Радянсько-укра?нська в?йна (1917?1921)

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Радянсько-укра?нська в?йна 1917?1921
Наступ радянських в?йськ на зах?д (1918?1919)
В?йськов? окупац?? Радянським Союзом
Війська УНР у Києві, березень 1918
В?йська УНР у Ки?в?, березень 1918

В?йська УНР у Ки?в?, березень 1918
Дата: 21 грудня 1917 [1] ? 30 вересня 1922 [2]
М?сце: Укра?на
Результат: Перемога б?льшовик?в ,
л?кв?дац?я УНР , створення УСРР
Сторони
  УНР
ЗУНР
Холодноярська Республ?ка
РСФРР
УСРР

Махновщина

Збройн? сили П?вдня Рос??

Радя?нсько-укра??нська в?йна? , б?льшови?цько-укра??нська в?йна?  ? збройний конфл?кт м?ж Радянською Рос??ю та Укра?нською Народною Республ?кою (УНР) в 1917 ? 1921 роках за контроль над укра?нськими землями, колишн?ми п?вденно-зах?дними губерн?ями Рос?йсько? ?мпер?? . Складова частина укра?нсько? революц?? . Формально була в?йною м?ж прихильниками незалежно? Укра?ни з? столицею в Ки?в? ( УНР ) ? б?льшовицько? мар?онетково? держави  ? Укра?нсько? Соц?ал?стично? Радянсько? Республ?ки (до 1919 в?домо? як Укра?нська Народна Республ?ка Рад ) з? столицею в Харков? . Призвела до значних втрат у тогочасному укра?нському сусп?льств?. Зак?нчилася поразкою УНР, б?льшовицькою окупац??ю Укра?ни ? входженням УСРР до складу Радянського Союзу в 1922 роц?.

Перша в?йна

Перша радянсько-укра?нська в?йна [3]
Рос?йсько-укра?нськ? в?йни
Дата: 21 грудня 1917  ? 12 червня 1918
М?сце: Укра?на
Результат: Перемога УНР
Сторони
  УНР

Н?мецька ?мпер?я
Австро-Угорщина

Радянська Рос?я
УНРР
Командувач?
Павло Скоропадський
Микола Шинкар
Володимир Овс??нко
Михайло Муравйов
В?йськов? сили
нев?домо &&&&&&&&&&030000.&&&&00 30 000 вояк?в

Передумови

7   (20) листопада 1917 року Укра?нська Центральна Рада проголосила ??? Ун?версалом створення автономно? Укра?нсько? Народно? Республ?ки з? столицею в Ки?в? . УНР наполягала на утворенн? федеративного уряду в Рос?? з представник?в ус?х територ?й, що самовизначилися. Невдала спроба б?льшовик?в зм?нити владу в Укра?н? шляхом переобрання Укра?нсько? Центрально? Ради (див. Всеукра?нський з'?зд рад селянських, роб?тничих ? солдатських депутат?в 1917 ) викликала роздратування рос?йського уряду ? б?льшовицько? Ради народних ком?сар?в , тому вона вир?шила захопити владу в Укра?н? шляхом збройного повстання в Ки?в? .

Проте, в н?ч з 29 листопада ( 11 грудня ) на 30 листопада ( 12 грудня ) 1917 року укра?нськ? в?йська , лояльн? до Центрально? Ради, придушили повстання, а заколотник?в вислали ешелонами за меж? Укра?ни. Б?льшовицьк? в?дд?ли 2-го гвард?йського корпусу п?д проводом ?вген?? Бош , що ?хали з фронту на захоплення Ки?ва, були роззбро?н? 1-м укра?нським корпусом Павла Скоропадського б?ля Жмеринки ? в?дправлен? до Рос??. 30 листопада ( 12 грудня ) 1917 року спалахнуло б?льшовицьке повстання в Одес? , яке так само зак?нчилося поразкою б?льшовик?в [4] .

4   (17) грудня 1917 року Рада народних ком?сар?в Рос?? над?слала ультиматум Укра?нськ?й Центральн?й Рад? за п?дписами Володимира Лен?на ? Лева Троцького . Б?льшовики вимагали легал?зувати б?льшовицьк? в?йськов? загони в Укра?н? й припинити ?х роззбро?ння. Зазначалося, що в раз? невиконання вимог рос?йський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стан? в?дкрито? в?йни проти нього. 5   (18) грудня 1917 року, не дочекавшись в?дпов?д? в?д укра?нського уряду, Рада народних ком?сар?в Рос?? постановила вважати Укра?нську Центральну Раду сво?м ворогом. Головнокомандувачем радянських в?йськ проти Укра?ни було призначено Володимира Овс??нка . З грудня того ж року б?ля п?вн?чно-сх?дних кордон?в Укра?нсько? Народно? Республ?ки стали концентруватися червон? в?йська [4] .

