Тя?ч?в
?
м?сто
на
заход?
Укра?ни
, центр
Тяч?всько? м?сько? громади
,
Тяч?вського району
Закарпатсько? област?
. У документах вперше згаду?ться з XIV стол?ття. У 1329 роц? угорський король
Карл Роберт
сво?ю грамотою надав м?сту (разом з
Хустом
,
Вишковом
,
Довгим Полем
та
С??етом
) титул корол?вського з в?дпов?дними прив?леями.
Тяч?в
? м?сто на п?вдн? Закарпатсько? област?, центр
Мармарощини
. Назву м?ста часом виводять в?д н?м.
Teutschau (н?мецька пас?ка)
. ?мов?рно, його могли закласти н?мецьк? поселенц? у Х? стол?тт?, що обслуговували солян? копальн?. До 14-15 ст. населення м?ста було виключно угорське й н?мецьке. Н?мц? згодом асим?лювались серед угорсько? б?льшост?, а до м?ста стали прибували укра?нц? й румуни.
Перша документальна дата -
1329 р
. Тод? Тяч?в отримав в?д короля Кароля Роберта (роки правл?ння 1308 ? 1342) м?ськ? права та статус в?льного корол?вського м?ста. Цей факт вказу? на те, що поселення на час першо? документально? згадки досягло статусу м?ста, а отже ?снувало вже в?ддавна. На це вказують археолог?чн? рештки поселення ? ? ?? ст. н.е. , що в?дносяться до т. зв. Куштановецько? культури
Характер ?сторичного центру вказу? на перв?сно с?льську модель розпланування: забудова розвинулось над левадою, розташованою обаб?ч потоку. Проте наявн?сть важливого торгового шляху, що полягав долиною Тиси, сприяла перетворенню Тячева у центр торг?вл? й ремесла, а в?дтак протекц?ю над м?стом верховних правител?в. Протяжна площа ≪веретенопод?бно?≫ форми ?з сп?льного пасовища трансформувалась у торговицю, на як?й ? з побудовою християнсько? святин? ? задекларовано оп?ку правителя.
За традиц??ю сучасна реформатська церква була заснована у Х?? стол?тт? королем Владиславом Великим (чеський король упродовж 1158-1172) як римо-католицький костел. Перш? документальн? в?домост? про не? датуються 1332 р.
Отримавши статус м?ста й прив?ле?, Тяч?в був виключений з м?сцевого адм?н?стративного п?дпорядкування й став п?дзв?тним безпосередньо самому королю Угорщини. М?стом керував в?йт ? п’ятеро бургом?стр?в, що обирались ?з числа м?щан. Це ? звичайно ? сприяло економ?чному розвитков? м?ста та включенню його в орб?ту торгових звязк?в м?жнародного масштабу. В 1406 ? 1453 рр. м?ськ? права ? приналежн?сть до коронних м?ст п?дтверджено корол?вськими грамотами. У зв’язку ?з спустошенням, що його принесли Закарпаттю в?йни з Туреччиною, в 1504 р. прив?ле? м?щан були розширен?, а зг?дно прив?лею 1551 р. м?щани отримали право в?льно користуватися землею, випасати худобу у корол?вських л?сах, ловити рибу, вести безмитну торг?влю. Одн??ю з корол?вських повинностей для мешканц?в Тячева було забезпечення пров?антом Хустського замку, чим подеколи надуживав комендант замку, змушуючи до ?нших повинностей.
В 1472 р. м?сто спалив молдавський господар Штефан ???. Наступного разу м?сто було спустошене в час? повстання Дож? Дердя у 1514 р. У 1657 р. м?сто було спустошене польським в?йськом. У 1685-86 рр. розквартироване на Мармарощин? австр?йське в?йсько нанесло м?сцевим мешканцям збитк?в на 9589 форинт?в.
П?сля розпаду Угорського корол?вства у сер. ХV? ст. Тяч?в в?д?йшов до Транс?льванського княз?вства. Неперес?чною пол?тичною под??ю, що в?дбулась у Тячев? було ном?нування на польського короля транс?льванського князя Стефана Батор?я у 1576 р., що на той час перебував у Тячев?. Надм?рна к?льк?сть мешканц?в дворян ? як вважають ? спричинила до занепаду м?ста у 17 стол?тт?. Зокрема, в 1753 р. 5 дворянських родин в Тячев? мали право в?дкривати крамниц? та розпоряджалися половиною ринково? площ?.
Зг?дно з р?шенням Карловицького конгресу в 1699 р. Тяч?в в?д?йшов до ?мпер?? Габсбург?в. Угорська аристократ?я не мирилась ?з цим ? п?дняла у 1703 -1711 р в?йну проти Австр??. Хоч Тяч?в був по сторон? повстанц?в, м?сто не минуло пограбування угорським ? польським в?йськами в 1710 р. Упродовж 18 стол?ття м?сту доводилось захищати сво? права перед хустською дом?н??ю, що намагалась перетворити в?льних м?щан на феодальних п?дданих. У 1720 р. тут було 65 м?щанських ? 5 желярських садиб.
Населення м?ста на 1787 р. становило 1156 ос?б, тут було 216 м?щанських ? к?лька дворянських садиб.
[1]
М?ськ? рем?сники представляли найб?льш поширен? профес??: кравц?, кушн?р?, чинбар?, шевц?, гончар?. Частина населення займалась сплавом л?су та транспортуванням сол?. В?дбулась теж демократизац?я сусп?льних стосунк?в. Так у 1778 р. греко-католики (читай ? укра?нц?) в?дстояли право представництва у м?ському уряд?.
Головна святиня м?ста ? римо-католицький костел у 1546 р зм?нив обряд, ставши реформатською церквою. При святин? д?яв приходський будинок, що виконував роль громадського та осв?тнього осередку. Зокрема у ньому було з?брано велику б?бл?отеку та арх?в.
Щойно у 1751 р. збудовано першу греко-католицьку церкву, а 1780 р. тут з’явля?ться римо-католицька громада, що користувалась сво?м приходським будинком на головн?й площ? м?ста.
Руб?ж ХV??? ? Х?Х стол?ть в?дзнача?ться буд?вництвом нових впорядкованих шлях?в. Окр?м впорядкування традиц?йного ≪соляного шляху≫ збудовано нову дорогу та м?ст через Тису. Вона з’?днала Тяч?в з л?вим берегом р?ки та шляхами до Румунських м?ст
(Рис. 4).
