Марчук Гур?й ?ванович
рос. Гурий Иванович Марчук
?м'я при народженн?	рос. Гурий Иванович Марчук [1]
Народився	8 червня 1925 ( 1925-06-08 ) [3] [2] [4] Петрохерсонець , Бузулуцький пов?т d , Самарська губерн?я , РСФРР , СРСР [5]
Помер	24 березня 2013 ( 2013-03-24 ) [2] (87 рок?в) Москва , Рос?я
Поховання	Новод?вичий цвинтар
Кра?на	СРСР   Рос?я
Нац?ональн?сть	укра?нц?
Д?яльн?сть	математик , викладач ун?верситету , пол?тик , ф?зик
Галузь	геоф?зика [6] , прикладна математика [6] , математична модель , обчислювальна математика ? математика [6]
Alma mater	математико-механ?чний факультет Санкт-Петербурзького державного ун?верситету d ( 1952 ) [7] , Лен?нградський державний ун?верситет ( 1943 ) [8] [5] ? Лен?нградський державний ун?верситет ( 1949 ) [5]
Науковий ступ?нь	доктор ф?зико-математичних наук
Вчене звання	академ?к Рос?йсько? академ?? наук
Науковий кер?вник	К?бель ?лля ?фро?мович d
В?дом? учн?	Vladimir Shaydurov d ? Gennady Bocharov d
Знання мов	рос?йська [9] [6]
Заклад	Червона арм?я [5] , A.M. Obukhov Institute of Atmospheric Physics RAS d , Ф?зико-енергетичний ?нститут d , Сиб?рське в?дд?лення РАН , МФТ? ? факультет обчислювально? математики ? к?бернетики МДУ d
Учасник	н?мецько-радянська в?йна
Членство	Рос?йська академ?я наук , Академ?я наук СРСР [10] , ЦК КПРС , Академ?я наук НДР , Французька академ?я наук , Болгарська академ?я наук , ?нд?йська нац?ональна академ?я наук ? Польська академ?я наук
Посада	президент [d] ? президент
Парт?я	ВКП(б)
Нагороди	Велика золота медаль ?мен? М. В. Ломоносова ( 2004 ) PL Chebyshev Gold Medal d ( 1996 ) Vilhelm Bjerknes Medal d ( 2008 ) Keldysh Gold Medal d ( 1981 ) Karpinsky Award d ( 1988 ) Bernard Friedman Memorial Prize in Applied Mathematics d ( 1975 )
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Гур?й ?ванович Марчук ( рос. Гурий Иванович Марчук ; 8 червня 1925 ( 19250608 )  ? 26 березня 2013 , Москва ) ? академ?к Академ?? наук СРСР та Рос?йсько? академ?? наук , фах?вець у галуз? обчислювально? математики , ф?зики атмосфери , геоф?зики , президент Академ?? наук СРСР (1986?1991). Почесний член Рос?йсько? академ?? осв?ти.

Депутат Ради Нац?ональностей Верховно? Ради СРСР 10-11 скликань (1979?1989) в?д Б?лорусько? РСР . Народний депутат СРСР (1989?1991). Депутат Верховно? Ради РРФСР (1975?1980). Член ЦК КПРС (1981?1991; кандидат в члени ЦК КПРС у 1976?1981), делегат XXV, XXVI, XXVII, XXVIII з'?зд?в КПРС ? XIX Всесоюзно? конференц?? КПРС. Герой Соц?ал?стично? Прац? (1.08.1975).

Гур?й Марчук народився 8 червня 1925 у сел? Петрохерсонець Грачевського району Оренбурзько? губерн?? в родин? с?льських учител?в ? ?вана Петровича та ?лизавети Опанас?вни (у д?воцтв? Цибульсько?). Батьки були вих?дцями ?з Укра?ни. У 1941?1942 працював пом?чником комбайнера в сел? Духовницький Саратовсько? област? , куди на той час пере?хала родина. У 1942 зак?нчив середню школу ? в тому ж роц? вступив на математико-механ?чний факультет Лен?нградського державного ун?верситету . Однак ще до зак?нчення першого курсу Гур?й Марчук був призваний в арм?ю ? направлений в Школу артилер?йсько? розв?дки. У 1945 п?сля демоб?л?зац?? Гур?й Марчук продовжив навчання в Лен?нградському державному ун?верситет? (ЛДУ). Член ВКП(б) з 1947 року.

