Поляки

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Поляки


Самоназва пол. Polacy
К?льк?сть 53 м?льйони
Ареал

Польща :
   36,522,000 [1] (2011)
США :
  9,385,233
Бразил?я :
   1,980,000
Канада :
   984,565 (2006)
Аргентина :
   500,000
Б?лорусь :
   294,549 (2009)
Н?меччина :
   290,000
Литва :
   212,800 (2011)
Австрал?я :
   150,900
Укра?на :
   144,130 (2001)
Чех?я :
   51,986 (2001)
?тал?я :
   50,790
Рос?йська Федерац?я :
   47,125 (2010)
Латв?я :
   44,783 (2011)
Н?дерланди :
   39,500
Казахстан :
   34,057 (2009)
Австр?я :
   21,000
Мексика :
   5,000
Узбекистан :
   3,007 (1989)
Естон?я :
   1,622 (2011)
Груз?я :
   870 (2002)
Туркмен?стан :
   501 (1995)
Киргизстан :
   358 (2009)

В?рмен?я :
   97 (2001)
Близьк? до: Слов'яни , Зах?дн? слов'яни
Мова Польська
Рел?г?я Католицизм
У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Поляки (значення) .

Поля?ки ( пол. Polacy ) ? зах?днослов'янський народ , основне населення Польщ? (94,83 %) [1] . За межами Польщ? живуть в Б?лорус? , Литв? , Укра?н? , Рос?йськ?й Федерац?? , Казахстан? , Латв?? , США , Н?меччин? , Франц?? , Канад? , Велик?й Британ?? , Бразил?? , Аргентин? , Чех?? ? Словаччин? , Бельг?? ? в ?нших кра?нах. Загальна чисельн?сть понад 53 млн ос?б.

Мова

Говорять польською мовою слов'янсько? групи ?ндо?вропейсько? с?м'?. Писемн?сть на основ? латинського алфав?ту .

Д?алекти:

Також ?сну? два рег?ональн? вар?анти польсько? л?тературно? мови: варшавський ? крак?всько-познанський.

Рел?г?я

Основна рел?г?я християнство . В?руюч? ? в основному римо-католики , ? протестанти .

До Римо-католицько? церкви належать близько 80-90 % в?руючих поляк?в. ?сну? багато рел?г?йних г?лок ? сект. Частина сх?дних поляк?в православн? .

У м?ру сил поляки стараються ходити до костьолу, в?дм?чати вс? католицьк? свята та дотримуватись посту.

Головн? рел?г?йн? свята: Пасха, Р?здво ? День Вс?х Святих.

Кр?м того поляки святкують: День вс?х святих ( 1 листопада ), Поп?льна середа (в?драхову?ться в?д Пасхи), Великий тиждень (в?драхову?ться в?д Пасхи), Вознес?ння, Т?ла Господнього, Божо? Матер? Королеви Польщ? ( 3 травня ), Божо? матер? ( 15 серпня ).

?стор?я

Походження

Докладн?ше: Етногенез поляк?в

Поляки як народ складався з формуванням ? розвитком стародавньо? польсько? держави. Його основу склали об'?днання зах?днослов'янських племен полян , слензан , в?слян , мазовшан , поморян . Процес консол?дац?? Помор'я з рештою польських земель був загальмований не т?льки нем?чн?стю пол?тичних зв'язк?в його з стародавньою польською державою, але ? сво?р?дн?стю його соц?ально-економ?чного ? культурного розвитку (тривале панування язичництва та ?н.). За говорами близьк? були поляни, слензани ? в?сляни. В пер?од пол?тично? роздробленост? (XI?XIII стол?ття) окрем? польськ? земл? в?докремилися, але культурн? ? економ?чн? зв'язки м?ж ними не уривалися. В ход? опору н?мецьк?й експанс?? ? подолання пол?тично? роздробленост? (XIII?XIV стол?ття) зд?йснювалося об'?днання польських земель, розширювалися ? зм?цнювалися зв'язки м?ж ?х населенням. В цей же час йшов процес герман?зац?? захоплених н?мцями зах?дних ? п?вн?чних земель ( Нижня С?лез?я , Помор'я, Мазур?я , Зах?дна Великопольща ).

