Японська мова
日本語, にほんご, にっぽんご (н?хон-?о)
Поширена в	Япон?я [ком. 1]
Рег?он	Сх?дна Аз?я ? Америка ? Австрал?я
Нос??	130 м?льйон?в ос?б [1]
М?сце	9
Писемн?сть	кандз? , кана , катакана ? х?ра?ана
Класиф?кац?я	?зольован? мови Японсько-рюкюськ? мови Японська мова
Оф?ц?йний статус
Державна	Япон?я ( де-факто ) [ком. 2]
Оф?ц?йна	Япон?я ( де-факто ) [ком. 2]   Палау   ? Ан?авр
Регулю?	М?н?стерство культури Япон?? ( де-факто ) [2]
Коди мови
ISO 639-1	ja
ISO 639-2	jpn
ISO 639-3	jpn
SIL	jpn

Япо?нська мо?ва ( яп. 日本語, にほんご, にっぽんご , н?хон-?о , н?ппон-?о ^{ⓘ [3]} ) ? мова , якою розмовляють японц? , мешканц? Японського арх?пелагу , а також японц? в ем?грац?? . Належить до японо-рюкюсько? групи мов . ? р?дною мовою практично вс?х жител?в Япон?? , за винятком натурал?зованих ?ноземц?в. Юридично не ма? статусу оф?ц?йно? мови , але фактично ? такою. В систем? японсько? осв?ти вивча?ться як ≪державна мова≫ ^{[ком. 3]} .

К?льк?сть нос??в мови за р?зними оц?нками становить 127?130 м?льйон?в ос?б, ^[4] японська пос?да? 9 м?сце за к?льк?стю мовц?в ^{[ком. 4]} .

Перш? документальн? св?дчення, як? п?дтверджують ?снування японсько? мови, датують VIII стол?ттям .

Японська мова граф?чно виража?ться трьома складовими елементами ? двома силаб?чними абетками , х?ра?ана ? катакана , а також ??рогл?фами кандж? . Кр?м цього ?нколи використову?ться латинська абетка ромадж? для передач? японських фонем .

Словник японсько? мови нарахову? б?льше м?льйона сл?в. Мова зазнала сильного впливу китайсько? мови . П?сля Друго? св?тово? в?йни в?дбува?ться активне запозичення англ?йських сл?в .

Особливост? [ ред. | ред. код ]

Фонеми в японськ?й мов?, за винятком подво?ння приголосних (っ) та фонеми ≪н≫ (ん), мають в?дкрит? склади, що зак?нчуються на голосн? , а також мають мори в л?тературн?й мов? та д?алектах . Наголос в японськ?й мов? ? тоновим .

Для автентичних японських сл?в , позбавлених ?ноземних нашарувань, характерн? так? риси:

1. Слова не починаються з? звуку ≪р≫, тобто склад?в стовпчика ≪ра≫ (ら行) ^{[ком. 5]} .
2. Слова не починаються ?з дзв?нких приголосних ^{[ком. 6]} .
3. Голосн? звуки в корен? слова не зб?гаються один з одним ^{[ком. 7] [ком. 8]} .

Речення буду?ться за схемою ≪п?дмет ? означення ? присудок≫ . Означення переду? означуваному слову. П?д час в?дм?нювання ?менник?в зам?сть зм?ни порядку сл?в у реченн? або зак?нчень ?менника, використову?ться функц?ональне слово, частка-аф?кс , яка викону? граматичну функц?ю ? дода?ться до зак?нчення ?менника. В?дпов?дно, в л?нгв?стичн?й типолог?? за особливостями будови речення японську мову в?дносять до мов типу SOV , а за особливостями морфолог?? до аглютинативних мов ^{[ком. 9]} . Словниковий запас японсько? мови, окр?м автентичних японських сл?в, м?стить багато запозичень з письмово? китайсько? мови , а також сл?в з ?вропейських мов ^{[ком. 10]} .

В японськ?й мов? ?снують граматично ? лексично багат? категор?? вв?чливост?, систематизован? у так зван?й ≪шаноблив?й мов?≫ ^{[ком. 11]} . Гоноративн? й адресивн? словоформи мають р?зн? в?дт?нки, покликан? забезпечити належний р?вень розмови ос?б р?зного соц?ального статусу ^{[ком. 12]} .

Д?алекти японсько? мови под?ляються на зах?днояпонськ?, сх?днояпонськ? та кюшюйськ?. Вони мають детальн?шу класиф?кац?ю за рег?онами на субд?алекти та нар?ччя. Також виокремлюють ок?навський д?алект та д?алект острова Амам? ^[en] , що утворилися п?д впливом м?сцевих рюкюйських мов ^[5] . Стандартною або л?тературною японською мовою вважа?ться д?алект середн?х ? вищих клас?в Ток?о 2-? половини XIX стол?ття , так звана ≪мова Яманоте≫ ^{[ком. 13] [ком. 14]} .

Особливостями, як? вир?зняють японську мову в?д ?нших, ? насамперед японська писемн?сть . В н?й використовуються чотири системи ? китайськ? ??рогл?фи , силаб?чн? абетки х?ра?ана ? катакана , та латинка ромадз? . ??рогл?фи мають подв?йне використання ? як логограми ? як фонограми ^{[ уточнити ] [ком. 15]} . Другою особлив?стю ? велика к?льк?сть займенник?в для позначення особи ^{[ком. 16]} , а також розвинен? гоноратив ? адресив ^{[ком. 17]} .

?ншими особливостями ? стал?сть фонем, що мають форму ≪приголосний + голосний≫, 5 голосних звук?в, протистояння прямих ? палатал?зованих звук?в, наявн?сть 2 мор в 1 склад?, одзв?нчування голосних, зм?на тонового наголосу в складених словах тощо ^{[ком. 18]} .

Поширення [ ред. | ред. код ]

Японська мова використову?ться в основному в Япон?? . Точних п?драхунк?в к?лькост? нос??в ц??? мови не проводилося ан? на Японських островах , ан? закордоном, тому, зазвичай, ця к?льк?сть ототожню?ться з чисельн?стю населення Япон?? , також японською послуговуються в Коре?, США та Бразил??, в першу чергу через значн? японськ? сп?льноти ^[6] .

В Япон?? нема? прямого закону, який би визначав статус японсько? мови як оф?ц?йно? або державно? мови , проте в японському законодавств? ? поодинок? непрям? згадки, як? св?дчать що де-факто такий статус вона ма?. Зокрема, в статт? 47 Закону про суди в?д 1947 року ^[7] зазначено, що в японських судах повинна використовуватися японська мова, а в статтях 3 ? 9 Закону про сприяння культур? писемност? та друку в?д 2005 року ^[8] терм?ни ≪японська мова≫ ? ≪державна мова≫ виступають синон?мами. Кр?м цього ?нш? закони Япон?? базуються на т?й акс?ом? , що саме японська, а не будь-яка ?нша мова, ? оф?ц?йною ? державною мовою в кра?н?. Ус? оф?ц?йн? тексти записуються японською, а в японських школах години вивчення японсько? мови називаються уроками ≪державно? мови≫.

