?рано-?ракська в?йна
Частина холодно? в?йни ? конфл?кт?в у Перськ?й затоц?
За годинниковою стр?лкою зверху: ?ранськ? солдати у протигазах за для протид?? ?ракськ?й х?м?чн?й збро? , ?ранськ? солдати рад?ють зв?льненню Хорремшехра , Дональд Рамсфельд ? Саддам Хусейн обговорюють в Багдад? американську в?йськову допомогу ?раку, ?ранська нафтова платформа пала? п?сля атаки американського флоту в операц?? Спритний Арчер
Дата: 22 вересня 1980 ? 20 серпня, 1988 (7 рок?в, 334 дня) М?сце: Кордон ?рану та ?раку , Перська затока Результат: глухий кут Стратег?чний ? тактичний провал ?раку ?ракське вторгнення в зах?дний ?ран в?дбито [1] [2] [3] Тактичний провал ?рану Зак?нчення, коли ?ран дав згоду на резолюц?ю 598 Ради Безпеки ООН , про припинення бойових д?й Обидв? сторони заявляють про свою перемогу Територ?альн? зм?ни: Status quo ante bellum ; п?д наглядом UNIIMOG виконання резолюц?? 619 Ради Безпеки ООН
Сторони
?ран ПСК ДПК В?Р? Дава	?рак ¹ MKO ?гипет [4] Л?га Арабських Держав [5]
Командувач?
Рухолла Мусав? Хомейн? Абольхасан Бан?садр Мохаммад Ал? Раджа? † Ал? Акбар Хашем? Рафсанджан? Ал? Хамене? М?р-Хоссейн Мусав? Мустафа Чамран † Мохсен Реза? Ал? Сайяд-Шираз? † Джалаль Талабан? Навширван Мустафа Масуд Барзан? Мухамед Бакир аль-Хаким Абдул Азиз аль-Хаким	Саддам Хусейн Ал? Хасан аль-Маджид Таха Ясин Рамадан ?ззат ?брагим ад-Дур? Салах Абуд Махмуд Тар?к Аз?з Аднан Хейраллах Саддам Камель Кусей Хусейн
В?йськов? сили
1980: 240.000?290.000 солдат?в (арм?я, ВПС, ВМС) 1710?1985 танк?в 1000?1900 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 1000?2900 гармат ? м?номет?в 421?626 л?так?в 750?800 гел?коптер?в 7 корабл?в 1984: 555.000 солдат?в (арм?я, ВПС, ВМС, КВ?Р , народне ополчення ) 1050 танк?в 1190 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 5660 гармат ? м?номет?в 237 л?так?в 415 гел?коптер?в 10 корабл?в 1988: 645,000?850.000 солдат?в (арм?я, ВПС, ВМС, КВ?Р, ополчення) 1100?1910 танк?в 1400?1800 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 1750?3900 гармат ? м?номет?в 90?204 л?таки 90?423 гел?коптери 8 корабл?в	1980: 242.000?250.000 солдат?в (арм?я, ВПС, ВМС, ≪Народна арм?я≫) 1750?2850 танк?в 2000?2500 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 1000?2240 гармат ? м?номет?в 295?388 л?так?в 250?300 гел?коптер?в 1984: 643.000 солдат?в (арм?я, ВПС, ВМС, ≪Народна арм?я≫) 4920 танк?в 3200 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 7750 гармат ? м?номет?в 631 л?так 391 гел?коптер 1988: 1.000,000?1.190.000 солдат?в (арм?я, ВПС, ВМС, ≪Народна арм?я≫) 3250?6310 танк?в 3200?4500 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 2300?3400 гармат ? м?номет?в 484?621 л?так 372?412 гел?коптер?в
Втрати
Людськ? жертви: 260.000?500.000 вбитих ? зниклих безв?сти (в т.ч. 30.000 ?ранських курд?в) 1.300.000 поранених 45.000 полонених Матер?альн? втрати: 2100 танк?в 2300 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 1000 гармат 194 л?таки 250 гел?коптер?в 2 корабл? Грошов? видатки: Закуп?вля збро?: 20 млрд дол. США Варт?сть зруйновано? ?нфраструктури: 180 млрд дол. США ?нш?: 445 млрд дол. США	Людськ? жертви: 180.000 вбитих ? зниклих безв?сти (в т.ч. 50.000 ?ракських курд?в) 520.000 поранених 70.000 полонених Матер?альн? втрати: 2500 танк?в 2100 бронеавтомоб?л?в, БТР ? БМП 650 гармат 313 л?так?в 150 гел?коптер?в Грошов? видатки: Закуп?вля збро?: 80 млрд дол. США Варт?сть зруйновано? ?нфраструктури: 90 млрд дол. США ?нш?: 290 млрд дол. США

?рано-?ракська в?йна  ? в?йськовий конфл?кт м?ж ?раком ? ?раном , що тривав з 1980 по 1988 . У ?ран? часто вжива?ться назва ≪Священна оборона≫ (???? ???? - дефа-йе могаддас ), ?нод? ? ≪Нав'язана в?йна≫ (??? ?????? - Джанг-е тахм?л? ), а в ?рац? поширене неоф?ц?йне найменування конфл?кту як ≪Кад?с?я Саддама≫ (?????? ???? - кад?сс?йят Саддам ) на честь перемоги, здобуто? арабами в битв? при Кад?с?? п?д час завоювання Перс?? .

В?йна почалася 22 вересня 1980  р. вторгненням ?раксько? арм?? в ?ранську пров?нц?ю Хузестан . Первинне усп?шне просування ?раксько? арм??, проте, незабаром натрапило на наполегливий оп?р ? було зупинене. До л?та 1982  р. ?ран повернув окупован? ?раком територ??, п?сля чого сторони почали в?йну на виснаження. Перемир'я, що зак?нчило в?йну, було п?дписане 20 серпня 1988 року ? в?дновило дово?нну ситуац?ю.

За тривал?стю, зад?яними ресурсами ? людськими жертвами ?рано-?ракська в?йна ? найб?льшим в?йськовим конфл?ктом м?ж суверенними державами ≪третього св?ту≫ п?сля 1945 року. В ход? в?йни ?раком застосовувалася х?м?чна зброя .

