Перська
перс. ????? ‎  Фарс?
Поширення персько? мови
Поширена в	?ран , Афган?стан , Таджикистан Узбекистан , Бахрейн , Туреччина
Нос??	Р?дна мова ? 72 млн. Друга мова ? 62 млн.
М?сце	12 (р?дна мова)
Писемн?сть	перська абетка ? арабське письмо
Класиф?кац?я	?ндо?вропейськ? ?ндо-?ранськ? ?ранськ? Зах?дно-?ранськ? П?вденно-зах?дно-?ранськ?
Оф?ц?йний статус
Оф?ц?йна	?ран (як фарс?)   Афган?стан (як дар? )   Таджикистан (як таджицька )
Регулю?	Академ?я персько? мови та л?тератури Академ?я Наук Афган?стану
Коди мови
ISO 639-1	fa
ISO 639-2	per (B) ? fas (T)
ISO 639-3	fas (макромова) pes фарс? (?ран) prs дар? (Афган?стан) tgk таджицька
SIL	fas

У В?к?словнику ? стор?нка перська мова .

Пе?рська мо?ва , або фарс?? (????? МФА :  [f?ːr?si] , F?rsi ) ? п?вденно-зах?дна ?ранська мова ?ндо?рансько? г?лки ?ндо?вропейсько? с?м'?, основна сучасна наступниця давньоперсько? мови. Поширена в ?ран? , Афган?стан? (оф?ц?йно знана як дар? в?д 1958 року через пол?тичн? причини), Таджикистан? (оф?ц?йно знана як таджицька з час?в встановлення радянсько? влади через пол?тичн? причини) та деяких ?нших рег?онах. Терм?н фарс? здеб?льшого вживають саме як протиставлення цим л?тературним стандартам, оск?льки вс? три мови нер?дко об'?днують поняттям перська мова.

Сучасна перська мова використову? арабське письмо з додаванням чотирьох спец?альних букв для властиво перських звук?в, що не мають аналог?в в арабськ?й . Хоч ядро лексики складають ?ранськ? слова, але ? дуже багато запозичень, особливо з арабсько? (50-60 % ус?х сл?в), також ? численн? запозичення з тюркських мов, зокрема турецько? ; французько? мови, останн? десятил?ття найб?льше запозичень зд?йсню?ться з англ?йсько? мови. У Таджикистан? на письм? використовують кирилицю (з 1938 року).

Л?тературна фарс? сформувалася протягом останн?х 70-80-х рок?в XX ст. на основ? розмовних перських д?алект?в та класично? фарс?-дар?, що була т??ю основою, на як?й розвинулися також таджицька та афганська дар? (або дар?-кабул?). Оск?льки в основ? цих трьох л?тературних традиц?й лежить давньоперська л?тература, то ?х нос?? вважають сво?м весь л?тературний спадок, написаний фарс?-дар? ? твори Рудак? , Ф?рдоус? , Омара Хаяма , Саад? , Гаф?за , Рум? , Джам? та ?нших.

Сучасна перська мова в?др?зня?ться в?д класично? на ус?х мовних р?внях ? за фонетикою , морфолог??ю , синтаксисом , лексикою . В основ? усно? форми л?тературно? мови лежить тегеранський д?алект, в багатьох випадках його використовують, нав?ть якщо це суперечить нормам л?тературно? мови. Також в?дом? ?нш? перськ? д?алекти: Кермана, ?сфагана , Новгана (Мешгеда), Б?рдженда, С?стана, Себзевара тощо. В ц?лому д?алекти мало вивчен?, деяк? з них пом?тно р?зняться м?ж собою ?, на думку деяких л?нгв?ст?в, ? по сут? окремими близькоспор?дненими мовами, в яких зб?га?ться л?тературна форма, але р?зне живе розмовне мовлення.

Генетична класиф?кац?я [ ред. | ред. код ]

Перська мова належить до п?вденно-зах?дно? п?дгрупи ?рансько? групи ?ндо?вропейсько? мовно? с?м'? . Найближчими родичами ц??? мови ? луро-бахт?ярськ? д?алекти , як?, можливо, розвинулися з ранньо? новоперсько? мови (VII?VIII ст.) ^[1] , а також татська мова , поширена в Азербайджан? . К?лька в?ддален?ших родич?в мови фарс? ? давн? д?алекти Фарсу , д?алекти Ларестану та башкард? ^[2] , що, як ? перська, походять з средньоперсько? мови .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

?стор?я персько? мови знана впродовж понад 2,5 тисяч рок?в. ?? под?ляють на три основн? пер?оди:

• давньоперська мова заф?ксована в 6-4 стор?ччях до н. е., це мова час?в ?мпер?? Ахемен?д?в ;
• середньоперська мова 3-4 стор?ччя до н. е. ? 8-9 стор?ччя н. е.;
• новоперська мова це власне класична перська (фарс?-дар?) та сучасна перська мова ( фарс? ), з 8-9 стор?ччя до наших час?в.

