Частина ?нформац?? в ц?й статт? застар?ла . Ви можете допомогти, оновивши ??. Можливо, стор?нка обговорення м?стить зауваження щодо потр?бних зм?н. (жовтень 2017)

Ця стаття може м?стити ориг?нальне досл?дження . Будь ласка, удоскональте ?? , перев?ривши сумн?вн? твердження й додавши посилання на джерела . Твердження, як? м?стять лише ориг?нальне досл?дження, мають бути вилучен?. (с?чень 2013)

Теор?? походження Ки?всько? держави  ? ?сторичн? концепц?? щодо появи й становлення середньов?чно? держави ≪Русь≫ на теренах Сх?дно? ?вропи ?з центром в Ки?в? . У р?зн? часи р?зними ?сториками пропонувались р?зноман?тн? концепц?? чужоземного творення держави: норманська, литовська, готська, хозарська ^[1] . На противагу ?м поставали антиконцепц?? та теор?? автохтонних процес?в державотворення. Б?льш?стю сучасних ?сторик?в не заперечу?ться певний чужинецький вплив на пол?тичне та економ?чне життя Ки?всько? держави.

Найдавн?ший давньоукра?нський л?топис  ? ≪Пов?сть минулих л?т≫  ? заснування державност? на сх?днослов'янських теренах припису? норманам (варягам), яких звали ≪русь≫. Запросили ?х ≪княжити ? волод?ти≫ ними племена чудь, словени, кривич? та весь. В?дгукнувшись на це запрошення, три норманськ? брати Рюрик , Синеус ? Трувер спочатку прийшли до словен, де заснували м?сто Ладогу, залишивши в ньому найстаршого Рюрика. Синеус ? Трувер померли, а всю владу перебрав Рюрик. Прийшовши до озера ?льменя , в?н заклав Новгород ? с?в там княжити. Першими поселенцями в Новгород? були словени, в Полоцьку  ? кривич?, в Ростов? ? весь, в Муром? ? мурома. Були в Рюрика дво? муж?в не його племен? ? бояри Аскольд ? Д?р , як?, п?дпросившись до Царгорода, з родом сво?м рушили по Дн?пру. У дороз? побачили вони городок, який поставили тро? брат?в Кий , Щек ? Хорив . Жител? того городка платили данину хозарам. Аскольд ? Д?р зостались там, з?брали багато варяг?в ? почали волод?ти полянською землею.

Довкола цього л?тописного твердження, а заразом ? ? навколо проблеми походження Ки?всько? держави п?втора стол?ття точиться дискус?я м?ж так званими норман?стами й антинорман?стами. Недостатн?сть, суперечлив?сть ? неоднозначн?сть ?сторичного матер?алу, р?зн? методолог?чн? п?дходи, пол?тична заангажован?сть ставали на завад? об'?ктивного досл?дження процесу виникнення Давньорусько? держави. Позанаукове трактування ц??? проблеми було започатковане у середин? XVIII ст. в Санкт-Петербурзьк?й академ?? наук у полем?ц? м?ж Г. М?ллером та М. Ломоносовим . Перший доводив, що Ки?вську Русь заснували нормани, а другий р?шуче спростовував цю верс?ю. Майже одразу полем?ка, що спершу претендувала на науков?сть, переросла в ?деолог?чне протистояння.

Норман?сти, як ? антинорман?сти, виникнення держави вважали кульм?нац?йним одномоментним актом, безпосередн?м насл?дком д?яльност? конкретно? ?сторично? особи. П?д впливом тако? доктрини опинилися покол?ння ?сторик?в XIX ? першо? половини XX ст. У центр? дискус?? ф?гурувало обмежене коло питань ? про походження назви ≪Русь≫, про те, до якого етносу могли належати л?тописн? варяги й хто були перш? руськ? княз?.

Хоча, як видно з л?топису, автор п?д ≪варягами≫ розум?в сукупн?сть народ?в, що жили поза Руссю полянською, ки?вською в тому числ? й тих, що ос?ли в Зах?дн?й ?вроп?. Та русь вважалась варязькою, тобто закордонною, а ки?вська ? кор?нною, метропольною. ≪Варязьку русь≫ ? вив?в у IX ст. Рюрик у Подн?пров'я.

Але назва держави не обов'язково в?добража? сутн?сть ?? походження. Це простежу?ться на багатьох прикладах з ?вропейсько? ?стор??, коли назви держав виникли п?д впливом прийшлих етнос?в , як? з плином часу асим?лювалися з м?сцевими. Так, назва Болгар?? походить в?д ?мен? коч?вник?в-завойовник?в тюркського походження ? болгар; Франц?? ? в?д ?мен? германського плем?нного союзу, очоленого франками, як? захопили Галл?ю; Англ?? ? в?д германського племен? англ?в, котре завоювало м?сцеве кельтське населення.

