Джова?нн? Бокка?ччо
(
?тал.
Giovanni Boccaccio
;
16 червня
1313
,
Флоренц?я
?
21 грудня
1375
) ? ?тал?йський письменник епохи
В?дродження
, друг
Франческо Петрарки
.
Народився Джованн? Боккаччо в
1313
роц?
[6]
у Флоренц?? або
Чертальдо
. Його батько був крамарем, мати ? французькою аристократкою, невдовз? п?сля народження Джованн? вона померла. Дитинство Боккаччо пров?в у Флоренц??, перш? в?рш? написав у десять рок?в. Навчався крамарству. У
1327
роц? крамар, в якого в?н проходив навчання, направив його до
Неаполя
.
Боккаччо в
1327
роц? взявся вчити право, проте п?сля шести рок?в кинув навчання, не завершивши. Зав?в знайомства серед впливових придворних у Неапол?, зблизився з гуртком гуман?ст?в, що ?снував при двор? короля
Роберта Анжуйського
. За непевними св?дченнями, в
1336
роц? був закоханий у Мар?ю, доньку короля Неаполя Роберта Анжуйського, одружено? з графом д'Акв?но. Вона стала прообразом Ф'яметти з його перших л?тературних твор?в (роман
≪Ф?локоло≫
,
1338
; поема
≪Ф?лострато≫
,
1338
; поема
≪Тезе?да≫
,
1339
).
Близько
1340
року Боккаччо повернувся до батьк?вського дому, працював у Флоренц?? як
нотар
?
суддя
, в?дчуваючи певну ностальг?ю за ?нтелектуальним життям Неаполя. У гостр?й пол?тичн?й боротьб? виявив себе прихильником республ?ки; брав участь у громадському житт? м?ста. Жив у досить скромних умовах. Брав участь у в?йськових походах: в
1344
?
1346
роках (Неаполь),
1346
р?к (
Равенна
) та
1348
р?к (
Форл?
). Часом йому дов?ряли очолити дипломатичн? м?с??. Так у
1350
роц? в?н мав запросити
Франческо Петрарку
на посаду професора у Флоренц?ю. Зустр?ч з Петраркою поклала початок ?хньо? багатор?чно? дружби та сп?льних гуман?стичних студ?й.
У Флоренц?? Боккаччо написав
пасторал?
≪Амето≫
(
1341
) та ≪Ф'?золанськ? н?мфи≫ (
1344
?
1345
), поему ≪Любовне вид?ння≫ (1342). Роман ≪Ф'яметта≫ (
1345
), в якому Бокаччо прославля? любов ? заперечу? лицем?рну мораль тод?шнього сусп?льства, був кроком на шляху поступового наближення до реал?зму. Найвизначн?ший тв?р Боккаччо ?
≪Декамерон≫
(
1350
?
1353
) склада?ться з? ста новел. У ньому розкрива?ться реал?стична картина тогочасно? ?тал?йсько? д?йсност? на тл? друго?
чумно?
пандем??
≪Чорна смерть≫
. Боккаччо гостросатирично висм?ював ? викривав католицьке дух?вництво, виступав на захист прав людини та ?? особистих почутт?в.
У
1359
роц? разом з Петраркою Боккаччо перебував у
М?лан?
. У
1362
роц? чернець Джяк?но Ч?ян? з
С??ни
навернув його до богом?льного життя.
1363
р?к Боккаччо пров?в у
Венец??
, знову разом з Петраркою. Пот?м жив в?длюдьком у сво?му пом?ст? Чертальдо б?ля Флоренц??, р?зноман?ття вносили лише поодинок? дипломатичн? м?с??: в 1365 роц? ? до
папи Урбана V
в
Ав?ньйон
, в
1367
роц? ? до
Риму
. У
1368
роц? знову при?хав до Петрарки, цього разу в
Падую
. У
1370
?
1371
роках перебував у Неапол? й планував поступити в монастир, але врешт? в?дмовився в?д ц??? ?де?. Внасл?док хвороби повернувся до Флоренц??.
Останн? роки життя Боккаччо присвятив науков?й робот?, писав науков? прац?
латинською мовою
, присвячен?
античн?й культур?
, яку висв?тлив з
гуман?стичних позиц?й
. У
1373
роц? взявся за досл?дження творчост?
Данте
й виступав з публ?чними лекц?ями, присвяченими ≪Божественн?й комед??≫. Був ?н?ц?атором першого повного перекладу
Гомера
латинською мовою. Останн? роки життя пров?в у сво?му пом?ст? Чертальдо, де й помер 21 грудня 1375 року.
