Джон Бард?н
англ. John Bardeen
Народився	23 травня 1908 ( 1908-05-23 ) [1] [2] […] Мед?сон , В?сконсин
Помер	30 с?чня 1991 ( 1991-01-30 ) [1] [2] […] (82 роки) Бостон · ?нфаркт м?окарда
Поховання	Forest Hill Cemetery d [3]
М?сце проживання	Мед?сон
Кра?на	США
Нац?ональн?сть	США
Д?яльн?сть	ф?зик , винах?дник , викладач ун?верситету , ?нженер-електрик
Alma mater	Ун?верситет В?сконсин-Мед?сон Принстонський ун?верситет
Галузь	ф?зика
Заклад	Bell Labs
Посада	професор
Вчител?	Юджин Пол В?гнер
В?дом? учн?	Джон Роберт Шр?ффер Н?к Голоняк
Асп?ранти, докторанти	Джон Роберт Шр?ффер Н?к Голоняк John H. Miller, Jr. d David William Allender d [4] William Lauchlin McMillan d [4] Stephen Reynolds Arnold d [4] James William Bray d [4] John Richard Clem d [4] Richard Elmo Coovert d [4] Peter Vance Gray d [4] Jerome Luther Hartke d [4] Daniel Warren Hone d [4] Jared Logan Johnson d [4] Paul John Leurgans d [4] Wesley Northey Mathews d [4] Daniel Charles Mattis d [4] Michael Francis Millea d [4] Peter Benjamin Miller d [4] Rolland Albert Missman d [4] Sang Boo Nam d [4] William Manos Portnoy d [4] Kendal True Rogers d [4] Wayne Earl Tefft d [4] Milton William Valenta d [4] John W. Wilkins d [4]
Членство	Лондонське корол?вське товариство Академ?я наук СРСР [5] Угорська академ?я наук Нац?ональна академ?я наук США Американська академ?я мистецтв ? наук Рос?йська академ?я наук Американське ф?зичне товариство [6]
В?домий завдяки:	винах?д транзистора теор?я надпров?дност?
Батько	Charles Russell Bardeen d
У шлюб? з	Jane Maxwell d
Д?ти	James M. Bardeen d William A. Bardeen d
Нагороди	медаль Стюарта Баллантайна ( 1952 ) прем?я Гарольда Пендера ( 1988 ) Велика золота медаль ?мен? М. В. Ломоносова ( 1987 ) Прем?я Ол?вера Бакл? ( 1954 ) Медаль пошани IEEE ( 1971 ) прем?я Фр?ца Лондона d ( 1962 ) Нац?ональна зала слави винах?дник?в США ( 1974 ) медаль Франкл?на ( 1975 ) член Американського ф?зичного товариства [d] ?ноземний член Лондонського корол?вського товариства [d] ( 3 травня 1973 ) James Madison Medal d медаль Джона Скотта ( 1954 )
Джон Бард?н у В?к?сховищ?

Джон Бард??н ( англ. John Bardeen ; ( 23 травня 1908 ( 1908-05-23 ) , Мед?сон  ? 30 с?чня 1991 ( 1991-01-30 ) , Бостон ) ? американський ф?зик. Дв?ч? лауреат Нобел?всько? прем?? : у 1956 за винах?д транзистора та у 1972 за м?кроскоп?чну теор?ю надпров?дност? .

Юн? роки ? осв?та [ ред. | ред. код ]

Джон Бард?н народився 23 травня 1908 року в Мед?сон?, штат В?сконсин , США в с?м'? Чарльза ? Алте? Бард?н?в. Чарльз Бард?н був професором анатом?? в ун?верситет? В?сконсина ? допомагав в заснуванн? там медично? школи. До шлюбу Алтея викладала у Лабораторн?й Школ? Дев? ? управляла ф?рмою внутр?шнього декору. П?сля шлюбу вона стала пом?тною ф?гурою у св?т? мистецтва.

Математичний талант Бард?на дав рано про себе знати. Його учитель математики в сьомому клас? спонукав Бард?на розв'язувати задач? п?двищено? складност? ? п?зн?ше Бард?н дякував йому за те, ≪що в?н першим розбудив його ц?кав?сть до математики≫.

Бард?н зак?нчив школу у в?ц? 15 рок?в, хоча в?н м?г зак?нчити ?? ще к?лькома роками ран?ше. Затримка ?з зак?нченням школи була пов'язана з прослуховуванням додаткових дисципл?н в ?нш?й школ?, а також з? смертю матер?. В?н поступив у В?сконсинський ун?верситет у 1923 р.

