М?жконтинентальна бал?стична ракета
Коротка назва	ICBM , МКБР , МБР , MBIC , KABF , MBR , QABR , ??? , SKBR , QBR , ?БР ? МБР

М?жконтинента?льна бал?сти?чна раке?та ( МБР ) ? стратег?чна керована бал?стична ракета , з дальн?стю польоту (рад?усом д??) понад 5 500 км. ^[1] МБР призначен? для знищення об'?кт?в, розташованих на великих в?дстанях ? на в?ддалених континентах .

Передстартова живуч?сть (тобто здатн?сть вижити п?сля атаки противника) була давньою проблемою наземних м?жконтинентальних бал?стичних ракет. (БРПЧ досягають живучост?, базуючись на в?дносно важкому виявленню п?дводних човн?в). Спочатку вважалося, що вони захищен? в?д нападу, оск?льки н? американськ?, н? радянськ? ракети не були достатньо точними, щоби вразити м?сця запуску ?нших; отже, ранн? системи запускалися з земл?. Однак ?з п?двищенням точност? ракет наземн? ракети стали вразливими, ? в 1960-х роках обидв? кра?ни почали розм?щувати сво? МБР п?д землею в бетонних трубах, як? називаються шахтами, деяк? з яких були захищен? в?д ядерного вибуху. Згодом, ще б?льше п?двищення точност? знову повернуло стратег?ю розташування м?жконтинентальних бал?стичних ракет до наземних систем. Цього разу передстартова живуч?сть мала бути досягнута пересувними м?жконтинентальними бал?стичними ракетами, як? б збивали з пантелику нападника, к?лькома рухомими ц?лями. ^[2]

Найперш? МБР мали обмежену точн?сть, що робило ?х придатними для використання лише проти найб?льших ц?лей, таких як м?ста . Удари по в?йськових ц?лях (особливо захищених) все ще потребували використання б?льш точних п?лотованих бомбардувальник?в . Конструкц?? МБР другого та третього покол?ння (як от LGM-118 Peacekeeper) значно п?двищили точн?сть до тако? м?ри, що нав?ть найменш? точков? ц?л? можна було усп?шно вражати.

Так? ракети ? багатоступенев?, наземного чи морського базування, оснащен? одн??ю або здеб?льшого дек?лькома бо?головками, зазвичай ядерними. Орб?тальн? ракети (наприклад Р-36орб , розроблен? в колишньому СРСР) мали необмежену дальн?сть, але вони були знят? з озбро?ння зг?дно договору про обмеження стратег?чних наступальних озбро?нь ОСО-2 .

МБР ? на озбро?нн? таких кра?н: Рос?йська Федерац?я , США , Велика Британ?я , Франц?я , Китай , П?вн?чна Корея та ?нд?я ^[3] . Розробку зд?йснював також Пакистан .

МБР можуть запускатися з:

• Наземних стац?онарних пускових установок ( Р-7 , ≪Атлас≫ );
• Шахтних пускових установок (ШПУ) ( PC-20 , УР-100 , ≪М?н?тмен≫ );
• П?дводних човн?в ( ≪Булава≫ , ≪Трайдент≫ );
• Моб?льних установок на баз? кол?сного шас? ( ≪Тополь-М≫ );
• Зал?зничних пускових установок ( РТ-23УТТХ ).

