?вре? ?вр. ????????? ‎
Юда Маккавей Ф?лон Александр?йський Йосип Флав?й Маймон?д Бенедикт Сп?ноза Зигмунд Фрейд Шолом-Алейхем Альберт Ейнштейн Давид Бен-Гур?он Марк Шагал Рита Лев?-Монтальчин? Натал? Портман Яша Хейфец Джордж Гершв?н Dana International Джесс?ка Ме?р
Самоназва	?вр. ????????? ‎, трансл?т.   Yehudim
К?льк?сть	14,8 млн [1]
Ареал	?зра?ль : 6,773 млн (75 %)   США : 5,7 млн (2 %)   Франц?я : 492 000 (1 %)   Канада : 373 000 (1 %)   Велика Британ?я : 297 000 (0.5 %)   Рос?я : 228 000 (0.2 %)   Аргентина : 184 000 (0.5 %)   Н?меччина : 118 000 (0.1 %)   Укра?на : 103 600 (0.2 %) [2]   Бразил?я : 96 000 (0.05 %)   Австрал?я : 88 831 (0.5 %)   Угорщина : 80 000?100 000 (1 %)   ПАР : 72 000 (0.2 %)   Б?лорусь : 65 000-70 000 (1 %)   Мексика : 40 000 (0.04 %)   Бельг?я : 31 200 (0.3 %)   Н?дерланди : 30 000 (0.2 %)   ?тал?я : 28 600 (0.5 %)   Еф?оп?я : 26 196 (0.03 %)   ?ран : 25 000 (0.04 %)   Чил? : 20 700 (0.1 %)   Уругвай : 18 000 (0.5 %)   Швец?я : 18 000 (0.2 %)   Туреччина : 17 800 (0.03 %)   ?спан?я : 12 000 (0.03 %)   Австр?я : 9 000 (0.1 %)   Азербайджан : 6 800 (0.1 %)   Дан?я : 6 400 (0.1 %)
Близьк? до:	сем?ти , зокрема араби
Мова	?врит , ?диш та ?н. ( див. ?врейськ? мови )
Рел?г?я	юда?зм