З часом в перськ?й мов? дуже сильно зм?нилися фонетична, граматична та лексична системи ? з флективно? давньоперсько? мови до сучасно? анал?тично?.

Давньоперська мова була поширена на п?вденному заход? ?рану в I тисячол?тт? до н. е.; була р?дною мовою правител?в Ахемен?дсько? (Давньоперсько?) держави. Для письма використовувався клинопис . В той самий час розвивалася ? спор?днена давньоперськ?й ? авест?йська мова (поч. I тис. до н. е.). Середньоперська мова (пехлев?) була продовженням давньоперсько? в I тисячол?тт? н. е.; була оф?ц?йною мовою держави Сасан?д?в .

П?сля завоювання ?рану арабами (VII стол?ття н. е.) збереглася в зороастр?йських громадах ?рану та в перс?в ?нд?? . Для письма використовувалися вар?анти арамейсько? граф?ки. Новоперська мова, знана з IX стол?ття , використову? модиф?ковану арабську граф?ку. П?сля ?слам?зац?? ?рану перська мова швидко стала другою за значенням л?тературною мовою ?сламського св?ту. Перською мовою створена класична середньов?чна л?тература ( Ф?рдоус? , Рудак? , Гаф?з , Омар Хаям ), дос? ц? твори в ?ран? вважаються еталоном персько? мови. Перська мова широко використовувалася не лише в Перс??, але й на всьому Близькому Сход? , а також у Закавказз? , Середн?й Аз?? , ?нд?? . Мова фарс? в XI стол?тт? вит?сня? м?сцев? д?алекти на заход? ?рану, тобто ста? сп?льною л?тературною мовою ?ранц?в. У подальш? ?сторичн? пер?оди (сельджуцький ? XI ? XII ? монгольський ? XIII - XIV стол?ття ) перська ста? л?тературною мовою великих територ?й, що виходили за меж? сасан?дського ?рану. Перська мова ? мова л?тератури Азербайджану в пер?од XI ? XII стол?ть ( Хакан? , Н?зам? ). Мова л?тератури феодальних верх?в тюрксько? Середньо? Аз?? , разом ?з чагатайською з XV стол?ть ( Ал?шер Наво? ). До XIII стол?ття також був мовою л?тератури й у сельджуцьк?й Мал?й Аз?? ( Рум ). З XI стол?ття перська стала мовою л?тератури й мусульмансько? частини ?нд??, аж до переходу л?тератури на нац?ональн? ново?нд?йськ? мови г?нд? та урду , тобто до XVIII стор?ч. До нашого часу перська збереглася в ?нд??. Впродовж довгого часу в тюркських кра?нах Сходу збер?гала значення друго? л?тературно? мови. Л?тература перською була широко знана у християнських л?тературах грузинського та в?рменського середньов?ччя .

Упродовж тисячол?тньо? ?стор?? новоперська мова зазнавала потужного впливу арабсько? мови (що менше пом?тно в класичних поет?в): з арабсько? активно запозичувалися не т?льки слова, але й продуктивн? словотворч? модел?, граматичн? елементи, фразеолог?зми та стал? формули, особливо в оф?ц?йн?й та науков?й мовах. Нав?ть багато одв?чних сл?в зм?нили св?й фонетичний склад п?д арабським впливом (починаючи з самого слова farsi, зам?сть parsi). У XIX стол?тт? почалися запозичення з зах?дно?вропейських мов (французько? та англ?йсько?).

В 1930-? роки п?сля встановлення нац?онал?стично? ?деолог?? шаха Реза Пехлев? була створена Академ?я персько? мови, яка прагнула до ≪очищення≫ мови в?д араб?зм?в ? зах?дно?вропейських сл?в, в?дновлення та винаходу нових сл?в з перським коренем. П?сля зречення шаха в 1941 роц? ця д?яльн?сть з?йшла нан?вець. Ненадовго в?дновив реформи його син Мохаммед Реза-шах у 1970-? роки. П?сля ?сламсько? революц?? у 1979 процес ≪очищення≫ мови припинився, араб?зми ? зах?дн? запозичення знову широко вживаються. У 1990 роц? створена нова Академ?я персько? мови та л?тератури, що вже опубл?кувала 6 зб?рник?в неолог?зм?в ^[3] .

Сучасна л?тературна перська мова значно в?др?зня?ться в?д класично? фактично на вс?х мовних р?внях ? у фонетиц? (в основному у вокал?зм?), в морфолог??, у синтаксис?, в лексиц?. Спостер?га?ться тенденц?я зближення л?тературно? мови з розмовною мовою, яку можна просл?дкувати в творчост? ?ранських письменник?в з початку XX стол?ття.