За межами Япон?? японська мова використову?ться в Америц?  ? Канад? , США (особливо на Гаваях ), Мексиц? , Бразил?? , Перу , Бол?в?? , Дом?н?канськ?й республ?ц? , Аргентин? , Чил? , Парагва? . Уругва? , Венесуел? , Колумб?? , Еквадор? та на Куб? , а також в Австрал?? ? у Велик?й Британ?? , де прожива? японська д?аспора ^[9] . Нею розмовляють переважно л?тн? мешканц?. Трет? ? четверте покол?ння нащадк?в японських м?грант?в практично не волод?? мовою пращур?в ^{[ком. 19]} . Також японську мову знають ? пам'ятають в кра?нах та рег?онах, як? були п?д контролем Японсько? ?мпер?? до Друго? св?тово? в?йни  ? на Тайван? , Коре? , Маньчжур?? , Сингапур? , Ф?л?пп?нах , прибережних рег?онах Китаю , Сахал?н? та тихоокеанських територ?ях, що ран?ше були п?д японською владою: П?вн?чних Мар?анських островах , Палау , Маршаллових островах ? М?кронез?йськ?й федерац?? ^[10] . Зокрема, на Тайван? представники р?зних аборигенних не-китайських племен дос? використовують японську мову в розмовах у приватних бес?дах ^[11] , а в штат? Ангаур держави Палау вона визнана оф?ц?йною мовою, хоча й не ма? достатньо? к?лькост? мовц?в ^[12] .

Чимало людей вивча? японську мову за кордоном. В Аз?йсько-тихоокеанському рег?он? ?х нарахову?ться до 2,35 млн ? 900 тисяч у П?вденн?й Коре? , 400 тисяч у КНР ? 400 тисяч в Австрал?? ^[13] . Загалом, японську студ?юють на вс?х континентах, в 120 кра?нах св?ту. В сам?й Япон?? к?льк?сть ос?б, як? вивчають м?сцеву мову, становить 130 тисяч, серед яких 100 тисяч ? вих?дц? з Аз?? ^[14] .

Класиф?кац?я [ ред. | ред. код ]

Проблема класиф?кац?? японсько? мови залиша?ться невир?шеною у св?тов?й л?нгв?стиц?. ?сну? дек?лька теор?й щодо походження ц??? мови та ?? класиф?кац??. Через в?дсутн?сть узгодженост? серед науковц?в японську мову в?дносять до ?зольованих мов ^{[15] [16]} .

Теор?я, зг?дно з якою японська мова належить до алтайських мов , була популярною на початку XX стол?ття ^[17] . ?? основними доказами були наявн?сть в алтайських та старояпонськ?й ^[en] мовах плавного приголосного , при якому слова не починаються з ≪р≫, та наявн?сть сингармон?зму ^[18] . Однак ступ?нь спор?дненост? з конкретними мовами алтайсько? групи не визначено й по сьогодн? ^[19] .

Науковц?, як? класиф?кують японську мову як одну з австронез?йських мов , вказують на ?? фонетичну й лексичну под?бн?сть з цими мовами ^[20] . Проте через велику к?льк?сть припущень та недостатню к?льк?сть приклад?в, австронез?йська теор?я не в змоз? довести зв'язок ц??? групи мов з японською.

У 1980-х роках на п?дстав? схожост? лексики й граматики японсько? ? там?льсько? мови висловлювалась г?потеза, що японська ? одн??ю з мов драв?д?йсько? мовно? с?м'? ^[21] . Проте методи побудови ц??? г?потези були розкритикован? л?нгв?стами ^[22] .

Японська мова пов'язана з китайською мовою , в?д яко? вона перейняла систему письма та багато неолог?зм?в . Проте базова японська лексика, граматика й фонетика сильно в?др?зняються в?д китайських аналог?в, тому японську мову не зараховують до сино-тибетсько? мовно? с?м'? .

Айнська мова под?бна до японсько? за синтаксисом , але в?др?зня?ться граматично, морфолог?чно ? фонетично. Це пол?синтетична мова , фонетична структура яко? не зна? под?лу на дзв?нк? та глух? звуки, а також ма? багато закритих склад?в. Науковц? в?дзначають схож?сть базово? лексики айнсько? ? японсько? мов ^[23] , але приклад?в ц??? схожост?, так само як ? джерел для п?дтвердження спор?дненост? обох мов, не вистача?. Кр?м цього, под?бн?сть айнських сл?в до японських зумовлена численними мовними запозиченнями з боку айн?в .

Корейська мова ? найб?льш близькою до японсько? мови з точку зору граматики, але дуже в?др?зня?ться лексикою. Для корейсько? фонетики притаманн? наявн?сть плавного приголосного та сингармон?зм в автентичних корейських словах, що ? сп?льною рисою японсько? та ряду алтайських мов, але, водночас, у н?й багато закритих склад?в ? подво?ння приголосних, що ? чужими японськ?й мов?. Деяк? досл?дники вказують на лексичну под?бн?сть старояпонсько? ? ко?урьосько? мови ^[en] , мертво? мови вершник?в п?вноч? Корейського п?вострова ^[24] , проте остання г?потеза досл?джена погано, тому висновки про зв'язок обох мов ? передчасними.

У 2-й половин? XX стол?ття ?снували г?потези сп?льного походження японсько? мови з мовою лепча та ?вритом , але вони були в?дкинут? сучасними л?нгв?стами як псевдонауков?.

?диною мовою, що спор?днена з японською граматично, синтаксично, морфолог?чно ? рюкюська мова , яка поширена на островах Рюкю , на п?вдн? Японського арх?пелагу . Обидв? мови об'?днують у так звану японсько-рюкюську мовну групу . Залежно в?д пол?тичних чи наукових уподобань досл?дник?в рюкюську класиф?кують як окрему мову , спор?днену з японською, або як п?вденний д?алект японсько? мови.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Як ? систематика, ?стор?я японсько? мови ? вкрай сп?рне питання. Прихильники найпоширен?шо? верс?? щодо алтайського (пуйоського) походження японсько? мови в?дносять ?? формування до пер?оду п?сля завоювання Японських остров?в алтайцями ( пуйоськ? племена ) ? вих?дцями з аз?йського континенту, мова яких зазнала впливу автохтон?в-австроаз?йц?в (найближче спор?днених до абориген?в Тайваню ). З точки зору археолог?? цьому моменту, можливо, в?дпов?да? поява культури Яйо? ( III стол?ття до н. е. ), яка поступово вит?снила стародавню автохтонну культуру Дзьомон . Важко вказати точну дату зародження японсько? нац??, позаяк до запровадження китайських ??рогл?ф?в у японц?в не було писемност? ? майже не збереглося жодних св?дчень ?сторичного розвитку. Сл?ди японсько? народност? простежуються з III стол?ття н. е. , коли б?льш?сть племен Япон?? п?дкорилася кланов? Ямато , хоча деяк? китайськ? джерела м?стять б?льш ранн? згадки японц?в.