18 грудня 1959 , новий л?дер ?раку Абдель Кер?м Касем , заявив: ≪Ми не хочемо звертатися до ?стор?? арабських племен, що проживають в Аль-Ахваз? ? Хорремшехр. Османська ?мпер?я передала Хорремшехр, яка була частиною ?раксько? територ??, ?рану≫. ?ракський режим, невдоволений волод?нням ?раном багатою нафтою пров?нц??ю Хузестан , не обмежувався риторичними заявами, ?рак почав п?дтримувати сепаратистськ? рухи в Хузестан?, ? нав?ть порушив питання про сво? територ?альн? претенз?? на наступному зас?данн? Л?ги арабських держав , але безусп?шно. З? зростанням впливу парт?? ≪Баас≫ ?рак вир?шив взяти на себе роль ≪л?дера арабського св?ту≫ .

У 1969 , заступник прем'?р-м?н?стра ?раку заявив: ≪в суперечц? ?раку з ?раном щодо Араб?стану (Хузестан), яка ? частиною терену ?раку ? був при?днаний до ?рану п?д час ?ноземного панування≫. Незабаром ?ракськ? рад?останц?? почали мовлення в ≪Араб?стан≫, заохочуючи араб?в, що живуть в ?ран? ? белудж?в до повстання проти шаха. Телеканали Басри нав?ть почали показувати пров?нц?ю ?рану Хузестан , як частину ново? ?раксько? пров?нц?? звано? Nasiriyyah , планувалося перейменування вс?х ?ранських м?ст у арабськ? назви.

У 1971 ?рак роз?рвав дипломатичн? в?дносини з ?раном п?сля заяви суверенних прав над островами Абу-Муса , Великий та Малий Томб в Перськ?й затоц? , п?сля виводу в?йськ англ?йцями. ^[6] ?рак пот?м експропр?ював власн?сть 70,000 ?ракц?в ?ранського походження ? депортував ?х з? сво?? територ??, попри скарги до Л?ги арабських держав ? ООН, як? не мали усп?ху. Б?льш?сть депортованих були насправд? ?ракськими ши?тами ? практично не мали родинних зв'язк?в з ?раном, ? не говорили перською.

Одним з фактор?в, що сприяли ворожост? м?ж двома державами, була суперечка за повний контроль над водним шляхом Шатт-ель-Араб до Персько? затоки , важливий канал для експорту нафти з обох кра?н.

На додаток до розпалювання ?раком сепаратизму в ?ранських пров?нц?ях Хузестан та Белуджистан обидв? кра?ни заохочували сепаратистську д?яльн?сть курдських нац?онал?ст?в в ?нш?й кра?н?. П?д час перших к?лькох рок?в ?рано-?раксько? в?йни ?ракський уряд намагався примирити курд?в, з тим щоб зосередити увагу на в?йн? проти ?рану. 1984 року Патр?отичний союз Курдистану погодився сп?впрацювати з Багдадом, але Курдська демократична парт?я , як ? ран?ше, виступала проти ^[7] .

У 1975 , зг?дно з Алжирськими угодами , ?рак зробив територ?альн? поступки ? в тому числ? водних шлях?в ? в обм?н на нормал?зац?ю в?дносин.

В?дносини м?ж ?ранськими й ?ракськими урядами тимчасово покращилися в 1978, коли ?ранськ? агенти в ?раку виявили прорадянський державний переворот проти ?ракського уряду. Коли по?нформований про цю под?ю Саддам Хусейн, який тод? був в?це-президентом, наказав стратити десятки оф?цер?в арм?? ? вислати з ?раку л?дер?в ?рансько? клерикально? опозиц??.

Головним приводом до в?йни ?раку була спроба замаху на в?це-прем'?ра Тар?ка Аз?за на п?вдн? ?раку, в якому Саддам Хусейн в одному з? сво?х виступ?в звинуватив ≪?ранських агент?в≫.

В?дносини швидко г?ршали, поки в березн? 1980 року ?ран в односторонньому порядку знизив сво? дипломатичн? зв'язки до р?вня тимчасово пов?реного у справах, в?дкликавши свого посла, ? зажадав, щоб ?рак зробив те ж саме. Напружен?сть зросла у кв?тн? п?сля замаху на ?ракського в?це-прем'?ра Тар?ка Аз?за, а через три дн? стався п?дрив похоронно? процес?? студента, який загинув у цьому напад?. ?рак звинуватив в ?нцидент? ?ран.

17 вересня у сво?й заяв?, адресован?й ?ракському парламенту, Саддам Хусейн заявив, що "част? ? кричущ? порушення ?раном суверен?тету ?раку, … анулювання Алжирсько? угоди, 1975 … Ця р?чка … потребу? в?дновлення сво?? ?раксько-арабсько? самобутност?, як це було протягом вс??? ?стор??, в ?м'я ? насправд? з ус?ма розпорядженнями прав, що випливають з повного суверен?тету над р?кою." ^[8]

1. Контроль над водним шляхом Шатт аль-Араб
2. Придбання трьох остров?в Абу-Муса ? Великий ? Малий Томб , в?д ?мен? ОАЕ .
3. Анекс?я Хузестану на користь ?раку
4. Запоб?гання розповсюдження ?сламсько? революц?? в рег?он?

Загальноприйнятою датою початку в?йни ? 22 вересня 1980 , коли ?ракська арм?я форсувала Шатт-ель-Араб ? вторглася в ?ранську пров?нц?ю Хузестан . Проте в ?раку прийнято вважати, що в?йна почалася 4 вересня з прикордонних ?нцидент?в, спровокованих ?раном. У листопад?, п?сля початку в?йни, МЗС ?раку опубл?кував меморандум, в якому викладалася ?ракська верс?я причин, що спонукали ?ракське кер?вництво завдати р?шучого удару по ?ранських в?йськових об'?ктах. У меморандум? м?стилося твердження, що т?льки за п'ять м?сяц?в (лютий ? липень 1980) ?ранськ? збройн? сили 224 рази порушували сухопутний ? морський кордони ?раку, а також вторгалися в його пов?тряний прост?р. ^[9] За пер?од 4 ? 16 вересня в обмежених прикордонних з?ткненнях ?ракськ? в?йська зайняли 125 квадратних миль сп?рних територ?й в район? Зейн аль-Каус . ^[10]

?ракська арм?я наступала на трьох д?лянках фронту загальною довжиною близько 700 км: п?вн?чному, центральному та п?вденному. На п?вноч? ? в центр? просування ?раксько? арм?? було невеликим: основним завданням на цих напрямках було забезпечити безпеку прикордонн?й ?ракськ?й територ?? в?д можливих в?дпов?дних д?й ?рану. Головний удар ?рак завдав на п?вденн?й д?лянц?; саме тут протягом основно? частини в?йни йшли най?нтенсивн?ш? бойов? д??. Одночасно з вторгненням ?рак почав бомбардування великих ?ранських м?ст, в тому числ? Тегерану . ^[11] За тиждень п?сля вторгнення Саддам Хусейн зупинив наступ сво?х в?йськ ? висловив свою готовн?сть почати переговори про мир ^[12] . Проте Тегеран не погодився на припинення вогню.

