Н?кколо Паган?н?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Н?кколо Паган?н?
Niccolo Paganini
Зображення
Зображення
Портрет Паган?н?. Малюнок художника Енгра
Основна ?нформац?я
Дата народження 27 жовтня 1782 ( 1782-10-27 )
М?сце народження Генуя , Генуезька республ?ка
Дата смерт? 27 травня 1840 ( 1840-05-27 ) (57 рок?в)
М?сце смерт? Н?цца , Франц?я
Поховання кладовище В?ллетта d [1]
Громадянство Генуезька республ?ка
Нац?ональн?сть ?тал??ць
Профес?я композитор та скрипаль
Вчител? Фердинандо Паер , Alessandro Rolla d , Gasparo Ghiretti d ? Крейцер Рудольф
В?дом? учн? Camillo Sivori d
?нструменти скрипка
Жанр каприси , п'?си , концерти , етюди
Нагороди
орден Золотої шпори
Автограф
CMNS:  Файли у В?к?сховищ?

Н?кколo Паганiн? ( ?тал. Niccolo Paganini ; 27 жовтня 1782 , Генуя  ? 27 травня 1840 , Н?цца ) ? ?тал?йський скрипаль -в?ртуоз, композитор ? г?тарист .

Одна з найяскрав?ших особистостей музично? ?стор?? XVIII ? XIX стол?ть.

Б?ограф?я

[ ред. | ред. код ]

Народився 27 жовтня 1782 року в Гену? . Одинадцятир?чним хлопчиком Паган?н? вперше виступив прилюдно в Гену?. У 1797 роц?, п?сля короткого пер?оду занять у м?ст? Парм? з А. Роллою, зробив сво? перше концертне турне Ломбард??ю . Сво?р?дн?сть манери гри, н? з чим не пор?внянна легк?сть волод?ння ?нструментом незабаром принесли йому популярн?сть на теренах ус??? ?тал??. В?д 1828 до 1834 рок?в в?н дав сотн? концерт?в у найб?льших м?стах ?вропи, заявивши про себе як про найдивовижн?шого в?ртуоза ц?ло? епохи. Паган?н? грав у Н?меччин?, Франц??, Австр??, Англ??. У Н?меччин?, зокрема, купив соб? титул барона , яким там торгували к?лька десятил?ть.

Два останн? роки життя

[ ред. | ред. код ]

Творчий шлях Паган?н? був раптово перерваний у 1838  роц? ? причинами тому було п?д?рване здоров'я музиканта, яке надзвичайно пог?ршилося, ? ряд публ?чних скандал?в, що виникли навколо його постат?. Два останн? роки життя Паган?н? були надзвичайно важкими. В?н мав хвор? суглоби, кишки, горло. Сильно дошкуляли сухоти , що зруйнували голосов? зв'язки ? у Паган?н? зовс?м зник голос. В?н м?г вести д?алог лише з допомогою сина, що перекладав батьк?вськ?й шеп?т.

Помер маестро в Н?цц? 27 травня 1840 року.

Заборона на поховання

[ ред. | ред. код ]

Непри?мност? не оминали в?ртуоза як за життя, так ? п?сля смерт?. В?н ? сам напустив багато туману навколо сво?? особи, що спричинило появу чуток про зв'язок ?з чортом ? нечистою силою. П?сля смерт? Паган?н? ?пископ Н?цци, де л?кувався музикант, заборонив правити заупок?йну месу . Труп забальзамували ? к?лька раз?в перевозили в р?зн? схованки. Лише наприк?нц? Х?Х стол?ття папа римський скасував суворе р?шення ?пископа Н?цци ? т?ло було поховане в Парм?.

Скуп?сть Паган?н?

[ ред. | ред. код ]

Сучасники знали його як надзвичайно скупу особу. Гастролер мав чимал? гонорари. Наприк?нц? життя за Паган?н? числився великий рахунок у банку Ротшильда .

Але часом Паган?н?, який досяг ф?нансового усп?ху, дозволяв соб? широк? жести. П?сля концерту композитора Берл?оза в Париж? у 1838 роц? розчулений Паган?н? дав наказ сво?му банк?ру видати Берл?озу 20 000 франк?в на утримання. Адже вс?м було в?домо, як б?дував Берл?оз.

Дивовижна колекц?я скрипок Паган?н?

[ ред. | ред. код ]

В?ртуоз добре знався на музичних ?нструментах. В?н мав колекц?ю скрипок стародавн?х майстр?в ?тал??, серед яких були витвори Амат? , Гварнер? , Антон?о Страд?вар? , Карло Бергонц? . Окремо вид?ляв Паган?н? скрипку роботи Гварнер?, яку за запов?том отримало р?дне м?сто музиканта ? Генуя. Уславлений ?нструмент хтось влучно назвав ≪Удова Паган?н?≫. За запов?том музиканта ≪Удову Паган?н?≫ передано у власн?сть м?ста Гену?.

Впливи Паган?н?

[ ред. | ред. код ]

Усе скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося п?д впливом стилю Паган?н? ? вживання флажолет?в , п?цикато , подв?йних нот ? р?зних акомпанувальних ф?гурац?й. Його власн? твори насичен? дуже важкими пасажами, за якими можна судити про багатство техн?чних прийом?в Паган?н?. Деяк? з цих композиц?й становлять лише ?сторичний ?нтерес, але ?нш? ? наприклад, Перший концерт ре мажор, Другий концерт с?-м?нор ? 24 каприси  ? пос?дають почесне м?сце в репертуар? виконавц?в сьогодення.

