|box_width=
| Карл Ясперс
|
|---|
|
н?м.
Karl Theodor Jaspers
|
|
Зах?дна ф?лософ?я
|
 |
| Народження
|
23 лютого
1883
(
1883-02-23
)
Ольденбург
,
Н?меччина
|
|---|
| Смерть
|
26 лютого
1969
(
1969-02-26
)
(86 рок?в)
Базель
,
Швейцар?я
|
|---|
| Поховання
|
Цвинтар у Гьорнл?
d
|
|---|
| Громадянство
(
п?дданство
)
|
Н?меччина
[1]
Швейцар?я
|
|---|
| Знання мов
|
н?мецька
[2]
[3]
|
|---|
| ?м'я при народженн?
|
н?м.
Karl Theodor Jaspers
|
|---|
| Д?яльн?сть
|
псих?атр
,
л?кар
,
богослов
,
викладач ун?верситету
,
письменник
,
психолог
|
|---|
| Викладав
|
Гайдельберзький ун?верситет Рупрехта-Карла
|
|---|
| Член
|
Гайдельберзька академ?я наук
(
1948
)
,
Американська академ?я мистецтв ? наук
?
Гайдельберзька академ?я наук
|
|---|
| Науковий ступ?нь
|
доктор ф?лософ??
|
|---|
| Основн? ?нтереси
|
псих?атр?я
,
теолог?я
,
ф?лософ?я ?стор??
|
|---|
| Значн?
?де?
|
Осьова доба
,
екзистенц?ал?зм
,
дазайн
|
|---|
| Вплинув
|
Гайде??ер
,
Сартр
,
Альбер Камю
,
Поль Р?кер
,
В?льям Ерл
,
?адамер
,
Ганна Арендт
|
|---|
| Alma mater
|
Гайдельберзький ун?верситет Рупрехта-Карла
|
|---|
| Зазнав впливу
|
Сп?ноза
,
Кант
,
Гегель
,
Шелл?нг
,
Вебер
,
К'?ркегор
,
Н?цше
|
|---|
| Вчител?
|
Франц Н?ссль
|
|---|
| В?дом? студенти
|
Ганна Арендт
?
Hermine Speier
d
|
|---|
| Визначний тв?р
|
Осьовий час
|
|---|
| ?сторичний пер?од
|
Ф?лософ?я XX стол?ття
|
|---|
| Брати, сестри
|
Erna Margarete Dugend
d
|
|---|
| У шлюб? з
|
Gertrud Jaspers
d
[4]
|
|---|
| Нагороди
|
|
|---|
|
|
|
Карл Ясперс
у
В?к?сховищ?
|
Висловлювання
у
В?к?цитатах
|
У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем
Ясперс
.
Карл Теодо?р Я?сперс
(
н?м.
Karl Theodor Jaspers
;
23 лютого
1883
,
Ольденбург
?
26 лютого
1969
) ? н?мецький
ф?лософ
?
псих?атр
, один з творц?в
екзистенц?ал?зму
,
доктор медицини
(1909), доктор психолог?? (1913), професор психолог?? (з 1916) та ф?лософ?? (з 1922)
Гайдельберзького
(1916?1937, 1945?1948) ?
Базельського ун?верситет?в
(1948?1961). (У 1937 був вигнаний з ун?верситету як антинацист). Член
Гайдельберзько? академ?? наук
.
Профес?йну д?яльн?сть Ясперс почав псих?атром, що певною м?рою визначило трактування ним основних ф?лософських питань. У роботах ≪Загальна психопатолог?я≫ (1913)
[1]
[
недоступне посилання з кв?тня 2019
]
? ≪Психолог?я св?тогляд?в≫ (1919) Ясперс провадив ?дею, зг?дно з якою психопатолог?чн? явища, як правило, в?дображують не ст?льки процес розпаду людсько? особистост?, ск?льки ?нтенсивн? пошуки людиною власно? ?ндив?дуальност?.