Формування

У XIV?XV стол?ттях об'?днання земель польсько? держави сприяло процесу нац?онально? консол?дац?? поляк?в, що посилився в XVII стол?тт?. В рамках багатонац?онально? держави ? Реч? Посполито? (утворена 1569 Любл?нською ун??ю з Великим княз?вством Литовським ) ? в?дбувався процес консол?дац?? польсько? нац??. Цей процес ускладнився з к?нця XVIII стол?ття у зв'язку з трьома розд?лами Реч? Посполито? (1772, 1793 ? 1795) м?ж Рос??ю, Австр??ю ? Прусс??ю ? втратою ?дино? польсько? державност?. Наприк?нц? XVIII?XIX стол?ть в збереженн? ? зростанн? нац?онально? самосв?домост? поляк?в видатну роль з?грали нац?онально-визвольн? рухи ( повстання 1794, 1830-31, 1846, 1848, 1863-64); польський народ збер?гав прихильн?сть Батьк?вщин?, р?дн?й мов? та звичаям.

Але пол?тична роз'?днан?сть поляк?в позначалася на ?х етн?чн?й ?стор??. Ще в XIX стол?тт? ?снувало дек?лька груп поляк?в, що розр?знялися д?алектами ? деякими етнограф?чними особливостями:

  • на заход? ? великополяни, ленчицани ? серадзяни;
  • на п?вдн? ? малополяни;
  • у Силез??  ? слензани (слензаки, силезц?);
  • на п?вн?чному сход? ? мазури ? вармяки;
  • на узбережж? Балт?йського моря  ? поморяни.

До групи малополян входили гурали (населення г?рських район?в), крак?вц? ? сандомирц?. Серед силезц?в розр?знялися ляхи , силезьк? гурали ? ?нш? групи. До великополян в?дносилися куявяни , а до мазурам?в ? курпи. У Помор'? особливо вид?лялися кашуби , що збер?гали специф?ку мови ? культури (?нод? ?х вважають особливою народн?стю). З? зростанням промисловост? ? урбан?зац??ю, особливо з к?нця XIX стол?ття, в?дм?нност? м?ж цими групами стали стиратися.

П?сля 1-? св?тово? в?йни 1914-18 утворилася незалежна польська держава, до яко? не ув?йшли багато п?вн?чних ? зах?дних польських земель. Створення ?дино? держави стало основою етн?чно? ре?нтеграц?? груп населення, роз'?днаних в пер?од розд?л?в. Возз'?днання Польщею ?? п?вн?чних ? зах?дних земель наступило лише п?сля 2-? св?тово? в?йни 1939-45. У кра?н? в?дбулися значн? перем?щення населення. У зах?дних районах Великопольщ?, в частин? Силез??, Помор'я ? на Мазур??, зв?дки ви?хали н?мц?, серед м?сцевих поляк?в поселилися поляки з ?нших частин Польщ?, СРСР , Югослав?? , Румун?? , зах?дно-?вропейських кра?н. Польща стала кра?ною з майже однор?дним нац?ональним складом населення.

Традиц?йна праця

Польськ? селяни. Лист?вка 1881 року

Головн? галуз? с?льського господарства ? р?льництво ? тваринництво ; основний напрям ? оброб?ток зернових культур, значну частину пос?вних площ займа? картопля. Важливе значення мають овоч?вництво , сад?вництво . Окр?м сучасно? с?льськогосподарсько? техн?ки застосовуються стар? знаряддя: рамков? борони, коси, грабл? , вила . Тваринництво молочне ? м'ясне (велика рогата худоба, в?вц?, свин?). Для пере?зд?в, перевезень, частково с?льськогосподарських роб?т селяни традиц?йно використовують ще коней , у менш?й м?р? ? вол?в .