Безпосередньо, у пово?нний час, США ? СРСР почали досл?дження ракетних технолог?й на основ? н?мецьких зразк?в ракетно? техн?ки во?нного часу, особливо V-2 . У США кожна ф?л?я в?йськових, почала власн? програми, що призвело до значного повторення зусиль. У СРСР, досл?дження ракет, було орган?зовано централ?зовано, хоча й к?лька команд працювали над р?зними про?ктами. Ранн? конструкц?? обох кра?н були ракетами мало? дальност?, такими як V-2, але незабаром п?шли пол?пшення та удосконалення. ^{[4] [5]}

У колишньому СРСР, початковий розвиток, було зосереджено на ракетах здатних атакувати ?вропейськ? ц?л?. Це зм?нилося 1953 року, коли укра?нському /радянському науковцю -конструктору, Серг?ю Корольову було доручено почати розробку справжньо? МБР, здатно? доправляти щойно розроблен? воднев? бомби . З огляду на ст?йке ф?нансування в усьому, програма R-7 розвивалася з певною швидк?стю. Перший запуск в?дбувся 15 травня 1957 року ? призв?в до ненавмисно? авар?? за 400 км (250 миль) в?д майданчика (пот?м було ще дв? авар??). Перше усп?шне випробування було зд?йснено 21 серпня 1957 року; R-7 пролет?ла понад 6000 км (3700 миль) ? стала першою у св?т? МБР. 9 лютого 1959 року, у Плесецьку , на п?вн?чному заход? Радянського Союзу, було введено у д?ю, перший п?дрозд?л стратег?чного ракетного призначення.

Це була саме та, ракета-нос?й Р-7 , яка 4 жовтня 1957 року, розм?стила перший штучний супутник Земл?, у космос? . Перший пол?т людини до космосу, був зд?йснений на основ? пох?дно? в?д R-7, ракети ≪Восток≫, 12 кв?тня 1961 радянським космонавтом Юр??м Гагар?ним . Значною м?рою удосконалена верс?я R-7, як ? ран?ше, використовувалася як ракета-нос?й для радянського / рос?йського косм?чного корабля ≪Союз≫ , тобто це, б?льше 50 рок?в оперативно? ?стор??, ориг?нального ракетного дизайну Серг?я Корольова. ^[6]

США почали досл?дження МБР 1946 року з про?ктом RTV-A-2 Hiroc.

З ц?лковитою перевагою у пов?тр?, ? справжн?ми м?жконтинентальними бомбардувальниками , новостворюван? ВПС США , серйозно не сприймали проблему розвитку МБР. 1953 року усе зм?нилося з випробуванням першо? радянсько? термоядерно? збро?, але лише 1954 року, ракетна програма Атлас, отримала найвищий нац?ональний пр?оритет. Атлас А зд?йснив перший пол?т 11 червня 1957 року; пол?т тривав усього близько 24 секунд, перш н?ж ракета вибухнула. Найперший усп?шний пол?т ракети Atlas на повну в?дстань, стався 28 листопада 1958 року. Про початкову збройну верс?ю Атласу ? Atlas D ? було оголошено у с?чн? 1959 року у Ванденбергу , хоча вона тод? ще не полет?ла. Перший випробувальний пол?т було зд?йснено 9 липня 1959 року, а згодом ракету було прийнято на озбро?ння 1 вересня. ^[7]

Кожна з R-7 та Atlas , потребували великих стартових засоб?в, що робило ?х вразливими для нападу ? не дозволяло бути у стан? готовност?. ^[8] Частота в?дмов, була дуже високою протягом перших рок?в використання технолог?? МБР. Програми косм?чних польот?в людини ( ≪Восток≫ , ≪Меркур?й≫ , ≪Восход≫ , ≪Близнюки≫ та ?нш?) служили надзвичайно очевидним засобом демонстрац?? впевненост? у над?йност? ракетно? техн?ки, водночас усп?хи, безпосередньо в?дбивали стан нац?онально? оборони. США значно в?дставали тод? в?д Радянського Союзу у косм?чних перегонах, тож президент США Джон Ф. Кеннед? , зб?льшив ставки за допомогою програми ≪Аполлон≫ , у як?й використовувалися ракетн? технолог?? Сатурна , котр? було проф?нансовано президентом Дуайтом Д. Ейзенхауером .

