Терори?зм (в?д лат. terror  ? ≪жах≫) ? у широкому сенс? використання або загроза застосування насильства для досягнення пол?тично?, рел?г?йно? або ?деолог?чно? мети.

Поляга? у св?домому, ц?леспрямованому застосуванн? терору шляхом захоплення заручник?в , п?дпал?в , убивств , тортур , залякування населення та орган?в влади або вчинення ?нших заз?хань на життя чи здоров'я н? в чому не повинних людей або погрози вчинення злочинних д?й з метою досягнення злочинних, з погляду чинного уряду, ц?лей ^{[2] [3]} .

Визначення терм?ну ≪тероризм≫ ? питання проблемне, оск?льки в наш час ?сну? понад 100 визначень цього явища. Однак жодне з них не п?дтримане м?жнародною сп?льнотою як загальновизнане. Укра?нськ? юристи В. ?мельянов та С. Гавриш зазначають у диспозиц?? проекту законодавчого акту Укра?ни, що тероризм розгляда?ться сучасною наукою в трьох аспектах: як злочинне д?яння, як терористичн? групи (орган?зац??) та як терористичн? доктрини . В. Л?пкан пропону? розглядати тероризм ще ? як в?д'?мне соц?ально-правове явище ? не зводити його лише до вчинення вибух?в ? п?дпал?в , а т? д??, про як? йдеться охоплювати поняттям ≪терористичний акт≫ . Також варто розр?зняти тероризм в?д лат. terror  ? жах, страх в?д терору  ? пол?тики залякування, придушення пол?тичного супротивника насильницькими засобами.

Необх?дно розр?зняти три спор?днених, але р?зних за зм?стом поняття ? терор , тероризм ? державний тероризм . Терор ? насильство влади з ?? державним апаратом проти народу з метою придушення не т?льки опозиц?? , а й усього загалу, з метою викликати жах ? змусити полишити думки про спротив. ?ншими словами, терор ? насилля з боку над?леного владними повноваженнями (≪сильн?ших≫). Уперше системний пол?тичний терор було розгорнуто якобинцями п?д час Велико? французько? революц?? . Прямими ?хн?ми ?деолог?чними нащадками були б?льшовики , як? розгорнули ≪червоний терор≫ з метою придушення пол?тично? опозиц?? ? поширення б?льшовицько? влади за меж? захоплених ними Петербургу ? Москви . Жертви владного терору обчислюються сотнями тисяч, або нав?ть м?льйонами людей.

В?домий досл?дник Велико? французько? революц?? французький ?сторик Огюстен Кошен д?йшов висновку про демократ?ю як про владу ≪малого народу≫ ? про терор як про неминучий атрибут демократ??. Через засадничу дихотом?ю в умовах представницько? демократ?? м?ж реальн?стю пол?тичних в?дносин ? фантасмагор??ю представництва у влад?, котра п?дтриму?ться продуманими компан?ями спланованого формування громадсько? думки правлячою меншиною. Спочатку у Франц?? це робилося почерез масонськ? лож?, а в?дтак почерез парт??. А збо? у ц?й систем?, задля збереження влади правлячою меншиною, виправляються винятково вже крайн?м засобом ? терором. Про що св?дчила зокрема ? пол?тична ?стор?я Франц?? Х?Х ст. ^{[4] [5]} . Под?бних висновк?в про терор д?йшов й укра?нський академ?к ?гор Шафаревич досл?джуючи висл?ди революц?? 1917 року в Рос??. ^[6]

Натом?сть тероризм ? насилля з боку ≪ слабшого ≫ (без повноважень влади). Насилля, що чинять опозиц?йн? прошарки сусп?льства, ?нколи радикально налаштован?, як правило в?дносно нечисленн?, ? як? зазвичай не мають та й не можуть мати п?дтримки б?льшост? сусп?льства. Тероризм ма? пол?тичну, соц?альну, нац?ональну чи в?роспов?дну ознаки. Тероризм як явище пересл?ду? принаймн? три основн? й знаков? мети. Перше ? зд?йснити тиск на органи влади, залякати ос?б, над?лених владними повноваженнями. Друге ? пос?яти страх ? невпевнен?сть пом?ж громадян, лояльних до наявно? влади. Третьою метою ? бажання викликати сп?вчуття серед сво?х потенц?йних прихильник?в, тобто в тому прошарку сусп?льства, який, як вони вважають, п?дда?ться гнобленню або дискрим?нац?? , але поступа?ться в радикальност? терористам. Таким чином, тероризм найчаст?ше неможливий без того, щоб терористи не оголосили про свою в?дпов?дальн?сть за зд?йснений акт насилля. Хоча трапляються й винятки, наприклад, тод?, коли терористи хочуть втягнути у збройну в?йну з державними властями й ?нш? орган?зован? меншини. Тобто тероризм як провокац?я.

