Соф? Шолль

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Соф? Шолль
н?м. Sophie Scholl
Соф? Шолль у 1943 роц?
?м'я при народженн? н?м. Sophia Magdalena Scholl
Народилася 9 травня 1921 ( 1921-05-09 ) [1] [4] […]
Форхтенберг
Померла 22 лютого 1943 ( 1943-02-22 ) [1] [2] […] (21 р?к)
Munich Prison d , Мюнхен , Трет?й Рейх
· обезголовлення
Поховання цвинтар Перлахер Форст d
Кра?на   Веймарська республ?ка
  Трет?й Рейх
Д?яльн?сть студентка , бо?ць опору
Alma mater Мюнхенський ун?верситет Людв?га-Максим?л?ана
Знання мов н?мецька [4] [5]
Членство Б?ла троянда
Конфес?я лютеранство
Батько Роберт Шолль d
Мати Magdalena Scholl d [6]
Брати, сестри ?нге Шолль d , Werner Scholl d ? Ганс Шолль d
IMDb ID 1659603

Соф?я Магдалена Шолль (9 травня 1921 ? 22 лютого 1943) ? н?мецька студентка й антинацистська пол?тична д?ячка, активна учасниця групи ненасильницького Руху Опору  ≪ Б?ла Троянда ≫ в нацистськ?й Н?меччин? . [7] [8]

Засуджена за державну зраду  п?сля того, як ?? та ?? брата Ганса сп?ймали на поширенн? антиво?нних лист?вок у  Мюнхенському ун?верситет?  (LMU). Унасл?док, ?х обох було страчено  на г?льйотин? . З 1970-х рок?в Шолль активно вшановують за ?? роботу в антинацистському опор?.

Ранн? життя та актив?зм

[ ред. | ред. код ]
Ратуша в Форхтенберз? , м?сце народження Соф? Шолль

Шолль народилася четвертою з шести д?тей у с?м'? Магдалени (Мюллер) ? л?берального пол?тика й затятого критика нацизму Робета Шолля, який на момент народження доньки був мером  м?ста Форхтенберг-на-Кохер?  на п?вноч? земл?  Баден-Вюртемберг . Мала брат?в та сестер: ?нге Айхер-Шолль (1917?1998) [9] [10] [11] , Ганс Шолль (1918?1943), Ел?забет Хартнагель-Шолль (1920 р.) [12] , Вернер Шолль (1922?1944 , зниклий безв?сти  ? визнаний загиблим у червн? 1944 року), Т?льда Шолль (1925?1926).

Виховувалася в лютеранськ?й  церкв?. П?шла в школу в семир?чному в?ц?, навчалася легко ? мала безтурботне дитинство. У 1930 роц? с?м'я пере?хала у Людв?гсбург , а через два роки в Ульм , де ?? батько мав оф?с з б?знес-консультування.

У 1932 роц? Шолль стала в?дв?дувати середню школу для д?вчаток. У 12 рок?в вир?шила вступити у Союз н?мецьких д?вчат , як ? б?льш?сть ?? однокласниць. ?? ентуз?азм згодом поступився м?сцем критиц?. Шолль знала про опозиц?йн? погляди батька, друз?в ? деяких вчител?в. Нав?ть ?? брат Ганс, який колись активно брав участь в Г?тлер'югенд? , повн?стю розчарувався в нацистськ?й парт?? . [13]  Пол?тичн? погляди стали важливим критер??м у вибор? друз?в. Арешт ?? брат?в ? друз?в у 1937 роц? за участь у Н?мецькому молод?жному рус? справив на Шолль сильне враження.