Ц? ранн? МБР, також лягли в основу багатьох систем косм?чних запуск?в. Прикладами ?: R-7, Atlas, Redstone, Titan ? Proton, як? були отриман? з попередн?х МБР, але н?коли не були розгорнут? як МБР. Адм?н?страц?я Ейзенхауера п?дтримала розробку твердопаливних ракет , таких як ≪LGM-30 Minuteman≫ , ≪Polaris≫ ? ≪Skybolt≫. Сучасн? МБР, здеб?льшого менше за сво?х предк?в, завдяки п?двищен?й точност? та меншим ? б?льш легким бо?головкам , до того-ж, використовують тверде пальне, що робить ?х менш корисними у рол? орб?тальних ракет-нос??в . ^[9]

Зах?дна точка зору на розгортання цих систем, п?дтримувалася стратег?чною теор??ю вза?много гарантованого знищення . У 1950-х ? 1960-х роках, почався розвиток систем протиракетно? оборони як у США, так ? у СРСР. Ц? системи були обмежен? Договором по ПРО 1972 року. Перший усп?шний тест з ПРО було зд?йснено 1961 року у СРСР, який згодом у 1970-х роках, розгорнув загальну д??ву систему захисту столиц? РФ Москви .

Угода по ОСО (обмеження стратег?чних озбро?нь) 1972 року, заморозила число пускових установок МБР як у США, так ? у СРСР на наявних р?внях, ? дозволила використовувати нов? пусков? установки на основ? п?дводних човн?в лише у тому раз?, якщо було вилучено р?вну к?льк?сть пускових установок МБР наземного розташування. Наступн? перемовини п?д назвою SALT II проходили з 1972 по 1979 р?к ? насправд?, скоротили к?льк?сть ядерних бо?головок, утримуваних в США та СРСР. SALT II не було ратиф?ковано сенатом Сполучених Штат?в, однак ?? умови були шанован? обома сторонами до 1986 року, коли адм?н?страц?я Рейгана ≪в?д?йшла≫ в?д них, п?сля звинувачення СРСР у порушенн? пакту. ^[10]

У 1980-х роках, президент Рональд Рейган виступив з ?н?ц?ативою стратег?чно? оборони, а також з програмами МБР ? Midgetman ICBM.

Китайська народна республ?ка , котра вступила у власну ≪холодну в?йну≫ що почалася 1960-х роках п?сля ?деолог?чного розколу з тод?шн?м Радянським Союзом, розробила м?н?мальний незалежний ядерний стримувальний чинник. П?сля першого випробування власно? ядерно? збро? 1964 року, в?н почав розробляти р?зн? бо?головки та ракети. Розроблена 1975 року, ракета-нос?й DF-5 з дальн?стю польоту в?д 10 000 до 12 000 км (6 200 до 7 500 миль), була досить далекою, щоби мати можлив?сть вдарити по зах?дн?й частин? США. Китай також, випробував бал?стичну ракету середньо? дальност? JL-1 з досяжн?стю 1 700 к?лометр?в (1100 миль) з облавку п?дводного човна типу 92, яка зрештою, виявилася невдалою. ^[11]

1991 року, Сполучен? Штати та Радянський Союз у межах договору СНО-1, домовилися скоротити сво? розгорнут? МБР ? приписан? бо?головки.

Станом на 2016 р?к, ус? п'ятеро держав, що пос?дають пост?йн? м?сця у Рад? безпеки Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, мають у сво?му розпорядженн?, д??в? системи бал?стичних ракет велико? дальност?. У РФ, США та Кита?, також, ? наземн? МБР (американськ? ракети базуються у шахтах), натом?сть у Китайськ?й народн?й республ?ц? та Рос?йськ?й Федерац??, ? як шахтн?, так ? дорожньо-моб?льн? ракети (DF-31, RT-2PM2 Topol-M).

Вважа?ться, що ?зра?ль розгорнув пересувну ядерну МБР ? ?рихон III, введену у д?ю 2008 року. Оновлена верс?я знаходиться у розробц?.