Приблизно в VI ст. н. е. (але, можливо, ? ран?ше) в?дбува?ться активне впровадження китайсько? культури в результат? дипломатичних в?дносин японських правител?в Ямато, Китаю та давньокорейсько? держави Пекче , що був важливим центром експорту континентально? (китайсько?) культури в Япон?ю. Разом з приходом державного устрою, ремесел, культури ? мистецтва, буддизму, в Япон?? з'явля?ться писемн?сть. ≪Кодз?к?≫ та ≪Н?хон Сьок?≫  ? перш? велик? японськ? л?тературн? твори. У цей пер?од в японськ?й мов? з'явилися численн? китайськ? слова, ? донин? 40 % словникового запасу становлять китайськ? запозичення.

Впровадження китайсько? писемност? створило, однак, деяк? проблеми, пов'язан? з р?зницею в наголос? , використанням тон?в , морфолог?? ? синтаксис? двох мов. З VII ст. китайськ? ??рогл?фи використовуються з урахуванням формату японсько? мови, японсько? морфолог?? та синтаксису. Спочатку ?снувала Манйо?ана  ? в?д?бран? китайськ? ??рогл?фи, як? виконують функц?ю складово? азбуки. При спробах створити японську абетку (аналогу алфав?ту ?вропейських кра?н) були створен? катакана та х?ра?ана  ? японськ? складов? абетки. Будд?йський монах на основ? китайських ??рогл?ф?в розробля? прототип сучасно? катакани , а в VIII ст. дама з к?отського дворянського роду Хейан створю? другу складову азбуку ? х?ра?ану , для запису поем, новел ? щоденник?в. Про те, ким конкретно були розроблен? ц? дв? абетки, збереглося мало достов?рних даних, деяк? ?сторики приписують винах?д кани Кукаю . Обидв? складов? абетки, у видозм?неному вигляд?, ?снують в сучасн?й японськ?й мов?. До моменту написання епосу ≪Хейке моно?атар?≫ в XII стол?тт? на основ? катакани, х?рагани ? ??рогл?ф?в форму?ться японська писемн?сть.

Усна японська мова д?литься на так? пер?оди: стародавн?й (до VIII ст. н. е. включно), п?зн?й древн?й, або класична японська мова ( IX  ? XI ст. ), середн?й ( XIII  ? XVI ст. ) ? сучасний (з XVII стол?ття до наших дн?в). Посл?довн? зм?ни стосуються переважно фонетики: з восьми початкових голосних у сучасн?й японськ?й мов? залишилося т?льки п'ять, перетворення торкнулися також морфолог?? ? лексики . Синтаксичн? особливост? мови майже не зазнали зм?н.

З давнини в Япон?? ?снувала велика к?льк?сть д?алект?в. В VI ст. головним д?алектом був Хейан Ке ( К?ото ). В XII стол?тт? основним д?алектом став д?алект Камакури (поблизу сучасного Ток?о ). З того часу ток?йський д?алект ? основний д?алект японсько? мови.

Аж до XX стол?ття пров?дною л?тературною формою японсько? мови, якщо не вважати камбуна, що вийшла з ужитку в середин? XIX стол?ття (≪китайське письмо≫; японський ≪?звод≫ класичного китайського веньянь з китайським порядком сл?в ? значками, що дозволяють читати текст японською), була бунго (≪письмова мова≫), що ор??нтувалась на граматичн? норми класично? японсько? мови епохи Хейан, але ув?брала багато фонетичних та лексичних зм?ни наступних стол?ть.

В епоху Сен?оку в XVI стол?тт? португальц? та ?нш? ?вропейц? при?жджають до Япон??, приносять технолог??, рел?г?ю, в японськ?й мов? з'являються португальськ? запозичення. Трохи п?зн?ше великий пол?тичний д?яч Тойотом? Х?дейос? прив?з з Коре? друкарський прес ?з рухомими л?терами. У пер?од Токугава розвива?ться книгодрукування , зроста? грамотн?сть населення, поступово вир?внюються в?дм?нност? м?ж д?алектами. З приходом до влади Токугави ?еясу в 1603 роц?, Япон?я ста? закритою кра?ною , влада забороня? християнство ? контакт з ?ноземцями (виняток становили лише голландськ? купц? в На?асак? ).

П?сля Реставрац?? Мейдз? Япон?я в?дкрива? контакти для кра?н ?вропи та США , по вс?й кра?н? в?дбува?ться впровадження ?вропейських технолог?й. У мов? тим часом з'являються запозичення з англ?йсько? , н?мецько? та ?нших ?вропейських мов, ?х вимови адаптують п?д японську фонолог?ю. В пер?од Мейдз? бурхливо розвива?ться л?тература, усуваються нев?дпов?дност? усно? ? письмово? мов; рух за ≪розмовну мову≫ (кого) призводить до того, що до 1910-х рок?в старописемна мова (бунго) виходить з ужитку за винятком оф?ц?йних документ?в (де вона протрималася до 1945 р.)

З часом Япон?я захоплю? Корею , а в ход? Друго? св?тово? в?йни  ? частину Китаю , Ф?л?пп?ни ? значну територ?ю в П?вденно-Сх?дно? Аз?? . На цих територ?ях насаджу?ться японська мова. У старшому покол?нн? значна частина населення захоплених кра?н зберегла знання японсько? мови, ? в мовах цих кра?н збер?гаються японськ? запозичення.

П?сля поразки в Друг?й св?тов?й в?йн? Япон?ю окупували в?йськов? сили антиг?тлер?всько? коал?ц?? . Вони запропонували спрощення японсько? писемност?, яку вони вважали гром?здкою, ? переклад японсько? мови на латиницю. Цього не сталося, однак М?н?стерством осв?ти Япон?? в 1946 роц? було проведено перегляд ??рогл?ф?в, в результат? був складений список з 1850 нормативних ??рогл?ф?в. З тих п?р уряд зд?йсню? суворий централ?зований контроль над мовою та ?? викладанням.

