Святи?й (в?д праслав. sv?t ) ? особа, особливо шанована в р?зних рел?г?ях за свят?сть , благочестя , праведн?сть , ст?йке визнання в?ри, заступництво перед Богом чи божеством за людей.

Етимолог?я [ ред. | ред. код ]

Слово ≪святий≫ походить в?д санскритського кореня cvi  ? ≪сяяти≫, ≪блищати≫ ^[1] або праслов'янського sv?t , що сво?ю чергою в?д ?ндо?вропейського k??en-to  ? ≪зростання≫, ≪набухання≫. Зв?дси давньослов'янськ? розум?ння святого як того, що високе, родюче. Наприклад свята гора чи свята бджола ^[2] . В?дпов?дно п?д свят?стю розум?лася дана божеством здатн?сть зб?льшувати припл?д будь-чого живого ^[3] . Оск?льки поняття святого набуло в язичник?в сакральност? , з приходом християнства його, як найближче за значенням, було ототожнено з поняттями про праведн?сть, чистоту, благочестя ^[4] .

У Старому Запов?т? п?д ≪святий≫ ма?ться на уваз? слово кодеш або кадеш (?????, qd?) ? ≪в?докремлен?сть≫, ≪очищен?сть≫, ≪недоторкан?сть≫. З латини як ≪святий≫ переклада?ться слово sanctus  ? ≪непохитний≫, ≪встановлений≫, ≪узаконений≫, близьке до нього грецьке аг?азо (?γι?ζω) ? ≪в?дд?ляти≫, ≪очищувати≫, ≪освячувати≫ ^{[5] [6]} . До середини IV стол?ття ц? слова майже не вживалися в християнств? через зв'язок з язичницьким минулим. Стосовно шановано? в церкв? людини, передус?м мученик?в, застосовувалося латинське dominus, domini (буквально ≪господар≫, ≪господиня≫) ^[7] .

Поняття святост? [ ред. | ред. код ]

У християнств? [ ред. | ред. код ]

У християнств? поняття ≪святий≫ вжива?ться щодо Бога як абсолютно благого ? безгр?шного ? всього, що присвячено Йому, як предмет?в або д?й, так ? людей. Наприклад, святий Бог, свята земля, свята молитва, святий день, свята вода. Свят? люди ? особами, як? присвятили себе поклон?нню та служ?нню Богов?, в?дкритому людям через ?суса Христа. Оск?льки свят?сть передбача? зв?льнення в?д зла ? нечистоти, ≪святий≫ ? синон?мом вищого морального стану людини. ?нод? святими називаються вс? християни (на противагу ?нов?рцям) ^{[6] [8]} .

У вужчому розум?нн? (за винятком деяких протестантських конфес?й) святий ? це благочестива та доброчесна людина, прославлена церквою , що являла собою зразок чесноти ? перебувала за вченням Церкви п?сля ?? кончини на небесах та молиться перед Богом за вс?х людей, що нин? живуть на земл?.

Перш за все святими у християнств? ? Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, а також ангели, що не згр?шили. ?стинний статус святого людям чи предметам, явищам, може призначити лише Бог, Який в?дд?ля? вибраний об'?кт для виконання певно? м?с?? у служ?нн? Богов? для виконання Його головно? мети ? спас?ння кожно? живо? душ?. Свят? люди не ? буквальною протилежн?стю гр?шник?в у б?льшост? конфес?й: гр?шн? вс? люди без винятку, проте свят? визнають це ? просуваючись у боротьб? з гр?хом, упод?бнюються до ?суса Христа ^[9] . Передбача?ться, що ?снують численн? свят?, що лишилися нев?домими Церкв? ^[10] .

В ?нших рел?г?ях [ ред. | ред. код ]

У юда?зм? свят?сть (кедуша) ? це чистота ? в?дд?лен?сть в?д буденного життя. Святими можуть бути м?сце, предмет, дата ^[11] . Об'?кт може волод?ти свят?стю сам по соб? (наприклад Тора ), або в?д стосунку до ?ншого святого ^[12] . Поняття свято? людини, аналог?чного християнському, в юда?зм? нема?, але ? ≪цадик≫  ? праведник, який сл?ду? указам Господа ? ? зразком повед?нки для ?нших. Позиц?я кабал?ст?в стверджу?, що праведники винятково? святост? волод?ють даними Богом силами, такими як знання майбутнього. Поширеним ? уявлення про те, що праведник?в пор?вняно мало ? сво?м ?снуванням вони обер?гають св?т в?д знищення. В хасидизм? цадик ? це також духовний л?дер общини ^{[13] [14]} .

?сламськ? авл?я (в однин? ≪вал?≫) ? це праведники, котр? належно виконують сво? обов'язки мусульманина та уникають зд?йснення гр?х?в. Вал? поступаються пророкам , оск?льки все ж не можуть остаточно порвати з? сво?ю недосконал?стю. В народному ?слам? авал?я приписуються надприродн? зд?бност?, покровительство ? заступництво над р?зними сферами життя, м?сця ?х поховання шануються ^[15] .

