Мань?ри?зм ( ?тал. manierismo  ? в?д maniera  ? ≪манера≫, ≪стиль≫, буквально ? примхлив?сть, химерн?сть, штучн?сть) ? теч?я в ?вропейському мистецтв? та арх?тектур? XVI стол?ття , що в?добразила кризу гуман?стично? культури В?дродження . Характеризу?ться втратою ренесансно? гармон?? м?ж т?лесним ? духовним , природою та людиною .

Деяк? досл?дники (особливо л?тературознавц?) не схильн? вважати мань?ризм самост?йним стилем ? вбачають у ньому ранню фазу бароко .

Важливою особлив?стю мань?ризму як стилю був його аристократизм , недемократичн?сть, ор??нтован?сть на смаки багатих володар?в, взагал? припалацовий характер. Головними замовниками ? споживачами мистецтва мань?ризму була церковна ? св?тська аристократ?я . Не дивно, що значн? центри мань?ризму гуртувались при двор? папи римського, герцогського двору у Флоренц??, при корол?вських палацах у Фонтенбло ( Франц?я ), Ескор?ал? ( ?спан?я ), Праз? ( Чех?я ), Краков? ( Польща ). Нав?ть коли мистецьк? центри розташован? поза межами в?домих центр?в мань?ризму, вони все одно виконують замови аристократ?в (зброяр? М?лану (?тал?я) десятил?ттями працювали на замовлення корол?в Франц?? з мань?ристичними смаками).

Мань?ризм настояний на протир?ччях, в перел?ку яких ? палке вивчання твор?в ген??в Високого В?дродження ? несамовите бажання працювати в ?х же манер? ( зв?дси назва мань?ризм ), в?дмова в?д спостереження за природою ? поклон?ння авторитетам , в?ртуозн?сть виконання художн?х роб?т, дом?нанта ?ндив?дуал?зму . В наявност? ? висока осв?чен?сть майстр?в ? нестримна фантаз?йн?сть, теоретичн? заяви про спадков?сть свого мистецтва ? при цьому надзвичайна штучн?сть, примхлив?сть художн?х манер, майже повна в?дмова в?д класичних канон?в в арх?тектур?, в композиц?ях картин, втрата гармон?? заради дисонанс?в, тривожност?, асиметр??, надзвичайного впливу на почуття ? св?дом?сть замовника ? глядача. Фантаз?йн?сть нав?ть ставала головною метою митця-в?ртуоза.

Характерними особливостями художнього р?шення роб?т, що в?дносяться до стилю мань?ризм, можна вважати п?двищену духовн?сть (нер?дко сум?щену з не менш субл?мованим еротизмом або, навпаки, п?дкреслено протипоставлену йому); напружен?сть ? зламан?сть л?н?й (зокрема, використання так звано? ≪зм??видно?≫ л?н?? в композиц?ях), видовжен?сть або нав?ть деформован?сть ф?гур, напружен?сть поз (контрапост), незвичайн? або чудернацьк? ефекти, пов'язан? з розм?рами, осв?тленням або перспективою, використання драт?вливих хроматичних кольорових гам, перевантаження композиц?? ф?гурами ? деталями тощо ^[1] .

Зовн? насл?дуючи майстр?в Високого В?дродження , мань?ристи в ?тал?? наполегливо п?дкреслювали траг?чн? дисонанси побуту, владу ?ррац?ональних сил, суб'?ктивн?сть мистецтва . На меж? XVI ? XVII стол?ть на зм?ну мань?ризму прийшов стиль бароко . Але мань?ризм ще дек?лька десятил?ть сп?в?снував з бароко, особливо в кра?нах за межами ?тал?? (Франц?я, Голланд?я, Н?меччина, Чех?я тощо).

Мань?ризм з'явився в ?тал?? , де найважлив?шими осередками розвитку стилю стали Флоренц?я , Мантуя та Рим , а пот?м отримав поширення у Франц?? та ?нших ?вропейських кра?нах. Стиль був також породженням кризових явищ у сусп?льно-пол?тичн?й сфер?, характерних для п?знього В?дродження з його соц?альною, моральною та рел?г?йною нест?йк?стю. ?нод? початкову фазу мань?ризму пов'язують ?з пограбуванням ? руйнац??ю Риму в 1527 роц? н?мецькими вояками ?мператора Карла V. Найголовн?ше те, що мань?ризм у пом?тн?й форм? в?дбив ?стотну, под?бну до вибуху трансформац?ю мистецтва та л?тератури в?д середн?х в?к?в до ≪Ново? ?стор??≫ .