7   (20) грудня Укра?нська Центральна Рада в?дправила в?дпов?дь Рад? народних ком?сар?в за п?дписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри , якою в?дхилила ультиматум. Розпочалася б?льшовицько-укра?нська в?йна. В?йська Радянсько? Укра?нсько? Народно? Республ?ки та Радянсько? Рос?? концентрувалися в Харков?, у район? Гомеля ? п?д Брянськом . Вони нараховували 160 тисяч вояк?в [ джерело? ] ? складалися з частин регулярно? Рос?йсько? ?мператорсько? арм?? , червоногвард?йських загон?в ?з Рос?? та Укра?ни, загон?в балт?йських моряк?в . Вище пол?тичне кер?вництво в?йськом зд?йснював б?льшовик Володимир Овс??нко , а во?нне ? есер Михайло Муравйов . Тактика б?льшовик?в полягала в просуванн? л?н?ями зал?зниць ? встановленн? контролю над великими промисловими й транспортними центрами. Ради розраховували на допомогу роб?тничих загон?в у цих м?стах.

Во?нн? сили УНР складали добровольч? формування В?льного козацтва та укра?н?зован? добровольч? частини Рос?йсько? ?мператорсько? арм?? . За к?льк?стю в?йська УНР не поступалися радянським , але були розпорошен? по Укра?н?, тод? як б?льшовики д?яли на головних стратег?чних напрямках.

Наступ б?льшовик?в

8   (21) грудня 1917 б?льшовицьк? червоногвард?йськ? загони п?д проводом Володимира Антонова-Овс??нка вступили до Харкова [5] . В н?ч на 9   (22) грудня вони заволод?ли м?стом [5] . 12   (25) грудня 1917 року, за сприяння Ради народних ком?сар?в Рос??, б?льшовики провели в м?ст? Всеукра?нський з'?зд Рад , на якому проголосили створення Радянсько? УНР з? столицею Харков?. Укра?нська Народна Республ?ка на чол? з Центральною Радою визнавалася нелег?тимною. 17   (30) грудня 1917 року Центральний виконавчий ком?тет радянсько? УНР проголосив ман?фест про скинення влади Укра?нсько? Центрально? Ради ? Генерального секретар?ату. Наявн?сть в Укра?н? двох центр?в влади ? ки?вського нац?онального ? харк?вського радянського ? дала змогу рос?йським б?льшовикам формально залишатись осторонь в?йни, представивши ?? як внутр?шн?й конфл?кт .

Кер?вн? д?яч? КП(б)У доби Визвольних змагань. Зл?ва направо: Олександр Хмельницький , Мойсей Рухимович , Мойсей Грановський , Володимир Юдовський , Климент Ворошилов , Володимир Мещеряков , Микола Подвойський , Анжел?ка Балабанова , Християн Раковський , Микола Скрипник , Володимир Затонський .

24-25 грудня в?дбувся б?й за станц?ю Лозова , тод? ж повстали юнаки Чугу?всько? школи [6]

25 грудня 1917 ( 7 с?чня 1918 ) року 30-тисячна рос?йська арм?я чотирма групами вирушила з Гомеля ? Брянська в Укра?ну в напрямах Черн?г?в - Бахмач , Глух?в - Конотоп , Харк?в - Полтава - Лозова . Одночасно у м?стах Л?вобережжя було п?дготовлене повстання м?сцевих б?льшовицьких груп, при чому б?льшовицькою пропагандою було деморал?зовано деяк? укра?нськ? гарн?зони.

26 грудня б?льшовики захопили Харк?в ?, наступаючи зв?дти, також Лозову, Катеринослав (9.01. 1918 ), Олександр?вськ (15.01.), Полтаву (20.01.). Брянська група захопила Глух?в (19.01.) ? Конотоп (16.01.) В середин? с?чня розпочалися бо? укра?нських частин з силами 7-? червоно? арм??, що розгорнула наступ в?д Жмеринки на Бра?л?в ? В?нницю та зайняли Ямп?льський пов?т. 17 (4) с?чня червон? ради депутат?в взяли владу в м?ст? Лебедин та Староб?льську . За допомогою червоногвард?йського загону встановлена радянська влада в Верхньодн?провську ; червоногвард?йськ? загони, що прибули з РСФРР, вступили в Борзну . В н?ч на 18 (5) с?чня 6 ешелон?в революц?он?зованих частин 2-го Гвард?йського корпусу 7-? арм?? зайняли Бра?л?в.