В?дм?нност? природних умов, ?сторичн? дол? р?зних областей сприяли виникненню рег?ональних особливостей господарства ? традиц?йно? культури. Так, в господарств? ?урал?в ? жител?в г?рських район?в Малопольщ? ? Силез?? збер?гаються традиц?? в?дгонного скотарства . В?дпов?дно до звичаю, власники овець вибирають старшого пастуха (бацу), у нього ? пом?чники (юхаси) ? пог?нник (хонельник).

У Зах?дному ? Сх?дному Помор'? спрадавна розвинено морське рибальство : ним займаються головним чином державн? промислов? орган?зац?? ? кооперативи сучасного типу, але подекуди на узбережж? збереглися старовинн? рибальськ? арт?л? (машопер??), жив? старовинн? звича? колективного лову риби. Рибальство розвинене також в р?чкових ? озерних районах кра?ни (Мазурське Поозер'я, райони теч?? В?сли ? ?н.). Застосовуються як сучасна техн?ка лову ? транспортування риби, так ? старовинн? риболовецьк? знаряддя: остен? , верш? , неводи , с?тки ? ?н. П?дсобн? заняття ? бдж?льництво , зб?р гриб?в ? яг?д.

С?м'я

С?м'я переважно мала (проста), менш поширена розширена (складна) с?м'я. У XIX стол?тт? зустр?чалися складн? ≪батьк?вськ?≫ с?м'? з батьк?в, ?х син?в з дружинами ? д?тьми та ≪братськ?≫, що об'?днували дек?лька брат?в з дружинами ? д?тьми.

Нац?ональний одяг

Одяг мешканц?в Кракова у середин? XIX ст.

Б?льш?сть поляк?в носять сучасн? костюми. Традиц?йний народний одяг надягають в частин? с?л у свята. Р?зноман?тн? ? барвист? традиц?йн? костюми селян, що при?жджають з р?зних район?в на свято урожаю, ?нш? загальнонародн? торжества. Б?льш н?ж в ?нших районах традиц?йний одяг збер?гся у околицях м?ста Лович ? в горах, де селяни носять ?? повсякденно. Для ловицького костюма характерн? смугаст? тканини; з них зшит? сп?дниц?, фартухи, ж?ноч? накидки, чолов?ч? штани.

Збер?гся верхн?й чолов?чий одяг ? сукман. У горах чолов?ки носять коротку лляну сорочку ?з запонкою з ср?бла або ?ншого металу, штани з б?лого сукна, прикрашен? серцепод?бним узором, широкий шк?ряний пояс, коротку куртку (цуху) з б?ло? шерст?. Селянки носять сп?дницю з в?зерунково? або однотонно? тканини, сорочку, безрукавку. Зимовий одяг ?урал?в ? кожухи. Сво?р?дний крак?вський костюм: ж?ноча сп?дниця з кв?тчасто? тканини, фартух тюлевий або полотняний, поверх сорочки ? суконний або оксамитовий корсаж, прикрашений золотим або ср?бним шиттям, металевими пластинками ? др.; чолов?чий ? сорочка з в?дкладним ком?ром, штани в смужку, син?й каптан з багатою вишивкою, з головних убор?в (тепл? хутрян? шапки, капелюхи ? ?н.) ц?кава конфедератка , под?бна головному убору польських в?йськових.

Нац?ональна кухня

Б?гос
Докладн?ше: Польська кухня

Поляки зберегли немало традиц?йних способ?в приготування ?ж?. У г?рських районах роблять ф?гурн? сири , кислий осв?жаючий нап?й з молока . Поширен? кисл? юшки  ? жур (з борошна , заквашеного на вод? ), квасниця (з квашено? капусти ), баршч (з квашеного буряка ) ? ?н. Перш? страви приправляють салом , маслом , сметаною ; баршч готують з вушками  ? т?сто з начинкою з м'яса або гриб?в , жур  ? з ковбасою . Поширена страва  ? б?гос з квашено? або св?жо? капусти , яку тушкують з м'ясом або ковбасою, цибулею , грибами , яблуками , лавровим листом . Велике м?сце в живленн? поляк?в займають страви з картопл? , молоко , сир та ?н. Польська кухня славиться кондитерськими виробами ? вес?льне ? новор?чне печиво у вигляд? птах?в ? тварин , пряники , торти , т?стечка тощо У деяких селах печуть вес?льний ≪коровай≫ . Звичайн? напо?  ? чай , кава ?з злак?в ? чорна.