П?сля 1915 Ясперс в?д?йшов в?д активних досл?джень в галуз? псих?атр??, присвятивши ряд роб?т проблематиц? патограф??, тобто психопатолог?чному анал?зов? еволюц?? видатних особистостей:
Август Стр?ндберг
,
Ван Гог
,
Сведенборг
,
Гельдерл?н
,
Н?цше
й ?н. Розглядаючи суть цих пошук?в як ядро справжньо? ф?лософсько? рефлекс??, Ясперс стверджував, що будь-яка рац?онал?стично вибудована
картина св?ту
? не що ?нше, як алегорична ?нтелектуальна ?нтерпретац?я прихованих щиросердечних прагнень творчо мислячого
?ндив?да
.
Буття
в цих умовах виявля?ться ≪зашифрованим≫ ? припуска? обов'язкове тлумачення. Завдання ф?лософ?? за Ясперсом ? розкрити ту обставину, що в основ? вс?х
?постасей
св?домо? д?яльност? людей лежить неусв?домлювана
творч?сть
≪екзистенц??≫ (буття особливого плану, людсько? самост?, зовн?шньо? до предметного св?ту). Джерело вищо? мудрост? ? нерозумне, що пану? у св?т? (≪Розум ? екзистенц?я≫, 1935).
Граничн? ситуац??
[
ред.
|
ред. код
]
Розвиваючи сво? уявлення про ≪граничн? ситуац??≫, Ясперс прийшов до висновку про те, що споконв?чний смисл ?
пафос
буття розкриваються людин? лише в моменти цих кардинальн?йших, житт?сп?вм?рних потряс?нь (м?ркування про смерть, хворобу тощо). Людина пост?йно пережива? у сво?й
душ?
певн? обставини, але ?нод? вони гранично емоц?йно сполучаються з крайн?ми потряс?ннями ? людина усв?домить роль випадку у сво?му житт?, а також те, наск?льки ?? життя не належало ?й сам?й, будучи невласним. Це ? ? ≪гранична ситуац?я випадку≫. За Ясперсом, нав?ть ≪смерть як об'?ктивний факт емп?ричного буття ще не ? граничною ситуац??ю≫: важливий факт усв?домлення тако? можливост?, факт в?дчуття крихкост?, к?нцевост? ?снування ?ндив?д?в. Саме в ц? моменти зд?йсню?ться ≪катастрофа шифру≫: людина ел?м?ну? ?з системи власного св?тосприймання баласт повсякденних тривог (≪наявне буття-в-св?т?≫), а також сукупн?сть так званих ?деальних ?нтерес?в укуп? з науковими й б?лянауковими уявленнями про д?йсн?сть (≪трансцендентальне буття-в-соб?≫). Для людини актуал?зуються св?т його ?нтимного початку (в?дбува?ться ≪осяяння екзистенц??≫) ? його щире переживання
Бога
(трансцендентного) (≪Ф?лософ?я≫: т. 1 ? ≪Ф?лософська ор??нтац?я у св?т?≫, т. 2 ? ≪Прояснення екзистенц??≫, т. 3 ? ≪Метаф?зика≫, 1931?1932).
≪Людина як ц?ле не об'?ктивована. Оск?льки вона об'?ктивована, вона ?
предмет
… але й як такий вона н?коли не ? нею собою. Стосовно не? як
об'?кта
можна д?яти за допомогою зовн?шн?х розумових установлень зг?дно з правилами й досв?дом. Стосовно не? само?, тобто як можливо? екзистенц??, я можу д?яти т?льки в ?сторичн?й конкретност?, у як?й уже н?хто не ? ?випадок“, але в як?й зд?йсню?ться
доля
. Тепер уже не можна б?льше сплутати об'?ктивно-предметне в людин?… з нею самою як екзистенц??ю, що в?дкрива?ться в комун?кац??…≫.
