Грамофонна плат?вка
Зам?нений на	компакт-диск
З матер?алу	пол?хлорв?н?л ? шелак
Першов?дкривач або винах?дник	Ем?ль Берл?нер
Дата в?дкриття (винаходу)	1889 [1] ? 1887 [2]
Грамофонна плат?вка у В?к?сховищ?

Грамофо?нна плат?вка ^[3] ( пластинка ) ^[4] , в?н?лова плат?вка , ( грамплат?вка, грампластинка , в?н?л ) ? аналоговий нос?й звукових даних для в?дтворення на програвач? в?н?лових диск?в ( обертовому стол? ), де звук збер?га?ться в рель?ф? кругових дор?жок диска у вигляд? ви?грав?йовано? або в?дтиснуто? сп?рально? борозенки, яка в?дпов?да? звуковим коливанням. Пересуваючись дор?жкою, голка (звукозн?мач) тонарма грамофона в?бру?, в?брац?я перетворю?ться в електричн? сигнали, як? п?дсилюються, ? знову перетворюються ? в звуков? хвил? . Механ?чно створена канавка зазвичай почина?ться ближче до перифер?? ? зак?нчу?ться б?ля центру (яблука) диска. Хоча на початках використовувалися ? плат?вки, по яких голка рухалася в?д центру.

В?н?лов? плат?вки втрачають як?сть в?д подряпин або деформац??, якщо збер?гаються або використовуються неналежним чином, але якщо ?х не п?ддавати впливу високо? температури або механ?чних ушкоджень, ? в?н?лов? плат?вки мають потенц?ал, щоб слугувати протягом багатьох сотень чи тисяч програвань.

При прослуховуванн? пошкоджено? плат?вки, голка з потр?бно? борозенки може перестрибувати на сус?дню через нер?вност? диска ? його коливанн? по висот? при обертанн?, створюючи ≪переходи≫. А при прослуховуванн? дуже ≪за?жджених≫ запис?в голка може зн?мати шуми: потр?скування ? клацання, ? оск?льки борозенки плат?вки поступово зношуються ? запилюються, псу?ться запис. Ц?кавим виходом з ситуац?? ? лазерн? програвач? в?н?лових пластинок .

З появою у 1980-х роках лазерних компакт-диск?в в?н?лов? плат?вки п?шли в т?нь. Любител?в музики не завжди влаштовують ?х велик? розм?ри при невелик?й тривалост? в?дтворення, ?х крихк?сть, пошкоджуван?сть ? пор?вняно невисока як?сть звуку. Але тонк? поц?новувач? продовжують вважати, що аналоговому звуков? старомодних плат?вок властива особлива теплота, житт?в?сть, що не переда?ться цифровим записом. З в?дмовою в?д лазерних диск?в популярн?сть в?н?лових запис?в почала в?дновлюватися.

Це диск з синтетичних матер?ал?в, на поверхн? якого розм?щений сп?ральний р?вчачо?к (дор?жка) ?з записом звуку, що в?дтворю?ться за допомогою спец?ал?зованих пристро?в ? грамофон?в , електропрогравач?в , тощо. Виробництво грамплат?вок почина?ться з? створення ≪майстрового≫ запису, котрий може використовуватися ? для створення вс?х ?нших нос??в, а грамплат?вка, зазвичай, ? додатковим ? факультативним ? нос??м, перенесення його за допомогою рекордера на лаков? диски, з яких гальван?чним способом виготовляють металев? матриц? для пресування грамплат?вок з пластичних мас. Розмовна назва в?н?л походить в?д назви матер?алу, який масово використову?ться для виробництва плат?вок з 1930-х рок?в ? пол?в?н?лхлориду .

