Р?занина в См?рн?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Р?занина в См?рн?
Пожежа в См?рн? 14 вересня 1922
Дата 13?22 вересня 1922
М?сце См?рна (нин? ?зм?р , Туреччина )
Учасники турецька арм?я
Загинуло 100?180 тисяч (оц?нка)
CMNS:  Мед?афайли у В?к?сховищ?

?зм??рська р?зани?на , або Вели?ка ?зм??рська поже?жа  ? заключний еп?зод греко-турецько? в?йни 1919?1922 , що стався у вересн? 1922 . 9 вересня турецьк? в?йська п?д командуванням Мустафи Кемаля Ататюрка ув?йшли в См?рну (сучасний ?зм?р ), п?сля чого почалася дик? зв?рства та р?зня християнського населення м?ста ( грек?в ? в?рмен ) [1] [2] [3] [4] [5] [6] .

13 вересня в См?рн? почалася пожежа, що тривала к?лька дн?в ? зруйнувала християнську частину м?ста. У ход? р?занини та наступних под?й загинуло близько 200 тис. ос?б. Решта християн була змушена залишити См?рну. П?сля цього традиц?йно елл?н?стичний вигляд м?ста зм?нився, в?н став майже повн?стю турецьким та мусульманським .

Р?занина в л?тератур? [ ред. | ред. код ]

  • Под?? роману ≪Середня стать≫ Джеффр? Евген?д?са починаються п?д час р?занини в См?рн? [7] .
  • Р?занина в См?рн? займа? м?сце в заключному розд?л? роману ≪Синайський гобелен≫ Едварда У?тмора [8] .
  • Ернест Гем?н?вей , який був у 1922 кореспондентом американсько? газети в ?вроп? , описав сво? враження в?д р?занини в опов?данн? ≪В порту См?рни≫ [9] , що ув?йшло до зб?рки ≪У наш час≫.
  • У роман? Ер?ка Емблера ≪Маска Димитр?оса≫ докладно йдеться про под?? 1922 [10] .

М?сто [ ред. | ред. код ]

См?рна в к?нц? XIX  ? початку XX стол?ття [ ред. | ред. код ]

См?рна ? одне з? стародавн?х м?ст Середземноморського басейну. В Османськ?й ?мпер?? См?рна була столицею особливого пашалика, а з 1864 року ? пров?нц?? Айдин . До початку XX стол?ття християни продовжували складати б?льш?сть населення м?ста, тому мусульмани називали його ≪Гяур ?зм?р≫ (≪Нев?рна См?рна≫).

1890 року населення См?рни становило 210 тис. ос?б, з них 107 тис. ? греки, 52 тис. ? мусульман (без визначення народностей), 23 тис. ?вре?в, 12 тис. в?рмен, 6,5 тис. ?тал?йц?в, 2,5 тис. француз?в, 2,2 тис. австр?йц?в, 1,5 тис. англ?йц?в (переважно з Мальти) тощо. У м?ст? було б?льше 40 мечетей , 13 православних, 4 католицьких, 3 протестантських ? 3 в?рменських церков, 6 синагог, к?лька християнських монастир?в, безл?ч училищ, заснованих християнами, з яких найб?льшою популярн?стю користувалася ≪?вангельська школа≫ грецького вченого сусп?льства, яка мала б?бл?отеку ? музей старожитностей.

См?рна д?лилася на дв? основн? частини: франкське (верхн?) м?сто, що в?др?знялось чистотою ? впорядкован?стю ? турецьке (нижн?), зазвичай занедбане. М?ж ними розташовувався ?врейський квартал. Кращою частиною См?рни вважалася ?? набережна (Marina), забудована багатими будинками ?вропейсько? арх?тектури.

Дан? про етн?чний склад См?рни 1922 роц? до р?занини довол? суперечлив?. Греки, за р?зними даними, становили половину або трохи б?льше половини населення [11] . Другою за чисельн?стю етн?чною групою були турки. Кр?м того, в м?ст? проживали в?рменська ? ?врейська громади ? тисяч? п?дданих ?вропейських держав.

