?ракський Курдистан соран? ?????? ???????? ‎ п?вн. курд. Herema Kurdistane араб. ????? ??????? ‎
Прапор Герб
Г?мн : " Ey Reqib " [1] "Агов ворог"
Розташування ?ракського Курдистану на тл? ?раку
Столиця	Ерб?ль 36°11′ пн. ш. 44°00′ сх. д. country H G O
Найб?льше м?сто	столиця
Оф?ц?йн? мови	курдська , арабська
Форма правл?ння	парламентська демократ?я
- Президент	Масуд Барзан?
- Прем'?р-м?н?стр	Баргам Сал?х
утворення автоном??	?ракський Курдистан
- Оголошення автоном??	11 березня 1970
- отримання de facto незалежност?	жовтень 1991
- створення КРУ	4 липня 1992
- Визнання центральним урядом ?раку автоном?? КРУ.	30 с?чня 2005
Площа
- Загалом	78 736 (в тому числ? сп?рних територ?й) км²
Населення
- перепис 2016	8 350 000
- Густота	119,3/км² ( 94 )
Валюта	?ракський динар ( IQD )
Часовий пояс	GMT+3
Коди ISO 3166	IRQ
Домен	.iq
Телефонний код	+ 964
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?ракський Курдистан

?ракський Курдистан  ? курдське державне утворення в склад? ?раку , що ?сну? з 1991 року п?д мандатом ООН . П?сля повалення режиму Саддама Хусейна 2003 року ?ракський Курдистан отримав широку автоном?ю й де-факто став нап?внезалежним.

б) ≪Курдистанський рег?он≫ ( курд. ????? ?? ?? ???? ????????, Heremi Kurdistan, h?реми Koрдистан , араб. ????? ??????? ‎) ? курдське державне утворення у склад? ?раку. За новою конституц??ю ?раку ма? статус широко? автоном?? (дещо нагаду? положення члена конфедерац??); де-факто нап?внезалежний.

Територ?я [ ред. | ред. код ]

Якщо етн?чний ?ракський Курдистан охоплю? мухафази Ерб?ль , Дахук , Сулейман?я ? К?ркук , а також област? Ханек?н (мухафаз Д?яла ), Синджар ? Махмур (мухафаз Найнава ), з територ??ю 80 000 км² ? загальним населенням близько 6 м?льйон?в мешканц?в (що становить 1/6 терену та 1/4 населення всього ?раку), то ≪Курдистанський рег?он≫ ? т?льки три перш? мухафази з територ??ю 38 000 км² ? населенням 3,5 м?льйони; доля решти територ?й знаходиться в ≪п?дв?шеному≫ стан?, хоча передбачалося, що наприк?нц? 2007 буде проведено референдум, який остаточно визначить ?х приналежн?сть. Фактичне становище цих областей також двозначне, так що ?х не можна точно назвати н? включеними до складу ≪Курдистанського рег?ону≫, н? виключеними з нього, а скор?ше залежними в?д нього територ?ями. На особливому положенн? знаходиться К?ркук, де позиц?? курдських парт?й також досить м?цн?, але серед м?сцевого некурдського населення ( араб?в ? туркоман?в ) у свою чергу сильн? антикурдськ? настро?.

Природн? умови [ ред. | ред. код ]

?ракський Курдистан в?др?зня?ться г?рським рель?фом ? великою к?льк?стю р?чок ? озер. Р?чки Великий Заб ? Малий Заб перетинають рег?он з? сходу на зах?д. Тигр тече через Курдистан на п?вдень. Найвища гора ? Чик-Дар (≪Чорний шатер≫), 3611 м. Площа л?су (наприклад, у пров?нц?ях Ерб?ль ? Дахук ) ? 770 га; курдський уряд проводить ?нтенсивн? л?сопосадки .

Кл?мат [ ред. | ред. код ]

?ракський Курдистан ма? под?л на три природн? зони:

1. р?внинний п?вдень з субтроп?чними кл?матом, м'якими дощовими зимами ? спекотним сухим л?том з температурою до 40 °C;
2. наг?р'я, де л?то спекотне, але зими холодн?, з? сн?гом, проте температура майже не опуска?ться нижче 0 °C;
3. високог?р'я з холодними зимами, температурами нижче 0 °C ? сн?гом, який остаточно сходить лише в червн? ? липн?.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

П?вденний Курдистан до входження до складу ?раку [ ред. | ред. код ]

В?дпов?дно до припущень вчених (зокрема О. Л. В?льчевського), територ?я ?ракського Курдистану (трикутник Ерб?ль ? К?ркук ? Сулейман?я в горах Загросу ) стали м?сцем формування сучасного курдського етносу з ?ранських ( м?д?йських ) племен, як? тут проживали. П?д Сулейман??ю знайдений перший в?домий текст курдською мовою ? так званий ≪сулейман?йський пергамент≫ VII стол?ття, з невеликим в?ршем, що оплаку? навалу араб?в ? руйнування ними святинь зороастризму . У 1514 сьогоденний ?ракський Курдистан ув?йшов до складу Османсько? ?мпер?? . У п?зньому Середньов?чч? на його територ?? ?снувало к?лька нап?внезалежних ем?рат?в: Синджар ( ?зидський ем?рат з центром у Лалеш ), Бахдинан (столиця ? м?сто Амад? ), Соран (столиця Ревандуз ) ? Бабан (столиця Сулейман?я ). Ц? ем?рати були л?кв?дован? турками в 1830-х роках. Адм?н?стративно територ?я ?ракського Курдистану становила Мосульських в?лай?т. Вт?м, через слабк?сть османсько? влади багатьом племенам, особливо як? мешкали у важкодоступних г?рських районах, вдавалося збер?гати нап?в- або майже повну незалежн?сть.