?снують грамофонн? плат?вки: монофон?чн? (з одним звуковим каналом на дор?жц?) ? звичайн? (звук з яких в?дтворю?ться з частотою обертання диска 78 об/хв, ширина звуково? дор?жки ? 140 мкм) ? довгограюч? (45, 33 1/3, 16 об/хв при ширин? звуково? дор?жки 55 мкм); стереофон?чн? (з двома звуковими каналами на дор?жц?) ? т?льки довгограюч?. М?жнародними стандартами встановлен? так? типи грамплат?вок за д?аметром: 17,5 см (до 6 хв звучання одн??? сторони пластинки, ≪сингл≫ ), 25 см (до 18 хв), 30 см (до 28 хв).

Прообразом грамплат?вки прийнято вважати восковий цил?ндр ? звуконос?й фонографа Т. А. Ед?сона , на якому в грудн? 1877 року була записана перша у св?т? фонограма . Проте пр?оритет в?дкриття принципу механ?чного запису ? в?дтворення звуку належить французькому поетов?, музикантов?, ученому Шарлю Кро (1842?1888), що представив 3 кв?тня 1877 року Французьк?й академ?? свою роботу ≪Процес запису ? в?дтворення явищ, що сприймаються слухом≫.

У 1888 роц? н?мецький ?нженер Е. Берл?нер (1851?1929), що працював в США, запропонував використовувати як нос?й звуку цинковий диск, вкритий тонким шаром воску, ? апарат для в?дтворення звуку з цього диска ? грамофон. Диск Берл?нера дозволяв зн?мати з нього металеву коп?ю ? матрицю для масового виробництва грамплат?вок шляхом штампування спочатку з целуло?ду , ебон?ту , каучуку, пот?м шелакових смол. Перша у св?т? грамплат?вка, зроблена Берл?нером, збер?га?ться в Нац?ональному музе? США у Вашингтон? .

Наприк?нц? XIX стол?ття у Камден? (США) в?дкрито першу у св?т? фабрику грамплат?вок, що поклала початок найб?льшому концерну грамплат?вок ≪RCA Victor≫ . У к?нц? XIX стол?ття ? на початку XX стол?ття компан?? ? ф?рми по виробництву грамплат?вок, грамофон?в (патефон?в) створюються в США ? ≪Columbia≫ , у Франц?? ? ≪Pathe≫ , у Велик?й Британ?? ? ≪His Master's Voice≫ , в ?тал?? ? ≪La voce del Padrone≫ .

До початку XX стол?ття у св?т? нал?чувалися близько 3 тис. найменувань грамплат?вок загальним тиражем понад 4 млн екз. (до 1903 року випускалися т?льки односторонн? грамплат?вки), головним чином ?з записами декламац?йний-розмовного жанру, марш?в, вальс?в, п?сень ? романс?в. Дуже незначну частину в репертуар? грамплат?вок займала ?нструментальна музика ? через техн?чну недосконал?сть запису. У 1903 роц? з'явилися (вперше в США ? Велик?й Британ??) двосторонн? диски. У 1907 роц? в Париж? грамплат?вки ?з записами видатних сп?вак?в Ф. Таманьо , Е. Карузо , А. Патт? та ?н. урочисто були пом?щен? в оцинкован? герметичн? футляри для збереження: футляри було вир?шено розкрити через 100 рок?в. Грамплат?вка отримала широке розповсюдження в багатьох кра?нах св?ту. Швидк?сть обертання диска грамплат?вок зм?нювалася в?д 90?100 об/хв до 76?80 об/хв, в 1925 роц? прийнятий стандарт ? 78 об/хв.

У 1901?1902 була орган?зована фабрика грамплат?вок у Риз? , а в 1910 роц? почав роботу Апрел?вський завод грамплат?вок п?д Москвою, який згодом став найб?льшим п?дпри?мством ?з виробництва грамплат?вок у СРСР .