Поширення ? д?алекти [ ред. | ред. код ]

Д?алекти [ ред. | ред. код ]

В?дм?нност? м?ж розмовними формами персько? мови безперечно ?снували вже в епоху становлення новоперсько? л?тературно? норми, а в подальшому внасл?док пол?тично? роздробленост? та величезного простору, охопленого експанс??ю розмовно? персько?, вони т?льки наростали. Проте завдяки ст?йкост? та ун?ф?кованост? писемно? традиц?? до XIX стол?ття рег?ональн? в?дм?нност? в л?тературн?й мов? були незначн?, а локальн? в?дм?нност? у розмовн?й мов? можна простежити т?льки на п?дстав? д?алектних форм, як? зр?дка потрапляли в л?тературн? твори ^[4] .

Великий масив персо-таджицьких гов?рок, що простягнувся в?д Персько? затоки до Фергансько? долини до к?нця не описаний ? не класиф?кований через слабкий розвиток д?алектолог?? в ?ран? та Афган?стан? та в?дсутн?сть опис?в багатьох д?алект?в. Загалом в?н може бути розд?лений на зах?дний фарс? ?рану ? сх?дний фарс? , що лежить в основ? таджицько? мови та дар? , а також деяк? перех?дн? групи ^[2] :

• Д?алекти зах?дного фарс? поширен? насамперед у центральних останах ?рану (в так званому ≪ Перському ?раку ≫: Хамадан , Казв?н , Меркез (або власне Ерак ), Кум , Тегеран , ?сфахан , Керманшах ). До них належить ? пров?дний д?алект ?рану ? Тегеранський .
  • З п?вденного сходу з ними межують д?алекти ?зду та Керману
  • З п?вдня ? д?алекти м?ст Фарсу ( Шираз , Казерун ).
  • Д?алекти Хузестану та узбережжя Персько? затоки ( Бандар ) пом?тно в?др?зняються в?д стандартного фарс?, наближаючись до луро-бахт?ярських ^[1] .
• Д?алекти Хорасану : в?д Тегерану до афганського кордону. Перех?дна група до сх?дних вар?ант?в фарс?, до яко? також близьк? д?алекти Кух?стану ( П?вденний Хорасан ), Систану (кордон ?рану та Афган?стану) ? дал? зах?дн? д?алекти Афган?стану: Герату ( фарс?ван?в ), хазарейц?в ( ≪мова хозар?в≫ ), чараймаки . На п?вдн? з С?станом межують д?алекти персомовно? групи белудж?в , як? називаються дехвар? ( ?ранський ? Пакистанський Белуджистан )
• Д?алекти таджик?в поширен? на сход? та п?вноч? Афган?стану (з пров?дним д?алектом Кабула ), а також на заход? Пакистану . Дал? на п?вн?ч вони переходять у д?алекти Таджикистану й окремими анклавами в Узбекистан? ( Бухара , Самарканд , Нурота , Чуст та ?н.)

Оск?льки в XX стол?тт? на баз? загальноперсько? мови склалася д?асистема з трьох нац?ональних мов, д?алекти зазвичай под?ляються за мовами тих кра?н, де вони побутують, попри те, що кордони держав практично не в?дпов?дають кордонам д?алектних груп:

• Фарс? (?ранський фарс?) об'?дну? гов?рки ?рану , а також кра?н Персько? затоки
• Дар? об'?дну? гов?рки Афган?стану , а також Пакистану .
• Таджицька мова об'?дну? гов?рки Таджикистану , а також Узбекистану .

Ус? три л?тературн? норми, хоч ? виявляють розб?жност? насамперед у лексиц?, фонетиц? та меншою м?рою в граматиц?, в?др?зняються пом?тним консерватизмом, тож осв?чен? нос?? в ?ран?, Афган?стан? й Таджикистан? можуть зазвичай в?льно розум?ти один одного. Водночас щоденн? локальн? гов?рки можуть в?др?знятися досить ?стотно, особливо це стосу?ться крайн?х д?алект?в персо-таджицького континууму (зах?дно?ранських ? п?вн?чнотаджицьких).

К?льк?сть нос??в [ ред. | ред. код ]

У сучасному ?ран? перська мова ? ?дина оф?ц?йна мова кра?ни ^[5] ? головна мова навчання в закладах осв?ти. Всього в ?ран? прожива? б?льше 75 млн ос. ^[6] , б?льш?сть з яких волод?? перською принаймн? як другою мовою . Р?дною мовою фарс? ? принаймн? для половини населення кра?ни ^[7] . Персами (перс. ??????????? ≪персомовн?≫) вони називаються за мовною ознакою. ?нш? оц?нки, що враховують асим?ляц?ю неперських груп, сягають 63 % ^[8]

