Магатма Ганд?
гудж. ??????? ?????
?м'я при народженн?	гудж. ??????? ?????
Пр?звисько	Bapu
Народився	2 жовтня 1869 ( 1869-10-02 ) [1] [2] […] Порбандар , Porbandar State d , Британська ?нд?я [4] [5]
Помер	30 с?чня 1948 ( 1948-01-30 ) [1] [2] […] (78 рок?в) Ганд? Смр?т? , Нью-Дел? , Дом?н?он ?нд?я [6] [7] · вогнепальне поранення [8]
Поховання	Радж-?хат
Кра?на	?нд?я
Нац?ональн?сть	Гуджаратц? [9]
М?сце проживання	Лондон [9] ?нд?я [9] ПАР [9]
Д?яльн?сть	пол?тик , баристер , пол?тичний публ?цист , журнал?ст , ф?лософ , автоб?ограф , есе?ст , редактор газети , актив?ст громадянських прав , мемуарист , гуман?ст , антиво?нний актив?ст , революц?онер , письменник , правник , борець за свободу
Галузь	ф?лософ?я , юриспруденц?я ? пациф?зм
Alma mater	Mahatma Gandhi Museum d ( 1877 ) , ?ннер-Темпл d , Ун?верситетський коледж Лондона [5] ? Samaldas Arts College d
Вчител?	Shrimad Rajchandra d
В?дом? учн?	Vinoba Bhave d
Знання мов	гуджарат? [2] [5]
Учасник	Соляний пох?д [5]
Членство	?ннер-Темпл d ? Vegetarian Society d
Роки активност?	з 1893
Напрямок	ненасильство [5] ? вегетар?анство [5]
Magnum opus	Сатьяграха [5]
Парт?я	?нд?йський нац?ональний конгрес [9]
Конфес?я	?нду?зм [5]
Батько	Karamchand Uttamchand Gandhi d [5] [10]
Мати	Putlibai Karamchand Gandhi d [5] [10]
Брати, сестри	Raliatbehn Gandhi d [10] , Muliben Gandhi d [10] , Pankunvarben Gandhi d [10] , Laxmidas Karamchand Gandhi d [10] ? Karsandas Gandhi d [10]
У шлюб? з	Кастурба Ганд? [11] [5]
Д?ти	Harilal Gandhi d [11] [12] , Manilal Gandhi d [13] [12] , Ramdas Gandhi d [12] ? Devdas Gandhi d [12]
Зр?ст	164 см
Оч?	темно-кар? d
Автограф
Нагороди	Людина року ( грудень 1930 )
IMDb	ID 0003987
Роботи у  В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

Мога?ндас Кара?мчанд Га?нд? ( гуджарат? ??????? ?????? ?????, г?нд? ??????? ?????? ????? , МФА :  [moː???ndaːs k????mt??nd ??aːnd?iː] вимова ^ⓘ , Магатма Ганд? ; 2 жовтня 1869 , Порбандар  ? 30 с?чня 1948 , Нью-Дел? ) ? ?нд?йський державний ? пол?тичний д?яч, нац?ональний герой . Один ?з кер?вник?в та ?деолог?в нац?онально-визвольних рух?в ?нд?? . Сформулював ф?лософ?ю ненасильства , що вплинула на нац?ональн? та м?жнародн? рухи прихильник?в мирних зм?н.

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Ранн? роки [ ред. | ред. код ]

Пр?звище ≪Ганд?≫ переклада?ться як ≪бакал?йник≫, тобто продавець прянощ?в. Саме до ц??? касти з варни вайш'?в ? належав Могандас.

Народився 2 жовтня 1869 року в м?ст? Порбандар . Був шостою дитиною в с?м'?.

Батько Ганд? (Карамчанд Ганд?) був м?н?стром у дек?лькох княз?вствах п?вострова Катх?явар . Ганд? р?с у родин?, де дотримувалися звича?в ?нду?стсько? рел?г?? , що не могло не вплинути на формування його св?тогляду. Карамчанд та його дружина Путл?бай (мати Моганадаса) належали до найб?льш ортодоксального в?шну?стського напряму в ?нду?стськ?й рел?г??, вони не вживали алкоголю , м'яса , не курили тютюну .

Коли Могандасу було с?м рок?в, у його батька виник конфл?кт з британським агентом у Порбандар?. Карамчанд позбувся сво?? посади, проте князь сус?днього Раджкота негайно запропонував йому аналог?чне м?сце. Родина Ганд? пере?хала до цього м?ста, де Мохандас п?шов до початково?, а згодом ? до середньо? школи. Майбутн?й л?дер нац?? не вир?знявся якимись пом?тними усп?хами в навчанн?, був дуже несм?ливим ? уникав товариства ?нших д?тей.

