Червоне море

Супутниковий зн?мок Червоного моря
22°00′ пн. ш. 38°00′ сх. д.  /  22.000° пн. ш. 38.000° сх. д.  / 22.000; 38.000
Довжина	2250 км
Ширина	355 км
Найб?льша глибина	3040 м
Середня глибина	490 м
Площа	445 816 км²
Впадаюча р?чка	Barka River d , Aligide River d , Comaile River d , Fah River d , Na?al Gar‘init d , Na?al Garof d , Na?al Sha?mon d , Na?al Shelomo d , Nahal Gishron d , Nahal Roded d , Wadi Laba River d , Wadi Watir d ? Wokiro River d
Червоне море у В?к?сховищ?

Черво?не мо?ре ( араб. ????? ?????? ‎ Bahr el-Ahmar ) ? м?жконтинентальне море ?нд?йського океану у тектон?чному розлом? м?ж Африкою та Арав?йським п?востровом ?враз?? ^[1] . Площа моря 450 тис. км²; найб?льша глибина 2600 м; об'?м вод ? 251 тис. км³. Море витягнуте з п?вн?чного заходу на п?вденний сх?д на 1932 км. Баб-ель-Мандебською протокою й Аденською затокою сполуча?ться з в?дкритими водами океану. На п?вноч? Акабська ? Суецька затоки омивають Синайський п?востр?в ^[1] . Суецький канал на п?вноч? в?д 1869 року по?дну? води Червоного моря з водами Середземного , перетворивши море на важливу частину найзавантажен?шого морського шляху, по якому зд?йснюються морськ? перевезення м?ж ?вропою , Аз??ю ? Австрал??ю ^[1] .

?снують дек?лька верс?й походження назви Червоного моря.

Перша верс?я поясню? походження назви цього моря в?д неправильного читання сем?тського слова , що склада?ться з трьох букв: ≪х≫, ≪м≫ ? ≪р≫. З цих букв у стародавн?х написах складено ?м'я сем?тського народу ? хим'ярити , ? жили у П?вденн?й Арав?? до ?? завоювання арабами. У стародавн?й п?вденноарав?йськ?й писемност? коротк? голосн? звуки граф?чно не зображувалися на письм?. Тому з'явилося припущення, що при розшифровц? арабами п?вденноарав?йських напис?в по?днання ≪х≫, ≪м≫ ? ≪р≫ було прочитано як арабське ≪Ахмар≫ (червоний).

?нша верс?я ставить назву моря в залежн?сть в?д т??? чи ?ншо? частини св?ту . У м?ф?чних переказах багатьох народ?в св?ту сторони св?ту пов'язан? з певними кол?рними в?дт?нками. Наприклад, червоний кол?р символ?зу? п?вдень, б?лий ? сх?д, чорний (в деяких народ?в Аз??) ? п?вн?ч. Зв?дси назва ≪Чорне море≫ означа? не ≪море з темною, чорною водою≫, а ≪море, що знаходиться на п?вноч?≫. Адже турки називали це море Кара-Ден?з, стародавн? племена, що розмовляли ?ранськими мовами , ? Ахшав (темне), а ск?фи Тама, що також пов'язане з? значенням ≪темний≫. Що стосу?ться Червоного моря, то слово ≪червоний≫, мабуть, вказу? на його п?вденне розташування, а зовс?м не на кол?р морсько? води.

Один ?з перших опис?в Червоного моря склав у II стол?тт? до н. е. грецький ?сторик ? географ Агатарх?д Кн?дський у сво?й робот? ≪Про червоне море (Еритрейське)≫. У XVI стол?тт? допускалася назва Червоного моря: ≪Суецьке≫ .