Гуман?стична д?яльн?сть
[
ред.
|
ред. код
]
Боккаччо був першим гуман?стом ? одним з найосв?чен?ших людей ?тал??. У Андалоне дель Неро в?н вивчав астроном?ю й ц?лих три роки тримав у сво?му будинку калабр?йця Леонт?я П?лата, великого знавця грецько? л?тератури, щоб читати з ним Гомера. Под?бно сво?му другов? Петрарц?, в?н збирав книги ? власноруч переписав дуже багато р?дк?сних рукопис?в, як? майже вс? були знищен? п?д час пожеж? в монастир? Санто-Сп?р?то (
1471
). В?н скористався сво?м впливом на сучасник?в, щоб збудити в них любов до вивчення ? знайомства з древн?ми. Його стараннями у Флоренц?? була заснована кафедра грецько? мови та л?тератури. Одним з перших в?н звернув увагу сусп?льства на жалюг?дний стан наук у монастирях, як? вважалися ?х хранителями. У монастир?
Монте-Касс?но
, найв?дом?шому в ус?й тогочасн?й ?вроп?, Боккаччо знайшов б?бл?отеку, запущену до тако? м?ри, що книги на полицях були покрит? товстими шарами пилу, з одних рукопис?в були видерт? стор?нки, ?нш? були пор?зан? й пон?вечен?, а, наприклад, чудов? рукописи Гомера ?
Платона
були помережан? написами й богословською полем?кою. Там в?н д?знався, м?ж ?ншим, що брати роблять з цих рукопис?в свистульки д?тям ? тал?смани ж?нкам.
Твори народною мовою
[
ред.
|
ред. код
]
До ранн?х твор?в Боккаччо (неапол?танського пер?оду) належать: поеми ≪Ф?лострато≫ (бл. 1335), ≪Тезе?да≫ (бл. 1339-41), роман ≪Ф?локоло≫ (бл. 1336-38), написан? на основ? сюжет?в середньов?чних роман?в. П?зн?ш? твори (Флорент?йського пер?оду): ≪Ф'?золанськ? н?мфи≫ (1345), нав?ян? ≪Метаморфозами≫ Ов?д?я, ≪Амето≫, ? пов?сть ≪Ф'яметта≫ (1343). Вершина творчост? Боккаччо ? ≪Декамерон≫.
?тал?йською мовою ним написан? ≪Тезе?да≫ (≪La Teseide≫, перше видання, Феррара, 1475), перша спроба романтичного епосу в октавах; ≪Любовна в?з?я≫ (≪Amorosa visione≫); ≪Ф?локоло≫ (≪Filocolo≫), роман, в якому сюжет запозичений з? старофранцузького роману
≪Флуар ? Бланшфлор≫
; ≪Ф'яметта≫ (≪L'amorosa Fiammetta≫, Падуя, 1472), зворушлива ?стор?я душевних страждань покинуто? Ф'яметти; ≪Ameto≫ (Венец?я, 1477) ? пасторальний роман у проз? й в?ршах; ≪Ф?лострато≫ (≪Il Filostrato≫, видання 1480), поема в октавах про ?стор?ю кохання Тро?ла ? Крессиди; ≪Il corbaccio про labirinto d'amore≫ (Флоренц?я, 1487) ? ?дкий памфлет про ж?нок (≪Корбаччо≫) (1354?1355, опубл?кований 1487 року).
Головним твором Боккаччо, що зробив його в?домим на в?ки, був ≪Декамерон≫ (10-денн? розпов?д?) ? зб?рка 100 пов?стей, розказаних товариством з 7 панночок ? 3 чолов?к?в, як? п?д час чуми переселилися до села ? там гаяли час цими розпов?дями. ≪Декамерон≫ написаний частково в Неапол?, частково у Флоренц??. Сюжети Боккаччо запозичував або з? старофранцузьких
фабл?о
(≪Fabliaux≫), або з? зб?рки ≪Cento novelle antiche≫, а також з сучасних для поета под?й. Опов?д? написан? витонченою, легкою мовою, вражаючим багатством доб?рних сл?в та вираз?в. Ус? опов?дання дихають житт?вою правдою й строкат?стю життя. Боккаччо використовував ц?лий наб?р схем ? прийом?в. В?н зобразив людей ус?х статей, будь-якого в?ку й характеру, пригоди найр?зноман?тн?ш?, починаючи в?д найвесел?ших ? найкумедн?ших й зак?нчуючи найтраг?чн?шими й найзворушлив?шими. Разом з тим в?н зробив у роман? на початку опис
симптом?в
? кл?н?чного переб?гу чуми, та морал?, яка поширилась тод? п?д час смертельно? чумно? еп?дем??.