У 13 рок?в Могандас одружився з? сво?ю ровесницею Кастурбай. У подружжя було четверо син?в: Хар?лай (1888?1949), Ман?лай (28 жовтня 1892?1956), Рамдас (1897?1969) ? Девдас (1900?1957). Представники сучасно? ?нд?йсько? с?м'? пол?тик?в Ганд? до числа ?хн?х нащадк?в не належать. В?д старшого сина Хар?лая Ганд? в?дмовився. За його св?дченням, в?н пив, в?в розпусне життя ? залазив у борги . К?лька раз?в Хар?лай м?няв рел?г?ю, помер в?д сиф?л?су . Вс? ?нш? сини були посл?довниками батька та актив?стами його руху за незалежн?сть ?нд??. Девдас також в?домий сво?м шлюбом з Лакша ? дочкою Раджадж?, одного з кер?вник?в ?нд?йського нац?онального конгресу ? гарячого прихильника ?анд? та ?нд?йського нац?онального героя. Однак Раджадж? належав до варни брам?н?в, а м?жварнов? шлюби суперечили рел?г?йним переконанням ?анд?. Проте в 1933 роц? батьки дали Девдасу дозв?л на шлюб.

Навчання у Велик?й Британ?? [ ред. | ред. код ]

4 вересня 1888 року в?с?мнадцятир?чний Ганд? в?дплив з Бомбея в Лондон на навчання, де через 3 роки отримав диплом баристера ( адвоката ). В?н не лише удосконалив свою англ?йську , а й вивчив ще французьку мову , в Лондонському ун?верситет? та Школ? права опановував юридичн? та природнич? науки . Молодий Ганд? досконало опанував ум?ння одягатися по-?вропейському та поводитися в товариств?, нав?ть брав уроки ?вропейських музики й танц?в. Як не дивно, т?льки у Велик?й Британ?? та в англ?йському переклад? Магатма ознайомився з? священними книгами ?нду?зму . Величезне враження справила на нього книга ≪Св?тло Аз??≫ , присвячена буддизму . В?н читав також Коран , Старий ? Новий запов?ти християн .

П?вденна Африка [ ред. | ред. код ]

Одержавши 1891 року юридичну осв?ту у Велик?й Британ?? , Ганд? до 1893 року трудився адвокатською практикою в Бомбе? , де не здобув значних усп?х?в через те, що не був знайомий з традиц?йним ?нд?йським та мусульманським правом, а також через власну чесн?сть (юридична система Британсько? ?нд?? була тод? наскр?зь корумпованою) та сором'язлив?сть.

У 1893 роц? за запрошенням старшого брата пере?жджа? у п?вденноафриканську пров?нц?ю Наталь . У 1893 ? 1914 роках служив юрисконсультом гуджаратсько? торговельно? ф?рми в П?вденн?й Африц?. Тут Ганд? очолив боротьбу проти расово? дискрим?нац?? та утиску ?нд?йц?в, орган?зовував мирн? демонстрац?? , писав петиц?? до уряду. У 1894 роц? заснував ?нд?йський конгрес Наталю ? розпочав боротьбу за надання ?нд?йцям р?вних громадянських прав з п?вденноафриканськими б?лими. В результат? п?вденноафриканським ?нд?йцям удалося домогтися скасування деяких дискрим?нац?йних закон?в.

1904 року Ганд? полишив свою адвокатську практику, яка приносила чималий прибуток, купив ферму Фен?кс поблизу Дурбана , де й оселився разом ?з с?м'?ю та однодумцями. Його приваблювало скромне життя та занурення в рел?г?ю. В?н читав рел?г?йн? тексти, зав?в листування з Левом Толстим . Ця ферма стала прототипом ашрам?в (осередк?в), як? в?н згодом закладав по вс?й ?нд??.

У П?вденн?й Африц? Ганд? виробив тактику ненасильницького опору ( сатья?раги ). П?д час друго? англо-бурсько? ( 1899 ? 1902 ) та англо-зулусько? ( 1906 ) в?йн Ганд? створив сан?тарн? загони з-пом?ж ?нд?йц?в для допомоги британцям, хоча, за його власним визнанням, вважав за справедливу боротьбу бур?в ? зулус?в ; сво? д?? в?н розглядав як доказ лояльност? ?нд?йц?в до Британсько? ?мпер?? , що, на думку Ганд?, мало переконати британц?в надати Британськ?й ?нд?? право на самоврядування. Першою масовою кампан??ю сатьяграхи став знаменитий марш на Трансвааль , який в?дбувся 13 листопада 1913 року.