Як мова м?жетн?чного сп?лкування, л?тератури, ЗМ? та ?нших сфер сусп?льного життя, фарс? ? другою мовою для представник?в ?нших народ?в ?рану: як ?раномовних ( курд?в , лур?в , белудж?в , мазендеранц?в тощо), так ? не?раномовних ( азербайджанц?в , араб?в , туркмен?в , в?рмен?в та ?н.) Невелик? групи переселенц?в-перс?в, що натурал?зувалися, (≪?ран?≫) поширен? також в кра?нах Персько? затоки : Бахрейну , ?раку , Оману , ?мена , ОАЕ ( аджам ), а також в Туреччин? , Пакистан? , Афган?стан? , Азербайджан? , Середн?й Аз?? ( середньоаз?йськ? ?ранц? ) ^[9]

Фонетика [ ред. | ред. код ]

Перська мова ма? 6 голосних фонем  ? i, e, a, a, o, u, 2 дифтонги  ? o?u, e?i та 22 приголосн? фонеми.

Голосн? [ ред. | ред. код ]

У сучасн?й мов? протиставлення по довгот? зм?нилося фонолог?чним протиставленням за як?стю, що доповню?ться протиставленням за ст?йк?стю ? нест?йк?стю в слабк?й (ненаголошен?й) позиц??. У р?зних рег?ональних вар?антах трансформац?я класичного вокал?зму в?дбувалася неоднаково. В ?ранському фарс? нест?йк? голосн? в?дпов?дають коротким класично? мови, ст?йк? ? довгим, при цьому в?дбувся зб?г ? з ? ? ? з ?:

Нест?йк? голосн? в?др?зняються в?д ст?йких тим, що сильн?ше зазнають редукц?? в ненаголошен?й позиц??. В наголошен?й позиц?? довгота нест?йких практично не в?др?зня?ться в?д ст?йких. Голосний / ? / виступа? як огублений задн?й звук, що сприйма?ться укра?номовними практично як довгий / o /.

Приголосн? [ ред. | ред. код ]

Фонеми / p /, / t /, / k / мають тенденц?ю до асп?рац?? , особливо перед наголошеними голосними ? сонорн? приголосними, а також у к?нц? слова: ??? pul [p ? ul] 'грош?', ??? tup 'м'яч' [t ? up]. / k / ? / ? / палатал?зуются в к?нц? слова ? перед голосними переднього ряду: ??? gorg [?or??] 'вовк'. Дзв?нк? приголосн? на к?нц? слова практично не оглушують.

Кр?м того, фонеми / k / ? / ? / мають тенденц?ю до задньоп?днеб?нно? вимови перед голосними [?], [u], [o]. (Наприклад, так вимовля?ться перше / ? / в слов? вовк  ? [?org ']).

У класичн?й перськ?й мов?, як ? в сучасних таджицьк?й та дар?, розр?знялися дв? увулярн? фонеми: щ?линна дзв?нка / ? / (в питомих перських словах, араб?змах ? тюрк?змах) ? проривна / q / (т?льки в араб?змах ? тюрк?змах). У сучасному фарс? ?рану ц? дв? фонеми зб?глися в одн?й, що трансл?теру?ться як q. Вона ма? два дзв?нк? алофони : щ?линний [?] ? проривний [?]. Проривний вар?ант зустр?ча?ться на початку слова.

Гортанне з?мкнення / ? / може зустр?чатися в словах, запозичених з арабсько?.

	Губно-губн?	Губно-зубн?	Ясенн?	Заясенн?	Средньоязичн?	Задньоязичн?	Увулярн?	Гортанн?
Проривн?	p b		t d			k ?	[?]	?
Африкати				? ?
Носов?	m		n			[ŋ]
Сиб?лянтн? фрикативи			s z	? ?
Несиб?лянтн? фрикативи		f v					χ ?	h
Апроксиманти					j
Боков? апроксиманти			l
Дрижач?			r

Наголос [ ред. | ред. код ]

Наголос в перськ?й мов? двокомпонентний ? силовий (динам?чний) ? тон?чний. Пада?, як правило, на останн?й склад: ???? xan e ≪будинок≫, ?????? xaneh a ≪дому≫. Наголос на першому склад? властивий деяким сполучникам ? часткам (??? b a li ≪так≫, ??? a gar ≪якщо≫ тощо.)

Завжди ненаголошен?:

• ?зафет -e
• Невизначений артикль -i (збер?га?ться в пох?дних з ним, наприклад, ???? x e ili ≪дуже≫)
• Енкл?тичн? займенники,
• П?слясклад -ra (збер?га?ться в пох?дних з ним, наприклад, ??? ? 'e' ra ≪чому≫),
• Коротка д??сл?вна зв'язка,
• Сполучник ? o ≪?≫,
• Сполучник ?? ke ≪що≫,
• Енкл?тичн? сполучники й частки.

У д??сл?вних формах, що починаються з преф?кс?в mi- ? be- , основний наголос припада? саме на преф?кс, а другорядний ? на особове зак?нчення: ????? miravam ≪я йду≫.