Соф?я Шолль мала талант до малювання ? живопису, ц?кавилась дегенеративними  художниками. Будучи завзятою читачкою, розвинула ?нтерес до  ф?лософ?? ? теолог?? . Проте навесн? 1940 року заледве зак?нчила середню школу, втративши всяке бажання брати участь у заняттях, де часто викладалася нацистська доктрина. [13]

Через любов до д?тей стала вихователькою дитячого садка ?нституту Фребеля в Ульм?. Також обрала цю роботу, спод?ваючись, що вона буде визнаватися як альтернатива служб? в Reichsarbeitsdienst (Служба прац? Рейху), що була обов'язковою умовою для вступу в ун?верситет. Це не спрацювало, ? навесн? 1941 року Шолль почала шестим?сячне перебування в допом?жн?й в?йськов?й служб? як вихователька дитячого садка Блумбергу . Под?бний до в?йськового режим роботи в Служб? прац? змусив ?? добре осмислити пол?тичну ситуац?ю, а також почати практикувати пасивний оп?р .

П?сля шести м?сяц?в у Служб? прац? Рейху, у травн? 1942 року Соф?я Шолль вступила в Мюнхенський ун?верситет на факультети б?олог?? та ф?лософ??. [ джерело? ] ?? брат Ганс, який вивчав там медицину, познайомив ?? з? сво?ми друзями. Хоча згодом ця група стала в?дома сво?ми пол?тичними поглядами, спочатку ?х об'?днувала любов до мистецтва, музики, л?тератури, ф?лософ?? ? теолог??.

У Мюнхен? Шолль зустр?лася з рядом художник?в, письменник?в ? ф?лософ?в, зокрема Карлом Мутом  ? Теодором Геккером , як? стали важливими для не? знайомими. Найб?льше вони обм?рковували питання, як ?ндив?д ма? поводитися в умовах диктатури . П?д час л?тн?х кан?кул в 1942 роц? Шолль довелося в?дбувати в?йськову службу на металург?йному завод? в Ульм?. У той же час ?? батько в?дбував терм?н у в'язниц? за те, що зробив критичне зауваження сп?вроб?тников? про Г?тлера .

Д?яльн?сть Б?ло? Троянди

[ ред. | ред. код ]

Соф?я Шолль д?зналася про памфлети Б?ло? Троянди , коли знайшла ?х у сво?му ун?верситет?. Зрозум?вши, що ?? брат допомагав його писати, Шолль сама почала працювати у Б?л?й Троянд?. [14]

Ш?сть основних учасник?в Б?ло? Троянди створили ? розповсюдили вл?тку 1942 року ще три памфлети. [15]

До основного складу групи спочатку входили Ганс Шолль, В?лл? Граф  ? Кр?стоф Пробст . Спочатку ?? брат хот?в залишити Шолль в незнанн? про ?хню д?яльн?сть, але п?сля при?днання вона стала корисною для групи, оск?льки було значно менше шанс?в, що ?? як ж?нку буде випадково перев?ряти  СС . Група заохочувала н?мц?в пасивно протистояти нацистському уряду. В лист?вках використовувалися ? б?бл?йн?, ? ф?лософськ? аргументи на користь опору. [15]  Окр?м участ? в написанн?, Шолль допомагала коп?ювати, розповсюджувати ? надсилати поштою памфлети, а також вела ф?нанси групи. [16]

?? та ?нших учасник?в Б?ло? Троянди було заарештовано за поширення шосто? лист?вки в Мюнхенському ун?верситет? 18 лютого 1943 року. 22 лютого 1943 року в народному суд? перед суддею Роландом Фрайслером Соф?я Шолль сказала так? слова:

Врешт?-решт, хтось мав почати. У те, що ми писали ? говорили, в?рили багато ?нших людей. Просто вони не наважувалися висловити сво? думки так, як це робили ми.

Н?яких показ?в п?дсудних не було дозволено; це був увесь ?хн?й захист. [17]

Могила Ганса Шолля , Соф? Шолль ? Кр?стофа Пробста  на цвинтар? Перлахер поряд з в'язницею Штадельгайм у Мюнхен?