Поселення та житло

Б?льше половини поляк?в живе в м?стах (найб?льш крупн? ? Варшава , Лодзь , Крак?в , Вроцлав , Познань ), зайнят? в багатогалузев?й промисловост?, торг?вл?, побутовому обслуговуванн?, у сфер? охорони здоров'я, осв?ти, науки, культури.

Традиц?йн? типи с?льських поселень: вуличн? села, окольниц? ? овальниц? з будинками, розташованими навколо центрально? площ? або ставка (рад?альне планування). В процес? соц?ально-економ?чного ? культурного розвитку м?няються планування ? типи забудови польських с?л. У багатьох селах зведен? нов? буд?вл? ? школи, клуби, кафе ? ?н., в арх?тектур? яких по?днуються сучасний стиль ? м?сцев? традиц??. У клубах (св?тлицях) ? кафе можна побачити старовинн? селянськ? мебл?, ?нтер'?р кафе нер?дко витриманий ц?лком в стил? старо? корчми, що ще збер?га?ться в окремих селах. Тут подають польськ? нац?ональн? страви ? напо?.

У с?льських поселеннях багатьох район?в переважають зрубов? споруди. У Великопольщ?, Любушськ?й земл?, в Зах?дному Помор'?, Варм??, на Мазурах застосову?ться каркасна конструкц?я ст?н ?з стовп?в ? балок ?з заповненням простору м?ж ними глиною, цеглою, зв'язками соломи ? ?н., що обмазували глиною ( фахверк ). Повсюдно росте використання нових буд?вельних матер?ал?в. Дахи споруд чотирискатн?, двосхил? або п?ввальмов? , з невеликим нав?сом. На заход? ? п?вн?чному заход? збереглися будинки з ≪п?дс?ньми≫ у вигляд? арки, н?ш?, галере?. Традиц?йне планування селянського житла ? трикамерне, з центральним або б?чним розташуванням с?ней . У Силез??, Великопольщ?, Мазов??, в п?вденних районах Малопольщ? поширен? с?ни з великим склеп?нчастим кам?ном , в нього виходять челюст? хл?бно? печ?, що знаходиться в хат?. Сучасний с?льський будинок ма? дек?лька житлових ? господарських прим?щень.

Традиц??

?з старовинних звича?в збереглися деяк? с?мейн? (наприклад, вес?льн?) ? календарн?.

Традиц?йний вес?льний цикл включав у минулому сватання, домовлен?сть (на н?й домовлялися про придане ? ?н.), заручення, в?нчання, вес?льний бенкет. На вес?лл? протистояли дв? ≪дружини≫ ? жениха ? наречено?, що складалися з ?х родич?в ? друз?в. У сучасному вес?лл? багато старих обряд?в вже не виконуються, ?нш? носять головним чином ?гровий характер. Збер?гся звичай мати дружок, але ≪дружини≫ нареченого ? наречено? стали нечисленними. За традиц??ю п?клуються про те, щоб вес?льний бенкет був рясним, в деяких с?льських районах до нього печуть ще обрядовий хл?б ? ≪колач≫, ≪коровай≫, др?бне ф?гурне печення.

Похоронна обрядов?сть Поляк?в скоротилася, але, як ? ран?ше, ма? подв?йний характер ? с?мейно-спор?днений ? сусп?льний. У вс?й Польщ? щор?чно 2 листопада в?дзначають День поминання: у костьолах служать панахиди, вс? прагнуть в?дв?дати могили сво?х родич?в, нав?ть якщо треба для цього при?хати здалеку. На могилах ? перед пам'ятниками на вулицях ? площах запалюють св?чки ? лампади.