Екзистенц?я
(справжн? або власне ?снування людини, не обумовлюване н?чим зовн?шн?м, лише власною його ?ндив?дуальн?стю), за Ясперсом, не знаходиться в границях предметного св?ту, тому що вона ?
воля
: ≪або людина як предмет досл?дження ? або людина як воля≫. Оск?льки людина осяга? себе, виходячи з вол?, вона у такий спос?б осяга? власну
трансценденц?ю
, що зника? явищем яко? саме в?н ? виявля?ться у сво?й вол?.
?менуючи власну ф?лософську д?яльн?сть ≪ф?лософствуванням≫, Ясперс наголошував на важливост? коректно? постановки питань ? б?льш, н?ж на змушений пошук в?дпов?дей. Ф?лософ?я в Ясперса принципово не може виступати як
наука
, обмежена рамками жорстко заданих
предмета
?
методу
.
Ф?лософ?я
лише засв?дчу? нас в ?снуванн? буття, а
метаф?зика
зводима до в?дшукання людиною сенсу буття. Членування буття, за схемою Ясперса, сполучене з аналог?чною будовою його ≪ф?лософствування≫. ≪Буття-в-св?т?≫, предметне буття, ≪?снування≫ ? речовий р?вень буття. Ф?лософствування, сполучене з ним, ? ≪ор??нтац??-в-св?т?≫. (Поверхневий шар п?знавання людини розгляд його життя у св?т?; св?т ? причетн?сть до нього людини суть те, що може бути заф?ксоване емп?рично ? рац?онально за допомогою зусиль науки). В умовах ≪прикордонних ситуац?й≫, безмотивно? незадоволеност? наявним ?снуванням може проявитися (≪опром?нитися≫, ≪висв?тлитися≫) ≪екзистенц?я≫. Ф?лософствування про не? не об'?ктивовано по сут? сво?й, воно примушено вт?люватися в словах, будучи ор??нтоване на збагнення того, що приховано за словами.
Мислення
, що ф?лософству?, у Ясперса здатне принести т?льки
задоволення
, прагнучи проникнути за обр?й явищ, наукова ж думка рац?онал?стично осяга? явища, продукуючи
≪знання≫
. При цьому, стверджував Ясперс, ≪…ф?лософська
в?ра
, в?ра мислячо? людини завжди в?др?зня?ться тим, що вона ?сну? т?льки в союз? з? знанням. Вона хоче знати те, що п?знавано, ? зрозум?ти саме себе≫. ≪Ф?лософська в?ра≫, за Ясперсом, ? продукт м?ркувань, а не
одкровення
; здатн?сть ф?лософствування властива будь-як?й людин? ? ма? на мет? досягнення ?стинно? ≪комун?кац??≫, тобто реально? можливост? бути почутим ? висловитися самому (у процес? ?нтимного й особистого сп?лкування ≪в≫ ? ≪?з приводу≫ ?стини).
Сп?лкування
людей ?
атрибут
буття людини. ≪Пор?вняння людини з тваринами вказу? на комун?кац?ю як ун?версальну умову людського буття. Вона наст?льки становить його всеохопну сутн?сть, що усе, що ? людиною ? що ? для людини.., знаходиться через комун?кац?ю≫.
Екзистенц?я
, на думку Ясперса, ≪? лише ост?льки, оск?льки сп?вв?дносить себе з ?ншою екзистенци?ю ? з трансценденц??ю≫. (Таким чином, суще зустр?ча? лодина трьома способами: св?т, екзистенц?я ? трансценденц?я, що, сво?ю чергою, в?дображають ?снування трьох р?вн?в збагнення людини, усе б?льш ? б?льш глибоких). Акт комун?кац?? явля? собою зд?йснену сп?вв?днесен?сть одн??? екзистенц?? з ?ншою, акт ф?лософсько? в?ри ? сп?вв?днесен?сть екзистенц?? з трансценденц??ю. Остання в Ясперса ? к?нцева межа будь-якого буття ? мислення, вона наст?льки ж невблаганно ?сну?, як ? не може бути побачена, перебуваючи неп?знаною. Трансценденц?я суть щось, що лежить за кра?м людського ?снування ? св?ту ? нада? ?м сенс ? ц?нн?сть:
природа
,
м?фолог?я
,
поез?я
,
ф?лософ?я
? шифри трансценденц??, через як? вона ≪висловлю? себе≫. Будучи протипоставленим трансценденц??, мислення трансформу?ться в метаф?зику. За Ясперсом, ≪метаф?зика доносить до нас навколишн? трансценденц??. Метаф?зику ми розум??мо як ?тайнопис“. Ми чу?мо ув'язнену в шифр? д?йсн?сть з д?йсност? нашого ?снування.., а не просто з розуму, що тут жодною м?рою не сприя? розкриттю смислу≫. Не може бути н?