Останн?м часом, багато в чому завдяки впливу англ?йсько? мови та зах?дно? культури, з'явився розрив м?ж старшим ? молодшим покол?ннями. Нове покол?ння японц?в нада? перевагу нейтральн?й, неформальн?й мов?, мало вжива? вв?чливу ? залежну в?д стат? мовця традиц?йну японську мову. Завдяки засобам масово? ?нформац?? поступово зменшу?ться р?зниця м?ж д?алектами, хоча завдяки рег?ональн?й самосв?домост? д?алекти збер?гаються ? в XXI стол?тт?, а також п?дживлюють рег?ональний сленг .

Фонетика [ ред. | ред. код ]

В японськ?й мов? слова складаються з? склад?в ? мор ^[25] . Склади ? фонетичними одиницями, а мори ? фонолог?чними . Наприклад, слово ≪?ппон≫ (一本, いっぽん ^[26] ) под?ля?ться на 2 склади ? [ip?.po?] та 4 мори ? ≪?-п-по-н≫ (い?っ?ぽ?ん).

У японськ?й мов? ? 5 голосних фонем /a, i, u, e, o/ та к?льканадцять приголосних фонем, к?льк?сть яких р?зниться залежно в?д класиф?кац?? ^[27] .

Голосн? [ ред. | ред. код ]

1. / a / ? [a], [?] ([a?], [?], [a]); в?дпов?да? укра?нському ненаголошеному а ([?]) ^[27] .
2. / i / ? [i], [i?]; в?дпов?да? укра?нському ненаголошеному ? ([i]). У сполученнях голосних (дифтонгах) /ai, ui, oi/, п?сля голосних, вимовля?ться як нескладотворчий [i?] (укра?нське й ) ^[27] ; глушиться (редуку?ться) м?ж глухими /k, s, t, h, p/ та в к?нц? слова ? [??] ^[27] .
3. / u / ? [u], [?] ([u??], [????], [u?]); близький до укра?нського ненаголошеного у ([u]) ^[27] ; глушиться (редуку?ться) м?ж /k, s, t, h, p/ та в к?нц? слова ? [u?] ^[27] .
4. / e / ? [e] (пром?жне м?ж [?] ? [e]; [e?], [?]?); в?дпов?да? укра?нському ненаголошеному е ([?]) ^[27] .
5. / o / ? [o] (пром?жне м?ж [о] ? [?]; [o?], [о??]); в?дпов?да? укра?нському ненаголошеному о ([?]) ^[27] .

Для позначення довготи голосних, яка в японськ?й мов? викону? функц?ю розр?знення лексичного значення слова, використовують символ /R/ або / ː / ^[28] (в укра?нськ?й мов? довг? голосн? в?дсутн?) ^[27] .

Приголосн? [ ред. | ред. код ]

1. / k / ? [k], в?дпов?да? укра?нському к ; перед /i, j/ ? [k?] ([ к' ]) ^[27] .
2. / g / ? [g], в?дпов?да? укра?нському ? ; перед /i, j/ ? [g?] ([ ?' ]); м?ж голосними ? [?]-[??], що приблизно в?дпов?да? укра?нському г ; у мов? л?тн?х людей, у середин? сл?в та в службових словах ? [ŋ] ^[27] .
3. / s / ? [s] (зр?дка [θ]); в?дпов?да? укра?нському с ; перед /i, j/ перетворю?ться на шиплячий [?] ([ ш' ]) ^[27] .

   3.1. / ? / або /?/ ? ? (або ? ); в?дпов?да? укра?нському нап?впом'якшеному ш ^[27] ; ?нколи розгляда?ться як алофон фонеми /s/ перед /i, j/ ^[27] .

4. / z / ? [d?z], в?дпов?да? укра?нському дз ; м?ж голосними ? [z] (укра?нське з ) або [ ^d z]; перед /i, j/ перетворю?ться на шипляч? [d??]/[?] ^[27] .
5. / ? / ? [d??] (або [d??]), в?дпов?да? укра?нському нап?впом'якшеному дж ; м?ж голосними ? [?] (нап?впом'якшене ж ); ?нколи розгляда?ться як алофон фонеми /z/ перед /i, j/ ^[27] .
6. / t / ? [t], в?дпов?да? укра?нському т ; перед /i, j/ перетворю?ться на шиплячий [t??] ([ ч' ]); перед /u/ ? на [t?s] ([ ц ]) ^[27]

   6.1. / ? / ? t?? (або t?? ), в?дпов?да? укра?нському нап?впом'якшеному ч ; ?нколи розгляда?ться як алофон фонеми /t/ або /c/ перед /i, j/ ^[27] .

   6.2. / c / або /ts/ ? [t?s], в?дпов?да? укра?нському ц ; ?нколи розгляда?ться як алофон фонеми /t/ перед /u/ ^[27] .

7. / d / ? [d], в?дпов?да? укра?нському д ; перед /i, j/ перетворю?ться на шипляч? [d??]/[?] ([' дж' ]); перед /u/ ? на [d?z] ([ дз ]), як /z/ ^[27] .
8. / n / ? [n], в?дпов?да? укра?нському н ; перед /i, j/ ? [?] або [n?] ([ н' ]) ^[27] .
9. / h / ? [h] (?нколи як [х] або [χ]), в?дпов?да? укра?нському х ; зр?дка, за погано? дикц??, м?ж голосними ? [?] ([ г ]); перед /i, j/ перетворю?ться на [c] ([ х' ]), що ?нколи вимовля?ться як [х?] або [h?] ^[27] ; перед /u/ перетворю?ться на [?] ([ ф ])

   9.1. / f / або /?/ ? [?] (часто [f]; ?нколи як /hw/), в?дпов?да? укра?нському ф ; ?нколи розгляда?ться як алофон фонеми /h/ перед /u/ ^[27] .

10. / b / ? [b], в?дпов?да? укра?нському б ; м?ж голосними ? [β] ^[27] ; перед /i, j/ ? [b?] ([ б' ]) ^[27] .
11. / p / ? [p], в?дпов?да? укра?нському п ; перед /i, j/ ? [p?] ([ п' ]) ^[27] .
12. / m / ? [m], в?дпов?да? укра?нському м ; перед /i, j/ ? [m?] ([ м' ]) ^[27] .
13. / r / ? [?] ([?], [?]), в?дпов?да? укра?нському р (пром?жне м?ж укра?нськими р ? л , ближче до першого); на початку слова або п?сля /?/ ? [d??] або [?] ( д ) з наближенням до [?]; перед /i, j/ ? [r?] ([ р' ]) ^[27] .
14. / j / ? [j], в?дпов?да? укра?нському й ; пом'якшу? попередн?й приголосний, перетворюючись на [??] ^[27] .
15. / w / ? [w], [?] ([w?]), в?дпов?да? укра?нському нескладотворчому в ([u?], у кириличн?й транскрипц?? ? [ ? ]) ^[27] .
16. / ? / ? [?] (укра?нське н ) у к?нц? слова; [m] (укра?нське м ) перед /m, b, p/; [ŋ] перед /j, g/; [n] (укра?нське н ) перед ?ншими приголосними в середин? слова; [?] перед голосним ^[27] .
17. /Q/ або /ː/ ? позначення довготи (подво?ння) приголосного ^[27] .