Через головну в?сь моря проходить рифт Червоного моря , що пряму? в?д Афарського тр?йника на п?вдн? до тр?йника на п?вноч? моря, в?д якого розд?ля?ться двома г?лками на п?вн?чний сх?д ( рифт Мертвого моря ) та на п?вн?чний зах?д рифт Суецько? затоки  ? що ? авлакогеном . Рифт Червоного моря в?докремлю? Африканську плиту в?д Арав?йсько? . Цей розкол розпочався в еоцен? , пришвидшився протягом ол?гоцену . На дн? моря в?дбуваються процеси спредингу , тобто процеси розсування земно? кори. Це нада? морю характерну вп?знавану витягнуту вузьку форму. Внасл?док цих процес?в море з часом стане центральною частиною океану, як колись под?бн? процеси у П?вн?чн?й Атлантиц? розкололи Лавраз?ю , утворивши океан м?ж П?вн?чною Америкою ? ?вропою. Геолог?чн? структури п?вн?чного узбережжя Червоного моря продовжуються на п?вденному, як структури Скандинавського п?вострова в Гренланд??.

За час?в кайнозою Баб-ель-Мандебська протока була дек?лька раз перекрита ? Червоне море повн?стю випаровувалось. Це могло в?дбутись через:

• Виверження вулкана на остров? Пер?м ? перекриття морсько? протоки лавовими потоками.
• Зниження св?тового р?вня моря п?д час льодовикових пер?од?в через збереження великого об'?му води в льодовикових шапках .

?зобати морського дна здеб?льшого повторюють обриси берегово? л?н?? ^[2] . У рель?ф? дна вид?ля?ться вузька прибережна м?лина (до глибини 200 м), найширша в п?вденн?й частин? моря, з численними кораловими ? кор?нними островами. За м?линою в?дсутн?й материковий схил , п?дводн? скеляст? береги можуть уходити на глибину до 700 м. Дно моря явля? собою неперервну каньйонопод?бну улоговину з глибинами понад 2000 м. На п?вдн? глибоководна улоговина з'?дну?ться з Баб-ель-Мандебським п?дняттям (глибини до 170 м) ^[2] .

Донн? в?дклади представлен? переважно вапняковими мулами , на п?вдн? простежу?ться дом?шка карбонату магн?ю ^[2] .

На дн? моря вулкан?чн? процеси проявляють себе д?яльн?стю г?дротермальних джерел ? б?лих та чорних курц?в ; вулкан?чними виверженнями та пост?йними землетрусами . Внасл?док вулкан?зму з-п?д поверхн? моря з'являються нов? острови. Так, упродовж 2011?2013 рок?в на п?вдн? в арх?пелаз? Зубейр виникли два нов? остр?вця ? Шолан ? Джад?д ^[3] .

Площа Червоного моря дор?вню? 450 тис. км². Майже ⅔ моря лежать в троп?чному пояс? . Об'?м води ? 251 тис. км³. За р?зними оц?нками довжина з п?вноч? на п?вдень в?д 1932 км до 2350 км (в?д 12°40' до 30° пн. ш.), ширина в?д 305 до 360 км ^[2] . Найб?льша глибина 2600 м спостер?га?ться в центральн?й частин? ^[2] .

М?жнародна г?дрограф?чна орган?зац?я визнача? меж? Червоного моря наступним чином ^[4] :

• На п?вноч? . П?вденн? меж? Суецько?  ? л?н?я, що проляга? в?д Нац?онального парку Рас-Мухаммад (27°43'N) до п?вденно? точки острова Шадуан (34°02'E) ? зв?дти на зах?д по паралел? (27°27'N) до узбережжя Африки; та Акабсько? затоки  ? л?н?я, що проходить в?д Рас-ель-Фасма на п?вн?чний зах?д до острова Рекв?н ( 27°57′ пн. ш. 34°36′ сх. д.  /  27.950° пн. ш. 34.600° сх. д.  / 27.950; 34.600 ) через остр?в Тиран до його п?вденно-зах?дно? точки ? дал? на зах?д по паралел? (27°54'N) до узбережжя Синайського п?вострова .
• На п?вдн? . Л?н?я, що з'?дну? Х?сн-Мурад ( 12°40′ пн. ш. 43°30′ сх. д.  /  12.667° пн. ш. 43.500° сх. д.  / 12.667; 43.500 ) та Рас-С?ян ( 12°29′ пн. ш. 43°20′ сх. д.  /  12.483° пн. ш. 43.333° сх. д.  / 12.483; 43.333 ).