Не ма? принципового значення й етн?чне походження вояк?в-ватажк?в, як? були причетн? до створення держави. Як соц?альний ?нститут, що виника? т?льки на певн?й стад?? розвитку сусп?льства, держава н?велю? етн?чн? ознаки правлячо? династ??, висуваючи на ч?льне м?сце структури не плем?нного, а територ?ального, над плем?нного типу. Б?льше того, розмиванню особливих етн?чних, ментальних рис нормансько? знат? сприяло ослов'янення скандинав?в завдяки приватним, а особливо шлюбним зв'язкам. Про глибину цього процесу св?дчить хоча б те, що син ?горя та Ольги став першим князем, названим слов'янським ?менем ? Святослав . Найдовше збер?галась мовна ознака, що св?дчила про приналежн?сть прийшлого етносу. Деякий час ?снувала двомовн?сть, яка побутувала ще при двор? Ярослава Мудрого . Його сини були останн?ми ки?вськими князями, щодо яких засв?дченно знання шведсько? мови. Тому, незалежно в?д того, ким були Аскольд ? Дир ? норманами , як вважа? л?тописець, чи останн?ми представниками полянсько? княз?всько? династ?? Кия, як вважа? б?льш?сть вчених, ? у часи Аскольда (за л?тописом, м?ж 862?882 рр.) Русь охоплювала найближч? до Ки?ва територ?? плем?нних союз?в полян, деревлян, дрегович?в, та п?вденно-зах?дних с?верян.

Це да? п?дстави вважати норманську теор?ю спростованою. Без сумн?ву, нормани в IX?XI ст. в?д?гравали на Рус? активну пол?тичну роль. Безперечне й скандинавське походження Рюриково? династ??. Але сх?днослов'янське сусп?льство ще до появи варяг?в мало сво? продержавн? утворення. Перша руська держава постала з по?днання багатьох, а не лише окремих чинник?в; варязький був лише одним з них. Руська ?стор?я т?льки завдяки варягам ? такою ж ф?кц??ю, як руська ?стор?я без них.

Загальнов?домо, що в середин? VII ст. тюркомовн? племена утворили в пониззях Дону й Волги та на П?вн?чному Кавказ? могутню державу ? Хозарський каганат. У VIII ст. в?н п?дкорив слов'янськ? племена полян, с?верян, радимич?в та в'ятич?в. Ц? факти були використан? для об?рунтування тези про хозарське походження Ки?всько? Рус?. Наприклад, у Конституц?? Пилипа Орлика (1710) стверджувалось, що ≪хозари-козаки≫ ^[2] першими прийняли християнство ще до Володимира Святого. Це означало, що протоукра?нська держава, де головною силою були ≪хозари-козаки≫, ран?ше за Володимира прилучилася до ?вропейсько? цив?л?зац??. Постала ця г?потеза за конкретно? пол?тично? ситуац??, на основу пошуку протид?? (зокрема, й ?деолог?чно?) пол?тиц? Москви. Щоб уникнути будь-яких намагань довести спор?днен?сть ?стор?? Укра?ни та Москов??, в тому числ? й щодо в?ри, Пилип Орлик ? висунув тезу про хрещення ≪хозар-козак?в≫, наголошуючи, що вони ран?ше навернулися до цив?л?зованого св?ту, не маючи н?якого в?дношення до аз?йського деспотизму Москви.

Така точка зору ?сториками р?зних покол?нь не була сприйнята, як ? твердження сучасного ?сторика-досл?дника О. Пр?цака про те, що поляни були не слов'янами, а р?зновидом хозар, а ?хня ки?вська г?лка ? спадко?мицею роду Кия. Археолог?чн? досл?дження давнього Ки?ва св?дчать про м?сцеву слов'янську самобутн?сть його матер?ально? культури.

Насправд? Русь ? Хозар?я були паралельними утвореннями, що розвивалися в приблизно однакових хронолог?чних межах, а т? слов'янськ? племена, як? п?дкорялися Хозар??, у процес? становлення Ки?всько? Рус? поступово переходили п?д ?? владу. До того ж руси неодноразово вторгалися у хозарськ? земл?. У 60-т? роки X ст. внасл?док в?йни з русами Хозарська держава перестала ?снувати. З IX ст. в ?вроп? дом?нувала Давньоруська держава.

Засновником кельтсько? теор?? походження Рус? по праву вважа?ться в?домий укра?нський пол?тик, правознавець та громадський д?яч Серг?й Шелух?н (1864?1938), який запропонував дану теор?ю наприк?нц? 1920-х рок?в ^[3] . На його думку, народ ≪русь≫, який розм?щу?ться л?тописцем поряд ?з англами та галлами , може бути ототожнений з рутенами (Rutheni) ? кельтським плем'ям, яке у ? ст. до н. е. заф?ксоване Юл??м Цезарем на п?вдн? Галл??, у межир?чч? Рони та Гаронни. Рутени, як зазнача? досл?дник, отримали свою назву в?д територ??, на як?й проживали: вона ≪була трактом, шляхом, route для вс?х народ?в, як? ходили в Гал?ю ? через Гал?ю≫.

Важливим аргументом на користь дано? концепц?? укра?нський мовознавець-слав?ст В. Г. Скляренко вважа? ?мена варяг?в, як? згадуються в л?топис?, зокрема у перел?ку ?мен руських посл?в, як? брали участь в укладенн? угоди з В?зант??ю у 941 р. Як ? ран?ш рос?йський ?сторик-публ?цист А. Г. Кузьм?н , В. Скляренко доходить висновку про кельтське походження б?льшост? з них. Водночас, виходячи ?з сучасного стану науково? розробки кельтсько? ономастики , запропонована А. Кузьм?ним та В. Скляренком етимолог?я , яка спира?ться головним чином на досить застар?лий ≪Давньокельтський словник≫ Альфреда Хольдера, виданий в 19 ст. ^[4] , виклика? значн? сумн?ви ^[5] .

• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1966. ? Кн. 2, [т. 5] : М?сто (продовження) ? Перемиська ?парх?я. ? С. 1792?1793. ? ISBN 5-7707-4049-3 .