П?сля зак?нчення ЛДУ в 1949 в?н вступив до асп?рантури , виявивши глибокий ?нтерес до проблем ф?зики атмосфери. У 1952 п?д кер?вництвом члена-кореспондента ?. А. Кибеля захистив кандидатську дисертац?ю за темою ≪Динам?ка великомасштабних пол?в метеоролог?чних елемент?в в бароклинн?й атмосфер?≫. Працював науковим сп?вроб?тником в Геоф?зичному ?нститут? АН СРСР (1952?1953).

У 1953 Марчук був запрошений в Лаборатор?ю ≪В≫ Першого Головного управл?ння Ради м?н?стр?в СРСР, п?зн?ше перейменовану в Ф?зико-енергетичний ?нститут Держком?тету СРСР з використання атомно? енерг?? (ФЕ?) у м?ст? Обн?нську . Тут в 1953?1962 роках в?н керував математичним в?дд?лом ?нституту, створив сильний колектив математик?в-прикладник?в в галуз? ядерно? енергетики . Одночасно зав?дував кафедрою вищо? математики в Обн?нському ф?л?ал? Московського ?нженерно-ф?зичного ?нституту , сприяючи залученню в науку талановито? молод?.

У 1956 Гур?й ?ванович Марчук захистив докторську дисертац?ю на тему ≪Чисельн? методи розрахунку ядерних реактор?в≫. Видана на ?? основ? однойменна книга принесла авторов? широку популярн?сть у СРСР ? за кордоном. У 1958 найзначн?ш? науков? результати досл?джень Г. ?. Марчука були представлен? св?тов?й науков?й громадськост? на другий Женевсько? конференц?? з мирного використання атомно? енерг??. Друга монограф?я Гур?я ?вановича ≪Методи розрахунку ядерних реактор?в≫ (1961) стала п?дсумком розробки найпринципов?ших питань у ц?й галуз? ? стала наст?льною книгою фах?вц?в-ядерник?в. У цей пер?од Г. ?. Марчук запропонував нов? методи розрахунку ядерних реактор?в , як? до тепер?шнього часу становлять основу моделювання ?м?тац?йних розрахунк?в промислових реактор?в. Велику популярн?сть здобули його роботи з теор?? переносу випром?нювання. У 1959?1961 в?н взяв участь у розробц? вимог до ядерно? безпеки для завод?в ? ?нших п?дпри?мств атомно? промисловост?, що проводилася з ?н?ц?ативи ?горя Курчатова . У 1961 за роботи в област? теор?? ядерних реактор?в Г. ?. Марчуку була присуджена Лен?нська прем?я .