Значною под??ю для м?ста було в?дкриття зал?зниц? у 1876 р. У м?ст? з’являються нов? громадськ? споруди: У 1835 роц? в?дчинив двер? гостям новий готель, а к?лька рок?в по тому зведено нову буд?влю ма??страту.
В?д 1870-х рр. почина?ться пожвавлення економ?чного життя. Налагоджу?ться виробництво продукт?в харчування: сад?вництво, тваринництво. Це сприяло й зросту населення. На середину 19 стол?ття число мешканц?в становило 1806 ос?б, з яких найб?льше було реформат?в (1108), другими за чисельн?стю були греко-католики (533), римо-католик?в нал?чувалось 164; ?уде?в було всього 9 ос?б та ще 2 ?вангел?сти. До 1900р к?льк?сть мешканц?в досягла 5998 ос?б. У цей час Тяч?в ста? окружним центром, однак водночас його позбавлено статусу м?ста. .
Сус?дство ?з г?рською Тисою доставляло клопот?в м?сту. Так на постамент? пам’ятника Кошуту встановлена табличка, що вказу? на р?вень води, якого досягли води п?д час паводку у 1913 р.
(рис. 5)
У Тячев? останн? роки свого життя пров?в видатний угорський художник Шимон Голлош? (помер 1918). П?сля блискучо? кар’?ри ? слави, що в?н ?х здобув у столицях ?вропи, в?н знайшов у Мармарощин? спок?й ? затишок. Надихали живописця чар?вн? пейзаж?, автентичне середовище малого м?ста у г?рськ?й долин?, його мешканц?.
П?сля завершення ? Св?тово? в?йни ? навесн? 1920 року сх?дна частина Карпат до Севлюшу (Виноградова) була окупована румунами. Чеське управл?ння у Тяч?вському, Рах?вському та Хустському округах було встановлене упродовж кв?тня-червня 1920 року. Урядування чех?в поступово об'?днало земл? й принесло з собою у Тяч?в дух свободи ? просв?ти. За Чех?? в Тячев? д?яли 8 шк?л з угорською, чеською та укра?нською мовами викладання. До числа традиц?йних нац?ональностей, що мешкали в м?ст?, додались чехи, як? представляли державну адм?н?страц?ю. Тод? ж забудовано в?двойовану у Тиси д?льницю на п?вдень в?д ?сторичного центру. Це стало можливим ?з побудовою потужно? берегово? дамби. Тим не менш, повен? зр?дка заливали цей район.
З 1910 по 1939 р. у Тячев? працював в?домий письменник ? педагог Олександр Маркуш. Тут в?н писав п?дручники та читанки для початкових шк?л, опов?дання, редагував молод?жний часопис ≪Наш р?дний край≫. П?д час угорсько-фашистсько? окупац?? в?н був репресований, а його б?бл?отека знищена.
Переважна б?льш?сть населення Тячева у 20-30-т? роки займалася скотарством. Завдяки уряду були створен? вз?рцев? стайн? для плем?нних бик?в та чудов? пасовиська. Вирощених бичк?в, особливо плем?нних, експортували на ферми по вс?й П?дкарпатськ?й Рус? та Чех??. В м?ст?, як ? у б?льшост? чеських поселень, переважа? торг?вля деревиною. Тяч?в був також в?домим центром сад?вництва. Р?чний обсяг вирощених яблук склав близько 1000 вагон?в.
У 1937-1938 роки поблизу зал?знично? станц?? було збудовано плодосховище. Обговорювалося також буд?вництво невеликого заводу для виробництва консервованих фрукт?в ? варення, але цей проект був реал?зований у п?сляво?нний пер?од.
Оск?льки Тяч?в розташований поруч з румунським кордоном, то контрабанда тут була майже народним спортом. З Румун?? переправляли переважно спирт, а ?нод? ? св?йську худобу. При виконанн? службових обов’язк?в ф?нансов?й пол?ц?? не раз доводилось пересл?дувати м?сцевих або румунських контрабандист?в.
У березн? 1939 р. проголошено утворення Карпатсько? Укра?ни, уряд яко? очолив священник та пол?тичний д?яч Августин Волошин. Однак вже 17 березня в м?сто ув?йшли угорськ? в?йська. До 21 жовтня 1944 р. м?сто входило до складу Угорщини, коли його зайняли радянськ? в?йська.
В 1946 р на баз? нац?онал?зованих малих п?дпри?мств (шевських, малярських, деревообробних) створено промкомб?нат, що до 1962 р. отримав статус заводу металоконструкц?й. у 1940-х розпочато поступову колектив?зац?ю с?льського господарства: в 1950 р. на баз? к?лькох арт?лей створено колгоспи ?м. Лен?на й ≪Перемога≫ . Кр?м того за час?в УРСР збудовано консервний завод, цегельний завод, меблеву фабрику, фабрику художн?х вироб?в. 1954 р. в?дкрито парк культури й в?дпочинку, 1957 ? збудовано будинок культури.
В 1961 р. Тячеву повернуто статус м?ста. На 1966 р. тут нал?чувалось 2495 будинк?в, м?сто було повн?стю електриф?коване, з’явилось багато ц?лком нових вулиць, належно осв?тлених та озеленених.
На 1990 р. у м?ст? проживало 11,2 тис. мешканц?в. В 1990-х д?яли заводи ≪Зен?т≫, ≪Кордон≫, ≪Аватекс≫, 11 фермерських господарств, швидко розвинулось мале п?дпри?мництво (228 юридичних суб’?кт?в), зб?льшилась к?льк?сть торгових та обслуговуючих заклад?в (140). Завдяки ?ноземним ?нвестиц?ям у 2000-х роках модерн?зуються промислов? п?дпри?мства. Однак, водночас прогресують кризов? явища, що призвели до скорочення малого б?знесу й в?дтоку мешканц?в.
В 1970 р. м?сто зазнало небачено? дос? повен? та було повн?стю затоплене. Паводки 1998 та 2001 р. нагадали про небезпеку та руйн?вну д?ю стих??. Це спонукало до побудови ново? берегово? дамби над Тисою, що була зак?нчена до 2014 р.
У 2001 р. м?сто внесено до списку ?сторичних м?ст Укра?ни з ц?нною арх?тектурно м?стобуд?вною спадщиною, розвиток яких ма? в?дбуватись з врахуванням ?сторичних традиц?й.