≪Природа≫ ? ≪мистецтво≫ в мань?ризм? представлен? ?накше, н?ж у систем? в?дродження, невр?вноважено ? негармон?йно. Природа розгляда?ться як мистецький акт верховного Бога, а митець мань?ризму раху?ться з цим, але вол?? активно зм?нювати форми ? зм?сти ? переносить зм?нен? (драматизован?, огрублен?, деформован?) форми ? зм?сти в твори мистецтва заради зб?льшення ?х виразност? й б?льшого впливу на глядача. ?тал?йц? нав?ть запропонували новий терм?н для твор?в мань?рист?в ? ≪груб? красоти≫. Ц? настанови були перенесен? ? в сади мань?ризму. Ставлення до твор?в першо? генерац?? мань?рист?в ?тал?? було р?зним ? в?д поваги ? визнання авторитета ( М?келанджело Буонаррот? ) до п?дозр?лост?, цензурування ? могутнього контролю через дозволи ? заборони ( Тридентський собор ). Акт творчост? для митця-мань?риста ? суперництво з природою, активна ?? деформац?я, зв?дки лог?чно виника? крайн?й ?ндив?дуал?зм наново запропонованих форм ? зм?ст?в. Усп?хи реформац?? , поява протестантизму ? спровокували католицьку церкву на реальн? репрес??, агрес?ю, могутн?сть контролю через дозволи ? заборони , серед ?ншого ? на мистецтво ?тал?йського мань?ризму.

У розвитку мань?ризму розр?зняють два головн? пер?оди:

• перший 1520-т? ? к?нець 1530-х
• другий 1540-в? ? початок XVII ст. в ?тал?? (в Голланд?? за ?нерц??ю до к?нця XVII ст. ^[2] )

Перший пер?од тон задали майстри Тоскани та Ем?л??, земл?, котр? найб?льш постраждали в?д реакц?йних удар?в пол?тик?в. В реальност? пол?тики звернулись до феодальних ? обскурантних засоб?в впливу на людей ? ситуац?ю, аби агрес??ю ? залякуваннями стаб?л?зувати стан справ ? зм?цнити розхитану власну владу. Нагн?тання феодально? за характером реакц?? сильно вплинуло на св?тогляд тогочасних письменник?в , скульптор?в ? особливо художник?в , котр? були в авангард? розвитку гуман?стичних настанов ?тал?йського в?дродження . ?тал?йська культура витримала удар, але ?? характер докор?нно зм?нився. Запанували песим?зм , знев?ра в св?тл? ?деали, пригн?чен?сть, розчарування. Кризовий стан справ в економ?ц? ? в пол?тиц? сприймався б?льш?стю як катастрофа , як розпад вимр?яного ? гармон?йного св?ту, вони живуть н?би на ру?нах . А в Рим?, поруйнованому ? пограбованому вояками ?мператора Карла V, це було страшною реальн?стю.

В?дмову в?д ?деал?в в?дродження теоретично об?рунтував художник Федер?ко Цуккар? (1539?1609), котрий пропонував практично чернечий протест ? усам?тнення в обмеженому кол? власних фантаз?й, почутт?в ? творчих пошук?в, здеб?льшого в форм?, а не в ?дейному наповненн?. Визнання авторитету ген?альних попередник?в ( Браманте , Рафаеля Сант?, ще живого М?келанджело Буонаррот? ) призводить у мань?рист?в до вироблення в мистецьк?й практиц? формул , рецепт?в , як ? що подавати у твор? мистецтва (в картин? чи фресках , в гравюр? , в декор?). Новац?? ? знах?дки талановитих попередник?в стають сталими формулами , а твори мань?рист?в приречен? на пост?йн? повтори, на пост?йне звертання до уславлених зразк?в ? ?х ?нтерпретац?й формально.

Тривожн?сть настрою, контрасти св?тлот?н?, метушня натовпу, зайва закручен?сть ф?гур або ?х застигл?сть у простор? картин ? притаманн? б?льшост? картин митц?в напрямку. Р?вень обдарованост? першо? генерац?? ?тал?йських мань?рист?в, однак, був надзвичайно високий, що породило техн?чну в?ртуозн?сть в малюнках, в створених фресках ? картинах, в мань?ристичн?й скульптур?. Але ц? образи чудернацьк?, пригн?чен?, орнаменти ? страх?тлив?, арх?тектурн? образи ? вишукан?, але напружен? ? тривожн?, як тогочасна реальн?сть. ?тал?йська аристократ?я ? пол?тики в?дразу в?дчули суб'?ктивний спротив митц?в ? досить негативно поставились до б?льшост? з них. ^[3] Зазнав п?дозр?лого ставлення ? гон?нь нав?ть М?келанджело Буонаррот? , що обслуговував культурну складову двору низки римських пап. (Гон?нь в цей пер?од уникли Леонардо да В?нч?, Баманте ? Рафаель лише через власну смерть.) Менш обдарованих беруть п?д суворий контроль . На першому етап? мань?ризму в ?тал?? прихильн?сть влади мав х?ба що Парм?джан?но . ^[3]