Юда?зм
Рел?г?я Бог  ( ?мена ? ?динобожжя ) принципи м?цва  ( 10 ? 613 ) галаха кашрут пророк мес?я ??юр молитва ковчег менора тф?л?н мезуза ф?лософ?я етика Кабала м?нхаг синагога рабин ате?зм
Тексти Танах ( Тора Нев??м Ктув?м ) Талмуд ( М?шна Гемара ) Раб?н?стична л?тература ( М?драш Тосефта ) Таргум М?шне Тора Арбаа Тур?м Шулхан арух Зоар
Етнол?нгв?стичн? групи ашкеназ?   ( литваки ) сефарди ?талк? роман?оти м?зрах? кочин Бней-?сраель фалаша дотичн? групи  Бней-Анус?м лемба кара?ми кримчаки самаритяни криптоюде? арав?йськ? ?вре? суботники
Громади ?зра?ль Старий ?шув ?шув 12 племен д?аспора ?вре? Палестини ?вропа Австр?я Албан?я Бельг?я Б?лорусь Болгар?я Велика Британ?я Грец?я Дан?я Естон?я ?спан?я ?тал?я Латв?я Литва Молдова Н?дерланди Н?меччина Польща Португал?я Рос?я Румун?я Словаччина Угорщина Укра?на Франц?я Чех?я Швец?я Аз?я Азербайджан В'?тнам В?рмен?я Груз?я ?мен ?нд?я ?ндонез?я ?рак ?ран Китай К?пр Л?ван Сир?я Туреччина Узбекистан Ф?л?пп?ни Япон?я Африка Алжир Еф?оп?я ?гипет З?мбабве Л?в?я Марокко ПАР Тун?с Нам?б?я П?вн?чна Америка Га?т? Дом?н?канська Республ?ка Канада Куба Мексика Пуерто-Рико Сальвадор США Ямайка П?вденна Америка Аргентина Бол?в?я Бразил?я Венесуела Гаяна Еквадор Колумб?я Парагвай Перу Суринам Уругвай Чил? Австрал?я ? Океан?я Австрал?я Гуам Нова Зеланд?я Палау Ф?дж?
Конфес?? Талмудичний юда?зм ашкеназ? ( литваки ) сефарди ортодокси ультра-ортодокси реформ?сти консерватори кара?ми гайманоти секуляристи реконструкц?он?сти хасиди оновленц? гуман?сти в?дносини з християнством ?нду?змом ?сламом
Культура м?ньян кидушин н?да брит-мила бар(бат)-м?цва викуп перв?стка м?ква цдака ?шива шлюб похорон музика кухня   ( хошет ) г?лон? шиддух з?в?д-хабад з?рка Давида
Календар свята шабат Рош Гашана Йом-К?пур Суккот С?мхат Тора Песах Шавуот Ханука Ту-б?шват Пурим Лаг ба-Омер Девяте ава Йом га-Шоа
Мови ?врит   ( б?бл?йний ?врит ) ?диш ?врейсько-грецька ?врейсько-?ранська джуур? ладино бухор? кнаан?т ?врейсько-арамейська ?врейсько-арабська
?стор?я Палестина хронолог?я л?дери давня ?стор?я Юдейське царство ?русалимський Храм Вавилонський полон Ассир?йський полон Перська Юдея Хасмоне? Синедр?он схизма фарисе? елл?н?стичний юда?зм Юдейськ? в?йни В?зант?йська ?мпер?я Середньов?ччя Золота доба сабатианство хаскала емансипац?я антисем?тизм антиюда?зм пересл?дування Голокост ?зра?ль Ал?я Баал-тешува арабо-?зра?льський конфл?кт
Свят? м?сця Земля ?зра?льська ?русалим   ( в юда?зм? ?стор?я Оливкова гора С?он Храмова гора Ст?на плачу ) Синай Печера Махпела Могила Рахел? Могила Йосипа Хеврон Цфат Твер?я
Пол?тика Пол?тика ?зра?лю Агуда Бунд фем?н?зм л?в?  / прав? с?он?зм   ( загальний зелений соц?ал?стичний нео рел?г?йний рев?з?он?зм )
Кате гор?я ? портал ? про?кт
п о р

?вре?? ( ?вр. ????????? ‎, трансл?т.   ?гуд??м ; ?д. ????? ‎, трансл?т.   ?дн ) ? сем?тський народ, основне населення ?зра?лю та найб?льша етн?чна сп?льнота на його територ??. Як етнос сформувався на теренах Близького Сходу  ? походить в?д населення стародавн?х ?зра?льського та Юдейського царств ^[3] . За межами ?зра?лю проживають у США , Франц?? , Канад? , Британ?? , Аргентин? , Укра?н? та багатьох ?нших кра?нах. Загальна чисельн?сть перевищу? 14,5 млн ос?б, 6,8 млн з яких живуть в ?зра?л? ^[1] . Б?льш?сть ?вре?в волод?ють та розмовляють мовами кра?н, у яких живуть. За рел?г?йною приналежн?стю ? юде? ^{[прим. 1]} .

Назва [ ред. | ред. код ]

?вре? [ ред. | ред. код ]

Сучасн? назви ? ?гуд??м ^{[прим. 2]} ( ?вр. ????????? ‎), ?вр??м ( ?вр. ???????? ‎), ?дн ( ?д. ????? ‎), джуд?ос ( лад?но ??????? ). Давньою назвою ? також бней-?сраель  ? сини ?зра?лю (Якова), тобто нащадки праотця Якова (?зра?лю).

Зг?дно з Танахом , ?вре? походять ?з месопотамсько? с?м'? середини другого тисячол?ття до нашо? ери. Праотц? народу ? Авраам , ?цхак та Як?в . Нащадки Якова утворили 12 ≪кол?н ?зра?лю≫ (?зра?лев? племена), як? жили в друг?й половин? другого тисячол?ття до нашо? ери в ?гипт? . Приблизно до початку першого тисячол?ття до нашо? ери вони вийшли з ?гипту та оселилися на земл? Ханаан .