Одночасно група М. Муравйова , наступаючи з Полтави, захопила Ромодан , а зв?дти на п?вн?ч ? Бахмач (27.01), де п?сля триденного бою з укра?нськими в?йськами з'?дналися рос?йськ? групи, як? п?д командуванням Муравйова почали наступ на Ки?в . Укра?нська Центральна Рада для захисту столиц? вислала в?йськов? частини, сформован? з добровольц?в, на Полтаву ? Бахмач.

14   (27) с?чня 1918 року в Одес? та Микола?в? спалахнули б?льшовицьк? повстання.

16   (29) с?чня 1918 року в?дбувся б?й п?д Крутами в якому Студентський Кур?нь з 300 б?йц?в був розбитий 4-тисячним б?льшовицьким загоном. Незважаючи на таку перевагу, муравйовц? втратили 350 вояк?в, п?сля чого 50 студент?в-добровольц?в, взятих у полон, було розстр?ляно. Того ж дня в Ки?в? спалахнуло б?льшовицьке повстання роб?тник?в на завод? ≪Арсенал≫. 23 с?чня ( 4 лютого ) 1918 року його придушили вояки куреня С?чових Стр?льц?в та В?льного Козацтва. Перед лицем б?льшовицько? загрози 2 лютого 1918 року УЦР ? ?? уряд перебрались з Ки?ва до В?нниц?. Наступ рос?йських червоногвард?йц?в з Бахмача ? Лубен на Ки?в тривав, ? 08.02 укра?нський уряд залишив столицю. 26 с?чня ( 8 лютого ) 1918 року б?льшовицьк? в?йська п?д командуванням Муравйова захопили Ки?в , столицю УНР. Три дн? в м?ст? тривав терор, спрямований проти антиб?льшовицьких сил.

З Ки?ва б?льшовицьке в?йсько почало пох?д на Правобережжя, зводячи бо? з частинами В?льного Козацтва. На Волин? колишн?й рос?йськ?й 7 арм??, яка переважно складалась з б?льшовик?в, вдалося захопити Проскур?в , Жмеринку , Козятин , Бердич?в , Р?вне й Шепет?вку , а загони Укра?нсько? Центрально? Ради обороняли позиц?? на л?н?? Житомир - Коростень - Сарни .

Укра?нський контрнаступ

П?сля укладення Берестейського миру ( 9 лютого 1918 ) ? домовленост? з н?мецьким ? австр?йським урядами про зв?льнення Укра?ни в?д б?льшовицько? окупац??, укра?нськ? частини п?д проводом генерала К. Пр?совського ? С. Петлюри , разом з н?мецькими (з 24.02. 1918 ) ? австр?йськими (з 27.02) частинами повели усп?шн? бо? на Правобережж? п?д Житомиром, Бердичевом , Козятином, Бучею ? 01.03. 1918 зв?льнили Ки?в. Вноч? з 21 на 22 лютого 1918 Звенигородський к?ш Юрка Тютюнника розбив переважаюч? сили б?льшовик?в на станц?? Бобринська .

Ситуац?я у колишн?й Рос?йськ?й ?мпер?? у вересн? 1918 року

Упродовж березня-кв?тня н?мецьк? ? австр?йськ? в?йська зв?льнили Л?вобережну Укра?ну, а в?йськов? загони отамана П. Болбочана ? В. С?кевича  ? Крим ? Донеччину. Переляканий н?мецьким наступом, В. Лен?н доручив 14.03. 1918 сво?му представников? в Укра?н? С. Орджон?к?дзе удавано укра?н?зувати рос?йськ? загони В. Антонова ? Муравйова , однак ? цей маневр не мав усп?ху. У той час бо? в?дбувалися за зал?зничн? вузли, а просування в?йськових частин зд?йснювалося панцерниками зал?зничними кол?ями. Тим часом радянська Рос?я змушена була визнати умови Берестейського миру ? згодом, 12.06. 1918 , п?дписала з Укра?нською Державою прел?м?нарний мир .