У коледж? в?н вступив до братства Зета-Пс?. Необх?дний вступний внесок в?н заробив частково ? грою в б?льярд .

Бард?н отримав ступ?нь бакалавра ? маг?стра електротехн?ки в 1928 р. В?н прослухав ус? курси лекц?й з ф?зики ? математики , як? були йому ц?кав?, ? зак?нчив ун?верситет за 5 рок?в - на р?к довше, н?ж зазвичай. Це дозволило йому одночасно написати маг?стерську дисертац?ю п?д кер?вництвом Лео Петерса. Його наставниками з математики були Воррен В?вер ? Едвард Ван Флек . Головним наставником ?з ф?зики був Джон ван Флек , але також великий вплив на нього мали вчен? Поль Д?рак , Вернер Гейзенберг ? Арнольд Зоммерфельд .

Деякий час п?сля зак?нчення ун?верситету Бард?н залишався у В?сконсин?, продовжуючи сво? досл?дження, але пот?м перейшов працювати на три роки в Gulf Research Laboratories - досл?дницьке в?дд?лення компан?? Gulf Oil з П?тсбурга . П?сля того, як ця робота перестала ц?кавити його, в?н подав заяву ? був прийнятий на програму асп?рантури з математики в Принстонському ун?верситет? .

Бард?н вивчав математику ? ф?зику як асп?рант, ? згодом написав дисертац?ю на здобуття ступеня доктора ф?лософ?? з математично? ф?зики в галуз? ф?зики твердого т?ла п?д кер?вництвом лауреата Нобел?всько? прем?? Юджина В?гнера . В?н отримав ступ?нь у Принстон? в 1936 . Через смерть батька Бард?н не зм?г зак?нчити свою дисертац?ю до початку роботи в Гарвардському ун?верситет? за постдок?вською стипенд??ю, ? вимушений був дописувати ?? впродовж першого семестру свого перебування там.

У Принстон?, п?д час в?зиту до свого старого друга в П?тсбург, в?н зустр?в Джейн Максвелл, з якою одружився ще до в?д'?зду з Принстона.

Подальше життя ? кар'?ра [ ред. | ред. код ]

Восени 1938 року Бард?н приступив до виконання обов'язк?в доцента в М?ннесотському ун?верситет? .

У 1941 розгор?лася св?това в?йна ? колеги переконали Бард?на перейти на роботу в артилер?йську лаборатор?ю ВМС США. Передбачалося, що в?н пропрацю? там чотири роки. У 1943 роц? йому запропонували участь в Мангеттенському про?кт? , але в?н в?дмовився з с?мейних причин. За свою службу в артилер?йськ?й лаборатор?? в?н був нагороджений Медаллю за похвальну громадянську службу.

П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни Бард?н спробував повернутися в академ?чн? кола. Проте ун?верситет М?ннесоти не усв?домив важливост? молодо? галуз? - ф?зики твердого т?ла. Йому запропонували т?льки невелике п?двищення. Знання з ф?зики твердого т?ла зробили Бард?на ц?нним прац?вником для Лаборатор?? Белла , у як?й саме в той час в?дкрили в?дд?л твердого т?ла. Пам'ятаючи, що ун?верситет не надав п?дтримки його досл?дженням, в?н вир?шив у 1945 прийняти спокусливу пропозиц?ю в?д Лаборатор?? Белла.

Лаборатор?я Белла [ ред. | ред. код ]

У жовтн? 1945 Бард?н почав працювати в лаборатор?? Белла. В?н з с?м'?ю пере?хав до м?ста Сам?т у Нью-Джерс? , що було в межах по?здки на автобус? в?д досл?дницького кампусу Мюррей-Г?лл. В?н знову подружився з Волтером Браттейном , з яким ран?ше познайомився через його брата. Брат Браттейна також був асп?рантом у Принстон?. 23 грудня 1947 року Бард?н, Браттейн ? В?льям Шокл? (менеджер Бард?на на той момент) створили транзистор .

Винах?д транзистора [ ред. | ред. код ]

23 грудня 1947, Бард?ну ? Браттейну, працюючи без Шокл?, вдалося створити точково-контактний транзистор , що дав п?дсилення. Наступного м?сяця, 'патентн? пов?рен? лаборатор?? Белла розпочали працювати над патентною заявкою ^[7] .

Адвокати лаборатор?? Белла скоро з'ясували, що принцип ефекту поля Шокл? був оч?куваним ? був запатентований в 1930 роц? Юл?усом Л?л??нфельдом , який подав його в MESFET ? як патент у Канад? 22 жовтня 1925 ^[8] .