На початку в?йни сили вторгнення мали певну перевагу за рахунок чинника неспод?ванки ? чисельно? переваги, що мав найб?льше значення на п?вденн?й д?лянц? (у Хузестан?), де п'яти ?ракським див?з?ям протистояла одна ?ранська. За 10 дн?в бо?в ?ранськ? в?йська були в?дкинут? на 40 км вглиб сво?? територ?? ^[13] . ?ракське кер?вництво зробило ставку на короткочасну кампан?ю: зг?дно з захопленими ?ранцями документами, планувалося встановити контроль над ус?ма великими м?стами Хузестану протягом двох тижн?в ^[14] . Був розрахунок на те, що ?ракськ? в?йська зустр?нуть п?дтримку з боку м?сцевого арабського населення, а втрата нафтоносно? пров?нц?? призведе до дестаб?л?зац?? обстановки в кра?н?, п?сля чого ?ранський уряд буде змушений в?дмовитися в?д п?дтримки ши?тсько? опозиц?? в ?раку. Ц? розрахунки не виправдалися. В?йну планувалося зак?нчити до свята Курбан-байрам (20 жовтня). ^[11]

?ранська арм?я була серйозно ослаблена репрес?ями, що в?дбулися п?сля ?сламсько? революц??, а ополчення КВ?Р ще не було досить численним. Розрив в?дносин з США прив?в до браку запчастин для бронетехн?ки ? ав?ац??, що серйозно обмежувало в?йськов? можливост? ?рану. Проте пов?льн?сть ?ракц?в дозволила ?ранському уряду провести моб?л?зац?ю ? перекинути на фронт п?дкр?плення, зр?вняти сили стор?н. Кр?м того, ?ракська арм?я виявилася неготова до того опору, з яким з?ткнулася. Для взяття Хорремшехру , що знаходиться б?ля самого кордону, ?ракцям знадобився м?сяць, при цьому в запеклих вуличних боях вони зазнали в?дчутних втрат. М?сто кап?тулювало наприк?нц? жовтня, що стало ?диною великою перемогою ?ракц?в на ранньому етап? в?йни. Сус?дн?й Абадан взятий не був: ?ракська арм?я розпочала д?? щодо його блокування лише в середин? жовтня, а до того моменту, коли м?сто було повн?стю обложене, ?ранц? встигли перекинути в нього достатньо сил для довготривало? оборони ^[14] .

Нер?шуч?сть ? без?н?ц?ативн?сть ?ракських командир?в, в?дсутн?сть реал?стично? оц?нки супротивника ? досв?ду у проведенн? масштабних загальнов?йськових операц?й призвели до того, що ?рак згаяв час ? вже не зм?г розвинути початковий усп?х. Наприк?нц? жовтня та в листопад? ?ракськ? в?йська спробували просунутися в напрям? Дезфул ? Ахваз , але зазнали невдач?. З приходом в грудн? сезону дощ?в, як? ускладнили пересування, Саддам Хусейн оголосив про перех?д ?ракських в?йськ до оборони ^[15] . За час ос?нньо? кампан?? сили вторгнення зайняли майже 20 тис. км ² ?рансько? територ?? ^[16] . ?ракськ? в?йська оволод?ли м?стами Касре-Шир?н , Нефтшах , Мехран , Бостан ? Хорремшехр , а також блокували Абадан . За ?ракським даними, за три м?сяц? ?ран втратив 6160 ос?б убитими ? к?лька тисяч пораненими; за цей пер?од було знищено 570 ?ранських танк?в ? велику к?льк?сть л?так?в ^[9] . За ?ранським даними, ?рак за перш? сто дн?в агрес?? втратив 20 000 ос?б убитими, 4800 одиниць бронетехн?ки ? багато л?так?в ^[17] . До к?нця року в?йна стала позиц?йною. Л?н?я фронту поступово стаб?л?зувалася ? проходила сх?дн?ше ?рано-?ракського кордону: 5-10 км в напрямку Касре-Шир?н ? до 60 км у район? Дезфул , Бостан ? Ахваз ^[16] .

До початку 1981 ?ракськ? в?йська окупували частину Хузестан ? низку прикордонних терен?в на центральн?й ? п?вн?чн?й д?лянках фронту. Тривала облога Абадану. Розум?ючи, що супротивник перейшов до оборони, президент ?рану ? верховний головнокомандувач Абольхасан Бан?садр ухвалив р?шення про проведення першого з початку в?йни контрнаступу. В?н в?дбувся на початку с?чня 1981 року ? завершилося повним провалом. Удар наносився на чотирьох напрямках; у двох випадках ?ранц? досягли незначних усп?х?в, одна атака була безрезультатною.

На пров?дному напрямку удару 16-а танкова див?з?я, завданням яко? було деблокування Абадану, зазнала розгрому, втративши дв? з? сво?х трьох бригад ^[18] . Навесн? ? вл?тку ?ранське командування намагалося вести окрем? наступальн? операц?? обмеженого масштабу, але результату це ?м не принесло ^[18] ..