Уряд Наталю запропонував 1906 року запровадити обов'язкову ре?страц?ю вс?х ?нд?йц?в. Ганд? скликав масов? збори ?нд?йц?в у театр? ?мпер?ал у Йоганнесбурз? , як? р?зко виступили проти принизливо? ре?страц??. Тод? Ганд? вперше вда?ться до тактики ненасильницького опору. ?нд?йц? орган?зовано ? твердо в?дмовляються п?дкорятись закону. Переговори спершу не дали насл?дк?в, так само, як ? по?здка Ганд? до Велико? Британ??. Боротьба почина?ться м?тингом в Йоганнесбурз? 1 с?чня 1908 року, де ?нд?йц? демонстративно спалюють пов?стки на ре?страц?ю. На цьому м?тингу Ганд? було вперше заарештовано. Лише наприк?нц? наступного року було досягнуто компром?су ? ?нд?йцям дозволили ре?струватися добров?льно. Пот?м в?н неодноразово сид?в у тюрм? ? в Африц?, ? в Британськ?й ?нд??, а тим, хто хот?в стати його посл?довником, завжди ставив запитання: ≪Чи готов? ви до ув'язнення?≫

Боротьба за незалежн?сть ?нд?? [ ред. | ред. код ]

П?сля повернення на батьк?вщину ( с?чень 1915 року) Ганд? зблизився з парт??ю ?нд?йський нац?ональний конгрес ? незабаром став одним ?з л?дер?в нац?онально-визвольного руху ?нд??, ?дейним кер?вником Конгресу. П?сля Першо? св?тово? в?йни Ганд? та його посл?довники виступають на велелюдних м?тингах ?з закликами до боротьби проти британського панування. Цю боротьбу Ганд? обмежував винятково ненасильницькими формами, засуджуючи будь-яке насильство з боку революц?йного народу.

Така позиц?я Ганд? в?дпов?дала ?нтересам ?нд?йсько? буржуаз?? , ? парт?я ?нд?йський нац?ональний конгрес п?дтримала ?? повн?стю. У 1919 ? 1947 роках Нац?ональний конгрес п?д кер?вництвом Ганд? перетворився на масову нац?ональну орган?зац?ю, що мала п?дтримку народу. Залучення мас у нац?онально-визвольний рух ? великою заслугою Ганд? й джерелом його величезно? популярност?.

П?д час Друго? св?тово? в?йни Ганд? проголосив, що ?нд?я не може брати участ? у в?йн? за свободу в той час, коли сам?й ?нд?? у свобод? в?дмовлено. Тод? в?н розпочав кампан?ю ≪Quit India≫ (≪Полиш?ть ?нд?ю≫). Це призвело до насильства й масових арешт?в. Самого Ганд? заарештовано 9 серпня 1942 року й в?н пров?в п?д арештом два роки. За ц? два роки ?анд? пережив дв? важк? втрати: померла його дружина та в?дданий секретар Магадев Деса? .

У рамках боротьби за незалежн?сть Ганд? вда?ться до бойкоту британських товар?в (зокрема сукна), дба? про в?дродження традиц?йних ?нд?йських ремесел. Символом боротьби ста? традиц?йна ?нд?йська самопрядка (чаркха), до яко? повертаються б?льш?сть ?ндус?в. ?ндуси надають перевагу товарам власного виробництва, хоч вони г?ршо? якост?, н?ж британськ?. Внасл?док його д?й Велика Британ?я втрача? монопол?ю на с?ль , що фактично тримала в покор? ?нд?йц?в останн? 300 рок?в.

Ганд? був противник роз'?днання Британсько? ?нд?? за рел?г?йною ознакою на суверенн? ?ндуську та мусульманську держави. Саме тому, присвятивши життя боротьб? за сварадж, тобто самост?йн?сть батьк?вщини, в?н в?дмовився брати участь у церемон?? першого п?днесення прапора незалежно? ?нд?? в Дел? . Коли п?сля розд?лу кра?ни розпочалися масов? конфл?кти м?ж ?ндусами та мусульманами , 13 с?чня 1948 року Ганд? оголосив голодування до смерт? з вимогою припинити кровопролиття. В результат?, завдяки закликам та зусиллям л?дер?в обох рел?г?йних громад насильство вдалося вгамувати. Як один ?з крок?в на шляху до припинення ворожнеч? уряд ?нд?? дав гарант?? виплати Пакистану об?цяних при под?л? 550 млн руп?й , що викликало обурення в середовищ? радикально налаштованих ?ндус?в .

Вбивство [ ред. | ред. код ]

Перший замах на життя Магатми Ганд? в?дбувся 20 с?чня 1948 року, через два дн? п?сля того, як в?н припинив голодування. В?н звертався до в?рян з веранди свого будинку в Дел?, коли б?женець з Пенджабу на ?м'я Маданлал кинув у нього саморобну вибух?вку. Пристр?й роз?рвався за к?лька крок?в в?д Ганд?, але н?хто не постраждав. ?нд?йський уряд, стривожений цим ?нцидентом, наполягав на посиленн? особисто? охорони Ганд?, але в?н не хот?в нав?ть слухати. ≪Якщо мен? судилося загинути в?д кул? божев?льного, я зроблю це ?з посм?шкою≫. На той момент йому було 78 рок?в.