Граматика [ ред. | ред. код ]

Для морфолог?? персько? мови властивий анал?тизм , в?дсутн? граматичн? категор?? в?дм?нка ? роду.

?менники мають категор?? числа, визначеност? ? невизначеност? (постпозитивний невизначений артикль -?).

Д??слова мають категор?? особи, часу, застави та способу. Вс? д??слова в?дм?нюються за ?диним типом в?дм?нювання ? за структурою под?ляються на прост? й складн?.

Для зв'язку сл?в у реченн? використову?ться ?зафетна конструкц?я, прийменники, п?слясклад -ra та ф?ксований порядок сл?в. П?дмет у перськ?й мов? знаходиться зазвичай на початку речення, присудок завжди в к?нц? речення, ?менник, що визнача?ться ? перед означенням. У розмовн?й мов? можлив? ?нверс?? .

?зафетна конструкц?я ? типом атрибутивного зв'язку, який уможливлю? сполучення означуваного ?мен? з постпозитивним означенням за допомогою енкл?тичного показника, що дода?ться до означуваного ?мен?. В ?зафетн?й конструкц?? на першому м?сц? знаходиться ?менник, що визнача?ться з ?зафетним показником -e, за ним йде означення, як?сне або за приналежн?стю: mard-e jawan молодий чолов?к, pul-e pedar грош? батька тощо.

Лексика [ ред. | ред. код ]

Основу лексичного фонду персько? мови складають слова, успадкован? в?д средньоперсько? мови , серед яких ? як стародавн? ?ндо?вропейськ? , ?ндо?ранськ? та загально?ранськ? , а також власне перськ? лексеми. У словнику середньоперсько? мови вже було довол? багато сл?в, запозичених з ?нших ?ранських мов, насамперед парфянсько? .

Формування новоперсько? в Хорасанському рег?он? в?дкрило дорогу нових запозичень з ?нших ?ранських ( Согд?йсько? , Бактр?йсько? ).

Основною складовою ?ншомовного лексичного фонду в перськ?й мов? стали запозичення з арабсько? ? мови завойовник?в Сасан?дського ?рану ? ?хньо? рел?г?? ?сламу . Перш? араб?зми стосувалися насамперед нових пол?тичних та рел?г?йних реал?й ? входили в розмовну мову, тому зазнавали фонетично? адаптац?? або калькувалися (наприклад, am?r ≪повелитель≫> m?r , ?al?t "молитва (з поклонами) "> nam?z ). У пер?од ранньо? персько? поез?? араб?зм?в у мов? було небагато. Так в епос? Шахнаме вони зустр?чаються з частотою приблизно 2,4 % ^[10] .

З розвитком арабо-перського б?л?нгв?зму ? розширенням вжитку персько? мови словниковий запас поповнився великою к?льк?стю араб?зм?в. За приблизними п?драхунками араб?зми становлять 14 % в лексиц? матер?ально? культури, 24 % ? в ?нтелектуальн?й сфер?, 40 % у звичайному л?тературному текст?. Б?льш?сть перських араб?зм?в потенц?йно можуть бути зам?нен? питомими перськими екв?валентами, що часто й в?дбува?ться. З ?ншого боку, багато щоденних питомих перських сл?в мають ≪висок?≫ арабськ? екв?валенти ^[11] .

?нша велика складова персько? лексики ? тюрк?зми , що проникли насамперед у лексику, пов'язану з арм??ю, побутом, скотарським господарством ^[12] . Пом?тний також пласт ?ндоар?йсько? лексики.

У Новий час в зах?дну фарс? активно проникали ?вропейськ? запозичення, насамперед з французько? ? англ?йсько? мов.

Писемн?сть [ ред. | ред. код ]

Для запису фарс? в ?ран? (як ? для дар? в Афган?стан? ) використову?ться арабський алфав?т , доповнений чотирма л?терами для позначення звук?в, що в?дсутн? в арабськ?й: пе ( ? ), че ( ? ), ж ( ? ) ? Гаф ( ? ), ? м?стить таким чином 32 знака. Арабський алфав?т був пристосований для запису новоперсько? мови серед ?слам?зованих перс?в п?сля арабського завоювання ?рану п?д впливом ?сламсько? культури та престижу мови завойовник?в ? арабсько? ^[13] .

Система письма носить консонантний характер , посл?довно записуються т?льки приголосн? та довг? (ст?йк?) голосн?. Не зовс?м посл?довн? коротк? голосн? в?дображаються лише на початку ? к?нц? слова. Через це на письм? виника? багато омограф?в , а в?рно вимовити написане слово можна найчаст?ше лише знаючи його, що ускладню? вивчення мови та створю? певн? труднощ? й для самих перс?в при читанн? незнайомих ?мен, назв або терм?н?в.

