Джамбатт?ста В?ко

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Джамбатт?ста В?ко
?тал. Giambattista Vico
Джамбатт?ста В?ко
Народження 23 червня 1668 ( 1668-06-23 )
Неаполь
Смерть 23 с?чня 1744 ( 1744-01-23 ) (75 рок?в)
Неаполь
Громадянство ( п?дданство )   Неапол?танське корол?вство
Знання мов
  • латина ? ?тал?йська [1] [2]
  • ?м'я при народженн? Джамбатт?ста В?ко
    Д?яльн?сть
  • соц?олог , ?сторик , збирач казок , правник
  • Викладав Неапольський ун?верситет ?мен? Федер?ко II
    Член Аркадська академ?я
    Основн? ?нтереси ф?лософ?я ?стор??
    Вплинув Карл Маркс , Освальд Шпенглер , Гете , Йоганн-Готфр?д Гердер , Георг В?льгельм Фр?др?х Гегель , Жуль М?шле , Бенедетто Кроче
    Alma mater Неапольський ун?верситет ?мен? Федер?ко II
    Зазнав впливу
  • Платон , Лукрец?й , Аврел?й Августин , Лоренцо Валла , Цицерон , Йоган Дунс Скот , Франциско Суарес
  • Вчител? Francesco Verde d
    Визначний тв?р
  • The New Science d , De nostri temporis studiorum ratione d , De antiquissima Italorum sapientia d ? De rebus gestis Antonii Caraphaei d
  • ?сторичний пер?од Просв?тництво
    Конфес?я католицтво
    У шлюб? з Teresa Caterina Destito d

    CMNS:  Джамбатт?ста В?ко у В?к?сховищ?
    Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах
    S:  Роботи у  В?к?джерелах

    Джамбатт?ста В?ко ( ?тал. Giambattista Vico , 23 червня 1668 , Неаполь  ? 23 с?чня 1744 , там само) ? ?тал?йський ф?лософ епохи Просв?тництва , засновник сучасно? ф?лософ?? ?стор??, його ?де? сприяли розвитку культурно? антрополог?? та етнолог?? .

    Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

    В?ко народився в родин? др?бного книгаря. У сво?й автоб?ограф?? В?ко писав, що у 7 рок?в упав з драбини й одержав серйозну травму черепа (знепритомн?вши, в?н пролежав п'ять годин). На думку В?ко, п?сля цього нещасного випадку в?н став меланхол?йною ? особливо чутливою дитиною. Коли В?ко виповнилось 10 рок?в, в?н почав в?дв?дувати граматичну школу в Неапол?. В?н так багато працював удома, що зм?г ≪перескочити≫ один клас.

    У ?зу?тському колег?ум? в Неапол? В?ко почувався дискрим?нованим, тож в?н покинув цей заклад ? продовжив навчання вдома. В?н опрацював книгу португальського ?зу?та Емануеля Альвареша ≪De institutione grammatica≫. Пот?м в?н зац?кавився лог?кою Павла Венец?йця, на яку посилалася попередня книга. Проте вивчення концепц?? Павла Венец?йця наст?льки знесилило В?ко, що той на п?втора року закинув навчання взагал?. П?сля ц??? паузи В?ко вступив до Академ?? ?нфур?ат? в Неапол?, де зац?кавився працями Йогана Дунса Скота та Франс?ско Суареса . Через скрутне ф?нансове становище батьк?в в?н покинув академ?ю й поступив на службу до Домен?ко Рокка, в якого працював домашн?м викладачем юриспруденц?? для його сина. Водночас В?ко продовжував студ?ювати твори Суареса й почав писати перш? науков? розв?дки. Паралельно в?н писав в?рш? латинською мовою.

    Наступн? дев'ять рок?в в?н самост?йно вивчав твори таких мислител?в, як Святий Августин , Лоренцо Валла , Цицерон . На посад? домашнього вчителя В?ко мало чув про розвиток картез?анства й атом?зму, тож, повернувшись 1693 року до Неаполя, в?н зац?кавився цими теч?ями. 1696 року було опубл?ковано першу працю В?ко ? передмову до тому з евлог?? графа Сан-Стефано, в?це-короля Неаполя. 1697 року одержав посаду професора риторики в Неапол?танському ун?верситет? . У цей час В?ко сформулював основну тезу сво?? метаф?зики: все людське ? божественне знання спира?ться на ?диний принцип. 1699 року В?ко одружився з Терезою Катериною Дест?то, з якою мав 8 д?тей, тро? з яких померли.