На п?вноч? моря розташовуються дв? затоки: Суецька ? Акабська , яка з'?дну?ться з Червоним морем через протоку Ет-Тиран . Глибини в затоц? Акаба сягають 1800 м. Коралов? рифи облямовують невелик? бухти, що звуться на п?вноч? шермами ^[2] .

• Зейт
• Баб-ель-Мандебська
• Тав?ла
• Шадван

Остров?в у п?вн?чн?й частин? моря мало (наприклад: остр?в Тиран ? група остров?в Г?фатин ) ? т?льки п?вденн?ше 17° пн. ш. вони утворюють к?лька арх?пелаг?в з численними островами: Дахлак в п?вденно-зах?дн?й частин? моря ? найб?льшими ^[2] , а арх?пелаги Фарасан , Суак?н , Хан?ш менш?. ? й окрем? острови ? Камаран .

Береги пор?зан? слабо, ?х обриси в основному зумовлен? скидною тектон?кою ? майже на всьому сво?му протяз? сх?дн? ? зах?дн? береги паралельн? один одному.

Особлив?сть Червоного моря поляга? в тому, що в нього не впада? жодна р?чка , а р?чки зазвичай несуть ?з собою мул ? п?сок , ?стотно знижуючи прозор?сть морсько? води. Тому вода в Червоному мор? кришталево чиста.

Уся акватор?я моря лежить в троп?чному кл?матичному пояс? ^[5] . Увесь р?к над морем панують троп?чн? пов?трян? маси . Це спекотна посушлива зона з великими добовими ампл?тудами температури пов?тря. Сезонний х?д температури пов?тря ч?тко в?дстежу?ться. Переважають пасатн? в?три ^[6] .

Протягом року в?дзначаються два окремих мусонн? сезони, п?вн?чно-сх?дний ? п?вденно-зах?дний мусони. Мусонн? в?три дмуть через р?зницю м?ж нагр?вом поверхн? суш? ? моря. Вельми висок? температури поверхн? у по?днанн? з високою солон?стю, роблять море одним з найгаряч?ших ? найсолон?ших морських басейн?в у св?т?.

Середня температура поверхн? води в Червоному мор? вл?тку становить близько 26 °C на п?вноч? до 30 °C на п?вдн?. Середня температура води 22 °C. К?льк?сть опад?в над Червоним морем ? його берегами наднизька ? в середньому 6 мм/р?к, дощ? ? переважно швидкоплинн? зливи. Деф?цит опад?в ? в?дсутн?сть джерел пр?сно? води в Червоному мор?, перевищення випаровування над опадами досяга? 2050 мм/р?к, що призводить до високо? солоност? з м?н?мальними сезонними вар?ац?ями.

У середньому припливи коливаються в?д 0,6 м на п?вноч? кра?ни б?ля гирла Суецько? затоки ? 0,9 м на п?вдн? кра?ни б?ля Аденсько? затоки, й колива?ться в?д 0,20 м ? 0,30 м б?ля вузлово? точки ? центру Червоного моря (терен Джидда). На п?вдень в?д Джидди б?ля Ша?аба на теренах себха затоплення сягають 3 км, на п?вн?ч в?д Джидди в Ель-Харрар терени себха покриваються тонким шаром води на 2 км. Взимку в середньому р?вень моря на 0,5 м вище, н?ж вл?тку.