Походження слова ≪юде?≫ [ ред. | ред. код ]

Грецьке ?ουδα?ο? походить в?д старо?врейського ????? ( ?еhуд? ) ^[5] . Сво?ю чергою, в?д грецького походять лат. judaeus , англ. Jew , фр. Juif , н?м. Jude , пол. ?yd , укр. юдей тощо.

Початкова назва iehudi стосувалася потомк?в ( кол?на ) Юди , згодом ? жител?в Юдейського царства незалежно в?д ?хньо? плем?нно? належност?. П?сля пад?ння Юдейського царства назва iehudi втратила специф?чний зв'язок ?з Юдейським царством ? перетворилася на терм?н, що познача? нац?онально-рел?г?йну належн?сть поза зв'язком ?з будь-якою територ??ю або кол?ном.

Походження слова ≪?вре?≫ [ ред. | ред. код ]

Мовою ?врит звучить ≪?вр?≫ (власне, зв?дси й назва мови ?врит = ≪?врейська≫). Буквальне значення слова ≪?вр?≫ ? ≪той, що перейшов≫ (в?д кореня ( ?вр. ?-?-? ‎) ? ≪перейти≫). Це да? можлив?сть додаткового тлумачення ? ≪прибулець ?з того боку (р?чки ?вфрат ?)≫. ^[6] ?нше традиц?йне тлумачення згаду? предка Авраама  ? Евера , правнука Сима .

У Б?бл?? терм?н ?вр?м ужитий щодо ?вре?в лише в додержавний пер?од ? лише в контекстах, де вони ? ем?грантами та чужинцями або ж його використовують ф?л?стимляни як назву народу, з якого виходять найманц? правител?в ф?л?стимлянських м?ст. Тому ?сну? теор?я походження етнон?му ≪?вр?≫ в?д назви соц?ального прошарку хаб?ру  ? ем?гранти, чужинц?, прибульц?, ?нколи з в?дт?нком ут?кач?, бездомн?.

≪?вре?≫ та ≪жиди≫ [ ред. | ред. код ]

До ХХ ст. на теренах сучасно? Укра?ни повсюдно вживали етнон?м ≪жид≫ . В?н був запозичений у дописемний пер?од з ?тал. giudeo , що походить в?д лат. j?daeus , яке зводиться до ?вр. i? ^? h?d? ‎, утвореного в?д особового ?мен? ?вр. i? ^? h?d? ‎ ≪Юда≫ (загальне значення ≪славлений, хвалений≫); давн? ??- (<giu-) у слов'яних мовах законом?рно перейшло в ?y- ^[7] . У ХХ ст., через мовну пол?тику в УРСР ^[8] , його поступово заступив етнон?м ≪?врей≫, натом?сть ≪жид≫ почали позначати як образливу назву ?вре?в ^[9] . Новий етнон?м був запозичений ?з рос?йсько? мови, куди потрапив через церковнослов'янську ?з середньогрецько? ? п?зн?ше (у форм? гебре?й ^[7] ) ще раз в укра?нську через зах?днослов'янськ? з латинсько?; лат. hebraeus зводиться до дав.-гр. ?βρα?ο? (п?зн?ше в середньогрецький пер?од вимовляли evreos ), яке походить, очевидно, в?д арам. ?i?rai?, ?e?rai? ‎, пов'язаного з ?вр. ?i?r? ‎ ^[7] . Таку штучну зам?ну гостро сприйняли укра?нськ? мовознавц? та ?сторики ^{[10] [11]} . Так, наприклад, Серг?й Б?лок?нь у Передньому слов? до перевидання Укра?нсько? мало? енциклопед?? зазначив:

Т?, хто вимага? в?дмовитися в?д сл?в ≪жид≫, ≪жид?вський≫, виступають проти само? укра?нсько? культури, адже ц? слова ? у Гр?нченковому словнику укра?нсько? мови , у ≪Приказках ? присл?в'ях≫ Матв?я Номиса ? в Шевченка . Перше видання ? укра?нський мовний камертон, зразковий корпус укра?нсько? лексики, вершина укра?нсько? лексикограф??. Друге ? пам'ятка парем?ограф?? , що виявля? св?тогляд укра?нського селянства Х?Х ст., коли ? до б?льшовик?в ? орган?чна традиц?я вт?лювалась щонайповн?ше. Нарешт?, Шевченк?в ≪Кобзар≫ ? найважлив?ша, сакральна, найген?альн?ша книжка укра?нсько? нац??. У ≪Кобзар?≫ слова ≪?врей≫ нема? жодного разу. В абсолютно нейтральному контекст? вжива? слово ≪жид≫ ? Онацький . Заборонила його сов?цька цензура циркуляром в?д 18 грудня 1929 року, готуючись до процесу ≪Сп?лки визволення Укра?ни≫ .

