пад?ння метеориту. [18]

Тулул Абу Ель-Ала?к [ ред. | ред. код ]

Поселення, що ?снувало у елл?н?стичний , ново-запов?тний та ?сламський пер?оди, в?д якого залишилися насипи у ≪Тулул Ель-Ала?ку≫, за 2 км на заход? в?д сучасного ?рихону. ? припущення, що поселення пост?йно зазнавало напад?в.

Галерея [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ а б Projected Mid -Year Population for Jericho Governorate by Locality 2007?2014 [ Арх?вовано 14 с?чня 2014 у Archive.is ] Palestinian Central Bureau of Statistics (PCBS). (англ.)
  2. ↑ а б ?рихон  // Электронная еврейская энциклопедия . (рос.)
  3. ↑ http://www.jericho-city.ps/page.php?id=QmY1DQpkZ7a75129Ack5S0nqYeq
  4. ↑ https://www.comune.pisa.it/it/ufficio-scheda/2019/Gerico.html
  5. ↑ а б http://www.jericho-city.ps/page.php?id=moOaWr9d0ra72276AXNbldh1Koi
  6. ↑ http://www.campinas.sp.gov.br/governo/cooperacao_internacional/irmas/
  7. ↑ http://www.jericho-city.ps/page.php?id=q4FM5T1zCja74178A0be5fIC7Tn
  8. ↑ http://www.jericho-city.ps/page.php?id=W7XvSs6VB8a70374A0k7E2P8tU4
  9. ↑ http://www.primaria-iasi.ro/portal-primaria-municipiului-iasi/orase-infratite/1119/relatii-internationale
  10. ↑ http://www.jericho-city.ps/page.php?id=5qZmeiI7RUa73227AoP4nWRKRFm
  11. ↑ а б http://www.jericho-city.ps/page.php?id=SFj7cMA9gRa77982AH7al1ubtb5
  12. ↑ https://www.comune.alessandria.it/vivere-la-citta/promozione-della-citta/citta-gemellate
  13. ↑ https://www.osmangazi.bel.tr/tr/osmangazi/kardes-sehirler
  14. ↑ Schreiber, Mordecai; Schiff, Alvin I.; Klenicki, Leon (2003). The Shengold Jewish encyclopedia (вид. 3rd ed). Rockville, Md.: Schreiber Pub. ISBN   1-887563-77-6 . OCLC   51586910 .
  15. ↑ Boda, Sharon La (1995). International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa (англ.) . Taylor & Francis. ISBN   978-1-884964-03-9 .
  16. ↑ Bromiley, G. W. (1979-ⓒ1988). The International standard Bible encyclopedia (вид. Fully rev). Grand Rapids, Mich.: W.B. Eerdmans. ISBN   0-8028-8160-2 . OCLC   4858038 .
  17. ↑ Daniel S. Kokin, "The Jericho Labyrinth: The Rise and Fall of a Jewish Visual Trope" [1] [ Арх?вовано 19 с?чня 2015 у Wayback Machine .]
  18. ↑ Bunch, Ted E.; LeCompte, Malcolm A.; Adedeji, A. Victor; Wittke, James H.; Burleigh, T. David; Hermes, Robert E.; Mooney, Charles; Batchelor, Dale; Wolbach, Wendy S. (20 вересня 2021). A Tunguska sized airburst destroyed Tall el-Hammam a Middle Bronze Age city in the Jordan Valley near the Dead Sea . Scientific Reports (англ.) . Т. 11, № 1. с. 18632. doi : 10.1038/s41598-021-97778-3 . ISSN   2045-2322 . Арх?в ориг?налу за 25 вересня 2021 . Процитовано 25 вересня 2021 .
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?рихон

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Архимандрит Никифор // ≪Библейская энциклопед?я≫ (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 327?329 (рос.)
  • Дорошевич В. М. // ≪В земле обетованной. Иерихон≫. ? г. Москва: изд. Товарищество И. Д. Сытина, 1900 г. (рос.)

Посилання [ ред. | ред. код ]

Свят? м?сця
Кустодія Святої Землі
Кустод?я Свято? Земл?
М?ста ,
селища
та м?сцевост?
Храми , каплиц? ,
крипти та монастир?
Храм Поля Пастушк?в ? Храм Р?здва Христового ? Церква святого ?вана Хрестителя ? Церква Вс?х Нац?й ? Базил?ка Преображення Господнього ? Церква В?нчання ? Церква бичування ? Церква Сл?з Господн?х ? Церква засудження ? накладення Хреста ? Храм Воскрес?ння Христового ? Каплиця Вознес?ння ? Каплиця в?днайдення хреста ? Храм Усп?ння Богородиц? ? Базил?ка Анни ? Базил?ка Благов?щення ? Храм архангела Гаври?ла ? Церква святого Йосипа ? Церква святого Петра в ?ал?канту ? Церква святого Петра ? Церква в?дв?дин ? Молочна печера ? Базил?ка святого Клеопи ? Церква святого Лазаря ? Монастир Каранталь ? Монастир пророка ?лисея ? Монастир Свято? Тр?йц? ? Монастир кармел?т?в ? Церква ≪Отче наш≫ ? Базил?ка Ecce Homo ? Церква Блаженств ? Церква святого Стефана
Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Географ?я та географ?чн? карти
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль


Палестина Це незавершена стаття з географ?? Палестини .
Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=?рихон&oldid=41331897