Червоне море ? одним з найсолон?ших мор?в Св?тового Океану ) ? через в?дсутн?сть надходження пр?сного р?чкового стоку , високого випаровування , в?докремлен?сть в?д ?нд?йського океану вузькою Баб-ель-Мандебською протокою , вплив схем циркуляц?? води.

Солон?сть води на п?вноч? 41,5 ‰, на п?вдн? ? 38 ‰ ^[1] . Це найсолон?ше море у св?т? ^[a] .

Акватор?я моря под?ля?ться на 2 морських екорег?они зах?дно? ?ндо-пациф?чно? зоогеограф?чно? пров?нц??: П?вн?чне ? Центральне Червоне море, П?вдень Червоного моря ^[7] . У зоогеограф?чному в?дношенн? донна фауна континентального шельфу й остр?вних м?лин до глибини 200 м належить до ?ндо-зах?днопациф?чно? област? троп?чно? зони ^[8] .

Коралов? рифи , як? простягнулися вздовж усього узбережжя, ? сво?р?дним житт?вим центром, що да? прихисток для 400 вид?в риб ^[1] .

Р?зноман?тн? форми корал?в, як? можуть бути круглими, плоскими, розгалуженими, а також мати ?нш? фантастичн? форми ? кол?рну гамму (в?д н?жно-жовтого ? рожевого до коричневого ? синього) слугували популяризац?? п?дводного плавання на червономорських курортах. Але кол?р збер?гають т?льки жив? корали, п?сля смерт? вони втрачають м'як? покривн? тканини ? залиша?ться т?льки б?лий кальц??вий скелет.

У Червоному мор? мешка? понад 1200 вид?в риб. Мурени , пристосован? до життя на рифах, можуть сягати 3 м завдовжки й мають досить страх?тливий вигляд. Можна зустр?ти ? рибу-наполеона , що д?стала свою назву через характерний виступ на голов?, який нагаду? головний уб?р французького ?мператора. Ц? риби особливо численн? у п?вденн?й частин? Синайського п?вострова. В?др?зняються яскравим забарвленням риби-ангели ? риби-метелики, риби-клоуни ? барабул? .

У Червоному мор? широко поширен? дельф?ни ? косатки . Ц?лком можлива зустр?ч п?д водою й ?з зеленою черепахою . Дивовижн? голкошк?р? подовжено? форми ? морськ? ог?рки  ? живуть на морському дн?.

П?сля виходу людства з Африки через Синайський перешийок та Баб-ель-Мандебську протоку його розселення ?враз??ю води Червоного моря протягом багатьох тисячол?ть людсько? ?стор?? слугували транспортними шляхами для жвавих торговельних зв'язк?в м?ж народами п?вн?чно-сх?дно? Африки ? Близького Сходу ^[2] . Прадавн? цив?л?зац?? долини Н?лу , Еф?опського наг?р'я та п?вдня Арав?йського п?вострова не т?льки активно користувалися морем як транспортною маг?страллю, а й використовували його природн? багатства (рибу, с?ль, перли ).

У 1869 роц? було споруджено Суецький канал м?ж Середземним ? Червоним морем. В?н перенаправив головн? вантажопотоки м?ж ?вропою ? Аз??ю, що до того огинали Африку ?з заходу ^[2] .

Геостратег?чне положення Джибут? на вход? до Червоного моря приваблю? до нього головних пол?тичних гравц?в св?ту. Тут споруджено в?йськов? бази США , Франц?? (з контингентами ?нших кра?н ?вропейського Союзу ), ?тал?? , Япон?? та Китаю .