22 лютого 1943 року Шолль, ?? брат ? ?хн?й друг Кр?стоф Пробст були визнан? винними в зрад? ? засуджен? до смерт?. Вс? вони були обезголовлен? на г?льйотин? катом  Йоганном Райхгартом  у мюнхенськ?й в'язниц? Штадельгайм  лише к?лькома годинами п?зн?ше, о 17:00. Виконанням вироку керував Вальтер Ремер, голова Мюнхенського окружного суду. Тюремн? чиновники, п?зн?ше описуючи цю сцену, в?дзначили хоробр?сть, з якою 21-р?чна Соф? Шолль ?шла на страту. ?? останн?ми словами були:

Як можна оч?кувати, що переможе справедлив?сть, якщо н?хто не хоче пожертвувати собою на благо справедливост?? Такий гарний сонячний день, ? мен? треба п?ти, але що означа? моя смерть, якщо завдяки нам прокинуться ? повстануть до д?? тисяч? людей?

?? коханий ? соратник Фр?ц Гартнагель п?шов на фронт у травн? 1942 року ? був евакуйований з?  Стал?нграда в с?чн? 1943 року, але не повернувся в Трет?й Рейх до страти Шолль. У жовтн? 1945 року в?н одружився з ?? сестрою Ел?забет.

Вплив

[ ред. | ред. код ]

П?сля смерт? Соф? Шолль коп?ю шосто? лист?вки та?мно вив?з з Третього Рейху через Скандинав?ю до Велико? Британ?? н?мецький юрист  Гельмут Джеймс граф фон Мольтке , де ?? використовували союзн? в?йська. В середин? 1943 року вони скинули над Трет?м Рейхом м?льйони коп?й  пропагандистсько?  лист?вки, що нин? в?дома п?д назвою ≪Ман?фест студент?в  Мюнхена≫ . [18]

В ?сторичному контекст? спадщина Б?ло? Троянди ма? значення для багатьох досл?дник?в, як демонстрац?я зразково? духовно? хороброст? й як добре задокументований випадок соц?ального ?накомислення в сусп?льств? жорстоких репрес?й, цензури ? конформ?стського тиску.

Драматургиня  Л?л?ан ?аррет-?роу?  зазначила в ≪Newsday≫ 22 лютого 1993 року, що ≪це, можливо, найб?льш захопливий момент опору в ХХ стол?тт?, який я можу назвати… Той факт, що п'ятеро малих д?тей, у рот? вовка, де це д?йсно ма? значення, мали величезну хоробр?сть, щоб робити те, що вони зробили, мене просто вража?≫. [19]

У тому ж номер? Newsday ?сторик голокосту   Джуд Ньюборн  зазнача?, що ≪ефект в?д такого роду опору насправд? не можна вим?ряти, пор?вняно з п?дриванням n мост?в чи поваленням режиму… Б?ла Троянда д?йсно ма? б?льше символ?чне значення, але це дуже важливе значення≫.

Ельза Гебель була в одн?й камер? з Соф? Шолль ? записала ?? останн? слова.

Пам'ять

[ ред. | ред. код ]
Бюст Соф? Шолль

22 лютого 2003 року бюст Соф? Шолль встановлено урядом Бавар?? в мемор?ал? Валгалла .

?нститут пол?тичних наук ?мен? брата ? сестри Шолль в Мюнхенському ун?верситет? названо на честь Соф? Шолль ? Ганса.

Багато м?сцевих шк?л, а також безл?ч вулиць ? площ в Н?меччин? назван? на честь Соф? Шолль ? ?? брата.

У 2003 роц? телекомпан?я  ZDF  провела конкурс Unsere Besten, це обирався десяток найб?льш важливих н?мц?в вс?х час?в. Соф? й Ганс Шолль опинилися на четвертому м?сц?, вище за  Баха , Гете , Гутенберга , Б?смарка , В?лл? Брандта  й  Альберта Ейнштейна ; а якби враховувалися лише голоси молодих глядач?в, вони були б на першому м?сц?. За к?лька рок?в до того читачки н?мецького журналу для ж?нок Brigitte назвали Соф? Шоль ≪найвизначн?шою ж?нкою ХХ стол?ття≫.

9 травня 2014 року Google  зобразив Шолль на  дудл?  з нагоди 93-го дня ?? народження.