Арабське походження зумовило багато особливостей письма. Зокрема, вс? арабськ? запозичення, незважаючи на сильну фонетичну адаптац?ю, записуються в?дпов?дно до арабського ориг?налу, через це в перськ?й писемност? виявилося багато надлишкових л?тер, що позначають одн? й т? сам? звуки. Виб?р з дек?лькох л?тер для кожного слова необх?дно спец?ально запам'ятовувати. Кр?м того, за пер?од тисячол?тнього розвитку в фарс? збереглося дек?лька ?сторичних написань, що також ускладню? орфограф?ю.

Хоча сучасн?й письмов?й мов? притаманн? певн? традиц??, частина норм орфограф?? вважа?ться застар?лими, натом?сть з'являються нов? тенденц?? в орфограф??, проте ч?тких норм правопису дос? не ?сну?, деяк? слова мають к?лька вар?ант?в написання, деяк? прийменники, постф?кси, ?менн? аф?кси пишуться в одних виданнях разом, в ?нших окремо.

Характерною особлив?стю персько? мови в ?ран? ? широке використання шрифту ≪настал?к≫ , який в ?нших кра?нах з арабською писемн?стю вважа?ться арха?чним ? вжива?ться дуже р?дко. Водночас у ?ран? так само широко використову?ться й стандартний ≪насх≫ .

Незважаючи на ?снуюч? розробки персько? граф?ки на латинськ?й основ?, серйозних спроб перевести перську мову на латиницю не проводилося н? в ?ран? , н? в Афган?стан? , оск?льки в цих кра?нах сильн? позиц?? традиц?йно? культури ? вони волод?ють багатою спадщиною л?тератури й граф?ки. Спец?ально розроблений вар?ант латинсько? транскрипц?? ≪Юн?перс≫ ^[14] витриманий в русл? традиц?йно? зах?дно? ?ран?стично? трансл?терац??, проте в?н значно програ? в поширеност? т?й адаптац?? англ?йсько? граф?ки , що поширилася стих?йно й жарт?вливо назива?ться ≪ ф?нгл?ш ≫. Цим вар?антом адаптац?? ?ранц? користуються найчаст?ше закордоном, коли ?м недоступна перська розкладка клав?атури . Цей вар?ант трансл?терац?? в?др?зня?ться хаотичн?стю правил, частим нерозр?зненням [æ] та [?:], використанням диграф?в, що може привести до омограф?в, наприклад, sh = ?.

У 1928?1939 роках латин?зац?? , а з 1940 р. ? кирил?зац?? на територ?? СРСР зазнала таджицька мова  ? крайн?й п?вн?чно-сх?дний вар?ант фарс? ^[15] .

Абетка [ ред. | ред. код ]

Арабське письмо
?      ?      ?      ?      ?      ?
?      ?      ?      ?      ?      ?
?      ?      ?      ?      ?      ?
?      ?      ?      ?      ?
?      ?      ?      ?      ?
?стор?я [en] ? Трансл?терац?я [en] Цифри ? Числа [en]
?нш? знаки та л?тери Д?акритики Гамза ? Танв?н ? Шадда Та марбута ?? ? Ал?ф максура ?? Лам-ал?ф ???? Сонячн? та м?сячн? л?тери
Додатков? л?тери
??      ?      ??      ?      ?      ?      ??
?      ?      ?      ?      ??      ?      ?      п о р

?зольовано	Початкова	Середня	К?нцева	Назва	Лат . трансл?терац?я .	МФА	кир . трансл?терац?я
	? / ?	?	?	alef	? , a , ?	[?], [æ], [?]	а, е
	?	?	?	be	b	[b]	б
	?	?	?	pe	p	[p]	п
	?	?	?	te	t	[t]	т
	?	?	?	se	s	[s]	с
	?	?	?	jim	j / ?	[?]	дж
	?	?	?	che	? / ch	[?]	ч
	?	?	?	h?-ye hotti	h	[h]	г
	?	?	?	khe	x / kh	[x]	х
	?	?	?	d?l	d	[d]	д
	?	?	?	z?l	z	[z]	з
	?	?	?	re	r	[?]	р
	?	?	?	ze	z	[z]	з
	?	?	?	zhe	? / zh	[?]	ж
	?	?	?	sin	s	[s]	с
	?	?	?	?in	? / sh	[?]	ш
	?	?	?	s?d	s / ?	[s]	с
	?	?	?	z?d	z	[z]	з
	?	?	?	t?	t	[t]	т
	?	?	?	z?	z / z? / ? / ?	[z]	с
	?	?	?	eyn	? / ‘	[?]	? , апостроф
	?	?	?	qeyn	gh / ? , q-	[?], [?-]	г
	?	?	?	fe	f	[f]	ф
	?	?	?	q?f	gh / ? , q-	[?], [?-]	к
	?	?	?	k?f	k	[k]	к
	?	?	?	g?f	g	[g]	?
	?	?	?	l?m	l	[l]	л
	?	?	?	mim	m	[m]	м
	?	?	?	nun	n	[n]	н
	?	?	?	v?v	v , u , [ow]	[v], [u], [ow]	в, у, оу
	?	?	?	h?-ye havvaz	h	[h]	г
	?	?	?	y?/ye	y , i , [ey]	[j], [i], [ej]	й, ?, ей

