Французький Алжир

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Algerie / Alger
Алжир
Департамент
1830 ? 1962
Прапор Герб
Прапор Герб
Г?мн
La Marseillaise
Алжиру: історичні кордони на карті
Алжиру: ?сторичн? кордони на карт?
Хронолог?чна карта еволюц?? Французького Алжиру.
Столиця Алжир
Мови французька
арабська
берберська
Рел?г?? ?слам , Християнство
Державний устр?й Департамент
Законодавчий орган Алжирська асамблея  ( fr ) (1948?1956)
?стор?я
 -  Захоплення Алжиру 5 липня 1830
 -  Незалежн?сть 3 липня 1962
Площа 2 381 741 км 2
Валюта буджу (1830?1848)
(алжирський) франк (1848?1962)
Попередник
Наступник
Алжирський еялет
Ем?рат Абд аль-Кад?ра
Корол?вство Айт Аббас
Народно-Демократична Республ?ка Алжир
Сьогодн? ? частиною Алжир Алжир
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан?
за темою: Французький Алжир

Французький Алжир ( фр. Alger до 1839, п?зн?ше Algerie [1] не оф?ц?йно Algerie francaise , [2] [3] араб. ??????? ???????? Al-Jaza'ir Al-Fransiyah ) ?снував з 1830 по 1962. З 1848 до проголошення незалежност?, весь Середземноморський рег?он Алжиру був нев?д'?мною частиною Франц??, на кшталт сьогоденно? Корсики ? Реюньйона . Переважно посушливий внутр?шн?й Алжир, як ? решта Французько? П?вн?чно? Африки , н?коли не вважалися частиною Франц??. Як одна з найстар?ших заморських територ?й Франц?? Алжир став м?сцем для сотн? тисяч ?вропейських ?мм?грант?в, в?домих як пь?-нуар . Проте, кор?нн? мусульмани ? араби ? бербери залишалися б?льш?стю населення краю впродовж сво?? ?стор??. Поступово невдоволення серед мусульманського населення через в?дсутн?сть пол?тичного та економ?чного статусу призв?в до вимог б?льшо? пол?тично? автоном??, ? в п?дсумку до незалежност? в?д Франц??. Напружен?сть у в?дносинах м?ж цими двома групами населення зазнала кульм?нац?? у 1954 роц?, коли почались перш? сутички, що п?зн?ше переросли в алжирську в?йну . В?йна ск?нчилась у 1962 роц?, коли Алжир здобув повну незалежн?сть п?сля Ев'янських угод , п?дписаних у березн? 1962, ? липневого референдуму про самовизначення.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

Початков? конфл?кти

[ ред. | ред. код ]

З 1516 року ? часу захоплення Алжиру османськими корсарами, братами Аруджем ? Хизиром Барбароссою , Алжир став базою п?ратства в Середземному мор?. В 1681, Людовик XIV запросив адм?рала Авраама Дюкена для боротьби з берберськими п?ратами а також наказав атакувати Алжир м?ж 1682 ? 1683 п?д приводом надання допомоги християнських бранцям [4] . П?сля того, як Жан д'Естре знову обстр?ляв Трипол? ? Алжир у 1685?1688 роках, посол Алжиру в?дв?дав Версаль ? укладений з французами мирний догов?р, п?дписаний у 1690 роц? забезпечив мир в усьому 18 стол?тт? [5]

У XVIII?XIX стор?ччях Алжир був Алжирським еялетом Османсько? ?мпер?? , що мав певну автоном?ю. Барбар?йський берег був тод? оплотом п?рат?в-бербер?в, як? проводили рейди проти ?вропейських та американських корабл?в.

Конфл?кти м?ж Барбер?йськими державами ? США завершилися Першою (1801?1805) ? Другою (1815) бербер?йськими в?йнами. Британо-голландський група, очолювана адм?ралом лордом Ексмут , провели каральну експедиц?ю, в серпн? 1816 що бомбардувала Алжир. Дей був змушений п?дписати Бербер?йськ? договори .

