Соф?я Магдалена Шолль
(9 травня 1921 ? 22 лютого 1943) ? н?мецька студентка й антинацистська пол?тична д?ячка, активна учасниця групи ненасильницького
Руху Опору
≪
Б?ла Троянда
≫ в
нацистськ?й Н?меччин?
.
[7]
[8]
Засуджена за
державну зраду
п?сля того, як ?? та ?? брата Ганса сп?ймали на поширенн? антиво?нних лист?вок у
Мюнхенському ун?верситет?
(LMU). Унасл?док, ?х обох було
страчено
на
г?льйотин?
. З 1970-х рок?в Шолль активно вшановують за ?? роботу в антинацистському опор?.
Шолль народилася четвертою з шести д?тей у с?м'? Магдалени (Мюллер) ? л?берального пол?тика й затятого критика нацизму Робета Шолля, який на момент народження доньки був
мером
м?ста
Форхтенберг-на-Кохер?
на п?вноч? земл?
Баден-Вюртемберг
. Мала брат?в та сестер: ?нге Айхер-Шолль (1917?1998)
[9]
[10]
[11]
,
Ганс Шолль
(1918?1943), Ел?забет Хартнагель-Шолль (1920 р.)
[12]
, Вернер Шолль (1922?1944
, зниклий безв?сти
? визнаний загиблим у червн? 1944 року), Т?льда Шолль (1925?1926).
Виховувалася в
лютеранськ?й
церкв?. П?шла в школу в семир?чному в?ц?, навчалася легко ? мала безтурботне дитинство. У 1930 роц? с?м'я пере?хала у
Людв?гсбург
, а через два роки в
Ульм
, де ?? батько мав оф?с з б?знес-консультування.
У 1932 роц? Шолль стала в?дв?дувати середню школу для д?вчаток. У 12 рок?в вир?шила вступити у
Союз н?мецьких д?вчат
, як ? б?льш?сть ?? однокласниць. ?? ентуз?азм згодом поступився м?сцем критиц?. Шолль знала про опозиц?йн? погляди батька, друз?в ? деяких вчител?в. Нав?ть ?? брат Ганс, який колись активно брав участь в
Г?тлер'югенд?
, повн?стю розчарувався в
нацистськ?й парт??
.
[13]
Пол?тичн? погляди стали важливим критер??м у вибор? друз?в. Арешт ?? брат?в ? друз?в у 1937 роц? за участь у
Н?мецькому молод?жному рус?
справив на Шолль сильне враження.
Соф?я Шолль мала талант до малювання ? живопису, ц?кавилась
дегенеративними
художниками. Будучи завзятою читачкою, розвинула ?нтерес до
ф?лософ??
?
теолог??
. Проте навесн? 1940 року заледве зак?нчила середню школу, втративши всяке бажання брати участь у заняттях, де часто викладалася нацистська доктрина.
[13]
Через любов до д?тей стала вихователькою дитячого садка
?нституту Фребеля
в Ульм?. Також обрала цю роботу, спод?ваючись, що вона буде визнаватися як альтернатива служб? в
Reichsarbeitsdienst
(Служба прац? Рейху), що була обов'язковою умовою для вступу в ун?верситет. Це не спрацювало, ? навесн? 1941 року Шолль почала шестим?сячне перебування в допом?жн?й в?йськов?й служб? як вихователька дитячого садка
Блумбергу
. Под?бний до в?йськового режим роботи в Служб? прац? змусив ?? добре осмислити пол?тичну ситуац?ю, а також почати практикувати
пасивний оп?р
.
П?сля шести м?сяц?в у Служб? прац? Рейху, у травн? 1942 року Соф?я Шолль вступила в Мюнхенський ун?верситет на факультети
б?олог??
та ф?лософ??.
[
джерело?
]
?? брат Ганс, який вивчав там медицину, познайомив ?? з? сво?ми друзями. Хоча згодом ця група стала в?дома сво?ми пол?тичними поглядами, спочатку ?х об'?днувала любов до мистецтва, музики, л?тератури, ф?лософ?? ? теолог??.