Друга в?йна

Друга радянсько-укра?нська в?йна
Рос?йсько-укра?нськ? в?йни
Дата: 17 листопада 1918 ? 25 кв?тня 1920
М?сце: Укра?на
Результат: Поразка УНР
Сторони
УНР
УСРР

РРФСР
Командувач?
Симон Петлюра

Початок в?йни

Друга фаза радянсько-укра?нсько? в?йни розпочалася п?д час антигетьманського повстання, очолюваного Директор??ю УНР . 17 листопада 1918 у Москв? створено Тимчасовий Роб?тничо-Селянський Уряд Укра?ни , який з допомогою частин Червоно? арм?? на чол? з В. Антоновим-Овс??нко , Й. Стал?ном ? В. Затонським , без оголошення в?йни, у грудн? 1918 почав з Курська наступ на Укра?ну. В н?ч на 18 листопада  1918 з Черн?г?вщини пов?домили про оволод?ння б?льшовиками Глух?вським пов?том . 19 листопада радянськ? в?йська оволод?ли Ямполем та хутором Михайл?вським , стискають к?льце навколо Глухова ; 20 листопада ? до станц?? Корен?во (нин? Курська область РФ). 26 листопада почався наступ авангарду радянських частин у напрямку Мозир-Калинкович?. 7 грудня кордонна варта ? гетьманськ? сили полишили Новгород-С?верський , пере?хавши до Городн? . 21 грудня радянськ? частини Окремо? групи в?йськ Курського напряму зайняли м?ста Рильськ, Корен?ве, Пушкарну ? Суджу та ряд ?нших населених пункт?в, де до того були укра?нськ? в?йська.

Проти ц??? агрес?? Директор?я вислала радянському урядов? ноти протесту (31.12. 1918 , 3, 4 ? 9.1. 1919 ). 5 с?чня 1919 з Москви над?йшла нота народного ком?сара закордонних справ РСФРР Г.Чичер?на у в?дпов?дь на рад?отелеграми уряду УНР в?д 31 грудня, 3 ? 4 с?чня. У н?й стверджувалося, що в?йськ РСФРР в Укра?н? нема?, а проти Директор?? вою? арм?я ≪укра?нського радянського уряду, який ? ц?лком незалежний≫. П?д час в?йни на окупован?й ними укра?нськ?й територ?? б?льшовики створили мар?онетковий радянський уряд УСРР . Голова Ради народних ком?сар?в РСФРР Володимир Лен?н зазначав, що створення м?сцевих радянських уряд?в на окупованих територ?ях нац?ональних республ?к ≪забира? можлив?сть в шов?н?ст?в Укра?ни, Литви, Латв??, Естлянд?? розглядати рух наших частин, як окупац?ю≫ [7] . П?сля бою за Черн?г?в Директор?я 16.1. 1919 оголосила в?йну радянськ?й Рос??. На той час укра?нськ? в?йськов? сили складалися з регулярних формац?й: Корпус С?чових Стр?льц?в , Запор?зький корпус , а також з недисципл?нованих повстанських загон?в, якими командували отамани ( М. Григор??в , Ангел , Зелений та ?н.), як? часто переходили на б?к б?льшовик?в. Впродовж грудня 1918  ? с?чня 1919 б?льшовицьк? в?йська, за сп?впрац? деяких отаман?в, зайняли Л?вобережжя, а 5.2. 1919 п?д?йшли до Ки?ва, ? укра?нський уряд знову був примушений залишити столицю. У лютому 1919 б?льшовики повели подв?йний наступ: на п?вноч? по л?н?? Мозир - Коростень , Лунинець - Сарни - Р?вне , намагаючись в?дтягти в?дд?ли Арм?? УНР в?д УГА , ? на п?вдн? з району Кременчук - Катеринослав через Знам'янку на Б?рзулу - Жмеринку , з метою ?золювати укра?нськ? в?йськов? частини в?д десанту Антанти . На цьому в?дтинку Арм?я УНР зазнала поразки, бо в певний момент отаман М. Григор??в , незадоволений поступлив?стю Директор?? супроти Антанти, перейшов на б?льшовицький б?к. Третя б?льшовицька група повела наступ з Ки?ва в напрям? Бердич?в - Козятин - Жмеринка , щоб не допустити з'?днання м?ж п?вн?чними ? п?вденними частинами Арм?? УНР .

Бо? на Правобережж? (березень-липень 1919)

У березн? 1919 в?йсько УНР перейшло в контрнаступ , завдаючи в?дчутних удар?в б?льшовикам у район? Бердич?в - Козятин - Житомир ? п?дступаючи аж п?д Ки?в . Цей стратег?чний маневр Арм?? УНР унеможливлював спробу б?льшовик?в прорватися через Румун?ю на Угорщину для допомоги в?йськовим частинам Бели Куна, як? захопили владу в Угорщин?. У кв?тн? 1919 б?льшовики скористалися з в?дходу в?йськ Антанти, щоб наступом на сер. в?дтинку на Жмеринку в?дтяти укра?нську п?вденну групу в?д решти Арм?? УНР; через непослух отамана О. Волоха ця група мусила 16.4. 1919 перейти Дн?стер , де румуни ?? роззбро?ли, ? т?льки п?зн?ше через Галичину д?статися на Волинь . У руках укра?нсько? влади залишилася значно звужена територ?я ? смуга, завширшки 40-50 км на п?вденно-зах?дн?й Волин? в район? Дубного - Брод?в .