П?д час Першо? св?тово? в?йни в 1917 англ?йц? зайняли К?ркук, а рос?йськ? в?йська ? Сулейман?ю. Рос?йський фронт п?сля цього розвалився через революц?ю, але англ?йц? на початку листопада 1918 взяли п?д св?й контроль весь мосульський в?ла?т. Незабаром англ?йськ? окупанти почали стикатися з опором курд?в, у справи яких вони активно втручалися. Цей оп?р, що прийняв масовий характер, очолив Махмуд Барзандж? , що проголосив себе королем Курдистану . Початковою ?де?ю англ?йц?в було створення в Мосульському в?ла?т? федерац?ю плем?нних курдських княз?вств, але п?сля створення англ?йцями ?ракського корол?вства було вир?шено при?днати в?ла?т до ?раку. Мабуть, вир?шальну роль з?грало тут в?дкриття в 1922 нафти п?д К?ркуком: для ?? видобутку англ?йц? мали потребу в стаб?льност? й м?цност? державно? влади, яку плем?нн? княз?вства забезпечити не могли.

Туреччина деякий час висувала претенз?? на Мосульський в?лай?т , стверджуючи, що англ?йц? окупували його незаконно, тому що умови Мудроського перемир'я 1918 його не зач?пали. Питання було передано на розгляд Л?ги Нац?й . 16 грудня 1925 Рада Л?ги Нац?й ухвалила залишити Мосульський в?лай?т за ?раком, прийнявши як основу демаркац?йну л?н?ю (т. зв. ≪Брюссельська л?н?я≫ ), встановлену роком ран?ше.

Курдистан при ?ракськ?й монарх?? [ ред. | ред. код ]

При передач? Мосульського в?лай?та ?раку було продекларовано низку нац?ональних прав курд?в: так, передбачалося, що чиновники в Курдистан? будуть з м?сцевих жител?в, курдська мова стане мовою д?ловодства, суду та осв?ти. Н?чого цього на д?л? виконано не було. Фактично 90 % чиновник?в були араби, осв?та курдською мовою допускалося т?льки в початкових школах, в область ?нвестувалася явно нев?дпов?дна до ?? значення к?льк?сть бюджетних кошт?в, промислов?сть не розвивалася. Кр?м того, курди в?дчували дискрим?нац?ю при найм? на роботу, у ВНЗ та в?йськових училищ. Все це викликало невдоволення, помножене на загострено нац?ональн? почуття.

До 1931 головним осередком нац?онального руху ?ракських курд?в була Сулейман?я ? столиця Махмуда Барзандж?; п?сля придушення останнього повстання Барзандж? першорядну роль в курдському рус? почина? грати плем'я Барзан ? його вожд? ? шейх Ахмед Барзан? та, особливо, Мустафа Барзан? . П?д ?х кер?вництвом барзанц? п?дн?мають ц?лу низку повстань проти центрально? влади (1931?1932 ? шейх Ахмед; 1934?1936 ? п?д кер?вництвом Хал?ла Хошав?, ? нарешт?, найб?льше повстання Мустафи Барзан? в 1943?1945 роках). Одночасно (1939) виника? нац?онал?стична орган?зац?я ?ракських курд?в ≪Х?ва≫ (≪Над?я≫), до яко? входив ц?ла низка пол?тичних д?яч?в само? р?зно? ор??нтац?? (в?д правих л?берал?в до вкрай л?вих), включаючи, наприклад, особистого ад'ютанта регента ?раку майора ?ззата Абдель-Аз?за (пов?шений у 1947). Суперечност? м?ж правим ? л?вим крилом ≪Х?ви≫ призвели до ?? розколу в 1944 ? вид?ленню з не? л?во? парт?? ≪Ризгар? курд≫ (≪Зв?льнення курд?в≫), члени яко? разом з членами парт?? ≪Шорш≫ (≪Революц?я≫) в 1946 створили Демократичну парт?ю Курдистану п?д головуванням Мустафи Барзан?.