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Aretz, Bernd: Sophie Scholl. Der Mut, sich selbst treu zu sein. Ein Lebensbild. Neue Stadt Verlag, Munchen 2013, ISBN  978-3-87996-987-6 .
  • Bald, Detlef: ≪Wider die Kriegsmaschinerie≫. Kriegserfahrungen und Motive des Widerstandes der ≪Weißen Rose≫. Klartext Verlag, Essen 2005, ISBN  3-89861-488-3 .
  • Beuys, Barbara: Sophie Scholl. Biografie. Carl Hanser Verlag, Munchen 2010, ISBN  978-3-446-23505-2 .
  • Michael Kißener.  Scholl, Sophie Magdalena . // Neue Deutsche Biographie . Berlin, 2007, Band 23, S. 445 f. ( Digitalisat ).
  • Leisner, Barbara: ≪Ich wurde es genauso wieder machen≫. Sophie Scholl. List Verlag, Berlin 2005, ISBN  3-548-60191-X .
  • Selg, Peter: ≪Wir haben alle unsere Maßstabe in uns selbst.≫ Der geistige Weg von Hans und Sophie Scholl. Verlag des Goetheanums, Dornach 2006, ISBN  3-7235-1275-5 .
  • Sichtermann, Barbara: Wer war Sophie Scholl? Verlagshaus Jacoby & Stuart, Berlin 2008, ISBN  978-3-941087-11-8 .
  • Vinke, Hermann: ≪Hoffentlich schreibst Du recht bald.≫ Sophie Scholl und Fritz Hartnagel, eine Freundschaft 1937?1943. Maier Verlag, Ravensburg 2006, ISBN  3-473-35253-5 .
  • Frank McDonough: Sophie Scholl: The Real Story of the Woman who Defied Hitler. The History Press, 2009, ISBN  978-0-7524-4675-2 (als Hardcover), ISBN  978-0-7524-5511-2 (als Taschenbuch).
  • Waage, Peter N.: Es lebe die Freiheit! ? Traute Lafrenz und die Weiße Rose. Aus dem Norwegischen von Antje Subey-Cramer. Urachhaus, Stuttgart 2012, ISBN  978-3-8251-7809-3 .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118610317 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  2. а б в Find a Grave ? 1996.
  3. а б Енциклопед?я Брокгауз
  4. а б Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  5. CONOR.Sl
  6. Nuremberg Trials Project ? 2016.
  7. Scholl, Inge (1983). The White Rose: Munich, 1942?1943 . Middletown, CT: Wesleyan University Press. с.  114 . ISBN   978-0-8195-6086-5 .
  8. Lisciotto, Carmelo (2007). Sophie Scholl . Holocaust Education & Archive Research Team . Процитовано 21 березня 2016 .
  9. Inge Aicher-Scholl . 6 вересня 1998. Арх?в ориг?налу за 31 December 2007 . Процитовано 21 березня 2016 .
  10. Inge Scholl: 'Die Weiße Rose' (German) . Weisse-Rose-Studien. Арх?в ориг?налу за 12 жовтня 2007 . Процитовано 4 серпня 2016 .
  11. Obituaries. Newsday . 6 вересня 1998. с. A.51.
  12. Ullrich, Volker (8 грудня 2005). Politisches Buch: Denke an mich in Deinem Gebet . Die Zeit (German) . Процитовано 23 лютого 2017 .
  13. а б Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II . Chicago: Chicago Review Press. с.  16 . ISBN   9781556529610 .
  14. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II . Chicago: Chicago Review Press. с.  16 ?17. ISBN   9781556529610 .
  15. а б Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II . Chicago: Chicago Review Press. с.  17 . ISBN   9781556529610 .
  16. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II . Chicago: Chicago Review Press. с.  18 . ISBN   9781556529610 .
  17. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II . Chicago: Chicago Review Press. с.  15 . ISBN   9781556529610 .
  18. Atwood, Kathryn (2011). Women Heroes of World War II . Chicago: Chicago Review Press. с.  22 . ISBN   9781556529610 .
  19. Keeler, Bob; Ewich, Heidi (22 лютого 1993). Anti-Nazi Movement Still Inspires Germans recall rare courage of `White Rose'. Newsday . с. 13.

Посилання

[ ред. | ред. код ]