У Мюнхен? Шолль зустр?лася з рядом художник?в, письменник?в ? ф?лософ?в, зокрема
Карлом Мутом
?
Теодором Геккером
, як? стали важливими для не? знайомими. Найб?льше вони обм?рковували питання, як ?ндив?д ма? поводитися в умовах
диктатури
. П?д час л?тн?х кан?кул в 1942 роц? Шолль довелося в?дбувати в?йськову службу на металург?йному завод? в Ульм?. У той же час ?? батько в?дбував терм?н у в'язниц? за те, що зробив критичне зауваження сп?вроб?тников? про
Г?тлера
.
Соф?я Шолль д?зналася про памфлети
Б?ло? Троянди
, коли знайшла ?х у сво?му ун?верситет?. Зрозум?вши, що ?? брат допомагав його писати, Шолль сама почала працювати у Б?л?й Троянд?.
[14]
Ш?сть основних учасник?в Б?ло? Троянди створили ? розповсюдили вл?тку 1942 року ще три памфлети.
[15]
До основного складу групи спочатку входили Ганс Шолль,
В?лл? Граф
?
Кр?стоф Пробст
. Спочатку ?? брат хот?в залишити Шолль в незнанн? про ?хню д?яльн?сть, але п?сля при?днання вона стала корисною для групи, оск?льки було значно менше шанс?в, що ?? як ж?нку буде випадково перев?ряти
СС
. Група заохочувала н?мц?в пасивно протистояти нацистському уряду. В лист?вках використовувалися ? б?бл?йн?, ? ф?лософськ? аргументи на користь опору.
[15]
Окр?м участ? в написанн?, Шолль допомагала коп?ювати, розповсюджувати ? надсилати поштою памфлети, а також вела ф?нанси групи.
[16]
?? та ?нших учасник?в Б?ло? Троянди було заарештовано за поширення шосто? лист?вки в Мюнхенському ун?верситет? 18 лютого 1943 року. 22 лютого 1943 року в народному суд? перед суддею Роландом Фрайслером Соф?я Шолль сказала так? слова:
Врешт?-решт, хтось мав почати. У те, що ми писали ? говорили, в?рили багато ?нших людей. Просто вони не наважувалися висловити сво? думки так, як це робили ми.
Н?яких показ?в п?дсудних не було дозволено; це був увесь ?хн?й захист.
[17]
22 лютого 1943 року Шолль, ?? брат ? ?хн?й друг Кр?стоф Пробст були визнан? винними в зрад? ? засуджен? до смерт?. Вс? вони були обезголовлен? на г?льйотин? катом
Йоганном Райхгартом
у мюнхенськ?й
в'язниц? Штадельгайм
лише к?лькома годинами п?зн?ше, о 17:00. Виконанням вироку керував Вальтер Ремер, голова Мюнхенського окружного суду. Тюремн? чиновники, п?зн?ше описуючи цю сцену, в?дзначили хоробр?сть, з якою 21-р?чна Соф? Шолль ?шла на страту. ?? останн?ми словами були:
Як можна оч?кувати, що переможе справедлив?сть, якщо н?хто не хоче пожертвувати собою на благо справедливост?? Такий гарний сонячний день, ? мен? треба п?ти, але що означа? моя смерть, якщо завдяки нам прокинуться ? повстануть до д?? тисяч? людей?
?? коханий ? соратник Фр?ц Гартнагель п?шов на фронт у травн? 1942 року ? був евакуйований з?
Стал?нграда
в с?чн? 1943 року, але не повернувся в
Трет?й Рейх
до страти Шолль. У жовтн? 1945 року в?н одружився з ?? сестрою Ел?забет.