30 с?чня 1948 Ганд? прокинувся на св?танку ? взявся за роботу над проектом конституц??, який треба було представити конгресу. Весь день п?шов на обговорення з колегами майбутнього основного закону кра?ни. Настав час веч?рньо? молитви, ? в супровод? сво?? плем?нниц? в?н вийшов на галявину перед будинком.

Як завжди, з?бралася юрба, що бурхливо в?тала ≪батька нац??≫. Прихильники його вчення кинулися до свого кумира, намагаючись, за стародавн?м звича?м, доторкнутися до н?г Магатми. Скориставшись метушнею, Натхурам Годзе наблизився до ?анд? й трич? вистр?лив у нього. Перш? дв? кул? пройшли наскр?зь, третя застрягла в легенях поблизу серця. Магатма що помирав, п?дтримуваний з обох бок?в плем?нницями, прошепот?в: ≪О, Рама! О, Рама!≫ ( г?нд? ?? ! ??? ) (ц? слова написан? на мемор?ал?, спорудженому на м?сц? смертельного замаху). Пот?м показав жестом, що проща? вбивцю, п?сля чого помер на м?сц?. Це сталося о 17 годин? 17 хвилин.

Годзе не намагався т?кати та був заарештований на м?сц? злочину. Незабаром влада з'ясувала, що вбивця д?яв не сам. Була розкрита антиурядова змова. Перед судом постали дев'ять п?дозрюваних, в?с?м з яких були визнан? винними у вбивств?. Двох засудили до смертно? кари й пов?сили 15 листопада 1949 року. Решта змовник?в отримали тривал? терм?ни ув'язнення.

30 с?чня 2008, у 60-у р?чницю з дня загибел? Ганд?, частина його праху була розв?яна над морем на мис? Коморин , п?вденного краю п?вострова ?ндостан .

Погляди та впливи [ ред. | ред. код ]

Ганд? спов?дував ?нду?зм , одначе вважав за сп?льн? етичн? позиц?? ?нду?зму , ?сламу та християнства . В?н спов?дував аг?мсу : рел?г?йно-етичний принцип ненасильства, що ставить вимогу не завдавати болю та зла будь-яким живим ?стотам. ?ндуси в?рять, що у сво?му житт? людина ма? пройти 4 стад??. Одна з них ? брагмачар'я , життя учня, коли людина зам?сть марнувати час на земн? насолоди, ма? спрямувати сво? сили на осягнення духовних ?стин та виховання духовних ц?нностей. ?анд? розпочав брагмачар'ю на 36-му роц? життя. Основним принципом свого життя в?н уважав сатья , прихильн?сть правд?. Йому належить висл?в: ≪Правда;? це Бог≫ .

Пол?тичн? погляди Ганд? були близьк? до анарх?зму . Його пол?тичним ?деалом, що описано в прац? ≪Г?нд Сварадж≫, була демократична держава з м?н?мальними функц?ями центрального урядового апарату. Така держава складалася б ?з численних малих самоврядних громад, панчаят?в, що сконцентрували б основну пол?тичну владу. Центральна влада мала б бути над?леною переважно повноваженнями в галуз? безпеки. Ганд? виступав за де?ндустр?ал?зац?ю сусп?льства, повернення до переважно аграрно? економ?ки, що, на його думку, мало стати запорукою справжньо?, а не удавано?, демократ??. Жител? держави мали б бути р?вн? в пол?тичних та громадянських правах, зокрема незалежно в?д стат?, а кастовий под?л мав опинитися поза законом. Саме такою в?н мр?яв бачити ?нд?ю, одначе наполягав на мирному, безкровному шляху до свого пол?тичного ?деалу, як на його нев?дд?льн?й частин?.

Сво?м пол?тичним наступником Ганд? називав Джавагарлала Неру , майбутнього першого прем'?р-м?н?стра незалежно? ?нд?? , пол?тичн? погляди якого в?др?знялися в?д погляд?в самого ?анд? нахилом у б?к соц?ал?зму. Хоча на певних етапах симпат?? Ганд? були на боц? ?ншого, консервативн?шого д?яча ?нд?йського нац?онального конгресу на ?м'я Валлабха? Патель .