Галерея портрет?в Паган?н?

[ ред. | ред. код ]

Творчий доробок

[ ред. | ред. код ]
  • 24 каприси, для скрипки соло , Op. 1
    • №1, м? мажор ( arpeggio )
    • №2, с? м?нор
    • №3, м? м?нор
    • №4, до м?нор
    • №5, ля м?нор
    • №6, соль м?нор ( Трел? )
    • №7, ля м?нор
    • №8, м?-бемоль мажор
    • №9, м? мажор ( Полювання )
    • №10, соль м?нор
    • №11, до мажор
    • №12, ля-бемоль мажор
    • №13, с?-бемоль мажор
    • №14, м?-бемоль мажор
    • №15, м? м?нор
    • №16, соль м?нор
    • №17, м?-бемоль мажор
    • №18, до мажор
    • №19, м?-бемоль мажор
    • №20, ре мажор
    • №21, ля мажор
    • №22, фа мажор
    • №23, м?-бемоль мажор
    • №24 ( Тема з вар?ац?ями )
  • Скрипковий концерт №1, ре мажор, Op. 6 (1817)
  • Скрипковий концерт №2, с? м?нор, Op. 7 (1826) ( La Campanella , дзв?ночок )
  • Скрипковий концерт №3, м? мажор (1830)
  • Скрипковий концерт №4, ре м?нор (1830)
  • Скрипковий концерт №5, ля м?нор (1830)
  • Скрипковий концерт №6, м? м?нор (1815?).
  • 12 сонат для скрипки ? г?тари, Op. 2 ? 3
    • Op. 2, №1, ля мажор
    • Op. 2, №2, до мажор
    • Op. 2, №3, ре м?нор
    • Op. 2, №4, ля мажор
    • Op. 2, №5, ре мажор
    • Op. 2, №6, ля м?нор
    • Op. 3, №1, ля мажор
    • Op. 3, №2, соль мажор
    • Op. 3, №3, ре мажор
    • Op. 3, №4, ля м?нор
    • Op. 3, №5, ля мажор
    • Op. 3, №6, м? м?нор
  • 12 струнних квартет?в, Оp. 4
    • №1, ля м?нор
    • №2, до мажор
    • №3, ля мажор
    • №4, ре мажор
    • №5, до мажор
    • №6, ре мажор
    • №7, м? мажор
    • №8, ля мажор
    • №9, ре мажор
    • №10, ля мажор
    • №11, с? мажор
    • №12, ля м?нор
    • №13, фа м?нор
    • №14
    • №15, ля мажор
  • 18 Centone di Sonate, для скрипки ? г?тари
  • Перекладення
    • ?нтродукц?я, тема ? вар?ац?? 'La bella molinara' ( Nel cor piu non mi sento ) Дж. Па?з??лло
    • ?нтродукц?я та вар?ац?? на тему Cenerentola ( Non piu mesta ) Дж. Росс?н?
    • ?нтродукц?я та вар?ац?? на тему Moses ( Dal tuo stellato soglio ) Дж. Росс?н?
    • ?нтродукц?я та вар?ац?? на тему Tancredi ( Di tanti palpiti ) Дж. Росс?н?
    • Maestoso sonata sentimentale (Вар?ац?? на тему австр?йського нац?онального г?мну)
    • Variations на тему God Save the King
  • Окрем? твори
    • I Palpiti
    • Perpetuela (Sonata Movimento Perpetuo)
    • La Primavera
    • Theme from ≪Witches' Dance≫
    • Соната з вар?ац?ями ( Sonata Militaire )
    • Napoleon Sonata
    • Вар?ац?? Le Streghe
    • Cantabile, ре мажор
    • Moto Perpetuo, до мажор
    • Romanze, ля м?нор
    • Tarantella, ля м?нор
    • Gri sonata для скрипки ? г?тари,, ля мажор
    • Соната для альта, до м?нор
    • Соната для скрипки соло


Образ у л?тератур?

[ ред. | ред. код ]

Дитяч? роки Н?кколо описан? в книз? ≪?рина Хомин про Карла Гаусса, Астр?д Л?ндгрен, Н?кколо Паган?н?, Кам?ллу Клодель, Ван Гога, Солом?ю Крушельницьку≫ / ?. Хомин . ? Ки?в : Гран?-Т , 2008. ? 135 с. ? (Сер?я ≪Життя видатних д?тей≫ ). ? ISBN 978-966-2923-77-3 . ? ISBN 978-966-465-165-0

Життю та творчост? Н?кколо Паган?н? присвячена книга радянського ?сторичного роман?ста та письменника-б?ографа А. К. Виноградова ≪Засудження Паган?н?≫ ( рос. Анатолий Виноградов ≪Осуждение Паганини≫ ), видана 1936 року.

Легенд? про угоду Паган?н? з дияволом присвятив свою новелу ≪Скрипка Паган?н?≫ Олександр Купр?н.

Вшанування пам'ят?

[ ред. | ред. код ]

У м?ст? Кривому Роз? ? вулиця Паган?н?.

У м?ст? Дн?пр? ? провулок Паган?н?.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. http://www.cimiterodellavilletta.parma.it/villetta/scheda.asp?idItem=14390
  2. Lutz D. Schmadel . Dictionary of Minor Planet Names . ? 5-th Edition. ? Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. ? 992 (XVI) с. ? ISBN 3-540-00238-3 .

Посилання

[ ред. | ред. код ]