П?сля смерт? Соф? Шолль коп?ю шосто? лист?вки та?мно вив?з з Третього Рейху через Скандинав?ю до Велико? Британ?? н?мецький юрист
Гельмут Джеймс граф фон Мольтке
, де ?? використовували союзн? в?йська. В середин? 1943 року вони скинули над Трет?м Рейхом м?льйони коп?й
пропагандистсько?
лист?вки, що нин? в?дома п?д назвою ≪Ман?фест студент?в
Мюнхена≫
.
[18]
В ?сторичному контекст? спадщина Б?ло? Троянди ма? значення для багатьох досл?дник?в, як демонстрац?я зразково? духовно? хороброст? й як добре задокументований випадок соц?ального
?накомислення
в сусп?льств? жорстоких репрес?й, цензури ?
конформ?стського
тиску.
Драматургиня
Л?л?ан ?аррет-?роу?
зазначила в
≪Newsday≫
22 лютого 1993 року, що ≪це, можливо, найб?льш захопливий момент опору в ХХ стол?тт?, який я можу назвати… Той факт, що п'ятеро малих д?тей, у рот? вовка, де це д?йсно ма? значення, мали величезну хоробр?сть, щоб робити те, що вони зробили, мене просто вража?≫.
[19]
У тому ж номер?
Newsday
?сторик
голокосту
Джуд Ньюборн
зазнача?, що ≪ефект в?д такого роду опору насправд? не можна вим?ряти, пор?вняно з п?дриванням n мост?в чи поваленням режиму… Б?ла Троянда д?йсно ма? б?льше символ?чне значення, але це дуже важливе значення≫.
Ельза Гебель була в одн?й камер? з Соф? Шолль ? записала ?? останн? слова.
22 лютого 2003 року бюст Соф? Шолль встановлено урядом
Бавар??
в
мемор?ал? Валгалла
.
?нститут пол?тичних наук ?мен? брата ? сестри Шолль в Мюнхенському ун?верситет? названо на честь Соф? Шолль ? Ганса.
Багато м?сцевих шк?л, а також безл?ч вулиць ? площ в Н?меччин? назван? на честь Соф? Шолль ? ?? брата.
У 2003 роц? телекомпан?я
ZDF
провела конкурс Unsere Besten, це обирався десяток найб?льш важливих н?мц?в вс?х час?в. Соф? й Ганс Шолль опинилися на четвертому м?сц?, вище за
Баха
,
Гете
,
Гутенберга
,
Б?смарка
,
В?лл? Брандта
й
Альберта Ейнштейна
; а якби враховувалися лише голоси молодих глядач?в, вони були б на першому м?сц?. За к?лька рок?в до того читачки н?мецького журналу для ж?нок Brigitte назвали Соф? Шоль ≪найвизначн?шою ж?нкою ХХ стол?ття≫.
9 травня 2014 року
Google
зобразив Шолль на
дудл?
з нагоди 93-го дня ?? народження.
- Aretz, Bernd:
Sophie Scholl. Der Mut, sich selbst treu zu sein. Ein Lebensbild.
Neue Stadt Verlag, Munchen 2013,
ISBN
978-3-87996-987-6
.
- Bald, Detlef:
≪Wider die Kriegsmaschinerie≫. Kriegserfahrungen und Motive des Widerstandes der ≪Weißen Rose≫.
Klartext Verlag, Essen 2005,
ISBN
3-89861-488-3
.
- Beuys, Barbara:
Sophie Scholl. Biografie.
Carl Hanser Verlag, Munchen 2010,
ISBN
978-3-446-23505-2
.
- Michael Kißener.
Scholl, Sophie Magdalena
. //
Neue Deutsche Biographie
. Berlin, 2007, Band 23, S. 445 f. (
Digitalisat
).
- Leisner, Barbara:
≪Ich wurde es genauso wieder machen≫. Sophie Scholl.
List Verlag, Berlin 2005,
ISBN
3-548-60191-X
.
- Selg, Peter:
≪Wir haben alle unsere Maßstabe in uns selbst.≫ Der geistige Weg von Hans und Sophie Scholl.