Сьогодн? Тяч?в справля? враження добре загосподарованого та впорядкованого м?ста, що зберегло характер традиц?йного середовища у по?днанн? з ун?кальним г?рським ландшафтом. Тут збереглась першорядна ?сторична забудова, визначн? громадськ? споруди, що зберегли роль просторових дом?нант у м?ському середовищ?.
Однак сучасна реконструкц?я забудови у центральн?й частин? м?ста носить хаотичний характер ? не ма? н?чого сп?льного з ?сторичними традиц?ями м?стобуд?вного середовища, що формувалось упродовж к?лькох стол?ть.
- 1406 ? 1453
рр. Корол?вськ? грамоти знову засв?дчують приналежн?сть Тячева до коронних м?ст ? п?дтверджували в?льност? й прив?ле? його жител?в.
- 1504
р
.
прив?ле? мешканц?в цих м?ст були дещо доповнен? ? розширен? у зв’язку з тим, що п?д час во?н з
Туреччиною
ц? земл? було спустошено васалами султана. Однак в?домо що дворяни й б?дн?ш? м?щани Тячева як? брали участь у повстанн? селян п?д кер?вництвом
Д.Дож?
. П?сля того як ?х виступ було придушено, вони були обкладен? спец?альною даниною.
- 1551
р. Цього року вс? мешканц? м?ста отримали право в?льно використовувати землю, випасати худобу у корол?вських л?сах, ловити рибу в р?чках, вести торг?влю без сплачування мита. Але в той самий час вони були зобов’язан? постачати пров?антом гарн?зон який був розташований у
Хустського замку
, сплавляти с?но до
Вилока
на власних човнах, давати казн? овець.
- 1629
р
.
мешканц? Тячева перевозили вино з села Шеркез (сучасна територ?я
Угорщини
), доставляли вантаж? сол?, ремонтували замок. Мешканц? м?ста страждали не лише в?д свав?лля комендант?в замку, ай в?д грабеж?в, як? чинило австр?йське в?йсько, розквартироване на
Мармарощин?
.
- 1685-1686
р. шкода запод?яна австр?йськими солдатами жителям Тячева, становила 9589 форинт?в. В?домо що солдати забирали зерно, худобу, с?но, одяг. Кравц? ? шевц? змушен? були безплатно працювати на в?йсько, а м?щани перевозити в?йськов? вантаж?.
- 1701
р. Тяч?в користувався правом самоврядування, мав свою печатку ?з зображенням орла;
- 1703-1711
рр. тяч?вц? брали участь у в?йн?
Ф.Ракоц?.
Поблизу м?ста д?яли так зван? гуцульськ? загони, ватажками яких були О.Микуляк, Г.Пинтя, Ф.Бойко та ?нш?. Про ?х д?яльн?сть один з повстанц?в - ?ван Теренчук - у серпн? 1703 р. на суд? розпов?дав: ≪Напалисьмо на ма?тки тяч?вських пан?в. Було нас 250 чолов?к. Напавши, ми позабирали в?д них все, що могли, ? понесли в Бескиди≫. 1705 р. у визвольну арм?ю з Тячева п?шло 100 чолов?к, а ще через три роки м?сто послало в загони куруц?в 45 рекрут?в ? виплатило ?м платню за 2 м?сяц? наперед, забезпечило ?х одягом ? збро?ю. В рядах повстанц?в перебували ?.Фед?р, С.Дебрецен?, М.Банк?, А.Касов, М.Нодь та ?нш?. М?ськ? власт? зв?льнили в?д податк?в т? с?м’?, члени яких знаходились у нац?онально-визвольн?й арм??, за що п?зн?ше були жорстоко покаран? Габсбургами.
- 1870
-т? р
.
у Тячев? ?нтенсивно почало розвиватися сад?вництво. Зв?дси вивозились яблука не т?льки у сус?дн? ком?тати, але й далеко за меж?
Угорщини
, ? передус?м у
Н?меччину
.
- 1889
р. тут виникла ощадкаса, згодом - торговельний банк
- 1909
р
.
утворена и центральна ощадкаса.
- 1904
р
.
Ш?мон Голлош?
разом з сво?ми учнями, серед яких було немало ? рос?йських художник?в, ви?жджав ?з
Мюнхена
на малювання етюд?в у Тяч?в
- 1914
р
.
в?н перен?с сюди ? свою майстерню, де написав ряд картин, що експонуються в Нац?ональн?й галере?
м.Будапешта
. Напередодн? та в роки
першо? св?тово? в?йни
у м?ст? побували укра?нськ? та рос?йськ? художники
М.Фаворський
, О.Тихомиров, К.Зефиров, О.Могилевський, К.Корбут, О.Браз. Разом з ними дружньо працювали польськ?, швейцарськ?, н?мецьк?, французьк? митц?. Майстерня Ш.Голлош? знаходилася на л?вому берез? Тиси, б?ля п?дн?жжя гори Нересен.
- 1919
р. в Тячев? обрали м?ську Раду и склад? 50 чол., за яку з 2400 виборц?в проголосувало 2342. В друг?й половин? кв?тня в?йська боярсько?
Румун??
захопили м?сто. Радянська влада була повалена, але пам’ять про не? надовго залишилася в серцях тяч?вських жител?в.
- 1910-1939
рр. у Тячев? працював в?домий письменник ? педагог О.Маркуш. Тут в?н писав п?дручники та читанки для початкових шк?л, опов?дання, редагував молод?жний часопис ≪Наш р?дш?й край≫.
- 1939
р. Тяч?в окупували горт??вськ? в?йська.
- 1940
р. в м?ст? перебував угорський письменник Ж?гмонт Мор?ц, який збирав матер?али для твору ≪Село за горами≫.
- 1944
р. О.Маркуш переселився до
м.Хуста
.
- 1944
р. У м?сто вступили радянськ? в?йська. У м?сцевому к?нотеатр? в?дбулися вибори м?ського Народного ком?тету з 36 чолов?к.
- 1946
р. в?дкрито промкомб?нат, до складу якого ув?йшли нац?онал?зован? ран?ше невелик? майстерн? (шевська, малярська, деревообробна та ?нш?), а 1962 р. на його баз? утворено металозавод; з цехами - штампувальним, зал?зних вироб?в ? складання дверних замк?в.
- 1947
р. створено арт?ль ≪Меблевик≫, яка з часом перетворилася на меблеву фабрику, яку в 1963 р. при?днано до Тересвянського деревообробного комб?нату ? перетворено на меблевий цех.