Незгоди м?ж Франц??ю та Алжирською правителями почалися з самого початку реставрац?? Бурбон?в . Ще з XV стол?ття в Алжир? з'явилась французька торгова компан?я, що платила дею щор?чну данину в розм?р? 60 тисяч франк?в. В 1815 дей Алжиру Гуссейн-Паша напол?г на зб?льшенн? ц??? данини до 200 тисяч франк?в. Поступлив?сть французького консула Деваля призвела до ще б?льших заз?хань; в?дмова же в задоволенн? останн?х викликало з боку дея санкц?? проти компан?? . В?н став вс?ляко гнобити монопольну для француз?в торг?влю перлами, вимагав в?д французького уряду негайно? сплати 7000000 франк?в заборгованих алжирським торговим домам за р?зн? поставки для метропол?? з час?в Директор?? та Консульства ? явно виявляв нам?ри вигнати французьку торговельну компан?ю ? знищити заснован? нею установи. Нарешт? справа д?йшла до особисто? образи Гуссейн-Пашею французького консула. Цього Франц?я не могла пробачити ? стала готуватися до р?шучих д?й.

У 1827 роц? до алжирських берег?в була над?слана невелика ескадра. Але ?? блокада, що тривала 3 роки ? коштувала французам 20 м?льйон?в франк?в хоч ? змогла запоб?гти морським розбоям, але не змогла схилити Гуссейн-Пашу до поступливост?. Було прийнято р?шення вдатися до б?льш д??вих заход?в ? над?слати сильний флот з десантним корпусом.

Французьке завоювання Алжиру

[ ред. | ред. код ]

Завоювання Алжиру було розпочато в останн? дн? в реставрац?? Бурбон?в Карлом X , що спробував зб?льшити свою популярн?сть серед французького народу, особливо в Париж?, де було багато ветеран?в наполеон?вських в?йн . Його метою було зм?цнити почуття патр?отизму, ? в?двол?кти увагу в?д невм?ло? внутр?шньо? пол?тики [6]

Адм?рал Г? В?ктор Дюперре очолив армаду з 600 суден, що вийшла з Тулона ? попрямувала до Алжиру. Використовуючи план Наполеона в?д 1808 для вторгнення в Алжир, генерал де Бурмон висадився за 27 км на зах?д в?д м?ста Алжир, в С?д? Фредж 14 червня 1830, з 34 000 солдат?в. У в?дпов?дь на д?? француз?в, алжирський дей виставив в?йсько з 7000 яничар?в , 19000 ба?в з Констант?ни ? Орана , ? 17000 каб?л?в . Французи створили сильний плацдарм ? розпочали наступ на м?сто Алжир, маючи перевагу в артилер??. Французи перемогли в битв? при Staoueli 19 червня, ? ув?йшли в Алжир 5 липня п?сля тритижнево? кампан??. Дей погодився здатися в обм?н на його свободу. П'ять дн?в по тому, в?н в?дплив з? сво?ю с?м'?ю, на французькому корабл? до ?тал??, що тод? була п?д контролем Австр?йсько? ?мпер??. Заслання дея завершило 313 рок?в османського панування на терен? Алжиру.

По завоюванню, в жовтн?, французька арм?я моб?л?зувала перших зуав?в (назва дана деяким частинам легко? п?хоти ), п?зн?ше були створен? частини сипах?в , одночасно Франц?я експропр?ювала вс? земл?, майно, що належали турецьким поселенцям ( бел?кс ). У зах?дному рег?он? Оран , Султан Марокко Мауля Абд ар-Рахман бен Х?шам , командувач правов?рних, не м?г залишатися байдужим до р?занини, ско?них французькими християнськими в?йськами ? закликав мураб?т до джихаду . Також Султан Абд ар-Рахман надав допомогу алжирським повстанцям, на чол? з Абд аль-Кад?р . Очолюючи арм?ю 12000 чолов?к?в, Абд ель-Кад?р орган?зував блокаду Орану.

Ледве зв?стка про взяття Алжиру досягла Парижа, Карл X був повалений у ход? трьох славних дн?в у липн? 1830, ? його двоюр?дний брат Лу?-Ф?л?пп I , очолив конституц?йну монарх?ю. Новий уряд, складався з л?беральних опонент?в експедиц?? Алжир?, що виступали проти завоювання, розпочатим старим режимом, але утримати Алжир виявилася складн?ше, н?ж завойовувати його.