Ганд? ? Толстой [ ред. | ред. код ]

Ганд? познайомився з ф?лософ??ю Льва Толстого , коли прочитав його книги. У сво?й б?ограф?? в?н говорив про те, що коли вперше йому до рук потрапили книги письменника, його це наст?льки вразило, що вс? ?нш? книги здалися йому ≪н?кчемними в пор?внянн? з незалежн?стю думки, глибокою моральн?стю ? щир?стю Толстого≫. П?зн?ше в?н говорив: ≪Тро? сучасник?в сильно на мене вплинули: Райчандбай сво?м безпосередн?м сп?лкуванням з? мною, Толстой сво?ю книгою ?Царство Боже всередин? вас“ ? Реск?н сво?ю книгою ?Б?ля останньо? меж?“≫. В одному з лист?в Толстой у 1910 писав Ганд?: ≪…ваша д?яльн?сть у Трансваал?, як нам зда?ться на к?нц? св?ту, ? справа найцентральн?ша, найважлив?ша з ус?х справ, як? робляться тепер у св?т?, ? участь у як?й неминуче в?зьмуть не т?льки народи християнського, але всього св?ту≫. ^[14]

Вшанування та значення [ ред. | ред. код ]

Пол?тичну ф?лософ?ю Могандаса Ганд? не забуто п?сля його траг?чно? смерт?. Його прям? посл?довники розвивали в ?нд?? пол?тичне вчення ≪?андизм≫, також життя та погляди Ганд? стали натхненними для визвольного руху чорношк?рих американц?в , боротьби Африканського нац?онального конгресу проти апарте?ду в П?вденн?й Африц? та демократичних революц?й у ?вроп?.

Великий вплив мали ?де? Ганд? на св?тогляд борця за права людини Март?на Лютера К?нга , сп?вачки Джоан Баез , норвезького вченого Югана Гальтуна , що заснував так? галуз? наукових досл?джень, як конфл?ктолог?я та вивчення миру.

Видатний ?нд?йський письменник, лауреат Нобел?всько? прем?? Раб?ндранатх Тхакур назвав Ганд? ≪Магатмою≫, що означа? ≪Велика душа≫ ( г?нд? ???????, m?hatma ; з санскриту , mah?tm?  ? велика душа). П?д цим ?м'ям в?н ? ув?йшов до св?тово? ?стор??. Але сам Ганд? цього пафосного ?мен? не любив ? не хот?в, щоб його так називали.

Альберт Ейнштейн висловився про Могандаса Ганд?:

≪Моральний вплив, який справив Ганд? на мислячих людей, ? набагато сильн?шим, н?ж зда?ться можливим у наш час ?з його надлишком насильства ? грубо? сили. Ми вдячн? дол?, що подарувала нам такого блискучого сучасника, що ? дороговказом для наступних покол?нь... Можливо, наступн? покол?ння просто не пов?рять, що така людина з? звичайно? плот? та кров? ходила по ц?й гр?шн?й земл?≫.

Загалом Ганд? дванадцять раз?в висували на Нобел?вську прем?ю миру ^[15] , останнього разу незадовго до смерт? в 1948 роц?. Оск?льки прем?ю не присуджують посмертно, Нобел?вський ком?тет вир?шив не присуджувати того року жодно? прем??.

2 жовтня  ? у день народження Могандаса Ганд? ? за резолюц??ю Генерально? Асамблей ООН в?д 15 червня 2007 в?дзнача?ться М?жнародний день ненасильства . В ?нд?? Ганд? вважа?ться нац?ональним геро?м, другого жовтня в?дзнача?ться нац?ональне свято ?анд?-Джаянт? . Так само пам'ятним днем у ?нд?? ? 30 с?чня  ? день смерт? Ганд?. З ?м'ям Ганд? пов'язане щор?чне святкування Дня Незалежност? 15 серпня .

У Дел? , на м?сц? кремац?? Могандаса Ганд? у 1948 роц? встановлений мемор?ал п?д назвою Радж-?гат .

У Нью-Дел? д?? музей Ганд?, що назива?ться ≪Ганд? Смр?т?≫.

З 1995 року ?нд?йським урядом заснована М?жнародна прем?я миру ?мен? Ганд?.

Ще 1924 року французький письменник Ромен Роллан присвятив Ганд? однойменну книгу ≪Магатма Ганд?≫.

1980 року Ф?л?п ?лас написав присвячену Ганд? оперу Сатьяграха .

Б?ограф?? Ганд? присвячено к?ноф?льм 1982 року ?анд? режисера Р?чарда Аттенборо . Проте на думку Салмана Рушд? цей ф?льм ? не?сторичним способом творення святих за зах?дним зразком. На думку Рушд?, перетворюючи Ганд? на м?ф, випускають з уваги справжню людину.

У 2007 роц? знятий ф?льм ≪Ганд?, м?й батьку≫ про складн? стосунки Ганд? з сином Хар?ла?м .

Ув?ков?чнення пам'ят? [ ред. | ред. код ]

• Радж-?гат
• Ганд? Смр?т?
• Мемор?ал Магатм? Ганд?. У рамках святкування дня незалежност? ?нд?? , в 1997 роц? було прийнято р?шення про створення мемор?алу Магатм? Ганд? в США . ^[16]
• Пам'ятники ? мемор?али, присвячен? Магатм? Ганд?, ? у багатьох м?стах св?ту: Ки?в ^[17] , Нью-Йорк , Сан-Франциско , П?термар?цбург , Москва , Гонолулу , Лондон , Алмати , Душанбе та ?н. Ц?каво, що майже вс? скульптури зображають Ганд? в похилому в?ц?, який ?де босий та спира?ться на костур . Цей образ част?ш за все асоц?ю?ться з? знаменитим ?ндусом.
• На честь М. Ганд? випущено поштов? марки багатьох держав св?ту.

