Стамбул
тур.
?stanbul
|
|
|
|
Основн? дан?
|
41.01224°00′00″ пн. ш.
28.976018°00′00″ сх. д.
/
41.01224° пн. ш. 28.97602° сх. д.
/
41.01224; 28.97602
Координати
:
41.01224°00′00″ пн. ш.
28.976018°00′00″ сх. д.
/
41.01224° пн. ш. 28.97602° сх. д.
/
41.01224; 28.97602
|
Кра?на
|
Туреччина
|
---|
Рег?он
|
Мармара
|
---|
Столиця для
|
Стамбул
?
Османська ?мпер?я
|
---|
Под?л
|
27 округ?в
|
---|
Засновано
|
667 до н. е.
як
В?зант?й
|
---|
Площа
|
5345 км²
|
---|
Населення
|
15 415 197 (2021)
|
---|
Агломерац?я
|
близько 16 млн.
|
---|
Висота НРМ
|
40 м
|
---|
Найвища точка
|
Aydos Hill
d
|
---|
Водойма
|
Босфор
,
Мармурове море
,
Чорне море
,
Золотий Р?г
|
---|
Кл?мат
|
морський (Cfb)
[1]
,
вологий субтроп?чний (Cfa)
[1]
,
warm-summer Mediterranean climate
d
[1]
?
hot-summer Mediterranean climate
d
[1]
|
---|
Назва мешканц?в
|
англ.
Istanbulite
,
есп.
Istanbulano
,
н?м.
Istanbuler
?
фр.
Stambouliote
[2]
|
---|
М?ста-побратими
|
Алмати
,
Казахстан
Аф?ни
,
Грец?я
Амман
,
Йордан?я
Бангкок
,
Та?ланд
Баку
,
Азербайджан
Берл?н
,
Н?меччина
Бейрут
,
Л?ван
Богота
,
Колумб?я
Варшава
,
Польща
Грозний
,
Рос?я
Джакарта
,
?ндонез?я
Джидда
,
Сауд?вська Арав?я
Дубай
,
Об'?днан? Арабськ? Ем?рати
Кабул
,
Афган?стан
Ка?р
,
?гипет
Кельн
,
Н?меччина
Мари
,
Туркмен?стан
Москва
,
Рос?я
Одеса
,
Укра?на
Ош
,
Киргизстан
Прага
,
Чех?я
Самарканд
,
Узбекистан
Санкт-Петербург
,
Рос?я
Сара?во
,
Босн?я ? Герцеговина
С?ань
,
Китай
Скоп'?
,
П?вн?чна Македон?я
Х'юстон
,
Сполучен? Штати Америки
Шанхай
,
Китай
|
---|
Телефонний код
|
((+90))
212 для ?вропейсько? частини
216 для Аз?йсько?
|
---|
Часовий пояс
|
UTC+3
|
---|
Номери автомоб?л?в
|
34
|
---|
GeoNames
|
745044
,
745042
|
---|
OSM
|
↑
223474
·
R
(Стамбул)
|
---|
Поштов? ?ндекси
|
34010 ? 34850 та 80000 ? 81800
|
М?ська влада
|
mayor of Istanbul
d
|
Екрем ?мамоглу
|
---|
Вебсайт
|
Istanbul Portal
|
Мапа
|
|
|
|
|
Стамбул
у
В?к?сховищ?
|
Стамбул
у
В?к?цитатах
|
Стамбу?л
або
?станбу?л
(
тур.
?stanbul
) ? найб?льше м?сто
Туреччини
та
?вропи
, тринадцяте м?сто св?ту за к?льк?стю населення (станом на 2021 р?к ? 15,4 млн ос?б). Важливий
морський порт
, великий промисловий та культурний центр Туреччини. Розташований на узбережж?
Босфору
, ма? велике м?жнародне, ?сторичне та культурне значення.
Стамбул
або
?станбул
(
тур.
?stanbul
) ? сучасна назва м?ста. Згаду?ться ще в 10-му стол?тт? як назва м?ста ще до
завоювання 1453
. Етимолог?чно воно походить в?д
грецького вислову
"ε?? τ?ν
Π?λιν
"
(в егейському говор? ма? вигляд "ε?? τ?ν Π?λιν", тод? як у сучасн?й грецьк?й мов? пишеться "στην Π?λι"), що ма? значення
у м?сто
,
м?стом
або
нижн? м?сто
[3]
. Використовувалася поруч з назвою
Константинополь
(
осман.
?????????
,
тур.
Kostantiniyye
). З 1453 року ця назва стала першою, а з 1930 року ? ?диною
[4]
.
Константинополь
або
Констант?н??
(
дав.-гр.