- 1961
р. орган?зовано комб?нат побутового обслуговування, який через 5 рок?в мав 17 виробничих точок. Тод? же активно працювали сироварний завод ? хл?бокомб?нат.
- 1964
р. поставлено пам’ятник
Л.Кошуту.
- 1970
р. м?сто пережило велику пов?нь. Дос? збережено знак з кам’яних брил, на якому в?дм?чено р?вень води у центр? м?ста п?д час того паводку.
- 1973
р. в?дкрито профес?йно-техн?чне училище.
- 2000
р. в Тячев? почав функц?онувати л?цей гуман?тарного та природничого проф?лю з угорською мовою навчання - проф?льний заклад для обдаровано? молод?, збудований на кошти угорського фонду ?йеша. За перш? десять рок?в випущено 312 учн?в.
- 2003
р. почав д?яти перший в м?ст? ?нвестиц?йний проект - товариство ≪Зен?т-Текс≫. У прим?щенн? колишнього заводу ≪Зен?т≫ ?тал?йц? обладнали трикотажний та швейний цехи, де шили ж?ночий та чолов?чий одяг.
- 2004
р. засновано м?ську газету ≪Тяч?в≫, створено Тяч?вське м?ське комунальне п?дпри?мство ≪М?ськжитлокомунгосп≫.
- 2005
р. введено в експлуатац?ю буд?влю районно? податково? ?нспекц??. В?дкрито укра?нсько-угорське ТОВ ?Авантекс-Укра?на” по виготовленню швейних вироб?в, укра?нсько - б?лоруське ДП ?Ламелла” по деревообробному та меблевому виробництву, приватн? п?дпри?мства з деревообробки, виготовленню м’яких та корпусних мебл?в, опалювальних прилад?в, автотранспортне п?дпри?мство.
- 2006
р. облаштовано площу Туряниц?, де зам?нено брук?вку, встановлено лавиц?, впорядковано сквер ?м.Голлош? з в?дкритим там 1992 р. пам’ятником. Продовженням цих роб?т стала реконструкц?я м?ського фонтану, який у 1980-их роках функц?онував усього дек?лька м?сяц?в. Фонтан в?дроджено завдяки сп?льним зусиллям кер?вництва м?сько?, районно? ради та райдержадм?н?страц??. На площ? б?ля фонтану зам?нено дорожн? покриття на нову брук?вку, тут вже розбито клумби для зелених насаджень
- 2008
р. в?дновилася роботу м?ського к?нотеатру ?м.Т.Шевченка, який знаходився у занедбаному стан? впродовж останн?х 10 рок?в. Його оснащено спец?ал?зованим обладнанням: сучасною системою стереозвуку, широкоформатним екраном, встановлено 150 кр?сел.
- 2009
р. в?дкрито завод ≪Шкала-Енердж?≫ по виготовленню пеллет?в - паливних гранул з в?дход?в деревини. Старт даного виробництва ? реал?зац??ю важливого ?нвестиц?йного проекту, що ма? неабияке значення для розвитку економ?ки району.
- 2010
р. в?дбулося урочисте в?дкриття фонтану та прилегло? територ??, як? стали прекрасним м?сцем для проведення дозв?лля. Цього ж року було в?дроджено ?сторичну пам’ятку Тячева - монумент тяч?вцям, як? загинули у Перш?й та Друг?й св?тових в?йнах.
- 2011
р. Тяч?в перем?г в обласному конкурс? на звання "Населений пункт найкращого благоустрою ? зразкового громадського порядку”, тод? ж реконструйовано пл.Поштову.
- 2012
р. Верховна Рада Укра?ни затвердила розширення меж Тячева, додавши йому 1380,34 га ? затвердивши загальну площу у розм?р? 1993,34 гектари.
Розташоване в Мараморошськ?й котловин?, на правому берез?
Тиси
, за 136 км на п?вденний сх?д в?д
Ужгорода
.
Через Тяч?в проходить м?жрег?ональний
автошлях Н09
Мукачево
-
Рогатин
.
Р?чки:
Тиса
,
Мартос,
Т?льта.
Кл?мат теплий, пом?рний ? вологий.
Л?то комфортне, зими морозн? та сн?жн? та весь р?к м?нлива хмарн?сть. Протягом року температура зазвичай колива?ться в?д -6 °C до 25 °C ? р?дко бува? нижче -14 °C або вище 31 °C.
| Кл?матограма
Тячева
|
|---|
| С
| Л
| Б
| К
| Т
| Ч
| Л
| С
| В
| Ж
| Л
| Г
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Середня макс. ? м?н. температури пов?тря (°C)
Атмосферн? опади (мм),
за р?к :
1198 мм.
Джерело:
Тяч?в
≪Climate-Data.org≫
(англ.)
|
- Теплий сезон трива? 3,7 м?сяця, з 20 травня по 11 вересня, з максимальною середньодобовою температурою вище 20 °C. Найспекотн?ший м?сяць року ? липень, ?з середн?м температурним максимумом 25 °C та м?н?мумом 14 °C.
- Холодний сезон трива? 3,4 м?сяц?, з 24 листопада по 4 березня, з м?н?мальною середньодобовою температурою нижче 6 °C. Найхолодн?ший м?сяць року ? с?чень, ?з середн?м температурним максимумом -5 °C та м?н?мумом 1 °C.
У м.Тяч?в середн?й в?дсоток неба, вкритого хмарами, зазна? значних сезонних коливань протягом року.
- Ясна частина року почина?ться приблизно 27 травня ? трива? 4,0 м?сяця, зак?нчуючись приблизно 28 вересня.
Найяскрав?ший м?сяць року ? липень, п?д час якого небо в середньому ясне, переважно ясне або ма? м?нливу хмарн?сть 67 % часу.
- Б?льше хмарна частина року почина?ться приблизно 28 вересня ? трива? 8,0 м?сяця, зак?нчуючись приблизно 27 травня.
Найпохмур?ший м?сяць на р?к ? грудень, п?д час якого небо в середньому похмуре чи переважно обласне 67 % часу.
Вологий день ? це день, коли випада? щонайменше 1 м?л?метр р?дких опад?в чи опад?в у р?дкому екв?валент?. ?мов?рн?сть вологих дн?в у Тячев? колива?ться протягом року.