    1709 року В?ко опубл?кував трактат De nostri temporis studiorum ratione . З? свого трактату De antiquissima Italorum sapientia ex linguae Latinae originibus eruenda (≪Про найдавн?шу мудр?сть ?тал?к?в, яку можна вивести з генези латинсько? мови≫), опубл?кованого 1710 року, в?н розвинув ?де?, що ув?йшли до п?зн?шо? його метаф?зики. 1716 року була опубл?кована ?стор?ограф?я про Караффу, 1720?1722 роках вийшла праця Il diritto universale , 1725 року з'явилася його автоб?ограф?я Vita di Giambattista Vico scritta da se medesimo , перевидана 1731 року. Щоб видати свою головну працю, ≪Основи ново? науки про загальну природу нац?й≫ ( 1725 ), був змушений продати родинн? рел?кв??, попередньо скоротивши рукопис утрич?. Друге видання вийшло 1730 року, трет? ? 1744 року. 1741 року спадко?мцем В?ко на кафедр? риторики Неапольського ун?верситету став його син Дженнаро В?ко.

    ≪Нова наука≫ [ ред. | ред. код ]

    Книга почина?ться з компром?су м?ж християнським вченням та ?сторичним знанням. Мовляв, людство, створене Богом як добре й над?лене в?льною волею, стало гр?шним з власно? вини й було покарано потопом та майже знищено. Т?, що вижили, розд?лилися на вибраний народ (тобто ?вре?в), який отримав одкровення Боже ? п?д проводом Божим почав визвольний рух життя, ? та на праотц?в язичницьких народ?в, як? занурилися в майже тваринний стан ? пов?льно виборсуються з нього. Рел?г?я, нехай нав?ть темна, породжена найприм?тивн?шим ментал?тетом, страхом перед вищою силою, ста? засобом нового олюднення, поступового виникнення соц?альних ?нститут?в ?, нарешт?, сп?втовариств народ?в. ≪Т?льки рел?г?я змушу? народи зд?йснювати доблесн? справи п?д впливом почутт?в≫ ? п?дсумову? В?ко.

    Божественна, геро?чна та людська епохи надал? мають св?й переб?г окремо для кожного народу. Божественна або золота доба тлумачиться В?ко не як золота епоха в старому, ?деал?зованому сенс?, а як ера, в як?й вперше було пос?яно зерно ? перше золото св?ту й, зг?дно з уявленнями перв?сних людей, Землею мандрували боги. Вс? народи, кр?м ?вре?в, пройшли, як ? окрема людина, той самий розвиток в?д найприм?тивн?шого ?снування до зр?лост? розумно? гуманност?, яка ? ? справжньою природою людини. Найзначн?ша ?дея полягала в тому, що саме р?зна душевна орган?зац?я людей, спочатку майже тваринна, з переб?гом часу поступово гуман?зувалася, породжувала в?дпов?дн? до не? звича?, соц?альн? та державн? ?нститути на кожному ступен? ? в?д бездержавно? роз'?днаност? до народно? республ?ки та абсолютно? монарх?? . В?ко вважав, що сила творчо? фантаз?? йде на спад, ?? м?сце займають рефлекс?я (ф?лософ?я) та абстракц?я. Прокладають соб? дорогу справедлив?сть та природна р?вн?сть, тобто розумна природа людей, ≪яка лише й ? людською природою≫. Але людська слабк?сть не дозволя? повн?стю досягти досконалост? або утримати ??. Народ, що наближа?ться до досконалост?, виявля?ться жертвою внутр?шнього морального розпаду, поверта?ться в колишн? варварство та почина? той самий житт?вий шлях знову.

    ?де? [ ред. | ред. код ]

    Цикл?чний розвиток [ ред. | ред. код ]

    На противагу до картез?анського рац?онал?зму та природно-правового вчення XVII стол?ття В?ко радикально переробив та поглибив стару пол?б??ву ?дею цикл?чного розвитку сусп?льства ( corso е ricorso ), п?дхоплену в XX стол?тт? Шпенглером .

    Божественний промисел [ ред. | ред. код ]

    В?ко був переконаний в тому, що Бог керу? св?том зг?дно з? сво?ми задумами. Мовляв, лише Бог сво?ю волею визнача? ?стор?ю народ?в. Проте В?ко в?дкидав антропопатичн? уявлення, за якими караючий гн?в або мил?сть Божа безпосередньо могли в?дчуватися як щастя чи нещастя народ?в. В?н вважав, що Бог може проявлятися в ?стор?? лише через створену ним самим людську природу. Природ? людини властиво думати лише про свою особисту користь. Божественний дух да? ?? пристрастям можлив?сть в?льно? гри, оск?льки в?н дав ?й свободу вол?, але водночас Бог змушу? м?ркувати та мудро керу? ц??ю в?льною грою, щоб з не? розвивалися цив?льна орган?зац?я, поступове подолання варварства ?, врешт?-решт, гуманн?сть. Як говорить В?ко, В?н поставив обмежен? ц?л? людей на службу сво?м вищим ц?лям для збереження роду людського на ц?й Земл?. Ця теза була розвинута Гегелем , коли в?н говорить про хитр?сть розуму , а також знайшла сво? в?дображення у вченн? Вундта про гетерогенн?сть ц?лей .

