Чабер

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Чабер
Чабер садовий ( Satureja hortensis )
Б?олог?чна класиф?кац?я редагувати
Царство: Рослини ( Plantae )
Клада : Судинн? рослини ( Tracheophyta )
Клада : Покритонас?нн? ( Angiosperms )
Клада : Евдикоти ( Eudicots )
Клада : Айстериди ( Asterids )
Порядок: Губоцв?т? ( Lamiales )
Родина: Глухокропивов? ( Lamiaceae )
П?дродина: Nepetoideae
Триба: Mentheae
Р?д: Чабер ( Satureja )
L. , 1753
Типовий вид
Satureja hortensis
( L. , 1753 )
Синон?ми [1]
  • Thymbra Mill. 1754 not L. 1753
  • Saturiastrum Fourr.
  • Euhesperida Brullo & Furnari
  • Argantoniella G.Lopez & R.Morales
В?к?сховище : Satureja

Чабе?р ( Satureja ) ? р?д ароматичних одно- та багатор?чних трав чи нап?вкущ?в родини глухокропивових . Населяють Середземномор'я , зах?дну й центральну Аз?ю . В?домо понад 40 вид?в, з них в Укра?н? два: чабер кримський ? чабер садовий . Деяк? види культивують як декоративн?, прян?, еф?роол?йн?, л?карськ? рослини [2] .

Чабер садовий [ ред. | ред. код ]

Ботан?чн? характеристики

  • Коренева система  ? дуже розвинена.
  • Стебло прямовисне, при основ? часто здерев'ян?ле, запушене короткими волосками, до 65 см заввишки.
  • Листки супротивн?, майже сидяч?, ланцетн?, ц?локра?, крапчастозалозист?.
  • Кв?тки двостатев?, неправильн?, др?бн?, св?тло-ф?олетов? чи л?лового кольору.
  • Пл?д  ? гор?шок , що склада?ться з чотирьох однонас?нних часток.
  • Нас?ння др?бне, темно-коричневого забарвлення, маса 1000 нас?нин ? 0,35?0,40г.

Активн? речовини

Трава м?стить еф?рну ол?ю (до 2 %), дубильн? (до 9 %) ? слизист? речовини, смолу тощо. В ол?? найб?льше карвакролу, тимолу.

Напрями використання

В медицин? надземну частину застосовують як бактерицидний, спазмол?тичний, потог?нний, протигнильний, глистог?нний зас?б. Зовн?шньо ефективний при дерматитах , в?д укус?в комах (м?сця змащують св?жим соком). Велик? дози чеберу д?ють абортивно.

В харчов?й промисловост? застосовують при сол?нн? ог?рк?в ? томат?в, як приправу до суп?в, м'ясних, грибних, рибних страв та салат?в, що ароматизу? страву. У Болгар?? як прян?сть використову?ться у форм? сум?ш? з сол?, паприки , чорного перцю та с?нно? гуньби .

В парфумерно-косметичн?й промисловост? використовують ол?ю, яка входить до композиц?й одеколон?в ? дух?в.

У бдж?льництв? вважа?ться добрим медоносом.

Б?олог?чн? особливост?

Однор?чна, р?дше двор?чна, трав'яниста теплолюбна ? св?тлолюбна рослина. Цв?те в липн??серпн?. Розмножу?ться нас?нням.