З календарних зимових свят особливо шаноблив? р?здвян? ? ≪Роки≫; у ?х обрядовост? простежуються елементи аграрно? ? маг?? скотарства, культу предк?в. Переддень Р?здва ( пол. Boze Narodzenie ) ? святвеч?р ? перший його день вважаються с?мейними святами. Прийнято в святвеч?р збиратися в будинку батьк?в або в круз? сво?? с?м'?. До цього дня наряджають ялинку. На вечерю обов'язково готують рибн? страви, вся решта ?ж? теж п?сна. Перед ?жею сп?втрапезники розламують облатни, одаровують ними один одного, бажаючи щасливого нового року, здоров'я, усп?ху. ?жа в перший день Р?здва повинна бути рясною ? складатися переважно з м'ясних страв. На Р?здво д?ти одержують подарунки, н?бито в?д Святого Миколая. У минулому в р?здвян? свята ? на Новий р?к колядували. Зараз колядують не повсюдно, колядниками бувають хлопчики, а сам обряд перетворився на гру, звеселяння. У тому ж значенн? ?снують святочн? ? новор?чн? ворож?ння, виступи ряджених.

Славиться сусп?льними гуляннями польський ≪карнавал≫ ? масниця. На Масницю в останн?й четвер перед постом ?дять спец?ально до цього дня випечен? пампушки , млинц? . Головне весняне свято ≪В?льканоц≫ ( пол. Wielkanoc ) ? Великдень поляки в?дзначають дуже урочисто, як ? за старих час?в: до Великодня фарбують яйця, вип?кають обрядовий хл?б , як? освячують в костьол? , готують р?зноман?тну святкову ?жу. Збереглися частково ще звича? ход?ння ряджених по дворах ? обливання водою в пасхальн? понед?лок (д?вчат) ? в?второк (хлопц?в). Деяк? традиц?йн? народн? свята мають ?нше значення, н?ж ран?ше. Наприклад, дожинки стали всенародним святом урожаю. В?дзначають нов? свята ? День моря, День шахтаря, День дитини ? ?н.

У Польщ? жив? традиц?? народно? творчост?: скульптура, р?зьблення, живопис на скл?, вир?зування вицинанок ? узор?в з паперу, вишивка, керам?ка, ткання ? плет?ння. Народн? мотиви використовують в сво?й творчост? багато художник?в-профес?онал?в. Багато усна народна творч?сть (обрядов?, календарн?, л?ричн?, с?мейн?, трудов? п?сн?, легенди, балади, байки, казки, присл?в'я ? ?н.). Польськ? народн? танц? ? полонез , краков'як , мазурка ? ?н. в переробленому вигляд? розповсюдилися у вс?й ?вроп?. Народн? танц?, п?сн? ? музика ув?йшли до репертуару сучасних профес?йних ? самод?яльних колектив?в. Народн? танцювальн? ? п?сенн? мелод?? звучать в творах польських композитор?в.

Поляки в Укра?н?

Докладн?ше: Поляки в Укра?н? та Польська мова в Укра?н?

Розселення поляк?в в Укра?н? було пов'язане перш за все з Правобережжям ? Сх?дною Галичиною. Саме тут сформувались найчисленн?ш? польськ? етнограф?чн? громади в межах укра?нського етн?чного масиву.

Перш? поселення

Поляки становили значний в?дсоток на теренах сучасно? Укра?ни ще за час?в раннього середньов?ччя. Ярослав Мудрий , п?сля поход?в на Польщу 1030?1031 рр., захопив полонених ? розселив ?х у долин? р?чки Рось , де вони займалися с?льським господарством, а п?зн?ше асим?лювалися .

У Ки?в? ?снував окремий польський квартал поблизу Лядсько? брами , де у Х?? ст. була заснована католицька м?с?я.

У Галицько-Волинськ?й держав? чимало поляк?в служили при княз?вських дворах.