Вересневе повстання (1961?1975) [ ред. | ред. код ]

Повалення ?раксько? монарх?? в 1958 на короткий час дало р?вноправн?сть курдам ? пос?яла над?? на пол?пшення ситуац?? як у соц?ально-економ?чн?й (аграрна реформа), так ? в пол?тичн?й (автоном?я) сфер?. Розчарування курд?в, як ? поворот уряду Касема у б?к арабського шов?н?зму, стали причиною Вересневого повстання (1961?1975), п?д проводом Барзан? й ДПК. Оф?ц?йне гасло повсталих було: ≪Демократ?я ?раку ? автоном?я Курдистану!≫ Вже в перший р?к повстання Барзан? бере п?д контроль всю г?рську частину ?ракського Курдистану з населенням 1 млн 200 тис. чолов?к, яка отримала назву ≪В?льного Курдистану≫ ; роль влади в ньому спочатку грали органи ДПК, у 1964 були створен? ≪Рада Революц?йного Командування Курдистану≫ (парламент) ? ≪Виконавча рада≫ (уряд). 11 березня 1970 м?ж Барзан? й Саддамом Хусейном був п?дписаний догов?р, який принципово визнав за курдами право на автоном?ю. Передбачалося, що конкретно закон про автоном?ю буде розроблено протягом чотирьох рок?в за обоп?льною згодою. Проте 11 березня 1974 Багдад в односторонньому порядку проголосив закон, який не влаштовував курд?в (Барзан? назвав пропоновану автоном?ю ≪паперовою≫). Передбачалося створення автоном?? на територ?? Ерб?льсько?, Дахуксько? ? Сулейман?йсько? пров?нц?й з? столицею в Ерб?л?; на ц?й територ?? курдська мова оголошувалася оф?ц?йною, створювалися законодавча (парламент) ? виконавча (уряд) ради. Низка положень закону передбачало найщ?льн?ший контроль над д?яльн?стю автономною владою уряду. Але курд?в найб?льше обурило встановлення меж, в результат? чого до складу автоном?? не ув?йшла половина ?ракського Курдистану, включаючи нафтоносний К?ркук. У К?ркуку, частково у Синджар? уряд вже к?лька рок?в проводило енерг?йну араб?зац?ю , виганяючи курд?в ? поселяючи на ?х м?сц? араб?в. У цьому ж русл? сприйняли курди вигнання в ?ран на початку 1972 40 тис. курд?в-файл? (ши?т?в). У результат? Барзан? почав нове повстання, яке тривало р?к ? зазнала поразки п?сля укладення Алжирського договору м?ж ?раком ? ?раном (6 березня 1975), що передбачав в обм?н на прикордонн? поступки припинення ?раном п?дтримки повстання й сп?льне з ?раком виступ проти повстанц?в у раз? його продовження.

Епоха Саддама Хусейна [ ред. | ред. код ]

Поразка Вересневого повстання супроводжувалося масовою ем?грац??ю курд?в в ?ран. У травн? 1976 ДПК ? новостворений Патр?отичний союз Курдистану на чол? з Джалялем Талабан? в?дновили збройну боротьбу, але вона далеко не досягала колишньо? сили. На територ?? трьох пров?нц?й була встановлена автоном?я, яка носила в значн?й м?р? мар?онетковий характер. За ?хн?ми межами, проводилася досить жорстка пол?тика араб?зац??. Так, до 1980 було зруйновано близько 600 курдських селищ ? депортовано в особлив? селища до 200 000 ос?б.

З початком ?рано-?раксько? в?йни (1980) ?ракський Курдистан ста? полем бою м?ж ?ракцями, з одного боку, ?ранцями ? п?дтримуваними ними ?ракськими курдами ? з ?ншого. 22 липня 1983 ?ранц? вторглися на його територ?ю, а вже до жовтня, за активно? п?дтримки ДПК ? ПСК, контролювали 400 км² в район? Пенджв?на. Новий ?ранський наступ у Курдистан? почалося в березн? 1987; ?ранц? й курди д?йшли до Сулейман??, але були зупинен? на п?дступах до м?ста. Але у травн? 1988 ?ракськ? в?йська вит?снили ?ранц?в з Курдистану. У ход? цих бо?в ?ракц? активно застосовували х?м?чну зброю як проти курдських во?н?зованих загон?в ( пешмерга ), так ? проти населених пункт?в. Особливо в?доме газове бомбардування Халабдж? 16 березня 1988.

На к?нцевому етап? в?йни (1987?1988) Саддам Хусейн зробив ≪чистку≫ Курдистану, в?дому як операц?я ≪Анфаль≫ . 182 тис. курд?в було ≪анфал?ровано≫ (вивезено на арм?йських вантаж?вках ? знищено), ще 700 тис. депортовано з Курдистану в особлив? табори; за п?драхунками Масуда Барзан? до 1991 з 5000 населених пункт?в у Курдистан? було знищено 4500. Села ? невелик? м?стечка зносилися бульдозерами; для того щоб зробити середовище непридатною для проживання, вирубувалися л?си ? бетонувати колодяз?, Так наприклад був повн?стю знищений у червн? 1989 року 70-тисячне м?сто Кала-Д?за (район Ханек?н): населення було вигнано, вс? буд?вл? п?д?рван? динам?том ? зруйнован? бульдозерами, так що на м?сц? м?ста залишилося т?льки три старих дерева.

В?дразу ж п?сля зак?нчення в?йни Саддам Хусейн почав масований наступ на пешмерга (25?30 серпня 1988), в ход? якого повн?стю вит?снив ?х з ?раку до ?рану. Всього було вбито 5 тис. чолов?к, 100 тис. жител?в втекло до Туреччини.