- Волог?ший сезон трива? 3,1 м?сяця з 5 травня по 8 серпня, з б?льш н?ж 28% ймов?рн?стю того, що заданий день виявиться вологим. М?сяць ?з найб?льшою к?льк?стю дощових дн?в ? червень, коли в середньому протягом 10,7 дня випада? не менше 1 м?л?метру опад?в.
- Сух?ший сезон трива? 8,9 м?сяця з 8 серпня по 5 травня. М?сяць ?з найменшою к?льк?стю дощових дн?в - березень, коли в середньому протягом 6,4 дня випада? не менше 1 м?л?метру опад?в.
Серед вологих дн?в ми розр?зня?мо т?, в як? бува? лише дощ, т?льки сн?г, або й те й ?нше. М?сяць з максимальною к?льк?стю дн?в, коли випада? лише дощ, у м.Тяч?в - червень ?з середньою к?льк?стю в 10,7 дня. Виходячи з ц??? класиф?кац??, найб?льш поширена форма опад?в протягом року ? це лише дощ, при цьому максимальна ймов?рн?сть у 37% спостер?га?ться 28 травня.
У м.Тяч?в спостер?гаються значн? сезонн? коливання м?сячно? к?лькост? опад?в. Дощ трива? протягом усього року.
- М?сяць ?з найб?льшою к?льк?стю опад?в - червень, ?з середньою к?льк?стю опад?в 72 м?л?метр.
- М?сяць ?з найменшою к?льк?стю опад?в - с?чень, ?з середньою к?льк?стю опад?в 20 м?л?метр?в.
У м.Тяч?в спостер?гаються сутт?в? сезонн? коливання у м?сячн?й к?лькост? сн?гових опад?в.
Сн?гова частина року трива? 4,1 м?сяця, з 15 листопада по 20 березня, з к?льк?стю сн?гу за 31-денний пер?од не менше 25 м?л?метр?в.
- М?сяць ?з найб?льшою к?льк?стю сн?гових опад?в - с?чень, ?з середньою к?льк?стю сн?гу 107 м?л?метр?в.
- Пер?од року без сн?гу трива? 7,9 м?сяця, з 20 березня по 15 листопада. Найменше сн?гу випада? в район? 20 липня, при середньому загальному накопиченн? 0 м?л?метр?в.
Р?вень важливого комфорту ?рунту?ться на точц? роси, оск?льки вона визнача?, чи буде з? шк?ри випаровуватися п?т, охолоджуючи т?ло. Нижча точка роси створю? в?дчуття б?льшо? сухост?, а вища - б?льшо? вологост?. На в?дм?ну в?д температури, яка зазвичай значно вар?ю?ться м?ж днем ??? н?ччю, точка роси ма? тенденц?ю зм?нюватися пов?льн?ше, тому, хоча вноч? температура може знижуватися, сирий день зазвичай зм?ню?ться сирою вноч?.
Сприйманий р?вень вологост? у м.Тяч?в, що вим?рю?ться як в?дсоток часу, протягом якого р?вень вологого комфорту характеризу?ться як сиро, душно чи важко, сутт?во не зм?ню?ться протягом року, весь час залишаючись у межах 4 % в?д 4 %.
Середня погодинна швидк?сть в?тру зазна? пом?рних сезонних коливань протягом року.
- Б?льше в?тряна частина року трива? 4,3 м?сяця, з 19 грудня по 28 кв?тня, ?з середньою швидк?стю в?тру понад 8,7 к?лометра на годину. Найб?льш в?тряний м?сяць на р?к ? березень ?з середньогодинною швидк?стю в?тру 9,9 к?лометра на годину.
- Спок?йн?ша пора року трива? 7,7 м?сяця, з 28 кв?тня по 19 грудня. Найспок?йн?ший м?сяць на р?к - серпень ?з середньогодинною швидк?стю в?тру 7,5 к?лометра на годину.
Переважний середньогодинний напрямок в?тру зм?ню?ться протягом року.
- В?тер найчаст?ше дме з? сходу 1,6 м?сяця, з 20 кв?тня по 7 червня та 1,6 м?сяця, з 15 липня по 3 вересня, при цьому максимальний в?дсоток 33% припада? на 7 серпня.
- В?тер найчаст?ше дме ?з заходу 1,3 м?сяця, з 7 червня по 15 липня, при цьому максимальний в?дсоток 30% припада? на 6 липня.
- В?тер найчаст?ше дме з п?вдня 7,6 м?сяця, з 3 вересня по 20 кв?тня, при цьому максимальний в?дсоток 48% припада? на 1 с?чня.
Вулиця у середм?ст? Тячева
Середм?стя Тячева взимку.
Перепис населення у
1908
роц? св?дчить, що в Тячев? було:
За нац?ональним складом у самому м?ст? Тячев? записалися:
Населення Тячева, станом на 2022 р?к, нал?чувало 8,887 ос?б
[2]
.
Розпод?л населення за нац?ональн?стю за даними
перепису 2001 року
[3]
:
Р?дна мова населення за даними
перепису 2001 року
[4]
:
| Мова
|
Чисельн?сть, ос?б
|
В?дсоток
|
| Укра?нська
|
6 996
|
73,50%
|
| Угорська
|
2 153
|
22,62%
|
| Рос?йська
|
264
|
2,77%
|
| Румунська
|
77
|
0,81%
|
| В?рменська
|
6
|
0,06%
|
| Словацька
|
5
|
0,05%
|
| Б?лоруська
|
2
|
0,02%
|
| Н?мецька
|
3
|
0,03%
|
| Грецька
|
1
|
0,01%
|
| ?нш?/Не вказали
|
12
|
0,13%
|
| Разом
|
9 519
|
100%
|
Укра?нською
Тяч?в
,
Тячево
(зал?знична станц?я),
рос.
Тячев
,
угор.
Tecs?
,
чеськ.
Tia?evo, Tja?evo, ?a?ovo, Tja?ev
,
рум.
Teceu, Teceu Mare
,
н?м.
Groß-Teutschenau
. На в?йськов?й ?сторичн?й мап? ?мпер?? Габсбург?в
First Military Survey (1763?1787)
м?сто позначене як
D?ts.
.
На мап? фон М?га (1782?1787) також
D?ts
.
На мап?
Second Military Survey (1806?1869)
м?сто позначене угорською мовою
Tecs?
.
Нова верс?я появи назви м?ста Тяч?в:
Фрагмент Грамоти короля Карла Роберта в?д 1329 року, де н?бито згаданий Тяч?в (Thejsem або Thechew).