Спроба перевороту отамана В. Оск?лка (19. 4. 1919 ) ослабила також п?вн?чний антиб?льшовицький фронт на Волин?. Тод? ж у настроях населення з'явилися певн? зм?ни. Антиукра?нська пол?тика радянського уряду УРСР та жорсток? рекв?зиц?? б?льшовицького в?йська викликали обурення серед селян, як? поповнювали лави повстанц?в, вороже наставлених до б?льшовицько? влади. За таких обставин нав?ть антирадянська незалежна УСДРП створила св?й революц?йний ком?тет, яким збройно виступила проти рос?йських б?льшовик?в.

У травн? 1919 б?льшовики скористалися з наступу поляк?в у район? Луцька , (чим була ослаблена П?вн?чна група Арм?? УНР), щоб наступом з п?вноч? й п?вденного сходу захопити Р?вне , Шепет?вку , Проскур?в , Кам'янець-Под?льський . За таких обставин Арм?я УНР, уклавши перемир'я з поляками (24.5. 1919 ), реорган?зувалася у склад? 4 в?йськових груп: С?чових Стр?льц?в, Запор?зьку, Волинську й П?вденно-Сх?дну, охоплюючи разом близько 15 000 б?йц?в ? на початку червня зручним наступом витиснула б?льшовик?в з п?вденно-зах?дного Под?лля , зв?льнивши Кам'янець-Под?льський , який став тимчасовим осередком укра?нського уряду. В к?нц? червня ? на початку липня б?льшовики знову здобули втрачену територ?ю, захопивши Проскур?в (5.7. 1919 ) ? п?д?йшовши до Кам'янця. Однак в середин? липня, зм?цнившись повстанським загоном Ю. Тютюнника (рештки загону Григор'?ва), що пробився кр?зь зону, контрольовану б?льшовиками, Арм?я УНР в?дтиснула б?льшовик?в за л?н?ю Городок  ? Ярмолинц?  ? Шаргород  ? Дуна?вц?  ? Нова Ушиця  ? Вапнярка .

18 липня 1919 в Кам'янець-Под?льський до урядового центру УНР прибули для переговор?в щодо продовження бойових д?й на б?льшовицькому фронт? члени Головного повстанського штабу Укра?ни Ю.Мазуренко, З.Малол?тко, А.П?соцький, Сердюк, Я.Д?яченко, О.Щадилов. [1]

Контрнаступ об'?днаного в?йська УНР ? ЗУНР

П?сля переходу УГА за Збруч (16-17. 7. 1919 ) командування Укра?нсько? Галицько? арм?? на чол? з Мироном Тарнавським розробля? три вар?анти подальших д?й:

  • в?дновити бойов? д?? з метою визволення Галичини;
  • взяти участь у наступ? на Ки?в;
  • в?дступити до Одеси, Микола?ва, Херсона, налагоджуючи зв'язок з Заходом, та повернути з ?тал?? в?йськовополонених галичан. Над цим в ?тал?? працювала м?с?я УНР п?д проводом О.Севрюка  ? проводив переговори про сформування в табор? Касс?но чотирьох див?з?й по 12 тисяч стр?льц?в кожна.

В друг?й половин? липня в?дбувалися бо? об'?днаних укра?нських арм?й за стратег?чну ?н?ц?ативу на протиб?льшовицькому фронт?. Здобуття укра?нськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова надало можлив?сть планування з цього плацдарму для розгортання наступу на Ки?в.

У серпн? 1919 почався сп?льний пох?д Арм?й УНР ? УГА проти б?льшовик?в п?д командуванням генерала М. Юнакова ? В. Курмановича . Об'?днан? арм?? в числ? 85 000 б?йц?в ? близько 15 000 укра?нських повстанц?в наступали на Ки?в й Одесу. Бо? за Вапнярку в?дбулися на зал?зничн?й станц?? Вапнярка 26?27 липня 1919 ? зак?нчився перемогою 3-? див?з?? арм?? УНР, п?д командуванням полковника Олександра Удовиченка. За вдало проведену операц?ю 3-я див?з?я була оф?ц?йно удосто?на назви ≪Зал?зна≫.