Шокл? отримав левову частину заслуги за винах?д транзистора, що призвело до пог?ршення в?дносин ?з Бард?ном. Управл?ння лаборатор?? Белла, однак, представило вс?х трьох винах?дник?в як одну команду. Шокл?, зрештою, розлютився ? в?дсторонив Бард?на ? Браттейна та по сут? заблокував ?х двох в?д роб?т над планарним транзистором. Бард?н почав досл?джувати теор?ю надпров?дност? ? покинув лаборатор?ю Белла в 1951 роц?. Браттейн в?дмовився дал? працювати з Шокл? ? був переведений до ?ншо? групи. Н? Бард?н, н? Браттейн не мали багато сп?льного з розробками транзистора протягом першого року п?сля його винаходу ^[9] .

≪Транзистор≫ (комб?нац?я ≪англ. transconductance ≫ i ≪англ. resistor ≫) був у 50 раз?в меншим в?д вакуумно? лампи. Його використання у рад?о та телев?зорах дозволило зробити ц? пристро? компактн?шими.

Повернення в академ?чн? кола [ ред. | ред. код ]

Бард?н долучився до ?нженерного факультету ун?верситету ?лл?нойса в 1951 . Першим асп?рантом Бард?на був Н?к Голоняк (1954) - винах?дник першого "видимого" лазера та св?тлод?ода в 1962 .

Сп?льно з Леоном Купером ? Джоном Робертом Шр?ффером Бард?н працював над теор??ю звичайних надпров?дник?в , яка була названа на ?хню честь - теор?я БКШ . За цю роботу його нагородили Нобел?вською прем??ю за 1972 р?к.

Бард?н отримав Медаль шани IEEE в 1971 за "видатний внесок у розум?ння пров?дност? твердих т?л, винах?д транзистора ? м?кроскоп?чну теор?ю надпров?дност?".

Бард?н славився сво?ю скромн?стю. Попри те, що в?н майже 40 рок?в був професором в ?лл?нойс?, його сус?ди ? студенти пам'ятали його в основному через його п?кн?ки , на яких в?н готував ?жу для сво?х друз?в, багато з яких ? не п?дозрювали про його досягнення в ун?верситет?. На його честь названий блок в ?нженерному в?дд?ленн? ун?верситету ?лл?нойса.

Ксерокс [ ред. | ред. код ]

Бард?н був авторитетним радником корпорац?? Ксерокс . Незважаючи на свою тиху натуру, в?н зробив нехарактерний для нього крок, переконуючи менеджер?в Ксероксу п?дтримати досл?дницький центр Кал?форн?? - Ксерокс Парк , - коли головна компан?я вважала, що ?? досл?дницький центр приносить мало корист?.

Смерть [ ред. | ред. код ]

Бард?н помер в?д зупинки серця 30 с?чня 1991 року в Бостон? . Похований на кладовищ?  Форест-Г?лл ( англ. Forest Hill Cemetery ) в Мед?сон? (В?сконсин) ^[10]

Публ?кац?? [ ред. | ред. код ]

Виб?р публ?кац?й в?д A Biographical Memoir (David Pines, wyd. National Academy of Sciences 2013) ^[11]

• 1936 ? J. Bardeen, Theory of the work function, Part II. The surface double layer, Phys. Rev. 49:653-663
• 1936 ? J. Bardeen, Electron exchange in the theoy of metals (abstract), Phys. Rev. 50:1098
• 1937 ? J. Bardeen, Conductivity of monovalent metals, Phys. Rev. 52:88-97
• 1937 ? J. Bardeen, On the density of energy levels of heavy nuclei, Phys. Rev. 51:799-803
• 1938 ? J. Bardeen, Compressibilities of the alkali metals, J. Chem. Phys. 6:372-378
• 1938 ? J. Bardeen, E. Feenberg, Symmetry effects in the spacing of nuclear energy levels, Phys. Rev. 54:809-818
• 1941 ? J. Bardeen, Theory of superconductivity (abstract). Phys. Rev. 59:928
• 1948 ? J. Bardeen, W.H. Brattain, The transistor, a semi-conductor triode, Phys. Rev. 74:230-231
• 1950 ? J. Bardeen, Wave functions for superconducting electrons, Phys. Rev. 80: 567-574
• 1951 ? J. Bardeen, Relation between lattice vibration and London’s theories of superconductivity, Phys. Rev. 81:829-834
• 1955 ? J. Bardeen, D. Pines,, Electron-phonon interaction in metals, Phys. Rev. 99:1140-1150
• 1956 ? J. Bardeen, Theory of superconductivity, w: Encyclopedia of Physics, vol. 15. pp. 274?369. Heidelberg: Springer-Verlag
• 1957 ? J. Bardeen, L.N. Cooper, J. R. Schrieffer, Microscopic theory of superconductivity. Phys. Rev. 106:162-164
• 1957 ? J. Bardeen, L.N. Cooper, J. R. Schrieffer., Theory of superconductivity, Phys. Rev. 108:1175-1204
• 1961 ? J. Bardeen, J.R. Schrieffer, Recent developments in superconductivity, w: Progress in low temperature physics, vol. III, ed. C.J. Gorter, s. 170-287, Amsterdam: North Holland
• 1965 ? J. Bardeen, M.J. Stephen, Theory of the motion of vortices in superconductors, Phys. Rev. A 140:1197-1207
• 1967 ? J. Bardeen, G. Baym, D. Pines, Effective interaction of He3 atoms in dilute solutions of He3 in He4 at low temperatures, Phys. Rev. 156:207-22l
• 1973 ? D. Allender, J. Bardeen, J. Bray, Model for an exciton mechanism of superconductivity, Phys. Rev. B 7:1020-1029