П?сля в?дновлення укра?нсько? незалежност? л?тературний стандарт укра?нсько? мови щодо цього питання не зм?нили ? рекомендовано й надал? вживати етнон?м ≪?врей≫. Натом?сть етнон?м ≪жид≫ й дос? побуту? в розмовному стил? мовлення, а також подекуди в публ?цистичних творах ? в поез??.

Походження [ ред. | ред. код ]

Найпопулярн?шою верс??ю походження ?вропейського ?врейства залиша?ться рейнська г?потеза. ?? прихильники вважають, що п?сля того, як у VII ст. ?хн? предки залишили Святу землю через мусульманське завоювання, основна маса переселенц?в ос?ла в Рейнськ?й област?. Пот?м, на початку XV ст., приблизно 50 тисяч юде?в вирушили на сх?д, де змогли зберегти ендогам?ю ?, попри в?йни, пересл?дування, економ?чн? труднощ? та стих?йн? лиха, у XX ст. досягти чисельност? у в?с?м м?льйон?в ос?б.

?нша (хозарська) г?потеза стверджу?, що ?вре? походять в?д хозар?в  ? конгломерату тюркських та ?ранських племен ?з субстратом месопотамських ? греко-римських ?вре?в. Вони створили державу Хозарський каганат на територ?? сучасних п?вдня Рос??, п?вноч? Груз?? та сходу Укра?ни й навернулися в юда?зм у VII?IX стол?ттях. П?сля розгрому хозар?в руссю в X ст. й остаточного зникнення Хозар?? з лиця земл? в XIII ст. деяк? групи юдео-хозар утекли до Сх?дно? ?вропи .

Так, наприклад, сучасний анал?з, проведений п?д кер?вництвом Ерана Ельха?ка з ун?верситету Джонса Гопк?нса ( США ), показу?, що ?врейський геном явля? собою моза?ку з кавказького, ?вропейського та сем?тського матер?алу. ^[12] У ход? досл?дження проанал?зовано 531 315 аутосомно одиничних нуклеотидних пол?морф?зм?в 1287 ос?б, котр? не ? родичами й представляють 8 ?врейських ? 74 не?врейськ? групи. З'ясувалося, що головну роль у геном? ?вропейських ?вре?в в?д?гра? матер?ал кавказького та ?вропейського (особливо п?вденно?вропейського) походження, хоча пом?тний ? близькосх?дний внесок. За цими даними, зв'язок м?ж ?вреями та сучасними кавказцями вказу?, що ?вропейськ? ?вре? можуть уважати сво?ю батьк?вщиною область, розташовану в прикасп?йському Дагестан? .

У червн? 2015 року в журналах ≪Nature≫ ^[13] та ≪American Journal of Human Genetics ^[en] ≫ ^[14] оприлюднили результати праць, у яких уперше досл?дили повн? геноми представник?в в?домих п?дгруп ?вре?в. В?дбувся прорив як у метод? досл?дження, так ? в отриманих результатах.

Групи за походженням [ ред. | ред. код ]

?сну? певний розпод?л на ?врейськ? сп?льноти за кра?ною проживання:

• ашкеназ? ( п?вн?чно- та сх?дно?вропейськ? ?вре?),
• сефарди ( середземноморськ? ?вре?),
• тайманц? ( ?менськ? ?вре? ),
• м?зрах? (з кра?н Близького Сходу та ?рану ),
• бухарц? ( Центральна Аз?я ),
• грузинськ? ?вре? ( Груз?я ),
• г?рськ? ?вре? (Сх?д Кавказу).