У 1962 Гур?й ?ванович Марчук на запрошення академ?к?в М. О. Лавренть?ва та С. Л. Собол?ва пере?хав до Новосиб?рська , де в 1962?1963 працював заступником директора ?нституту математики Сиб?рського в?дд?лення (СВ) АН СРСР . В?н став засновником ? першим директором Обчислювального центру СВ АН СРСР (1963?1980). Був директором-орган?затором Обчислювального центру СВ АН СРСР в Красноярську (1974). У 1969?1975 ? заступник голови, у 1975?1980 ? голова Сиб?рського в?дд?лення АН СРСР, в?це-президент АН СРСР. Будучи кер?вником Сиб?рського в?дд?лення АН СРСР, сформулював знаменитий принцип вза?мод?? науки ? виробництва ? ≪Вих?д на галузь≫, який означав виконання фундаментальних досл?джень з подальшим впровадженням наукових результат?в у практику. Був ?н?ц?атором формування великомасштабно? програми ≪Сиб?р≫ (1978), спрямовано? на комплексне осво?ння природних ресурс?в Сиб?ру , визначення найважлив?ших проблем рег?ону та пошук шлях?в ?хнього вир?шення, ця програма стала найб?льшою ?нтегральною програмою Сиб?рського в?дд?лення АН СРСР в той пер?од. У 1960-1970-т? роки за п?дтримки та участ? Г. ?. Марчука в Обчислювальному центр? СВ АН СРСР був виконаний ц?лий ряд новаторських розробок, таких як перший в св?т? оптим?зуючий транслятор з мови АЛЬФА (на ЕОМ М-20), система програмування АЛЬГ?БР на БЕСМ-6 , багатомашинний комплекс А?СТ-0, обчислювальний центр колективного користування ВЦКП, автоматизована система оперативного прогнозу погоди для зах?дносиб?рських рег?ону.

У 1962 Г. ?. Марчук обраний членом-кореспондентом АН СРСР по Сиб?рському в?дд?ленню (спец?альн?сть ≪атомна енергетика≫), в 1968 ? д?йсним членом (академ?ком) АН СРСР (В?дд?лення наук про Землю, спец?альн?сть ≪ф?зика атмосфери≫).

Указом Презид?? Верховно? Ради СРСР в?д 1 серпня 1975 за видатн? досягнення в справ? розвитку радянсько? науки Марчуку Гур?ю ?вановичу присво?но звання Героя Соц?ал?стично? Прац? з врученням ордена Лен?на ? золото? медал? ≪Серп ? Молот≫.

З 22 с?чня 1980 по жовтень 1986 року працював заступником голови Ради М?н?стр?в СРСР ? головою Державного Ком?тету з науки ? техн?ки СРСР (ДКНТ).

У 1986 Г. ?. Марчук був обраний на пост президента АН СРСР ? займав цю посаду до початку реорган?зац?? Академ?? наук СРСР у Рос?йську академ?ю наук (1991). Як президент велику увагу прид?ляв кадровому складу Академ?? наук ? збереженню наукового потенц?алу кра?ни: у пер?од його президентства були заснован? посади наукових радник?в, наукових консультант?в, почесних директор?в для видатних вчених. У важких умовах пер?оду ≪перебудови≫ бачив необх?дн?сть реформування д?яльност? академ?чних ?нститут?в на основ? визначення пр?оритетних напрям?в фундаментальних досл?джень. Сприяв модерн?зац?? системи м?жнародних наукових контакт?в Академ?? наук; був прихильником ?де? м?жнародно? кооперац?? вчених, насамперед у галуз? фундаментальних наук. Став останн?м президентом Академ?? наук Радянського Союзу (1986?1991).

У 1980 Г. ?. Марчук створив ? очолив В?дд?л обчислювально? математики АН СРСР у Москв? , перетворений в 1991 в ?нститут обчислювально? математики АН СРСР, був почесним директором цього ?нституту. Радник РАН (з 1996).

Г. ?. Марчук вн?с великий внесок у п?дготовку наукових кадр?в ? створення наукових шк?л. У 1962-1980 роках в?в педагог?чну роботу в Новосиб?рському ун?верситет?, зав?дував кафедрою обчислювально? математики (1962?1980). З 1980 по 2003 зав?дував кафедрою математичного моделювання ф?зичних процес?в Московського ф?зико-техн?чного ?нституту . З 2004 очолював кафедру обчислювальних технолог?й та моделювання факультету обчислювально? математики ? к?бернетики в Московському державному ун?верситет? ?м. М. В. Ломоносова .

Г. ?. Марчук ? автором понад 350 наукових роб?т. Вони присвячен? створенню та досл?дженню ефективних алгоритм?в обчислювально? математики, метод?в розрахунку ядерних реактор?в, досл?дженню ? моделюванню процес?в ф?зики атмосфери ? океану, математичному моделюванню в проблемах охорони довк?лля , ?мунолог?? та медицини, вивченню актуальних завдань ?нформатики та обчислювально? техн?ки .

