Видиме св?тло
Попередник	ультраф?олет
Наступник	?нфрачервоне випром?нювання
Видиме св?тло у В?к?сховищ?

Ви?диме св??тло  ? область спектра електромагн?тних хвиль , що безпосередньо сприйма?ться людським оком . Характеризу?ться довжинами хвиль в?д 380 ( ф?олетовий кол?р ) до 750 ( червоний кол?р ) нм .

Спектр видимого св?тла не варто плутати з основними кольорами .

Видимий д?апазон в?дпов?да? енерг?? фотон?в в?д 1,7 еВ (червоне св?тло) до 3 еВ (ф?олетове св?тло).

Хвил? з довжиною меншою за 380 нм називають ультраф?олетовими , б?льшою за 750 нм . ? ?нфрачервоними .

Чутлив?сть людського ока до хвиль р?зно? частоти у видимому д?апазон? р?зна. Вона ма? максимум у середин? д?апазону (зелений кол?р) ? зменшу?ться в напрямках границь. Це значить, що серед джерел св?тла однаково? ?нтенсивност?, зелене джерело здаватиметься яскрав?шим, н?ж червоне, або блакитне.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Перш? пояснення спектра видимого випром?нювання дали ?саак Ньютон в книз? ≪Оптика≫ ? Йоганн Гете у робот? ≪Теор?я Кольор?в≫, проте ще до них Роджер Бекон спостер?гав оптичний спектр в склянц? з водою. Лише через чотири стол?ття п?сля цього Ньютон в?дкрив дисперс?ю св?тла в призмах.

Ньютон перший використав слово спектр ( лат. spectrum  ? бачення, поява) у прес? в 1671 роц?, описуючи сво? оптичн? досл?ди. В?н зробив спостереження, що коли пром?нь св?тла пада? на поверхню скляно? призми п?д кутом до поверхн?, частина св?тла в?дбива?ться, а частина проходить через скло, утворюючи р?знокольоров? смуги. Учений припустив, що св?тло склада?ться з потоку частинок (корпускул) р?зних кольор?в, ? що частки р?зного кольору рухаються з р?зною швидк?стю в прозорому середовищ?. За його припущенням, червоне св?тло рухалося швидше н?ж ф?олетове, тому й червоний пром?нь в?дхилявся на призм? не так сильно, як ф?олетовий. Через це ? виникав видимий спектр кольор?в.

Ньютон розд?лив св?тло на с?м кольор?в: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, ?ндиго ? ф?олетовий. Число с?м в?н вибрав з переконання (походить в?д давньогрецьких соф?ст?в), що ?сну? зв'язок м?ж кольорами, музичними нотами, об'?ктами Сонячно? системи ? днями тижня. Людськ? оч? в?дносно слабко сприйнятлив? до частот кольору ?ндиго, тому деяк? люди не можуть в?др?знити його в?д блакитного або ф?олетового кольору. Тому п?сля Ньютона часто пропонувалося вважати ?ндиго не самост?йним кольором, а лише в?дт?нком ф?олетового або блакитного (проте в?н дос? включений в спектр в зах?дн?й традиц??). У рос?йськ?й традиц?? ?ндиго в?дпов?да? син?й кол?р .

Гете, на в?дм?ну в?д Ньютона, вважав, що спектр виника? при накладенн? р?зних складових частин св?тла. Спостер?гаючи за широкими променями св?тла, в?н виявив, що при проход? через призму, на краях променя проявляються червоно-жовт? та блакитн? кра?, м?ж якими св?тло залиша?ться б?лим, а спектр з'явля?ться, якщо наблизити ц? кра? досить близько один до одного.

У XIX стол?тт?, п?сля в?дкриття ультраф?олетового ? ?нфрачервоного випром?нювань, розум?ння видимого спектра стало точн?шим.

На початку XIX стол?ття Томас Юнг ? Герман фон Гельмгольц також досл?джували вза?мозв'язок м?ж спектром видимого випром?нювання ? кольоровим зором. ?х теор?я кольорового зору в?рно припускала, що для визначення кольору око використову? три р?зн? види рецептор?в.

Спектр видимого випром?нювання [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Монохроматичне випром?нювання
• Основн? кольори

Ця стаття не м?стить посилань на джерела . Ви можете допомогти пол?пшити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (листопад 2016)