- На картах з D?ts б?льш пологий правий берег Тиси до тепер?шньо? Н.Апш? позначений THEJS.
- В грамот? К. Роберта в?д 1329 року ? згадка (пом?ж Wisk та Hoszumezo) про Thejsem (або Thechew, бо нерозб?рливо). Це корол?вське розпорядження стосувалося шлях?в транспортування сол? з С?гета вздовж Тиси та п?льг для виконавц?в. Слово Тяч?в могло сформуватися з THEJS як ≪затоплювана Тисою низовина≫ п?д впливом ?нших мов мешканц?в краю через р?зну вимову латинського Thejs. Топон?м?чна самоназва Тячева тому й в?др?зня?ться в ?ст. джерелах р?зними мовами.
Назва D?ts, можливо, була скасована разом з крахом у 1804 роц?. Священно? Римсько? ?мпер?? (з оф?ц?йною латиною) та з перекраянням сфер впливу.
Чиновник на пр?звище D?ts (було таке в Угорщин?) м?г бути причетним до забудови на ризикових землях. Зрештою була повернута ?сторична назва м?сцевост??Thejs (ПОТИССЯ). Або, ближче до слов'янського ≪м?сцев?сть, де Те(?)че В/ода/≫?там де теч?я
[
джерело?
]
.
Нема? у доступ? мап ран?ше друго? половини 18 ст. з назвою под?бною до ≪угор. Tecs?, чеськ. Tia?evo, Tja?evo, ?a?ovo, Tja?ev, рум. Teceu, Teceu Mare, н?м. Groß-Teutschenau…≫. Тобто, перша згадка ма? бути про D?ts, а не про Thechew (король Карл Роберт ? 1329).
Мапи з D?ts?сам? ранн?, де явно позначене поселення в?дпов?дне тепер?шньому Тячеву.
На б?льш древн?х мапах нема? нав?ть шлях?в по цьому берез? Тиси.
?, при тому, що нема? Тячева?ч?тко позначен? Wisk (Вишково), Temete (Ремети), Szaplonca (Сепинца), Hoszumezo (Довге Поле). Причина в тому, що ця частина була безлюдною через п?дтоплення Тисою, дорога йшла вздовж Вишкова до С??ета по високому л?вому берегу. Був перех?д через Тису б?ля Тересви ? м?ст на дерев'яних палях або переправа вбр?д коли менше води.
-
Фрагмент мапи ±1720 року
-
Фрагмент мапи 1559 року
Найдавн?ший герб м?ста, печатка з ≪польським≫ орлом, ? на документ? датованому 28.06.1701 року.
Р?шенням сес?? м?сько? ради 28.06.1991 року Тячеву повернено ?сторичний герб. Сучасний оф?ц?йний герб затверджений м?ською радою 10.02.2004 року.
У радянськ? часи в м?ст? д?яли потужн? промислов? п?дпри?мства. Найб?льшим був завод ≪Зен?т≫ (близько 3 000 прац?вник?в наприк?нц? 1980-х рок?в), який з 1975 року спец?ал?зувався у рад?оелектронному напрямку оборонного комплексу СРСР. Багато тяч?вц?в працювали також на плодоконсервному завод? та фабриц? художн?х вироб?в. За час?в незалежност? Укра?ни, через складнощ? ф?нансування, ц? п?дпри?мства занепали та були розформован?.
Зараз в м?ст? працюють три фабрики з ?ноземними ?нвестиц?ями. ? фабрика з виробництва сировини для мебл?в (?нвестор з США), фабрика з пошиття одягу (?тал?йський ?нвестор) та фабрика по виготовленню паливних брикет?в (угорський ?нвестор). На територ?? м?ста також д?? низка малих та середн?х п?дпри?мств ? приватних п?дпри?мц?в. В околицях Тячева розвинуте сад?вництво, зокрема вирощування яблук ? слив.
П?дтоплення вулиц? Тяч?в
Середм?стя
На пам'ят? старожил?в Потисся сильно заливало у травн? 1913 року та восени 1937 року. М?тка про р?вень води у липн? 1913 року була позначена на пам'ятнику Л. Кошуту.
У травн? 1970 року вода прорвала дамбу ? ринула в центр м?ста. За дв? години Тяч?в був весь у вод?. Багато будинк?в було змито водою, особливо т?, що були збудован? з вальк?в. Житловий фонд м?ста був пошкоджений на 90 %, 1860 будинк?в зазнали руйнац??, з них понад 56 вимагали в?дбудови з фундаменту
[5]
. Тод?шн?й р?вень води позначений на пам'ятнику з кам'яних брил неподал?к в?д районно? л?карн?. Потерп?лим видавалася грошова допомога, буд?вельн? матер?али, а для найб?дн?ших побудували ≪ф?нськ?≫ будиночки. Був побудований житловий масив з двоповерх?вок на нов?й вул. Комсомольськ?й (нин? вул. Промислова). Держава вид?лила кошти на закр?плення ? нарощування дамби. Дамба була розширена ? нарощена на 1,2 м.
20-21 грудня 1993 року знов критично п?днявся р?вень Тиси ? Тяч?в був у вод?.
Пов?нь 4-5 листопада 1998 року ще св?жа в пам'ят?. Закарпатська область Указом Президента була оголошена зоною стих?йного лиха. До Тячева з ус??? Укра?ни та з-за кордону надходила
гуман?тарна допомога
, продукти харчування, одяг, л?ки, буд?вельн? матер?али. В редакц?ю районно? газети надходили листи, в яких на помешкання запрошували потерп?лих, пропонувалось безкоштовне житло. В Угорщину, Словаччину, Румун?ю та ?нш? держави запрошувалися д?ти на безкоштовний в?дпочинок. В санатор?? Закарпаття, Криму та Херсона також ?здили багато груп з д?тей Тяч?вського району. М?сто стало тимчасовою дислокац??ю
групи ав?ац?? Нац?онально? гвард?? Укра?ни
на М?-8.
У березн? 2000 року м?сто знову опинилося у вод?. На порятунок селянам, дорогу до яких затопило, було надано амф?б?ю, але вона виявилася несправною, ? рят?вник?в довелося рятувати ?з залученням вертольоту з Угорщини. П?сля повен? держава надала кошти для укр?плення дамб.
27-28 липня 2008 року р?вень води в Тис? п?днявся до небезпечного, але завдяки шлюзу, збудованому п?сля 2000 року, вдалося уникнути значних п?дтоплень.