Юдейський рел?г?йний ритуал (т. з. ≪Нусах≫) та окрем? рел?г?йн? традиц?? в р?зних кра?нах певним чином в?др?зня?ться.

У св?т? [ ред. | ред. код ]

?нд?я [ ред. | ред. код ]

У ?нд?? ?вреями себе вважають майже 30 тис. чол. За переказами, найдавн?ш? ?вре? оселилися в VI ст. до н. е., п?сля руйнац?? Першого Храму , на п?вдн? ?нд?? ( Малабар , Кочин , Керала ). Друга хвиля переселення була п?сля руйнування Другого Храму в I ст. н. е., це так зван? бней-?сраель ^[en] , або ?вре? Маратх? , як? живуть у район? Бомбею (колишня, до 1995 року, назва м?ста Мумба? ) ^[15] . Шотландський м?с?онер Джон В?льсон ^[en] допомагав ?м навчатися в заснованих ним Бомбейському ун?верситет? (1857), коледж? В?льсона ^[en] (1832), переклав для них граматику ?вриту , Старий Запов?т .

Укра?на [ ред. | ред. код ]

Цей розд?л занадто довгий та ма? бути скорочений для покращення читацького сприйняття . Будь ласка, зменште обсяг розд?лу, розд?ливши його на дек?лька розд?л?в або створивши окрему статтю, прибравши надлишкову ?нформац?ю або додавши п?дзаголовки. (с?чень 2024)

?вре? оселились на землях сучасно? Укра?ни ще в дохристиянськ? часи. Про ?хн? перебування в Криму , куди вони переселилися з Мало? Аз?? та Кавказу , св?дчать надгробн? написи ?-?? ст. до н. е.

За час?в Княжо? Рус? в Х-Х??? ст. ?снували велик? громади ?вре?в жили в окремих кварталах у м?стах, зокрема ?снував ?врейський район у Ки?в?  ? Жидове (п?вн?чний зах?д в?д Соф?йського собору ). Жид?вськ? ворота п?зн?ше перейменували на Льв?вськ?, оск?льки через них пролягав шлях до м?ста Лева. ^[16] ?вре?, що т?кали в?д хрестових поход?в, прибували до Укра?ни також, ? перш? ?вропейськ? ?вре? почали прибувати з Н?меччини , ймов?рно, в XI ст. Про присутн?сть значно? сп?льноти хозарських юде?в у Ки?в? також св?дчить Ки?вський лист , що дату?ться, ймов?рно, XI ст. У цей пер?од ?вре? переселяються на зах?дноукра?нськ? земл? з Хазар?? , Криму, Ки?всько? Рус? та В?зант?? , а з початку Х?? ст. ? з кра?н Зах?дно? ?вропи . ^[17] Причому, кр?м ашкеназ?, малу частину становили сефарди (у Криму).

Невелик? поселення в Укра?н? були створен? в XIV ст. вих?дцями ?з Литви . Однак наймасов?ше переселення ?вре?в в?дбулося з Польщ? з к?нця XIV й у наступн? стол?ття. Це були ашкеназ? ? вих?дц? Зах?дно? ?вропи (з ?вриту ≪Ашкеназ≫: ≪Н?меччина≫), германомовна група, яка сп?лкувалися мовою ?диш. Головною причиною переселення були рел?г?йн? конфл?кти та пересл?дування з боку тогочасно? державно? влади ?вропейських кра?н (церковних ??рарх?в ? св?тських правител?в), як? входили у сферу впливу Священно? Римсько? ?мпер??, вс?х юде?в, як? дотримувалися в?ровчень, в?дм?нних в?д оф?ц?йного (?вре?в, мусульман, православних). У т? часи в Священн?й Римськ?й ?мпер?? людям не лише заборонялося прилюдно спов?дувати свою в?ру, але й закривалися рел?г?йн? установи й навчальн? заклади, знищувалися книжки тощо ( ?нкв?зиц?я ).