Провал контрнаступу противника переконав ?ракське командування у в?рност? обрано? оборонно? стратег?? та створило помилкове враження, що ?ранц? не в змоз? прорвати добре укр?плену л?н?ю оборони. П?сля невдач? березневого наступу на Сусенгерд ?ракськ? в?йська до к?нця року не робили н?яких наступальних д?й. Кер?вництво ?раку все ще спод?валося на швидке пад?ння режиму в Тегеран?. П?дстави для цього були, оск?льки провал с?чнево? операц?? загострив ? без того непрост? в?дносини м?ж членами ?рансько? верх?вки. Великою проблемою ?ранських збройних сил було пост?йне суперництво м?ж регулярною арм??ю ? КВ?Р. ?сламськ? клерикали п?дозрювали оф?церський корпус арм?? в прошахських настроях ? пост?йно намагалися знизити роль арм?? у бойових д?ях. С?чнева поразка п?д?рвала пол?тичн? позиц?? Бан?садра ? дискредитувала арм?ю. У червн? Бан?садра було зм?щено з? свого посту ? в?н вт?к з кра?ни. Орган?зац?я моджахед?в ?ранського народу (ОМ?Н), протестуючи проти посилення рол? клерикал?в, розгорнула терористичну д?яльн?сть. ?? найб?льшим усп?хом стало вбивство нового президента кра?ни Мохаммада Ал? Раджа? ? прем'?р-м?н?стра Мухаммеда Джавада Бахонара .

Попри заворушення в кра?н?, ?ранське кер?вництво утрималося при влад?. На хвилю теракт?в воно в?дпов?ло масовими арештами актив?ст?в ОМ?Н. Затишшя на фронт? було використане для перегрупування сил. На початку вересня ?ранц? розгорнули великий наступ, досягнувши усп?ху в створенн? у супротивника враження, що метою атаки ? Басра. Основний удар був нанесений не по Баср?, а по ?ракських в?йськах, що забезпечували блокаду Абадану з? сходу. Б?й тривав з 26 по 29 вересня; Абадан було деблоковано, ? це стало першою серйозною перемогою ?рану. Усп?х було зумовлено доброю вза?мод??ю м?ж регулярною арм??ю ? КВ?Р ^[18] . Але перемога була затьмарена трагед??ю: практично вс? командири, причетн? до орган?зац?? наступу, загинули в ав?акатастроф? на шляху до Тегерана. Оф?ц?йно цю под?ю було визнано випадков?стю, хоча ?снували й ?нш? верс?? ^[19] .

П?сля деякого затишшя ?ран в грудн? зробив два наступи на центральн?й д?лянц? фронту. Найприм?тн?шою стала операц?я з? зв?льнення Бостану, в ход? яко? вперше було в?дзначено використання КВ?Р тактики ≪людсько? хвил?≫ ^[18] . .

У 1981 роц? ?рак отримав неспод?ваний удар з заходу. 7 червня ?зра?льська ав?ац?я бомбовим ударом знищила ядерний центр , розташований за дек?лька к?лометр?в в?д Багдаду. Нал?т не зустр?в жодно? протид?? ?раксько? системи ППО ? став сильним ударом по нац?ональн?й програм? ядерних досл?джень.

В середин? березня 1982, ?ран перейшов у контрнаступ ? ?ракськ? збройн? сили були змушен? в?дступити. До червня 1982 ?ранц? повернули соб? терени, окупован? ?раком на початку в?йни. Особливе значення мав контрнаступ в пров?нц?? Хузестан, п?д час якого було зв?льнено Хорремшехр в?д ?ракц?в 24 травня 1982. Усього 7000 ?ракц?в були вбит? або поранен? в Хорремшехр ^[20] ? 19000 полонених, у той час як ?ранц? втратили 10000 вояк?в.

П?сля провалу ?ранського наступу вл?тку 1982 ?ран вважав, що наступ по вс?й ширин? фронту принесе перемогу. Чисельна перевага ?рану, можливо, досягла б прориву у раз? наступу по вс?й ширин? фронту, але арм?? ?рану бракувало орган?зац?? для цього типу нападу. ?ран отримував поставки з П?вн?чно? Коре? , Л?в?? ? Китаю . ?рак ? з СРСР , кра?н НАТО , Франц?? , Велико? Британ?? , Бразил?? , Югослав?? , ?спан?? , ?тал?? , ?гипту , Сауд?всько? Арав?? , ФРН ? США .

У лютому 1984 року Саддам наказав завдати пов?тряних ? ракетних удар?в по одинадцяти м?стах ?рану. Бомбардування припинилися 22 лютого 1984. ?ран незабаром в?дпов?в бомбардуванням ?ракських м?ст, цей обм?н став знаний як перша ≪в?йна м?ст≫ . Протягом вс??? в?йни буде п'ять таких обм?н?в.

Бомбардування ?ранських м?ст не п?д?рвало жагу ?ранського уряду до боротьби. 15 лютого ?ранц? почали великий наступ на центральн?й д?лянц? фронту, де було розгорнута Друга ?ракська арм?я. 250 000 ?ранц?в з?ткнулися з? спротивом 250 000 ?ракц?в.

15-22 лютого, п?д час Операц?? Св?танок 5 , ? 22-24 лютого, п?д час операц?? Св?танок 6 , ?ранц? спробували захопити житт?во важливе м?сто Кут аль-Амара ? перекрити ключову дорогу, яка зв'язу? Багдад ? Басру. ?? захоплення зробило б надважким для ?ракц?в постачання ? координування оборони, але ?ранськ? в?йська були зупинен? за 24 км в?д шосе.

Операц?я Хайбар досягла набагато б?льшого усп?ху. Спрямована на ключове ?ракське м?сто Басра, операц?я почалася 24 лютого ? тривала до 19 березня. Оборона ?ракц?в, при безперервному наступ? з 15 лютого, здавалося, була близькою до прориву. ?ракц? усп?шно стаб?л?зували фронт, але не ран?ше, н?ж ?ранц? захопили частину острова Меджнун. Попри потужн? ?ракськ? контратаки в по?днанн? з використанням г?рчичного газу ? зарину , ?ранц? змогли утримати його майже до к?нця в?йни ^[21]

Танкерна в?йна почалася, п?сля того як ?рак напав на ?ранськ? танкери ? нафтовий терм?нал на остров? Харк у 1984 роц?. ?ран завдав у в?дпов?дь удар, атакувавши танкери, що транспортували ?ракську нафту з Кувейту, а пот?м на будь-як? танкери держав Персько? затоки, яка п?дтримувала ?рак. Обидв? кра?ни нападали на танкери ? торгов? судна, в тому числ? нейтральних кра?н, у спроб? позбавити противника торг?вл?. ?рак заявив, що вс? судна, як? прямують з ?ранських порт?в в п?вн?чн?й зон? Персько? затоки, мають бути знищен?.