Вс? л?тери у слов? записують разом, за винятком 7 м?сячних л?тер, що не з'?днуються з наступними п?сля себе, тому мають лише два граф?чних вар?анти (?зольований ? к?нцевий): алеф ( ? ), дал ( ? ), зал ( ? ), ре ( ? ), зе ( ? ), же ( ? ) та вав ( ? ).

Укра?нською	Перською
Прив?т!	!????
Щасливого Вам дня!	!??? ??? ????? ?????
Як справи?	?? ????
Смачного!	!??? ???
Добран?ч!	!?? ????
Будь Ласка	????? ?????
Дякую	?????
Смачно	??????
Гарно	?????
Добре	???
К?т	????
Собака	??
Птах	?????
Рослина	????
Дерево	????
Кв?тка	??

Зв'язок з ?ншими ?ндо?вропейськими мовами [ ред. | ред. код ]

Окр?м под?бностей ?ндо?вропейських народ?в культурного плану ?сну? мовна спор?днен?сть, яка ? уможливлю? об'?днання ?ндо?вропейських мов у ?дину с?м'ю. Сп?льн? риси у лексиц? ? граматиц? пояснюються сп?льним походженням цих мов в?д пра?ндо?вропейсько? мови . При пор?внянн? давн?ших мовних шар?в можна спостерегти б?льше сп?льних рис. Спор?днен? слова можуть також виникати ? шляхом запозичень.

У таблиц? наведено дек?лька приклад?в, що демонструють спор?днен?сть персько? з ?ншими ?ндо?вропейськими мовами.

давньоперська	середньоперська	новоперська	давньогрецька	латинська	н?мецька	англ?йська	укра?нська	шведська
pitar	pidar	pedar перс. ??? ‎	pat?r πατ?ρ	pater	Vater	father	батько	fa(de)r
m?tar	m?d(ar)	m?dar перс. ???? ‎	m?t?r μ?τηρ	mater	Mutter	mother	мати	mo(de)r
br?tar	br?d(ar)	bar?dar перс. ????? ‎	adelphos ?δελφ??	frater	Bruder	brother	брат	bro(de)r
?	ducht(ar)	dochtar перс. ???? ‎	thygat?r θυγατ?ρ	filia	Tochter	daughter	дочка	dotter
n?man	n?m	n?m перс. ??? ‎	onoma ?νομα	nomen	Name	name	?м'я	namn
dad?-tanaiy	d?dan	d?dan перс. ???? ‎	did?mi δ?δωμι	dare	geben	give	(дати)	giva/ge
hischta-tanaiy	awischtadan	ist?dan перс. ??????? ‎	hist?mi ?στημι	sistere	sich stellen	stand	стати	stalla sig
man? (mich)	man (ich, mich)	man (ich) перс. ?? ‎	eme ?μ?	me	mich	me (ich, mich)	мене	mig
pantscha	pandsch	pandsch перс. ??? ‎	pente π?ντε	quinque	funf	five	п'ять	fem
hafta	haft	haft перс. ??? ‎	hepta ?πτ?	septem	sieben	seven	с?м	sju
ut?	ud	wa / o перс. ? ‎	kai κα?	et	und	and	(i)	och
r?sta	r?st	r?st перс. ???? ‎	orthos ?ρθ??	rectus	recht, richtig, rechts	right	(правий)	ratt, riktig(t), hoger
yaug	dschog	dschok	sk?mma σκ?μμα	iocus	Jux	joke	(жарт)	skamt

Запозичення з персько? мови в укра?нськ?й [ ред. | ред. код ]

Запозичення з персько? мови називають ?ран?змами , хоча сам терм?н ?ран?зм ширший. Загалом до ?ран?зм?в належать запозичення з ус?х ?ранських мов, як давн?х ( авест?йська , давньоперська, ск?фська ), так ? сучасних (перська, таджицька, курдська).

Тарас Марусик, професор Ки?вського нац?онального ун?верситету ?мен? Тараса Шевченка, вважа? що до ?ранських мовних запозичень в укра?нськ?й мов? належать так? слова, як пан, терези, джура, шаровари. Це п?зн? запозичення. А Костянтин Тищенко, професор кафедри Близького Сходу при Ки?вському нац?ональному ун?верситет? ?м. Т. Шевченка, зазнача?, що ? ? прадавн? запозичення. Наприклад: ≪дбати ? дбайливий≫, ≪бачити ? обачний≫, ≪тривати ? тривалий≫, ≪жвавий ? жвав?шати≫, ≪почвара ? потвора≫, ≪кат ? катувати≫ ? ось так? запозичення в давн? часи, як? сп?льн? з б?лоруською ? польською мовою передус?м.