Таблиця [ ред. | ред. код ]

Фонотактична таблиця, що показу? сполучення приголосних ? голосних, як? допустим? в японськ?й мов?. Чорним кольором позначено звукосполучення типов? для питомо японсько? лексики; червоним кольором показан? нетипов? звуки, що вживаються переважно у нов?тн?х словах ?ншомовного походження.

	! -a	-i/?i	-??	-e	-o	-?a	-?u	-?o
'-	あ a [a]	い ? [?]	う у [у]	え е [е]	お е [о]
k- [к]	か kа [ка]	き ki [к'?]	く ku [ку]	け ke [ке]	こ ko [ко]	きゃ kya [к'а]	きゅ kyu [к'у]	きょ kyo [к'о]
g- [?]	が ga [?а]	ぎ gi [?'?]	ぐ gu [?у]	げ ge [?е]	ご go [?о]	ぎゃ gya [?'а]	ぎゅ gyu [?'у]	ぎょ gyo [?'о]
s- [с]	さ sa [са]	スィ si [с'?]	す su [су]	せ se [се]	そ so [со]
d z- [дз]	ざ za [дза/за]	ズィ zi [дз'?/з'?]	ず zu [дзу/зу]	ぜ ze [дзе/зе]	ぞ zo [дзо/зо]	ズャ zya [дз'а/з'а]	ズュ zyu [дз'у/з'у]
?- [ш']	しゃ sha [ш'а]	し shi [ш'?]	しゅ shu [ш'у]	シェ she [ш'е]	しょ sho [ш'o]
d ?- [дж']	じゃ ja [дж'а/ж'а]	じ ji [дж'?/ж'?]	じゅ ju [дж'у/ж'у]	ジェ je [дж'е/ж'е]	じょ jo [дж'о/ж'о]
t- [т]	た ta [та]	ティ ti [т'?]	トゥ tu [ту]	て te [те]	と to [то]	テャ tya [т'а]	テュ tyu [т'у]
d- [д]	だ da [да]	ディ di [д'?]	ドゥ du [ду]	で de [де]	ど do [до]	デャ dya [д'а]	デュ dyu [д'у]
t?- [ч']	ちゃ cha [ч'а]	ち chi [ч'?]	ちゅ chu [ч'у]	チェ che [ч'е]	ちょ cho [ч'о]
t?s- [ц]	ツァ tsa [ца]	ツィ tsi [ц'?]	つ tsu [цу]	ツェ tse [це]	ツォ tso [цо]	ツャ tsya [ц'а]	ツュ tsyu [ц'у]
n- [н]	な na [на]	に ni [н'?]	ぬ nu [ну]	ね ne [не]	の no [но]	にゃ nya [н'а]	にゅ nyu [н'у]	にょ nyo [н'о]
h- [х]	は ha [ха]			へ he [хе]	ほ ho [хо]
c- [х']	ひゃ hya [х'а]	ひ hi [х'?]	ひゅ hyu [х'у]	ヒェ hye [х'е]	ひょ hyo [х'о]
?- [ф]	ファ fa [фа]	フィ fi [ф'?]	ふ fu [фу]	フェ fe [фе]	フォ fo [фо]	フャ fya [ф'а]		フョ fyo [ф'о]
p- [п]	ぱ pa [па]	ぴ pi [п'?]	ぷ pu [пу]	ぺ pe [пе]	ぽ po [по]	ぴゃ pya [п'а]	ぴゅ pyu [п'у]	ぴょ pyo [п'о]
b- [б]	ば ba [ба]	び bi [б'?]	ぶ bu [бу]	べ be [бе]	ぼ bo [бо]	びゃ bya [б'а]	びゅ byu [б'у]	びょ byo [б'о]
m- [м]	ま ma [ма]	み mi [м'?]	む mu [му]	め me [ме]	も mo [мо]	みゃ mya [м'а]	みゅ myu [м'у]	みょ myo [м'о]
j- [й]	や ya [йа]	イィ yi [й'?]	ゆ yu [йу]	イェ ye [й'е]	よ yo [йо]
?- [р]	ら ra [ра]	り ri [р'?]	る ru [ру]	れ re [ре]	ろ ro [ро]	りゃ rya [р'а]	りゅ ryu [р'у]	りょ ryo [р'о]
??-	わ wa [?а]	ゐ wi [?]		ゑ we [е]	を wo [о]

?-	んn, m [н, м]
t? ?	っ (довгий приголосний)
ː-	? (довгий голосний)

Письмо, граф?ка та орфограф?я [ ред. | ред. код ]

Характер писемност? [ ред. | ред. код ]

Особливост? писемно? мови [ ред. | ред. код ]

Писемна мова ? одним з р?зновид?в мови, який сп?в?сну? з усною мовою. Вважа?ться, що спочатку виника? усна мова, а на ?? основ? форму?ться писемна. У японськ?й л?нгв?стиц? ? ?стор?? японсько? мови склалася традиц?я, за якою писемна мова дом?нувала над усною, тобто живою мовою. Ц??? традиц?? притримувалися в?д впровадження у кра?н? ??рогл?ф?чно? писемност? до поразки у Друг?й св?тов?й в?йн? . Сьогодн?, завдяки поширенню засоб?в масово? ?нформац??, зокрема, рад?о й телебачення, розмовна японська мова пос?ла р?вний статус з писемною.

Особливост? писемно? японсько? мови стосовно усно? ? так?:

1. Знаки письма в?д?грають роль посередника м?ж мовцем ? адресатом;
2. М?ж мовцем ? адресатом ?сну? часова й просторова пр?рва;
3. Вирази вв?чливост? не обов'язков?;
4. Акценти та ?нтонац?? не передаються, а зам?сть д?алект?в використову?ться унормована загальноприйнята мова;
5. Прочитання знак?в письма не завжди усталене, присутн? використання р?зних символ?в ? додаткових позначок.