30 липня в Кам'янц?-Под?льському в?дбулася нарада кер?вництва УНР ? ЗУНР за участю м?с?й Франц??, Англ?? ? США, яка розглянула остаточний план операц?? об'?днаних укра?нських арм?й у напрям? на Ки?в ? Одесу. Головний отаман допов?в також про план л?кв?дац?? б?льшовицько? влади в Укра?н?, виклав вимоги до Антанти щодо озбро?ння ? обмундирування 500-тисячно? укра?нсько? арм??. В?н просив м?с?? переконати Ю.П?лсудського у необх?дност? нового виступу проти б?льшовик?в. Цього ж дня Головнокомандувач УГА М.Тарнавський у наказ? закликав вояк?в Галицько? арм??: ≪Вирвати мат?р укра?нських м?ст ? столицю Ки?в, а зв?дти рушити переможно на галицьку столицю ? Льв?в≫. На веч?р того дня об'?днаними укра?нськими арм?ями взято Проскур?в, червон? в?йська залишили його п?сля запеклих бо?в.

Укра?нськ? сили п?сля завзятих бо?в на Под?льському в?дтинку зайняли В?нницю (12.8), Хмельник , Ян?в , Калин?вку , Старокостянтин?в (14.8), згодом Бердич?в (19.8), Житомир (21.8), ? 31.8 укра?нськ? частини сер. в?дтинку ув?йшли у Ки?в . Однак, у той самий час до Ки?ва ув?йшла ? Добровольча Арм?я А. Ден?к?на . Щоб не допустити до конфл?кту з ними укра?нськ? частини залишили Ки?в.

1 вересня 1919 року у Варшав? в?йськова делегац?я УНР на чол? з полковником Петром Л?пком (сотники Петро Мшанецький , Василь Руцький , Остап Луцький , Семен Магаляс ) п?дписала догов?р про перемир'я з Польщею терм?ном на 1 м?сяць, який пот?м передбачалося подовжувати за бажанням стор?н. Демаркац?йна л?н?я встановлювалась по р. Збруч -Заслав-Олевськ-Мозир. М?ж р?чками Жванчик та Збруч утворювалася нейтральна зона. [2]

9 вересня 1919 частини укра?нсько? арм??, що вели наступ проти червоних в?йськ у напрям? на Одесу, захопили Б?рзулу .

Плакат ≪Св?товий мир на Укра?н?!≫ ?еорга Гасенка , 1919 р?к.

?з суперництва м?ж укра?нцями ? ден?к?нцями скористалися б?льшовики, як? перекинули свою 14 арм?ю з оточення в район? Катеринослав - Ольв?оп?ль через Сквиру до Житомира . Конфл?кт з Ден?к?ним був викликаний розб?жностями м?ж командуванням УНР ? УГА, ситуац?ю ще ускладнила еп?дем?я тифу . УГА п?дписала сепаратну угоду з Ден?к?ним ( 6 листопада 1919 ). У цей час радянськ? в?йська почали захоплювати Правобережжя, яке перед тим здеб?льшого було окуповане Ден?к?ним, а на заход? поляки окупували рештки територ?? п?д владою УНР. 19 листопада в?йська Червоно? арм?? оволод?ли Бахмачем , наблизились до Н?жина ? Конотопа , створюючи плацдарм для наступу на Ки?в. Арм?я й уряд УНР, опинившись в к?нц? листопада в оточенн? б?льшовик?в, поляк?в ? ден?к?нц?в, вир?шили на нарад? в Чортори? (4.12. 1919 ) припинити регулярну в?йськову д?ю, натом?сть продовжувати боротьбу партизанським способом у зап?лл? б?льшовик?в ? ден?к?нц?в.

У союз? з Польщею (грудень 1919 ? листопад 1920)

Польсько-радянська в?йна 1920
Радянсько-укра?нська в?йна 1917?1921
Дата: 25 кв?тня 1920 ? 18 березня 1921
М?сце: Укра?на , Б?лорусь , Польща , Литва
Результат: Под?л Укра?ни м?ж Польщею та УСРР
Сторони
РСФРР

УСРР

Польща

УНР

Командувач?
Михайло Тухачевський
Юзеф П?лсудський

Симон Петлюра

Перший Зимовий пох?д

У Зимовому поход? ( 6 грудня 1919  ? 6 травня 1920 ) Арм?я УНР п?д проводом М. Омеляновича-Павленка оперувала в зап?лл? б?льшовик?в на ?лисаветщин?, з лютого 1920 за Дн?пром на Золотонощин?, де воювала з 14 радянською арм??ю. [8]