Новий етап в ?стор?? грамплат?вок почався наприк?нц? 20-х ? початку 30-х рр., коли були винайден? апарати для електроакустичного запису й в?дтворення звуку, а також пол?хлорв?н?лова маса для виготовлення грамплат?вок, що дозволили значно пол?пшити як?сть звучання грамзапис?в. Як?сно зм?нився ? репертуар грамплат?вок ? значне м?сце в ньому пос?ли записи класичних твор?в симфон?чно?, камерно? та оперно? музики. У радянськ?й продукц?? п?сля нац?онал?зац?? виробництва грамплат?вок зг?дно з декретом РНК 1919 року, ч?льне м?сце займали також записи радянських пол?тичних д?яч?в та ?нша продукц?я ?деолог?чного спрямування.

У 1930-х роках плат?вки виготовляли з одн??ю композиц??ю на одному боц?, й часто один концерт одного й того ж виконавця продавали комплектом плат?вок, часто в картонних коробках, а ?нод? в коробках, оздоблених шк?рою. Зовн? ц? обгортки дуже нагадували фотоальбоми. Тому й комплекти плат?вок почали називати record albums (тобто ≪альбом ?з записами≫).

Звичним ? дешевим конвертом плат?вки був паперовий. Аби п?дсилити приваблив?сть плат?вки (? п?дняти ?? ц?ну), зовн?шн?й б?к конверту почали художньо розробляти ? вс?ляко оздоблювати. Для плат?вок, що видавались у Радянському Союз? , були, зокрема, конверти з такими художн?ми творами:

• репродукц?я картини Бартоломе Кардучч? ≪Втеча Свято? Родини в ?гипет≫ (≪Stabat Mater≫ Перголез? )
• репродукц?я картини Лукаса Кранаха Старшого ≪Мадонна п?д яблунею≫ (≪Ave Maria≫ Й.-С. Баха )
• Фрагмент гобелену XVII ст. ≪С?м в?льних мистецтв≫, картон Корнел?са ( лютнева музика XVI?XVII стол?ть)
• репродукц?я картини н?дерландського Майстра ж?ночих нап?вф?гур (Камерна музика. В?ртуози Риму)
• кольоров? кахл? ( Олекс?й Рибников , опера ≪Юнона та Авось≫ )
• фрагменти гравюр Дюрера ( Давид Тухманов , ≪На хвил? мо?? пам'ят?≫ ) та ?нш?.

Наприк?нц? 40-х рр. (вперше в 1948, США, ф?рма ≪Columbia≫) з'явилися довгограюч? грамплат?вки (призначен? для електроакустичного в?дтворення за допомогою електропрогравач?в, електрофон?в, рад?ол), що дозволило набагато продовжити як?сне звучання грамплат?вок. У серпн? 1952 року компан??ю RCA Victor були випущен? перш? сер?йн? пластинки, записан? з частотною корекц??ю (яка використову?ться ? донин?) з? значно розширеною смугою записаних частот (в?д 50 до 16 000 Гц), кращим в?дтворенням тембру звуку, динам?чним д?апазоном запису (до 50?57 дБ), р?внем шум?в. З появою довготривалих грамплат?вок, так званих LP (в?д англ. Long Play) стали скорочуватися тираж? звичайних ? наприк?нц? 1960-х рр. ?х масовий випуск був припинений.

У 1957?1958 роках у США ? пот?м в ?нших кра?нах почався випуск стереофон?чних грамплат?вок, таких, що дали змогу отримати при в?дтворенн? близьке до натурального об'?мне звучання, а наприк?нц? 1960-х рр. ? плат?вок, з яких можна в?дтворювати записи як в монофон?чному, так ? в стереофон?чному вар?антах.

У 1962 роц? у Франц?? були випущен? перш? так зван? гнучк? грамплат?вки, як? стали використовуватися як звуков? ?люстрац?? в р?зного роду виданнях ? зумовили появу ≪звукових≫ журнал?в.

У к?нц? XX стол?ття випуск грамплат?вок ?стотно скоротився. Вони стали р?дк?стю, будучи витисненими компакт-дисками ? ауд?окасетами , проте продовжують випускатися для ауд?оф?л?в, колекц?онер?в ? диск-жоке?в (DJ).