?рак використав сво? пов?трян? сили задля виконання сво?х погроз, насамперед винищувач?, F-1 ≪М?раж≫ ? М?Г-23 й протикорабельн? ракети Exocet . П?сля неодноразових ?ракських напад?в на експортн? об'?кти ?рану, головним чином на остров? Харк, ?ран напав на кувейтський танкер поблизу Бахрейну 13 травня 1984, ? сауд?вський танкер в сауд?вських водах 16 травня. Напади на корабл? нейтральних держав в Перськ?й затоц? п?сля цього р?зко зб?льшилися, ? цей етап в?йни м?ж ?раком ? ?раном був названий ≪Танкерною в?йною≫.

Корабель ВМС США, Старк був вражений 17 травня 1987 двома протикорабельними ракетами Екзосет, що були запущен? ?ракськими F-1 Mirage ^{[22] [23]} .

Маючи ф?нансову п?дтримку з боку Сауд?всько? Арав??, Кувейту та ?нших держав Персько? затоки, ? зд?йснюючи сутт?в? закуп?вл? збро? з СРСР, Китаю ? Франц??, Саддам розпочав наступ 28 с?чня 1985 року, вперше з початку 1980 року. Цей наступ, проте, не дав значних усп?х?в, ? ?ранц? в?дпов?ли контрнаступом на Басру, операц?я п?д кодовою назвою Бадр , 11 березня 1985 року.

У 1984 ?ран в?дмовився в?д п?дтримки атак людською хвилею, через покращення сп?вроб?тництва м?ж арм??ю ? корпусом вартових ?Р . ?ранський уряд намагався переформувати п?дрозд?ли КВ?Р у звичайну бойову силу. Атака зазнала усп?ху в захопленн? в?др?зку шосе Багдад ? Басра, що не було зд?йснено п?д час Операц?й Св?танок 5 ? 6 . Саддам в?дпов?в на це х?м?чними атаками проти ?ранських позиц?й вздовж шосе ? початком друго? в?йни м?ст з масовою пов?тряною ? ракетною кампан?ями проти двадцяти ?ранських м?ст, в тому числ? проти Тегерану.

У 1987 розпочата нова хвиля ?ранських наступ?в проти ц?лей на п?вноч? ? п?вдн? ?раку. ?ранськ? в?йська почали операц?ю Кербела 5 у спроб? захопити Басру, але були в?дбит? п?сля б?льш н?ж двом?сячних бойових д?й, втрати склали 20,000 ?ракц?в ? 65000 ?ранц?в. Серед загиблих був командир ?ранських в?йськ Хоссейн Харраз? . ?ранц? досягли великого усп?ху наприк?нц? цього року на п?вноч? ?раку п?д час операц?? Наср 4 ? Кербела 10 , погрожуючи захопити багат? нафтою околиц? ?ракського м?ста К?ркук та ?нш? п?вн?чн? родовища. Однак, ?ранськ? в?йська не змогли розвинути наступ. 20 липня, Рада Безпеки ООН прийняла резолюц?ю 598 , в як?й був заклик до припинення бойових д?й ? повернення до дово?нних кордон?в. ^[1]

У липн? 1988 року ?ракськ? л?таки скинули х?м?чн? ц?ан?дн? бомби на ?ранське курдське село Зардан (як це було чотири м?сяц? до цього з курдським селом Халабджа). Сотн? людей було вбито в?дразу, а т?, що залишилися в живих, все ще страждають в?д р?зних ф?зичних ? псих?чних розлад?в. П?сля цих великих невдач ?ран прийняв умови резолюц?? Ради Безпеки ООН 598 ? 20 серпня 1988 мир було в?дновлено.

ОМ?Н розпочала операц?ю Мерсад вже п?сля того, як ?ранський уряд прийняв резолюц?ю 598. Хоча ?ракськ? в?йська атакували Хузестан, моджахеди атакували зах?дний ?ран б?ля Керманшаху , де були дислокован? частини КВ?Р. При цьому моджахеди мали ав?ац?йну п?дтримку ?раксько? ав?ац??. ?ранц? висадили десант в тилу моджахед?в, але зустр?лись з запеклим опором. Через м?жнародний тиск з припинення в?йни Саддам Хусейн скасував ав?ац?йне прикриття моджахед?в, чим скористались ?ранц?. Операц?я зак?нчилася поразкою моджахед?в. К?льк?сть загиблих п?д час операц?? 2.000 ? 10.000 вояк?в.

?рано-?ракська в?йна завершилася без переконливо? перемоги одн??? ?з стор?н, хоча обидв? заявили про свою в?йськову перемогу. Економ?чний збиток в?д бойових д?й для ?раку ? ?рану оц?нювався в 350 м?льярд?в долар?в. В?йна забрала життя близько 1 м?льйона ос?б ^[24] .

В?йна призвела до появи у ?раку значно? заборгованост? перед низкою арабських кра?н. Зокрема, борг ?раку перед Кувейтом перевищив 14 млрд долар?в, що стало одн??ю з причин, що п?дштовхнули Саддама Хусейна в 1990 роц? до р?шення вдертися в Кувейт .

Кра?ни НАТО , як ? кра?ни радянського блоку, п?дтримували Саддама Хусейна, сприймаючи його як менше зло ? як зас?б стримування ?сламсько? революц??. Основним зах?дним постачальником збро? була Франц?я . Але головним джерелом ?ракських озбро?нь був Радянський Союз , який розраховував на Саддама як союзника в анти?мпер?ал?стичн?й боротьб? ? тому пожертвував ?ракськими комун?стами ? одн??ю з найсильн?ших ? найпопулярн?ших компарт?й третього св?ту. Ця пол?тика значною м?рою сформувала режим в Багдад? , який зробив з в?йни один головний висновок, ? що йому все з?йде з рук до тих п?р, поки в?н зможе роз?грувати радянську карту перед США ? навпаки, ? лякати весь св?т ?сламською небезпекою. Адже будь-як? жорстокост? в?дносно власних громадян ? нав?ть спрямована проти ?ракських курд?в газова атака в Халабдж? не викликали широкого обурення у св?т?, ця новина була фактично про?гнорована ? ? на Заход?, ? на Сход?.