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

• У ≪Золотому телят?≫ ?льфа ? Петрова ? фраза, що стала крилатою: ≪Ганд? при?хав у Данд?≫ (згадка про так званий соляний пох?д Ганд?)
• У пов?ст? ≪? не залишилося н?кого≫ Ер?ка-Френка Рассела ? згадка про якогось Ганд?, творця системи громадянсько? непокори на Терре.
• Сер В?нстон Черчилль називав Ганд? ≪нап?вголим фак?ром≫ , а британц?, в опитуванн? Б?-б?-с? 2000 року визнали Магатму ≪людиною тисячол?ття≫.
• Могандас Ганд? входить в 10-ку найосв?чен?ших постатей св?тово? ?стор?? за даними каталогу Б?бл?отеки конгресу США .
• За п'ять м?сяц?в до смерт? ?анд? ?нд?я мирним шляхом домоглася нац?онально? незалежност?. Роботу 78-р?чного Ганд? було завершено, ? в?н розум?в, що час його смерт? наближа?ться. ≪Ава, принеси мен? вс? важлив? папери, ? сказав в?н онуц? вранц? траг?чного дня. ? Я маю в?дзначити сьогодн?. Завтрашн?й день може н?коли не настати≫. У багатьох м?сцях сво?х статей ? промов Ганд? робив натяки, що св?дчили про те, що в?н передчував св?й к?нець.
• Могандас Ганд? написав два листи Адольфу Г?тлеру , в яких в?дмовляв його в?д розв'язання Друго? св?тово? в?йни . Ц? листи часто тлумачать хибно, оск?льки Ганд? починав ?х з? звернення ≪Дорогий друже≫ ? ≪М?й друже≫. ^[18] .
• Укр. переклад лист?в: [1] [ Арх?вовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine .] , [2] [ Арх?вовано 6 серпня 2014 у Wayback Machine .]

Мудр? висловлювання [ ред. | ред. код ]

1. Спочатку вони тебе не пом?чають, пот?м см?ються над тобою, пот?м борються з тобою. А пот?м ти перемага?ш.
2. Коли б у мене не було почуття гумору, я б давно наклав на себе руки.
3. Принцип ≪око за око≫ зробить весь св?т сл?пим.
4. Св?т достатньо великий, щоб задовольнити потреби будь-яко? людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жад?бн?сть.
5. Якщо ти хочеш зм?ни у майбутньому ? стань ц??ю зм?ною у сьогоденн?.
6. Слабкий н?коли не проща?. Прощати ? властив?сть сильного.
7. Найкращий спос?б знайти себе ? це розчинитися в служ?нн? ?ншим.
8. Що б ти не зробив в житт? ? це буде замало. Але дуже важливо, щоб ти це зробив.
9. Свобода н?чого не варта, якщо вона не м?стить у соб? свободу помилятися.
10. Я знаю т?льки одного тирана, ? це тихий голос сов?ст?.
11. Про велич нац?? ? ?? моральний прогрес можна судити по тому, як вона поводиться з тваринами.
12. Це завжди було незрозум?лим для мене: як люди можуть поважати себе, принижуючи таких самих, як вони.
13. Маленьке т?ло, обумовлене духом ? натхненне непогасною в?рою у свою м?с?ю, може зм?нювати х?д ?стор??.
14. Любов н?коли не вимага? ? вона завжди да?. Любов завжди стражда? ? н?коли не висловлю? протесту, н?коли не мстить за себе.
15. Знайди мету ? ресурси знайдуться.
16. ?диний спос?б жити ? це давати жити ?ншим.
17. Я розраховую т?льки на хороше в людях. Я сам не без гр?ха, ? тому я не вважаю себе в прав? загострювати увагу на помилках ?нших.
18. Це не дуже мудро бути упевненим у власн?й мудрост?. Необх?дно пам'ятати про те, що найсильн?ший може проявити слабк?сть, а мудрий може припуститися помилки.
19. Справи сов?ст? не вир?шуються б?льш?стю голос?в.
20. Долайте ненависть любов'ю, неправду ? правдою, насильство ? терп?нням.
21. Те, що можливе для одного, можливе для вс?х.
22. Без мо?? згоди н?хто не може мен? зашкодити.
23. Бог ? любов ? це ?дина ?стина, яку я ц?лком визнаю. Любов дор?вню? Богов?.
24. Яка р?зниця для мертвих, сир?т ? бездомних, в ?м'я чого творяться свав?лля ? руйнування ? в ?м'я тотал?таризму або в ?м'я священно? демократ?? ? л?берал?зму?
25. Мо? переконання таке, що н?яка людина не втрача? свободу ?накше як через свою власну слабк?сть.
26. Людина ? це продукт сво?х власних думок. Про що вона дума?, тим вона ? ста?.
27. ≪Н?≫, сказане з глибокою переконан?стю, краще, н?ж ≪так≫, сказане т?льки для того, щоб обрадувати або, г?рше за те, щоб уникнути проблем.
28. Сила ? у в?дсутност? страху, а не у к?лькост? м'яз?в на нашому т?л?.
29. ?стинна краса поляга? все-таки у чистот? серця.
30. Якщо бажа?ш, щоб св?т зм?нився, ? сам стань ц??ю зм?ною.