Другий етап мань?ризму характеризувався стаб?л?зац??ю в пол?тиц? при збереженн? тотального контролю над ус?ма проявами ?дейного ? культурного життя. Почалась доба Контрреформац?? , активно запрацювали ?нкв?зиц?я ? каральн? чернеч? ордени. В?дтепер п?шло зближення позиц?й аристократ??, св?тських ? церковних княз?в (головних споживач?в тогочасно? культури ? головних замовник?в) та мань?рист?в друго? генерац??. Мань?ризм виходить за меж? ?тал?? ? набува? в?дверто придворного характеру. Головн? центри мань?ризму скупчуються при княз?вських та корол?вських дворах ? папський Рим ( Ватикан ), дв?р Мед?ч? ( Флоренц?я ), дв?р корол?в Франц?? ( Школа Фонтенбло ), дв?р корол?в ?спан?? ( Ескор?ал ), дв?р ?мператора Рудольфа II ( Прага ). Придворний характер мало ? мистецтво тих м?ст ? майстерень, котр? були пов'язан? замовами з княз?вськими дворами (збройн? майстерн? М?лана , гобеленов? мануфактури Фландр??, ювел?рн? майстерн? Аугсбурга ).

Етап був довгим ? останн? ?тал?йськ? мань?ристи ( Федер?ко Цуккар? , Федер?ко Барочч? ) працюють в гоноровому протистоянн? вже поряд ?з братами Каррач? та Караваджо .

• • М?келанджело (п?зн? твори)
  • Джул?о Романо (бл. 1492?1546)
  • Якопо Т?нторетто (1518?1594)
  • Джузеппе Арч?мбольдо (1527?1593)
  • Якопо Понтормо (1494?1557)
  • Франческо Парм?джан?но (1503?1540)
  • Аньйоло Бронз?но (1503?1572),
  • Россо Фйорентино (1494?1540)
  • Н?коло Тр?боло (1500?1550)
  • Лука Камб'язо (1527?1585)
  • Бенвенуто Челл?н? (1500?1571)
  • Бартоломео Амманат? (1511?1592)
  • Якоп?но дель Конте (Jacopino del Conte 1510?1598)
  • Джованн? да Болонья (тобто Джамболонья, 1529?1608)
  • П'?тро Франкав?лла (1548?1615)
  • Джованн? Анжело Монторсол? (бл. 1507?1563)
  • Домен?ко Беккафум? (1486?1551)
  • Федер?ко Цуккар? (бл. 1540?1609)
  • Баччо Банд?нелл? (1493?1560)
  • Джорджо Вазар? (1511?1574)
  • Франческо Моранд?н? (Francesco Morandini 1544?1597), пост?йний пом?чник Джорджо Вазар?
  • Франческо Сальв?ат? (1510?1563)
  • Бернардо Буонталент? (1531?1608)
  • Шип?оне Пульцоне або ≪?ль Гаетано≫ (1542?1598)
  • М?рабелло Кавалор? (1535?1572)
  • Алессандро Аллор? (1535?1607)
  • Лав?н?я Фонтана (1552?1614)
  • Кристофано Аллор? (1577?1621)
  • Кавалер д'Арп?но (1568?1640)
  • Орацио Саммак?н? (1532?1577)
  • Лоренцо Сабат?н? (1530?1576)
  • Марко даль П?но (1525?1588)
  • С?моне Петерцано (1540?1596)
  • Лодов?ко Поццосеррато (1550?1605)
  • Танц?о да Варалло (бл. 1575?1633)
  • Кр?стофоро Ронкалл? (1553?1626)

• • Франческо Примат?ччо (1504?1570)
  • Жак Калло (бл. 1592?1635)
  • Жак Беланж (1594?-п?сля 1638)
  • Жак Андре Дюсерсо (1510?1584)

• • Мартен де Вос (бл. 1532?1603)
  • Йоос де Момпер (1564?1635)
  • Франс Флор?с (бл. 1520?1570)

