Нельсон Мандела народився у с?м'? Тембу в маленькому сел? Мвезо району Умтата ^[9] ?? столиц? Транскейських територ?й пров?нц?? Кейп П?вденно-Африкансько? Республ?ки. Батько Мандели, ?адла Генр? Мпакань?сва, був учасником корол?всько? ради народу Тембу, до чого його готували з дитинства; Мандела теж мав стати корол?вським радником. Батько Нельсона був пом?чником у справ? здобуття трону Джон??нтабою Дал?нд?ебо, який пот?м всиновив Манделу п?сля смерт? ?адли. Загалом батько Мандели мав чотирьох дружин ? тринадцятьох д?тей (чотирьох хлопчик?в ? дев'ятьох д?вчаток). Мандела був сином третьо? дружини ?адли ('третьою' за рангом), Носекен? Фенн?, в чи?му умц? (ма?тку) Нельсон пров?в б?льшу частину свого дитинства. Його ?м'я Рол?глагла (Rolihlahla) означа? ≪Той, хто сам соб? приносить непри?мност?≫.

У семир?чному в?ц? Рол?хлахла Мандела став першим членом с?м'?, який мав ?ти до школи. Там учитель -методист дав йому ще одне ?м'я, ≪Нельсон≫, на честь британського адм?рала Горац?о Нельсона . Батько помер в?д туберкульозу , коли Рол?глагл? було дев'ять, ? регент , Джон??нтаба, став його покровителем. Мандела в?дв?дував м?с?онерську школу поряд з палацом регента. Дотримуючись звичаю Тембу, в?н пройшов обряд посвячення у ш?стнадцятир?чному в?ц? ? вступив до ?нституту Кларкберр?, вивчаючи зах?дну культуру. Перший етап навчання в?н завершив за два роки зам?сть звичайних трьох.

У дев'ятнадцятир?чному в?ц?, у 1937 роц?, Мандела пере?хав до Г?лдтауна вчитися у м?сцев?й загальноосв?тн?й школ?, яку в?дв?дувало б?льш?сть член?в корол?всько? родини Тембу, ? зац?кавився боксом та б?гом . Пот?м в?н вступив до ун?верситету Форт Хейр, де отримав ступ?нь бакалавра мистецтв. Там Мандела зустр?в Ол?вера Тамбо, ? вони стали друзями ? колегами на все життя.

Наприк?нц? першого року навчання Мандела взяв участь у бойкотуванн? студентською радою пол?тики ун?верситету, ? його попросили п?ти з Форт Хейра. Невдовз? Джон??нтаба оголосив Мандел? ? Джаст?сов? (власний син регента ? спадко?мець трону), що орган?зував для них шлюби. Обидва були з цього незадоволен? ?, щоб не одружуватися, втекли ?з розк?шного регентського палацу до ?диного можливого м?сця: Йоганнесбурга . П?сля свого прибуття туди Мандела влаштувався на роботу охоронця копальн?. Та це швидко припинилося, коли роботодавець д?знався, що Мандела був саме тим прийомним сином регента, що вт?к з дому. Пот?м в?н зм?г знайти роботу клерка в юридичн?й ф?рм?, дякуючи зв'язкам його друга, адвоката Волтера С?сулу. Працюючи, Мандела завершив здобуття ступеня в Ун?верситет? П?вденно? Африки (UNISA) дистанц?йно, п?сля чого почав вивчати право в В?тватерсрандському ун?верситет? де в?н був ?диним чорним, африканським студентом, через що його зневажали. В ун?верситет? в?н здружився з л?беральними та комун?стичними ?вропейцями, ?врейськими та ?нд?йськими студентами, серед них особливо з Джо Слово ? Рут Фирст.

Вступив в пол?тичну боротьбу за права чорношк?рих, ще навчаючись у коледж?. У 1944, ледве отримавши спец?альн?сть правознавця, брав участь у створенн? молод?жно? л?ги Африканського нац?онального конгресу (АНК). П?зн?ше, через загострення боротьби, розробив так званий ≪план М≫, зг?дно з яким осередки АНК йшли в п?дп?лля. Був одним з орган?затор?в ? кер?вником збройного крила АНК?? ≪Умконто ве сиво≫.