≪Декамерон≫ перекладений ледь не вс?ма мовами св?ту, з нього черпали багато письменник?в, й чи не найб?льше
Шексп?р
.
Укра?нською класичний переклад Бокаччо д?йшов до читача
1964
року в переклад?
Миколи Лукаша
(видавництво ≪Дн?про≫).
У
французьк?й л?тератур?
традиц?? Боккаччо розвинула
Маргарита Наваррська
, створивши св?й шедевр, близький за стилем й перейнятий гуман?стичним духом французько? культури й неоплатон?зму ?
≪Гептамерон≫
. Говорячи про вплив Боккаччо на ?вропейську л?тературу, варто згадати й
Рабле
та його роман
≪?ар?антюа та Панта?рюель≫
.
Боккаччо ? автор ряду ?сторичних ? м?фолог?чних твор?в латинською мовою. Серед них енциклопедична праця ≪Генеалог?я поганських бог?в≫ у 15 книгах (≪De genealogia deorum gentilium≫, перша редакц?я близько 1360, трактати ≪Про гори, л?си, джерела, озера, р?чки, болота ? моря≫ (≪De montibus, silvis, fontibus, lacubus, fluminibus, stagnis seu paludibus et de nominibus maris≫, початий близько 1355?1357); 9 книг ≪Про нещастя знаменитих людей≫ (≪De casibus virorum et feminarum illustrium≫, перша редакц?я близько 1360). Книга ≪Про знаменитих ж?нок≫ (≪De claris mulieribus≫, почата близько 1361) включа? 106 ж?ночих б?ограф?й ? в?д ?ви до королеви ?оанни Неапол?тансько?.
Боккаччо про Данте
[
ред.
|
ред. код
]
Джованн? Боккаччо присвятив Данте два сво?х твори ?тал?йською мовою ? ≪Малий трактат на хвалу Данте≫ (≪Trattatello in laude di Dante≫; точна назва ? ≪Origine vita е costumi di Dante Alighieri≫, перша редакц?я ? 1352, третя ? до 1372) ? незавершений цикл лекц?й про ≪Божественну Комед?ю≫.
Перший тв?р м?стить б?ограф?ю великого поета, щоправда, б?льш схожу на роман ? аполог?ю, н?ж на ?стор?ю; другий тв?р ? коментарем ≪Божественно? комед??≫, доведеним лише до початку 17-? п?сн? ≪Пекла≫.
Бокаччо, поема ≪Ф?лострато≫. рукописна книга, XIV ст. (Codex Christianei; Гамбург)
- Неапол?танський пер?од:
- Флорент?йський пер?од:
- 1341-42, пасторальний роман
≪Амето≫
(Comedia delle ninfe fiorentine; Ninfale d'Ameto; Ameto)
- початок 1340-х, алегорична поема ≪Любовна в?з?я≫
(Amorosa visione)
- 1343
-44, пов?сть
≪Ф'яметти≫
(Elegia di Madonna Fiammetta; Fiammetta)
- 1345
, поема
≪Ф'?золанськ? н?мфи≫
(Ninfale fiesolano)
- 1350-?:
≪Декамерон≫
(Decameron)
, 1349?1352, переглянуто 1370?1371), укра?нський переклад ? Декамерон. X., 1928
- 1354
?
1355
, сатирична поема проти ж?ноцтва ≪Корбаччо≫
(≪Il corbaccio о labirinto d'amore≫)
- бл.
1360
, книга ≪Життя Данте Ал?г'?р?≫ (≪Малий трактат на хвалу Данте≫),
≪Trattatello in laude di Dante≫
; точна назва ? ≪Origine vita е costumi di Dante Alighieri≫, перша редакц?я ?
1352
, третя ? до
1372
)
- Цикл лекц?й про ≪Божественну Комед?ю≫ (
Argomenti in terza rima alla Divina Commedia
), незавершений
- Трактат ≪Про гори, л?си, джерела, озера, р?ки, болота й моря≫ (≪De montibus, silvis, fontibus, lacubus, fluminibus, stagnis seu paludibus et de nominibus maris≫, початий б?ля
1355
?
1357
), написано латиною
- ≪Генеалог?я поганських бог?в≫ в 15 книгах (
De genealogia deorum gentilium
, перша редакц?я б?ля
1360
), написано латиною
- ≪Про нещастя знаменитих людей≫ (
De casibus virorum et feminarum illustrium
, перша редакц?я б?ля
1360
), в 9 книгах, написано латиною
- ≪Про знаменитих ж?нок≫ (
De claris mulieribus
, почато б?ля
1361
), склада?ться з 106 ж?ночих б?ограф?й
- Букол?чн? п?сн?