П?сля спорудження Суецького каналу через море був перенаправлений головний вантажопот?к м?ж ?вропою та Аз??ю з Австрал??ю, значно виросло його геостратег?чне значення ^[2] . У перш?й половин? XX стол?ття, до спорудження 1950 року трубопроводу Арамко , що по?днав родовища Персько? затоки ?з Середземним морем, головним вантажем була нафта та нафтопродукти . П?сля здобуття червономорськими кра?нами незалежност? морськ? порти на його узбережж? стали головними брамами вивозу сировини ( марганцева руда , фосфорити , нафта, бавовник , кава ) та ?мпорту ?ноземних товар?в ^[2] . Головн? морськ? пасажиропотоки спрямован? до приморських курорт?в на п?вноч? (туристи) та до Джидди (паломники, що зд?йснюють хадж до Мекки ) ^[2] . Вузловою точкою на вход? до акватор?? моря слугу? порт Джибут? . П?сля здобуття Еритре?ю незалежност? в?д Еф?оп?? 1993 року остання зд?йсню? через нього майже всю свою зовн?шню торг?влю .

Суец ( ?гипет ), Янбу-ель-Бахр , Джидда ( Сауд?вська Арав?я ), Порт-Судан ( Судан ), Акаба ( Йордан?я ) Ейлат ( ?зра?ль ).

На узбережж? Червоного моря розташован? так? м?ста:

•   ?гипет : Дагаб (???), Ель-Гуна (??????), Ель-Кусейр (??????), Марса-Алам (???? ???), Нувейба (?????), Сафага (????? ?????), Сома Бей (???? ???), Суец (??????), Таба (????), Хала?б (?????), Хургада (???????), Шарм-ель-Шейх (??? ?????).
•   ?мен : Ходейда (???????).
•   Еритрея : Арк?ко (????), Ассаб (???), Массауа (???).
•   Йордан?я : Акаба (??????).
•   ?зра?ль : Ейлат (????).
•   Сауд?вська Арав?я : Джидда (???), Раб?г (????), Янбу (????).
•   Сомал? : Бербера , Ма?т .
•   Судан : Порт-Судан (???? ?????), Суак?н (?????).

Море в?домо прекрасними м?сцями для дайв?нгу, такими як нац?ональний парк Рас-Мухаммад , SS Thistlegorm , риф Ельф?нстоун , острови Бразерс ( Ель-?хва ), риф Дедал , риф Сент-Джонс, остр?в Рок? в ?гипт? ^[9] ? менш в?дом? м?сця в Судан?, як-от Санганеб, Аб?нгтон, Ангарош ? Шааб-Рум?.

Червоне море стало популярним м?сцем для дайв?нгу п?сля експедиц?й Ганса Гасса в 1950-х роках, а пот?м Жака-?ва Кусто ^[10] . До популярних туристичних курорт?в в?дносяться Ель-Гуна , Хургада , Сафага , Марса-Алам на зах?дному берез? Червоного моря, Шарм-еш-Шейх , Дахаб ? Таба на ?гипетськ?й сторон? Синаю, а також Акаба в Йордан?? та Ейлат в ?зра?л? в район?, в?домому як Червономорська Рив'?ра .

Омива? береги ?гипту , Судану , Джибут? , Еритре? , Сауд?вськ?й Арав?? , ?мену , ?зра?лю ? Йордан?? .