В област? обчислювально? математики Г. ?. Марчуком зроблено сутт?вий внесок у розвиток метод?в побудови р?зницевих схем. Ним побудован? ? досл?джен? р?зницев? схеми для клас?в р?внянь, що виникають в теор?? ядерних реактор?в, запропонований метод побудови р?зницевих схем на основ? ?нтегральних тотожностей, який отримав розвиток у роботах радянських ? закордонних вчених. Г. ?. Марчуком ? його учнями вир?шено ряд проблем в теор?? р?зницевих ? вар?ац?йно-р?зницевих схем для р?зних завдань математично? ф?зики. Г. ?. Марчук займався розробкою метод?в розщеплення, алгоритм?в збурень, побудованих на основ? використання сполучених р?внянь. Значна увага в роботах Г. ?. Марчука прид?ля?ться розробц? та об?рунтуванню нових чисельних метод?в л?н?йно? алгебри .

У методах розрахунку ядерних реактор?в Г. ?. Марчуком на основ? теор?? сполучених р?внянь ? алгоритм?в збурень розроблено принципи побудови ефективних малогрупових моделей ядерного реактора, створено математичн? модел? реактора в р?зних наближеннях методу сферичних гармон?к ? запропонован? чисельн? схеми реал?зац?? виникаючих р?внянь. Ц? модел? широко використовувалися для розрахунк?в критичних мас промислових реактор?в.

Великий внесок Г. ?. Марчук вн?с у вир?шення завдань чисельного прогнозу погоди, моделювання загально? циркуляц?? атмосфери ? океану ? проблеми моделювання кл?мату ? його зм?н. Його сп?льна робота з Н. ?. Бул??вим, в як?й була сформульована система кваз?геостроф?чних р?внянь для тривим?рно? атмосфери ? побудована функц?я Гр?на для ?? вир?шення, давно стала класичною. У 1960-т? роки в?н сформулював напрямок чисельного прогнозу погоди, в основу якого було покладено повн? нед?абатичн? р?вняння динам?ки атмосфери, а як метод р?шення запропонований метод розщеплення по ф?зичних процесах ? геометричних зм?нних ? у той час, мабуть, ?диний метод, за допомогою якого можна було вир?шити таку складну задачу. Важливо в?дзначити, що завдання чисельного прогнозу за повним р?внянням була доведена до оперативного використання в Зах?дно-Сиб?рськ?й г?дрометеослужб?. У 1970-т? роки Г. ?. Марчук сформулював новий п?дх?д до вир?шення завдання довгострокового прогнозу погоди, що ?рунту?ться на так званих сполучених р?вняннях для нел?н?йних р?внянь термог?дродинам?ки атмосфери ? океану, що дають можлив?сть побудувати функц?ю чутливост? для нестац?онарних нел?н?йних задач. Цей п?дх?д став основним при вид?ленн? енергоактивних зон Св?тового океану, вивченню яких була присвячена програма ≪Розр?зи≫, сформульована ? орган?зована Гур??м ?вановичем. У 1970-т? роки в?н також прид?ляв велику увагу створенню сп?льно? модел? загально? циркуляц?? атмосфери ? океану, яка мала стати основою для моделювання кл?мату ? його зм?н. За роботи з чисельного прогнозу погоди Г. ?. Марчуку була присуджена прем?я ?м. А. А. Фр?дмана АН СРСР, а за роботи з вир?шення завдань ф?зики атмосфери та океану ? Державна прем?я Рос?йсько? Федерац??.

Г. ?. Марчуком створена теор?я математичного моделювання оптим?зац?йних проблем в охорон? довк?лля. Ним поставлен? ? запропоновано алгоритми вир?шення загально? задач? визначення допустимо? област? розм?щення промислових п?дпри?мств, планування буд?вництва з урахуванням допустимих доз забруднення економ?чно значущих зон.