Радянсько-польська в?йна

П?сля п?дписання Варшавського договору ( 22 кв?тня 1920 ) почався польсько-укра?нський наступ на б?льшовик?в. Польська арм?я ? дв? укра?нськ? див?з??, а також арм?я, що повернулася з Зимового походу, почали наступ проти б?льшовик?в. Уже 7 травня 1920 див?з?я М. Безручка разом з польськими частинами ув?йшла до Ки?ва ( Ки?вська операц?я в?йська польського ). Однак ц? початков? усп?хи були перекреслен? контрнаступом б?льшовицько? арм?? С. Будьонного , який за червень-серпень здобув територ?ю б?ля р?чки Збруч, ? згодом зайняв велику частину Галичини ? Волин? та через Замостя прямував на Варшаву. П?сля розгрому б?льшовик?в п?д Варшавою ( 15 вересня 1920 [9] ) почався черговий наступ польсько-укра?нських арм?й, як? в?дтиснувши б?льшовицьк? загони, д?йшли на Под?лл? до л?н?? Яруга (над Дн?стром)  ? Шаргород  ? Бар  ? Л?тин . Ц? операц?? були припинен? 18 жовтня 1920  р., коли польський уряд п?дписав запропоноване рос?йською стороною перемир'я. Тод? Арм?я УНР в числ? 23 000 б?йц?в сама продовжувала боротьбу проти б?льшовицьких в?йськ до 21 листопада 1920 , коли п?д тиском переважаючих в?йськ мусила перейти Збруч на територ?ю польсько? держави, де була ?нтернована.

Спроби поновити боротьбу (листопад 1920 ? 1920-т?)

Другий Зимовий пох?д

Останн?й збройний виступ добровольц?в з-пом?ж ?нтернованих у Польщ? вояк?в УНР проти б?льшовик?в, п?д командуванням генерала Ю. Тютюнника, в?дбувся в листопад? 1921 . Завданням цього так званого Другого Зимового походу було рейдом п?дп?лля проти б?льшовик?в з метою скоординувати партизанськ? загони, д?? яких мали викликати повалення радянського режиму в Укра?н?. Орган?зован? три групи: под?льська (400 б?йц?в), волинська (800 б?йц?в) ? бессарабська (до 300 б?йц?в) перейшли радянський кордон ? оперували на Правобережж?. Под?льська група 25 жовтня перейшла через Збруч у район? Гусятина, пройшла з усп?шними боями Под?лля ? д?йшла до с. Вахн?вки на Ки?вщин?, зв?дки повернула через Волинь до польського кордону ? перетнула його 29 листопада . Волинська група перетнула радянський кордон 4 листопада, 7 листопада захопила Коростень ? д?йшла до с. Леон?вки на Ки?вщин?, але, не з'?днавшись ?з под?льською групою, також подалася на Зах?д. Оточена к?ннотою Г. Котовського, волинська група була розбита у бою п?д Малими М?ньками ( 17 листопада ), а 359 б?йц?в, що потрапили до полону, були 21 листопада 1921 розстр?лян? п?д Базаром . 150 вояк?в ?з Волинсько? групи прорвались до польського кордону.

Партизанський оп?р

У к?нц? серпня 1920 року Всеукра?нська центральна ком?с?я по боротьб? з дезертирством видала наказ про створення ?нституту п'яти та десятихатник?в, в?дпов?дальних за те, щоб в ?хньому сел? н?хто не мав контакт?в з повсталими загонами. За порядок на сел? вони в?дпов?дали особистим життям та життям сво?? родини.

П?сля невдалого завершення в?йни регулярними частинами арм?? УНР , до справи взялися партизанськ? загони. Ще к?лька рок?в велася, головним чином на Правобережж? , партизанська боротьба проти б?льшовицько? влади. Командири повстанських загон?в, як? формально не п?дпорядковувалися укра?нському в?йськовому кер?вництву, яке на той час вже перебувало у екзил? , продовжували спод?ватися на нове загальне в?йськове зрушення, яке дозволить зв?льнити Укра?ну з-п?д радянсько? окупац??.

Прапор 1-го куреню козак?в Холодного Яру

У ц?й боротьб? прославилися повстанц? з Ки?всько? губерн?? (сьогодн? земл? Черкасько? област? ), зусиллями яких на територ?? Чигиринського пов?ту було створено укра?нське державне утворення ? Холодноярську Республ?ку , в як?й д?яли закони УНР .

У вересн? 1922 року б?льшовики, агенти яких замаскувалися п?д представник?в уряду УНР, вийшли на контакт з отаманами Холодного Яру, що дало змогу нейтрал?зувати головний осередок опору та згодом повн?стю знищити холодноярських повстанц?в.

Постала 1920 року ? Л?тк?вська республ?ка п?д кер?вництвом Трохима Короля .