Твори [ ред. | ред. код ]

Онлайн [ ред. | ред. код ]

• М.-К.?анд?. Моя в?ра в ненасильство [ Арх?вовано 1 березня 2014 у Wayback Machine .]  ? укр. переклад.
• Махатма Ганд?. Сатьяграха у П?вденн?й Африц? [ Арх?вовано 2 березня 2016 у Wayback Machine .]

Повне з?брання твор?в [ ред. | ред. код ]

Найповн?ше видання твор?в ?анд? було видане в ?нд?? п?д ег?дою М?н?стерства ?нформац?? та рад?омовлення, видання становить 100 том?в.

• The Collected Works of Mahatma Gandhi , Ministry of Information and Broadcasting, Government of India, 100 v., New Delhi 1958?1994. ISBN 978-81-230-0239-2 . (англ.)

?нш? видання [ ред. | ред. код ]

• Dalton, Dennis, ed. (1996). Mahatma Gandhi: selected political writings. Hackett Publishing. ISBN 978-0-87220-330-3 . Retrieved 8 February 2012. (англ.)
• Duncan, Ronald, ed. (2011). Selected Writings of Mahatma Gandhi. Literary Licensing, LLC. ISBN 978-1-258-00907-6 . Free online access. Retrieved 10 February 2012. (англ.)
• Fischer, Louis, ed. (2012). The Essential Gandhi: An Anthology of His Writings on His Life, Work, and Ideas. Random House Digital, Inc.. ISBN 978-0-307-81620-7 . (англ.)
• Gandhi, Mohandas Karamchand (1940). An Autobiography or The Story of My Experiments With Truth (2 ed.). Ahmedabad: Navajivan Publishing House. ISBN 0-8070-5909-9 . (англ.) Текст ? на стор?нц? Wikisource.
• Jack, Homer A., ed. (1994). The Gandhi reader: a source book of his life and writings. Grove Press. ISBN 978-0-8021-3161-4 . (англ.)
• М. К. Ганди. ≪Моя Вера≫ изд. ≪Йога Экс-прес≫, авг.2009, 256 с. (рос.) ISBN 978-5-903084-22-7
• Махатма Ганди: Избранные труды, ≪Педагогика в Индии≫, изд. дом Амонашвили, 1998, ISBN 5-89147-019-5 (рос.)

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Ганд? Мохандас Карамчанд // Укра?нська радянська енциклопед?я  : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан  ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. ? 2-ге вид. ? К . : Головна редакц?я УРЕ , 1974?1985.
• Ганд?, Могандас // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
• Е. Щербенко . ?анд? Махатма // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? с.170 ISBN 978-966-611-818-2 .
• Bondurant, Joan Valerie (1971). Conquest of violence: the Gandhian philosophy of conflict. University of California Press. GGKEY: NDWFBERN9B5. Retrieved 7 February 2012. (англ.)
• Brown, Judith M. (23 October 1991). Gandhi: Prisoner of Hope. Yale University Press. ISBN 978-0-300-05125-4 . (англ.)
• Brown, Judith M.; Parel, Anthony. The Cambridge Companion to Gandhi. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-13345-6 . (англ.)
• Gandhi, Rajmohan (2006). Gandhi: the man, his people, and the empire. University of California Press. ISBN 978-0-520-25570-8 . (англ.)
• Ruhe, Peter (2004). Gandhi. Phaidon. ISBN 978-0-7148-4459-6 . (англ.)
• Sharp, Gene (1979). Gandhi as a political strategist: with essays on ethics and politics. P. Sargent Publishers. ISBN 978-0-87558-090-6 . (англ.)
• Sofri, Gianni (1999). Gandhi and India: a century in focus. Windrush Press. ISBN 978-1-900624-12-1 (англ.)
• Wolpert, Stanley (2002). Gandhi's Passion: The Life and Legacy of Mahatma Gandhi. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-992392-2 (англ.)
• Гальтунг, Юган. Пол?тична етика Ганд? / Ю. Гальтунг, А. Несс; пер. з норв. Н. ?ваничук. ? Л. : М?с?онер, 2001. ? 280 с. ? Б?бл?огр.: с. 272?274.
• Леся Воронина про Брюса Л?, Махатму ?анд?, Жорж Санд, Фридер?ка Шопена, ?вана Миколайчука / Леся Воронина; художник Наталка Клочкова. ? Ки?в : Гран?-Т , 2010. ? 125 с. : ?л. ? ( Життя видатних д?тей ). ? 2000 прим?рник?в. ? ISBN 978-966-465-301-2
• Гальтунг Ю., Несс А. Пол?тична етика Ганд? / Пер. з норвеж. ? Льв?в: М?с?онер, 2001. ? 279 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Ганд? [ Арх?вовано 31 липня 2016 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 1998?2004. ? ISBN 966-749-200-1 .
• ?анд? Мо?андас Каранчан [ Арх?вовано 14 червня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1958. ? Т. 1, кн. II : Л?тери В ? ? . ? С. 291-292. ? 1000 екз.
• ?анд? Могандас Карамчанд // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Gandhi Smriti ? ?нд?йський урядовий сайт
• Mani Bhavan Gandhi Sangrahalaya Gandhi Museum & Library ? музей ? б?бл?отека [ Арх?вовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine .]
• Gandhi Research Foundation ? One-Stop info on Gandhi ? фундац?я досл?дження спадщини Ганд? [ Арх?вовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine .]