У цей час на землях сучасно? Укра?ни в?дбувався перед?л влади, викликаний зростанням могутност? Реч? Посполито? ? Великого Княз?вства Московського внасл?док занепаду Золото? Орди. Нов? переселенц? з ?вропи, часто маючи непогану, як на т? часи, осв?ту, брали шляхетськ? ма?тки в оренду чи отримували посади управител?в у нових ма?тках, як? утворювалися шляхтою Реч? Посполито? на укра?но-руських землях, як? лежали в ру?нах п?сля тривалих во?н. Укра?нський науковець Матв?й Шестопал у сво?й прац? ?вре? на Укра?н? показу?, що поряд з орендою, лихварством та торг?влею ?вре? займалися збиранням данини з м?сцевого населення за наказом тих, на кого вони працювали. Але, оск?льки ц? накази виконували саме вони - на них ? обрушувалась вся лють населення . ^[18] Це часто призводило до конфл?кт?в з м?сцевим населенням, яке в?дмовлялося визнавати та терп?ти владу, утиски шляхти та ?хн?х приб?чник?в, повставало з? збро?ю в руках. Найвищо? точки конфл?кт досяг п?д час козацьких во?н 1640?1650 рр., коли повстанц? знищили велику частину ?врейського населення тогочасно? Укра?ни. П?д час Хмельниччини в Укра?н? вперше в?дбувся найб?льший спалах антисем?тизму , викликаний боротьбою пригнобленого народу з католиками, шляхтою та ?вреями, як? займали вище становище в економ?ц? Реч? Посполито? . ^{[19] [20]} Разом з тим, п?сля перемоги повстанц?в у склад? козацтва з часом стали з'являтись ? ?вре? (укра?нськ? козацьк? старшинськ? родини Маркевич?в, Герцик?в ? т. д.) ? життя поступово стало входити в мирне р?чище.

Уведення царським урядом 1796 р. дискрим?нац?йно? ≪смуги ос?лост?≫ (губерн?? Правобережжя) призвело до того, що б?льш?сть ?вре?в селилися в м?стечках ? невеликих м?стах. На Правобережж? ?вре? були розселен? спорадично ? окремими етнорел?г?йними громадами. Наприк?нц? XVIII ст. ?хня чисельн?сть становила 110 тис. ос?б (близько 3,5 % усього населення). Под?бно до укра?нських с?льських громад чи ≪кола≫ в козацьких поселеннях основу ?врейсько? соц?ально? орган?зац?? становили територ?альн? громади ( кагал ), своя для кожного м?ського поселення; у великих м?стах ?снували в?докремлен? ?врейськ? квартали ( гето ) й громадське самоврядування.

У друг?й половин? XIX ст., п?сля заохочувальних заход?в царського уряду щодо переселення ?вре?в у м?ста (1804 року скасувано закон Польського сейму 1778 року, який забороняв ?вреям займатися торг?влею та рем?сництвом), ?хня чисельн?сть швидко зроста?, виникають велик? громади в Одес? та ?нших м?стах п?вдня. 1857  р. на п?вдн? Укра?ни вони становили вже 3,8 % в?д усього м?сцевого населення.

Хоча ?вре? належали переважно до м?щанського та купецького стану, серед них значним було соц?ально-класове розшарування.

На початку XIX ст. у П?вденн?й Укра?н? було засновано ряд ?врейських землеробських поселень, у яких жили ?вре?, що займалися с?льським господарством . До середини XIX ст. на п?вдн? Укра?ни нал?чувалося 20 таких селищ, де мешкало 12 тис. ос?б. Наприк?нц? XIX ст. у Херсонськ?й та Катеринославськ?й губерн?ях нал?чувалось в?дпов?дно 26 ? 17 ?врейських с?льських поселень.

Коли Тимчасовий уряд у липн? 1917 р. л?кв?дував ≪смуги ос?лост?≫ , б?льш?сть ?вре?в переселилася на л?вобережжя та у найб?льш? м?ста Укра?ни та Рос??. За даними перепису 1926 р., у м?стах Укра?ни проживало вже 60 % в?д ус?х ?вре?в Укра?ни, тод? як 1897-го лише 40 %. ?вре? становили б?льш?сть населення в таких м?стах, як Житомир , В?нниця , Умань , Проскур?в , Новоград-Волинський , Коростень , Овруч , Бердич?в . На зах?дноукра?нських землях, зг?дно з польським переписом 1921 року, б?льш?сть ?вре?в проживала в таких м?стах, як Бучач , Чортк?в , Зал?щики , Ковель , Дрогобич , Луцьк , Р?вне , Стан?слав , Терноп?ль .