У м?ст? з давн?х час?в д?ють три церкви: реформатська, римо-католицька та греко-католицька.
Реформатська церква заснована як католицька у Х?? стол?тт? Королем Лод?славом Великим, та п?сля под?лу церков у 1556 роц? стала
реформатською
. До 1944 року у храм? знаходилася одна з найбагатших
б?бл?отек
Марморощини
. На ст?нах у середин? церкви ? дв?
стели
, де записан? ?мена в?рник?в, що загинули у перш?й та друг?й св?тових в?йнах. У списку серед загиблих зустр?чаються ?
руськ?
пр?звища.
Католицька церква
збудована
1780
року.
Греко-католицька церква
була збудована у 1852 роц? на честь
Успення Пречисто? Д?ви Мар??
. У
1948
роц?, п?сля заборони греко-католицько? в?ри радянською владою, церква була передана православн?й громад?. Зараз у цьому храм? знов в?дправляють богослуж?ння греко-католики. За роки незалежност? збудовано два нов? православн? храми. В м?ст? ? молитовний будинок баптист?в та церква адвентист?в сьомого дня.
По вулиц? Кошута встановлен? два пам'ятники: Тарасу Шевченку та погруддя угорському революц?онеру
Лойошу Кошуту
. В центр? м?ста ? погруддя мешканцю села
Дулово
Тяч?вського району
, надпоручнику корпусу генерала
Людв?ка Свободи
танк?сту
Степанов? Вайд?
, який загинув в боях за польське м?сто
Творкув
6 кв?тня 1945 року. Б?ля Реформатсько? церкви розташоване погруддя в?домому угорському художнику
Шимону Голлош?
, який певний час мешкав у Тячев?. У м?ському парку сто?ть пам'ятник во?нам-визволителям, загиблим у II св?тов?й в?йн?. В центр? м?ста в?дновлено пам'ятник загиблим тяч?вцям у ? та ?? св?тових в?йнах. Поряд збудований пам'ятник во?нам-афганцям. Восени 2014 року було встановлено пам'ятник Небесн?й Сотн? на м?сц? демонтованого у 1990-х роках пам'ятника В. ?. Лен?ну.
-
Алея пам'ятник?в
-
Мемор?ал Небесн?й Сотн?
-
Пам'ятник Степану Вайд?
-
Мемор?ал тяч?вцям, як? загинули в ? ? ?? Св?тових в?йнах
-
Пам'ятник тяч?вцям, як? загинули в ? ? ?? св?тових в?йнах
Реформаторська церква таблички
Мемор?альн?, пам'ятн?, анатоц?йн? таблиц?
[
ред.
|
ред. код
]
У Тячев? встановлено дв? мемор?альних таблиц? в?домому угорському художнику
Ш?мону Голлош?
: одна на будинку, де Галлош? мешкав та творив, розташований на вулиц? назван?й на його честь, друга ? встановлена за ?н?ц?ативи Сп?лки художник?в румунського м?ста
Бая-Маре
та урочисто в?дкрита
7 травня
2016
року на буд?вл? одного з корпус?в тяч?вського л?цею. В?дкриття останньо? приурочили до 120-л?ття угорсько? Нодьбансько? школи живопису ?мен? Ш?мона Голлош?.
[6]
Стад?он ?мен? Людвика Бийреша
В м?ст? Тяч?в в?дпрацьована система орган?зац?йних заход?в, що передбачають проведення змагань серед учн?всько? молод?, юнак?в та дорослого населення. Чимала к?льк?сть член?в територ?ально? громади - жител?в р?зно? в?ково? категор?? на сьогодн? займа?ться ф?зичною культурою ? спортом.
Значна робота для цього проведена м?ською радою по покращенню ?нфраструктури та зм?цненню матер?ально - техн?чно? бази спортивних споруд м?ста Тяч?в та селах громади. Реконструйовано м?ський стад?он ?м.Л.Бийреша, зроблено ремонтн? роботи в зал? греко-римсько? боротьби, покращу?ться матер?ально-техн?чна база м?ських тен?сних корт?в та ?нфраструктура ?нших спортивних споруд, збудовано спортивну арену у м Тяч?в.
Станом на 01 с?чня 2024 року на територ?? м?ста Тяч?в функц?онують:
- м?ський стад?он ?м.Л.Бийреша ?з запасним та основним полями з б?говими дор?жками навколо нього по вул.Арм?йськ?й (колишня Червоноарм?йська);
- м?ськ? в?дкрит? та крит? тен?сн? корти у м?ському парку по вул.Каденюка,4 у м.Тяч?в ;
- в?дкритий футбольний майданчик з? штучним покриттям Тяч?всько? ЗОШ ?-??? ступен?в №2 по вул.Партизанськ?й ,24;
- футбольний майданчик з? штучним покриттям Тяч?всько? ЗОШ з угорською мовою навчання ?м.Ш.Голлош? по вул. Каденюка;
- комб?нований з? штучним покриттям баскетбольний та волейбольний майданчик Тяч?всько? ЗОШ ?-??? ступен?в №1 ?м.В.?рендж?-Донського №1 по вул. Вайди;
- волейбольний майданчик при Тяч?вському профес?йному л?це? по вул.Вайди;
- зал греко-римсько? боротьби з тренажерними залами Тяч?всько? ДЮСШ по вул. Вайди, 1;
- спортивн? крит? зали загально-осв?тн?х шк?л м?ста Тяч?в;
- спортивно-оздоровчий комплекс ?з критим басейном ? аквапарк ≪Марина≫ (приватна властн?сть);
- спец?ально облаштована площадка для катання на роликах в л?тню пору року на площ? Поштов?й;
- дитяч? м?н?-спортивн? площадки в м?крорайонах багатоквартирних житлових будинках по вул. Незалежност?, Шапошн?кова, Промислова (колишня Комсомольська);
- сучасний спортивний комплекс "Спортивна Арена ≪Тяч?в≫ на 500 глядацьких м?сць по вул.Вайди (б?ля Тяч?всько? ЗОШ ?-??? ступен?в №1 ?мен? В.?рендж?-Донського);
- тен?сний корт по вул.Арм?йськ?й на баз? торгово-готельного комплексу ≪Оксана≫ (приватна властн?сть);
- ф?тнес зала ≪PLAY≫ (приватна властн?сть);
- споруджено спортивний майданчик з? штучним покриттям розм?ром 40х20 м. б?ля Тяч?всько? ЗОШ ?-?? ступен?в та л?цею з угорською мовою навчання;
- спортивний майданчик з? штучним покриттям розм?ром 60х40 по вул. Арм?йська в м.Тяч?в на територ?? м?ського стад?ону.