19 кв?тня 2012 року, ?нд?я усп?шно провела стр?лецьк? випробування Агн? V, з дальн?стю удару понад 5 000 км (3100 миль ), та заявила, що вона входить до клубу МБР. ?ноземн? досл?дники припускають, що д?йсна досяжн?сть ракети, становить до 8 000 км (5000 миль) а ?нд?я применшу? сво? можливост?, щоби не викликати занепоко?ння ?нших кра?н .

Деяк? розв?дувальн? агентства, станом на 2012 р?к, вважали, що П?вн?чна Корея розробля? МБР. Корейська народна демократична республ?ка 12 грудня 2012 року, усп?шно розм?стила у космос? супутник за допомогою ракети Unha-3 заввишки 32 метри (105 фут?в). Сполучен? Штати заявили, що запуск був, насправд?, способом випробування МБР.

У липн? 2014 року, Китай оголосив про розробку нов?тнього покол?ння власно? МБР, Dongfeng-41 (DF-41), дальн?сть д?? котро?, становить 12 000 к?лометр?в (7 500 миль), що дозволя? ?й, досягати Сполучених Штат?в та яка, на думку анал?тик?в, здатна бути оснащеною технолог??ю MIRV.

У б?льшост? кра?н, на ранн?х етапах розробки МБР, використовувалися р?дк? палива, в?домими винятками яких, були: ?нд?йська Агн?-V, запланована але скасована п?вденноафриканська МБР РС-4, а також, наявна ?зра?льська ?рихон III.

RS-28 Sarmat (рос?йською: РС-28 Сармат ; класиф?кац?я НАТО: SATAN 2) ? це рос?йська р?дкопаливна, оснащена MIRV, надважка термоядерна збройова м?жконтинентальна бал?стична ракета, розроблена Конструкторським бюро Маке?ва 2009 року, та призначена для зам?ни попередньо? ракети Р-36. ?? найб?льший корисний вантаж дозволя? використання до 10 важких бо?заряд?в, 15 легших, або до 24 г?перзвукових гл?сувальних апарат?в Ю-71, чи комб?нац?? бо?головок.

Можна виокремити так? д?лянки польоту:

Д?лянка п?дйому

трива? в?д 3 до 5 хвилин. Вона коротша для твердопаливно? ракети, н?ж для ракети з р?дким ракетним паливом. Залежно в?д обрано? тра?ктор?? , типова швидк?сть у мить вигоряння палива , становить в?д 4 км/с (2,5 мил?/с), до 7,8 км/с (4,8 мил?/с). Висота у к?нц? ц??? фази зазвичай склада? в?д 150 до 400 км (в?д 93 до 249 миль).

Фаза середнього р?вня

трива? близько 25 хвилин ? суборб?тальний косм?чний пол?т з тра?ктор??ю, що ? частиною ел?пса з вертикальною великою в?ссю. Апогей (на п?вдороз? середньо? фази) знаходиться на висот? приблизно 1200 км (750 миль), нап?вмаксимальна в?сь знаходиться м?ж 3186 ? 6 372 км (1980 ? 3995 миль). Про?кц?я тра?ктор?? польоту на земну поверхню , котра близька до великого кола , злегка зм?щена через обертання Земл? п?д час польоту. Ракета може випускати к?лька незалежних бо?головок ? допом?жн? засоби для проникнення, так? як балони з металевим покриттям, алюм?н??ва полова (в?дбивач?) та повнорозм?рн? приманки у вигляд? бо?головок.

Зворотний вх?д/к?нцева фаза (початок, з висоти 100 км, 62 мил?)

2 хвилини ? удар з? швидк?стю до 7 км/с (4,3 мил? / с) (для ранн?х м?жконтинентальних бал?стичних ракет менше 1 км/с (0,62 Мил?/с).