Але внутр?шн? област? захопити було складн?ше, щоб вир?шити цю задачу французьке командування застосувало принцип ≪розд?ляй ? володарюй≫. Спочатку домовилися з нац?онал?стичним рухом у Каб?л?? ? зосередилися на знищенн? проосманських сил. До 1837, по захопленню Костянт?ни проосманськ? сили були розгромлен? ? французи звернули увагу на нац?онал?ст?в. Остаточно Алжир було захоплено до 1847 роц?. З 1848 Алжир було оголошено частиною Франц??, розд?лено на департаменти на чол? з префектами ? французьким генерал-губернатором. Територ?ю Алжиру под?лили на три заморських департаменти ? Алжир, Оран ? Констант?ну. П?зн?ше сталася сер?я повстань, але французи ?х усп?шно придушили.

Алжир п?д французьким пануванням

[ ред. | ред. код ]

З середини Х?Х стор?ччя почина?ться активна колон?зац?я Алжиру. Причому, французи серед колон?ст?в не були б?льш?стю ? серед них були ?спанц?, ?тал?йц?, португальц? ? мальт?йц?. П?сля поразки Франц?? в франко-пруськ?й в?йн? 1870-1871 рок?в в Алжир при?хало багато француз?в з пров?нц?й Ельзас ? Лотаринг?я, як? передали Н?меччин?. Пере?жджали в Алжир ? рос?яни б?лоем?гранти, як? втекли в ход? Громадянсько? в?йни з Рос??. Влилася в групу франкоалжирц?в ? ?врейська громада Алжиру. Французька адм?н?страц?я заохочувала процес ≪?вропе?зац??≫ Алжиру, для цього була створена мережа осв?тн?х ? культурних заклад?в, яка обслуговувала вс? сфери житт?д?яльност? нових м?грант?в ? дозволяла ?м досить швидко згуртуватися в ?дину франкомовну християнську етнокультурну сп?льн?сть. Завдяки вищому культурному, осв?тньому р?вню, державн?й п?дтримки та д?лово? активност? франкоалжирц? швидко досягли б?льш вищого р?вня добробуту, н?ж туб?льц?. ?, незважаючи на незначну частку (приблизно 15% населення в 1930-х роках, б?льше 1 млн чолов?к), вони дом?нували в основних аспектах життя алжирського сусп?льства, ставши культурною, економ?чною, управл?нською ел?тою кра?ни. В цей пер?од народне господарство кра?ни пом?тно виросло, п?днявся ? р?вень добробуту м?сцевого мусульманського населення.

За Кодексом повед?нки в?д 1865 алжирц? залишалися суб'?ктами мусульманського законодавства, але могли бути моб?л?зован? у збройн? сили Франц??, ? вони також мали право набути французького громадянства. Але процедура набуття мусульманським населенням Алжиру французького громадянства була сильно ускладнена, тому до середини 20 стол?ть його мали т?льки приблизно 13% туб?льц?в Алжиру, а решта мали громадянство Французького Союзу ? не мали права займати висок? державн? посади, служити в ряд? державних установ. Французька влада зберегла традиц?йний ?нститут стар?йшин, як? збер?гали свою владу на м?сцевому р?вн? ? тому були досить лояльн?. У французьких збройних силах ?снували алжирськ? п?дрозд?ли ? т?ральери , гуми , табори , спаги . Вони билися в склад? французько? арм?? в Перш?й ? Друг?й св?тових в?йнах, а пот?м ? в ?ндокита?.

Початок визвольно? боротьби

[ ред. | ред. код ]

П?сля Першо? св?тово? в?йни в Алжир? деяк? ?нтелектуали стали говорити про автоном?ю ? самоврядування. У 1926 роц? було засновано нац?онально-революц?йний рух ≪П?вн?чноафриканська з?рка≫ , яке ставило питання соц?ально-економ?чного характеру (пол?пшення умов прац?, зростання зарплат тощо). У 1938 роц? створено Алжирський народний союз , п?зн?ше перейменований на Ман?фест алжирського народу (вимога незалежност?), а в 1946 роц? названий Демократичним союзом Алжирського ман?фесту . Вимоги автоном?? або незалежност? зазнали ширше поширення. У травн? 1945 року демонстрац?я нац?онал?ст?в переросла в безлади, п?д час яких було вбито до сотн? ?вропейц?в ? ?вре?в. Влада в?дпов?ла найжорсток?шим терором ?з застосуванням ав?ац??, бронетехн?ки ? артилер?? ? за р?зними оц?нками, за дек?лька м?сяц?в було вбито в?д 10 до 45 тис. алжирц?в.