(Bucolicum carmen)
- Сонети
- Листи
Переклади укра?нською
[
ред.
|
ред. код
]
Genealogia deorum gentilium
, 1532
Наприк?нц? XVII або початку XVIII стол?ття нев?домий автор переказав укра?нською силаб?чними в?ршами першу новелу четвертого дня ≪Декамерону≫ про траг?чну ?стор?ю кохання Г?змонди та Гв?скардо. Цю укра?нську переробку було зд?йснено на основ? польсько? також в?ршовано? переробки, що належала в?домому поетов? та дипломатов? Я. Морштину.
[7]
[8]
У 1879 роц? спробу укра?нського перекладу ≪Декамерона≫ зробив
Михайло Подолинський
, який надрукував у льв?вськ?й газет? ≪Правда≫ початок вступу (опис чуми). Л?тературозавець
Григор?й Кочур
характеризував цей переклад як ≪несм?ливу спробу≫, яка сто?ть на р?вн? тод?шньо? перекладацько? л?тературно? мови в Галичин?, як ≪незд?йснений нам?р познайомити укра?нських читач?в з твором Боккаччо≫.
[7]
Перший повний укра?нський переклад ≪Декамерона≫ з'явився у двотомному виданн? 1928 року. Прозовий текст твору переклали
Леон?д Пахаревський
та
Павло Майорський
, як? зробили переклад не з ориг?налу, а з французького перекладу, зв?ряючись також з рос?йським перекладом
Олександра Веселовського
. Редактори (редактор першого тому ? С. Родзевич, другого ? П. Мохор) зв?ряли виготовлений у такий спос?б переклад з ?тал?йським ориг?налом. Канцони переклав
Марко Вороний
, передмову написав В. Держав?н. Видання вийшло накладом у 5000 прим?рник?в, й як на св?й час, було довол? непогане. Але, за висновком Г. Кочура, досконалим це видання й не могло бути: надто вже кручений шлях виникнення цього перекладу позбавив його стил?стично? ?дност?, ?диного мовного обличчя. Перекладач? й редактори намагалися в м?ру можливост? сумл?нно передати зм?ст, ? тако? мети вони досягли. Художня сво?р?дн?сть ? барвист?сть ≪Декамерона≫ значною м?рою залишилася поза можливостями перших його укра?нських ?нтерпретатор?в.
[7]
Другий повний укра?нський переклад флорент?йського шедевру Боккаччо доби П?знього Середньов?ччя був створений
Миколою Лукашом
ще у 1963 роц?, опубл?кований 1964 роц? у видавництв?
≪Дн?про≫
, проте з? значними редакторськими правками. Лукашу закидали перекручування авторського тексту та надм?рну його арх?зац?ю та ≪укра?н?зац?ю≫, лаяли за питом? укра?нськ? слова на кшталт березоль, дзигар?, лучче, що, в?дпов?дно, було нещадно ≪виправлено≫ редакторами у к?нцевому вар?ант? видання. Цей значно в?дредагований вар?ант перекладу перевидавався близько десятка раз?в, але ориг?нальна робота перекладача без редагувань та виправлень з'явилася лише у 2006 роц? у видавництв? ≪Видавничий центр ?Просв?та“≫, завдяки кроп?тк?й робот? Леон?да Череватенка, який, в?днайшовши рукописи перекладу у творчому арх?в? Миколи Лукаша, працював над його в?дновленням упродовж к?лькох рок?в.
[9]
[10]
[11]
[12]
- (перший частковий переклад укра?нською)
[13]
Джованн? Боккаччо.
Декамерон
(уривок). Переклад з польсько?: нев?домо; к?нець XVII або початок XVIII ст.
- (другий частковий переклад укра?нською)
[14]
Джованн? Боккаччо.
Декамерон
(уривок). Переклад з польсько?: Михайло Подолинський. Льв?в: Льв?в: Журнал ≪Правда≫ (часть л?тературно-наукова). 1879 р.
- (перший повний переклад укра?нською)
Джованн? Боккаччо.
Декамерон
(у 2-ох томах). Переклад з французько? та рос?йсько?:
Леон?д Пахаревський
та
Павло Майорський
(проза),
Марко Вороний
(канцони/поез?я); редактори: С. Родзевич (1-ий том), П. Мохор (2-ий том); передмова: Влад?м?р Держав?н.