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Apple Music · Genius · Last.fm · Liber Liber Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво AllMusic · Comic Vine · ?SFD · Discogs · Discogs · Filmportal.de · Internet Movie Database · iTunes · LyricsTranslate · MusicBrainz · The Movie Database · Tabakalera · The Trading Card Database · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Бриджменська б?бл?отека мистецтв · Музей В?ктор?? та Альберта · Музей Ново? Зеланд?? Te Papa Tongarewa · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Genealogics.org · GeneaStar · Geni.com · Родов?д · Родов?д · Roglo · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Aozora Bunko · Babelio · BiblioNet · Bibliotheque interuniversitaire de Sante · Goodreads · Goodreads · Hoopla · Index Theologicus · LibraryThing · LibriVox · Online Books Page · Open Library · Open Library · openMLOL.it · openMLOL.it · Perlentaucher · Rekhta.org · Rupa & Co. · The Unz Review · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Про?кт Гутенберг · Про?кт Рунеберг Наука Internet Philosophy Ontology project Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · SNAC · Арх?в ?льського ун?верситету · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Wolfram Language · Google Новини · Japan Search · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (12-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · NicoNicoPedia · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Британський музей · Загальний каталог Diamond · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · Google Doodle · KBpedia · Munzinger IBA · NNDB · Open Plaques · SNAC · SNAC · UK Parliament thesaurus · WordNet · NobelPrize.org · Англ?йська В?к?д?я · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online Нормативний контроль Autoritats UB :  a1248656 · BanQ :  0000021706 · BAV :  ADV10274916 · BIBSYS :  90687101 · BLBNB :  000602192 · BNB :  GandhiMahatma1869-1948 · BNC :  a10089597 · BNCHL :  000010686 · BNE :  XX1150077 · BNF :  11904030r · BNMM :  000032619 · CALIS :  n2004372449 · CANTIC :  981058512691606706 · CCAB :  000038326 · CiNii :  DA00595167 · CONOR.BG :  3661669 · CONOR.SI :  8239459 · CONOR.SR :  2780263 · CUT :  99133 · DBC :  87097968338832 · EGAXA :  vtls000831692 · ERRR :  a11144488 ,  a11481493 · FAST :  33822 · Freebase :  /m/04xfb · GND :  118639145 · GR-AtACA :  52261 · GTAA :  100797 · ICCU :  CFIV004313 · ISNI :  0000000121386043 · J9U :  987007261688705171 · KANTO :  000042518 · KRNLK :  KAC199609638 · LCCN :  n79041626 · LIBRIS :  42gknt6n1m6s83l · LIH :  LNB:V*39003;=BB · LNB :  000008100 · LNL :  28610 · MAK :  9810675952005606 · N6I :  vtls000051034 · NCF :  ncf10079973 · NDL :  00440485 · NKC :  jn20000601721 · NLA :  829877 · NLC : 000144994 · NLG :  152363 ,  75266 · NLI :  000051014 · NLP : a0000001178906 · NLW :  gandhi-mahatma-1869-1948 · NSK :  000033749 · NTA :  068712030 ,  352073632 · NUKAT :  n95200252 · PTBNP :  29946 · PUSC :  30257 · PUST :  40045 · RERO :  02-A003277799 · RILM :  1097 · RRL :  161120 · SELIBR :  275000 · SHARE :  161878 ,  627256 · SKMASNL :  vtls012765653 · SUDOC :  026880504 · UIY :  000101843 · URBS :  301783 · VcBA :  495/79916 · VIAF :  71391324 · РНБ :  77108557 ,  777162