• Велика рифтова долина
• Хала?б

• Атлас. Географ?я: рег?они та кра?ни. 10 клас / ред. ?. О. ?вроп?на, С. В. Капустенко, В. ?. Остроух . ? К . : ДНВП ≪Картограф?я≫ , 2020. ? 32 с. ? ISBN 978-966-946-302-9 .
• Атлас св?ту / голов. ред. ?. С. Руденко  ; зав. ред. В. В. Радченко  ; в?дп. ред. О. В. Вакуленко . ? К . : ДНВП ≪Картограф?я≫ , 2005. ? 336 с. ? ISBN 9666315467 .
• Дов?дковий атлас св?ту / в?дп. ред. В. В. Молочко. ? К . : ДНВП ≪Картограф?я≫ , 2010. ? 328 с. ? 3000 прим. ? ISBN 978-966-475-507-5 .
• (рос.) Физико-географический атлас мира  / под ред. акад. И. П. Герасимова . ? М.  : Академия наук СССР и ГУГГК ГГК СССР , 1964. ? 298 с. ? 20 тис. прим.
• Атлас океанов : [в 7 т.]. ? Л. / СПб ., 1974?2005.
• Червоне море // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Шпиндлер И. Б. Красное море // Энциклопедический словарь  : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). ? СПб . : Ф. А. Брокгауз , И. А. Ефрон , 1895. ? Т. XVIa (32) : Коялович ? Кулон. ? С. 547?549.
• Красное море // Большая советская энциклопедия  : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский . ? 2-е изд. ? М . : Советская энциклопедия , 1953. ? Т. 23 : Корзинка ? Кукунор. ? С. 257-258. ? 635 с. (рос.)
• (рос.) Залогин Б. С. ,  Косарев А. Н. Моря. ? М.  : Мысль , 1999. ? 400 с. ? ( Природа мира ) ? 3 тис. прим. ? ISBN 5-244-00624-X .
• (рос.) Циргоффер А. Атлантический океан и его моря. ? М . : Гидрометеоиздат, 1975. ? 168 с.

Червоне море у сестринських В?к?про?ктах
	Файли у В?к?сховищ? ?

• Чому Червоне море назива?ться Червоним?
• Червоне море ? св?т казок ? легенд [ Арх?вовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine .]
• Red Sea (англ.)

п о р Океанськ? теч?? Тихий океан П?вн?ч П?вн?чна Пасатна ? Курос?о ? П?вн?чнотихоокеанська ? Кал?форн?йська Аляскинська ? Алеутська ? Дев?дсона ? М?жпасатна протитеч?я ? Камчатська ? Кромвелла ? Курильська ? Сх?дносахал?нська ? Цус?мська ? Приморська П?вдень П?вденна Пасатна ? Сх?дноавстрал?йська ? П?вденнотихоокеанська ? Зах?дних в?тр?в ? Перуанська Атлантичний океан П?вн?ч П?вн?чна Пасатна ? Антильська ? Гольфстрим ? П?вн?чноатлантична ? Канарська Гв?анська ? Карибська ? Азорська ? Бафф?нова ? Лабрадорська ? ?рм?нгера ? Сх?дно?сландська ? Ломоносова ? Флоридська П?вдень П?вденна Пасатна ? Бразильська ? П?вденноатлантична ? Зах?дних в?тр?в ? Бенгельська Гв?нейська ? Ангольська ? Фолклендська ?нд?йський океан П?вн?ч П?вденна Пасатна ? Сомал?йська ? ?нд?йська мусонна Тар??ва П?вдень П?вденна Пасатна ? Мадагаскарська ? Зах?дних в?тр?в ? Зах?дноавстрал?йська Мозамб?цька ? Голкового мису Полярн? рег?они Арктика Норвезька ? Нордакпська ? Трансарктична ? Сх?дногренландська Сх?дний антициклон?чний кругооб?г Зах?дно?сландська ? Сх?дно?сландська ? Зах?дногренландська ? П?вн?чно?сландська ? Зах?дношп?цбергенська Антарктика Зах?дних в?тр?в Антарктичн? теч?? ? Ведделла ? Росса Головн? концепц?? Морська теч?я ? Сила Кор?ол?са ? Сп?раль Екмана ? Термохал?нна циркуляц?я ?нше Морське см?ття ? Велика тихоокеанська см?тт?ва пляма

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Географ?я та географ?чн? карти Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · GeoNames · OpenStreetMap · Who's on First Тематичн? сайти Edition humboldt digital · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Электронная еврейская энциклопедия · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · TDV ?slam Ansiklopedisi Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Баскська В?к?д?я · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я Нормативний контроль EGAXA :  vtls003749994 · FAST :  1211535 · Freebase :  /m/06jfd · GND :  4050664-2 · J9U :  987007548036905171 · LCCN :  n81007733 · NDL :  00634145 · NKC :  ge134461 · VIAF :  155944421