У перш? роки радянсько? влади в Укра?н? д?яли сотн? ?врейських шк?л, синагог, ?шив, рем?сничих училищ, видавалися ?врейськ? газети, книги, журнали. Т?льки в Одес? були два ?врейськ? ?нститути. Д?яли ?врейськ? колгоспи, каб?нети ?врейсько? культури. У 1920-х роках в Укра?н? мешкало близько 2 млн ?вре?в, напередодн? Друго? св?тово? в?йни ? до 3 млн.

Внасл?док м?грац?йних процес?в чисельн?сть ?вре?в в Укра?н? зменшилася за 1897?1926 рр. з 1 644,5 тис. до 1 565,5 тис. ос?б, тод? як у ц?лому по СРСР зросла з 2 430,4 тис. до 2 597,4 тис. ос?б. Кр?м того, поряд з? створенням 1928 року ?врейсько? автономно? област? , куди ви?хала й певна к?льк?сть укра?нських ?вре?в, у 1924?1930 роках за допомогою ОЗЕТ в Укра?н? було засновано 162 ?врейських землеробських поселення, з яких утворили 5 ?врейських нац?ональних район?в:

• Кал?н?ндорф на Херсонщин? (40 селищ);
• Новий Златоп?ль у Запор?зьк?й окруз? (45 селищ);
• Стал?ндорф на Кривор?жж? (11 селищ);
• Фрейдорф ? Лар?ндорф у Криму (40 селищ).

До нашого часу, кр?м деяких кримських, ?врейськ? с?льськ? поселення не збереглися.

Наприк?нц? 1920-х рр. загальна чисельн?сть ?вре?в у сучасних межах Укра?ни становила близько 2,5 млн чолов?к. У наступн? роки чисельн?сть ?врейського населення значно зменшилась внасл?док м?грац?йних й етн?чних процес?в ?, передус?м Голокосту  ? масового винищення ?вре?в в роки Друго? св?тово? в?йни . ^[21]

За переписом 1959 року, в Укра?н? мешкало 840 тис. ?вре?в, втрич? менше н?ж до в?йни. У м?стах проживало 98 % ?вре?в. ?врейське культурне та рел?г?йне життя вже не в?дновилося в дово?нних масштабах, частково внасл?док зменшення чисельност? ?врейського населення, частково ? внасл?док пол?тики радянсько? влади. Наростав процес асим?ляц??, якщо в 1959 р. серед ?вре?в т?льки 25-30 % шлюб?в були укладен? з особами ?ншо? нац?ональност?, то 1970 р. ? бл. 50 %, 1978 р. ? 57 %. За 1968 ? 1988  рр. за кордон (переважно до ?зра?лю та США ) ем?грувало близько 100 тис. укра?нських ?вре?в, 12-13 % ?хньо? загально? к?лькост?.

У друг?й половин? 1980-х, п?сля початку пол?тики Перебудови в Укра?н?, як ? в ?нших республ?ках, стали створюватися ?врейськ? культурн? товариства та громадськ? орган?зац??, з'явилися ?врейськ? пер?одичн? видання. Наприк?нц? 1980-х в Укра?н? мешкало майже п?в м?льйона ?вре?в. З 1989 р. почалась масштабна ем?грац?я ?вре?в з республ?к СРСР до ?зра?лю, США та ?вропи. За 1989 ? 1991  рр. з Укра?ни ви?хало бл. 149 тис. ?вре?в, за 1992 ? 2000  рр. ще понад 250 тис. За переписом 2001 року в Укра?н? нал?чувалося бл. 100 тис. ?вре?в, що проживали переважно у найб?льших м?стах ( Ки?в , Одеса , Дн?пропетровськ , Харк?в ). З 1990-х рок?в в Укра?н? д?? розгалужена мережа ?врейських навчальних заклад?в, орган?зац?й та товариств, що ?снують у б?льшост? м?сць проживання ?вре?в. Проте ?врейське населення Укра?ни характеризу?ться надзвичайним постар?нням та м?грац?йним в?дтоком ?врейського населення, що призводить до зменшення чисельност? ?врейського населення та поступового зникнення ?врейського культурного життя.