Весною 1921 ЧК придушило оп?р формувань Степового-Блакитного .

У вересн?-жовтн? 1922 року, зг?дно з радянськими реляц?ями, л?кв?довано Волинську повстанську арм?ю. Заарештовано 900 член?в: переважно учител?в, кооператор?в, агроном?в .

Тод? ж, зг?дно з радянськими джерелами, в Ки?вськ?й губерн?? розгромлено збройн? формування отаман?в Галчевського ? Левченка.

З? зв?ту ГубЧК Кременчуцько? губерн??: ≪Шляхом ?деолог?чного розкладу л?кв?довано збройне формування отамана Чорного Ворона. Члени формування явилися з повинною до орган?в радянсько? влади ? добров?льно здали зброю≫.

З тих же джерел: ≪Вересень ? жовтень 1922 р. Повстанський селянський рух ? крим?нальний бандитизм посилилися в Ки?вськ?й губерн??, де д?яло 40 збройних формувань. У Катеринославськ?й та Микола?вськ?й губерн?ях переважав крим?нальний бандитизм, а в ?нших губерн?ях ? повстанський селянський рух, п?д проводом петлюр?вських ? махновських орган?зац?й. Багато з них мали зв'язки з антирадянськими центрами укра?нсько? ем?грац?? за кордоном≫ [3] .

9 вересня 1921 в с. Жаботин Черкаського пов?ту Кременчуцько? губерн?? кавалер?йським полком л?кв?довано селянський повстанський заг?н. Отамани Петренко, Деркач ? Череп разом з? сво?ми вояками добров?льно здали зброю.

7 вересня 1923 року в Гайсинському район? Гайсинського округу Под?льсько? губерн?? л?кв?довано рештки повстанського загону Орлика.

12 червня 1925 було л?кв?довано останн? (в?дпов?дно оф?ц?йних радянських джерел) укра?нське повстанське в?йськове угруповання на чол? з Марусею Бессарабовою, що д?яло в Б?лоцерк?вському та Бердич?вському округах Ки?всько? губерн??. [ джерело? ]

Окрем? загони укра?нських повстанц?в боролися проти радянсько? влади до к?нця 1920 -х рок?в. Зокрема, козаки п?д проводом отаман?в Андр?я та Степана Блажевських воювали до 1930 року, поки обидва брати не загинули в?д рук чек?ст?в [10] [11] .

Див. також

Прим?тки

  1. Дата вступу радянських рос?йських в?йськ до Харкова
  2. Дата повно? л?кв?дац?? Холодноярсько? Республ?ки
  3. Бойко О. Д . Перша в?йна Радянсько? Рос?? проти УНР 1917?1918 // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2011. ? Т. 8 : Па ? Прик. ? С. 161. ? ISBN 978-966-00-1142-7 .
  4. а б Савченко 2006. Глава первая. Первая война большевиков против Украинской Народной Республики (декабрь 1917 ? февраль 1918)
  5. а б З'?зд рад у Харков?. Утворення радянсько? УНР // Кал?н?ченко В. В., Рибалка ?. К. ?стор?я Укра?ни. ч. ???: 1917?2003 рр .: П?дручник для ?сторичних факультет?в вищих навчальних заклад?в. ? Харк?в: ХНУ ?м. В. Н. Караз?на, 2004 . Арх?в ориг?налу за 21 грудня 2012 . Процитовано 31 с?чня 2012 .
  6. (?стор?я Укра?нського в?йська: Книга в двох частинах. ? Ч. 2. ? (Репринт). ? Льв?в: Видання ?. Тиктора, 1936. ? 568 с.).
  7. Ленин В. И. Полное собрание сочинений. ? Т. 37. ? С. 234 (рос.)
  8. Доценко Олександер ? Зимовий пох?д (6.XII.1919 ? 6.V.1920). ? К.: Видавництво ?м. О.Тел?ги, 2001. ? 376 с. (PDF) . Арх?в ориг?налу (PDF) за 20 листопада 2015 . Процитовано 2 листопада 2015 .
  9. Гунчак Тарас. Укра?на: перша половина XX стол?ття: Нариси пол?тично? ?стор??.? К.: Либ?дь, 1993.? С. 182.
  10. 15 лютого 1930 року, оточений б?льшовиками, загинув отаман Степан Блажевський
  11. http://www.ukrlife.org/main/evshan/kuli28.htm КОЛИ КУЛ? СП?ВАЛИ Б?ограф?? отаман?в Холодного Яру ? Чорного л?су Брати Блажевськ?

Джерела та л?тература

Посилання