Нац?онал?сти беруть курс на збройну революц?ю. У 1946 року заснована ≪Спец?альна орган?зац?я≫ (СО) ? розгалужена п?дп?льна мережа збройних груп, яка д?яла в м?стах. У 1949 роц? ≪Спец?альну орган?зац?ю≫ очолив Ахмед бен Белла , який у роки Друго? св?тово? в?йни був сержантом французько? арм??. За СО стали з'являтися й ?нш? под?бн? орган?зац??, як? вели зб?р кошт?в, закуп?влю збро?, бо?припас?в, вербування та навчання майбутн?х б?йц?в. З березня 1947 року в г?рських районах Алжиру були сформован? перш? партизанськ? загони. У 1953 роц? Спец?альна орган?зац?я об'?дналася з озбро?ними загонами Демократичного союзу Алжирського ман?фесту. Озбро?н? угруповання п?дпорядковувалися центру управл?ння, що знаходився в ?гипт? та Тун?с?. 1 листопада 1954 був орган?зований Фронт нац?онального зв?льнення (ФНО), головним завданням якого було досягнення незалежност? Алжиру збройним шляхом. До нього ув?йшли не т?льки нац?онал?сти, а й представники соц?ал?стичного руху, патр?архально-феодальних угруповань. Уже в ход? в?йни соц?ал?стичн? елементи взяли вгору, ? п?сля здобуття Алжиром незалежност? ФНО була перетворена на парт?ю (ПФНО), що збер?га? владу до сьогодення.

Основн? передумови в?йни в Алжир?

[ ред. | ред. код ]
  1. Зростання нац?онально-визвольного руху по вс?й планет? п?сля Першо? св?тово? в?йни ? хвил? революц?й п?сля не?. Друга св?това в?йна завдала новий удар по стар?й колон?ально? систем?. Глобальна перебудова вс??? св?тово? пол?тично? системи, ? Алжир став частиною ц??? модерн?зац??.
  2. Антифранцузька пол?тика Британ??, США та ?спан?? в П?вн?чн?й Африц?.
  3. Демограф?чний вибух. Проблеми соц?ально-економ?чно? нер?вност?. Пер?од м?ж 1885?1930 роками вважають золотим стол?ттям французького Алжиру (як ? французького Магрибу). Завдяки загальному зростанню добробуту, економ?ки, досягненням у галуз? осв?ти та охорони здоров'я, збереженню внутр?шньо? управл?нсько? та культурно? автоном?? мусульман, припиненню внутр?шн?х м?жусобиць, ?сламське населення вступило в фазу демограф?чного вибуху. Чисельн?сть мусульманського населення зб?льшилася з 3 млн чолов?к у середин? XIX стол?ття до 9 млн. У середин? ХХ стол?ття. Кр?м того, через зростання населення гостро проявилася нестача земл? с?льськогосподарського призначення, б?льш?сть яко? контролювали велик? ?вропейськ? господарства плантац?й, це призвело до зростання конкуренц?? ? за ?нш? обмежен? ресурси територ??.
  4. Наявн?сть пас?онарно? маси молодих чолов?к?в, як? набули бойового досв?ду в ход? Друго? св?тово? в?йни. Десятки тисяч жител?в французьких африканських колон?й воювали в П?вн?чн?й Африц?, ?тал?? ? само? Франц??. В результат? ореол ≪б?лих пан?в≫ сильно втратив у ваз?, згодом ц? солдати ? сержанти утворили к?стяк антиколон?альних арм?й, партизанських загон?в, легальних ? нелегальних патр?отичних, нац?онал?стичних орган?зац?й.