До тероризму можуть також вдаватися й певн? клани, присутн? всередин? правлячо? меншини аби захопити усю повноту влади (але т?льки та?мно), як? не мають ? не можуть мати п?дтримки б?льшост? сусп?льства, вже через свою ?накш?сть, нац?ональну й в?роспов?дну (?нколи й соц?альну).

Державний тероризм ? це насилля з боку держави, яке не ма? законодавчого або судового забезпечення та може практикуватись державними силовими структурами як всередин? держави (проти ?? внутр?шн?х ворог?в) та за ?? кордонами  ? аж до проведення спец?альних операц?й проти ?нших держав. На в?дм?ну в?д терору (при застосуванн? всередин? держави) або в?йни (при застосуванн? проти ?нших держав) участь державних силових структур в акц?ях державного тероризму старанно прихову?ться.

Тероризм як соц?альне явище зумовлений соц?альними, пол?тичними й економ?чними чинниками. Найповн?ше визначив ознаки терористично? д?яльност? Брюс Хоффман ^[en] у книз? ≪Тероризм зсередини≫. Ознаки тако? д?яльност?:

• Виключно пол?тично вмотивоване;
• Насильницька, або така, що погрожу? використанням насильства ;
• Призначена для того, щоб мати довготривалий психолог?чний вплив, не лише для знищення конкретно? жертви чи об'?кта;
• Така, що провадиться орган?зац??ю з ланцюжком управл?ння, що розп?зна?ться, або консп?ративною ст?льниковою структурою, чи? представники не носять ун?форму та знаки розр?знення;
• Така, що чиниться позадержавним угрупуванням.

Д?пак К. Гупта в книз? ≪Тероризм та пол?тичне насильство: як ?х розум?ти≫ анал?зу? к?лька обставини, як? в основному вважають сприятливими для появи терористичних рух?в всередин? держави:

1) Б?дн?сть . Здавалося б, важко посперечатись, що зв'язок б?дност? та тероризму в держав? ц?лком очевидний. Проте, якщо розглянути учасник?в терористичних орган?зац?й, виявля?ться, що лише невеликий в?дсоток терорист?в належать до найб?дн?ших верств населення, як правило, це представники вищих та середн?х клас?в . Надто що досл?дження соц?олог?в у мусульманському св?т? довели, що ?ндив?дуальна б?дн?сть громадянина дуже слабо корелю? з п?дтримкою терористичних угрупувань. Якщо розглядати б?дн?сть не як ?ндив?дуальну, а як групову проблему сусп?льства , то найвища к?льк?сть смертей в?д терористичних акц?й трапля?ться у кра?нах, де за межею б?дност? перебувають 20-40 % населення, найменша ? 80 %. Тобто, попри усталене уявлення, що людова б?дн?сть прямо пропорц?йна ймов?рност? виникнення терористично? орган?зац??, це не так. Б?дн?сть не ? визначальною.

2) Брак демократичних свобод. П?сля атак 11\09 адм?н?страц?я Джорджа Буша швидко знайшла пояснення д?ям терорист?в ? мовляв ≪вони ненавидять нас за нашу свободу≫. Проте, якщо розглядати тероризм не лише як рел?г?йний екстрем?зм, легко побачити, що у демократичних Велик?й Британ?? та ?спан?? ≪доморосл?≫ терористи IRA та ЕТА н?чим не кращ? за ≪закордонних≫ екстрем?ст?в Аль-Ка?ди. Р?зниця поляга? лише в тому, що одн? воюють за свободу, а ?нш? ? за надуман? групою людей, реч?. Якщо подивитись на в?дверто тотал?тарн? чи авторитарн? режими ? там к?льк?сть терористичних орган?зац?й довол? незначна (так? кра?ни, як Куба , Китай , СРСР ). Водночас в?д тероризму потерпають кра?ни з ≪сумн?вним демократичним режимом≫ ? тобто так?, де держава забезпечу? громадянина лише частиною ?з ≪набору≫ демократичних ц?нностей ? наприклад, Рос?я , Пакистан , ?рак . Отже, не абсолютний брак демократичних свобод ? визначальним при формуванн? терористичних орган?зац?й у сусп?льств?.