Κωνσταντινο?πολι?
,
грец.
Κωνσταντινο?πολη
,
лат.
Constantinopolis
,
осман.
?????????
,
тур.
Kostantiniyye
) ? ?сторична назва м?ста у
В?зант?йську
та
Османську
добу, була одн??ю з оф?ц?йних назв м?ста до 1930 року.
Л?нгос
(
дав.-гр.
Λυγγο?
) ? найперша в?дома назва м?ста. У
667 роц? до н. е.
?з заснуванням на його м?сц? мегарсько? поселення вона отримала назву
В?зант?й
(
дав.-гр.
Βυζ?ντιον
), на честь ?хнього ватажка
Б?заса
.
Новий Рим
(
дав.-гр.
Ν?α ??μη
,
лат.
Nova Roma
) ? назва дана
330
року, коли
Костянтин Великий
заснував нову столицю. Донин? залиша?ться в титулатур?
Константинопольського патр?арха
.
|
Якщо Земля була б ?диною державою, Стамбул був би ?? столицею.
?
Наполеон
[5]
|
|
Першим поселенням на м?сц? Стамбула вважають
неол?тичне
селище, яке було розташоване в район? сучасно? станц?? стамбульського метро
?н?капи
. Воно датоване 6500 до н. е. Перший за часом пам'ятник культури на
Анатол?йському
берез?
Босфора
? курган
Ф?артепе
дату?ться 5500-3500 до н. е.
Фрак?йськ? племена, що заселили береги Босфору наприк?нц? II тисячол?ття до н. е., збудували поселення Семистра ? Л??ос (останн? на Палацовому мис?, б?ля сучасного палацу
Топкапи
(
1100
?
1000
рр. до н. е.). У
685
роц? до н. е. на мис?
Мода
(сучасний
Кадикьой
) греки з
Мегари
заснували поселення
Калхедон
.
У
667 року до н. е.
на м?сц? фрак?йського Л??оса
мегарцями
на чол? з
Б?засом
було засноване нове м?сто. На честь ватажка колон?ст?в воно отримало ?м'я
В?зант?й
. У
512
?
478
роц? до н. е. В?зант?й перебував п?д владою Перс??. П?сля зв?льнення ув?йшов до складу
Аф?нсько? архе
. У
411
?
409
?
405
-
389
рр. до н. е. ? тимчасово перебував п?д контролем
Спарти
, у
364 роц? до н. е.
?
Ф?в
. У
357 роц? до н. е.
остаточно виходить ?з п?дпорядкування Аф?н.
У
340 роц? до н. е.
В?зант?й взяв в облогу
Ф?л?пп II Македонський
, але м?сто вистояло. У
227 роц? до н. е.
м?сто атакували
кельти
(
галати
), як? згодом оселилися на п?вн?чному берез?
Золотого Рогу
. У
74 р. до н. е.
В?зант?й ув?йшов до складу
Римсько? республ?ки
. У
193
роц? м?сто п?сля трир?чно? облоги було захоплене
Септим??м Севером
. В?н наказав зруйнувати м?ськ? мури та позбавити В?зант?й ус?х п?льг ? прив?ле?в.
У
324
?
330
роках
Костянтин Великий
збудував на м?сц? В?зант?я нову столицю Римсько? ?мпер??, яку згодом на честь ?мператора почали ?менувати
Константинополь
. За часи Костянтина у м?ст? було зведено 30 палац?в ? храм?в, 4 тисяч? великих житлових будинк?в, по п?втори сотн? лазень ? пекарень, 8 водогон?в, 2 театри, цирк ? новий ?подром. У
395
роц? Римська ?мпер?я остаточно розпалася навп?л. Константинополь став столицею Сх?дно? або ж
Ромейсько?
(
В?зант?йсько?
) ?мпер??. За час?в
Феодос?я II
навколо м?ста збудували нов? мури.
Найвищого розкв?ту В?зант?я досягла за час?в ?мператора
Юстин?ана ?
(
527
?
565
). В?н розгорнув у столиц? нечуване за масштабами буд?вництво. У
532
?
537
був зведений
собор Свято? Соф??
? на т? часи найб?льший у св?т? християнський храм. У
625
?
626
Константинополь тримали в облоз?
перси
?
авари
. У
670
,
674
?
678
,
717
?
718
рр. м?сто штурмували араби,
705
року б?ля мур?в столиц? з'явилися
болгари
,
860
,
874
,
944
,
1043
на м?сто нападали
руси
. П?сля поразки п?д
Манцикертом
в
1071
роц? сх?дний кордон ?мпер?? в?дсунувся майже до передм?сть Константинополя.