Основн? под?? визвольно? в?йни

[ ред. | ред. код ]

У н?ч на 1 листопада 1954 загони повстанц?в атакували ряд французьких об'?кт?в в Алжир?. Так почалася в?йна, яка, за р?зними оц?нками, забрала життя в?д 18-35 тис. Французьких солдат, 15-150 тис. Харк? (алжирськ? мусульмани ? араби ? бербери, як? в ход? в?йни виступили на боц? француз?в), 300 тис. - 1,5 млн алжирц?в. До того ж сотн? тисяч людей стали б?женцями.

Кер?вники опору вибрали зручний момент для удару ? за минул? п?втора десятил?ття Франц?я випробувала г?ркоту принизливого розгрому та окупац?? 1940 року, непопулярну колон?альну в?йну в ?ндокита? ? поразка у В'?тнам?. Найбо?здатн?ш? в?йська ще не були евакуйован? з П?вденно-Сх?дно? Аз??. Але в той же час в?йськов? сили Фронту нац?онального зв?льнення були вкрай незначн? ? спочатку всього к?лька сот б?йц?в, тому в?йна прийняла не в?дкритий характер, а партизанський. Спочатку бойов? д?? не мали широкомасштабного характеру. Французи перекидали додатков? сили, а повстанц?в було мало, щоб орган?зувати значн? бойов? операц?? ? очистити територ?ю Алжиру в?д ≪загарбник?в≫. Перша велика б?йня в?дбулася т?льки в серпн? 1955 року ? заколотники в м?ст? Ф?л?ппв?ль вир?зали к?лька десятк?в ос?б, у тому числ? ?вропейц?в, у в?дпов?дь арм?я ? загони франкоалжирських ополченц?в знищили сотн? (або тисяч?) мусульман.

Ситуац?я зм?нилася на користь повстанц?в у 1956 роц?, коли незалежн?сть здобули Марокко ? Тун?с , там були створен? табори п?дготовки ? тилов? бази. Алжирськ? повстанц? дотримувалися тактики ≪мало? в?йни≫ ? нападали на конво?, невелик? п?дрозд?ли противника, його укр?плення, пости, знищували л?н?? зв'язку, мости, тероризували населення за сп?впрацю з французами (наприклад, забороняли в?дправляти д?тей у французьк? школи, вводили норми шар?ату).

Французи застосували тактику квадр?льяжу  ? Алжир розбили на квадрати, за кожен в?дпов?дав певний п?дрозд?л (часто м?сцев? ополченц?), а ел?тн? частини ? ?ноземний лег?он , десантники вели контрпартизанськ? д?? по вс?й територ??. Для перекидання з'?днань широко використовували вертольоти, що р?зко п?двищило ?х моб?льн?сть. Одночасно французи розгорнули досить усп?шну ?нформац?йну кампан?ю. Спец?альн? адм?н?стративн? секц?? займалися завоюванням ≪сердець ? ум?в≫ алжирц?в, вони вступали в контакти з жителями в?ддалених район?в, переконували ?х зберегти лояльн?сть Франц??. Вербували мусульман у загони харк?, як? обороняли селища в?д повстанц?в. Велику роботу вели французьк? спецслужби, вони змогли спровокувати внутр?шн?й конфл?кт в ФНО, п?дкинувши ?нформац?ю про ≪зраду≫ ряду командир?в ? л?дер?в руху.

У 1956 роц? повстанц? розгорнули кампан?ю м?ського тероризму. Чи не кожен день вибухали бомби, гинули франкоалжирц?, колон?сти ? французи в?дпов?дали актами в?дплати, причому часто страждали невинн?. Повстанц? вир?шили два завдання ? привернули увагу св?тово? громадськост? ? викликали ненависть мусульман до француз?в.

У 1956 - 1957 роки французи, щоб зупинити прох?д заколотник?в через кордони, припинивши пот?к збро? ? бо?припас?в, створили на кордонах з Тун?сом ? Марокко укр?плен? л?н?? (м?нн? поля, колючий др?т, електронн? сенсори тощо). В результат? в першу половину 1958 заколотники понесли на них велик? втрати, втративши можлив?сть перекидати значн? сили з Тун?су ? Марокко, де були створен? табори п?дготовки бойовик?в.