знак?в
, н?
символ?в
трансценденц??: знак доступний безпосередньо, а трансценденц?я ? н?; те, що символ?зу?ться, перебува? лише в символ?, трансценденц?я ж ? потойб?чна. Можуть бути натяки, вказ?вки на трансценденц?ю ? шифри, що при цьому до познача?мому ними однозначно не прив'язан?. Шлях до трансценденц?? ? для кожного, але в обов'язковому порядку в?н неповторний ? ун?кальний. Зг?дно з Ясперсом, ≪неск?нченна багатозначн?сть ус?х шифр?в, що допуска? неск?нченну безл?ч тлумачень, виявля? себе в тимчасовому ?снуванн? як ?хня сутн?сть. Тлумачення шифр?в через ?нш? шифри, наочно даних ? через спекулятивн?, д?йсних ? через створен?, неск?нченно, як та середовище, у як?й екзистенц?я хот?ла б намацати свою трансценденц?ю ? попередньо створити соб? можливост?. Система шифр?в неможлива, тому що в не? вони входили б т?льки в ?хн?й к?нц?вц?, а не як нос?? трансценденц??. Неск?нченна можлив?сть тлумачення виключа? систему можливих шифр?в. Система може сама бути шифром, але н?коли не може осмислено охоплювати, як проект, справжн? шифри≫. За Ясперсом, для абсолютно? вол?, що стверджу? власну ун?кальн?сть ? неповторн?сть екзистенц??, ця посилка (будь-який шифр трансценденц?? у вигляд? твору мистецтва або ф?лософсько? концепц??, що можуть бути витлумаченими принципово будь-яким образом) абсолютно необх?дна. Екзистивна людина знаходить самобутн? ≪я≫ саме в непозбутному прав? на абсолютно в?льне тлумачення ? прочитання ?ншого й ?нших.
Як же можна упевнитися в тому, що обрана людиною верс?я тлумачення шифру трансценденц?? д?йсно веде до не? екзистенц?ю? Трансценденц?я в Ясперса може бути позначена як
Бог
, про якого припустимо знати лише те, що в?н ?. Критер??м зустр?ч? з Ним виступа? момент ≪он?м?ння≫ або ≪мовчання≫: ≪?нтерпретац?я знаходить свою границю там, де к?нча?ться мова. Вона в?дбува?ться в мовчанн?. Але ця границя сама ?сну? т?льки завдяки
мов?
. У процес? мовного пов?домлення мовчання ста? сво?р?дним способом сказати про щось. Це мовчання ? не умовчування про щось, що я знаю ? про що м?г би сказати. Це, скор?ше, мовчання перед тим, хто мислить разом з тобою, мовчання перед самим собою ? мовчання перед трансценденц??ю, виконане на меж? того, що може бути сказане. Це мовчання ? не н?мота без'язикост?, що н?чого не говорить, а отже, ? не мовчить. Така справа ?з шифрами. Ми чу?мо ?х немов би з р?зних к?л, що розташовуються навколо трансценденц??. Або ми зверта?мося до не? через ?хн? посередництво. Але шифри н?коли не ? те, що ми шука?мо в них, або почува?мо в них, або п?зна?мо в них. Тому ми прагнемо вийти дал?, за них, у глибину або вгору, туди, де к?нча?ться всяка мова шифр?в ? де в?дбува?ться дотик до трансценденц?? ? у знанн? про незнання, тобто в цьому сповненому мовчанн?≫.