Наукова д?яльн?сть Гур?я ?вановича Марчука останн?х рок?в пов'язана з глобальними проблемами: зм?на кл?мату, забруднення планети, збереження генофонду планети ? генетичного р?зноман?ття. Г. ?. Марчук ? одним з автор?в нового напряму прикладно? математики ? математичного моделювання в ?мунолог?? та медицин?. В?н побудував систему нел?н?йних диференц?альних р?внянь, як? описують ?мунн? реакц?? людського орган?зму, що виникають в результат? в?русних ? бактер?альних ?нфекц?й.

Г. ?. Марчук очолював Координац?йний ком?тет АН СРСР з обчислювально? техн?ки, ряд ?нших ком?тет?в ? ком?с?й. Був головним редактором наукових видань, в тому числ? журналу ≪Досл?дження Земл? з космосу≫ (1983?1991), членом редколег?й шести м?жнародних наукових журнал?в. Головний редактор Рос?йського журналу ≪Чисельний анал?з ? математичне моделювання≫, що видавався в Н?меччин? .

• Марчук Г. И. Численные методы расчёта атомных реакторов. ? М.: Атомная энергия, 1959.
• Марчук Г. И. Методы расчёта атомных реакторов. ? М.: Атомная энергия, 1961.
• Марчук Г. И. Численные методы в прогнозе погоды. ? Л.: 1967.
• Марчук Г. И., Лебедев В. И. Численные методы в теории переноса нейтронов. ? М.: Атомиздат, 1971.
• Марчук Г. И. Численное решение задач динамики атмосферы и океана. ? Л.: 1974.
• Марчук Г. И., Шайдуров В. В. Повышение точности решений разностных схем. ? М.: Наука, Глав. ред. физ.-мат. лит-ры, 1979.
• Марчук Г. И., Агошков В. И. Введение в проекционно-сеточные методы. ? M.: Наука, 1981.
• Марчук Г. И. Методы вычислительной математики. ? М., Наука, 3-е изд., 1989.
• Марчук Г. И. Математические модели в иммунологии. Вычислительные методы и эксперименты. ? М.: Наука, 3-е изд., 1991.
• Марчук Г. И. Сопряжённые уравнения и анализ сложных систем. ? М.: Наука, 1992.

Почесн? звання

• Герой Соц?ал?стично? Прац? (1.08.1975)

Ордени та медал?

• чотири ордени Лен?на (29.04.1967, 20.07.1971, 1.08.1975, 7.06.1985)
• орден ≪За заслуги перед В?тчизною≫ ?? ст. (Рос?йська Федерац?я) (25.06.2005)
• орден ≪За заслуги перед В?тчизною≫ IV ст. (Рос?йська Федерац?я) (4.03.1998)
• Золота медаль ?м. М. В. Келдиша, за цикл роб?т ≪Розвиток та створення нових метод?в математичного моделювання≫ (1981)
• Золота медаль ?мен? П. Л. Чебишова, за видатн? результати в галуз? математики (1996)
• Велика золота медаль ?мен? М. В. Ломоносова Рос?йсько? академ?? наук, за видатний внесок у створення нових моделей ? метод?в розв'язання задач ф?зики ядерних реактор?в, ф?зики атмосфери ? океану та ?мунолог?? (2004)
• Кавалер ср?бного знака ≪Надбання Сиб?ру≫

Прем??

• 1961 ? Лен?нська прем?я в галуз? науки
• 1975 ? Прем?я ?м. А. А. Фр?дмана
• 1979 ? Державна прем?я СРСР
• М?жнародна прем?я Карп?нського (1988)
• 2000 ? Державна прем?я Рос?йсько? Федерац?? в област? науки ? техн?ки
• 2004 ? Демид?вська прем?я

Звання

• ?ноземний член Болгарсько? АН (1977), АН НДР (1977), Чехословацько? АН (1977), Польсько? АН (1988)
• Почесний доктор Тулузького ун?верситету (1973)
• Почесний доктор Карлова ун?верситету ( Прага , 1978), Дрезденського техн?чного ун?верситету (1978), Будапештського пол?техн?чного ун?верситету (1978)
• Почесний громадянин м?ста Обн?нська (1985)

Пам'ять

• Одна з вулиць робочого селища Духовницький Саратовсько? област?, з яким пов'язан? дитинство ? юн?сть Г. ?. Марчука, названа його ?м'ям.