В ?нду?зм? шануються садху (садхв?, якщо це ж?нка) ? особи, що присвячують життя зв?льненню в?д сансари . Це люди, котр? подолали в соб? прагнення до матер?альних чутт?вих насолод, перебувають в умиротворенн? та ведуть аскетичний спос?б життя ^[16] .

Бодг?саттва ? в?дпов?дником святого в буддизм? . Це просв?тлена ?стота (не лише людина), котра волод?? вищим ступенем сп?вчуття й мудрост?, яка в?дмовилася в сво?му поточному житт? в?д н?рвани задля приведення до цього стану ?нших ?стот. Бодг?саттва, котрий досягнув найвищо? стад?? духовного розвитку та в наступному житт? вирвався ?з сансари , назива?ться буддою . ? будди ? бодг?саттви ? зразками для ?нших ^{[17] [18]} .

Процес визнання святих [ ред. | ред. код ]

Визнання християнською Церквою особи святою назива?ться канон?зац??ю , п?сля доведення святост? ?? заносять до списку святих ?з призначенням певного дня для святкування ?? пам'ят?, найчаст?ше дня упоко?ння.

На початку ?стор?? християнства п?дставою для визнання святим часто слугував один лише факт мученицько? смерт? за в?ру. Кр?м того святими п?зн?ше оголошувалися ?пископи, константинопольськ? правител?, патр?архи. На початку V ст., м?сцев? канон?зац?? зробилися масовими та не завжди правом?рними, тому Папа Гелас?й заборонив самочинне проголошення святих ? побудову храм?в на ?х честь без благословення Риму. Вт?м, заборона часто ?гнорувалася, а з розд?ленням на католицизм ? православ'я виникли р?зн? процедури канон?зац?? ^[19] .

Церковна канон?зац?я оф?ц?йно визна? людину святою ? нада? ?й культу, якого не зазнають ?нш? угодники з обмеженим ушануванням. Щоб особа була визнана святою, вона повинна в?дзначитися найвищими чеснотами християнсько? побожност? ? за життя чи п?сля смерт? були прославленою чудами .

В католицизм? питання про визнання святим вир?шу?ться на двох р?внях: спершу на м?сцевому (загальне право передбача?, що компетентною для початку процесу ? д??цез?я або ?парх?я , де помер претендент), пот?м виноситься на ухвалення Конгрегац?? в справах святих . На першому етап? збираються св?дчення, дотичн? документи та все, що могло б сприяти чи перешкодити визнанню святост? дано? особи. Необх?дна умова для канон?зац?? ? чудо, зд?йснене за заступництва саме цього претендента. На другому етап? справа переходить у процес вивчення ?, в раз? позитивного висновку, оголошення про зарахування до лику святих Папою Римським ^{[20] [21]} .

У православ'? п?дставами для визнання святих ? духовний подвиг, чуда та (необов'язково) нетл?нн?сть т?ла п?сля смерт?. Процес канон?зац?? в Православн?й християнськ?й церкв? звичайно ма? чотири фази: м?сцеву, крайову, пом?сну та вселенську. Особа може бути шанованою як м?сцевий святий, святий пров?нц?? чи ?парх??, пом?сний чи нац?ональний святий, ? вселенський чи всесв?тн?й святий, тобто такий, якого шанують ус? християни. Б?льш?сть святих у православ'? ? м?сцев?, крайов? або пом?сн?, що визнаються за участю повного Собору ?пископ?в дано? церкви. Вселенське визнання святих зд?йсню?ться Вселенським Собором за участю Патр?арха Константинопольського ^{[22] [19]} .

Свят? в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

Католицизм [ ред. | ред. код ]

Цей розд?л потребу? доповнення . (с?чень 2021)

Укра?нських святих новомученик?в УГКЦ беатиф?ковано 27 червня 2001 року у м. Львов? п?д час л?тург?? в?зант?йського обряду за участ? ?вана Павла ?? ^[23] .

Православ'я [ ред. | ред. код ]

Разом з християнством Укра?нська Православна Церква перебрала з В?зант?? ?? святих ? почала додавати у сво?х церковних календарях (м?сяцесловах) також деяких латинських, зокрема зах?днослов'янських святих ( святий В'ячеслав та ?н.) ? не визнаних в Царгород? святих Кирила ? Мефод?я та ?хн?х учн?в. Часто перед оф?ц?йним проголошенням канон?зац?? святого в?дбувалося його народне вшанування.