≪Н?мота≫, ≪мовчання≫, ≪невимовн?сть у слов?≫, ? на думку Ясперса, ? ?дино мислим? вирази почуття, що познача?ться словосполученням ≪Бог ?≫. Мислити ж трансценденц?ю можливо, за Ясперсом, лише ≪вмислюючи≫ ?? в сферу предметного. Саме м?ра ? ступ?нь комун?кативност?, зг?дно з Ясперсом, ? виступа? як критер?й досконалост? т??? чи т??? ?ншо? ф?лософсько? системи. Людина в?др?зня?ться в?д ?ншого сущого у вс?х його проявах саме схильн?стю до комун?кац??, за допомогою не? в?н знаходить свою ≪сам?сть≫, тобто справжнього самого себе в соб?.
Ясперс вид?ляв три р?вн? соц?альност?, три способи самоорган?зац?? соц?уму: орган?зац?я на фундамент? приватного ?нтересу ?зольованого ?ндив?да; орган?зац?я формально-правового порядку, де кожний розгляда?ться лише в т?м вим?р?, у якому в?н дор?вню? всякому ?ншому; орган?чна ц?л?сн?сть значно? сукупност? людей на нац?онально-фарбован?й або духовн?й основ?. Тим самим ф?лософ?я пропону? ор??нтири повед?нки людини у св?т? з метою наближення його до стану ≪безумовного буття≫, ?манентного св?домост? як так?й. Досягнення цього (≪усв?домлення буття≫, ≪висв?тлення любов?≫, ≪завершення спокою≫) ? ? мета ф?лософствування, спрямованого на внутр?шню д?ю, а не на зм?ну св?ту.
Ф?лософствування в Ясперса гранично етично навантажено (як базов? поняття виступають ≪воля до комун?кац??≫, ≪воля≫, ≪в?рн?сть≫ тощо). Ясперс в?дкида? гносеолого-методолог?чн? шукання в структур? традиц?йно? ф?лософсько? творчост?. ≪Людина≫ ? ≪?стор?я≫ ? виступили в рол? основних вим?р?в буття людей. (≪Смисл ? призначення ?стор??≫, 1949). ≪Ситуац?я≫ у Ясперса ? ключове поняття для ?мпл?кац?? екзистенц??: ун?кальна ? не в?дтворена сукупн?сть под?й у кожний окремо узятий момент реального ?сторичного часу ? в?др?зня? одну епоху ?стор?? в?д ?ншо?. В?дкидаючи наявн?сть об'?ктивних
закон?в
? можлив?сть передбачення майбутнього за допомогою
науки
, Ясперс формулю? чотири головних ≪зр?зи≫, що обумовили саме наявне зд?йснення св?тового процесу. Перш? два, за Ясперсом, ? знаходження людьми
мови
, знарядь прац? ?
вогню
, результован? в становленн? високих
культур
?нд??
,
?гипту
,
Месопотам??
?
Китаю
в 5-3 тисячор?ччях до н. е. Трет?й ?
≪в?сь св?тового часу≫
(8?2 стол?ття до н. е.) ? духовне ≪основоположення≫ людства, синхронно й автономно зд?йснилося на всьому простор? в?д
Грец??
до
Китаю
. Люди усв?домлюють себе, власн? можливост?, справжню в?дпов?дальн?сть; локальн? ?стор?? зм?нюються всесв?тньо-?сторичним процесом. ≪Завершилася м?фолог?чна епоха з ?? самозаспоко?н?стю, з самозрозум?л?стю. Почалася боротьба проти
м?фу
з боку рац?ональност? ? рац?онального проясненого досв?ду (логосу); боротьба за трансцендентного ?диного Бога проти
демон?в
? боротьба проти не?стинних образ?в Бога з етичного збурювання проти них… Це загальна зм?на людського буття можна назвати
натхненням
… Людина б?льше не замкнута у соб?. Вона нев?дома для само? себе, а тому в?дкрита для нових безмежних можливостей≫. ?, нарешт?, четвертий пер?од ? становлення науково-техн?чно? цив?л?зац?? в
?вроп?