• З 1948?? нац?ональний секретар Молод?жно? л?ги АНК.
• З 1949?? член Нац?онально? виконкому АНК.
• З 1950?? нац?ональний президент Молод?жно? л?ги АНК.
• У 1952 Мандела сп?льно з? сво?м другом Ол?вером Тамбо в?дкрив першу юридичну ф?рму, керовану чорношк?рими.
• З 1952 року?? в?це-президент АНК.
• У 1956 заарештований, а з 1960 перебував у п?дп?лл?.
• У 1961 очолив збройне крило АНК?? ≪Умконто ве сиво≫, почавши пол?тику саботажу проти уряду. Р?к потому Мандела ви?хав до Алжиру, де в той час створювалися в?йськов? табори для п?дготовки б?йц?в антиколон?альних рух?в з р?зних кра?н Африки. П?сля повернення в ПАР був затриманий за нелегальний ви?зд з кра?ни ? за п?дбурювання до протесту.

За орган?зац?ю акт?в саботажу ? збройного опору влад? в 1964 Мандела був арештований ? засуджений до дов?чного ув'язнення у в'язниц? на остров?-в'язниц? Роббен . На суд? в?н заявив, що його судять за прагнення побудувати в П?вденн?й Африц? демократичне сусп?льство, де вс? раси та народи жили б у мир? та гармон??. Перебуваючи в ув'язненн? в окрем?й камер? в'язниц? на остров? Робб?на поблизу мису Добро? Над??, Мандела здобув св?тову популярн?сть. На остров? в?н, як ? ?нш? ув'язнен? примусово працював на вапняковому кар'?р? ^[10] . Вс? ув'язнен? були розд?лен? за кольором шк?ри, при цьому чорношк?р? отримували найменш? порц?? ?ж? ^[11] . Пол?тв'язн? трималися окремо в?д звичайних злочинц?в ? користувалися меншим числом прив?ле?в ^[12] . За спогадами Мандели, як ув'язнений D-групи в?н мав право на один в?зит ? один лист протягом шести м?сяц?в ^[13] . Листи часто затримувалися або ?х не можна було прочитати через д?? тюремних цензор?в.

Перебуваючи в ув'язненн?, Мандела за кореспонденц??ю навчався в Лондонському ун?верситет? за програмою дистанц?йного навчання ? згодом отримав ступ?нь бакалавра юридичних наук ^[14] . У 1981 роц? його було висунуто на посаду почесного ректора ун?верситету, проте в?н програв принцес? Анн? ^[14] .

У березн? 1982 року Мандела разом з ?ншими л?дерами АНК (Уолтером С?сулу, Ендрю Мланген?) був переведений до в'язниц? Полсмур ^[13] . ?мов?рно, основною причиною цього стало бажання влади захистити нове покол?ння чорношк?рих актив?ст?в, як? в?дбували покарання на остров? Роббен, в?д впливу старих л?дер?в ^[15] . Проте, за словами голови Нац?онально? парт?? Коб? Котс? (Kobie Coetsee), метою цього кроку було налагодження контакт?в м?ж засудженими та п?вденноафриканським урядом ^[16] .

У лютому 1985 року Президент ПАР П?тер Бота запропонував Мандел? зв?льнення в обм?н на ≪беззастережну в?дмову в?д насильства як пол?тично? збро?≫ ^[17] . Мандела в?дхилив ?н?ц?ативу президента, заявивши через свою доньку: ≪Яку ще свободу мен? пропонують, коли народна орган?зац?я залиша?ться забороненою? Т?льки в?льн? люди можуть вступити в переговори. В'язень не може укладати договори≫ ^[16] .

В 1988 роц? Мандела був переведений до в'язниц? В?ктор-Верстер, де залишався аж до свого зв?льнення. У цей пер?од було знято багато обмежень, в результат? друз? Мандели, в тому числ? Гарр? Шварц, що захищав ?нтереси Мандели ? його прихильник?в в ход? р?вон?йского судового процесу, отримали право зустр?ч? з ним ^[18] . П?д час ув'язнення Мандели м?сцев? та м?жнародн? ЗМ? чинили ?стотний тиск на п?вденноафриканську владу, використовуючи у сво?х публ?кац?ях гасло ≪Free Nelson Mandela!≫ ^[19] .