На думку сучасних ?сторик?в, першими канон?зованими святими на Рус? були Борис ? Гл?б у 1020 або 1026 роц?. Наступним був канон?зований преподобний Феодос?й Печерський у 1108 роц?, пот?м святий Леонт?й , ?пископ Ростовський, священомученик, у 1190?1194 роках. Канон?зац?я князя Володимира ? княгин? Ольги ?мов?рно в?дбулася м?ж 1240?1311 роками, п?сля чого в?дбулося визнання святими ще низки людей. Канон?зац?ю укра?нських святих Княжо? доби та п?зн?ших час?в зд?йснювали ки?вськ? митрополити.

У 1643 роц? славний митрополит Ки?вський Петро Могила канон?зував ус?х Печерських угодник?в, мощ? яких були похован? в печерах Ки?во-Печерського монастиря . Хоча м?сцеве вшанування в?дбувалося ще з княжих час?в, тод? було проведено п?дтвердження ?хньо? святост?. 1659 року був канон?зований преподобний ?ов Поча?вський , у 1666 роц? п?сля мученицько? смерт? й в?дкриття мощей ? преподобний мученик Афанас?й . Також швидко п?сля сво?? мученицько? смерт? в 1678 роц? ? преподобний мученик Макар?й . У 1672?1676 роках було канон?зовано святителя Афанас?я Лубенського . Вони стали останн?ми святими, канон?зованими Укра?нською Православною Церквою.

Подальш? канон?зац?? укра?нських святих п?сля 1686 року зд?йснювала Рос?йська Православна Церква , оск?льки отримала головенство над укра?нською. У 1757 був канон?зований святитель Димитр?й Туптало , митрополит Ростовський.

У XIX стол?тт? святими було визнано ?пископа ?нокент?я Кульчицького , ?пископа ?ркутського, ? Феодос?я Углицького , арх??пископа Черн?г?вського, померлого за два стол?ття до того. 1910 року канон?зовано святителя ?оасафа Горленка , ?пископа Б?лгородського (помер у 1754), а в 1916 ? святителя ?вана Максимовича , митрополита Тобольського (помер у 1715), у 1918  ? святителя Софрон?я Кристалевського , ?пископа ?ркутського (помер у 1771). Канон?зац?я двох останн?х в?дбулася внасл?док народного вшанування.

У СРСР влада л?кв?дувала прилюдний культ святих, нищила ?хн? ?кони ? стату? тощо, ускладнювала звичай давати ?мена святих новонародженим. Однак у 1988 канон?зовано преподобного Па?с?я Величковського (помер у 1794). П?сля розпаду СРСР святими визнано Володимира , митрополита Ки?вського ? Галицького, преподобного арх?мандрита Лаврент?я Черн?г?вського , Петра Могилу та ?н ^[10] .

Протестантизм [ ред. | ред. код ]

У б?льшост? протестанських церков поняття ≪ святий ≫ вжива?ться у б?льш широкому сенс? для позначення будь-якого християнина. Це схоже на численн? посилання апостола Павла в Новому Запов?т? . У цьому сенс? будь-хто, хто перебува? в Т?л? Христа (тобто спов?ду? християнство), ? святим через св?й зв'язок з ?сусом Христом. При цьому б?льш?сть протестант?в розгляда? поклон?ння мощам святих як ?долопоклонство , оск?льки на ?хню думку джерелом святост? може бути т?льки Бог. ^{[ джерело? ]}

У деяких протестантських традиц?ях слово ≪ святий ≫ може вживатися по в?дношенню до народжених згори .

Див. також [ ред. | ред. код ]

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Святий

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Свят?

• Лики святост?
• Список святих
• М?сцевошанован? свят?
• Новомученики УГКЦ

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• Туптало Дмитро (Димитр?й, митр. ростовський, св.). Книга жит?й святыхъ на дванадесят м?сяцей…, 4 кн. К. 1764;
• Часослов. Рим 1950, 821 ? 1248 ? церк. календар (М?сяцеслов) Укр. Кат. Церкви;
• Федотов Г. Святые древней Руси (X ? XVII ст.) Нью-Йорк 1959;
• Martinov J, Annus Ecclesiasticus Graeco-Slavicus. Брюссель 1963.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Культ святих [ Арх?вовано 13 травня 2021 у Wayback Machine .] // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Свят? // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Свят? // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1964. ? Т. 7, кн. XIII : Л?тери Риз ? Се . ? С. 1704-1706. ? 1000 екз.
• Святих культ // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я
• Доктор церкви // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Orthodox Outlet for Dogmatic Enquiries [ Арх?вовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine .]

Це незавершена стаття про рел?г?ю . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon Дов?дков? видання KBpedia · National Historical Museums of Sweden · WordNet · WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX526019 ,  XX5277354 · BNF :  119759767 · Freebase :  /m/0719f · GND :  4024055-1 · J9U :  987007551171005171 · LCCN :  sh85116629 · NDL :  00570495 · NKC :  ph116353 ,  ph166091