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Храмов Ю. А. Бардин, Джон // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. ? Изд. 2-е, испр. и дополн. ? М.: Наука, 1983. ? С. 23. ? 400 с.
• Hoddeson, Lillian and Vicki Daitch True Genius: the Life and Science of John Bardeen. ? National Academy Press, 2002. ( ISBN 0-309-08408-3 )
• Б?ограф?я Джона Бард?на (англ.) [ Арх?вовано 27 с?чня 2006 у Wayback Machine .]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Б?ограф?я [ Арх?вовано 16 травня 2008 у Wayback Machine .] (англ.)
• Б?ограф?я з сайту нобел?вського ком?тету [ Арх?вовано 18 травня 2008 у Wayback Machine .] (англ.) ^{[ недоступне посилання ]}
• Б?ограф?я з сайту Nobel-Winners.com [ Арх?вовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine .] (англ.)
• Б?ограф?я з сайту ?сторичного центру IEEE (англ.)
• ?нтерв'ю Бард?на про його враження в?д Принстона (англ.)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво MusicBrainz Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · FamilySearch Family Tree · Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Digital Bibliography & Library Project · Арх?в преси XX стол?ття Наука Mathematical Reviews · NobelPrize.org · zbMATH Open Database · Нац?ональна академ?я наук США Тематичн? сайти SNAC · Quora Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · WordNet · NobelPrize.org Нормативний контроль BIBSYS :  5093323 · BNF :  14497799s · CiNii :  DA16942554 · FAST :  472779 · Freebase :  /m/0403x · GND :  120147025 · ISNI :  0000000066592249 · J9U :  987007345226205171 · KRNLK :  KAC201426197 · LCCN :  nb2002007194 · LIH :  LNB:7et;=Bw · MAK :  9810580079705606 · NKC :  js20020513017 · NLA :  790006 · NLP : a0000003214709 · NTA :  252221532 · NUKAT :  n2018138003 · RERO :  02-A020403352 · SUDOC :  136228879 · VIAF :  91244949 · WorldCat :  lccn-nb2002007194