• Гурий Иванович Марчук

Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · Find a Grave Наука Ком?тет ?сторичних та наукових роб?т · Mathematical Reviews · zbMATH Open Database Словники та енциклопед?? Биография.ру · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Deutsche Biographie · Munzinger IBA · Герои страны Нормативний контроль BNB :  MarchukGI(Guri?Ivanovich)1925- · BNF :  11914732k · CiNii :  DA00330876 · FAST :  37223 · Freebase :  /m/03d8bgv · GND :  119060701 · ICCU :  CFIV041105 · ISNI :  0000000083633153 · J9U :  987007425153705171 · LCCN :  n79063755 · LIBRIS :  97mpq13t581bh37 · LIH :  LNB:V*338044;=BI · LNB :  000066699 · MAK :  9810592050205606 · NCF :  ncf11205701 · NDL :  00448799 · NKC :  jn20000701148 · NLA :  1246414 · NTA :  06917976X · NUKAT :  n97011758 · SELIBR :  194665 · SHARE :  49044 · SUDOC :  02701195X · VIAF :  22145502

п о р Геро? Соц?ал?стично? Прац? А   Б   В   Г   Д   Е   ?   Ж   З   ?   Й   К   Л   М   Н   О   П   Р   С   Т   У   Ф   Х   Ц   Ч   Ш   Щ   Ю   Я   Дв?ч? Геро?  • Трич? Геро?