(17-20 стол?ття).
Пол?тично-моральн? пошуки
[
ред.
|
ред. код
]
Пол?тико-моральн? пошуки Ясперса об'?ктивувалися в його досл?дженнях ≪н?мецько? провини≫ (≪Питання про провину≫, 1946), культурно-псих?чно? значимост? ≪холодно? в?йни≫ (≪Атомна бомба ? майбутн? людства≫, 1958), погрози авторитарних тенденц?й у житт? ФРН (≪Куди руха?ться ФРН?≫, 1967). У ц?лому особлива роль ф?лософствування ? сполучено? з нею ф?лософсько? в?ри, на думку Ясперса, поляга? в XX стол?тт? в тому, щоб протистояти псевдорац?онал?стичним
утоп?ям
, що постулюють можлив?сть насильницького створення
раю
на земл?, але на практиц? руйнують культурн? встановлення людей ? ввергають ?х у жах громадянських братовбивчих конфл?кт?в.
?нш? твори Ясперса: ≪Н?цше≫ (1936), ≪Декарт ? ф?лософ?я≫ (1937), ≪Екзистенц?альна ф?лософ?я≫ (1938), ≪Про ?стину≫ (1947), ≪Ф?лософська в?ра≫ (1948), ≪Вступ до ф?лософ??≫ (1950) та ?нш?.
Ставлення до науки й ф?лософ??
[
ред.
|
ред. код
]
М?ж
наукою
?
ф?лософ??ю
, за Ясперсом, неприпустиме вза?мне ?нф?кування, але ?х не можна ? жорстко ?золювати одне в?д ?ншого. Сфери ф?лософ?? ? науки не антином?чн?, хоча ? не тотожн?.
Наука
нада? ф?лософ?? потенц?йн? шляхи п?знання, точн? результати досл?джень, роблячи ф?лософ?ю видющою. Ф?лософ?я дода? систем? наук внутр?шньо сполучаючий ?х смисл.
Ф?лософ?я
, за Ясперсом, руйну? пост?йно культивований наукою
догматизм
? амб?ц?йн? претенз??.
- ≪Н?цше≫ (1936),
- ≪Декарт ? ф?лософ?я≫ (1937),
- ≪Екзистенц?альна ф?лософ?я≫ (1938),
- ≪Про ?стину≫ (1947),
- ≪Ф?лософська в?ра≫ (1948),
- ≪Вступ до ф?лософ??≫ (1950) та ?н.
- ≪Питання про провину≫, (1946),
- ≪Атомна бомба ? майбутн? людства≫, (1958),
- ≪Куди руха?ться ФРН?≫, (1967).
- В?дпов?дь на критику мо?? роботи ≪Що потр?бно федеративн?й республ?ц?≫ (фра?мент) (пер.
Тарас Возняк
)
- Духовна ситуац?я часу (фрагмент)
- Комун?кац?я (фрагмент) (пер. Л. Ситниченко)
- Осьова епоха (фрагмент) (пер.
Тарас Возняк
)
- Про сенс ?стор?? (фрагменти) // Пер. А. Горд??нка / Сучасна заруб?жна ф?лософ?я. Теч?? ? напрями. Хрестомат?я. ? К.: Ваклер, 1996. ? С. 183?210.
- Техн?ки мислення (пер. М. Д. Култа?ва)
- Психолог?я св?тогляд?в (пер. з н?мецько?
Олександр Кислюк
,
Роман Осадчук
), Ки?в:
видавництво Юн?верс
, 2009
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Наука
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|