п о р Нагороджен? Великою золотою медаллю ?мен? М. В. Ломоносова 1950-? 1959: Петро Капиця (   СРСР ) 1960-? 1961: Олександр Несм?янов (   СРСР )  · 1963: Томонага Син?т?ро ( Япон?я ) / Х?дек? Юкава ( Япон?я )  · 1964: Говард Волтер Флор? (   Велика Британ?я )  · 1965: Микола Б?лов (   СРСР )  · 1967: ?гор Тамм (   СРСР ) / Сес?ль Френк Павелл (   Велика Британ?я )  · 1968: Володимир Енгельгардт (   СРСР ) / ?штван Русняк (   Угорщина )  · 1969: Микола Семенов (   СРСР ) / Джул?о Натта (   ?тал?я ) 1970-? 1970: ?ван Виноградов (   СРСР ) / Арно Данжуа (   Франц?я )  · 1971: В?ктор Амбарцумян (   СРСР ) / Ганнес Альвен (   Швец?я )  · 1972: Н?колоз Мусхел?шв?л? (   СРСР ) / Макс Штеенбек ( НДР )  · 1973: Олександр Виноградов (   СРСР ) / Влад?м?р Зоубек ( Чехословаччина )  · 1974: Олександр Цел?ков (   СРСР ) / Ангел Балевський ( Народна Республ?ка Болгар?я )  · 1975: Мстислав Келдиш (   СРСР ) / Мор?с Руа (   Франц?я )  · 1976: Семен Вольфков?ч (   СРСР ) / Герман Клар? ( НДР )  · 1977: Михайло Лавренть?в (   СРСР ) / Лайнус Пол?нг (   США )  · 1978: Анатол?й Александров (   СРСР ) / Александер Тодд (   Велика Британ?я )  · 1979: Олександр Опар?н (   СРСР ) / Бела Сьокефальв?-Надь (   Угорщина ) 1980-? 1980: Ярослав Кожешник ( Чехословаччина ) / Борис Патон (   СРСР )  · 1981: Володимир Котельников (   СРСР ) / Павле Сав?ч ( СФРЮ )  · 1982: Юл?й Харитон (   СРСР ) / Дорот? Кроуфут Годжк?н (   Велика Британ?я )  · 1983: Андр?й Курсанов (   СРСР ) / Абдус Салам (   Пакистан )  · 1984: Микола Боголюбов (   СРСР ) / Рудольф Людв?г Мессбауер (   Н?меччина )  · 1985: Г?ль?рмо Аро (   Мексика ) / Михайло Садовський (   СРСР )  · 1986: Йозеф Ржиман ( Чехословаччина ) / Святослав Федоров (   СРСР )  · 1987: Джон Бард?н (   США ) / Олександр Прохоров (   СРСР )  · 1988: Жан Лере (   Франц?я ) / Серг?й Собол?в (   СРСР )  · 1989: Микола Басов (   СРСР ) / Ганс Бете (   США ) 1990-? 1993: Джон Кеннет Гелбрейт (   США ) / Дмитро Лихачов ( Рос?я )  · 1994: Микола Кочетков (   Рос?я ) / Джеймс Ватсон (   США )  · 1995: Анатоль Абра?ам (   Франц?я ) / В?тал?й Г?нзбург (   Рос?я )  · 1996: Микола Красовський (   Рос?я ) / Фр?др?х Х?рцебрух (   Н?меччина )  · 1997: Франк Пресс (   США ) / Борис Соколов (   Рос?я )  · 1998: Олександр Солжен?цин (   Рос?я ) / Йос?кадзу Накамура ( Япон?я )  · 1999: Валентин Ян?н (   Рос?я ) / М?хаель Мюллер-В?лле (   Н?меччина ) 2000-? 2000: Андр?й Гапонов-Грехов (   Рос?я ) / Чарлз Гард Таунс (   США )  · 2001: Олександр Сп?р?н (   Рос?я ) / Александр Р?ч (   США )  · 2002: Ольга Ладиженська (   Рос?я ) / Леннарт Карлесон (   Швец?я )  · 2003: ?вген?й Чазов (   Рос?я ) / Майкл Елл?с ДеБейк? (   США )  · 2004: Гур?й Марчук (   Рос?я ) / Едвард Лоренц (   США )  · 2005: Юр?й Осипян (   Рос?я ) / П?тер Г?рш (   Велика Британ?я )  · 2006: Микола Лавьоров (   Рос?я ) / Родн? Чарльз Ю?нг (   США )  · 2007: Андр?й Зал?зняк (   Рос?я ) / Саймон Франкл?н (   Велика Британ?я )  · 2008: ?вген Примаков (   Рос?я ) / Елен Каррер д'Анкосс (   Франц?я )  · 2009: Вадим ?ванов (   Рос?я ) / Рьодз? Нойор? ( Япон?я ) 2010-? 2010: Спартак Беля?в (   Рос?я ) / Герард 'т Гофт (   Н?дерланди )  · 2011: Володимир Тартаковський (   Рос?я ) / Роалд Гоффман (   США )  · 2012: Глеб Добровольський (   Рос?я ) / Р?чард У. Арнольд (   США )  · 2013: Людв?г Фад??в (   Рос?я ) / П?тер Лакс (   США )  · 2014: Анатол?й Дерев'янко (   Рос?я ) / Сванте Паабо (   Швец?я )  · 2015: Леон?д Келдиш (   Рос?я ) / Пол Коркум (   Канада )  · 2016: Дмитро Кнорре (   Рос?я ) / С?дн? Олтмен (   США )  · 2017: Юр?й Оганесян (   Рос?я ) / Бйорн Йонсон (   Швец?я )  · 2018: Йосип Г?тельзон (   Рос?я ) / Март?н Чалф? (   США )  · 2019: Георг?й Гол?цин (   Рос?я ) / Пауль Крутцен (   Н?дерланди ) 2020-? 2020: Серг?й Новиков (   Рос?я ) / Джон М?лнор (   США )