Середн? в?ки

Перша хвиля польсько? колон?зац?? була пов'язана ?з загарбанням у XIV ст. Галицько-Волинського княз?вства. Полон?зац?? цього рег?ону сприяло створення у 1275 р. римо-католицько? ?парх?? з арх??пископом у Галич? (з 1412 р. у Львов? ) та ?пископствами у Перемишл? , Холм? й Володимир-Волинському (з 1428 р. у Луцьку ) ? щедре обдарування латинського духовенства та чернечих чиновник?в земельними над?лами. [1]

З середини XVI ст. посилилось переселення селян ? м?сько? б?дноти ?з сх?дних район?в Жешувського, Келецького, Крак?вського ? особливо Любл?нського во?водств на зах?дноукра?нськ? земл?, що було спричинене наявн?стю ≪свобод≫, та ослабленням Реч? Посполито? п?сля при?днання Укра?ни до Рос?? ? поразкою у в?йн? з Туреччиною ( Бучацький мир 1672 р.).

У XVII?XVIII ст. п?сля Любл?нсько? ун?? зб?льшилася к?льк?сть переселенц?в з центральних район?в Польщ?, Мазов?? ? частково Мазурського Поозер'я. [2] З часу Любл?нсько? ун?? лише у Ки?в? нал?чувалось 6 тис. польських жовн?р?в . [3]

XVIII?XIX стол?ття

Наприк?нц? XVIII ст. в ус?й Правобережн?й Укра?н? нал?чувалось близько 350 тис. поляк?в. У цей пер?од вони становили б?льш?сть серед кер?вно? пом?щицько? верх?вки, католицького духовенства, службовц?в ? меншою м?рою ? серед ≪чиншево? шляхти≫, м?щан ? селян. Поляки брали участь ? у в?йськово-землеробськ?й колон?зац?? П?вдня Укра?ни, заснували ряд селищ у склад? поселенц?в козацького полку.

В?дчутного удару зазнало польське населення Укра?ни п?сля поразки повстання 1830?1831 рр. Царський уряд конф?скував ма?тки польських пом?щик?в ? учасник?в повстанського руху. Було вжито ряд репресивних заход?в до польсько? осв?ти та культури . Таким чином у 30-40-х рр. XIX ст поляки на правобережж? з пан?вно? нац?? перетворилися на соц?ально пригн?чений етнос , який у подальшому пом?тно зменшився к?льк?стю. Водночас чимало поляк?в, що втратили ма?тки, поселилися у Ки?в?, Одес? , Харков? , Миколайов? та ?н. за переписом 1897 року ?х к?льк?сть становила 30 % населення правобережно? Укра?ни (без зах?дних земель).

XX?XXI стол?ття

У часи стал?н?зму комун?стичн? органи пересл?дували поляк?в. В 1937 р. Йосип Стал?н п?дписав приготовлений ?жовим документ про проведення репресивно? операц?? . У ?? насл?док було вбито десятки тисяч поляк?в в СРСР. [2]

П?сля Друго? св?тово? в?йни чисельн?сть польського населення Укра?ни скоротилася внасл?док зд?йснення репатр?ац?йних договор?в м?ж ПНР ? СРСР. З Радянського Союзу було репатр?йовано близько 1526 тис. поляк?в, у тому числ? з УРСР ? 810,4 тис. чолов?к (91,6 % всього польського населення). [4]

За даними перепису 2001 року в Укра?н? нал?чу?ться 144130 поляк?в (219,2 тис. у 1989 р.).

Див. також

Прим?тки

  1. ↑ а б К?льк?сть людей, що оголосила т?льки польське походження, яке представля? 94,83% в?д загального населення Польщ? (2011 р), перев?рено 6 березня 2013.(польською мовою) (пол.)
  2. ↑ Польська операц?я. Як НКВС убив 111 тисяч ≪шпигун?в≫ . novapolshcha.pl (ua) . Процитовано 14 березня 2023 .

Л?тература

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Польськ? присл?в'я

Посилання

Поляки
у сестринських В?к?про?ктах
wikt: Означення у В?к?словнику ?
q: Цитати у В?к?цитатах ?
П: Про?кт ≪Польща≫
CMNS: Поляки у В?к?сховищ? ?
Сучасн? слов’янськ? народи
Зах?дн? слов'яни
Сх?дн? слов'яни
П?вденн? слов'яни
Перегляд цього шаблону
  Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поляки&oldid=40527385