До початку бойових д?й ?ракська арм?я мала на озбро?нн? головним чином зброю ? техн?ку радянського ? французького виробництва. Арм?я ?рану до революц?? 1979 року озброювалася головним чином США, хоча закуповувала зброю ? в ?нших кра?нах (зокрема, в ФРН, СРСР та ?зра?л?).

?ракська арм?я мала на озбро?нн? танки Т-54 , Т-55 , Т-62 , Т-72 , бойов? машини п?хоти БМП-1 , бронетранспортери БТР-50 , БТР-60 , OT-64 , вертольоти М?-8 , М?-24 , Sud-Aviation Gazelle , Sud-Aviation Alouette III . В?йськово-пов?трян? сили використовували винищувач?-бомбардувальники М?Г-21 , М?Г-23 , Су-17 , Dassault Mirage F1 , бомбардувальники Ту-16 , Ту-22 .

?ранська арм?я використовувала танки M47 , M48 , M60 , ≪Чифтен≫ , радянськ? танки китайського виробництва на п?зн?х етапах в?йни, бойов? машини п?хоти БМП-1 , бронетранспортери M113 , БТР-50 , вертольоти Bell AH-1 Cobra , Bell UH-1 Iroquois , Boeing CH-47 Chinook . Основними л?таками ВПС були винищувач?-бомбардувальники McDonnell Douglas F-4 Phantom II , Northrop F-5 , перехоплювач? Grumman F-14 Tomcat .

В?йна в пов?тр?

До революц?? 1979 року ВПС ?рану були найсильн?шими в рег?он?. Попри проблеми з обслуговуванням л?так?в ? репрес?? проти п?лот?в, як? були при шахському режим?, перш? к?лька тижн?в в?йни ?ранська ав?ац?я мала перевагу в пов?тр?, зробивши сер?ю нальот?в на ?ракськ? в?йськов? та промислов? об'?кти, у тому числ? в Багдад?. Проте, п?сля початку в?йни, 600 вертольот?в не могли п?дняти в пов?тря, тому що 3 тис. фах?вц?в (переважно американц?), як? ?х обслуговували, були вислан? з кра?ни ^[25] . У кв?тн? 1981 року ВПС ?рану провели свою найзначн?шу операц?ю, атакувавши в?йськовий аеродром в зах?дн?й частин? ?раку ? знищивши, як вважа?ться, к?лька десятк?в л?так?в на земл?. Проте надал? проблеми з запчастинами призвели до того, що лише невелика к?льк?сть л?так?в п?дтримувалося в бойовому стан?. Приблизно з 1982 року ? до к?нця в?йни ?ранська ав?ац?я грала в бойових д?ях еп?зодичну роль. За даними журналу ≪Тайм≫ на березень 1984, через в?дсутн?сть запасних частин ? неможливост? проведення ремонту ?ран м?г використати лише 25 винищувач?в-бомбардувальник?в F-4 з 190, 30 винищувач?в F-5 з 166 ^[26] ..

ВПС ?раку залишалися активними протягом вс??? в?йни. Перевага в ав?ац?? було не останн?м чинником, який зумовив усп?х в?дбиття численних ?ранських наступ?в. Проте в ц?лому пов?тряна в?йна м?ж ?раном ? ?раком не в?др?знялася ?нтенсивн?стю. П?сля осен? 1980 року пов?трян? бо? м?ж л?таками стали р?дк?стю. Разом з тим, ймов?рно, вперше в ?стор?? во?н були в?дзначен? пов?трян? бо? м?ж вертольотами (?ракськими М?-24 та ?ранськими AH-1). Зг?дно з даними Лондонського ?нституту стратег?чних досл?джень, до липня 1982 року в ?ранських ВПС нал?чувалося 445 бойових л?так?в, але брати участь у бойових д?ях могли не б?льше 40 %. Журнал ≪М?д? ?ст Економ?ка Дайджест≫ (з посиланням на допов?д? п?дготовлений для ком?тету у закордонних справах сенату США) пов?домив, що вл?тку 1984 ?ракц? перевершували ?ранц?в за к?льк?стю д?ючих л?так?в в 4-5 раз?в, бронетранспортер?в ? в 4, танк?в ? 2,5 рази.

Застосування х?м?чно? збро?

У ход? ?рано-?раксько? в?йни ?рак неодноразово застосовував х?м?чну зброю, що п?дтверджу?ться багатьма авторами та орган?зац?ями. ?снують св?доцтва, що цю зброю еп?зодично застосовував й ?ран. У кв?тн? 1984 представник ?рану в ООН Раджан Хорассан? заявив, що його кра?на здатна виробляти х?м?чну зброю ? оц?ню? можлив?сть його застосування. За припущеннями м?н?стерства оборони США, ?ран застосовував бойов? гази при наступ? в район? Халабдж? в березн? 1988 року ^[27] .

• ?ранська революц?я (1978?1979)