Перевагами письмово? японсько? мови над усною ?:

1. збер?гання послань ? вислов?в для п?зн?ших епох, на в?дм?ну в?д усно? мови;
2. передача послань ? вираз?в до в?ддалених м?сць;
3. використання над-д?алектно? унормовано? загальноприйнято? мови;
4. в?дображення складних за зм?стом ? суттю явищ, речей ? ?дей шляхом знак?в письма ? граф?к?в;
5. легк?сть масового в?дтворення послань ? вираз?в завдяки друкарству.

Недол?ками письмово? японсько? мови в?дносно усно? ?:

1. потреба багатор?чного навчання для опанування ус??? системи знак?в письма;
2. неможлив?сть передавати тонкощ? вол?, почутт?в ? настрою.

Як правило, писемна мова зазна? менше трансформац?й н?ж усна мова впродовж свого ?сторичного розвитку. Особливо у Япон??, де ?снував культ писемност?, писемна мова зазнавала мало зм?н через консервативн?сть культурно? ел?ти. В?дпов?дно японська писемна мова була дуже близькою до розмовно? мови час?в Асука ? Нара , однак в?дставала в?д усно? мови п?зн?ших епох. Таку пр?рву м?ж писемною ? розмовною мовою було подолано у XIX стол?тт?. Сучасна писемна мова в?дносно добре в?добража? розмовну.

Класиф?кац?я писемност? [ ред. | ред. код ]

Японська писемн?сть склада?ться з? знак?в ?деограф?чного ? фонетичного письма . До першо? групи в?дносять ??рогл?фи , як? прив'язан? до передач? зм?сту поняття, а до друго? ромадз? ? абетки кана  ? х?ра?ана ? катакана , як? прив'язан? до передач? звуку чи звук?в.

У свою чергу фонетичне письмо под?ля?ться на складове ? буквене . До першого в?дносять абетки х?ра?ана ? катакана , а до друго? ? латиницю ромадз? .

У сучасн?й Япон?? на письм? використовують переважно три види знак?в ? ??рогл?фи ? абетки кана  ? х?ра?ана ? катакана . Р?дше вживають ромадз? та ?нш? знаки письма. ??рогл?фи потрапили до Япон?? з Китаю . Згодом на ?хн?й основ? були розроблен? х?ра?ана ? катакана. Вважа?ться, що до появи на островах ??рогл?ф?ки, японц? не мали сво?? системи письма.

?сну? г?потеза, за якою перед залученням ??рогл?ф?в з Китаю, в Япон?? ?снувала своя ориг?нальна ≪писемн?сть ери бог?в≫ або дз?ндай модз? (神代文字). Однак перш? згадки про не? датуються п?зн?м середньов?ччям, що змушу? б?льш?сть л?нгв?ст?в св?ту ? Япон?? сумн?ватися у ?? достов?рност?.

Японська писемн?сть послугову?ться ??рогл?фами запозиченими з Китаю ? кандз? , двома силаб?чними абетками кана , що були створен? в Япон??, ? катакана ? х?ра?ана , а також п?зн?шими запозиченнями ? латинською абеткою й арабськими цифрами. Кожний з цих вид?в письма ма? свою сферу застосування у сучасн?й писемност?. Виключення якогось ?з зазначених вище вид?в письма або зам?на одного ?ншим у нетрадиц?йний спос?б перетворю? текст на важко зрозум?лий пот?к ?нформац??.

В японськ?й л?тератур? ? засобах масово? ?нформац?? зазвичай використову?ться зм?шаний стиль написання ? ??рогл?фами ? каною . Майже вс? слова з певним лексичним зм?стом пишуться ??рогл?фами, а допом?жн? слова ? каною. ?менники , займенники й числ?вники записуються ??рогл?фами. Стосовно в?дм?нюваних частин мови (тобто прикметник?в ? д??сл?в ), то ?х лексичний зм?ст переда?ться ??рогл?фами, а зм?нювана частина або зак?нчення ? силаб?чною абеткою.

З такого сполучення ??рогл?ф?в ? кани виходить так званий ≪зм?шаний текст з ??рогл?ф?в ? абетки≫ (漢字かな混じり文 кандз? кана мадз?р?бун ). В?н ? нормою сучасного японського письма, в якому основне м?сце належить безсумн?вно ??рогл?фам.

Х?ра?ана використову?ться в основному для запису суф?кс?в ? зак?нчень сл?в. Нею також вида?ться л?тература для д?тей-дошк?льнят. Х?ра?ана часто застосову?ться з метою полегшити прочитання сл?в, тим хто не зна? ??рогл?ф?в. Зокрема назви станц?й, як? м?стять р?дк?сн? сполучення ??рогл?ф?в часто записують ц??? абеткою.

Катакана вжива?ться переважно для запису ?ноземних ?мен ? взагал? ?ноземних запозичень (кр?м запозичень ?з китайсько? ? частково корейсько? мов). Кр?м цього, катакана може використовуватися у тому випадку, коли традиц?йне ??рогл?ф?чне написання зам?ню?ться каною ? у назвах рослин ? тварин. Вона також застосову?ться зам?сть х?ра?ани задля вид?лення т??? чи ?ншо? частини тексту на зразок курсиву, або акцентування на тому чи ?ншому терм?н?. Катакана використову?ться й у текст? телеграм у межах Япон?? (однак адреса завжди запису?ться ??рогл?фами).

Латинська абетка ромадз? застосову?ться у м?жнародних телеграмах японською мовою, а ?нод? в електронн?й пошт?. У Япон?? ?сну? рух за в?дмову в?д традиц?йно? писемност? ? повний перех?д на латинський шрифт. ?сну? невелика к?льк?сть книг, газет ? журнал?в, як? виходять лише на ромадз?.

Напрямок письма [ ред. | ред. код ]

Традиц?йно японц? використовували китайський спос?б написання ? ??рогл?фи-символи писалися згори донизу, а стовпчики (рядки) розм?щувалися справа нал?во. Цей спос?б дос? широко використову?ться у художн?й л?тератур? та газетах. Однак, у науков?й л?тератур? найчаст?ше застосову?ться ?вропейський спос?б письма ? зл?ва направо, зверху вниз. Це пов'язане з тим, що в наукових текстах дуже часто доводиться вставляти ?ншомовн? слова й фрази, а також математичн?, х?м?чн? та ?нш? формули.

Оф?ц?йно горизонтальне письмо ?вропейського зразка зл?ва направо було прийняте лише у 1959 роц?. До цього б?льш?сть текст?в набиралися справа нал?во. Проте, нав?ть зараз можна зустр?ти горизонтальне письмо, знаки якого розм?щен? справа нал?во. Таке написання ? п?двидом вертикального традиц?йного письма, у якому кожний стовпчик (рядок) склада?ться всього з одного знака.