Масовий випуск грамплат?вок в СРСР почався в 1930-т? ? 1940-в? рр. (у 1940 роц? було видано понад 55 млн грамплат?вок), з 1952 року стали випускатися довготривал? грамплат?вки, з 1962-го ? стереофон?чн?, з 1964-го ? гнучк? (з 1965-го ? звуковий журнал ≪Кругоз?р≫, з 1968-го ? ≪Колобок≫), з 1969-го ? стерео-монофон?чн?. У 1964 роц? було засновано ф?рму ≪Мелод?я≫.

Вважа?ться, що перш? грамплат?вки з? сп?вом укра?нською мовою були випущен? у 1899 роц? ф?рмою ≪Ем?ль Берл?нер≫ в Лондон? . Записи зроблен? п?д час гастролей рос?йського хору С. Медв?д?во?, диригент ? С. Медв?д?ва. Один запис, 15 березня 1899 року, номер у каталоз? 11017 (1616), мав назву ≪Чорн? хмари≫, ?мов?рно, це був дует Оксани ? Андр?я з опери ≪Запорожець за Дуна?м≫ , ?нша плат?вка 13 березня 1899 року ? п?сня ≪Сонце низенько≫ (номер у каталоз? 11003 (1589), викону? М. Руб?н), 16 та 17 березня 1899 року цей же хор записав к?лька плат?вок з укра?нськими п?снями (назван? малорос?йськими), зокрема, номери у каталоз?:

• 11004 (1629, Godfather caught)
• 11005 (1628, ≪Там у луз? береза стояла≫)
• 11008 (1633, ≪Гречаники≫)
• 11009 (1632)
• 11010 (1627, Original matrix: Gramophone Co. #1627)
• 11036 (1652, Hey you uhlans)
• 11038 (1650, ≪Дядько≫)
• 11039 (1655, Chichuna)
• 11049 (1812, ≪Засвистали козаченьки≫).

На тепер?шн?й час ц? записи нев?дом?. У 1900 роц? ≪Ем?ль Берл?нер≫ записав ще с?м укра?нських плат?вок. У Львов? у 1904?1905 роках зроблено записи укра?нських п?сень у виконанн? Г. А. Крушельницько? , а у 1909 роц? ? Ф. М. Лопатинсько? ^[5] .

У 1908?1909 роках Лесею Укра?нкою була орган?зована етнограф?чна експедиц?я по Л?вобережжю , до складу яко? ув?йшли Ф. М. Колесса , О. Г. Сласт?он та О. ?. Бородай . П?д час експедиц?? зроблен? записи на фонограф п?сень та дум у виконанн? народних кобзар?в. До 100-р?ччя Лес? Укра?нки у 1971 роц? ц? записи були в?дреставрован? та випущен? у вигляд? плат?вки ≪Леся Укра?нка з думою ? п?снею народа≫, на як?й ? й голос само? поетеси ^[6] .

У Ки?в? у 1909?1911 роках працювала студ?я звукозапису ≪?нтернац?ональ Екстра-Рекорд≫, серед перших запис?в яко? (липень 1909 року) був П. ?. Цесевич , ?мов?рно й ?нш? укра?нськ? виконавц? (каталоги студ?? не збереглися). Особливо ц?кав? 11 запис?в сопрано О. Д. Петляш у фортеп?анному супровод? М. В. Лисенка . Три плат?вки з ц??? сер?? були знайден? та нин? знаходяться у фондах будинку-музею М. В. Лисенка , на них записан? п?сн? ≪Гандзя≫ ? ≪Лугом ?ду, коня веду≫, ≪В?ють в?три≫ ? ≪Кар? оч?≫ та ≪Ой казала мен? мати≫ ? ≪Не вернувся з походу≫. У Ки?в? працювала т?льки студ?я, а виготовлялися ц? плат?вки в Берл?н? ^[7] .