3) Неспроможн?сть влади. П?д неспроможн?стю влади тут розум??ться не лише ≪загрузл?сть≫ держави в ≪анарх??≫, неможлив?сть уряд?в побудувати ч?тку пол?тику, а й наявн?сть великих територ?й, неконтрольованих центральним урядом ? слабка вертикаль влади на м?сцях. Тут зв'язок ?з виникненням терористичних орган?зац?й простежу?ться найб?льш ч?тко. Оск?льки уряд не здатний встановити ч?ткий контроль та оперативне реагування на м?сцях, терористичн? орган?зац??, (осередки яких в?ддаляються в?д центру у випадку в?ддалених неконтрольованих територ?й) мають б?льше можливостей д?яти безкарно, в?дпов?дно у баланс? витрата-прибуток витрата стр?мко пада?.

4) Прагнення влади. Найчаст?ше це прагнення ус??? повноти влади. За приклад може правити латентний тероризм (найперше ? вбивства державних д?яч?в) перед чи не ус?ма соц?альними (буржуазними) революц?ями представниками так званого середнього класу.

У крим?нально - правов?й практиц? тероризм класиф?кують як застосування чи погрозу застосування насильства чи ?нших загально небезпечних д?й, що створюють небезпеку життю чи здоров'ю невизначеного кола ос?б, запод?яння майново? шкоди або настання ?нших тяжких насл?дк?в, якщо так? д?? спрямован? на п?дрив атмосфери спокою, дестаб?л?зац?ю, залякування чи пригноблення сусп?льства з метою ухвалення державою , м?жнародною орган?зац??ю, ф?зичною чи юридичною особою або групою ос?б будь-якого р?шення чи утримання в?д нього.

Загальноприйнято, що д??, вчинен? п?д час в?йни , зокрема учасниками партизанського руху , не квал?ф?куються як терористичн?.

Науковц? Укра?ни , зокрема В. ?мельянов, визначають тероризм як загально небезпечн? д?? або погрозу ними, що вчинюються публ?чно й заз?хають на сусп?льну безпеку та спрямован? на створення в соц?альн?й д?лянц? обстановки страху , неспокою, пригн?ченост? з метою прямого або непрямого впливу на ухвалення будь-якого р?шення чи в?дмови в?д нього в ?нтересах винних. ?з ц??? к?лькост? визначень виокремлюють низку д?янь, що становлять тероризм як злочин :

• насильницьк? акти проти певних категор?й громадян;
• вибухи ? вся сукупн?сть сусп?льно небезпечних у м?жнародному масштаб? д?янь;
• злочинна д?яльн?сть, що виявля?ться в залякуванн? населення та орган?в влади;
• орган?зац?я, ф?нансування, п?дтримка, створення терористичних груп тощо.

У державних законах про поборювання тероризму часто вказуються й певн? види вбивств, як? можуть уважатися за ознаку тероризму, зокрема вбивства отрутами, засобами ураження електромагн?тно? д??, засобами масового ураження (бактер?олог?чною, х?м?чною чи ядерною збро?ю), а також акти бомб?зму, супроти безневинних людей.

Терористичн? акти ? вбивства , поранення , викрадення , погрози та деяк? ?нш? акти насильства, як? готуються орган?зац?ями й зд?йснюються окремими особами стосовно державник?в або громадських д?яч?в, супроводжують поступ модерного сусп?льства. ?стор?я зна? чимало таких злочин?в: убивство Авраама Л?нкольна та Джона Кеннед?  ? 16-го та 35-го президент?в США , а також прем'?р-м?н?стра ?нд?? Раджива Ганд? , прем'?р-м?н?стра ?зра?ля ?цхака Раб?на та ?нших.

Ус? зазначен? акти тероризму, незалежно в?д мотив?в ?хнього зд?йснення, були внутр?шньодержавними злочинами ? були п?дсудн? в?дпов?дно до законодавства т??? кра?ни, в межах яко? вони в?дбулися. На сьогодн? значно зр?с та поширив сво? меж? тероризм м?жнародного характеру, тобто такий, що зач?па? ?нтереси двох або б?льше держав, порушу? м?жнародний правопорядок.

М?жнародний тероризм  ? специф?чна форма тероризму, що зародилася в к?нц? 1960-х рок?в та отримала досить вагомий розвиток до к?нця XX ? початку XXI стол?ття. Основними ц?лями м?жнародного тероризму нин? ? дезорган?зац?я державного управл?ння, завдання економ?чно? та пол?тично? шкоди, порушення п?двалин сусп?льного апарату, як? мають, на думку терорист?в, мотивувати владу до зм?ни пол?тики. Загальноприйняте визначення м?жнародного тероризму поки що не визначено. У б?льшост? випадк?в терм?н використову?ться як зас?б у пол?тичн?й боротьб?, оск?льки кожна кра?на, по сут? сама визнача?, в?дноситься та або ?нша група до категор?? ≪терорист?в≫ або ≪б?йц?в за свободу≫, а сам? акти терору виконуються локально.

Характерн? особливост?

Основними ознаками м?жнародного тероризму ? глобал?зац?я , профес?онал?зац?я та опора на екстрем?стську ?деолог?ю. Також в?дзнача?ться використання терорист?в-самогубц?в, загроза використання не конвенц?йно? (ядерно?, х?м?чно? та бактер?олог?чно?) збро? та рац?онального п?дходу. Один ?з сучасних досл?дник?в тероризму Браян Дженк?нс вважа? м?жнародний тероризм новим типом конфл?кту.

Резолюц?я № 1373 Ради Безпеки ООН в?д 28 вересня 2001 року в?дзнача? ≪довол? т?сний зв'язок м?ж м?жнародним тероризмом ? транснац?ональною орган?зованою злочинн?стю, незаконними наркотиками, в?дмиванням грошей, незаконним продажем збро? та незаконними перевезеннями ядерних, х?м?чних, б?олог?чних та ?нших потенц?йно небезпечних матер?ал?в≫. Спец?ал?сти в?дзначають також зр?ст техн?чно? оснащеност? терорист?в та ?хню негласну п?дтримку з боку певних держав.

Для досягнення сво?х ц?лей терористичн? орган?зац?? широко використовують ?нтернет, рад?о й телебачення.

М?жнародний тероризм ? особливо небезпечним через те, що загрожу? м?жнародному правопорядков? та м?ждержавним в?дносинам.

Терористичний акт можна квал?ф?кувати як злочин м?жнародного характеру у випадках, коли:

• терорист ? особи, що потерпають в?д терористичного акту, ? громадянами одн??? держави або ж р?зних держав, але злочин зд?йснений за межами цих держав;
• терористичний акт спрямований проти ос?б, що користуються м?жнародним захистом;
• п?дготовка до терористичного акту проводиться на територ?? одн??? держави, а зд?йсню?ться на територ?? ?ншо?;
• зд?йснивши терористичний акт в одн?й держав?, терорист перехову?ться в ?нш?й, ? поста? питання про його видачу.

Енциклопедичн? словники, зокрема, ? юридичн?, визначають поняття тероризму в м?жнародному аспект?:

Тероризм м?жнародний   ? це злочин насильницького характеру, що ма? м?жнародний резонанс ? який направлений на залякування чи завдання шкоди окремим особам чи людям загалом, задля досягнення сво?х ц?лей, як правило, пол?тичних.

Тероризм м?жнародний  ? насильницьк? акти, вчинен? проти окремих громадян чи об'?кт?в, у тому числ? тих, що перебувають п?д захистом м?жнародного права , вбивства гол?в ?ноземних держав та уряд?в (?хн?х дипломатичних представник?в), п?дривання прим?щень посольств ? дипломатичних м?с?й , представництв орган?зац?й, штаб-квартир м?жнародних орган?зац?й, вибухи у громадських м?сцях, на вулицях, аеропортах, вокзалах тощо ^[7] .

Тероризм м?жнародний  ? сукупн?сть сусп?льно небезпечних у м?жнародному обшир? д?янь, що тягнуть за собою невиправдану загибель людей, порушують нормальну дипломатичну д?яльн?сть держав, ?хн?х представник?в ? ускладнюють зд?йснення м?жнародних контакт?в ? зустр?чей, а також транспортних зв'язк?в м?ж державами ^[8] .

Тероризм м?жнародний ( англ. International terrorism ) ? зд?йснюван? у св?товому чи рег?ональному обшир? терористичними орган?зац?ями, угрупуваннями, у тому числ? за п?дтримки державних орган?в окремих держав, з метою досягнення певних ц?лей сусп?льно небезпечн? насильницьк? д?яння, пов'язан? з викраденням , захопленням, убивством н? в чому невинних людей чи загрозою ?хньому життю та здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'?кт?в, систем житт?забезпечення, комун?кац?й, застосуванням чи загрозою застосування ядерно? ( ядерний тероризм ), х?м?чно? , б?олог?чно? та ?ншо? збро? масового ураження ^[2] .

Пол?тичний, економ?чний та крим?нальний тероризм знаходить сп?льн? д?лянки д??, базуючись на вза?мовиг?дних ?нтересах. Сьогочасний тероризм ма? так? р?зновиди:

• нац?онально-визвольний тероризм, який деколи називають тероризмом нац?ональних меншин . Головна вимога ? в?дд?лення в?д держави, що ?х поневолю?, або повноц?нно? нац?онально? автоном?? для усунення дискрим?нац?? ? гноблення. Приклади з п?сляво?нного часу: п?вн?чн? ?рландц? , каталонц? , баски , бретонц? , корсиканц? , н?мц? П?вденного Т?ролю , франко-канадц? , курди та ?нш?. Наявн?сть такого тероризму (частково злаг?дненого п?сля задоволення автоном?чних вимог ? для каталонц?в, н?мц?в П?вденного Т?ролю, франко-канадц?в, деякою м?рою для корсиканц?в ) ? яскраве св?дчення того, що проблеми поневолених нац?й та нац?ональних меншин, а також рег?онал?зац?? п?д час модерн?зац?? державного ладу в друг?й половин? XX стол?ття залагоджен? не були, а в ряд? випадк?в навпаки загострилися та проявилися з ще б?льшою агресивн?стю, особливо тод?, коли до нац?онального фактора при?днався рел?г?йний (конфл?кти: католики  ? протестанти , мусульмани  ? християни , сун?ти  ? ши?ти , юда?сти );

• тероризм, пов'язаний з нац?онально-рел?г?йно-визвольними рухами анти?мпер?ал?стично-антиколон?ального характеру у Третьому св?т? (наприклад, Кен?я до здобуття незалежност? ? кашм?рська ≪Арм?я чистих≫, палестинськ? терористичн? групи). У зв'язку з невир?шенням основних конфл?ктних проблем ( Палестина ) та глобал?зац??ю ?мпер?ал?зму , так? рухи також стають глобальними за м?сцем д?й, але в жодному випадку не перетворюються в ≪м?жнародних терорист?в≫. До ц??? форми тероризму в?дноситься Осама бен Ладен та його терористична орган?зац?я Аль-Ка?да (≪Пров?д≫);

• тероризм соц?ал-революц?йного характеру. З 19 стол?ття терористичними актами послуговувалися крайн? революц?йн? та анарх?стськ? орган?зац??, насамперед проти влади. У Рос?йськ?й ?мпер?? ?ндив?дуальний тероризм застосовувала консп?ративна орган?зац?я ≪Народна Воля≫ . М?ж терористами-змовниками були й укра?нц?: С. Степняк-Кравчинський , А. Желябов , С. Перовська та ?нш?. Б?льш селективно ? планово застосовували тероризм до к?нця 1917 року б?льшовики . У 20 були широко в?домими Фракц?я Червоно? арм?? в Зах?дн?й Н?меччин? , Червон? бригади в ?тал?? , японська Червона Арм?я , окрем? угрупування в США . Ц? групи ≪нових л?вих≫ у середин? 60-х рок?в 20 стол?ття кинули серйозний виклик не лише режимам , але й ц?лому сусп?льному ладов? кап?тал?стичних держав.

• правий тероризм, що домага?ться л?кв?дац?? парламентсько? демократ?? ? запровадження авторитарного режиму , тобто диктатури . Прав? групи одночасно протид?ють ≪новим л?вим≫ (наприклад, так було в ?тал?? ), розглядаючи ?хн? акц?? як загрозу для сусп?льства, що повинно обрати правий шлях;

• диверс?йний тероризм, орган?затором акц?й якого виступають секретн? служби держав-противник?в. Диверс?йн? терористичн? групи опираються часто на ≪п'яту колону≫ в держав? противника, та зд?йснюють провокац?йн? д??.

• технолог?чний тероризм ? злочини, що вчиняються з терористичною метою ?з застосуванням збро? масового ураження або ?? компонент?в, ?нших шк?дливих для здоров'я людей речовин, засоб?в електромагн?тно? д??, комп'ютерних систем та комун?кац?йних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу ? руйнування потенц?йно небезпечних об'?кт?в, як? прямо чи опосередковано загрожують виникненням загрози надзвичайно? ситуац?? ^[2] ;

• дехто вважа?, що можна вид?лити також крим?нальний тероризм злочинних маф?йних угруповань , проте в?н переважно не ма? ч?тко визначено? пол?тично? мети, адже ?? затьмарю? бажання наживи (економ?чний мотив).

Розвиток тероризму ? насл?док активного розшарування населення, його ?деолог?чного розмежування ? оформлення пол?тичних рух?в. Тероризм як св?тове явище постав наприк?нц? 19 стол?ття. Зокрема в Рос?йськ?й ?мпер?? 1881 року п?сля численних спроб замах?в народовольц? вбили ?мператора Олександра ?? . 1894 року ?тал?йський анарх?ст вбив французького президента Мар? Франсуа Сад? Карно . 1898 року анарх?сти смертельно поранили ?мператрицю ?лизавету Австр?йську та вбили ?спанського прем'?р-м?н?стра Антон?о Кановаса . 1900 року жертвою терориста став король ?тал?? Умберто I , а 1901 вбитий президент США В?льям Мак-К?нл? . У Рос?? в пер?од 1902?1907 рок?в есер?вськими та ?ншими терористами було зд?йснено близько 5,5 тисяч терористичних акт?в (вбивства м?н?стр?в, депутат?в Державно? Думи , жандарм?в , прац?вник?в пол?ц?? та прокуратури ). Поступово тероризм став головною проблемою м?жнародно? пол?тики. Коли 1900 року зустр?чалися кер?вники найб?льш ?ндустр?ально розвинених держав, то б?льш?сть з них ставили першим на порядку денному питання тероризму ^[9] .

Укра?нськ? п?дп?льн? орган?зац?? УВО й ОУН п?д Польщею в пер?од 1920 ? 1939 рок?в практикували ?ндив?дуальний тероризм проти представник?в влади ( замах на Юзефа П?лсудського , вбивство С. Соб?нського, Тадеуша Голувка , Брон?слава Перацького , радянського в?це-консула Олекс?я Майлова та ?нших), але також проти укра?нц?в (вбивство поета Сидора Твердохл?ба , педагога ?вана Баб?я ). ?нш? терористичн? д?? п?дп?лля : напади з бомбами на польськ? державн? установи, експропр?ац?? , п?дпали пом?щицького майна. Ц? акц?? планувались як реакц?я на польську антиукра?нську пол?тику, а також з метою створення атмосфери внутр?шньо? моб?л?зац?? укра?нського сусп?льства, проте залишились спорадичними.

Статистику теракт?в уперше оприлюднив американський ?сторик Олександр Мотиль у статт? ≪Пол?тичне насильство укра?нських нац?онал?ст?в у м?жво?нн?й Польщ?≫ (оприлюднено в антикомун?стичному виданн? ≪East European Quarterly≫, Vol 19, N 1. ? March 1985. ? Р.50). Його дан? св?дчать про 63 замахи за 1921?1939 роки. Серед об'?кт?в тероризму були 36 укра?нц?в (з них один комун?ст ), 25 поляк?в , 1 рос?янин , 1 ?врей .

25 вересня 1921  року у Львов? п?д час урочистостей до в?дкриття ≪Сх?дних Торг?в≫ 22-х р?чний Степан Федак-Смок стр?ляв у маршала Юзефа П?лсудського , але схибив ? дв?ч? влучив у представника влади во?воду Каз?м?жа Грабовського. Степана Федака позбавлено вол? на 6 рок?в, ?нших п?дсудних за браком доказ?в було зв?льнено з-п?д варти. П?сля численних апеляц?й захисту 12 серпня 1924  року рескриптом М?н?стра Справедливост? Польщ? Федака було зв?льнено з ув'язнення.

Одним з найголосн?ших стало вбивство 29 серпня 1931  року у Трускавц? посла до Польського сейму Тадуеша Голувка, який мав великий вплив на пол?тику маршала Юзефа П?лсудського, хоча займав пор?вняно незначн? посади директора ?нституту Досл?дження справ нац?ональностей, а пот?м ? начальника сх?дного в?дд?лу м?н?стерства закордонних справ.

22 березня 1932  року бойовик Юр?й Березинський розстр?ляв ком?сара льв?всько? пол?тично? пол?ц?? Е. Чеховського, який в?дзначався надзвичайною жорсток?стю п?д час допит?в пол?тв'язн?в. Пол?ц?? не вдалося натрапити на сл?д виконавц?в обох теракт?в. У листопад? 1932 року в?дбувся напад на пошту бойовик?в ОУН в Городку з метою експропр?ац?? грошей, який зак?нчився невдачею. Ю. Березинський поранений ? застрелився, а Василя Б?ласа ? Дмитра Данилишина заарештували ? п?сля гучного судового процесу стратили на шибениц? .

В с?чн? 1933  року крайову екзекутиву ОУН на зах?дно-укра?нських землях очолив Степан Бандера . В?домий оун?вський ?сторик П. М?рчук пов'язав з цим призначенням зм?ну форм боротьби: зам?сть напад?в на пошту з метою здобуття грошей бойовики УВО ? ОУН зробили наголос на ?ндив?дуальному терор?. У жовтн? 1933 року у Львов? вбито зав?дувача канцеляр?? генерального консульства СРСР Олекс?я Майлова. Кажучи про те, що Майлов був лишень секретарем у консульств?, люди часто оминають факт, що в?н також був сп?вроб?тником  ?НВ ОДПУ ?, що важливо, повноважним представником  Йосипа Стал?на  для контролю над дипломатичними установами  СРСР  на територ??  Друго? Реч? Посполито? , себто людиною не простою. Майлов ув?йшов до прим?щення разом ?з охоронцем. Думаючи, що це консул , бойовик вбив його двома постр?лами, поранив охоронця, кинув зброю ? почав чекати приходу пол?ц??. Задум акц?? полягав у тому, щоб на судовому процес? висловити протест укра?нсько? громади з приводу замовчуваного радянським урядом голодомору в УСРР . Суд тривав лише один день ? оголосив бойовиков? Микол? Лемику смертний вирок , який п?зн?ше зам?нили на дов?чне ув'язнення у зв'язку з неповнол?ттям.

У травн? 1934  року терористичний акт було зд?йснено в редакц?? льв?всько? прокомун?стично? газети ≪Праця≫. У з?знаннях перед польським судом на Льв?вському процес? в червн? 1936 року С. Бандера заявив, що це був демонстративний ? застер?гальний крок, скерований проти пол?тичних сил, що перебували на служб? Москви .

15 червня 1934  року в?дбувся замах на м?н?стра внутр?шн?х справ генерала Брон?слава Перацького , який був одним ?з пров?дник?в пол?тики пациф?кац?? . Його вбив член крайово? екзекутиви ОУН Григор?й Мацейко . П?сля вбивства Перацького польський уряд створив концтаб?р у Берез? Картузьк?й ? денонсував закон про захист нац?ональних меншин ? виступив в Л?з? Нац?й з вимогою застосувати м?жнародн? санкц?? проти тероризму. У ц?й ситуац?? ?вген Коновалець заборонив терористичн? акти на територ?? Польщ?.

25 липня 1934  року п?сля к?лькох попереджень вбито директора Укра?нсько? академ?чно? г?мназ?? у Львов? , колишнього старшини УГА ?вана Баб?я , який був противником пол?тичного терору ? забороняв сво?м учням вступати в ОУН. П?сля замаху на ?. Баб?я митрополит Андрей Шептицький в окремому пастирському посланн? засудив д?яльн?сть ОУН, вказавши на те, що вона не п?дрива? влади Польсько? держави, а т?льки наклика? репрес?? на укра?нц?в. ?дейн? засади ? тактику укра?нських нац?онал?ст?в критикували л?дери укра?нських центристських парт?й Степан Баран , Василь Мудрий , М?лена Рудницька , Володимир Старосольський .

П?д час Друго? св?тово? в?йни акти тероризму почаст?шали. Тероризм став засобом боротьби р?зних супротивних груп, часто неконтрольованих елемент?в, коли терористичн? д?? набирали характеру помсти чи сл?пого вияву насильства. За тих складних умов д?йшло до криваво? польсько-укра?нсько? боротьби з невинними жертвами по обох сторонах у 1943 ? 1945 рр., зокрема на Волин? , Холмщин? ? Посянн? (з польського боку брали участь р?зн? бо?вки Арм?? Крайово? та ≪Вольносць ? Н?подле?лосць≫, а також цив?льне населення), та до самопоборювання укра?нських нац?онал?стичних груп. Д?? УПА у 1945 ? 1946 проти польсько? влади, як ? проти ?? представник?в серед населення, мали скор?ше характер самооборонно? ? визвольно? повстансько? д??, н?ж пол?тичного тероризму.

1934 року п?сля вбивства в Марсел? короля Югослав?? Олександра Карагеорг?йовича ? французького м?н?стра закордонних справ Лу?-Жана Барту , а особливо м?н?стра внутр?шн?х справ Польщ? Брон?слава Перацького Польща виступила до Л?ги Нац?й з вимогою застосувати м?жнародн? санкц?? проти тероризму. Йшлося насамперед про ненадання пол?тичного притулку ем?грантам .

Одн??ю з перших укладена 29 кв?тня 1958 року багатостороння Женевська конвенц?я про в?дкрите море, яка м?стила низку статей про боротьбу з тероризмом у в?дкритому мор? ? п?ратством . Гаазька конвенц?я в?д 16 грудня 1970 року про боротьбу з незаконним захопленням пов?тряних суден ? Монреальська конвенц?я в?д 23 вересня 1971 року про боротьбу з незаконними д?ями, спрямованими проти цив?льно? ав?ац?? , регламентують сп?вроб?тництво держав у боротьб? проти терористичних акт?в, що загрожують одному з найвразлив?ших засоб?в пересування.

14 грудня 1973 року була прийнята Конвенц?я про запоб?гання ? покарання злочин?в проти ос?б, що користуються м?жнародним захистом, у тому числ? дипломатичних агент?в. 26 с?чня 1977 року в Страсбурз? п?сля детального обговорення питання в органах Ради ?вропи , була п?дписана конвенц?я про боротьбу з тероризмом.

При Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й з 1973 року д?? спец?альний ком?тет з тероризму, який працю?, в основному, у трьох напрямках:

• вироблення та узгодження правових норм; п?дготовка м?жнародних договор?в ? конвенц?й;
• виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;
• розробка заход?в боротьби з тероризмом.