• Ж. А. Ниязматов. Ирано-иракский конфликт. Исторический очерк. ? Москва: Наука, 1989. ? 174 с. (рос.)
• М. М. Слинкин. Ирано-иракская война 1980-1988 гг. Война на море. ? Симферополь: Таврический национальный университет, 2001. ? 222 с. (рос.)
• Жирохов М. Авиация в Ирано-иракской войне 1980?1988. ? Черн?г?в: Княжий Град, 2021. ? 68 с.
• Ronald E. Bergquist, The Role of Airpower in the Iran-Iraq War , Maxwell Air Force Base, AL: Air University Press, 1988. 95 pp. (англ.)
• John Bulloch, The Gulf War: Its Origins, History and Consequences , location: Methuen, 1989, 309 pp. (англ.)
• Anthony H. Cordesman, Abraham R. Wagner, The Lessons of Modern War, Vol. II: Iran-Iraq War , Westview Press, 1990, 647 pp. (англ.)
• Kaveh Farrokh, Iran at War: 1500?1988 , Oxford: Osprey, 2011, 488 pp. (англ.)
• Alan Friedman, Spider's Web: The Secret History of How the White House Illegally Armed Iraq , Bantam Books, 1993, 455 pp. (англ.)
• Dilip Hiro, The Longest War: The Iran-Iraq Military Conflict , New York: Routledge, 1990, 323 pp. (англ.)
• E.R. Hooton, Tom Cooper and Farzin Nadimi, The Iran-Iraq War , Volume 1: The Battle for Khuzestan, September 1980?May 1982 (Middle East@War series), rev. & exp. ed., Warwick: Helion and Company, 2019. (англ.)
• E.R. Hooton, Tom Cooper and Farzin Nadimi, The Iran-Iraq War , Volume 2: Iran Strikes Back, June 1982?December 1986 (Middle East@War series), rev. & exp. ed., Warwick: Helion and Company, 2019. (англ.)
• E.R. Hooton, Tom Cooper and Farzin Nadimi, The Iran-Iraq War , Volume 3: Iraq's Triumph (Middle East@War series), Warwick: Helion and Company, 2018. (англ.)
• E.R. Hooton, Tom Cooper and Farzin Nadimi, The Iran-Iraq War , Volume 4: The Forgotten Fronts (Middle East@War series), Warwick: Helion and Company, 2018. (англ.)
• E.R. Hooton, Tom Cooper, Bob Mackenzie and Farzin Nadimi, The Iran-Iraq War: The Greatest Land War of the Late Twentieth Century (Middle East@War series), Warwick: Helion and Company, 2022. (англ.)
• Efraim Karsh, The Iran?Iraq War: 1980?1988 (Essential Histories), Oxford: Osprey, 2002, 92 pp. (англ.)
• Williamson Murray and Kevin M. Woods, The Iran?Iraq War: A Military and Strategic History , Cambridge University Press, 2014, 412 pp. (англ.)
• Stephen С. Pelletiere, The Iran-Iraq War: Chaos in a Vacuum , New York?Westport?London: Praeger, 1992, 167 pp. (англ.)
• Pierre Razoux, La guerre Iran-Irak, premiere guerre du Golfe 1980?1988 , ed. Perrin 2013, 604 pp. (фр.)
• Nadia El-Sayed El-Shazly, The Gulf Tanker War: Iran and Iraq's Maritime Swordplay , New York: St. Martin's Press, 1998, 403 pp. (англ.)

• И. Гурьянов. Ирано-иракский вооружённый конфликт // ≪Зарубежное военное обозрение≫ (Москва) . ? 1987. ? № 2. ? С. 14-19. (рос.)
• И. Кленов, В. Орлов. Ирано-иракская война // ≪Зарубежное военное обозрение≫ (Москва). ? 1985. ? № 1. ? С. 22-28. (рос.)
• О. Л. Коппель. ?раксько-?ранська в?йна 1980-88 // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К.: Знання Укра?ни, 2004 ? Т. 1 ? 760 с. ISBN 966-316-039-X
• Abdulkhaleq Abdulla, ≪Gulf War: The Socio-Political Background≫, in Arab Studies Quarterly , Vol. 16, No. 3, Summer 1994. (англ.)
• David Segal, ≪The Iran-Iraq War: A Military Analysis≫, in Foreign Affairs , Summer 1988. (англ.)
• Ray Takeyh, ≪The Iran-Iraq War: A Reassessment≫, in The Middle East Journal , Vol. 64, No. 3, Summer 2010. (англ.)

• Валерий Еремеев, Валерий Сумароков. Забытая война: ирано-иракский конфликт [ Арх?вовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine .] (рос.)
• Михаил Жирохов. ВВС в первой Ирано-Иракской войне [ Арх?вовано 15 лютого 2014 у Wayback Machine .] (рос.)
• Геннадий Фалунин. Ирак?Иран: последняя ≪классическая≫ война ХХ века [ Арх?вовано 17 липня 2020 у Wayback Machine .] (рос.)