Харк?в
:
ДВУ
,
1928
. 408 стор. (1-ший том.), 334 стор. (2-ий том). Наклад 5,000 прим?рник?в
[15]
- (перше видання значно в?дредагованого перекладу Лукаша)
Джованн? Боккаччо.
Декамерон
. З ?тал?йсьо? переклав:
Микола Лукаш
; редактор: Олена В. Хатунцева; художник: ?. П. Хотинок; художн?й редактор: Б. Л. Тул?н; техн?чний редактор: Л.М Бобир; корректори: О. А. П?двишиванська, Г. М. Стадник. ? Ки?в, 1964. ? 664 с. ? 65,000 прим.
- (перевидання: 1969, 1985 (обидва видавництво ≪Дн?про≫), 2000 (видавництво ≪С?ч≫), 2003, 2005, 2007, 2011 (ус? видавництво ≪Фол?о≫))
- (перше видання авторського нев?дредагованого перекладу Лукаша)
Джованн? Боккаччо.
Декамерон
. З ?тал?йсьо? переклав:
Микола Лукаш
; упорядникування та редагування:
Леон?д Череватенко
. ? Ки?в : "Видавничий центр ≪Просв?та≫", 2006. ? 896 с. ?
ISBN 966-8547-73-X
.
- Джованн? Боккаччо.
Декамерон (вибран? опов?дки)
. ?нтерпретац?я з ?тал?йсько?:
Василь Шкляр
; ?люстрац?? Л. Корж-Радько.
Ки?в
: Дн?про,
2006
. 104 с. ?л.
ISBN 966-578-161-8
(прим?тка: у книз? присутн? 30 з? 100 опов?док)
- Джованн? Боккаччо.
Про славних ж?нок
. Переклад з латин?: Павло Содомора; художнк: О. Д. Кононученко. Харк?в: Фол?о, 2014. ? 316 с.
ISBN 978-966-03-6655-8
- ↑
Sapegno N.
Dizionario Biografico degli Italiani
? 1968. ? Vol. 10.
- ↑
Bosco U.
Encyclopædia Britannica
- ↑
Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture
?
SISMEL ? Edizioni del Galluzzo
.
- ↑
а
б
RKDartists
- ↑
а
б
BeWeB
- ↑
Б?ограф?чн? дан? за УРЕ та за ?еро фон В?льпертом, див.:Gero von Wilpert, Lexikon der Weltliteratur, Band 1, Autoren, Alfred Kroner Verlag, Stuttgart, 1999.
- ↑
а
б
в
Олександр Чередниченко (2014. Випуск 127, Частина 2, стор. 44?52).
Укра?нсько-романськ? Перекладацьк? В?дносини у Критиц? ? Б?бл?ограф?? Григор?я Кочура
(PDF)
.
?ноземна Ф?лолог?я
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 12 вересня 2016
. Процитовано 12 вересня 2016
.
- ↑
Григор?й Кочур. Джованн? Боккаччо (вступна стаття до видання Декамерону 1964 року у переклад? Миколи Лукаша)
.
Арх?в
ориг?налу за 15 кв?тня 2016
. Процитовано 15 кв?тня 2016
.
- ↑
Чого треба цуратися, а чого держатися…
? Друг читача, 03.02.2008
- ↑
Орися Габа (2015. Випуск 125., стор 155-162).
Лукашенкознавство XXI В?ку
(PDF)
.
?ноземна Ф?лолог?я
. Арх?в
ориг?налу
(PDF)
за 12 вересня 2016
. Процитовано 12 вересня 2016
.
- ↑
Леон?д Череватенко: ≪Поки живий бодай один глядач, який хоче дивитися укра?нськ? ф?льми, укра?нське к?но не може вмерти≫
? Рад?о Свобода, 14 листопада 2006
- ↑
≪Декамерон≫ Боккаччо ? Лукаша
? Укра?на Молода, № 018 в?д 31.01.2007
- ↑
переказ силаб?чними в?ршами першо? новели четвертого дня про траг?чну ?стор?ю кохання Г?змонди та Гв?скардо; переклад зд?йснено на основ? польсько? також в?ршовано? переробки, що належала в?домому поетов? та дипломатов? Я. Морштину
- ↑
переклад початку вступу (опис чуми))
- ↑
Укра?нський Поетичний Переклад 1920-30-Х Рок?в: Огляд Окреми? Видань
? Л. В. Колом??ць, ?нститут ф?лолог?? КНУ ?мен? Тараса Шевченка, 2011
- ↑
База даних малих косм?чних т?л JPL: Джованн? Боккаччо
(англ.) .
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|