• Рос?йське вторгнення в Укра?ну (2022)
• Боротьба з тероризмом
• Державний тероризм
• Держави ? спонсори тероризму
• ?нформац?йний тероризм
• ?сламський тероризм
• Глобальний ?ндекс тероризму
• Комп'ютерний тероризм

• Кульчицький С. В., Примаченко Я. Л. Терор ? тероризм // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2013. ? Т. 10 : Т ? Я. ? С. 72. ? ISBN 978-966-00-1359-9 .
• В. Заблоцький . Тероризм // Ф?лософський енциклопедичний словник  / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни  : Абрис, 2002. ? С. 636. ? 742 с. ? 1000 екз.  ? ББК   87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Тероризм

• Закон Укра?ни ≪Про боротьбу з тероризмом≫
• Ф?зичний захист, обл?к та контроль ядерного матер?алу: укра?нсько-англо-рос?йський, англо-рос?йсько-укра?нський ? рос?йсько-англо-укра?нський словник. Укра?нський тлумачний словник терм?н?в, затверджений наказом Держатомрегулювання в?д 08.06.04 р. № 101
• Конвенц?я Ради ?вропи про запоб?гання тероризму
• М?жнародна конвенц?я про боротьбу з ф?нансуванням тероризму
• Тероризм як цив?л?зац?йний виклик
• М?жнародна крим?нолог?я: досв?д досл?дження тероризму: монограф?я / В. Ф. Антипенко. ? Одеса: Фен?кс, 2011. ? 320 с. ? Б?бл?огр. в к?нц? розд?л?в. ? Тит. арк. парал. укр., англ. ? ISBN 978-966-438-404-6
• Боярин-Созонович Т. С. Международный терроризм: политико-правовые аспекты. ? К.: Лыбидь. 1994. (рос.)
• Лунеев В. В. Тенденции терроризма и уголовно-правовая борьба с ним // Государство и право. ? 2002. ? № 6. (рос.)
• Ляхов Э. Г. Терроризм и межгосударственные отношения. ? М., 1991. (рос.)
• Ландабасо Ангуло А., Коновалов А. Терроризм и этнополитические конфликты. ? М., 2004. (рос.)
• Мягченко О. П. Безпека житт?д?яльност? людини та сусп?льства. Навч. пос. ? К.: Центр учбово? л?тератури, 2010. ? 384 с. ISBN 978-911-01-0027-4
• Конвенц?я про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цив?льно? ав?ац??, 1971 // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2001. ? Т. 3 : К ? М. ? 792 с. ? ISBN 966-7492-03-6 .
• М?жнародний тероризм // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2001. ? Т. 3 : К ? М. ? 792 с. ? ISBN 966-7492-03-6 .
• Тероризм // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2004. ? Т. 6 : Т ? Я. ? 768 с. ? ISBN 966-7492-06-0 .

• Тероризм // Велика укра?нська юридична енциклопед?я . У 20 т. Т. 17. Крим?нальне право / В. Я. Тац?й (в?дп. ред.) та ?н. ? 2017. ? С. 957. ? ISBN 978-966-937-261-1 .
• О. В. Задорожн?й . Судна пов?трянного незаконне захоплення // Укра?нська дипломатична енциклопед?я  : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К . : Знання Укра?ни , 2004. ? Т. 2 : М ? Я. ? 812 с. ? ISBN 966-316-045-4 .
• Г. М. Перепелиця . Тероризм м?жнародний // Укра?нська дипломатична енциклопед?я  : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ?н. ? К . : Знання Укра?ни , 2004. ? Т. 2 : М ? Я. ? 812 с. ? ISBN 966-316-045-4 .
• В. А. Смол?й (в?дп) Пол?тичний терор ? тероризм в Укра?н?. XIX?XX ст.: ?сторичн? нариси НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни. ? К.: Наукова думка, 2002. ? 952 с. ISBN  906-00-0025-1
• Владленова ?. В. Нанотероризм: нов? можливост? та соц?альн? загрози / ?. В. Владленова, Е. А. Кальницький // В?сник Нац?онально? юридично? академ?? Укра?ни ?мен? Ярослава Мудрого. ? 2011. ? № 9. ? С. 64?73.

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Omni · Quora · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Латв?йська нац?ональна енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Cultureel Woordenboek · Cultureel Woordenboek · Encyclopedie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · Collaborative InterLingual Index · KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Fandom   (англ.) · RationalWiki Нормативний контроль BNE :  XX524521 · BNF :  13340858f · FAST :  1148101 · Freebase :  /m/07jq_ · GND :  4059534-1 · J9U :  987007529777005171 · LCCN :  sh85134112 · NDL :  00572904 · NKC :  ph116439