• • Мартен ван Гемскерк (1498?1574)
  • Ян ван Гемессен (1500?1565)
  • Гендр?к Гольц?ус (1558?1617)
  • Карел ван Мандер (1548?1606)
  • Корнел?с ван Харлем (1562?1638)
  • Абрагам Блумарт (1566?1651)
  • Йоах?м Втевал (1566?1638)
  • Адр?ан де Вр?с (1545?1626), скульптор, працював в Праз?.
  • Корнел?с Кетель (1548?1616)

• • Ель Греко (1541?1614)
  • Лу?с де Моралес (бл. 1523?1586)
  • Пабло де Сеспедес (1538?1609)
  • Хуан Санчес Котан (1560?1527)
  • Бартоломе Кардучч? (1560?1608)
  • Хуан де ла Корте , (бл. 1590?1662)
  • Пеллегр?но Т?бальд? (1527?1596)
  • Антон?о де Небр?ха
  • Н?коло Гранелло
  • Ромуло Ч?нч?нато
  • Федер?ко Цуккаро

• • Бартоломеус Шпрангер
  • Ганс фон Аахен (бл. 1552?1615), художник
  • Йозеф Стаммель (1695?1765), скульптор

В?домо, що мистецтво доби В?дродження мало досить обмежений характер ? залишилось надбанням лише дек?лькох культурних центр?в (Флоренц??, Риму, Венец??, дек?лькох пров?нц?йних м?ст ?тал??, Франц??, Н?меччини, Польщ? й Укра?ни в ?? склад?). Мань?ризм, навпаки, мав значне поширення ? майже по вс?й ?вроп?. Вплив був таким м?цним, що останн? мань?ристи Голланд?? ( гравери ) працювали ще в Петербурз? ( Рос?я ) на початку XVIII стол?ття разом з майстрами високого ? п?знього бароко .

Знайомству з? стилем у XVI стол?тт? ? його поширенню сильно сприяли пришвидшен? контакти м?ж художниками ? розповсюдження мань?ристичних витвор?в мистецтва. Мань?рист Федер?го Цуккаро мандрував по Франц??, Голланд?? ? д?стався до Англ??, найменше охоплено? мань?ризмом. Значн? колективи художник?в-мань?рист?в роками працювали у Франц?? ( Школа Фонтенбло ), ?спан?? ( Ескор?ал ), Чех?? ( Прага ). По ?вроп? мандрували художники, витвори мистецтва ( гравюри , малюнки , картони гобелен?в , ювел?рн? вироби), художн? ?де?. Нав?ть важк? бронзов? скульптури були включен? в цей процес: вояки-шведи захопили ? пограбували Прагу ? вивезли в Швец?ю мань?ристичн? скульптури з саду бароко при палац? Вальдштейна. Твори мань?риста Адр?ана де Вр?са ? дос? збер?гаються у Швец??.

Карел ван Мандер (Голланд?я) створив у м?ст? Харлем Академ?ю малюнка, що коп?ювала осв?тньо-художн?й заклад брат?в Каррач? в Болонь? . Заклад ван Мандера дотримувався ?дей мань?ризму, який п?дтримували ? його прихильники Гендр?к Гольциус та Корнел?с ван Харлем. Ще одним центром мань?ризму в Голланд?? був Утрехт .

Мань?ризм залучив до сво?х лав чимало видатних майстр?в. Стил?стику мань?ризму розд?ляли Ель Греко , Т?нторетто , Бенвенуто Челл?н? , Джул?о Романо , Джованн? да Болонья , Арч?мбольдо , Адр?ан де Вр?с , тод? як ? одного з цих ?мен було б досить, щоб пам'ятати ? вивчати мань?ризм.

• 
  Франческо Сальв?ат? , ≪Портрет аристократа з Флоренц??≫, Сент Лу?с, М?ссур? , США
• 
  Можливо, худ. В?льям Скротс, ≪Генр? Говард, граф Суррей≫, 1544 р.
• 
  Худ. Франческо Сальв?ат? , ≪портрет нев?домого пана≫, приватна зб?рка.
• 
  Худ. Парм?джан?но, ≪Ж?ночий портрет≫, 1539 р., В?ндзор, Англ?я.
• 
  Худ. Себастьяно дель Пьомбо , ≪Нев?дома з Риму≫, 1540-в? рр.
• 
  Бронз?но , ≪Лукреция де Мед?ч?≫, 1560 р.
• 
  Танц?о да Варалло . ≪Шляхетна нев?дома≫, бл. 1618 р., П?накотека Брера , М?лан
• 
  Мартен ван Гемскерк , ≪Автопортрет≫, Музей Кастань?но, Аргентина
• 
  Парм?джан?но , ≪Портрет господин? (так звана Антея)≫, 1535?1537 рр., Неаполь, Капод?монте .
• 
  Ель Греко , ≪Родр?го Васкес≫, Прадо , Мадрид.
• 
  Лав?н?я Фонтана , ≪Вельможна пан?≫.
• 
  М?рабелло Кавалор?, ≪Лицар Мальт?йського ордена≫
• 
  Якопо Понтормо, ≪Н?коло Ард?нь?л?≫, Нац?ональна галерея, Вашингтон.

• 
  Марко даль П?но . ≪Мадонна з немовлям, ?ваном Хрестителем ? Св. Андр??м≫, 1557
• 
  Фабр?ц?о Сантафеде . ≪Поклон?ння пастух?в≫, фрагмент
• 
  Франческо Кур?а . ≪Благов?щення≫, бл. 1596 р.
• 
  П'?тро Негрон? . ≪М?стичн? заручини Св. Катерини≫, 1554р ., Буенос-Айрес.
• 
  Джироламо С?чоланте да Сермонета . ≪Свята Родина≫, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)

• 
  ≪Бог в?йни Марс-переможець≫
• 
  Помпео Леон?, Ерколе ?? д'Есте, 1554
• 
  Анн?бал? Фонтана , ≪Гонсало де Кордоба≫, 1550
• 
  Анн?бал? фонтана , Фердинандо Франческо д'Авалос, алегор?я, 1562
• 
  Алессандро В?ттор?я, Н?кколо В?чент?но , 1555
• 
  Леоне Леон?. ≪Карло В?сконт?≫. середина 16 ст. Музей витончених мистецтв (Бостон)
• 
  Бенвенуто Челл?н? , ≪Король Франциск ?≫, 1538
• 
  Бенвенуто Челл?н? , папа римський Климент VII
• 
  Джованн? Бернард?, ≪Викрадення Ган?меда орлом Зевса≫, 1540
• 
  Домен?ко Поджин?, ≪Елеонора Толедська≫, 1551
• 
  Пастор?но де Пастор?н?, ≪Кам?лло Каст?льйоне≫, 1561

• 
  Автопортрет Арч?мбольдо , Прага
• 
  Корнел?с Кетель . ≪Алегор?я ?стини≫ (Дзеркало ?стини), малюнок до композиц??, Музей ?етт?, Кал?форн?я
• 
  Арч?мбольдо . ≪Автопортрет ?з шматочк?в паперу≫, 1587 , Палаццо Россо, Генуя .
• 
  П'?тро Негрон? , ≪Зустр?ч Мар?? ? ?лизавети≫, Лувр , Париж
• 
  Паоло Веронезе . ≪?зеппо да Порто з сином Андреа≫, 1551 , Лувр , Париж
• 
  Пол?доро Кальдара (або Пол?доро да Караваджо ), ≪Свята Родина≫. Палац витончених мистецтв (Л?ль)
• 
  Якопо Л?гоцц? , ≪Смерть вояка. Алегор?я≫, перш? десятил?ття XVII ст., Б?бл?отека П?рмонта Моргана, Нью-Йорк
• 
  Посл?довник Джузеппе Арч?мбольдо. ≪Вигаданий портрет М?келанджело Буонаррот?≫, к?нець XVI ст.
• 
  Мартен де Вос . ≪Вакх≫ або ≪Алегор?я осен?≫, 1593
• 
  ≪?вангел?ст Матв?й≫ (еск?з Рафаеля за М?келанджело)

• 
  Мартен де Вос , малюнок, гравер Рафаель Заделер. ≪М?нерва надиха? людину на працю≫, сер?я ≪Пори життя чолов?ка≫, 1591 р?к. Нац?ональна б?бл?отека ?спан?? , Мадрид
• 
  Автопортрет Баччо Банд?нелл?
• 
  Гравюра Ег?д?уса Заделера за твором Бартоломеуса Шпрангера ≪Христос ? Мар?я Магдалина (Христос сад?вник)≫
• 
  Гравюра Ег?д?уса Заделера за твором Ханса фон Аахена ≪Портрет ?мператора Рудольфа ??≫
• 
  Заделер ≪Та?мна вечеря≫
• 
  Худ. Жак Белланж. Свят? жони б?ля гробу Господнього, 1610-т? рр.
• 
  Генр?х Альдегревер. Орнаментальна гравюра.
• 
  Якоб де Гейн молодший. ≪Елемент Пов?тря≫. 1588 р. Державний музей (Амстердам)
• 
  Дизайн Мартен ван Гемскерк , гравер Ф?л?п Гелле. ≪Поклоння волхв?в≫, бл. 1570 р., Музей Бойманс ван Бен?нгена
• 
  Августин Х?ршфогель . ≪Алегор?я Гола Правда≫, гравюра-?нтерпретац?я за образом апостола Матв?я М?келанджело
• 
  Мартен ван Хемскерк (?дея ? малюнок), 1556 р., гравер Д?рк Волькертсен Корнгерт . ≪?мператор Карл V при захопленн? Тун?су≫. Бостонський музей образотворчих мистецтв

• 
  Худ. Чезаре Аретуз? (1549?1612). Ст?нописи з орнаментами, церква Сан Джованн? Еваджел?ста, Парма , фото 2017 р.
• 
  Палаццо Джинь?, зала № 2, Флоренц?я
• 
  Палаццо Джинь?, зала № 1, Флоренц?я
• 
  Палаццо Джинь?, зала № 3, Флоренц?я
• 
  Палаццо Джинь?, зала № 4, Флоренц?я
• 
  Палаццо Джинь?, зала № 2, Флоренц?я

Надзвичайно пл?дним було втручання митц?в мань?ризму в створення предмет?в декоративно-ужиткового мистецтва . Вони охоче робили проекти оздоб для мебл?в , р?зьблених панелей з дерева, золотого ? ср?бного посуду , ювел?рних вироб?в, медаль?рного мистецтва , костюм?в тр?умфально? ходи, маскараду, вистави. Цим роками займались Арч?мбольдо , Бенвенуто Челл?н? , Жак Дюсерсо , ц?ла низка другорядних ? в?домих майстр?в ? декоратор?в.

• 
  Худ. П?тер Бол. Натюрморт , золота тар?ль доби мань?ризму, папуга какаду, килим, музичн? ?нструменти
• 
  Джорджо Г?з?, парадний щит, Мантуя. 1554 р.
• 
  Ганс Еворт , ≪Портрет нев?домого≫, р?зьблена рама доби мань?ризму, XVI ст. Музей Польд?-Пеццол?
• 
  Дерев'яна лава з високою спинкою ? декором в стил? мань?ризм, палаццо Аннон?, М?лан
• 
  Бартоломео Бальон? д’Аньоло. Р?зьблена дерев'яна панель з гротесками.
• 
  Худ. В?лл?м Калф, фрагмент натюрморту з келихом в золот?й оправ?, Мадрид.
• 
  Худ. Ян Дав?дс де Хем, фрагмент натюрморту з коштовним келихом
• 
  Можливо, Орацио Фонтана або його майстерня. Керам?чна пляшка для п?л?гр?ма з морськими ?стотами, Урб?но, до 1570 , Музей ?етт? , Кал?форн?я
• 
  Худ. В?лл?м Клас Хеда. Фрагмент натюрморту з коштовним посудом
• 
  Жан Кузен старший. Ваза, 1549 , дизайн. Нац?ональна вища школа красних мистецтв , Париж
• 
  ??рон?мус Гопфер, ≪Три коштовн? келихи≫, до 1560 , дизайн для ювел?р?в, приватна зб?рка
• 
  Бернар Пал?сс? . ≪Пол?хромний горщик≫, фаянс доби мань?ризму, Музей В?ктор?? й Альберта , Лондон.
• 
  Франческо Сальв?ат? , ≪Дизайн вази з ф?гурами трьох грац?й≫, особиста зб?рка
• 
  Келих з наут?лусом. Нев?домий з Н?дерланд?в XVI ст., Художн?й музей Волтерс , Балтимор

• 
  В?ньола та Бартоломео Амманат?. Дворик на вход?
• 
  В?ньола та Бартоломео Амманат? . Лоджия першого двору в?лли
• 
  В?ньола та Бартоломео Амманат?. Декор н?мфея
• 
  В?ньола та Бартоломео Амманат?. Три лоджи? в?лли Джул?я

• 
  Арх. Джул?о Романо . Мантуя . Палаццо Дукале. Дв?р-манеж для коней
• 
  Арх. Джул?о Романо . Брама палацу дель Те
• 
  Арх. Джул?о Романо . Дв?р палацу дель Те
• 
  Арх. Джул?о Романо . Фасади палацу дель Те
• 
  Арх. Джул?о Романо . М?сток через р?в з водою

• 
  ?мператорська брама, м. Саббьонетта
• 
  Старовинна галерея.
• 
  Фреска з арх?тектурною фантаз??ю.
• 
  Фортечна брама

• 
  Фасади Ескор?ала
• 
  Склеп?ння в собор?
• 
  Головний в?втар в собор? Св. Лаврент?я
• 
• 
  Ескор?ал , б?бл?отека, фрески мань?рист?в Пеллегр?но Т?бальд? та Бартоломе Кардучч?

• 
  Бартоломео Амманат? , надгробок Марко Мантуа Бонав?деса, юриста ? професора Падуанського ун?верситету, церква Ерем?тан?, Падуя
• 
  Бартоломео Амманат? , кенотаф Б?ндо Альтов?т?, церква Св Апостол?в, Флоренц?я
• 
  Бартоломео Амманат? , надгробок юриста Джованн? Бонкомпань?, 1544 р., П?за
• 
  Надгробок М?келанджело Буонаррот? . Церква Санта Кроче, Флоренц?я

• 
  Картонь?р мань?рист. Гобелен ≪Пол?фем кида? скелю в аргонавт?в≫, XVII ст. Олеський замок
• 
  Картонь?р Жан Кузен старший. ≪Св. Мамант з левом ? Олександр≫, Лувр , Париж.
• 
  Гобелен ?з сер?? ≪М?сяц?≫, ≪Березень≫. Брюссель, Корнел?с де Ронд, середина XVI ст., Музей ?стор?? мистецтв , В?день

По р?зному в?дбився мань?ризм ? на галузях мистецтва. ?тал?я була класичною кра?ною мань?ризму, тому там виникли видатн? його зразки в живопису , скульптур? , арх?тектур? , декоративно-ужитковому ? медаль?рному мистецтв? .

Механ?чний, запозичений характер мав мань?ризм ?спан?? , де винятком стало лише художн? надбання Ель Греко, справедливо оц?нене лише в XX стол?тт?. Запозичений характер ?тал?йського мань?ризму у Франц?? , навпаки, дав змогу розвинутись ? досягти усп?х?в нац?ональн?й художн?й школ? в XVI стол?тт?.

Надзвичайне значення мав мань?ризм ? для виникнення ? розвитку ?вропейського мистецтва бароко , яке запозичило велику к?льк?сть форм, засоб?в ? образ?в саме цього стилю.

≪Художн?й напрямок ? мань?ризм, що охоплю? в цей час кра?ни ?вропи (а надто його п?вн?чний вар?ант), мав великий вплив на льв?вську скульптуру. Риси мань?ризму простежуються й у названому твор?. Мань?ризм поширювався р?зними шляхами. Один з них ? д?яльн?сть на Льв?вщин? ?ноземних, насамперед п?вн?чно?вропейських майстр?в. Найв?дом?шим серед них був н?мець, син художника , Йоган Пф?стер (1573 ? бл. 1642). В?н при?хав до Львова з Вроцлава уже зр?лим майстром ? ос?в тут назавжди. Чимало працював Пф?стер ? в Бережанах (нин? Терноп?льська область ), де виконував замовлення родини Сенявських , та у Тарнов? (нин? Польща). Експонована (прим. в Олеському замку на Льв?вщин?) статуя св. ?лизавети (1630-т? роки) створена Пф?стером в останн?й пер?од його життя. Мань?ризм в?дбився у надм?рно витягнутих пропорц?ях т?ла, витонченост?, аристократичн?й постановц? голови, рухов? рук, примхливому ракурс? ф?гури. Не виключено, що в скульптур? передано портретн? риси одн??? з Сенявських ? ?лизавети≫.

Зразки мань?ризму в укра?нськ?й арх?тектур? зустр?чаються насамперед на територ?? Зах?дно? Укра?ни , а найб?льше у Львов?: каплиця Бо?м?в , каплиця Камп?ан?в , бернардинський костел (тепер церква св. Андр?я), Корол?вський арсенал ? частково монастир бенедиктинок . Також елементи мань?ристичного декору зустр?чаються на багатьох будинках на Площ? Ринок . Також мань?ристичн? елементи присутн? в костел? св. Лаврент?я в Жовкв?, замковому храм? в Бережанах, в декор? П?дгорецького , Олеського , Золоч?вського замк?в, та замку в Старому Сел? .