У 1957 роц? в м?сто Алжир ввели 10-у парашутну див?з?ю, ?? командир генерал Жак Массю мав надзвичайн? повноваження. Почалася ≪зачистка≫ м?ста. В?йськов? нер?дко застосовували тортури, в результат? незабаром вс? канали повстанц?в були виявлен?, зв'язок м?ста з с?льською м?сцев?стю була перервана. За аналог?чною схемою ≪зачистили≫ ?нш? м?ста. Операц?я французьких в?йськових була ефективною ? основн? сили повстанц?в в м?стах розгромили, але французька ? св?това громадськ?сть була сильно обурена.

Усп?шн?шим для заколотник?в став пол?тико-дипломатичний фронт. На початку 1958 року французьк? ВПС завдали удару по територ?? незалежного Тун?су. За развед?нформац??ю в одному з с?л був великий склад збро?, кр?м того в цьому район? б?ля селища Сакиет-С?д?-Юсеф були збит? два ? пошкоджений один л?так ВПС Франц??. В результат? удару загинули десятки мирних жител?в, вибухнув м?жнародний скандал ? питання пропонували винести на обговорення Ради безпеки ООН . Лондон ? Вашингтон запропонували сво? посередницьк? послуги. Зрозум?ло, що за це вони хот?ли отримати доступ до Французько? Африки . Французький прем'?р вин?с це питання до парламенту, розпочалася внутр?шньопол?тична криза, прав? досить здраво вир?шили, що це втручання у внутр?шн? справи Франц??. Згода ж уряду ?з зовн?шн?м втручанням буде зрадою нац?ональних ?нтерес?в Франц??. У кв?тн? уряд п?шов у в?дставку.

Франкоалжирц? з обуренням сприйняли зв?стки з метропол?? . В травн? прийшло пов?домлення, що новий прем'?р П'?р Пфл?млен може почати переговори з повстанцями. В цей же час прийшло пов?домлення про вбивство полонених французьких солдат?в. Французький Алжир ? в?йськов? ≪вибухнули≫ ? демонстрац?? переросли в заворушення, було створено Ком?тет громадсько? безпеки, на чол? з генералом Раулем Солан?о (командувач французькими в?йськами в ?ндокита? в 1952 - 1953 ). Ком?тет зажадав призначити главою уряду героя Друго? св?тово? в?йни Шарля де Голля , ?накше об?цяли висадити в Париж? десант. Прав? вважали, що нац?ональний герой Франц?? не здасть Алжир. Четверта республ?ка ? так називають пер?од французько? ?стор?? з 1946 по 1958 р?к, пала.

Шарль де Голль 1 червня очолив уряд ? зробив по?здку в Алжир.

У вересн? було проголошено Тимчасовий уряд Алжирсько? республ?ки, який розташовувався в Тун?с?.У в?йськовому в?дношенн? повстанц? зазнавали поразки, укр?плен? л?н?? на кордонах були потужними ? пот?к п?дкр?плень ? збро? вичерпався. Усередин? Алжиру уряд здобували перемогу, щоб повстанц? не могли рекрутувати б?йц?в ? отримувати продовольство, в ряд? областей створили ≪табори перегрупування≫ (алжирц? ?х назвали концтаборами). Спроба розгорнути терор у сам?й Франц?? була з?рвана. Де Голль оприлюднив план 5-р?чного економ?чного розвитку Алжиру, ?дею амн?ст?? тим повстанцям, як? добров?льно складуть зброю.

У лютому 1959 року почалася операц?я з л?кв?дац?? повстанського руху в с?льськ?й м?сцевост?, вона тривала до весни 1960 року. Керував операц??ю генерал Мор?с Шалль . Повстанцям було завдано ще один найпотужн?ший удар: м?сцев? сили блокували обраний район, а ел?тн? частини проводили ≪зачистку≫. В результат? командування повстанц?в було змушене розпорошити сили до р?вня ? в?дд?лення-взвод (ран?ше д?яли ротами ? батальйонами). Французи знищили весь вищий командний склад заколотник?в в Алжир? й до половини командних кадр?в. У в?йськовому в?дношенн? повстанц? були приречен?. Але французька громадськ?сть втомилася в?д в?йн.