З 1911 року в Ки?в? працювала ф?рма грамзапису ≪Екстрафон≫ , яка вперше на територ?? Укра?ни почала виготовляти грамплат?вки на м?сц?. Першими укра?нськими плат?вками, виготовленими в Ки?в? були записи хору М. А. Над?ждинського з п?снями ≪Гуляв чумак на риночку≫, ≪Ой, лет?ла горлиця≫, ≪Ой, ходила д?вчина≫, ≪Закувала та сива зозуля≫ та ?ншими, усього 7 п?сень; тенору ?. ?. Гриценко ? ≪Сонце низенько≫, ≪У гаю, гаю≫ на слова Т. Г. Шевченка, ≪ Дивлюсь я на небо≫ та ?нш?, усього 6 п?сень; також 6 п?сень О. Д. Петляш. Ц? записи зроблен? були ран?ше, студ??ю ≪?нтернац?ональ Екстра-Рекорд≫. У 1912 роц? ≪Екстрафоном≫ випущен? 10 укра?нських п?сень у виконанн? хору Я. А. Шкредковського та Н. Н?мчинова, 11 ? у виконанн? квартету Б. П. Г?рняка; у 1914 роц?, до юв?лею Т. Г. Шевченка ? плат?вки з п?снями на слова поета у виконанн? Цесевича, Гриценка, Карлашова, Петляш та хору Над?ждинського. Записан? були так? твори, як ≪Реве та стогне Дн?пр широкий…≫, ≪? широку долину…≫, ≪Якби мен? черевички≫, ≪Огн? горять, музика гра?≫, ≪Тече вода в син? море≫, ≪Минали л?та молод??≫ ^[7] .

У перш? роки радянсько? влади ?ндустр?я дореволюц?йного грамзапису була знищена, а залишки обладнання та сировини були звезен? до Москви, де використовувалися головним чином для запис?в аг?тац?йних промов вожд?в революц?? й ?хн?х соратник?в. М?ж тим ще до початку 1930-х радянська влада продовжувала випускати грамплат?вки ?з записами кобзар?в, а в середин? 1930-х ? Державно? зразково? капели бандурист?в ^[8] .

• В СРСР за нестач? грамплат?вок з популярною музикою був налагоджений запис гнучких плат?вок на доступному матер?ал? ? рентген?вськ?й пл?вц? . Так? записи отримали назву ≪на ребрах≫, оск?льки матер?алом часто слугували в?дпрацьован? рентген?вськ? зн?мки ^[9] .
• Японська ф?рма ≪Вестакс≫ виготовля? для продажу пристро? для домашнього звукозапису на в?н?лов? диски. Звук можна брати в?д будь-якого джерела ( м?крофона , м?кшера , магн?тофона , програвача, комп'ютера ). Запис проводиться сапф?ровою голкою на чистому в?н?ловому диску (варт?сть такого чистого диска становить близько 14 американських долар?в) ^[10] . Терм?н служби голки ? 20 годин, а ?? ц?на ? 340 долар?в при ц?н? звукозаписувального пристрою понад 8 тисяч долар?в ^[10] .

Цей розд?л потребу? доповнення . (с?чень 2013)

• Плат?вка ?рамофонна // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1963. ? Т. 6, кн. XI : Л?тери Пере ? По . ? С. 1394-1395. ? 1000 екз.

• Дизайн латв?йсько? плат?вки зразка 30?40-х (св?тлина), ще одна

• Грамофонна плат?вка [ Арх?вовано 1 липня 2010 у Wayback Machine .] у Велик?й радянськ?й енциклопед?? (рос.)
• Железный А. И. Наш друг ? грампластинка . ? Ки?в, 1989. Арх?вовано з джерела 13 березня 2016

Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · BabelNet · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon Дов?дков? видання KBpedia · National Historical Museums of Sweden · WordNet · Nuovo soggettario Нормативний контроль GND :  4052032-8 · GKG :  /g/120p4l4n · J9U :  987007560987605171 · NDL :  00569383 · NKC :  fd186718 ,  ph120602