п о р << XIX   ?   В?йни XX стол?ття   ?  XXI >> 1901? 1910 Друга англо-бурська в?йна Тисячоденна в?йна ?нд?анськ? в?йни Громадянська в?йна у Венесуел? Сомал?лендська в?йна В?йна Золотого Трону Англо-Аро Венесуельська криза Британська експедиц?я до Тибету Сауд?вська-рашид?йська в?йна Рос?йсько-японська в?йна Голландська ?нтервенц?я на Бал? Друга мел?льська кампан?я Франко-Вадайська в?йна 1911? 1920 С?ньхайська революц?я Французьке завоювання Марокко ?тал?йсько-турецька в?йна Рос?йсько-перська в?йна Мексиканська революц?я Мексиканська експедиц?я Громадянськ? в?йни в Дом?н?канськ?й Республ?ц? Перша Друга Контестаду Бананов? в?йни Окупац?я Дом?н?кансько? Республ?ки Га?т? Н?карагуа Балканськ? в?йни Перша Друга Заянська в?йна Перша св?това в?йна Окупац?я Веракруса В?йна на захист республ?ки В?рмено-грузинська в?йна В?рмено-азербайджанська в?йна В?йна за незалежн?сть Литви В?йна за незалежн?сть Естон?? Громадянська в?йна у Ф?нлянд?? в Латв?? в Рос?? Польсько-укра?нська в?йна Радянсько-укра?нська в?йна Польсько-радянська в?йна Перша радянсько-ф?нська в?йна Третя англо-афганська в?йна Чехословацько-угорська в?йна Румунсько-угорська в?йна В?йна за незалежн?сть ?рланд?? Друга греко-турецька в?йна Польсько-чехословацька в?йна Турецька в?йна за незалежн?сть Кувейтсько-недждська в?йна Перша громадянська в?йна в Гондурас? 1921? 1930 Франко-сир?йська в?йна Чжил?йсько-аньхойська в?йна В?рмено-турецька в?йна Франко-турецька в?йна Рифська в?йна Радянсько-грузинська в?йна В?йна в Карел?? Перша чжил?йсько-фентянська в?йна Перша Цзянсу-чжецзянська в?йна Громадянська в?йна в ?рланд?? в Парагва? Друга в Гондурас? в Афган?стан? Друга чжил?йсько-фентянська в?йна Ера м?л?тарист?в Конфл?кт на КСЗ 1931? 1940 Китайсько-тибетська в?йна Захоплення Маньчжур?? Чакська в?йна Перуансько-колумб?йська в?йна Сауд?всько-?менська в?йна Громадянська в?йна в Австр?? Друга ?тало-еф?опська в?йна Громадянська в?йна в ?спан?? Друга японсько-китайська в?йна Битва на озер? Хасан Тешинський конфл?кт Словацько-угорська в?йна Бо? на Халхин-Гол? Друга св?това в?йна ( Агрес?я СРСР проти Польщ? Друга радянсько-ф?нська в?йна ?тал?йське вторгнення до Албан?? ? 1941? 1950  ? ?тало-грецька в?йна Французько-та?ландська в?йна Н?мецько-радянська в?йна Третя радянсько-ф?нська в?йна Англо-?ракська в?йна Радянсько-японська в?йна Лапландська в?йна ) Перуансько-еквадорська в?йна В?йна за незалежн?сть ?ндонез?? Перша ?ндокитайська в?йна Громадянська в?йна ( в Грец?? в Парагва? в Палестин? в Б?рм? в Кита? в Коста-Риц? ) Конфл?кт на Байтак-Богдо Перша ?ндо-пакистанська в?йна Ла В?оленс?я Арабо-?зра?льський конфл?кт Перша арабо-?зра?льська в?йна В?йна в Мала? 1951? 1960 Корейська в?йна Алжирська в?йна Перша громадянська в?йна в Судан? Суецька криза Угорська революц?я Громадянська в?йна на Куб? В?йна ?фн? В?йна у В'?тнам? Л?ванська криза Друга криза у Тайванськ?й протоц? 1961? 1970 Громадянська в?йна ( в Лаос? у Гватемал? ) Конголезька криза Операц?я у затоц? Свиней Франко-тун?ський конфл?кт (Б?зертинська криза) Португальсько-?нд?йський конфл?кт (операц?я ≪В?джай≫) В?йна за незалежн?сть Анголи В?йна за незалежн?сть Еритре? Китайсько-?нд?йська в?йна В?йна в Дофар? Громадянська в?йна в П?вн?чному ?мен? ?ндонез?йсько-малайз?йська конфронтац?я В?йна за незалежн?сть ( П?вденного ?мену Гв?не?-Б?сау ) Алжирсько-марокканський прикордонний конфл?кт Громадянська в?йна у Колумб?? В?йна за незалежн?сть Мозамб?ку Громадянська в?йна в Родез?? Друга ?ндо-пакистанська в?йна Третя громадянська в?йна в Дом?н?канськ?й Республ?ц? Друга окупац?я США Дом?н?кансько? Республ?ки Перша громадянська в?йна в Чад? В?йна за незалежн?сть Нам?б?? Оп?умна в?йна Китайсько-?нд?йський прикордонний конфл?кт Шестиденна в?йна Громадянська в?йна ( в Н?гер?? в Камбодж? ) Вторгнення в?йськ Варшавського договору до Чехословаччини Футбольна в?йна Конфл?кт на остров? Даманський Конфл?кт на озер? Жаланашколь 1971? 1980 ≪Чорний вересень≫ Португальське вторгнення до Гв?не? В?йна за незалежн?сть Бангладеш Третя ?ндо-пакистанська в?йна В?йна Судного дня В?йна в Зах?дн?й Сахар? Турецьке вторгнення на К?пр Громадянська в?йна в Еф?оп?? Тр?скова в?йна Кампуч?йсько-в'?тнамський конфл?кт Громадянська в?йна ( в Л?ван? в Ангол? в Мозамб?ку ) В?йна у Сх?дному Тимор? Ачехський конфл?кт Л?в?йсько-?гипетська в?йна Огаденська в?йна Операц?я ≪Л?тан?≫ Операц?я ≪Ламантин≫ Уганд?йсько-танзан?йська в?йна Л?в?йсько-чадський конфл?кт Китайсько-в'?тнамська в?йна Афганська в?йна Громадянська в?йна в Сальвадор? 1981? 1990 ?рано-?ракська в?йна В?йна Пак?ша Громадянська в?йна ( в Уганд? в Н?карагуа ) Фолклендська в?йна Л?ванська в?йна Вторгнення США в Гренаду Громадянська в?йна в Судан? на Шр?-Ланц? Операц?я ≪Блакитна з?рка≫ Турецько-курдський конфл?кт Агашерська (Р?здвяна) в?йна В?йна ≪Тойот≫ Громадянська в?йна в П?вденному ?мен? Лаосько-тайський прикордонний конфл?кт Громадянська в?йна в Сомал? Мавритано-сенегальський прикордонний конфл?кт Перша карабаська в?йна Вторгнення США в Панаму Громадянська в?йна в Л?бер?? в Афган?стан? Конфл?кт в ?нд?йському Кашм?р? 1991? 2000 Конфл?кти на пострадянському простор? П?вденноосетинська в?йна Громадянська в?йна в Груз?? в Таджикистан? Придн?стровський конфл?кт Осетинсько-?нгуський конфл?кт Грузино-абхазький конфл?кт ( в?йна в Абхаз?? ) Громадянська в?йна в Руанд? в Джибут? Вторгнення ?раку в Кувейт В?йна в Перськ?й затоц? Десятиденна в?йна в Словен?? В?йна в Хорват?? Громадянська в?йна в Алжир? в Сь?рра-Леоне в Афган?стан? (1992? 2001) Босн?йська в?йна Громадянська в?йна в Бурунд? в ?мен? Перша рос?йсько-чеченська в?йна Громадянська в?йна в ?ракському Курдистан? В?йна Альто-Сенепа Перша конголезька в?йна Громадянська в?йна в Непал? Громадянська в?йна в Республ?ц? Конго Косовська в?йна Бомбардування Югослав?? силами НАТО Громадянська в?йна у Гв?не?-Б?сау Друга конголезька в?йна Еф?опсько-еритрейська в?йна Дагестанська в?йна Карг?льський конфл?кт Друга рос?йсько-чеченська в?йна Друга громадянська в?йна в Л?бер??

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Тематичн? сайти Wolfram Language · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Шведська нац?ональна енциклопед?я · BabelNet · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Namuwiki Нормативний контроль BNE :  XX531584 · BNF :  119596628 · Freebase :  /m/03vc6 · GND :  4132471-7 · J9U :  987007560543505171 · LCCN :  sh85067954 · NDL :  00576148 · NKC :  ph170411