Олекс?й I Комн?н
змушений був звернутися по допомогу до хрестоносц?в. Проте поява
?русалимського корол?вства
? активне просування на Сх?д зах?дних конкурент?в ?
венец?йц?в
,
генуезц?в
,
п?занц?в
завдали удару по економ?ц? в?зант?йсько? столиц?. Невдоволений цим
Андрон?к I Комн?н
у
1183
р. скасував прив?ле? ?тал?йських торговц?в ? вигнав ?х за меж? ?мпер??. Венец?йц? помстилися п?д час
четвертого хрестового походу
зах?дн? лицар? спочатку взяли Константинополь в облогу, а
13 кв?тня
1204
року здобули м?сто штурмом ? розграбували.
Константинополь був перетворений на столицю ново? держави, що отримала назву
Латинська ?мпер?я
. Повернути соб? м?сто грекам вдалося лише
15 липня
1261
року, коли мешканц? в?дкрили браму перед володарем
Н?кейсько? ?мпер??
Миха?лом VIII Палеологом
.
Проте
Палеологам
не вдалося зупинити занепад Константинополя, його населення скорочувалося, особливо в?дтод?, коли сус?дськ? султани з династ??
Осман?в
почали об'?днувати п?д сво?ю владою до того розр?знен? турецьк? княз?вства Мало? Аз?? та поступово захоплювати в?зант?йськ? м?ста ? пров?нц??.
29 травня
1453
року м?сто було взято в?йськами османського султана
Мехмеда Завойовника
? у 1457-58 стало столицею
?мпер??
. Сам? турки називали його на св?й лад ?
Стамбул
(
тур.
?stanbul
), проте оф?ц?йно м?сто не перейменовували ? нав?ть в оф?ц?йних документах ф?гурувала ? назва
Константинополь
(
осман.
?????????
,
тур.
Kostantiniyye
).
Знелюднене м?сто було швидко заселено. Б?льш?сть християнських церков перетворено на мечет?. Збудовано палаци
Еск?-Сарай
?
Топкапи
, у центр? м?ста з'явився
Великий базар
. За час?в правл?ння
Сулеймана Пишного
в
1520
?
1566
роках м?сто пережива? нову ≪золоту добу≫. Головний арх?тектор Сулеймана
С?нан
буду?, зокрема,
мечеть Шехзаде
(зак?нчена у 1548) ?
мечеть Сулейман??
. За час?в
Ахмеда I
навпроти Свято? Соф?? зводять
Блакитну мечеть
(
1609
?
1616
).
Осман II
у
1622
р. вир?шив перенести столицю на сх?д ? до
Дамаска
або ж
Алеппо
, але був вбитий
яничарами
. За час?в султана
Сел?ма III
(
1789
?
1807
) розпочато реформи (
≪н?зам-и джед?д≫
), як? продовжили
Махмуд II
?
Абдул-Меджид I
(
≪танзимат≫
). У
1845
роц? в Стамбул? збудовано перший пост?йний
Галатський м?ст
, у
1850
роц? по
Босфору
п?шли
пароплави
. П?сля перемоги у
Кримськ?й в?йн?
резиденц?ю султана перенесли до
палацу Долмабахче
, збудованого за ?вропейським зразком.
1868
в?дкрили
Галатасарайський л?цей
.
1870
?
ун?верситет
. У
1871
роц? в Стамбул? з'явилася перша
трамвайна л?н?я
, в
1875
роц? ? п?дземний фун?кулер
Тюнель
, у
1889
?
зал?зничний вокзал
.
У
1908
р. спалахнула
Молодотурецька революц?я
. У 1914 р. ≪молод? турки≫ втягнули ?мпер?ю у
Першу св?тову в?йну
на боц? Н?меччини. П?сля п?дписання
Мудроського перемир'я
Стамбул окупували англ?йськ? й французьк? в?йська. Влада султана обмежувалася ст?нами його палацу.
У кра?н? спалахнула нова революц?я, яку очолив
Мустафа Кемаль
. Столицею новостворено? Турецько? Республ?ки стала
Анкара
, Стамбул втратив св?й столичний статус.
28 березня
1930
року ухвалено закон про пошту, який заборонив в оф?ц?йних документах ? поштових в?дправленнях використовувати назву
Константинополь
. ?диною оф?ц?йною назвою м?ста залишилося найменування
Стамбул
.