Лексиколог?я [ ред. | ред. код ]

В нов?тн?й японськ?й мов? використову?ться лексика трьох тип?в ? кор?нна японська (和語), запозичена китайська (漢語) ? запозичена ?ншомовного походження (外?語). Кор?нна японська лексика становить менше половини усього словникового запасу мови, але в повсякденному мовленн? вона ? основною. Японськ? слова зазнали численних трансформац?й, головною з яких було перетворення одно- або двоскладових сл?в на багатоскладов?. На в?дм?ну в?д сучасно? мови, стар? японськ? слова не починалися з дзв?нких звук?в. Ймов?рно, одзв?нчення кор?нно? лексики в?дбулося п?д впливом китайсько? мови ^[29] .

В японськ?й мов? також ?снують слова, утворен? шляхом зм?шування кор?нно? ? запозичено? лексики. Б?льш?сть таких сл?в ? ?менниками, займенниками або прикметниками. Зр?дка зустр?чаються д??слова, утворен? додаванням д??сл?вного зак?нчення ≪ру≫ (る) або слова ≪суру≫ (する, робити) до запозиченого слова. Наприклад, ≪дабуру≫ (ダブる, подвоювати) в?д англ?йського ≪double≫ (ダブル). На противагу цьому в японськ?й мов? в?дсутн? запозичен? слова для службових часток ? суф?кс?в, що вказу? на незм?нн?сть системи японсько? граматики ^[29] .

Синтаксис [ ред. | ред. код ]

Будова речення [ ред. | ред. код ]

Речення в японськ?й мов? належать до типу ПДД : п?дмет + додаток + присудок . Наприклад, речення ≪я читаю книгу≫ матиме такий вигляд:

• 私は本を?む。 ? ваташ? ва хон о йому.  ? П?дмет ( я ) + частка ( - )+ додаток ( книгу ) + частка ( - ) + присудок ( читаю ).

Присудком можуть виступати як д??слова так ? прикметники . Наприклад,

• 私は（が） 社長 だ。 ? ваташ? ва (?а) шячьо: да.  ? я ? директор п?дпри?мства.
• 私は（が） 行く 。 ? ваташ? ва (?а) ?ку .  ? я йду.
• 私は（が） うれしい 。 ? ваташ? ва (?а) уреш?: .  ? я радий.

Для японського речення також притаманна конструкц?я ≪тема + група присудка≫. Тему (題目 ? 題目語), або ядро висловлювання, часто плутають з п?дметом (主語), проте в японськ?й мов? це р?зн? поняття. П?дмет вид?ля?ться часткою-суф?ксом が ( ?а ) ? познача? предмет, ознака якого виража?ться присудком, а тема вид?ля?ться часткою-суф?ксом は ? познача? те, про що буде вестися розмова ? те, заради чого буду?ться ? функц?ону? речення. Тема може виступати в рол? п?дмета ? додатка. В обох випадках вони оформлюються часткою-суф?ксом は . Наприклад:

1. 象 は 大きい。 ? дзо ва о: к?:.  ? слон великий
2. 象 は おりに入れた。 ? дзо ва ор? н? ?рета.  ? слона посадили в кл?тку.
3. 象 は えさをやった。 ? дзо ва эса о ятта.  ? дала слону ?жу.
4. 象 は 鼻が長い。 ? дзо ва хана ?а на?ай.  ? у слона хобот довгий.

В ус?х прикладах слово ≪слон≫ ( дзо ) ? темою. В приклад? 1 тема виступа? в рол? п?дмета, тому は можна зам?нити на が ( ?а ). Проте в ?нших трьох реченнях тема виступа? в рол? додатка: в приклад? 2 частку は можна зам?нити на частку знах?дного в?дм?нку を ( о ), в приклад? 3 ? на частку давального в?дм?нку に ( н? ), а в приклад? 4 ? на суф?кс の ( но ), що перетворить ?менник ≪слон≫ у прикметник ≪слоновий≫. У вс?х прикладах тема は познача? не якийсь в?дм?нок, а лише те, що мовець говорить про слона ^[30] .

Д?алекти [ ред. | ред. код ]

Завдяки географ?чним особливостям Япон?? (безл?ч ?зольованих остров?в, висок? г?рськ? перевали) ?сну? з десяток д?алект?в японсько? мови. Вони р?зняться словниковим запасом, морфолог??ю, уживанням службових часток, а в деяких випадках ? вимовою. Серед розповсюджених можна вид?лити так? як д?алект Кюсю (九州弁 ? кюсю бен ), д?алект Х?рос?ми (?島弁 ? х?рос?ма-бен ), д?алект Кансай (?西弁 ? кансай бен ), д?алект Тохоку (東北弁 ? тохоку-бен ) ? д?алект Канто (?東弁 ? канто-бен , ток?йський д?алект). Часто мовц? в?ддалених д?алект?в не розум?ють один одного. Найб?льш? мовн? розходження мають м?сце м?ж п?вденними ( острови Рюкю , префектура Ка?ос?ма ) ? п?вн?чними районами Япон?? ( Хоккайдо , префектура Аомор? ). Основн? д?алекти под?ляються на зах?дну й сх?дну групи. На основ? ток?йського д?алекту була сформована ≪загальна мова≫ (共通語 ? кьоцу?о ). З 1886 року вона стала викладатися в навчальних закладах як ≪л?тературна≫ японська. Сьогодн? д?алекти японсько? мови поступово вимирають завдяки урбан?зац??, стадартизац?? осв?ти та активному використанню ≪л?тературно? мови≫ у ЗМ?.

Словники [ ред. | ред. код ]

• Великий словник японсько? мови ( Сьо?акукан )
• Кодз??н ( ?ванам? Сьотен )
• Великий китайсько-японський словник ( Тайсюкан )

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Х?ра?ана
• Катакана
• ??рогл?фи (Япон?я)
• Японська л?тература
• В?к?пед?я:МФА для японсько? мови
• Додаток:Японський список Сводеша
• Японський фонд
• Кирил?зац?я японсько? мови

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Коментар?

Виноски

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

• Сучасна японська л?тературна мова: теорет. курс: в 2 т. / Тамара Костянтин?вна Комарницька, Констянтин Юр?йович Ком?саров, Ки?в. нац. ун-т ?м. Т. Шевченка.? К. : ВД Дмитра Бураго, 2012 . ? ISBN 978-966-489-164-3 .

Японська мова // 『日本大百科全書』 [ Енциклопед?я Н?ппон?ка ]. ? 第2版. ? 東京: 小?館, 1994?1997. ? 全26冊. (яп.)