У лютому 1990 року, п?сля п?дписання останн?м б?лим президентом ПАР Фредер?ком де Клерком наказу про легал?зац?ю АНК та ?нших рух?в проти режиму апарте?ду, Мандела виходить на волю. ^{[20] [21]} 11 лютого 1990 року в?дбулася трансляц?я ц??? под?? на весь св?т у прямому еф?р?. ^[22] . У день свого зв?льнення Мандела виступив з промовою перед нац??ю. В?н заявив про зац?кавлен?сть у мирному врегулюванн? розб?жностей з б?лим населенням кра?ни, проте дав зрозум?ти, що збройна боротьба АНК не п?д?йшла до к?нця, коли заявив ^[23] : ≪Наше звернення до збройно? боротьби в 1960 роц?, коли було створено в?йськове крило АНК ( Умконто ве с?зве ), було чисто захисним кроком проти насильства з боку режиму апарте?ду. Фактори, як? зробили необх?дним збройну боротьбу, до сих п?р ?снують. У нас нема? вибору, окр?м того, як продовжити розпочате. Ми спод?ва?мося, що незабаром буде створено кл?мат, сприятливий для врегулювання проблем в рамках переговор?в, щоб б?льше не було потреби у збройн?й боротьб?≫. Кр?м того, Мандела заявив, що його головною метою залиша?ться досягнення миру для чорношк?ро? б?льшост? кра?ни ? надання йому права голосу як на загальнонац?ональних, так ? на м?сцевих виборах. Став президентом Африканського Нац?онального Конгресу (АНК) у 1991 ?р.

У кв?тн? 1994 року в П?вденно-Африканськ?й Республ?ц? в?дбулися перш? демократичн? парламентськ? вибори, де 62?% голос?в здобув АНК. 10 травня 1994 Мандела, який очолював АНК, оф?ц?йно вступив на посаду Президента ПАР. В?н став першим чорношк?рим громадянином кра?ни на ц?й посад?. Л?дер Нац?онально? парт?? де Клерк був призначений першим заступником Президента, а Табо Мбек? ?? другим заступником в уряд? нац?онально? ?дност? ^[24] . Перебуваючи на посад? Президента ПАР з травня 1994 року по червень 1999 року, Мандела дом?гся м?жнародного визнання за св?й внесок у досягнення нац?онального та м?жнародного примирення. У 1995 роц? був обраний президентом м?жнародно? осв?тньо? орган?зац?? ≪Коледж? Об'?днаного Св?ту≫ , основним покликанням яко? ? навчання ? виховання молодих ентуз?аст?в м?жнародного руху за об'?днання Св?ту. ^[25] У 1996 роц? п?д його кер?вництвом була розроблена ? прийнята нова конституц?я П?вденно-Африкансько? республ?ки.

За роки свого перебування на посад? президента Мандела зд?йснив ряд важливих соц?ально-економ?чних реформ, що мали на мет? подолання соц?ально? та економ?чно? нер?вност? в П?вденн?й Африц?. Серед ключових заход?в пер?оду його президентства можна вид?лити:

• Введення в 1994 роц? безкоштовного медичного обслуговування для вс?х д?тей у в?ц? до шести рок?в, а також для ваг?тних ? годуючих ж?нок, в державних установах охорони здоров'я ^[26] ;
• Запуск так звано? ≪Програми реконструкц?? та розвитку≫, що пересл?дувала мету ф?нансування галуз? соц?ально-побутового обслуговування (так? як ЖКГ та охорона здоров'я);
• Зб?льшення на 13?% виплат державно? допомоги в 1996/1997 роц?, ще на 13?% в 1997/1998 роц?, та ще на 7?% у 1998/1999 роц? ^[27] ;
• Введення р?вност? при виплат? допомоги (зокрема, допомоги по ?нвал?дност?, батьк?вський кап?тал ? пенс??) незалежно в?д расово? приналежност?;
• Запровадження грошово? допомоги на утримання д?тей чорношк?рих жител?в у с?льськ?й м?сцевост? ^[27] ;
• Значне зб?льшення витрат на сферу осв?ти (на 25?% в 1996/1997 роках, 7?% в 1997/1998 роках ? 4?% в 1998/1999 роках) ^[27] ;
• Прийняття в 1994 роц? Закону про повернення земл?, зг?дно з яким особи, позбавлен? власност? внасл?док прийняття в 1913 роц? Закону про земл? кор?нних жител?в, мали права вимагати повернення земл? ^[28] ;
• Прийняття в 1996 роц? Закону про земельну реформу, який захищав права орендар?в земл?, що проживали ? займалися с?льським господарством на фермах. За цим законом, орендар? не могли бути позбавлен? земельно? власност? без р?шення суду ? п?сля досягнення ними 65 рок?в ^[29] ;
• Введення в 1998 роц? грант?в на п?дтримку д?тей, спрямованих на боротьбу з дитячою б?дн?стю ^[30] ;
• Прийняття в 1998 роц? Закону про п?двищення квал?ф?кац??, який закр?плював механ?зм ф?нансування та реал?зац?? заход?в з п?двищення квал?ф?кац?? на м?сц? прац? ^[31] ;
• Прийняття в 1995 роц? Закону про трудов? в?дносини, який регулював питання трудових в?дносин на п?дпри?мствах, в тому числ? шляхи вир?шення трудових спор?в;
• Прийняття в 1997 роц? Закону про базов? умови працевлаштування, спрямованого на захист прав прац?вник?в;
• Прийняття в 1998 роц? Закону про р?вн?сть при працевлаштуванн?, що скасував дискрим?нац?ю за расовою ознакою при влаштуванн? на роботу;
• П?дключення б?льше 3 м?льйон?в мешканц?в до телефонно? мереж? ^[32] ;
• Реконструкц?я та буд?вництво 500 л?карень ^[32] ;
• П?дключення б?льше 2 м?льйон?в мешканц?в до електрично? мереж? ^[32] ;
• Буд?вництво понад 750 000 будинк?в, в яких заселилися 3 м?льйони чолов?к ^[32] ;
• Забезпечення доступу до води 3 м?льйонам чолов?к ^[32] ;
• Запровадження обов'язково? осв?ти для африканських д?тей в?ком 6?14 рок?в ^[33] ;
• Надання безкоштовного харчування для 3,5-5 м?льйон?в школяр?в ^[34] ;
• Прийняття в 1996 роц? Закону про охорону здоров'я та безпеку на шахтах, що пол?пшував умови прац? для шахтар?в ^[35] ;
• Початок реал?зац?? в 1996 роц? Нац?онально? пол?тики в питанн? забезпечення медичними препаратами, яка полегшила населенню доступ до житт?во важливих л?к?в ^[36] .

П?сля того, як в 1999 Мандела залишив пост президента ПАР, в?н став активно закликати до повн?шого висв?тлення проблем В?Л ? СН?Д . За оц?нками експерт?в, в ПАР зараз близько п'яти м?льйон?в нос??в В?Л та хворих на СН?Д?? б?льше, н?ж в будь-як?й ?нш?й кра?н?. Коли Макгахо, старший син Нельсона Мандели, помер в?д СН?Ду, Мандела закликав боротися з поширенням цього смертельного захворювання.

У 1999 Мандела також залишив пост президента м?жнародно? осв?тньо? орган?зац?? Коледж? Об'?днаного Св?ту ? став почесним ?? президентом, яким ? залишався до само? смерт? у 2013.

Нельсон Мандела був трич? одружений, мав шестеро д?тей ? б?льше 20 онук?в.

Старша донька?? Маказ?ве, померла у в?ц? дев'яти м?сяц?в в 1948 роц?. Тембек?ле, молодший син Мандели, загинув в автокатастроф?. Коли це сталося, влада не дозволила Мандел? нав?ть в?дв?дати його похорон. Старший син?? Макгахо Мандела помер в?д СН?Ду в 2005 роц? у в?ц? 54 рок?в.

На 2012 р?к у Мандели залишилися три доньки: одна в?д першо? дружини Евел?н, яко? не стало 2004 року, ? дво? доньок в?д друго? дружини В?нн? .

Втрет? Нельсон Мандела одружився у 1998 роц? ?з вдовою першого президента Мозамб?ку Грасою Машел ^[en] . Таким чином, Граса Машел?? ?дина ж?нка у св?т?, яка була першою лед? двох кра?н.