Починаючи з к?нця 1940-х ? на початку 1950-х рок?в Стамбул зазнав великих зм?н: будувалися нов? площ? (наприклад,
площа Таксим
), бульвари ? проспекти, ?нколи на м?сц? знесених ?сторичних буд?вель. Починаючи з 1970-х рок?в населення Стамбула почало швидко зростати, оск?льки люди з Анатол?? м?грували, щоб влаштуватися на численних нових заводах, як? будувалися на околиц? м?ста. Це раптове р?зке зб?льшення м?ського населення зб?льшило попит на житлове буд?вництво, ? багато ран?ше в?ддалених с?л ? л?с?в стали частиною Великого Стамбула. Незаконне буд?вництво призвело до того, що 65 % буд?вель в Стамбул? будуються без належного планування
[6]
.
Стамбул розташований у горбист?й м?сцевост? на п?вн?чному заход? Туреччини на обох берегах протоки
Босфор
, з п?вдня омива?ться
Мармуровим морем
. Основна частина м?ста розташована в
?вроп?
, менша в
Аз??
. ?вропейська частина м?ста розд?лена бухтою
Золотий Р?г
. Площа м?ста ? 1 538,77 км². Неподал?к в?д Стамбула у
Мармуровому мор?
розташован?
Принцев? острови
.
Стамбул розташований у зон?
пом?рного кл?мату
. Зима холодна й волога. Температури навесн? й восени пом?рн?. Вл?тку погода дуже тепла й вогка. (Середня температура в с?чн? ? в?д +3 до 9 °C, у серпн? ? в?д 18 до 28 °C). Опад?в ? 870 мм на р?к.
[7]
Зими дощов?, з листопада по кв?тень випада? сн?г, але в?н трима?ться трохи б?льше 4-5 дн?в. Град випада? част?ше, н?ж сн?г, ? переважно протягом ос?нн?х та весняних м?сяц?в. Грози зазвичай трапляються навесн? та вл?тку.
Найнижча температура (?16.1 °C) була заф?ксована
15 лютого
1927
року. Найвища температура (40.5 °C) була заф?ксована
12 серпня
2000
року.
[8]
Найб?льше опад?в за день випало
9 вересня
2009
року ? (342 мм).
Таблиця середньом?сячного розпод?лу температур:
Кл?мат Стамбула,
Туреччина
|
Показник
|
С?ч.
|
Лют.
|
Бер.
|
Кв?т.
|
Трав.
|
Черв.
|
Лип.
|
Серп.
|
Вер.
|
Жовт.
|
Лист.
|
Груд.
|
Р?к
|
Абсолютний максимум,
°C
|
18,3
|
24,0
|
26,2
|
32,9
|
33,0
|
40,2
|
40,5
|
38,8
|
33,6
|
34,2
|
27,2
|
21,2
|
40,5
|
Середн?й максимум, °C
|
8,7
|
9,1
|
11,2
|
16,5
|
21,4
|
26,0
|
28,4
|
28,5
|
25,0
|
20,1
|
15,2
|
9,7
|
18,3
|
Середня температура, °C
|
5,8
|
5,9
|
7,6
|
12,1
|
16,7
|
21,0
|
23,4
|
23,6
|
20,2
|
16,0
|
11,9
|
8,2
|
14,3
|
Середн?й м?н?мум, °C
|
2,9
|
2,8
|
3,9
|
7,7
|
12,0
|
16,0
|
18,5
|
18,7
|
15,2
|
12,0
|
8,5
|
5,3
|
10,3
|
Абсолютний м?н?мум, °C
|
?10,4
|
?16,1
|
?7
|
?0,6
|
3,6
|
8,0
|
10,5
|
8,2
|
5,2
|
1,0
|
?4
|
?9,4
|
?16,1
|
Норма опад?в,
мм
|
102.4
|
80.2
|
69.9
|
45.8
|
36.1
|
34.0
|
38.8
|
47.8
|
61.4
|
100.9
|
110.7
|
123.9
|
843.9
|
Джерело:
Всесв?тня метеоролог?чна орган?зац?я
(
ООН
[9]
Devlet Meteoroloji ??leri Genel Mudurlu?u (DMI)
[7]
[10]
? BBC Weather Centre
[11]
|
М?сяць
|
Найб?льша температура
|
Найменша температура
|
Дощов? дн?
|
Сонячн? дн?