п о р Нагороджен? Великою золотою медаллю ?мен? М. В. Ломоносова 1950-? 1959: Петро Капиця (   СРСР ) 1960-? 1961: Олександр Несм?янов (   СРСР )  · 1963: Томонага Син?т?ро ( Япон?я ) / Х?дек? Юкава ( Япон?я )  · 1964: Говард Волтер Флор? (   Велика Британ?я )  · 1965: Микола Б?лов (   СРСР )  · 1967: ?гор Тамм (   СРСР ) / Сес?ль Френк Павелл (   Велика Британ?я )  · 1968: Володимир Енгельгардт (   СРСР ) / ?штван Русняк (   Угорщина )  · 1969: Микола Семенов (   СРСР ) / Джул?о Натта (   ?тал?я ) 1970-? 1970: ?ван Виноградов (   СРСР ) / Арно Данжуа (   Франц?я )  · 1971: В?ктор Амбарцумян (   СРСР ) / Ганнес Альвен (   Швец?я )  · 1972: Н?колоз Мусхел?шв?л? (   СРСР ) / Макс Штеенбек ( НДР )  · 1973: Олександр Виноградов (   СРСР ) / Влад?м?р Зоубек ( Чехословаччина )  · 1974: Олександр Цел?ков (   СРСР ) / Ангел Балевський ( Народна Республ?ка Болгар?я )  · 1975: Мстислав Келдиш (   СРСР ) / Мор?с Руа (   Франц?я )  · 1976: Семен Вольфков?ч (   СРСР ) / Герман Клар? ( НДР )  · 1977: Михайло Лавренть?в (   СРСР ) / Лайнус Пол?нг (   США )  · 1978: Анатол?й Александров (   СРСР ) / Александер Тодд (   Велика Британ?я )  · 1979: Олександр Опар?н (   СРСР ) / Бела Сьокефальв?-Надь (   Угорщина ) 1980-? 1980: Ярослав Кожешник ( Чехословаччина ) / Борис Патон (   СРСР )  · 1981: Володимир Котельников (   СРСР ) / Павле Сав?ч ( СФРЮ )  · 1982: Юл?й Харитон (   СРСР ) / Дорот? Кроуфут Годжк?н (   Велика Британ?я )  · 1983: Андр?й Курсанов (   СРСР ) / Абдус Салам (   Пакистан )  · 1984: Микола Боголюбов (   СРСР ) / Рудольф Людв?г Мессбауер (   Н?меччина )  · 1985: Г?ль?рмо Аро (   Мексика ) / Михайло Садовський (   СРСР )  · 1986: Йозеф Ржиман ( Чехословаччина ) / Святослав Федоров (   СРСР )  · 1987: Джон Бард?н (   США ) / Олександр Прохоров (   СРСР )  · 1988: Жан Лере (   Франц?я ) / Серг?й Собол?в (   СРСР )  · 1989: Микола Басов (   СРСР ) / Ганс Бете (   США ) 1990-? 1993: Джон Кеннет Гелбрейт (   США ) / Дмитро Лихачов ( Рос?я )  · 1994: Микола Кочетков (   Рос?я ) / Джеймс Ватсон (   США )  · 1995: Анатоль Абра?ам (   Франц?я ) / В?тал?й Г?нзбург (   Рос?я )  · 1996: Микола Красовський (   Рос?я ) / Фр?др?х Х?рцебрух (   Н?меччина )  · 1997: Франк Пресс (   США ) / Борис Соколов (   Рос?я )  · 1998: Олександр Солжен?цин (   Рос?я ) / Йос?кадзу Накамура ( Япон?я )  · 1999: Валентин Ян?н (   Рос?я ) / М?хаель Мюллер-В?лле (   Н?меччина ) 2000-? 2000: Андр?й Гапонов-Грехов (   Рос?я ) / Чарлз Гард Таунс (   США )  · 2001: Олександр Сп?р?н (   Рос?я ) / Александр Р?ч (   США )  · 2002: Ольга Ладиженська (   Рос?я ) / Леннарт Карлесон (   Швец?я )  · 2003: ?вген?й Чазов (   Рос?я ) / Майкл Елл?с ДеБейк? (   США )  · 2004: Гур?й Марчук (   Рос?я ) / Едвард Лоренц (   США )  · 2005: Юр?й Осипян (   Рос?я ) / П?тер Г?рш (   Велика Британ?я )  · 2006: Микола Лавьоров (   Рос?я ) / Родн? Чарльз Ю?нг (   США )  · 2007: Андр?й Зал?зняк (   Рос?я ) / Саймон Франкл?н (   Велика Британ?я )  · 2008: ?вген Примаков (   Рос?я ) / Елен Каррер д'Анкосс (   Франц?я )  · 2009: Вадим ?ванов (   Рос?я ) / Рьодз? Нойор? ( Япон?я ) 2010-? 2010: Спартак Беля?в (   Рос?я ) / Герард 'т Гофт (   Н?дерланди )  · 2011: Володимир Тартаковський (   Рос?я ) / Роалд Гоффман (   США )  · 2012: Глеб Добровольський (   Рос?я ) / Р?чард У. Арнольд (   США )  · 2013: Людв?г Фад??в (   Рос?я ) / П?тер Лакс (   США )  · 2014: Анатол?й Дерев'янко (   Рос?я ) / Сванте Паабо (   Швец?я )  · 2015: Леон?д Келдиш (   Рос?я ) / Пол Коркум (   Канада )  · 2016: Дмитро Кнорре (   Рос?я ) / С?дн? Олтмен (   США )  · 2017: Юр?й Оганесян (   Рос?я ) / Бйорн Йонсон (   Швец?я )  · 2018: Йосип Г?тельзон (   Рос?я ) / Март?н Чалф? (   США )  · 2019: Георг?й Гол?цин (   Рос?я ) / Пауль Крутцен (   Н?дерланди ) 2020-? 2020: Серг?й Новиков (   Рос?я ) / Джон М?лнор (   США )