Правнучка Мандели Зенан? загинула в автокатастроф?, що сталась п?сля концерту, присвяченого в?дкриттю чемп?онату св?ту з футболу в ПАР 2010 року.

Нельсон Мандела удосто?ний б?льше 250 нагород, нижче наведен? деяк? з них:

• Орден ≪Плайя Х?рон≫ (Куба, 1984)
• З?рка Дружби народ?в (НДР, 1984)
• М?жнародна Лен?нська прем?я миру (1990, останн?й рецип??нт)
• Лауреат Нобел?всько? прем?? миру (1993, разом з Ф. де Клерком)
• Орден Дружби (Рос?я, 1995)
• Орден Заслуг (Велика Британ?я, 1995)
• Кавалер Великого хреста ордена Нац?онального Мал? (Мал?, 1996)
• Кавалер ордена Слона (Дан?я, 1996)
• Орден Н?лу (?гипет, 1997)
• Золота медаль Конгресу (США, 1997)
• Компаньйон ордена Канади (Канада, 1998)
• Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа (Норвег?я, 1998)
• Орден князя Ярослава Мудрого 1 ступеня (Укра?на, 1998)
• Почесний кавалер ордена Австрал?? (АС), (Австрал?я, 1999) ^[37]
• Кавалер Великого хреста ордена Золотого Лева дома Нассау (Н?дерланди, 1999)
• Орден Мапунгубве в платин? 1 ступеня (ПАР, 2002)
• Президентська медаль Свободи (США, 2002)
• Баль?-кавалер Великого хреста ордена святого ?оанна ?русалимського (Велика Британ?я, 2004)
• Орден ≪Стара План?на≫ (Болгар?я, 2008)
• Орден Ацтекського орла (Мексика, 2010)

На честь Мандели назван? м?ський округ Бухта Нельсона Мандели (в якому так само розташований стад?он Нельсон Мандела Бей) ? Нац?ональний стад?он Уганди. У Кейптаун? на честь Мандели названа вулиця. У центр? Лондона встановлено пам'ятник Нельсону Мандел?.

Отримавши понад сотню нагород за чотири десятил?ття, Мандела завжди був поважним державним д?ячем, який висловлював свою думку на найголовн?ш? теми. У ПАР в?н також в?домий п?д ?менем Мад?ба , почесним титулом , що нада?ться стар?йшинам роду Мандели. Цей титул зараз вже ? майже синон?мом до ?мен? ≪Нельсон Мандела≫. Багато п?вденноафриканц?в також шанобливо називають його ≪мкхулу≫ (д?дусь).
Почесний член понад 50 м?жнародних ун?верситет?в.

Ориг?нальн? назви твор?в Нельсона Мандели:

• Нельсон Мандела . Довгий шлях до свободи ( Long Walk to Freedom )?? К.:? Наш Формат , 2014. ?? 560 c.??? ISBN 978-966-9742-568
• The Struggle Is My Life,
• Nelson Mandela Speaks: Forging a Democratic, Nonracial South Africa.

У 2009?р. знятий к?ноф?льм ≪Нескорений≫?? б?ограф?чна драма, заснована на житт? Нельсона Мандели.

У 2013?р. знятий к?ноф?льм ≪Mandela: Long Walk to Freedom≫ (Велика Британ?я, ПАР).

• Ефект Мандели
• Президент П?вдено-Африкансько? Республ?ки

• И.?И.?Филатова. Нельсон Ролихлахла Мандела // А.?Б.?Давидсон (общ. ред.). История Африки в биографиях.?? Москва: РГГУ, 2012.?? С. 192?207. (рос.)

• В. Головченко . Мандела Нельсон // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л.?В.?Губерський (голова) та ?н.?? К.:Знання Укра?ни, 2004?? Т.2?? 812с. ISBN 966-316-045-4
• В. Головченко . Мандела Нельсон // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н.?? К.: Парламентське видавництво, 2011.?? с.421 ISBN 978-966-611-818-2

• Мандела // Юридична енциклопед?я ?: [у 6 т.] ?/ ред. кол.: Ю.?С.?Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] .?? К .?: Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2001.?? Т.?3?: К???М.?? 792?с.?? ISBN 966-7492-03-6 .
• Нельсон Мандела: Моральний л?дер XX стол?ття