• (яп.) Цук?с?ма Х. Японське мовознавство . ? Ток?о: Ток?йський ун?верситет, 1964．
• Д?брова А., Одинець В., Укра?нсько-н?ппонський словник / За ред. Ясуда Сабуро. ? Харб?н, 1944. ? 267 с. (наклад 1000 прим.)
• Бондаренко ?., Х?но Т. Укра?нсько-японський словник / За ред. В. О. Карпенка. ? Ки?в: Альтернативи, 1997. ? 240 с.
• Бондаренко ?., Х?но Т. Японсько-укра?нський, укра?нсько-японський словник: Навчальний словник японських ??рогл?ф?в. ? Ки?в: Альтернативи. ? 1998. ? 592 с.
• Кандз? с?нкоо 1 : навч. пос?б. / Н. С. Костевич, О. Ю. Л?т?нська. ? Льв?в : Льв?вська пол?техн?ка, 2018. ? 116 с. ? Загол. обкл.: Японська ??рогл?ф?ка. ? ISBN 966-941-258-4 .
• Михайлик Г., Карпенко В., Укра?нсько-японський тематичний словник. ? Ки?в: видавництво Вадима Карпенка, 2007. ? 268 с.
• Навчання японсько? мови у вищ?й школ?: ?нтегративна система формування ? розвитку академ?чно? грамотност? : Монограф?я / О. В. Асадчих. ? К. : Видавничий д?м Дмитра Бураго, 2017. ? 356 с. ? ISBN 978-966-489-364-7
• Ономатопе?чна система сучасно? японсько? мови : [монограф?я] / О. ?. Кобелянська. ? К. : Вид. д?м Д. Бураго, 2017. ? 276 с. ? ISBN 617-7349-57-9 .
• Основи методики навчання усного японського монолог?чного мовлення на початковому р?вн? у вищ?й школ? : монограф?я / О. В. Асадчих, В. О. Ф?лонова. ? Ки?в : Вид. д?м Д. Бураго, 2018. ? 156 с. ? ISBN 617-7349-62-3 .
• Стил?стика японсько? мови / А.О. Букр??нко, К.Ю. Ком?саров ? К.: Видавничий д?м Дмитра Бураго, 2015. ? 320 с. ? ISBN 978-617-7349-14-2
• Укра?нсько-англ?йсько-японський розмовник / Медвед?в Андр?й ; за ред. С. Ш?танди та М. Федоришина. ? Друге видання, доповнене та перероблене. ? Льв?в: Видавництво Льв?всько? пол?техн?ки, 2012. ? 292 с. ? ISBN 978-617-607-162-4
• Японська в темах : [п?дручник] / О. Забуранна, Й. Тойофуку. ? Льв?в : ВНТЛ-Класика, 2006. ? 172 с. ? Укр. та яп. мовами. ? ISBN 966-8849-26-4 .
• Японсько-укра?нський переклад : практичний курс. Т. 1 / А. О. Букр??нко, К. Ю. Ком?саров. ? К. : Вид. д?м Д. Бураго, 2016. ? 244 с. ? ISBN 966-489-363-0 .
• Японсько-укра?нський переклад : практичний курс. Т. 2 / А. О. Букр??нко, К. Ю. Ком?саров. ? К. : Вид. д?м Д. Бураго, 2017. ? 212 с. ? ISBN 966-489-422-4 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

Японська мова у сестринських В?к?про?ктах
	Портал ≪Япон?я≫
	Означення у В?к?словнику ?
	Японська мова у В?к?сховищ? ?

• Укра?нсько-японський словник онлайн [ Арх?вовано 17 кв?тня 2021 у Wayback Machine .]
• Як завантажити аз?йськ? шрифти на Windows 2000 та XP (англ?йською)
• Про п?дтримку аз?йських шрифт?в (англ?йською) [ Арх?вовано 9 грудня 2006 у Wayback Machine .]
• Японська мова Кана ВПРАВА (PDF) [ Арх?вовано 9 лютого 2012 у WebCite ]
• Японськ? словарн? уроки на ?нтернет Пол?глот? [ Арх?вовано 30 серпня 2007 у Wayback Machine .]
• Shodo ? Японська кал?граф?я [ Арх?вовано 14 червня 2008 у Wayback Machine .]
• AKSER Бразил?я (Brasil) ? Японська мова ? Let´s Learn Japanese in Video
• Японська мова на сайт? Ethnologue : Japanese. A language of Japan (англ.)
• Японська мова на сайт? Glottolog 3.0: Language: Japanese [ Арх?вовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine .] (англ.)
• Японська мова на сайт? WALS Online : Language Japanese [ Арх?вовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine .] (англ.)

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) · Сабредд?т Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Google Новини · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика норвезька енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia Дов?дков? видання KBpedia · TV Tropes · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) · Namuwiki Нормативний контроль BNF :  11932171r · FAST :  981565 · Freebase :  /m/03_9r · GND :  4114069-2 · J9U :  987007531546705171 · LCCN :  sh85069643 · NDL :  00568376 · NKC :  ph121307

п о р Японська мова Пер?оди Стародавн?й [en] П?зн?й давн?й Середн?й [en] Ранн?й сучасний [en] Д?алекти Хоккайдо [en] Кансайський [en] Ка?ош?ма [en] Ок?навський Цу?ару П?джин та креольськ? мови Бон?нська англ?йська [en] Камбун [en] Кьова-?о [en] Японськ? мови Хач?джьо [en] Рюкюськ? К?кай [en] Кун??ам? М?яко [en] Ок?навська Ок?ноерабу [en] Токунош?ма [en] Яеяма [en] Йона?ун? [en] Писемн?сть Логограф?чн? Камбун [en] Кандж? Рякудж? Атедж? Кана Х?ра?ана Катакана Фур??ана Окур??ана ?одзюон Манйо?ана Хентай?ана Кудзуш?дж? Орфограф?я Шрифт Брайля японською мовою Пунктуац?я японсько? мови [en] ?сторична орфограф?я кани [en] Кодування EUC EUC-JP ISO\EIC 2022 [en] JIS 0201 [en] 0208 0211 [en] 0212 0213 Shift JIS [en] Юн?код Х?ра?ана [en] Катакана [en] Фонетичне розширення катакани [en] Граматика Д??в?дм?ни [en] Займенники Частки [en] Числ?вники ?айрай?о Васей-ей?о ?н?риш (Engrish) Кей?о ?менн? суф?кси Гендерна диференц?ац?я [en] Фонетика Мелод?йний наголос у японськ?й мов? Рендаку Йоцу?ана Трансл?терац?я Латин?зац?я Гепберна Н?хон-ш?к? Кунрей-ш?к? Вапуро Кирил?зац?я Системи для укра?нсько? мови Системи для рос?йсько? мови Пол?ванова Л?тература Книги [en] Поез?я Бун?о