У м?ст? засновано спортивний клуб "Тяч?в", створено юнацьку та дорослу футбольн? команди м.Тяч?в, д?ють: районн? федерац?? футболу; тен?су; греко-римсько? боротьби; ветеранський тен?сний клуб; м?ський осередок хортингу; аматорськ? баскетбольн? команди; працюють секц?? дитячо - юнацько? спортивно? школи з греко-римсько? боротьби; легко? атлетики; м?н?-футболу; наст?льного тен?су та ?нших вид?в спорту; багато д?тей охоплено систематичними заняттями в спортивних секц?ях.
Ведеться робота щодо пол?пшення ф?зкультурно-оздоровчо? роботи в ус?х загальноосв?тн?х школах м?ста.
У зв'язку з тим, що найпопулярн?шими ? найб?льш масовими видами спорту у м.Тяч?в ? футбол, греко-римська боротьба, тен?с, легка атлетика, баскетбол та ?нш?, як? разом з ф?зичною культурою ? нев?д'?мною частиною виховного процесу п?дростаючого покол?ння, молод? та повноц?нного житт?вого процесу дорослого населення, ? водночас складовою частиною культурного життя сусп?льства, сприяють збереженню ? зм?цненню здоров'я, розвитку ф?зичних ? морально-вольових якостей людини, орган?зац?? здорового та зм?стовного дозв?лля р?зних верств населення, то метою Програми ? створення умов для подальшого розвитку та п?днесення престижу ф?зично? культури та згаданих вид?в спорту в Тяч?вськ?й м?ськ?й територ?альн?й громад?.
На територ?? м?ста д?ють наступн? заклади осв?ти:
- Л?цей №1 ?мен? В.Грендж?-Донського;
[веб-сайт]
;
- Л?цей №2;
[веб-сайт]
- Л?цей №3 з угорською мовою навчання;
[веб-сайт]
- Приватний навчально-виховний комплекс ≪Щасливе м?сто≫;
[веб-сайт]
- Заклад дошк?льно? осв?ти ясла-садок №1;
[веб-сайт]
- Заклад дошк?льно? осв?ти ясла-садок №5;
[веб-сайт]
- Комунальний заклад "Школа мистецтв";
- КНПЗ "Дитячо-юнацька спортивна школа".
Також д?? Тяч?вський профес?йний л?цей
[веб-сайт]
, в якому здобувають профес??: слюсар?, оператори комп'ютерного набору, кухар? та ?нш?.
| Р?к присво?ння
|
П?Б
|
Опис
|
Прим?тка
|
| 2006
|
Кайло ?ван ?ванович
|
зав?дувач х?рург?чним в?дд?ленням Тяч?всько? ЦРЛ
|
|
| 2006
|
Мечей Золтан Золтанович
|
колишн?й м?ський голова
|
посмертно
|
| 2007
|
Талапко Степан Андр?йович
|
вчитель ф?зкультури Тяч?всько? ЗОШ №1
|
|
| 2008
|
Алечко Тарас Миколайович
|
голова спостережно? ради ≪Антарес-2000≫
|
|
| 2008
|
Болдижар Йосип Юр?йович
|
тренер Тяч?всько? ДЮСШ
|
|
| 2009
|
Амбруш Павло Олександрович
|
директор Тяч?вського л?цею з угорською мовою навчання
|
|
| 2009
|
Микуляк Василь Васильович
|
кер?вник благод?йного фонду ≪
Кар?тас
≫ (≪Любов ? милосердя≫)
|
|
| 2010
|
Алечко Мар?я Михайл?вна
|
колишня доярка радгоспу ?м.Лен?на,
Герой Соц?ал?стично? Прац?
|
посмертно
|
| 2010
|
Бедей Микола ?ванович
|
кер?вник Тяч?вського районного п?дрозд?лу кредитно? сп?лки ≪Мр?я≫
|
|
| 2011
|
Бора Андр?й ?ванович
|
л?кар ?з 49-ти р?чним стажем роботи
|
|
| 2012
|
Ломакова Неон?ла ?вген?вна
|
колишня секретар Тяч?всько? м?сько? ради
|
|
| 2013
|
Буряк Леон?д Йосипович
|
заслужений тренер Укра?ни
|
|
| 2013
|
Макар Нестор Васильович
|
колишн?й м?ський голова двох скликань
|
|
| 2014
|
Герич Петро Васильович
|
депутат Тяч?всько? м?сько? ради
|
|
| 2015
|
Козичко Роман ?ванович
|
учасник бойових д?й в зон? АТО
|
посмертно
|
| 2015
|
Фордош От?лло (Ford?s Attila)
|
мер м?ста-побратима
Вац
(
Угорщина
)
|
|
| 2016
|
Куцин Олег ?ванович
|
учасник бойових д?й в зон? АТО
|
|
| 2017
|
звання не присвоювалося
|
| 2018
|
Газдик ?ван Андр?йович
|
л?кар Тяч?всько? районно? л?карн? №1
|
|
| 2019
|
Дерен Стан?слав ?ванович
|
учасник бойових д?й в Афган?стан?, учасник АТО
|
|
| 2021
|
Бенца Анатол?й Федорович
|
заступник генерального директора ТОВ ≪Ав?акомпан?я ≪
Азур Ейр Укра?на
≫
|
|
Почесний громадянин Тяч?всько? м?сько? ТГ
[
ред.
|
ред. код
]
| Р?к присво?ння
|
П?Б
|
Опис
|
Прим?тка
|
| 2022
|
М?дянко Микола Миколайович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2022
|
Мотря Михайло Михайлович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2022
|
Олаг Олександр Васильович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
Ажбот Василь Юр?йович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
Деяк Михайло Михайлович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
П?пчак Василь Васильович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
Пруниця Андр?й В?тал?йович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
Легач Василь Васильович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
Дзюбак Андр?й Васильович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
Шульга Анатол?й Борисович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
| 2023
|
Голубка Михайло Володимирович
|
учаснику в?йни з Рос??ю
|
посмертно
|
М?сто-побратим Наход
-
Реформатський костел
-
Колишня синагога
-
Церква
-
Лист?вка "Магазин Шмуеля Каца"
-
Стар? вигляди буд?вель Тячева
-
Тепер?шня вулиця Незалежност?