    М?ф ? мова [ ред. | ред. код ]

    Мислення та слово людини на ранн?й ?сторично? стад?? було повн?стю поетичним , породженим фантаз??ю. В?ко сприймав м?фи насамперед, як поетичну опов?дь, розказану за допомогою фантастичних родових понять, доступних розум?нню завдяки величезн?й фантаз?? людей, так що, наприклад, Геркулес , не будучи справжньою ?сторичною особист?стю, в?дбивав для нього справжн? життя як ≪геро?чний характер засновник?в народ?в з погляду ?хн?х зусиль≫. М?фи ? мови, найб?льш ?стинн? рел?кти того часу, сприймалися В?ко як справжн? джерело ?сторичного п?знання, а пов?домлення ?сторик?в та ф?лософ?в п?зн?шого часу, на його думку, були спотворен? забобонами свого часу й втратили свою ц?нн?сть.

    Боротьба клас?в [ ред. | ред. код ]

    В?ко усв?домлював сво?р?дний зв'язок формал?стично? жорсткост? з перв?сною строкат?стю, що була властива правовим поняттям у давнину, значення класово? боротьби м?ж патриц?ями та плебеями , що перетворю? державу, ? тим самим значення класово? боротьби як тако?. Карл Маркс ц?нував у В?ко думку про початкову й невгамовну ворож?сть сусп?льних клас?в .

    Спадщина та вплив [ ред. | ред. код ]

    Vico La scienza nuova

    В?ко стояв осторонь духовного життя XVIII стол?ття. Так наприклад, у б?бл?отец? Монтеск'? була книга В?ко, проте в?н жодного разу не посилався на нього.

    Кр?м Маркса та Шпенглера, високо поц?новували творч?сть В?ко так? мислител?, як Гете , Йоганн-Готфр?д Гердер , Георг В?льгельм Фр?др?х Гегель , Жуль М?шле , його ?де? вплинули на ф?лософ?ю часу та м?фолог?? в роман? Ул?сс Джойса .

    В?ко вважа?ться одною з предтеч ф?лософського конструктив?зму. Так ч?льний представник радикального конструктив?зму Ернст фон Глазерсфельд назива? В?ко першим справжн?м конструктив?стом. Французький ф?лософ Жан-Лу? Ле Муань говорить про три л?тери V в ?стор?? конструктив?зму: Леонардо да В?нч? , Джамбат?ста В?ко та Поль Валер? .

    Теор?я метафори В?ко, викладена в ≪Нов?й науц?≫, вплинула на сем?олог?чну концепц?ю метафори Умберто Еко . Еко вважа? теор?ю метафори В?ко рац?онал?стичною, такую, що розвива? традиц?ю Ар?стотеля .

    Основн? прац? [ ред. | ред. код ]

    • De nostri temporis studiorum ratione , Neapel 1708
    • De antiquissima Italorum sapientia ex linguae Latinae originibus eruenda libri tres , Neapel 1710 (?з заплпнованих трьох том?в було завершено лише перший Liber metaphysicus )
    • Institutiones oratoriae , 1711
    • Prima risposta , 1711 (В?дпов?дь на критику Liber metaphysicus )
    • Seconda risposta , 1712
    • De rebus gestis Antonii Caraphaei , 1716
    • De universi iuris uno principio et fine uno , Neapel 1720 (п?зн?ше названа В?ко Il diritto universale )
    • De constantia iurisprudentis , 1721
    • Principj di una scienza nuova d'intorno alla commune natura delle nazioni , Neapel 1725 (так звана Scienza nuova prima )
    • Vita di Giambattista Vico scritta da se medesimo, in: Angelo Calogera: Raccolta di opuscoli scientifici e filologici I , Venedig 1728, с. 145?256
    • Cinque libri de' principj di una scienza nuova d'intorno alla commune natura delle nazioni , Neapel 1730 (2. видання)
    • Principj di scienza nuova d'intorno alla commune natura delle nazioni , Neapel 1744 (3., розширене видання)

    ( online ).

    Прим?тки [ ред. | ред. код ]

    Л?тература [ ред. | ред. код ]

    Посилання [ ред. | ред. код ]