З персько? мови в укра?нську потрапило не дуже багато лексем. Насамперед це так? запозичення, як баштан, балаган, базар , як? прийшли в укра?нську через посередництво тюркських мов ^[16] .

Вивчення в Укра?н? [ ред. | ред. код ]

В Укра?н? перську мову почали знову викладати й досл?джувати з часу набуття незалежност?. Тод? за участю учня академ?ка А. Кримського , видатного сходознавця Омеляна Пр?цака створено ?нститут сходознавства , якому надали ?м'я Агатангела Кримського, з ф?л??ю в С?мферопол?, а в Ки?вському ун?верситет? в?дкрили В?дд?лення сходознавства для п?дготовки знавц?в сх?дних мов. Сх?дн? мови, окр?м Ки?ва ? Львова, викладають тепер у Харков?, Одес?, Дн?пр?, Краматорську, Остроз?, Луганську ? в С?мферопол?.

7 листопада 2002 року при ?нститут? ф?лолог?? Ки?вського ун?верситету засновано Центр ?ран?стики.

Зараз курси персько? мови викладають у таких вишах:

• Харк?вський ?нститут сходознавства ? м?жнародних в?дносин ≪Харк?вський колег?ум≫ (Гнатишин Тарас Романович)
• Центр ?ран?стики при Кафедр? Близького Сходу Ки?вського нац?онального ун?верситету ?мен? Тараса Шевченка (Маленька Тетяна Федор?вна);
• Факультет сходознавства, Ки?вський нац?ональний л?нгв?стичний ун?верситет ;
• Кафедра сходознавства Льв?вського нац?онального ун?верситету ?мен? ?вана Франка ( Рибалк?н Валер?й Серг?йович );
• Харк?вський нац?ональний педагог?чний ун?верситет ?мен? Григор?я Сковороди .
• Тавр?йський нац?ональний ун?верситет ?мен? В. ?. Вернадського , ?нститут ф?лолог?? та журнал?стики, кафедра заруб?жно? ф?лолог??, який пере?хав до Ки?ва з С?мферополя у 2015 роц?.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Фарс?; Перська мова // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.
• Тищенко К., ≪Мовн? контакти: св?дки формування укра?нц?в≫ 2006, с. 416.

п о р ?ранськ? мови   Давньо?ранськ? Зах?дн? давньоперська † ? м?д?йська † Сх?дн? авест?йська † ? ск?фська † ? ск?фо-сарматськ? д?алекти †   Середньо?ранськ? Зах?дн? парфянська (пехлев?) † ? середньоперська † Сх?дн? аланська † ? бактр?йська † ? сармато-аланськ? д?алекти † ? согд?йська † ? хорезм?йська † ? хотаносакська †   Ново?ранськ? П?вденно-зах?дн? Перськ? бухор? ? дар? ? ?врейсько-перська ? таджицька ? фарс? ? хазара ?нш? бахт?арська ? башкард? ? кумзар? ? курдшул? ? ларська ? лурська ? татська ? д?алекти Фарсу П?вн?чно-зах?дн? Тат?-Талиськ? азер? † ? к?л?тська † ? талиська ? тат? Прикасп?йськ? ??лак? ? мазандеранська ? велатру ? шамерзад? ? семнанська Курдськ? Заза-?оран? ?оран? ? зазак? курмандж? ? соран? ? п?вденнокурдська ? лек? Центрально?ранськ? центрально?ранська ( зороастр?йський дар? ? ?врейсько-?ранськ? д?алекти ) ? с?венд? ? таджр?ш? † Белудж?йськ? белудж?йська Ормур?-парач? ормур? ? парач? П?вденно-сх?дн? Афганськ? пушту ? ванец? П?вн?чнопам?рськ? старовандзька † ? язгулямська ? шугнано-рушанський кластер ( шугнанська ? рушанська ? баджувська ? бартанзька ? рошорвська ? хуфська ? сарикольська ) ?нш? пам?рськ? ваханська ? ?шкашимська ? зебак? ? ?дга ? мунджанська ? саргулямська П?вн?чно-сх?дн? осетинська ? ягнобська  Прим?тка: † ? мертв? мови

Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Тематичн? сайти Quora · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Enzyklopadie des europaischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN · NicoNicoPedia Дов?дков? видання KBpedia · Open Directory Project · WordNet · Nuovo soggettario · Каталанська В?к?д?я Нормативний контроль BNF :  119365051 · Freebase :  /m/032f6 · GND :  4065403-5 · J9U :  987007536485405171 · LCCN :  sh85100070 · LNB :  000129680 · NDL :  00569099 · NKC :  ph124056