МБР зазвичай використовують тра?ктор?ю, яка оптим?зу? дальн?сть польоту для задано? к?лькост? корисного навантаження ( тра?ктор?я м?н?мально? енерг?? ). Альтернативою ? сплющена тра?ктор?я, яка забезпечу? менше корисне навантаження, але б?льш короткий час польоту ? ма? набагато нижчий апогей.

У сучасних МБР, зазвичай, ? к?лька самокерованих бо?головок (MIRV), кожна з яких, несе окремий ядерний заряд, що дозволя? одн?й ракет? вдарити по к?лькох ц?лях. MIRV став п?дсумком швидкого скорочення розм?ру та ваги сучасних бо?головок ? Договор?в про обмеження стратег?чних озбро?нь, як? встановлювали обмеження на к?льк?сть ракет-нос??в ( ОСВ-1 ? ОСВ-II). Це також, виявилося ≪легкою в?дпов?ддю≫ на пропонован? розгортання систем ПРО: набагато дешевше додати протиракетн? бо?головки до наявно? ракетно? системи, н?ж побудувати систему ПРО , здатну збивати додатков? бо?головки. Через це зб?льшення пропозиц?й систем ПРО, вважа?ться недоц?льним. Перш? оперативн? системи ПРО було розгорнуто у США у 1970-х роках. Об'?кт Safeguard ABM, м?стився у П?вн?чн?й Дакот? ? застосовувався з 1975 по 1976 р?к. У 1970-т? роки, СРСР розгорнув власну систему ПРО-1 Галош, яка знаходиться у використанн?. 1998 року, ?зра?ль розгорнув нац?ональну систему ПРО на баз? ракети ≪Стр?ла≫ , але насамперед призначену задля перехоплення бал?стичних ракет мало? дальност?, а не м?жконтинентальних бал?стичних ракет. Заснована на Алясц? нац?ональна система протиракетно? оборони Сполучених Штат?в , досягла початково? оперативно? спроможност? 2004 року.

МБР може бути розгорнуто на дек?лькох платформах:

• у ракетних шахтах , як? пропонують деяку оборону в?д в?йськового нападу (у тому числ? конструктори, спод?ваються на певний захист в?д першого ядерного удару);
• на п?дводних човнах: бал?стичн? ракети п?дводних човн?в (БРПЧ);
• на великих вантаж?вках; це стосу?ться одн??? верс?? ? ≪Тополь≫, яка може бути розгорнута ?з самох?дно? моб?льно? пусково? установки, здатно? перем?щатися бездор?жжям, ? запускати ракету з будь-яко? позиц?? уздовж ?? маршруту;
• моб?льн? пусков? установки на рейках ; це, наприклад, РТ-23УТТЙ ≪Молодець≫ (RT-23UTTH ≪Молодець≫ -SS-24 ≪Sslrel≫).

Останн? три види рухом? ? тому ?х важко виявити. П?д час збер?гання, одн??ю з найважлив?ших характеристик ракети, ? ?? повсякчасна працездатн?сть. Одна з ключових особливостей першо? керовано? комп'ютером МБР, ракети ≪М?н?тмен≫, полягала у тому, що вона могла швидко ? легко використовувати власний комп'ютер задля проведення пост?йних випробувань.

У польот? ракета-нос?й висува? бо?головку, а пот?м та в?дпада?. Б?льш?сть сучасних руш??в ? твердопаливн? ракетн? двигуни , як? можна легко збер?гати протягом тривалого часу. Найперш? ракети використовували р?динн? ракетн? двигуни. Багато р?дкопаливних МБР, не могли п?дтримуватися у бо?готовност? пост?йно, оск?льки вакуумний кисень р?дкого палива згущувався ? викликав утворення криги, через це ракету треба було заправляти перед самим запуском. Така процедура була джерелом значних експлуатац?йних затримок ? могла призвести до знищення ракет ворожими коп?ями МБР перш, н?ж вони могли бути використан?. Для вир?шення ц??? проблеми Сполучене Корол?вство , наприклад, винайшло ракетний бункер , який м?г захистити ракету в?д першого удару, а також сховав заправн? операц?? п?д землю.