Нова хвиля захопленням орнаментами прийшла в ?тал?ю наприк?нц? XV стол?ття. Значним поштовхом для цього стало в?дкриття в Рим? залишк?в так званого ≪Золотого дому≫, колишнього палацу ?мператора Нерона . ^[4] В Рим? хижацьки вели розкопки. Ру?ни вивчали, замальовували, знах?дки розбирали ? продавали, кам'ян? брили слугували буд?вельним матер?алом. ≪Золотому дому≫ пощастило б?льше. Сучасник?в вразили ст?нописи з орнаментами. Вони ? породили нову хвилю захопленням орнаметами, моду на ?х вивчення ? створення сво?х вар?ант?в на ц?й основ?.

Якщо В?дродження в?ддало перевагу симетричним, гармон?йним орнаментам античност?, мань?ризм зробив сво? акценти. Майстри орнаменту доби мань?ризму дали перевагу орнаментам таратолог?чним . Цей орнамент, вир?шений у вигляд? примхливо переплетених зооморфних ? рослинних мотив?в ?з зображенням казкових дракон?в, химер, фантастично по?днаних мотив?в фауни ? флори, введений в художню практику саме мань?ристами ^[4] . Химерн? маски вразили вже М?келанджело . ? той використав обличчя потвор у паркетах Б?бл?отеки Лауренциана, в орнаментальних оздобах каплиц? Медич? у Флоренц??. Страшну, химерну маску М?келанджело розм?стив ? поряд з уславленою скульптурою ≪Н?ч≫ в каплиц? Медич?.

В?ртуозн? зразки орнаменту доби мань?ризму дав Джорджо Вазар? у гр?зайлях . Майстри мань?ризму охоче розробляли орнаменти в сво?х фресках ( Парм?джан?но , хори церкви Санта Мар?я делла Стекката), в малюнках ? гравюрах , що роз?йшлися ?вропою в?д Франц?? до Польщ?. Орнаменти мань?ризму використовували для оздоб фонтан?в , колон, арх?тектурних споруд. В?домим зразком орнаменту мань?ризму в арх?тектур? став фронтон Бернардинського костелу у Львов?, Укра?на .

• Укра?нський радянський енциклопедичний словник  : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. ? 2-ге вид. ? К . : Голов. ред. УРЕ АН УРСР , 1987. ? Т. 2 : Кал?граф?я ? Португальц?. ? 736 с.
• Hocke G.R. Die Welt als Labyrinth. Manier und Manie in der europaischen Kunst. ? Hamburg, 1957?1959. ? T. 1-2.
• Briganti G. La Maniera italiana. ? Roma, 1961.
• Shearman J. Mannerism. ? Harmondsworth, 1967.
• Wurtenberger F. Der Manierismus. Der europaische Stil des sechzehnten Jahrhunderts. ? Wien, 1979.
• Pinelli A. La bella maniera. ? Torino, 1993.
• Barilli R. Maniera moderna e manierismo. ? Milano, 2004.
• Всеобщая история искусств, т 3, М, ≪Искуство≫, 1962
• Тананаева Л. И. Некоторые концепции маньеризма и изучение искусства Восточной Европы конца XVI и XVII века // ≪Советское искусствознание≫. ? М.: 1987. ? Вып. 22. ? С. 123?167.
• Тананаева Л. И. Рудольфинцы: Пражский художественный центр на рубеже XVI?XVII вв. ? М.: Наука. ? 1996.
• Чекалов К. А. Маньеризм во французской и итальянской литературах. ? М.: ИМЛИ РАН, Наследие. ? 2001.

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Мань?ризм

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Мань?ризм

• Пограбування Рима
• Рел?г?йна цензура
• Картинна галерея
• Живопис бароко
• Рама (оздоблення)
• Парк Священний л?с
• П?вн?чний мань?ризм
• Арх?тектура бароко
• Фреска
• Гр?зайль
• Гравюра
• Офорт

• Мань?ризм  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 2 : М ? Я . ? С. 14-15.
• Мань?ризм // Лексикон загального та пор?вняльного л?тературознавства  / голова ред. А. Волков . ? Черн?вц? : Золот? литаври, 2001. ? С. 314. ? 634 с.

Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · Хорватська енциклопед?я · Cultureel Woordenboek · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Osterreichisches Musiklexikon Online · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Google Arts & Culture · KBpedia · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я Нормативний контроль BNE :  XX529691 · BNF :  119367883 · Freebase :  /m/05095 · GND :  4037343-5 · J9U :  987007548321305171 · LCCN :  sh85080590 · NKC :  ph122631