Verlag des Goetheanums, Dornach 2006,
ISBN
3-7235-1275-5
.
- Sichtermann, Barbara:
Wer war Sophie Scholl?
Verlagshaus Jacoby & Stuart, Berlin 2008,
ISBN
978-3-941087-11-8
.
- Vinke, Hermann:
≪Hoffentlich schreibst Du recht bald.≫ Sophie Scholl und Fritz Hartnagel, eine Freundschaft 1937?1943.
Maier Verlag, Ravensburg 2006,
ISBN
3-473-35253-5
.
- Frank McDonough:
Sophie Scholl: The Real Story of the Woman who Defied Hitler.
The History Press, 2009,
ISBN
978-0-7524-4675-2
(als Hardcover),
ISBN
978-0-7524-5511-2
(als Taschenbuch).
- Waage, Peter N.:
Es lebe die Freiheit! ? Traute Lafrenz und die Weiße Rose.
Aus dem Norwegischen von Antje Subey-Cramer. Urachhaus, Stuttgart 2012,
ISBN
978-3-8251-7809-3
.
- ↑
а
б
в
Deutsche Nationalbibliothek
Record #118610317
// Gemeinsame Normdatei
? 2012?2016.
- ↑
а
б
в
Find a Grave
? 1996.
- ↑
а
б
Енциклопед?я Брокгауз
- ↑
а
б
Bibliotheque nationale de France
BNF
: платформа в?дкритих даних
? 2011.
- ↑
CONOR.Sl
- ↑
Nuremberg Trials Project
? 2016.
- ↑
Scholl, Inge
(1983).
The White Rose: Munich, 1942?1943
. Middletown, CT: Wesleyan University Press. с.
114
.
ISBN
978-0-8195-6086-5
.
- ↑
Lisciotto, Carmelo (2007).
Sophie Scholl
. Holocaust Education & Archive Research Team
. Процитовано 21 березня 2016
.
- ↑
Inge Aicher-Scholl
. 6 вересня 1998. Арх?в
ориг?налу
за 31 December 2007
. Процитовано 21 березня 2016
.
- ↑
Inge Scholl: 'Die Weiße Rose'
(German) . Weisse-Rose-Studien. Арх?в
ориг?налу
за 12 жовтня 2007
. Процитовано 4 серпня 2016
.
- ↑
Obituaries.
Newsday
. 6 вересня 1998. с. A.51.
- ↑
Ullrich, Volker (8 грудня 2005).
Politisches Buch: Denke an mich in Deinem Gebet
.
Die Zeit
(German)
. Процитовано 23 лютого 2017
.
- ↑
а
б
Atwood, Kathryn (2011).
Women Heroes of World War II
. Chicago: Chicago Review Press. с.
16
.
ISBN
9781556529610
.
- ↑
Atwood, Kathryn (2011).
Women Heroes of World War II
. Chicago: Chicago Review Press. с.
16
?17.
ISBN
9781556529610
.
- ↑
а
б
Atwood, Kathryn (2011).
Women Heroes of World War II
. Chicago: Chicago Review Press. с.
17
.
ISBN
9781556529610
.
- ↑
Atwood, Kathryn (2011).
Women Heroes of World War II
. Chicago: Chicago Review Press. с.
18
.
ISBN
9781556529610
.
- ↑
Atwood, Kathryn (2011).
Women Heroes of World War II
. Chicago: Chicago Review Press. с.
15
.
ISBN
9781556529610
.
- ↑
Atwood, Kathryn (2011).
Women Heroes of World War II
. Chicago: Chicago Review Press. с.
22
.
ISBN
9781556529610
.
- ↑
Keeler, Bob; Ewich, Heidi (22 лютого 1993). Anti-Nazi Movement Still Inspires Germans recall rare courage of `White Rose'.
Newsday
. с. 13.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Генеалог?я та некропол?стика
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|