|
|
Середня
|
Абсолютна
|
Середня
|
Абсолютна
|
|
|
С?чень
|
9
|
19
|
3
|
13
|
18
|
2.6
|
Лютий
|
9
|
24
|
2
|
16
|
15
|
3.3
|
Березень
|
11
|
27
|
3
|
11
|
14
|
4.4
|
Кв?тень
|
16
|
33
|
7
|
2
|
9
|
6.6
|
Травень
|
21
|
34
|
12
|
2
|
8
|
8.9
|
Червень
|
26
|
37
|
16
|
6
|
5
|
10.8
|
Липень
|
29
|
39
|
18
|
11
|
4
|
11.7
|
Серпень
|
29
|
41
|
20
|
10
|
3
|
11.3
|
Вересень
|
25
|
38
|
15
|
6
|
6
|
8.5
|
Жовтень
|
21
|
33
|
12
|
3
|
10
|
6.2
|
Листопад
|
15
|
27
|
9
|
7
|
13
|
4.6
|
Грудень
|
11
|
22
|
5
|
12
|
17
|
2.3
|
Управл?ння м?стом зд?йсню? мун?ципал?тет, що обира?ться на 4 роки. В?н займа?ться питаннями м?сцевого бюджету, податк?в ? збор?в, благоустрою й т.д. Стамбул розд?лено на 33 адм?н?стративних райони, назви яким часто дають в?д ?мен? мечетей, як? тут розташован?, або ж в?д назв прилеглих до них вор?т м?сько? ст?ни. У свою чергу райони д?ляться на квартали.
Стамбул склада?ться з 39 ?льче (
тур.
Ilce, ilceleri
) або мун?ципальних район?в, що утворюють м?ську агломерац?ю Великий Стамбул, населення яко? становить 14 025 646 ос?б (2014 р?к)
[12]
. Стамбульська столична мун?ципальна мер?я ?BB (
тур.
?stanbul Buyuk?ehir Belediyesi
) координу? ? контролю? д?яльн?сть вс?х районних мун?ципал?тет?в. До ?? обов'язк?в входять питання загального бюджету, податк?в ? збор?в, соц?ального забезпечення, ?нфраструктурних про?кт?в, буд?вництва, транспорту, благоустрою та ?нше.
|
---|
| М?ськ? райони
|
?вропейська частина
|
|
---|
| Аз?йська частина
|
|
---|
|
---|
| С?льськ? райони
|
?вропейська частина
|
|
---|
| Аз?йська частина
|
|
---|
|
---|
|
Стамбул на цей час ма? 3 м?жнародних аеропорти: найб?льший ?з них в?дкрито 29 жовтня 2018 року
Аеропорт Стамбул
, який знаходиться в район? Арнавуткьой на фрак?йськ?й сторон? Стамбула за 35 к?лометр?в в?д центру м?ста. Новий аеропорт ма? зам?нити
аеропорт Ататюрка
.
М?жнародний аеропорт Ататюрк
розташовано у район? Йешилкьой (Сан-Стефано) на ?вропейському боц?, за 24 км на зах?д в?д центру м?ста. Коли його було побудовано, то в?н був на зах?дному краю столично? област?, але зараз лежить у межах м?ста. П?сля перенесення вс?х рейс?в до
нового аеропорту
, з часом в?н буде закритий та демонтований.
Менший ?
М?жнародний аеропорт Саб?ха Гекчен
розташовано в район? Курткьой на аз?йському боц? м?ста б?ля
?станбул Парк
, приблизно за 20 км на сх?д в?д аз?йських квартал?в ? 45 км на сх?д в?д центру на ?вропейському боц?.
E80
?
Транс'?вропейська автомаг?страль
(
Trans European Motorway
) (TEM) з'?днують ?вропу ? Туреччину. Мережа автомаг?стралей навколо Стамбула швидко розвива?ться ? пост?йно розширю?ться. Автостради також ведуть на сх?д до
Анкари
? на зах?д до
Ед?рне
. ? дв? швидк?сн? окружн? траси. Стар?ше O1, здеб?льшого використову?ться для внутр?шнього м?ського руху; нов?ше, шосе TEM, ? переважно для м?жм?ського або м?жконтинентального руху.
Перший Босфорський м?ст
на О1 та
М?ст Султана Мехмета
на ТЕМ зв'язують м?ж собою обидва боки Стамбула.
Морський транспорт ма? житт?ву важлив?сть для Стамбула, оск?льки м?сто практично з ус?х бок?в оточу? море:
Мармурове море
,
Золотий Р?г
,
Босфор
,
Чорне море
. Багато мешканц?в Стамбула живуть на аз?йському боц? м?ста, але працюють на ?вропейському. В?дом? прим?ськ? пороми формують основу щоденного перем?щення м?ж двома частинами м?ста ? ? транспортують у день б?льше, н?ж обидва висяч? мости через Босфор. Прим?ськ? пороми ? катамарани велико? швидкост?
Морський автобус
(
Seabus
,
Deniz Otobusu
) ? пров?дним сполученням м?ж м?стом ?
Принцевими островами
.
?DO
(
?stanbul Deniz Otobusleri
?
Стамбульський морський автобус
) було засновано в 1987 роц?, д?? м?ж ?вропейською стороною ?
Поромний порт ?н?кап?
, аз?йською стороною ?
Поромний порт Пенд?к
? деякими ?ншими пристанями в
Мармуровому мор?
. Автомоб?льн? пороми з
?н?капи
з'?днують з
Банд?рмою
,
?зм?ром
й ?ншими м?стами на Егейському узбережж? Туреччини. З
Пенд?ку
автомоб?льн? пороми прямують до
?н?капи
,
Ялови
,
Бурси
?
Антал??
.
Стамбульський порт ? один ?з найголовн?ших у кра?н?. Старий порт на
Золотому Роз?
використову?ться для особисто? нав?гац??. Порт
Каракьой
у
Галат?
використову?ться для кру?зних корабл?в. Регулярн? кру?зн? рейси з
Каракьой
та
Ем?ньоню
зд?йснюються в деяк? порти на
Мармуровому
та
Чорному мор?
. Щотижневе поромне сполучення з
Одесою
. Головний Стамбульський вантажний порт розташований у район?
Гарем
на аз?йському боц? м?ста.
Стамбул також ма? дек?лька пристаней для особисто? нав?гац??, головн? ? Атакьой Марина на ?вропейському боц? та Калам?ч Марина на аз?йському.
У 1883
бельг?йський
п?дпри?мець
Жорж Нагельмакерс
розпочав експлуатац?ю зал?зниц?
Париж
?
Константинополь
, використовуючи пасажирський пором в?д
Варни
до Константинополя. У 1889 було завершено буд?вництво зал?зниц? в?д
Бухареста
до Константинополя, що дозволило зд?йснювати всю по?здку суходолом. Цей маршрут ?з назвою
Сх?дний Експрес
став в?домим завдяки творам
А?ати Кр?ст?
?
?рема ?р?на
.
[13]
Нин?
Вокзал С?ркедж?
Турецьких Державних Зал?зниць
(TCDD), який був спочатку в?дкритий як к?нцева зупинка
Сх?дного експреса
, ? ? к?нцевою зупинкою вс?х л?н?й на ?вропейськ?й сторон? м?ста й головним вузлом Турецько? зал?зниц?, що забезпечу? зв'язок ?з рештою ?вропи.
Босфорський Експрес
щодня курсу? м?ж
С?ркедж?
й
Бухарестом
(
Румун?я
). Зв?дси ж прямують потяги до м?ст
Салон?ки
(
Грец?я
),
Белград
(
Серб?я
),
Соф?ю
(
Болгар?я
),
Будапешт
(
Угорщина
),
Кишин?в
(
Молдова
).
?з
вокзалу Гайдарпаша
к?лька раз?в на день вирушать потяги до
Анкари
та ?нших м?ст
Анатол??
. М?ж аз?йським й ?вропейським берегами курсу? зал?зничний пором, але за планом, у 2012 роц?, його зам?нить зал?зничний тунель
Мармарай
, який буде ?нтегровано в систему Стамбульського метро.
Вокзал Гайдарпаша
було в?дкрито в 1908 роц? для
Багдадсько?
?
Х?джазько? зал?зниц?
.
Наприк?нц? 1990-го на
вулиц? ?ст?кляль
м?ж
площею Таксим
?
Тюнелем
було в?дновлено ?сторичний трамвай, довжина л?н?? 1,6 км.
1 листопада 2003-го ?нша ностальг?йна л?н?я (T3) трамвая була в?дновлена на
Анатол?йському
берез? Стамбула м?ж
Кадикьой
?
Мода
. Ця л?н?я ма? 10 зупинок ? довжину 2,6 км. Подорож займа? 21 хвилину.
- Л?н?я Т1
Швидкий трамвай (T1) розпочав перевезення пасажир?в ?з 1992, маючи
?вропейську ширину кол??
, з'?днавши
С?ркедж?
з
Топкапи
. Л?н?я була продовжена в?д
Топкапи
до
Зейт?нбурну
у березн? 1994, ? в?д
С?ркедж?
до
Ем?ньоню
у кв?тн? 1996. 30 с?чня 2005 л?н?ю було подовжено в?д
Ем?ньоню
до Финд?кл?, вперше за 44 роки перетнувши
Золотий Р?г
по
Галатському мосту
. Завершальний етап л?н?? до
Кабаташ
було в?дкрито в червн? 2006.
Л?н?я ма? 24 станц??, довжина становить 14 км. Спочатку обслуговувалась 22 потягами
легкого метро
виробництва
ABB
, як? зараз переведен? на ?нш? л?н??; тод? на станц?ях були тимчасов? висок? платформи. Ц? потяги в 2003 роц? було зам?нено на 55 вагон?в Flexity Swift виробництва Bombardier Transportation. Тривал?сть повно? по?здки становить 42 хвилини. Щоденна спроможн?сть перевезення 155 000 ос?б. Варт?сть про?кту US$110 млн.
- Л?н?я Т2
В вересн? 2006 року була в?дкрита л?н?я трамвая Т2, яка пряму? на зах?д в?д
Зейт?нбурну
до Бахджилар. Л?н?я обслугову?ться 14 вагонами легкого метро виробництва
ABB
. Станц?? мають висок? платформи на р?вн? п?длоги рухомого складу.
У Стамбул? ? два п?дземн?
фун?кулери
, як? в?др?зняються в?ком та дизайном.
Найстарший ?з них ?
Тюнель
? першим у континентальн?й
?вроп?
метропол?теном, другий у св?т? п?сля
лондонського
(можливо трет?й, якщо рахувати
Брукл?нський
Тунель Атлантичного авеню). Довжина 573 м, висотний перепад 60 м, без пром?жних станц?й м?ж
Каракьой
? площею Тюнель. Працю? безперервно з 1875. Два потяги рушають кожн? 3.5 хвилини, тривал?сть по?здки 1.5 хвилини. Щодня перевозяться 15 000 ос?б.
Друга л?н?я
фун?кулера Кабаташ-Таксим
в?дкрита в червн? 2006. З'?дну? станц?ю морських автобус?в ? зупинку трамвая
Кабаташ
з? станц??ю метро на
площ? Таксим
. Ма? довжину 600 м висотний перепад 60 м, тривал?сть по?здки 110 секунд.
Стамбульський
легкий метропол?тен
? склада?ться з двох л?н?й. Перша л?н?я (М1) розпочала роботу 3 вересня 1989 року м?ж Аксара?м та Карталтепе. П?зн?ше л?н?ю добудували до
аеропорту Ататюрка
. Рух на ц?й д?лянц? розпочався 20 грудня 2002. Друга л?н?я (T4) була в?дкрита в 2007 м?ж Ед?рнекап? й Мескид-? Салам. Л?н?? мають 36 станц?й, ?з яких 12 п?дземних ? 3 естакадн?, довжина 32 км. Л?н?? повн?стю в?докремлен? в?д ?ншого руху ? не перетинаються на одному р?вн? з ?ншими видами транспорту. Довжина п?дземно? частини 10.2 км обслугову?ться потягами, збудованими
ABB
в 1989.
Стамбул ? науковим центром Туреччини. У м?ст? розташовано три державних ун?верситети ? це
Стамбульський ун?верситет
, Стамбульський техн?чний ун?верситет ?
Босфорський ун?верситет
, а також к?лька приватних ун?верситет?в ? Ед?тепе,
Мармара
? ?н. Також у Стамбул? знаходяться Стамбульська академ?я економ?ки й торг?вл?, Вища техн?чна школа, Академ?я образотворчих мистецтв, Стамбульська консерватор?я (засновник
Юсуф З?я Паша
) та ?нш? вищ? навчальн? заклади. У м?ст? д?ють ряд наукових товариств ? Турецьке медичне товариство, Турецьке б?олог?чне товариство, Турецьке х?м?чне товариство. Найб?льш? б?бл?отеки м?ста ?
б?бл?отека Стамбульського ун?верситету
, б?бл?отека Стамбульського техн?чного ун?верситету,
б?бл?отека Сулейман??
, б?бл?отека Баязида.
- Соф?йський собор
Соф?йський собор
, також Ая-Соф?я ? одна з найвеличн?ших пам'яток
в?зант?йсько?
арх?тектури, що збереглись донин?; символ ≪золото? доби≫
В?зант?йсько? ?мпер??
та один ?з символ?в сучасного Стамбула. Собор розташований в ?сторичному центр? м?ста в район?
Султанахмет
? нин? д?? як
мечеть
.
- Блакитна мечеть
Блакитна мечеть
, або Мечеть Султанахмет ? перша за розм?ром ? одна з найгарн?ших мечетей Стамбула. Мечеть ма? ш?сть
м?нарет?в
: чотири, як зазвичай, по боках, а два трохи нижчих ? на зовн?шн?х кутах. Вона вважа?ться одним ?з найвидатн?ших шедевр?в ?сламсько? та св?тово? арх?тектури. Мечеть сто?ть на узбережж?
Мармурового моря
в ?сторичному центр? Стамбула в район?
Султанахмет
, навпроти
Соф?йського собору
.
Мечеть Сулейман??
Сулейман??
? одна з найб?льших мечетей Стамбула. Споруджена у
1550
-
1557
за наказом султана
Сулеймана Пишного
видатним
османським
арх?тектором
С?наном
.
- Мечеть Лалел?
Мечеть Лалел?
? пам'ятка ?сламсько? арх?тектури у ?вропейськ?й частин? сучасного Стамбула, зведена за про?ктом арх?тектора Мехмеда Тах?ра Аги у 1760?1763 роках.
- Церква Хора
Одн??ю з пам'яток ?мператорсько?
В?зант??
?
церква Хора
, що також назива?ться музе?м Кар??. Збудована ще в
IV ст.
та прикрашена
мармуровими
плитами й фресками з р?зними в?зерунками.
- Церква свято? ?рини
Церква свято? ?рини
(миролюбна, в переклад? з давньогрецько?) збудована на м?сц?, де у латинян стояв храм
Афрод?ти
. Церква ? одн??ю з найдавн?ших пам'яток християнства (330). Так само, як ?
Святу Соф?ю
, перебудовував ? прикрашав цей храм ?мператор
Юстин?ан
. Значення храму п?дкреслю? той факт, що у 381 роц? тут в?дбувся
Другий Вселенський Собор
. До XVIII стол?ття османи використовували церкву свято? ?рини як склад збро?, а вже за час?в
Турецько? Республ?ки
?? перетворили на Музей археолог?? та збро?.
Стосунки
Османсько? ?мпер??
та
Укра?ни
в?дбилися в ?стор?? Стамбула.
У Стамбул?, що був столицею
Османсько? ?мпер??
, призначалися посадовц? до османських пров?нц?й
Кефе
,
Очак?в
,
Ак-Керман
,
Кам'янець
. У Стамбул? перебували представники правлячо? в
Кримському ханств?
династ?? ??ре?в
, не раз влаштовуючи ?нтриги для здобуття ханського престолу; зв?дси в?дбували до
Криму
т?, хто д?ставав призначення на ханство. Стамбул в?дв?дували й правляч? хани. 1637 до палацу
Топкапи
при?здив хан
?на?т ?ерай
.
Стамбул був м?сцем, де ос?дали
кримськ? татари
, як? м?грували з
Криму
. Водночас багато д?яч?в нац?онального руху кримських татар д?стали осв?ту в навчальних закладах Стамбула.
У Стамбул? побувало багато в?домих укра?нських козак?в. У 1553 роц? тут перебував князь
Дмитро Вишневецький
, а в 1564 роц? тут його було страчено. У д?льниц? Касима-паш? на п?вн?чному берез?
Золотого Рогу
перебував
Богдан Хмельницький
? зупинялися козацьк? посольства. У 1625 козаки зробили напад на ?н?кьой (тод? село на ?вропейському боц? Босфору, а нин? район у склад? великого Стамбула). 1841?1872 у Стамбул? мешкав письменник
Михайло Чайковський
(Мегмед Садик-паша).
У Стамбул? ?снували посольства
Укра?нсько? Народно? Республ?ки
?
Укра?нсько? Держави
, а пот?м тут опинилися к?лька член?в уряду
УНР
[14]
До Стамбула привозили товари з територ?? Укра?ни. Зокрема, коров'яче масло з
Криму
, яке називалося ≪маслом з Кефе≫, мало великий попит у м?ст?. Його постачанням до палацу займався штат чиновник?в, що перебував у
Кефе
. На жаль, нев?льники з
XV
до
XVIII
ст. були одним ?з головних товар?в укра?нського походження, а Стамбул був головним ринком ?хнього призначення.
- Дмитро Вишневецький-≪Байда≫
? укра?нський
магнат
на
Волин?
,
князь
гербу
Корибут
, козацький ватажок, гетьман.
- Заб?лло Катерина Васил?вна
? укра?нська в?йськова ? громадська д?ячка.
- Заб?лло Микола Миколайович
? укра?нський в?йськовий ? громадський д?яч, кап?тан артилер??. Сп?вроб?тник спецслужби УНР.
- Кушакевич Серг?й Юхимович
? укра?нський зоолог, професор Ки?вського ун?верситету.
- Мурський Володимир Васильович
? журнал?ст, письменник, педагог, громадський д?яч,
дипломат
. Представник
екзильного уряду УНР
в
Туреччин?
(1929?1935).
- Яценко Лука Степанович
? укра?нський церковний д?яч доби Гетьманщини, дипломат, письменник.
|
---|
| Понад 10 000 000
|
| |
---|
| Понад 5 000 000
|
|
---|
| Понад 3 000 000
|
|
---|
| Понад 2 000 000
|
|
---|
| Понад 1 000 000
|
|
---|
| Понад 500 000
|
|
---|
|
|
|
---|
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Географ?я та географ?чн? карти
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|