?врейське населення Укра?ни [ ред. | ред. код ]

В Укра?н? ?вре?в, за даними перепису 2001 року, нал?чувалось 103 591 особа (486,3 тис. ос?б 1989 р.). Переважно вони мешкають в м?стах. Для б?льшост? з них р?дна мова рос?йська , також ?врит , ?диш .

?врейська культура [ ред. | ред. код ]

Ще починаючи з час?в утворення ?врейського етноса як такого, утверджуються правила, норми та традиц?? повед?нки, сп?вв?дношень одне з одним, як? випливають ?з Тори. Наприклад, святков? традиц??, традиц?? оформлення помешкань, одягу, повед?нки в с?м'? тощо.

В?дом? особи [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Голокост
• Юде?
• Жиди
• Юда?зм
• Хасидизм
• Антисем?тизм
• ?врейська музика
• ?врейськ? етн?чн? групи

Нотатки [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: ?вре?

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: ?врейськ? присл?в'я

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: ?вре?

• ≪Жиди≫ // Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .  ? Т. 2. ? С. 670?680.
• Гриневич Л. В., Гриневич В. А. ?ВРЕ? В УКРА?Н? Електронний ресурс // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни. ? К.: В-во ≪Наукова думка≫, 2005. ? 672 с. [ Арх?вовано 5 кв?тня 2013 у Wayback Machine .]
• Леон?д Шульман . Стандартна хиба сусп?льно-пол?тично? ор??нтац?? ?врейства [ Арх?вовано 1 кв?тня 2022 у Wayback Machine .]
• Матв?й Шестопал . ?вре? на Укра?н? (?сторична дов?дка) [ Арх?вовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine .]
• Михаил Носовский . Откуда происходят восточноевропейские евреи [ Арх?вовано 18 вересня 2010 у Wayback Machine .]
• Енциклопед?я Укра?нознавства. Розм?щення ?вре?в в Укра?н? в 1897 ? 1926 рр. у в?дсотках до вс??? людност? (карта). Розм?щення ?вре?в в Укра?н? в 1926?1931 рр. (карта)
• ?врейськ? автори про под?? 1917?1920х рок?в в Укра?н?
• О. Шульгин . Укра?на ? червоний жах. Погроми в Укра?н?. 1927.
• Малий словник ?стор?? Укра?ни  / в?дпов. ред. В. А. Смол?й . ? К . : Либ?дь , 1997. ? 464 с. ? ISBN 5-325-00781-5 .
• Соломон ?зра?левич ?ольдельман . Жид?вська нац?ональна автоном?я в Укра?н?. 1917?1920
• Jews in Poland: A Documentary History by Iwo Cypian Pogonowski, New York, Hippocrene Books, 1998 [ Арх?вовано 14 листопада 2006 у Wayback Machine .] (англ.)
• Розвиток ? вза?мод?я ?врейських громад на ?вропейському простор?: [монограф?я / авт. кол.: М. ?. Михальченко, А. Ю. Подольський, О. В. Заремба та ?н.]. ? К. : ?П?ЕНД ?м. ?. Ф. Кураса, 2017. ? 464 с. ? ISBN 966-02-8321-3 .

Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library · Open Library · Open Library · Open Library · Open Library · ToposText Тематичн? сайти Google Новини · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Cultureel Woordenboek · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Gran Enciclopedia Aragonesa · Internetowa encyklopedia PWN · TDV ?slam Ansiklopedisi · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання KBpedia · Open Directory Project   (англ.) · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario Нормативний контроль BNE :  XX526628 · BNF :  11932167h · FAST :  983135 · Freebase :  /m/041rx · GND :  4028808-0 · J9U :  987007533616205171 · LCCN :  sh85070361 · LNB :  000054696 · NDL :  00574413 · NKC :  ph127782 · NLI :  000702229 · SUDOC :  04072851X