Техн?чн? параметри вирощування

  • Загальн? особливост? й м?сце в с?возм?н?. Площу п?д пос?ви культури вибирають в овочево-л?карських с?возм?нах ?з легкими суп?щаними ?рунтами.
  • Основний ? передпос?вний пер?од. Основний оброб?ток, ?рунту, залежно в?д його типу, стану та забур'яненост?, передбача? звичайну, нап?впарову або пол?пшену систему. Передпос?вний оброб?ток поляга? в подр?бненн? грудок, вир?внюванн?, передпос?вн?й культивац?? та боронуванн? площ?.
  • Пос?вний пер?од.
    • Строки пос?ву ? ранньовеснян? при прогр?ванн? ?рунту до 10 °С.
    • Спос?б пос?ву ? широкорядний ?з шириною м?жрядь 45 см.
    • Норма вис?ву нас?ння ? 3?4 кг/га.
    • Глибина загортання нас?ння ? 1,0?1,5 см.
    • Пер?од проростання нас?ння ? 15?20 дн?в.
  • Догляд за пос?вами передбача? регулярн? м?жрядн? культивац?? з метою пол?пшення аерац?? ?рунту та знищення бур'ян?в, прополювання ?х. У рядках п?сля появи сход?в та формування густоти травостою з розрахунку 10?15 рослин на 1 пог. м (120?140 тис./га).
  • Збирання врожаю.
    • Заготовлювана сировина ? надземна маса.
    • Строки збирання ? фаза цв?т?ння рослин та в суху погоду.
    • Спос?б збирання ? косарками або зр?зування ножицями, серпами на висот? 15?20 см в?д поверхн? ?рунту.
    • Урожайн?сть зелено? маси ? 80?120 ц/га.

Переробка

  • Суш?ння сировини проводять у зат?нених, пров?трюваних м?сцях, не допускаючи з?пр?вання. Для отримання еф?рно? ол?? зелену масу зразу ж переробляють.
  • Збер?гають готову сировину в сухих, добре пров?трюваних прим?щеннях у м?шкотар? або зв'язаною в тюки.

Види [ ред. | ред. код ]

Р?д м?стить 42 види [2] :

  1. Satureja adamovicii [d] ?ili?
  2. Satureja aintabensis [tr] P.H.Davis
  3. Satureja amani [tr] P.H.Davis
  4. Satureja atropatana [d] Bunge
  5. Satureja avromanica [d] Maroofi
  6. Satureja bachtiarica [d] Bunge
  7. Satureja boissieri [d] Hausskn. ex Boiss.
  8. Satureja bzybica [d] Woronow
  9. Satureja cilicica [d] P.H.Davis
  10. Satureja coerulea [en] Janka
  11. Satureja cuneifolia [d] Ten.
  12. Satureja edmondii [d] Briq.
  13. Satureja fukarekii [d] ?ili?
  14. Satureja hellenica [d] Halacsy
  15. Satureja hortensis L.
  16. Satureja horvatii [bs] ?ili?
  17. Satureja icarica [d] P.H.Davis
  18. Satureja innota [d] (Pau) Font Quer
  19. Satureja intermedia [d] C.A.Mey.
  20. Satureja intricata [d] Lange
  21. Satureja isophylla [d] Rech.f.
  22. Satureja kermanshahensis [d] Jamzad
  23. Satureja khuzistanica [d] Jamzad
  24. Satureja kitaibelii [d] Wierzb. ex Heuff.
  25. Satureja laxiflora [ru] K.Koch
  26. Satureja macrantha [d] C.A.Mey.
  27. Satureja metastasiantha [d] Rech.f.
  28. Satureja montana L.
  29. Satureja mutica [ru] Fisch. & C.A.Mey.
  30. Satureja pallaryi [d] J.Thiebaut
  31. Satureja parnassica [d] Heldr. & Sart. ex Boiss.
  32. Satureja pilosa [d] Velen.
  33. Satureja rumelica [d] Velen.
  34. Satureja sahendica [d] Bornm.
  35. Satureja salzmannii [d] (Kuntze) P.W.Ball
  36. Satureja spicigera [en] (K.Koch) Boiss.
  37. Satureja spinosa [d] L.
  38. Satureja subspicata [fr] Bartl. ex Vis.
  39. Satureja taurica Velen.
  40. Satureja thymbra [en] L.
  41. Satureja visianii [d] ?ili?
  42. Satureja wiedemanniana [d] (Ave-Lall.) Velen.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Kew World Checklist of Selected Plant Families .
  2. а б Satureja . Plants of the World Online . Kew Science. Арх?в ориг?налу за 6 серпня 2020 . Процитовано 01.07.2021 . (англ.)

Л?тература [ ред. | ред. код ]