Факти [ ред. | ред. код ]

Галерея [ ред. | ред. код ]

  • 13—14 вересня 1922 року. Охоплені вогнем будівлі та люди, які намагаються врятуватися
    13?14 вересня 1922 року. Охоплен? вогнем буд?вл? та люди, як? намагаються врятуватися
  • Набережна Смірни на початку ХХ століття
    Набережна См?рни на початку ХХ стол?ття
  • Тіла вбитих в Смірні греків
    Т?ла вбитих в См?рн? грек?в
  • 1922. Палаюча Смірна
    1922. Палаюча См?рна
  • Біженці зі Смірни
    Б?женц? з? См?рни

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

Класиф?кац?я та огляд джерел [ ред. | ред. код ]

Первинн? [ ред. | ред. код ]

  • Телеграма Мустафи Кемаля
  • Св?доцтва генерального консула США в См?рн? Джорджа Хортона ? його книга ≪ Б?ч Аз?? ≫
  • Св?доцтво французько? журнал?стськи
  • Св?доцтво американського ?нженера Марка Прент?сс
  • Св?доцтво глави страхово? компан?? Павла Грешков?ча

Вторинн? [ ред. | ред. код ]

Третинн? [ ред. | ред. код ]

  • Думка шотландського ?сторика Н?ла Фергюсона
  • Думка ?сторик?в Лоу ? Доккр?лла
  • Думка турецьких ?сторик?в Фал?х Р?фки Атая ? Кирли Б?ра Колуоглу
  • Думка колишнього губернатора штату Нью-Йорк Джорджа Патак?
  • Глава про пожежу в См?рн? в б?ограф?? Ататюрка, написаному лордом К?нросс? (1965)
  • ≪Короткий нарис ?стор?? Туреччини≫ турецького ?сторика Решата Касаба
  • Досл?дження Стенфорда Шоу [en] , присвячене турецьк?й в?йн? за незалежн?сть
  • Телев?з?йний ф?льм ≪Онасс?с, найбагатша людина в св?т?≫ (1988)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Б.Соколов. ГРЕКО-ТУРЕЦКАЯ ВОЙНА
  2. ↑ STEWART LECTURE ON SMYRNA MASSACRE DEEPENS UNDERSTANDING OF SPILEOS SCOTT'S BLOODLINES ART INSTALLATION AT ALMA . Арх?в ориг?налу за 14 липня 2014 . Процитовано 4 липня 2014 .
  3. ↑ Мусский ?. А.100 великих диктатор?в. М., В?че, 2002. ISBN 5-7838-0710-9 стр. 408
  4. ↑ AT FULLER, LITTLE-KNOWN HORRORS OF SMYRNA COME TO LIFE
  5. ↑ Author Marjorie Dobkin talks at Браун"-- U. about the burning of Smyrna
  6. ↑ ?зм?рському погром?в 1922 Г.
  7. ↑ Ирина Ковалева ≪Куда бы я ни пустился, Греция ранит меня…≫: странствие Сефериса
  8. ↑ Эдвард Уитмор. Синайский гобелен
  9. ↑ Эрнест Хемингуэй, ≪В порту Смирны≫ . Арх?в ориг?налу за 26 грудня 2010 . Процитовано 4 липня 2014 .
  10. ↑ Эрик Амблер. Маска Димитриоса . Арх?в ориг?налу за 19 грудня 2010 . Процитовано 4 липня 2014 .
  11. ↑ The Ruined City of Smyrna: Giles Milton's 'Paradise Lost' - The New York Sun . www.nysun.com . Арх?в ориг?налу за 15 серпня 2010 . Процитовано 19 травня 2017 .
  12. ↑ Утраченная Эллада (рос.)

Л?тература [ ред. | ред. код ]

  • Джордж Хортон, ≪Б?ч Аз??≫ (≪The Blight of Asia≫), Bobs-Merrill, Нью-Йорк (1926)
  • Джордж Хортон, ≪Б?ч Аз??≫ (≪The Blight of Asia≫), Sterndale Classics and Taderon Press, Лондон (2003) ISBN 1-903656-15-X
  • Жиль М?лтон, ≪Paradise Lost: Smyrna 1922: The Destruction of Islam's City of Tolerance≫ Лондон: Sceptre; Hodder & Стоутон ТОВ ISBN 978-0-340-96234-3
  • Х?т Лоур?, ≪Turkish History: On Whose Sources Will it Be Based? A Case Study on the Burning of Izmir≫, журнал Османських досл?джень, IX, 1988
 
Акти геноциду
Знищення в?рмен
Знищення грек?в
?нш? акц??
Статт? по тем?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Р?занина_в_См?рн?&oldid=42472008