У вересн? 1959 року глава французького уряду виступив з промовою, в як?й вперше визнав право алжирц?в на самовизначення . Це викликало гн?в франкоалжирц? ? в?йськових. Група молод? влаштувала путч у м?ст? Алжир, який швидко придушили (≪тиждень барикад≫). Вони стали розум?ти, що помилилися з кандидатурою генерала.

1960 став ≪роком Африки≫  ? незалежн?сть здобули 17 держав африканського континенту. Вл?тку пройшли перш? переговори м?ж французькою владою ? Тимчасовим урядом Алжирсько? республ?ки. Де Голль пов?домив про можлив?сть зм?ни статусу Алжиру. В грудн? в ?спан?? була створена Та?мна арм?йська орган?зац?я ( OAS ), ?? засновниками стали студентський л?дер П'?р Лагайярд (в?н очолював ультраправих у ход? ≪тижн? барикад≫ у 1960 роц?), колишн? оф?цери Рауль Сала , Жан-Жак Сюз?н? , члени французько? арм??, Французького ?ноземного лег?ону, учасники ?ндокитайсько? в?йни.

У с?чн? 1961 був проведений референдум ? 75% учасник?в опитування висловилися за надання Алжиру незалежност?. 21-26 кв?тня стався ≪Путч генерал?в≫  ? генерали Андре Зеллер , Мор?с Шалль , Рауль Салан, Едомонд Жуо спробували зм?стити Де Голля з поста глави уряду ? зберегти Алжир для Франц??. Але ?х не п?дтримала значна частина арм?? ? французький народ, до того ж бунт?вники не змогли правильно скоординувати сво? д??, в результат? повстання було придушене.

У 1961 роц? САО почала терор ? французи стали вбивати француз?в. Були вбит? сотн? людей, вчинен? тисяч? замах?в. Т?льки на Де Голля робили замах б?льше десятка раз?в.

Переговори м?ж Парижем ? ФНВ продовжилися навесн? 1961 року й проходили в курортному м?стечку Ев?ан-ле-Бен . 18 березня 1962 були затверджен? Ев'янськ? угоди , як? завершили в?йну ? в?дкрили Алжиру шлях до незалежност?. На кв?тневому референдум? 91% громадян Франц?? висловилися на п?дтримку цих угод. П?сля оф?ц?йного завершення в?йни в?дбулося ще к?лька гучних под?й. Так, пол?тика Фронту нац?онального зв?льнення щодо франкоалжирц?в характеризувалася гаслом ≪Чемодан або труну≫. Хоча Парижу ФНВ об?цяв, що н? окрем? особи, н? групи населення, що служили Парижу, не будуть п?ддан? репрес?ям. Приблизно 1 млн ос?б втекли з Алжиру ? недарма. 5 липня 1962, в день оф?ц?йного проголошення незалежност? Алжиру, в м?сто Оран прибула натовп озбро?них людей, бандити почали катувати ? вбивати ?вропейц?в (приблизно 3 тис. ос?б зникли безв?сти). Довелося т?кати з Алжиру десяткам тисяч харк?  ? переможц? орган?зували сер?ю напад?в на мусульманських солдат Франц??, загинуло в?д 15 до 150 тисяч ос?б.

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Scheiner, Virgile (14 October 1839) Le pays occupe par les Francais dans le nord de l'Afrique sera, a l'avenir, designe sous le nom d'Algerie. (фр.)
  2. Non exhaustive list of ancient and modern books named ≪Algerie francaise≫: (фр.) 1848 [1]  ; 1856 [2]  ; 1864 [3]  ; 2007 [4]  ; and so on [5]
  3. (англ.) Royal Institute for international affairs, African Boundaries , 1979, p. 89, [6]
  4. Martin, Henri (1865). Martin's history of France: the age of Louis XIV . Walker, Wise and co . Процитовано 9 червня 2012 .
  5. Matar, Nabil I. (2009). Europe Through Arab Eyes, 1578-1727 . Columbia University Press. с. 313. ISBN   978-0231141949 .
  6. Algeria, Colonial Rule . Encyclopædia Britannica . Encyclopædia Britannica. с. 39 . Процитовано 19 грудня 2007 .