Щойно ракета нос?й в?дпада?, бо?головка залиша?ться на безперешкодн?й бал?стичн?й тра?ктор??, як артилер?йський снаряд або гарматне ядро . Бо?головку укладено у конусопод?бний корпус, ? ?? важко виявити на цьому в?др?зку польоту, оск?льки нема? н?яких вихлопних газ?в чи ?нших викид?в, аби оператори СПРН могли визначити ?х рух. Висок? швидкост? бо?головок, ускладнюють ?х перехоплення ? дозволяють, майже без попередження, вражати ц?л? за багато тисяч к?лометр?в в?д м?сця старту (адже можливими м?сцями розташування п?дводних човн?в з МБР, ? будь-як? точки св?ту) протягом приблизно 30 хвилин .

З авторитетних джерел в?домо, що ракети можуть випускати алюм?н?зован? пов?трян? кул?, електронн? шумов? пристро? й ?нш? предмети (приманки), призначен? для плутання засоб?в перехоплення та радар?в .

Коли ядерна бо?головка поверта?ться до атмосфери Земл?, ?? висока швидк?сть виклика? стиснення пов?тря , що призводить до р?зкого п?двищення температури яке руйну? ??, якщо вона якимось чином не захищена. Отже, складники бо?головки, м?стяться в алюм?н??в?й ст?льников?й будов?, в оболонц? з п?рол?тичного теплозахисного композиц?йного матер?алу з вуглецево- епоксидно? синтетично? смоли . Бо?головки також, часто п?ддають рад?ац?йному гарту (для захисту в?д протиракет з ядерним ударом або близько? детонац?? дружн?х бо?головок). Одним з нейтроно -ст?йких матер?ал?в, розроблених задля цього у Велик?й Британ??, ? тривим?рний фенол кварцу .

Кругове ?мов?рне в?дхилення , ма? вир?шальне значення, оск?льки його зменшення вдв?ч?, знижу? потр?бну енерг?ю бо?головки учетверо. Влучн?сть , обмежу?ться точн?стю системи наведення ракет та доступними геодезичними даними .

Вважа?ться, що стратег?чн? ракетн? системи, використовують спец?ал?зован? ?нтегральн? схеми , призначен? для розрахунку диференц?йних р?внянь нав?гац?йно? системи у тисячах ? м?льйонах флоп задля зменшення нав?гац?йних помилок, викликаних лише розрахунками. Ц? схеми зазвичай, являють собою мережу б?нарних схем складання, як? пост?йно перераховують розташування ракети. Показники системи наведення, установлюються комп'ютером загального призначення, в?дпов?дно до граф?ка вх?дних даних, котрий завантажу?ться у ракету перед запуском.

Одна особлива зброя, розроблена в колишньому Радянському Союз?  ? дробова орб?тальна бомбардувальна система, мала часткову орб?тальну тра?ктор?ю, та на в?дм?ну в?д б?льшост? МБР, ?? ц?ль не могла бути визначена з наявно? орб?тально? тра?ктор?? польоту. Систему було виведено з експлуатац?? в?дпов?дно до угод про контроль над озбро?ннями , як? стосуються максимального д?апазону МБР ? забороняють орб?тальну або фракц?йно-орб?тальну зброю. Однак, за наявними даними, Рос?йська Федерац?я працювала над новою МБР Сармат, де застосову?ться концепц?я фракц?йного орб?тального бомбардування, щоби використовувати п?вденний полярний п?дх?д зам?сть того, щоби направляти ракети над п?вн?чним полярним рег?оном . Використання цього п?дходу, теоретично дозволя? уникати американськ? протиракетн? батаре? розташован? у Кал?форн?? та на Алясц?.