≪В?льний Курдистан≫ [ ред. | ред. код ]

Курдськ? парт??, як? об'?дналися в 1987 в ≪Нац?ональний фронт ?ракського Курдистану≫ , знову актив?зувалися з початком кувейтсько? кризи 1990?1991 рок?в. Поразка Саддама у В?йн? в Затоц? вилилося в загально?ракське повстання . Масове повстання в Курдистан? почалося 5 березня; вже 7 березня була зв?льнена Сулейман?я, 11 березня ? Ерб?ль ? 13 березня ? Дахук. З? зв?льненням К?ркука (20 березня) пешмерга контролювали вже весь етн?чний Курдистан.

Проте Саддам Хусейн, до того часу уклав мир з коал?ц??ю, зум?в перегрупувати сво? сили, перекинув на п?вн?ч ел?тн? див?з?? Республ?кансько? гвард?? ? неспод?вано для курд?в почав наступ. Особливо дезорган?зуючий вплив справили чутки, що ?ракц? знову застосують х?м?чну зброю. 3 кв?тня ?ракц? взяли Сулейман?ю, п?сля чого Саддам Хусейн оф?ц?йно оголосив про ≪придушенн? заколоту≫. У страху перед новим ≪Анфаль≫, курди кинулися до кордон?в з ?раном ? Туреччиною. За оц?нкою Генсека ООН в к?нц? кв?тня в ?ран? перебувало близько 1 млн б?женц?в з ?раку, в Туреччин? ? 416 тис.; в?д 200 тис. до 400 тис. ос. шукали укриття у високог?рн?й м?сцевост? ?раку. З район?в К?ркук та Ерб?ль утекло до 70 % населення.

Перед обличчям гуман?тарно? катастрофи, ООН прийма? 5 кв?тня 1991 резолюц?ю № 688, що оголошу? територ?ю на п?вн?ч в?д 36 паралел? ≪зоною безпеки≫. США , Велика Британ?я та Франц?я в рамках гуман?тарно? операц?? ≪Provide Comfort≫ ввели в ?ракський Курдистан сво? в?йська, п?сля чого в?д Саддама Хусейна ультимативно зажадали залишити три курдськ? пров?нц??. До жовтня ?ракц? повн?стю залишили ц? пров?нц??, при цьому п?ддавши Сулейман?ю артилер?йському обстр?лу ? бомбардувань з пов?тря. У результат? на територ?? автоном?? виникло фактично незалежне курдське державне утворення п?д мандатом ООН ? так званий ≪В?льний Курдистан≫.

19 травня 1992 у ≪В?льному Курдистан?≫ були проведен? вибори в ≪Нац?ональну Асамблею≫ (парламент). Обидв? пров?дн? парт?? навмисно встановили високий прох?дний бар'?р (7 %), який в?дс?к др?бн? парт?? ? практично припинив ?х ?снування. У результат? за ДПК було подано 45,3 % голос?в, за ПСК ? 43,8 %, ? парламент був под?лений м?ж ДПК (51 мандат) ? ПСК (49 мандат?в, ?з 105; 5 мандат?в було зарезервовано за представниками християн).

На перш?й сес?? парламенту було затверджено уряд (4 червня), що отримав оф?ц?йну назву ≪Рег?ональний уряд Курдистану≫ (Hikumeta herema Kurdistane; звичайно використову?ться, в тому числ? оф?ц?йно, англ. абрев?атура KRG). Його очолив Косрат Расул (ПСК), що прославився в боях 1991; представник ДПК доктор Рош Шавес був обраний головою парламенту.

На друг?й сес??, 4 жовтня 1992, парламент прийняв декларац?ю про утворення федерально? курдсько? держави з? столицею в К?ркуку (фактично курдам неп?дконтрольним) в рамках ≪демократичного, в?льного й об'?днаного ?раку≫. Р?шення про майбутню федерал?зац?ю ?раку було п?дтверджено у тому ж м?сяц? на загально?ракському з'?зд? опозиц??, що в?дбувся також у Ерб?л?.

Економ?чний стан ≪В?льного Курдистану≫ був вкрай важким. Як частина ?раку в?н зазнав загальн? санкц??, введених ООН проти ц??? кра?ни; з? свого боку ? Саддам Хусейн оголосив йому блокаду, обмеживши кордон л?н??ю укр?плень ? м?нних пол?в довжиною 550 км. У результат? безроб?ття становило 90 % у 1992 ? 70 % в 1998, а ц?ни на нафтопродукти на чорному ринку в 70 раз?в перевищували багдадськ?. Стан пог?ршувався величезною к?льк?стю б?женц?в ? повним руйнуванням кра?ни в роки ≪Анфаль≫. ≪На м?сц? [м?стечка] Хадж? Омрана ? к?лька намет?в; зам?сть Барзана ? дв?-три намети над р?кою≫ ? згаду? очевидець ситуац?? осен? 1991 року ^[2] .

У той же час, у п?дконтрольних Багдаду областях тривав процес араб?зац??. Всього у 1991?1998 з К?ркука було вигнано 200 тис. курд?в та 5 тис. туркоман?в; на ?х м?сце було переселено 300 тис. араб?в. Такими д?ями Саддам Хусейн досягав в?дразу двох ц?лей: власне араб?зац?? й п?дриву ≪В?льного Курдистану≫ за допомогою мас б?женц?в.

Процес формування курдсько? державност? застопорила громадянська в?йна м?ж ДПК ? ПСК , що почалася вл?тку 1994. ПСК висував претенз?? економ?чного характеру, звинувачуючи ДПК у дискрим?нац?? контрольованого ним Сулейман?йського рег?ону (зокрема стверджувалося, що ДПК зверта? на свою користь збори з митного пункту в Захо на турецькому кордон? ? у той час головне джерело ф?нансових надходжень до бюджету осв?ти). На думку ж противник?в ПСК, ц? претенз?? стали висуватися лише ≪задн?м числом≫, реальним же п?д?рунтям в?йни була над?я Талабан? неспод?ваним переворотом опанувати владу в усьому Курдистан?. Спираючись на п?дтримку ?рану, Талабан? зум?в домогтися великих усп?х?в, вит?снивши Барзан? з б?льшо? частини територ?? ≪В?льного Курдистану≫. У так?й ситуац??, Барзан? звернувся за допомогою до Саддама Хусейна. 9 вересня 1996 ?ракськ? в?йська взяли Ерб?ль. У той же день, пешмерга ДПК без особливого кровопролиття оволод?ли ≪столицею≫ ПСК ? Сулейман??ю. Пешмерга Талабан? втекли до ?рану. На початку жовтня 1996 року п?д тиском США обидв? парт?? уклали перемир'я, а ?ракськ? в?йська були виведен? з Курдистану. У 1997 бо? поновилися ? припинилися т?льки в травн? наступного року, коли за активним посередництвом Держдепартаменту США м?ж двома л?дерами почалися мирн? переговори. Остаточно мир було укладено 17 вересня 1998 у Вашингтон?. Всього за час в?йни з обох стор?н загинуло 3 тис. чолов?к.

Миру м?ж Барзан? й Талабан? сильно сприяв вступ в д?ю програми ООН ≪Нафта в обм?н на продовольство≫ , яка зажадала в?д курдських л?дер?в кооперац?? для отримання кошт?в програми; саме реал?зац?я ц??? програми була головною темою переговор?в у Вашингтон?. Хоча Вашингтонськ? угоди передбачали нове об'?днання ≪В?льного Курдистану≫, фактично област? Ерб?ль-Дахук (зона ДПК) ? Сулейман?я (зона ПСК) залишалися окремими державними утвореннями з власними парламентами ? ≪рег?ональними урядами≫. Тим не менш, подальший розвиток под?й вимагав в?д курдських л?дер?в т?сно? кооперац?? у сво?х же власних ?нтересах. У 2002 в?дновив роботу ?диний парламент.

Зг?дно з програмою ≪Нафта в обм?н на продовольство≫, на допомогу Курдистану вид?лялося 13 % нафтових доход?в ?раку, так що до 2003 курди отримали за програмою 8,35 млрд дол (ще понад 4 млрд, вид?лен? на потреби Курдистану, не були витрачен? через саботаж багдадських чиновник?в ? ≪зависли≫ на рахунках ООН). Результатом був в?дносний п?дйом економ?ки Курдистану, р?зко контрастував з убог?стю, в як?й знаходилася основна частина ?раку. Так, якщо в 1996 в зон? ДПК було 26 птахоферм, то в 2006 ? 396. До 2004 р?вень життя в Курдистан? (на в?дм?ну в?д решти ?раку) був вище, н?ж до 1991, а дох?д на душу населення перевищував загально?ракський на 25 %.

Новою проблемою ≪В?льного Курдистану≫ стали ?слам?сти, а саме орган?зац?я ≪Ансар аль-?слам≫ , п?дтримувана Тегераном, пов'язана з Багдадом ? Аль-Ка?дою ? перетворила на св?й оплот м?сто Халабджа . У лютому 2001 ?слам?сти зробили перший великий теракт, убивши в?домого кер?вника ДПК Франсо Хар?р? (губернатор Ерб?л?, християнин). Восени 2001 року Талабан? послав проти них 12 тис. пешмарга (Барзан? також пропонував свою допомогу), але втручання ?рану не допустило остаточного розгрому угруповання. Вона була знищена т?льки в к?нц? березня 2003 року за допомогою американц?в. Проте ?слам?стське п?дп?лля ?сну? дос?, час в?д часу влаштовуючи теракти. Так, п?д час великого вибуху б?ля штаб-квартири ДПК у вересн? 2003 року загинув в?це-прем'?р Сам? Абдель-Рахман  ? друга за значущ?стю людина в ДПК.

Сьогодення [ ред. | ред. код ]

У 2003 ?ракськ? курди проявили себе активними союзниками США. Сам? американц? спочатку не в?дводили ?м велико? рол? у сво?х планах, спод?ваючись розпочати потужний наступ з боку Туреччини власними силами. В?дмова в останн?й момент (березень 2003 року) Туреччини в наданн? сво?? територ?? р?зко п?двищила роль курдського чинника. У Курдистан була перекинута 173-тя пов?тряно-десантна бригада; до 27 березня в Курдистан? нал?чувалося вже 1000 американських в?йськовослужбовц?в. Активн?сть курд?в стримувалася т?льки турками, як? погрожували збройним втручанням, якщо курди перейдуть у наступ ? займуть Мосул ? К?ркук. Тим не менше, початок бо?в за Багдад послужив для ?ракц?в на п?вн?чному фронт? сигналом для втеч?, ? курди, вирушивши вперед на ?х плечах, 10 кв?тня зайняли Мосул (ДПК) та 11 кв?тня ? К?ркук (ПСК). Ц? под?? супроводжувалися масовим вигнанням араб?в ?з будинк?в, переданих ?м у ход? ≪араб?зац??≫. П?д тиском американц?в ? турк?в, пешмерга швидко залишили Мосул ? К?ркук, при цьому наск?льки можливо зм?цнивши там позиц?? сво?х парт?й. Новий голова окупац?йно? адм?н?страц?? Пол Бреммер, не бажаючи дратувати н? араб?в, н? турк?в, поводився стосовно курд?в украй стримано. Було оголошено, що л?кв?дац?я насл?дк?в араб?зац?? повинна в?дбуватися поступово ? по суду, з наданням арабам компенсац??; запитання ж про адм?н?стративну приналежн?сть ≪зв?льнених≫ район?в ма? вир?шитися згодом на референдум?. Таким чином, ≪зв?льнен?≫ райони не ув?йшли до складу курдського державного утворення, хоча на д?л? там була сформована адм?н?страц?я з член?в ДПК (Синджар ? Махмур) або ПСК (райони К?ркука-Ханек?на). У ц?лому ц? райони, хоча де-юре не п?дкоряються Ерб?л?, де-факто перебувають у т?сному зв'язку ? залежност? в?д KRG.

Американц?, прагнучи зберегти ц?л?сний в?дносно централ?зований ?рак, спочатку спод?валися створити ≪багатоетн?чну ?ракську нац?ю≫ за американським зразком, з наданням статусу суб'?кт?в федерац?? колишн?м пров?нц?ям. При цьому передбачалося, що вс? курдськ? урядов? органи будуть скасован?. Проте в?дпов?дну пропозиц?ю, зроблену Бреммером Масуд Барзан? наприк?нц? 2003 року, зустр?ла неспод?вана для американц?в жорстка в?дс?ч: Барзан? в?дмовився п?дписувати нову конституц?ю ?раку, якщо в н?й не будуть обумовлен? найширш? автономн? права курд?в. Зрештою курди домоглися свого, в конституц?? ?раку були обумовлен? найширш? права Курдистану, аж до права виходу з? складу ?раку в раз? порушення центральним урядом сво?х зобов'язань. Останню крапку в процес? лег?тимац?? курдського державного утворення поставило прийняття конституц?? ?раку на референдум? в жовтн? 2005. При цьому Курдистан визна? владу Багдада лише ост?льки, оск?льки бажа? сам. Так, 2 вересня 2006 Масуд Барзан? видав указ, що забороня? вив?шувати в Курдистан? прапор ?раку, який курди вважають символом арабського шов?н?зму.

Остаточному вир?шенню питання про владу в Курдистан? сприяла домовлен?сть м?ж Масудом Барзан? й Джалалом Талабан?, в?дпов?дно до яко? перший зобов'язався п?дтримати Талабан? на пост президента ?раку, другий ? погоджувався на заняття Барзан? поста президента Курдистану. 12 червня 2005 року парламент Курдистану проголосив Масуда Барзан? президентом; 7 травня 2006 року було сформовано об'?днаний уряд, який очолив 40-р?чний плем?нник Масуда ? Неч?рван Барзан? . До того в?н 6 рок?в очолював уряд ДПК в Ерб?л? й склав соб?, як пол?тик ? господарник, добру репутац?ю не т?льки серед ДПК, але ? серед ПСК. З його прем'?рством в Ерб?л? був пов'язаний економ?чний п?дйом Курдистану. У новому уряд? 14 портфел?в д?сталося ПСК, 13 портфел?в ? ДПК ? ще 5 портфел?в ? др?бним парт?ям (комун?сти, соц?ал?сти ? т. д.). Посаду в?це-прем'?ра пос?в Омар Фаттах з ПСК.

Нараз? Курдистан ма?, окр?м парламенту й уряду, власн? збройн? формування пешмерга (до 80 тис. чолов?к, з важкою збро?ю, бронетехн?кою ? танками), власну службу безпеки, орган?зовану за допомогою ?зра?льських ?нструктор?в ( ≪Аса?ш≫ ), к?лька супутникових канал?в (ерб?льський ≪Kurdistan-TV≫ , сулейман?йський ≪KurdSat≫ тощо), чотири ун?верситети (в Сулейман??, Ерб?л?, Дахук ? К?фр?). У 2005 роц? побудований п?д Ерб?лем аеропорт забезпечив йому пов?тряний зв'язок ?з зовн?шн?м св?том (другий аеропорт ?сну? в Сулейман??).

Розпочат? п?д Захо (поблизу турецького кордону) ? Сулейман??ю розробки нафти здатн? дати Курдистану незалежн? джерела доход?в. Роботи п?д Захо веде норвезька компан?я DNO ASA ^[en] ; кр?м того, KRG уклало угоди на розв?дку з канадською ≪Western Oil Sands≫ ? англ?йською ≪Sterling Energy≫ . Запаси родовища ≪Тавке 1≫ п?д Захо оц?нюють в 100 млн барел?в; початковий р?вень видобутку ? 5 тис. барел?в на день, але протягом року планують довести нафтовидобуток до 20 000 барел?в на день. До середини 2006 року в Курдистан? п?дготовлений законопро?кт про вуглеводи, який повинен надати правову основу розпочатими Рег?ональним урядом самост?йним розробкам; при чому курди мають нам?р поширити д?ю цього закону ? на К?ркук, формально п?дпорядкований Багдаду. Все це виклика? протести Багдада, який, не маючи ?нших важел?в впливу на ситуац?ю, загрожу? не допускати на ?ракський ринок нафтов? компан??, що працюють в Курдистан?.

Нараз? в Курдистан? д?ють 3800 ?ракських та ?ноземних компан?й. Особлив? над?? поклада? KRG на розвиток туризму, як м?жнародного, так ? внутр?шньо ?ракськ?, бо Курдистан, завдяки сво?м природним особливостям, був у ≪мирн?≫ часи улюбленим м?сцем л?тнього в?дпочинку для жител?в п?вденних нап?впустельних район?в. Прагнучи привернути ?нвестиц??, новий уряд Курдистану провело закон, що нада? ?ноземним ?нвесторам 10-р?чн? податков? кан?кули.

Нин? ?ракський Курдистан ? ?диною стаб?льною ? в?дносно благополучною зоною в ?рац?. Американц? розглядають його як св?й плацдарм у рег?он?. Серед курдсько? ел?ти поширена думка, що з огляду на можливий розвал ?раку сл?д готуватися до проголошення незалежност?.

25 вересня 2017 р. пройшов референдум про незалежн?сть ?ракського Курдистану, який не визнав уряд ?раку. На референдум? 92,7 % виборц?в проголосували за незалежн?сть рег?ону в?д ?раку. Б?льш?сть держав св?ту, а особливо сус?ди ?раку ? Туреччина , ?ран  ? р?зко засудили прагнення курд?в на самовизначення.

Економ?ка [ ред. | ред. код ]

Природн? ресурси [ ред. | ред. код ]

Вважа?ться, що нафтов? запаси ?ракського Курдистану ? шост? у св?т? за величиною ? нараховують 45 млрд барел?в. Курдистанська нафта становить 60 % видобуто? в ?раку. Центром усього ?ракського нафтовидобутку ? м?сто К?ркук. Проте на територ?? ≪Курдистанського рег?ону≫ нафта дос? не розроблялася, хоча в?н також ма? в сво?му розпорядженн? багат? родовища ? в район? Сулейман?? (де нафту видобувають кустарним способом), на п?вн?чний сх?д в?д Ерб?л?, а також у район? Дахука ? Захо. З к?нця 2005 розпочато розробку останнього родовища, а за ним також родовища п?д Сулейман??ю.

Видобува?ться б?тум, видобува?ться й обробля?ться мармур; ? поклади зал?за ? н?келю.

Важливим природним багатством рег?ону в умовах Близького Сходу ? запаси пр?сно? води.

С?льське господарство [ ред. | ред. код ]

?ракський Курдистан ? один з пров?дних с?льськогосподарських район?в Близького Сходу. У ньому вирощувалося до 75 % вс??? ?раксько? пшениц?. Т?льки три пров?нц?? ≪Курдистанського рег?ону≫ дають 50 % ?раксько? пшениц?, 40 % ячменю, 98 % тютюну, 30 % бавовни ? 50 % фрукт?в. Традиц?йно розвинене також тваринництво, в основному в?вц? ? кози.

Промислов?сть [ ред. | ред. код ]

Дв? ГЕС ? в Докан? й Дербенда-Хан? ? працюють далеко не на повну потужн?сть, за умови реконструкц?? вони здатн? повн?стю задовольнити потреби рег?ону в електроенерг??. У район? Сулейман?? розташован? два великих цементних заводи, нин? процв?тають у зв'язку з буд?вельним бумом; нам?чено також буд?вництво нового заводу в Хар?р?. Взагал? ?ндустр?я, пов'язана з буд?вництвом, бурхливо розвива?ться. ? також велик? п?дпри?мства текстильно? ? харчово? промисловост?, вт?м, п?сля 1991 прийшли в занепад; в Салахадд?н (п?д Ерб?лем) побудований трубопрокатний завод. Передбача?ться буд?вництво нафтопереробних завод?в в чотирьох головних м?стах ≪Рег?онального Курдистану≫ (Ерб?ль, Сулейман?я, Дахук, Захо).

Населення [ ред. | ред. код ]

Населяють ?ракський Курдистан курди, як? розмовляють двома р?зними д?алектами курдсько? мови : курмандж? й соран? , причому соран? живуть на п?вдн? та сход? (?х ≪столиця≫ ? Сулейман?я), тод? як курмандж? ? на п?вноч? й заход? рег?ону. Також ? християни ? ассир?йц? та халде? (халдо-католики), головним чином в район? Дахука (30 000; в наш час ^{[ коли? ]} ?хня к?льк?сть зб?льшу?ться внасл?док м?грац?? з арабських областей), сильно асим?льован? з курдами, туркомани (у районах Ерб?л?, К?ркука ? Мосула), ? араби , число яких за межами ≪Курдистанського рег?ону≫ р?зко зросла за час?в правл?ння Саддама Хусейна. Курди ? за в?роспов?данням ? головним чином мусульмани-сун?ти (б?льш?сть ши?т?в, з племен? файл?, були вигнан? в ?ран в 1971?1972 роках; ши?тським понин? ? частина населення Ханек?на); курди-?з?ди (самооц?нка 500 000, явно завищена) живуть головним чином в Синджар та район? Дахука; п?д Дахук знаходиться головна святиня ?зид?в ? Лалеш. ? в?рменськ? громади в Захо ? Дахук (всього в ≪Рег?ональному Курдистан?≫ 10 000 в?рмен). ?вре? , також сильно асим?льован? з курдами, жили до початку 1950-х рок?в; згодом вони в б?льшост? ем?грували в ?зра?ль.

В?дносини з Укра?ною [ ред. | ред. код ]

М?н?стерство закордонних справ Укра?ни в 2017 роц?, в?дкрило почесне консульство в ?ракському Курдистан?. Про це пов?домив м?н?стр, глава департаменту закордонних справ рег?онального уряду Курдистану Фалах Мустафа у Twitter ^[3] .

Особистост? [ ред. | ред. код ]

Таг?р Тавф?к (1922?1987) ? курдський сп?вак.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Курдистан
• ?ранський Курдистан
• Турецький Курдистан
• Корол?вство Курдистан

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Travel Iraqi Kurdistan [ Арх?вовано 8 с?чня 2013 у Wayback Machine .] Travel Information and forum for the region.
• Kurdistan Region Presidency [ Арх?вовано 8 лютого 2009 у Wayback Machine .]
• Kurdistan Regional Government [ Арх?вовано 6 травня 2016 у Wayback Machine .]
• The Kurdish Institute of Paris [ Арх?вовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine .] Provides news, bulletins, articles and conference information on the situation in Iraqi Kurdistan.
• Willing to face Death: A History of Kurdish Military Forces ? the Peshmerga ? from the Ottoman Empire to Present-Day Iraq , By M. G. Lortz, Master of Arts Thesis in International Affairs, Florida State University, 2005.
• The Kurds of Iraq [ Арх?вовано 26 березня 2022 у Wayback Machine .]
• Kurdistan ? The Other Iraq [ Арх?вовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine .]
• Iraqi Kurdistan [ Арх?вовано 9 лютого 2010 у Wayback Machine .]
• Iraq's Kurds Have to Choose by Joost Hiltermann, Globe and Mail , July 30, 2008
• Kurds, Arabs Maneuver Ahead of U.N. Report on N. Iraq [ Арх?вовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine .] by Ernesto Londono, Washington Post , April 17, 2009

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · INaturalist · WOEID Тематичн? сайти Quora Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · Namuwiki Нормативний контроль BNF :  119742135 · FAST :  1237479 · GND :  1060958392 · GKG :  /g/122334gw · J9U :  987007560014205171 · LCCN :  n86066772 · NLI :  001015046 · SUDOC :  027771040 · VIAF :  154853943

п о р Орган?зац?я непредставлених нац?й та народ?в ?вропа д?йсн?   Косово Лезгистан Зих?я Савоя Бретань Кримськ? татари Тр??ст колишн?²   ?нгушет?я   Татарстан   Чуваш?я   Башкортостан   Удмурт?я   Мар?й Ел   Республ?ка Ком? ?нгр?я Кумик?я   Латв?я ¹   Естон?я ¹ Гагауз?я Русини Албанц? в Македон?? Греки в Албан?? Угорц? в Румун?? Босн?йц? Санджаку Скан?я Чеченська Республ?ка ?чкер?я Аз?я д?йсн?   Республ?ка Абхаз?я Талиш? П?вденний Азербайджан ?ранський Курдистан Туркомани Хузестан Ассир?йц? Белуджистан Зах?дний Белуджистан Г?лг?т-Балтистан С?нд Нагаленд Читтагонгський г?рський район Чин Тхионги Кхмер-кром Хмонги Ачех Республ?ка П?вденно-Молуккських остров?в Кордиль?рський адм?н?стративний рег?он Сулу   Тайвань   Тибет Сх?дний Туркестан П?вденна Монгол?я колишн?²   Бурят?я   Республ?ка Саха   Тува   Груз?я ¹   В?рмен?я ¹   Палау ¹   Сх?дний Тимор ¹ Хал?стан ?ракський Курдистан Зах?дний Бенгал Там?л-?лам М'янма (опозиц?я) Шани Мони Карени Африка д?йсн? Африканери Бастери Сомал?ленд Огон? Ором?я Харат?н (народи) Огаден Баротселенд Тва Бербери колишн?² Маса? П?вденний Камерун Венда Занз?бар Республ?ка Каб?нда Америка д?йсн? Мапуче колишн?² Лакота Дене Науа Бальсасу Нухалки Ц?мшиани Океан?я д?йсн? Республ?ка Зах?дне Папуа колишн?² Бугенв?ль Та?т? Австрал?йськ? аборигени Гава? ¹ Колишн? члени ОНН, як? вийшли з? складу орган?зац?? п?сля того як були прийнят? до ООН. ² Включно з кра?нами та народами, чи? членство було призупинене.