Нова розробка технолог?? МБР ? це МБР, здатн? переносити г?перзвуков? гл?садн? машини як корисне навантаження, така як RS-28 Sarmat .

Рос?йська Федерац?я, Сполучен? Штати Америки, Китайська Народна Республ?ка, Корейська Народно-Демократична Республ?ка та ?нд?я , ? ?диними кра?нами, як? станом на 2015 р?к, мали МБР наземного базування. ?зра?ль також, випробував МБР, але не в?дкрив для справжнього розгортання.

Для прикладу, на початок 2015 року, Сполучен? Штати тримали 450 МБР на трьох базах ВПС США. ?диною розгорнутою моделлю, була LGM-30G Minuteman-III .

Ус? попередн? ракети USAF Minuteman II було знищено в?дпов?дно до СНО, а ?хн? пусков? шахти були запечатан? або продан? громадськост?. В?дпов?дно до СНО-2, б?льш?сть наявних у США штатних бо?головок окремого наведення або MIRV, було знищено та зам?нено ракетами з одн??ю бо?головкою. Потужн? ракети ≪Peacekeeper≫, здатн? нести MIRV, були знешкоджен? 2005 року. Однак, п?сля в?дмови в?д договору СНО-2 , вважа?ться н?би США розглядають можлив?сть збереження 800 бо?головок на наявних 450 ракетах.

Ракетн? в?йська стратег?чного призначення Рос?йсько? Федерац??, мають 369 МБР, здатних доправляти 1247 ядерних бо?головок: 58 шахтних ракет Р-36М2 (СС-18), 70 шахтних УР-100Н (СС-19), 171 моб?льних РТ-2ПМ ≪Тополь≫ (SS-25) , 52 шахтних RT-2UTTH ≪Тополь М≫ (SS-27), 18 моб?льних RT-2UTTH ≪Тополь М≫ (SS-27), 6 (15 в грудн? 2011 моб?льн? RS-24 ≪Yars≫ (SS-29) ? (майбутня зам?на ракети Р-36 та УР-100Н).

• https://ukr.lb.ua/world/2019/11/16/442457_indiya_viprobuvala_balistichnu.html [ Арх?вовано 21 березня 2020 у Wayback Machine .]
• https://fas.org/nuke/intro/missile/icbm.htm [ Арх?вовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine .]
• https://web.archive.org/web/20120215061633/http://www.ndu.edu/press/spacepower.html
• http://www.astronautix.com/4/404page.html [ Арх?вовано 11 червня 2008 у Wayback Machine .]
• https://web.archive.org/web/20120921003453/http://www.eucom.mil/article/23076/this-week-in-eucom-history-february-6-12-1959
• http://www.century-of-flight.net/Aviation%20history/space/Atlas.htm [ Арх?вовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine .]
• https://fas.org/nuke/guide/china/icbm/df-5.htm [ Арх?вовано 21 вересня 2019 у Wayback Machine .]
• https://fas.org/nuke/guide/china/slbm/type_92.htm [ Арх?вовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine .]
• http://www.au.af.mil/au/awc/awcgate/crs/rl30427.pdf [ Арх?вовано 21 кв?тня 2019 у Wayback Machine .]

• Система попередження про ракетний напад
• Протибал?стична ракета
• Система опов?щення
• Зен?т-3SLBФ
• Дн?про (ракета-нос?й)
• М?н?тмен (ракета)
• Протипов?тряна оборона
• Шахтна пускова установка
• Твердопаливний ракетний двигун
• Протиракетна оборона
• Протиракетна оборона США
• Atlas (с?мейство ракет-нос??в)
• Титан (ракета-нос?й)

Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност? . Будь ласка, допомож?ть удосконалити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Зверн?ться на стор?нку обговорення за поясненнями та допомож?ть виправити недол?ки. Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (кв?тень 2017)

Це незавершена стаття про ракетну зброю . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .