Curiosity
М?с?я ≪Mars Science Laboratory≫ (Автопортрет К'юр?ос?т? на Марс?, 31 жовтня 2012 року)
Основн? параметри
Повна назва	Curiosity, Mars Science Laboratory
NORAD ID	MARSCILAB
Орган?зац?я	NASA   США
Вигот?вник	Boeing, Lockheed Martin   США
Оператор	Лаборатор?я реактивного руху   США
Тип апарата	Марсох?д
Дата запуску	26 листопада 2011 року 15:02:00.211 UTC [1]
Ракета-нос?й	Atlas V 541 № AV-028
Космодром	LC-1SLC-41 Канаверал
Сх?д з орб?ти	5 серпня 2012
Техн?чн? параметри
Маса	899 кг
Потужн?сть	3 кВт
Джерела живлення	Р?ТЕГ
Час активного ?снування	8 рок?в
Посадка на небесне т?ло
Небесне т?ло	Марс
Дата ? час посадки	5 серпня 2012
М?сце посадки	Кратер ?ейла [2] [3] [4]
Вебстор?нка
Вебстор?нка	Сайт проекту

≪К'юр?ос?т?≫  ? роботизований ровер, розм?рами з автомоб?ль, який досл?джу? Марс та ? частиною програми НАСА ≪ Марс?анська наукова лаборатор?я ≫ (MSL).

≪К'юр?ос?т?≫ був запущений з мису Канаверал 26 листопада 2011 року, о 10:02 на борту косм?чного корабля ≪Марс?анська наукова лаборатор?я≫ ? приземлився на Aeolis Palus у кратер? ?ейла на Марс? 6 серпня 2012 року, о 5:17. М?сце посадки Bradbury Landing розташову?ться менше н?ж за 2,4 км в?д точки приземлення марсохода п?сля подорож? завдовжки 563 млн км.

Мета марсохода охоплю? досл?дження кл?мату та геолог?? Марса ; чи були в вибран?й д?лянц? кратера ?ейла коли-небудь сприятлив? умови навколишнього середовища для м?кробного життя, включаючи досл?дження рол? води ? заселення планети в процес? п?дготовки для подальшого осво?ння космосу людиною.

Дизайн ≪К'юр?ос?т?≫ послужить основою для плановано? м?с?? ( Марс 2020 ). У грудн? 2012 року м?с?я ≪К'юр?ос?т?≫ була продовжена на невизначений терм?н.

24 червня 2014 року ≪К'юр?ос?т?≫ завершив марс?анський р?к (687 земних д?б). В?н виявив, що Марс колись мав умови навколишнього середовища, сприятлив? для м?кробного життя.

MSL ма? чотири основн? ц?л?:

• З'ясувати, чи ?снувало коли-небудь життя на Марс?.
• Отримати докладн? в?домост? про кл?мат Марса.
• Отримати докладн? в?домост? про планетолог?ю Марса.
• Зд?йснити п?дготовку до висадки людини на Марс.

Для досягнення цих ц?лей перед MSL поставлено в?с?м основних завдань:

• Виявити та встановити природу марс?анських орган?чних вуглецевих сполук.
• Виявити речовини, необх?дн? для ?снування життя: вуглець , водень , азот , кисень , фосфор , с?рку .
• Виявити можлив? сл?ди переб?гу б?олог?чних процес?в.
• Визначити х?м?чний склад марс?ансько? поверхн?.
• Встановити процес формування марс?анських камен?в ? ?рунту.
• Оц?нити процес еволюц?? марс?ансько? атмосфери в довгостроковому пер?од?.
• Визначити поточний стан, розпод?л ? кругооб?г води та вуглекислого газу .
• Встановити спектр рад?оактивного випром?нювання на поверхн? Марса.

≪К'юр?ос?т?≫ склада? 23 % ваги (3893 кг) ≪Марс?ансько? науково? лаборатор??≫. Вага марсохода 899 кг, 2401 кг ? вага спускного апарата (включаючи 390 кг палива для м'яко? посадки); 539 кг ? вага перел?тного модуля необх?дного для польоту до Марса.

Маса ≪К'юр?ос?т?≫ п?сля м'яко? посадки склала 899 кг, у тому числ? 80 кг наукового обладнання ^[5] .

• Розм?ри. Марсох?д ма? довжину 3 м, висоту з встановленою щоглою 2,1 м, ширину 2,7 м ^[6] . ≪К'юр?ос?т?≫ набагато б?льше сво?х попередник?в ? марсоход?в ≪ Сп?рит ≫ ? ≪ Оппортюн?т? ≫, як? мали довжину 1,5 м ? масу 174 кг (у тому числ? 6,8 кг науково? апаратури) ^{[7] [8] [9]} .

• Пересування. На поверхн? Марса марсох?д здатен долати перешкоди до 75 см заввишки. Максимальна оч?кувана швидк?сть на перес?чн?й м?сцевост? становить 90 м на годину у раз? автоматично? нав?гац??. Середня ж швидк?сть становитиме 30 метр?в на годину. Оч?ку?ться, що за час двор?чно? м?с?? MSL здола? не менше 19 к?лометр?в. Максимальна швидк?сть на тверд?й р?вн?й поверхн? становить 144 метра на годину ^[10] .

• Джерело живлення. ≪К'юр?ос?т?≫ живиться в?д рад?о?зотопного термоелектричного генератора (Р?ТЕГ), ним усп?шно користувалися спусков? апарати ≪ В?к?нг-1 ≫ ? ≪ В?к?нг-2 ≫ в 1976 роц? ^{[11] [12]} .

Рад?о?зотопна електрична система (RPSs) ? генератором, який виробля? електроенерг?ю в?д природного розпаду ?зотопу плутон?ю-238 . Тепло вид?ля?ться при природному розпад? цього ?зотопу ? п?зн?ше перетворю?ться на електроенерг?ю, забезпечуючи пост?йний струм протягом усього року, вдень ? вноч?; також тепло може використовуватися для п?д?гр?ву обладнання (переходячи до них по трубах). При цьому заощаджу?ться електроенерг?я, яка може бути використана для пересування марсохода ? роботи його ?нструмент?в ^{[11] [12]} . ≪К'юр?ос?т?≫ отриму? електроживлення в?д енергоустановки, надано? М?н?стерством Енергетики США ^[13] , що м?стить 4,8 кг плутон?ю-238 ^[13] . Плутон?й у вигляд? д?оксиду упакований у 32 керам?чн? гранули, кожна розм?ром приблизно в 2 сантиметри ^[7] .

Генератор ≪К'юр?ос?т?≫ ? останн?м покол?нням Р?ТЕГ, зроблений компан??ю Boeing , ? назива?ться ≪Багатозадачний рад?о?зотопний термоелектричний генератор≫, або MMRTG ^[14] . Цей базований на класичн?й технолог?? Р?ТЕГ ? б?льш гнучким ? компактним ^[14] , в?н розрахований на виробництво 125 Вт електрично? енерг?? (0,16 к?нсько? сили у перерахунку на одиниц? вим?рювання потужност? автомоб?льних двигун?в) з приблизно 2 кВт теплово? (на початку м?с??) ^{[11] [12]} . З часом MMRTG стане виробляти менше, н?ж 125 Вт. При м?н?мальному терм?н? служби в 14 рок?в, його вих?дна потужн?сть знизиться лише до 100 Вт ^{[15] [16]} . Енергоустановка MSL генеру? 2,5 кВт·год кожен марс?анський день, що набагато б?льше, н?ж вих?д енергоустановок марсоход?в ≪Сп?рит≫ ? ≪Оппортюн?т?≫ (близько 0,6 кВт·год за марс?анський день).

• Система в?дведення тепла (HRS). Температура област?, у як?й буде перебувати ≪К'юр?ос?т?≫, у травн? може коливатися в?д +30 до ?127 °C. Система в?дведення тепла (HRS) прокачу? р?дину через труби загальною довжиною 60 м у т?л? MSL, щоб чутлив? елементи системи перебували в оптимальн?й температур? ^[17] . ?нш? методи нагр?ву внутр?шн?х компонент?в включають у себе використання тепла, яке було вид?лено в?д прилад?в, а також зайвого тепла в?д генератора MMRTG. HRS також ма? здатн?сть охолоджувати сво? компоненти в раз? потреби ^[17] . На косм?чному апарат? встановлений кр?огенний теплообм?нник , вироблений в ?зра?л? компан??ю Ricor Cryogenic and Vacuum Systems . В?н да? змогу збер?гати температуру р?зних в?дс?к?в апарата на позначц? ?173 °C ^[18] .

• Комп'ютер. На марсоход? встановлено два однаков? бортов? комп'ютери п?д назвою Rover Compute Element (RCE) п?д управл?нням процесора RAD750 з частотою 200 МГц; вони м?стять рад?ац?йност?йку пам'ять. Кожен комп'ютер м?стить у соб? 256-кБ EEPROM , 256-МБ DRAM ? флеш-пам'ять на 2 ГБ ^[19] . Ця к?льк?сть загалом б?льше 3 МБ EEPROM ^[20] , 128 Мб DRAM ? 256 Мб флеш-пам'ят?, як? були на марсоходах ≪Сп?рит≫ ? ≪Оппортюн?т?≫ ^[21] . Використову?ться багатозадачна ОСРВ VxWorks .

Комп'ютер пост?йно стежить за марсоходом: наприклад, сам може п?двищити або знизити температуру, коли це необх?дно ^[19] . В?н да? команди на фотографування, керування марсоходом, в?дправку зв?ту про техн?чний стан ?нструмент?в. Накази марсоходу передаються операторами ?з Земл? ^[19] .

Комп'ютери використовують процесор RAD750 , який ? наступником процесора RAD6000 , що використовувався в Mars Exploration Rover ^{[22] [23]} . RAD750 здатний виконувати до 400 м?льйон?в операц?й н секунду, тод? як RAD6000 здатний виконувати до 35 м?льйон?в операц?й на секунду ^{[24] [25]} . З двох бортових комп'ютер?в один налаштований як резервний ? в?зьме на себе управл?ння в раз? виникнення проблем з основним комп'ютером ^[19] .

Марсох?д обладнаний ?нерц?йним вим?рювальним пристро?м ( Inertial Measurement Unit ) ^[19] , який нада? ?нформац?ю про м?сцезнаходження марсохода, використову?ться як нав?гац?йний ?нструмент.

• Зв'язок. ≪К'юр?ос?т?≫ ма? дв? системи зв'язку. У першу входять передавач ? приймач X-д?апазону , за допомогою яких марсох?д зв'язу?ться безпосередньо ?з Землею, з? швидк?стю до 32 кб?т/с. Друга працю? в д?апазон? ДМВ (UHF) ? створена на баз? програмно-визначально? рад?осистеми Electra  ? Lite, розроблено? в JPL спец?ально для косм?чних апарат?в. ДМВ-рад?о використову?ться для зв'язку з? штучними супутниками Марса. Незважаючи на те, що у ≪К'юр?ос?т?≫ ? можлив?сть прямого зв'язку ?з Землею, велика частина даних буде ретранслюватись орб?тальними апаратами, що забезпечують б?льшу пропускну здатн?сть за рахунок б?льшого д?аметра антен ? б?льш потужних передавач?в. Швидкост? передач? даних м?ж ≪К'юр?ос?т?≫ ? кожним орб?тальним апаратом можуть бути 2 Мб?т/с ( Mars Reconnaissance Orbiter ) ? 256 кб?т/с (≪ Марс Од?сс ей ≫), кожен супутник ма? можлив?сть тримати зв'язок ?з ≪К'юр?ос?т?≫ приблизно 8 хвилин на день ^[26] . Також у орб?тальних апарат?в пом?тно б?льше часове в?кно в якому ? можлив?сть зв'язку ?з Землею.

П?д час посадки телеметр?я могла в?дстежуватися вс?ма трьома супутниками, що перебувають на орб?т? Марса: ≪Марс Од?ссей≫, Mars Reconnaissance Orbiter ? ≪Марс-експрес≫ ?вропейського косм?чного агентства . Марс Од?ссей служив як ретранслятор ? передавав телеметр?ю на Землю в потоковому режим?. На Земл? сигнал приймали ?з затримкою в 13 хвилин 46 секунд, необх?дних для подолання рад?осигналом в?дстан? м?ж планетами.

• Ман?пулятор. На ровер? встановлений трьохсуглобовий ман?пулятор довжиною 2,1 м, на якому змонтован? 5 прилад?в загальною масою близько 30 кг. Вони змонтован? на к?нц? ман?пулятора в хрестопод?бн?й веж?-турел?, здатно? повертатися на 350°. Д?аметр башти з ?нструментами становить близько 60 см. П?д час руху ман?пулятор склада?ться.

Два прилади: APXS ? MAHLI  ? ? контактними ( in-situ ) ?нструментами. Решта 3 прилади: ударна дрель, щ?тка ? механ?зм для забору ? прос?ювання зразк?в ?рунту ? виконують функц?? видобутку ? приготування матер?алу (зразк?в) для досл?дження. Дрель ма? 2 запасних бури. Вона здатна робити отвори в камен? д?аметром 1,6 см ? глибиною в 5 см. Добут? ман?пулятором зразки можуть, також досл?джуватися приладами SAM ? CheMin , як? розташован? в передн?й частин? корпуса ровера ^{[27] [28] [29]}

Через р?зницю м?ж земною ? марс?анською (38 % земно?) грав?тац??ю масивний ман?пулятор п?дда?ться р?зного ступеня деформац??, для компенсац?? р?зниц? яко?, встановлю?ться спец?альне програмне забезпечення (ПЗ). Робота ман?пулятора з даними ПЗ в умовах Марса вимага? додаткового часу для налагодження ^[30] .

• Моб?льн?сть марсохода. Як ? в попередн?х марсоходах, Mars Exploration Rover ? Mars Pathfinder , ≪К'юр?ос?т?≫ ма? платформу з науковим обладнанням. Усе це встановлено на шести колесах, кожне з яких ма? св?й електродвигун, причому два передн?х ? два задн?х колеса беруть участь у керуванн?, що да? апарату змогу розвертатися на 360°, залишаючись при цьому на м?сц? ^[31] . Колеса ≪К'юр?ос?т?≫ значно б?льше, н?ж т?, як? використовувалися в попередн?х м?с?ях. Кожне колесо ма? певну конструкц?ю, яка допомага? марсоходу п?дтримувати тягу, якщо в?н застрягне в п?ску, також колеса марсохода будуть залишати сл?д у вигляд? регулярного в?дбитку на п?щан?й поверхн? Марса. У цьому в?дбитку за допомогою коду Морзе у вигляд? отвор?в записан? букви JPL ( Лаборатор?я реактивного руху , англ. Jet Propulsion Laboratory ) ^[32] .

За допомогою бортових камер марсох?д розп?зна? елементи регулярного в?дбитка кол?с (в?зерунки) ? зможе визначити пройдену в?дстань.

• П?дв?ска. Високу прох?дн?сть марсохода забезпечу? запатентована в США п?дв?ска Rocker-bogie .

Науков? прилади апарата дають змогу ефективно виявляти орган?чн? молекули й визначати ?х структуру, а також зондувати товстий шар ?рунту в пошуках сл?д?в води за допомогою нейтронного детектора, створеного Роскосмосом . За допомогою ?нфрачервоного лазера можна буде видаляти з м?нерал?в зайв? нашарування (пил, продукти короз??) й одразу зд?йснювати лазерний х?м?чний анал?з на в?дстан? до 10 метр?в. ≪Серце≫ науково? апаратури ? прилад SAM. В?н буде визначати х?м?чний склад ?рунту й шукати в ньому орган?чн? молекули. Цей прилад ма? передавати п'яту частку вс?х даних з Марса.

Список основних прилад?в на марсоход?:

• Три спец?альн? камери було розроблено компан??ю Malin Space Science Systems . Вони використовують однаков? компоненти, зокрема модуль обробки зображень, св?тлочутлив? елементи (ПЗС-матриц? ? 1600 x1200 п?ксел?в) та RGB ф?льтри Бай?ра

1. MastCam : Система склада?ться з двох камер, ? м?стить багато спектральних ф?льтр?в. Можливе отримання зн?мк?в у природних кольорах розм?ром 1600x1200 п?ксел?в та в?део з розд?льною здатн?стю 720p (1280x720), апаратною компрес??ю та з частотою до 10 кадр?в на секунду. Перша камера ( Medium Angle Camera  ? MAC ), ма? фокусну в?дстань 34 мм ? 15-градусне поле зору, 1 п?ксель дор?вню? 22 см на в?дстан? 1 км. Друга камера ( Narrow Angle Camera  ? NAC ) ма? фокусну в?дстань 100 мм, 5,1 градусне поле зору, 1 п?ксель дор?вню? 7,4 см на в?дстан? 1 км. Кожна камера ма? по 8 Гб флеш-пам'ят?, яка здатна збер?гати б?льше 5500 необроблених зображень, ? п?дтримка JPEG-компрес?? й стиснення без втрати якост?. В обох камерах ? функц?я автоматичного фокусування, яка да? ?м змогу сфокусуватися на об'?ктах, в?д 2,1 м до неск?нченност?. Незважаючи на наявн?сть у виробника конф?гурац?? з трансфокатором, камери не мають зуму, оск?льки часу для тестування не залишалося. Кожна камера ма? вбудований ф?льтр Байера RGB ? по 8 ?Ч-ф?льтр?в. У пор?внянн? з панорамно? камерою, яка сто?ть на ≪Сп?рит≫ ? ≪Опортьюн?т?≫ (MER) ? отриму? чорно-б?л? зображення розм?ром 1024 × 1024 п?ксел?в, камера MAC MastCam ма? кутовий дозв?л в 1,25 рази вище, а камера NAC MastCam ? у 3,67 раза вище.

1. Mars Hand Lens Imager ( MAHLI ): склада?ться з камери, закр?плено? на роботизован?й руц? марсохода й застосову?ться для отримання м?кроскоп?чних зображень г?рських пор?д та ?рунту. Камера отриму? зображення розм?ром 1600x1200 п?ксел?в з розд?льною здатн?стю до 14,5 мкм на п?ксель. Ма? фокусну в?дстань в?д 18,3 до 21,3 мм ? поле зору в?д 33,8 до 38,5 градус?в. Для роботи в темряв? ? вбудована св?тлод?одна п?дсв?тка (звичайна б?ла й ультраф?олетова). Ця камера здатна сфокусуватися на об'?ктах в?д 1 мм. Система може також зробити сер?ю зображень для подальшо? обробки зн?мка. ? можлив?сть зберегти необроблене фото без втрати якост? або ж зробити стиснення в JPEG формат?.

1. Mars Descent Imager ( MARDI ) передавала п?д час спуску на поверхню Марса кольорове зображення розм?ром 1600x1200 п?ксел?в з витримкою 1,3 мс та з частотою 5 кадр?в на секунду. Камера почала зйомку на висот? 3,7 км ? зак?нчила на висот? 5 метр?в над поверхнею Марса, зйомка тривала близько 2 хвилин. М?стить 8 Гб вбудовано? пам'ят?, яка може збер?гати б?льше 4000 фотограф?й. Зн?мки з камери дозволили побачити навколишн?й рель?ф на м?сц? посадки.

• ChemCam : це наб?р ?нструмент?в дистанц?йного досл?дження, зокрема спектрометр Laser-Induced Breakdown Spectroscopy ( LIBS ) та камера Remote Micro-Imager ( RMI ). LIBS генеру? 50?75 ?мпульс?в ?нфрачервоного лазера з довжиною хвил? 1067 нм та загальною тривал?стю 5 наносекунд, ? фокусу?ться на зразках на в?дстан? до 7 метр?в. Прилад анал?зу? спектр св?тла, що випром?ню?ться плазмою зразка, у видимому, ультраф?олетовому й ближньому ?нфрачервоному д?апазонах (240?800 нм). RMI-камера використову? оптику LIBS ? да? змогу розглед?ти об'?кти розм?рами в?д 1 мм на в?дстан? 10 м, поле зору на таких в?дстанях становить 20 см. ChemCam було розроблено в Лос-Аламоськ?й нац?ональн?й лаборатор?? та французьк?й лаборатор?? CESR . Варт?сть ChemCam для НАСА становила близько 10 млн дол., зокрема, перевитрати близько 1,5 млн дол. Розд?льна здатн?сть устаткування в 5?10 раз?в вища, н?ж у встановленого на попередн? марсоходи. З семи метр?в ChemCam може визначити тип досл?джувано? породи (наприклад, вулкан?чна або осадова), структуру ?рунту й кам?ння, в?дстежити дом?нуюч? елементи, розп?знати л?д ? г?дратован? м?нерали, досл?дити сл?ди ероз?? на каменях ? в?зуально допомогти при досл?дженн? пор?д ман?пулятором. Варт?сть ChemCam для НАСА склала близько 10 млн дол., у тому числ? перевитрата близько 1,5 млн дол. ?нструмент був розроблений Лос-Аламоською нац?ональною лаборатор??ю сп?льно з французькою лаборатор??ю CSR. Розробка була завершена, а обладнання було готове до доставки в JPL в лютому 2008 року.

• Alpha-particle X-ray spectrometer ( APXS ): рентген?вський спектрометр на альфа-частинках буде опром?нювати альфа-частинками зразки й з?ставляти спектри в рентген?вських променях для визначення елементного складу породи. Прилад створено Канадським косм?чним агентством . MacDonald Dettwiler ( MDA ) ? Аерокосм?чна канадська компан?я, яка буду? Canadarm ? RADARSAT, несуть в?дпов?дальн?сть за проектування ? буд?вництво APXS . Команда з розробки APXS включа? в себе член?в з Ун?верситету Гвельф?в, Ун?верситету Нью-Брансв?к, Ун?верситету Зах?дного Онтар?о, НАСА, Ун?верситет Кал?форн??, Сан-Д??го ? Корнельського ун?верситету.

• Collection and Handling for In-Situ Martian Rock Analysis (CHIMRA): CHIMRA явля? собою к?вш 4 × 7 сантиметр?в, який зачерпу? ?рунт. У внутр?шн?х порожнинах CHIMRA в?н прос?ва?ться через сито з осередком 150 м?крон, чому допомага? робота в?бромехан?зму, зайве в?ддаля?ться, а на прос?ювання в?дправля?ться наступна порц?я. Всього проходить три етапи паркану з ковша ? прос?ювання ?рунту. У результат? залиша?ться трохи порошку необх?дно? фракц??, який ? в?дправля?ться в ?рунтоприймач, на т?л? ровера, а зайве викида?ться. У результат? з усього ковша на анал?з надходить шар ?рунту в 1 мм. П?дготовлений порошок вивчають прилади CHEMIN ? SAM.

• CheMin : цей спектрометр досл?джу? х?м?чний ? м?нералог?чний склад за допомогою рентген?вського флуоресцентного анал?зу й рентген?всько? дифракц??. Chemin да? змогу визначити велику к?льк?сть корисних копалин на Марс?. ?нструмент було розроблено Дев?дом Блейком з Ames Research Center та Лаборатор?? реактивного руху ( англ. Jet Propulsion Laboratory ) НАСА. Марсох?д буде бурити г?рськ? породи, а отриманий порошок збира?ться ?нструментом та опром?ню?ться рентген?вськими променями. Дифракц?я рентген?вських промен?в р?зна для р?зних м?нерал?в, тому картина дифракц?? да? змогу визначити структуру речовини. ?нформац?ю про св?тн?сть атом?в ? дифракц?йну картину буде зн?мати спец?ально п?дготовлена E2V CCD-224 матриця розм?ром 600 × 600 п?ксел?в. У ≪К'юр?ос?т?≫ ? 27 осередк?в для анал?зу зразк?в, п?сля вивчення одного зразка осередок може бути перевикористаний, але анал?з буде мати меншу точн?сть через забруднення попередн?м зразком. Таким чином у ровера ? всього 27 спроб для повноц?нного вивчення зразк?в. Ще 5 запаяних осередк?в збер?гають зразки з Земл? ^[33] . Вони потр?бн? щоб протестувати працездатн?сть приладу в марс?анських умовах. Для роботи приладу потр?бна температура ?60 °C, ?накше будуть заважати перешкоди в?д приладу DAN.

• Sample Analysis at Mars ( SAM ): цей вим?рювальний комплекс ?нструмент?в ? найважчим ? найб?льшим на марсоход?, його маса 38 кг, це майже половина маси вс?х наукових прилад?в на борту. SAM було розроблено й з?брано в Goddard Space Flight Center. За допомогою трьох комб?нованих сенсорних систем в?н ма? в?дпов?сти на питання, чи було колись на Марс? середовище, придатне для живих орган?зм?в, ? чи ?сну? таке середовище на планет? сьогодн?. SAM да? змогу анал?зувати як тверд? зразки, наприклад, зразки ?рунту, так ? атмосферний газ, ? здатен виявляти та анал?зувати орган?чн? сполуки , легк? елементи, а також сп?вв?дношення ?зотоп?в у атмосфер?. Попередня п?дготовка зразк?в в?дбува?ться в Sample Manipulation System ( SMS ), де передбачено численн? сита та 74 контейнери. Комплекс ма? також дв? електропеч? потужн?стю 40 Вт ?з максимальною температурою до 1100 °C, як? дають змогу вид?лити летк? речовини з твердих зразк?в, а також зд?йснити п?рол?з орган?чних сполук. Отриманий газ (чи безпосередньо проба з атмосфери) потрапля? в Chemical Separation and Processing Laboratory ( CMPL ). Тут ? ц?ла система для подальшо? п?дготовки до вим?рювання, що склада?ться з 50 клапан?в, 15 вентильних блок?в, велико? к?лькост? абсорбц?йних комб?нованих ф?льтр?в, зм?шувач?в, сепаратор?в та насос?в. П?сля тако? п?дготовчо? фази газ може бути спрямовано посл?довно в один з трьох вим?рювальних прилад?в: газовий хроматограф ( GS  ? Gas Chromatograph ), лазерний спектрометр Tunable Laser Spectrometer ( TLS ) чи квадрупольний мас-спектрометр Quadrupole Mass Spectrometer ( QMS ). GS використову?ться для розд?лення сум?ш? газ?в на компоненти, як? в подальшому спрямовуються на мас-спектрометр QMS . TLS да? змогу точно визначити в?дношення ?зотоп?в кисню та вуглецю у вуглекислому газ? (CO ₂ ) та метан? (CH ₄ ), ?, сво?ю чергою, да? змогу визначити походження цих газ?в (б?олог?чне або геох?м?чне) ^{[34] [35] [36]} .

• Radiation assessment detector ( RAD ): в?н досл?джу? рад?ац?йний фон усередин? марсохода. З?бран? детектором RAD дан? на шляху до планети й на поверхн? Марса служитимуть для оц?нки р?вня рад?ац?? в майбутн?х м?с?ях. Прилад встановлений практично в самому ≪серц?≫ ровера, ? тим самим ?м?ту? астронавта, що знаходиться всередин? косм?чного корабля. RAD був включений першим з науково ?нструмент?в для MSL, ще на навколоземн?й орб?т?, ? ф?ксував рад?ац?йний фон всередин? апарата ? а пот?м ? всередин? ровера п?д час його роботи на поверхн? Марса. В?н збира? дан? про ?нтенсивн?сть опром?нення двох тип?в: високоенергетичних галактичних промен?в ? частинок, що випускаються Сонцем. RAD був розроблений у Н?меччин? П?вденно-зах?дним досл?дним ?нститутом (SwRI) позаземно? ф?зики в груп? Christian-Albrechts-Universitat zu Kiel за ф?нансово? п?дтримки управл?ння Exploration Systems Mission у штаб-квартир? НАСА та Н?меччини.

• Dynamic Albedo of Neutrons ( DAN ): прилад використову?ться для виявлення водню, води й льоду на поверхн? Марса, склада?ться з ?мпульсного нейтронного генератора та детектора. Для MSL прилад надано Федеральним косм?чним агентством (Роскосмос). Варт?сть розробки приладу становила понад 3 млн дол. ? сп?льною розробкою НД? автоматики ?м. Н. Л. Духова при ≪Росатом?≫ (?мпульсний нейтронний генератор), ?нституту косм?чних досл?джень РАН (блок детектування) ? Об'?днаного ?нституту ядерних досл?джень (кал?брування) ^{[37] [38]} . До складу приладу входять ?мпульсне джерело нейтрон?в ? приймач нейтронного випром?нювання . Генератор випром?ню? в сторону марс?ансько? поверхн? коротк?, потужн? ?мпульси нейтрон?в. Тривал?сть ?мпульсу становить близько 1 мкс, потужн?сть потоку ? до 10 млн нейтрон?в з енерг??ю 14 МеВ за один ?мпульс. Частинки проникають у ?рунт Марса на глибину до 1 м, де вза?мод?ють з ядрами основних породоутворюючих елемент?в, внасл?док чого, спов?льнюються ? частково поглинаються. Частина, що залишилася нейтрон?в в?дбива?ться ? ре?стру?ться приймачем. Точн? вим?ри можлив? до глибини 50?70 см. Кр?м активного обстеження поверхн? Червоно? планети, прилад здатний вести мон?торинг природного рад?ац?йного фону поверхн? (пасивне обстеження) ^[39] .

• Rover environmental monitoring station ( REMS ): Метеоролог?чний комплекс прилад?в для вим?рювання атмосферного тиску, вологост?, напряму в?тру, пов?тряних ? наземних температур, ультраф?олетового випром?нювання. REMS дасть нов? уявлення про м?сцевий г?дролог?чний стан, про руйн?вний вплив ультраф?олетового випром?нювання й про можлив? ознаки життя в поверхневому ?рунт? планети. Досл?дницька група на чол? з Хав'?ром Гомес-Ельв?ром, Центру астроб?олог?? (Мадрид) включа? Ф?нський Метеоролог?чний ?нститут як партнера. Встановили ?? на щоглу камери для вим?рювання атмосферного тиску, вологост?, напрямку в?тру, пов?тряних ? наземних температур, ультраф?олетового випром?нювання. Ус? датчики розташован? в трьох частинах: дв? стр?ли при?днан? до марсоходу, Remote Sensing Mast ( RSM ), Ultraviolet Sensor ( UVS ) розташований на верхн?й щогл? марсохода, ? Instrument Control Unit ( ICU ) всередин? корпусу.

• MSL entry descent and landing instrumentation ( MEDLI ): Основною метою приладу було вивчення атмосферного середовища на Марс? п?д час спуску п?сля гальмування й в?докремлення теплозахисного екрану. Саме в цей пер?од були з?бран? необх?дн? дан? про марс?анську атмосферу. Ц? дан? будуть використан? в майбутн?х м?с?ях. Прилад склада?ться з трьох основних вузл?в: MEDLI Integrated Sensor Plugs ( MISP ), Mars Entry Atmospheric Data System ( MEADS ) ? Sensor Support Electronics ( SSE ).

• Hazard avoidance cameras ( Hazcams ): марсох?д ма? дв? пари чорно-б?лих нав?гац?йних камер, розташованих з бок?в апарата. Вони застосовуються для оц?нки небезпеки п?д час пересування марсоходу ? для безпечного наведення ман?пулятора на зразки кам?ння й ?рунту. Камери роблять 3D зображення (поле зору кожно? камери ? 120°), складають карту м?сцевост? попереду марсохода. Складен? карти дають марсоходу змогу уникати випадкових з?ткнень ? використовуються програмним забезпеченням апарата для вибору необх?дного шляху п?д час подолання перешкод.

• Navigation cameras ( Navcams ): для нав?гац?? марсох?д використову? пару чорно-б?лих камер, як? встановлено на щогл? для стеження за пересуванням. Камери мають 45 градусне поле зору, роблять 3D-зображення. ?х розд?льна здатн?сть да? змогу бачити об'?кт розм?ром 2 сантиметри з в?дстан? 25 метр?в.

Посадковий модуль в?докремився в?д перельотного модуля перед входом в атмосферу. Для гальмування посадкового модуля спочатку використовувався оп?р атмосфери, пот?м парашут, ?, нарешт?, гальм?вн? двигуни. Сам посадковий модуль не одразу торкнувся поверхн? планети ? на певн?й висот? ровер опустився на тросах, як? пот?м в?д'?дналися, а посадковий модуль в?длет?в уб?к, щоб не забруднювати реактивними вихлопами м?сце посадки ровера.

6 серпня 2012 року косм?чний апарат ≪К'юр?ос?т?≫ зд?йснив усп?шну посадку на Марс у кратер? ?ейла. Трансляц?я посадки в прямому еф?р? зд?йснювалася на сайт? НАСА .

Посадка апарата на поверхню була ун?кальною операц??ю, яку ще н?коли не виконували. Ун?кальн?сть зумовлена використанням ново? технолог?? Sky Crane для посадки апарат?в на поверхню.

≪К'юр?ос?т?≫ ? околиц?

Спуск на поверхню Марса велико? маси дуже складний. Атмосфера занадто розр?джена, щоб парашути й аеродинам?чне гальмування виявилися ефективними, однак занадто щ?льна, щоб забезпечити ?стотне гальмування ракетними двигунами, оск?льки використання тяги реактивного струменя на надзвукових швидкостях пов'язане з нестаб?льн?стю ^{[ джерело? ]} . Попередн? м?с?? використовували аеробалони для пом'якшення удару п?д час посадки, але новий марсох?д занадто важкий для використання такого вар?анту.

Curiosity rover
Щогла з камерами ChemCam, MastCam-34, MastCam-100, NavCam.  Колесо ровера, д?аметром 50 см.

• 
  Марсох?д ≪К'юр?ос?т?≫ п?д парашутом (6.08.2012; MRO ).
• 
  Ляскання парашута ≪К'юр?ос?т?≫ (12.08.2012?13.08.2013; MRO )
• 
  М?сце посадки ≪К'юр?ос?т?≫ на Aeolis Palus б?ля Mount Sharp (п?вн?ч внизу).
• 
  Mount Sharp п?дн?ма?ться з середини кратера ?ейла ; Зелена точка ≪К'юр?ос?т?≫ ? м?сце посадки (п?вн?ч внизу).
• 
  Зелена точка м?сце приземлення ≪К'юр?ос?т?≫; верхня синя точка - Glenelg ; нижня синя точка база Mount Sharp .
• 
  Ел?пс, названий Йеллоукнайф, в?дзнача? м?сце, де ≪К'юр?ос?т?≫ фактично приземлився.
• 
  Квадрат 51 (розм?ри 1 миля ? довжина, 1 миля ? ширина), д?лянка кратера ?ейл, м?сце приземлення ≪К'юр?ос?т?≫ позначено.
• 
  Уламки парашута на debris field розкидан? в 614 м в?д ≪К'юр?ос?т?≫ (3-D: rover & parachute ) (17.08.2012; MRO ).
• 
  М?сце приземлення ≪К'юр?ос?т?≫, Bradbury Landing , сфотографоване MRO (14.08.2012)
• 
  Перш? сл?ди ≪К'юр?ос?т?≫, сфотографован? MRO / HiRISE (6.09.2012)
• 
  Перший р?к на Марс? ? перша пройдена миля ≪К'юр?ос?т?≫ ^[40] (1.08.2013) (3-D ^[41] ).

• 
  В?дкинутий тепловий щит, сфотографований ≪К'юр?ос?т?≫, спуска?ться на поверхню Марса (6.08.2012).
• 
  Перше фото ≪К'юр?ос?т?≫ п?сля приземлення (6.08.2012). Видно колесо марсохода.
• 
  Перше фото ≪К'юр?ос?т?≫ п?сля приземлення (без кришки для захисту в?д пилу, 6.08.2012).
• 
  Приземлення ≪К'юр?ос?т?≫ 6.08.2012 б?ля бази Aeolis Mons (або "Mount Sharp").
• 
  Перше кольорове фото марс?анського пейзажу ≪К'юр?ос?т?≫, зроблене MAHLI (6.08.2012).
• 
  Селф? ≪К'юр?ос?т?≫ з закритою кришкою в?д пилу (7.09.2012).
• 
  Селф? ≪К'юр?ос?т?≫ (7.09.2012; з корекц??ю кольору).
• 
  Кал?бровка MAHLI (9 Вересня, 2012; альтернативна 3D-верс?я ^[42] )
• Американський цент на Марс? (≪К'юр?ос?т?≫; 10.09.2012)[42].
  Американський цент на Марс? (≪К'юр?ос?т?≫; 10.09.2012) ^[42] .
• 
  Колеса ≪К'юр?ос?т?≫. Mount Sharp на фон? ( MAHLI , 9.09.2012).
• 
  Сл?ди ≪К'юр?ос?т?≫ на першому тест-драйв? (22.08.2012).
• 
  Збалансован? кольори фото на Aeolis Mons на Марс? (23.08.2012)
• 
  ≪К'юр?ос?т?≫ кри?вид Aeolis Mons (9.08.2012;
• 
  Прошарки на баз? Aeolis Mons . Темний кам?нь на зб?льшеному фото такого ж розм?ру, як ≪К'юр?ос?т?≫.

Перша кругова панорама ≪К'юр?ос?т?≫ (8.08.2012).

Панорама ≪К'юр?ос?т?≫ кра?виду Glenelg , в?дстань близько 200 м, вважа?ться важливим м?сцем для науки (19.09.2012).

Кра?вид Mount Sharp , зроблений ≪К'юр?ос?т?≫ (20.09.2012; raw color version ).

Кра?вид Rocknest, знятий ≪К'юр?ос?т?≫. П?вдень у центр?, п?вн?ч на обох к?нцях фото. Mount Sharp на передньому план?, Glenelg зл?ва в?д центра, сл?ди в?д кол?с ровера справа. (16.11.2012; збалансован? кольори ; raw color version ; high-res panoramic ).

Фото ≪К'юр?ос?т?≫, зроблене з Rocknest огляд Точки Lake (у центр?) на шляху до Glenelg (26.11.2012; збалансован? кольори ; raw color version ).

Кра?вид неба Марса на сход? Сонця (лютий 2013 року; сх?д Сонця змодельований художником).

На початку 2018 р. опубл?кована панорама, одержана з? зн?мк?в жовтня 2017 р. Зн?мки були зроблен? з м?сцевост?, яка назива?ться хребет В?ри Руб?н. Ч?тко видн? особливост? рель?фу в кратер? Гейла, об?док самого кратера ? нав?ть гора, яка розташована на в?дстан? понад 80 км в?д нього ^[43] .

• Детальн? зн?мки Марса з ровера ≪К'юр?ос?т?≫ виявили сл?ди повеней ? паводк?в, як? в?дбувалися 4 млрд рок?в тому ^[44] .
• Станом на 16 кв?тня 2020 року ровер перебував на в?дстан? 21,66 мил? в?д м?сця посадки ^[45] .
• Станом на 31 березня 2021 року ≪К'юр?ос?т?≫ почав наближатися до г?рського утворення, яке вчен? назвали Mont Mercou (Мон-Мерку) на честь гори у Франц??. Марсох?д взяв уже 30 зразк?в породи шляхом вибурювання свердловин ^[46] .
• 15 кв?тня 2023 року ≪К'юр?ос?т?≫ наткнувся на Марс? на об'?кт у форм? книги . Дивна форма марс?анських скель, под?бна до знайдено?, зазвичай поясню?ться водою, що сочилася в цьому район? м?льярди рок?в тому, коли марс був набагато волог?шим, ? пов?домили представники НАСА ^{[47] [48]} .
• Станом на 31 травня 2023 року ≪К'юр?ос?т?≫ здолав 30 км у кратер? Гейл на Червон?й планет? ^{[49] [50]} .
• У кв?тн? 2023 року ≪К'юр?ос?т?≫ знайшов на Марс? об'?кт у вигляд? гребеня з шипами, що викликало жвав? суперечки пом?ж вченими щодо його походження ^{[51] [52] [53]} .
• 29 березня 2024 року, зг?дно пов?домлення NASA, ≪К'юр?ос?т?≫ розпочав досл?дження нового рег?ону Марса, а саме каналу Гед?з Валл?с, який звивистою формою нагаду? р?чку ^{[54] [55]} .

• Curiosity Rover ? Home Page ? NASA/JPL [ Арх?вовано 9 грудня 2013 у Wayback Machine .]
• MSL ? NASA Updates [ Арх?вовано 26 с?чня 2018 у Wayback Machine .]  ? *LIVE* TBA [ Арх?вовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine .] Schedule [ Арх?вовано 31 травня 2008 у Wayback Machine .] (NASA-TV) [ Арх?вовано 26 с?чня 2018 у Wayback Machine .] (NASA-Audio) [ Арх?вовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine .]
• The search for life on Mars & elsewhere in the Solar System: Curiosity update ? Video lecture by Christopher P. McKay [ Арх?вовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine .]
• MSL ? NASA Updates ? *REPLAY* Anytime (NASA-YouTube) [ Арх?вовано 10 липня 2014 у Wayback Machine .] (NASA-Ustream) [ Арх?вовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine .]
• MSL ? ≪Curiosity≫ Design and Mars Landing ? PBS Nova (2012-11-14) ? Video (53:06) [ Арх?вовано 28 грудня 2014 у Wayback Machine .]
• MSL ? ≪Curiosity 'StreetView'≫ (Sol 2 ? 2012-08-08) ? NASA/JPL ? 360º Panorama [ Арх?вовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine .]
• MSL ? ≪Curiosity Lands≫ (2012-08-06) ? NASA/JPL ? Video (03:40) [ Арх?вовано 3 с?чня 2015 у Wayback Machine .]
• MSL ? ≪Curiosity Descent≫ (2012-08-21) (sim&real/narrated) ? Video (04:06) [ Арх?вовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine .]
• MSL ? ≪Curiosity Descent≫ (2012-08-06) (real time/25fps) ? Video (01:57) [ Арх?вовано 30 листопада 2014 у Wayback Machine .]
• MSL ? ≪Curiosity Descent≫ (2012-08-06) (all/4fps) ? NASA/JPL ? Video (03:04) [ Арх?вовано 2 березня 2015 у Wayback Machine .]
• MSL ? Landing (≪7 Minutes of Terror≫) ? NASA/JPL ? Video (05:08) [ Арх?вовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine .]
• MSL ? Landing (EDL/EntryDescentLanding) ? Animated Video (02:00) [ Арх?вовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine .]
• MSL ? Landing Site ? Gale Crater ? Animated/Narrated Video (02:37) [ Арх?вовано 9 серпня 2012 у Wayback Machine .]
• MSL ? Landing Site ? Gale Crater ? Google Mars (zoomable map) [ Арх?вовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine .]
• MSL ? Curiosity Rover ? Learn About Curiosity ? NASA/JPL
• MSL ? Curiosity Rover ? Virtual Tour ? NASA/JPL
• MSL ? NASA Image Gallery [ Арх?вовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine .]
• Weather Reports [ Арх?вовано 13 вересня 2013 у Wayback Machine .] from the Rover Environmental Monitoring Station (REMS)
•   К'юр?ос?т? у соцмереж? ≪Тв?ттер≫
• MSL ? NASA Update ? AGU Conference (2012-12-03) Video (70:13) [ Арх?вовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine .]
• Panorama [ Арх?вовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine .] (via Universe Today)

У соц?альних мережах Facebook · Twitter Тематичн? сайти Quora · Zhihu · Zhihu Словники та енциклопед?? Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase :  /m/0knf0q2

п о р Досл?дження Марса косм?чними апаратами Д?юч? м?с?? Орб?тальн? апарати Марс Од?ссей (2001) Mars Express (2003) Mars Reconnaissance Orbiter (2006) Мангальян (2014) MAVEN (2014) ExoMars Trace Gas Orbiter (2016) Emirates Mars Mission ( в?дправлено ) Тяньвень-1 (в?дправлено) Марсоходи К'юр?ос?т? (2012) ( Хронолог?я под?й ) Тяньвень-1 (в?дправлено) Марс 2020 ( Персеверанс та Ingenuity ) (в?дправлено) Посадков? апарати InSight (2018) Завершен? м?с?? Прол?тн? Мар?нер-4 Mariner 6 Mariner 7 Марс-1 † Марс-6 Марс-7 Нодзом? † Зонд-2 † Dawn Розетта Mars Cube One Орб?тальн? Мар?нер-9 Марс-2 Марс-3 Марс-4 † Марс-5 † Mars Climate Orbiter † Mars Global Surveyor Mars Observer † Фобос (КА) Фобос-1 † Фобос-2 † В?к?нг В?к?нг-1 В?к?нг-2 Посадков? Б?гль-2 † Марс-2 † Марс-3 † Марс-6 † Марс-7 † Mars Pathfinder Mars Polar Lander † / Deep Space 2 † Фен?кс В?к?нг-1 В?к?нг-2 Ск?апарелл? † Марсоходи Prop-M † Соджорнер Сп?р?т Оппортьюн?т? Спец?альн? Зонд-3 Авар?? п?д час старту Марс-1М №1 Марс-1М №2 Марс 1962А Марс 1962B Мар?нер-3 Марс 1969А Марс 1969В Мар?нер-8 Космос-419 Марс-96 Фобос-?рунт / ?нхо-1 Запланован? Психея Розал?нд Франкл?н (марсох?д) / Козачок (2022) Мангальян-2 (2024) Запропонован? BOLD [en] Icebreaker Life [en] Inspiration Mars (2018 або 2021) Mars 2022 [en] Mars Geyser Hopper Марс-?рунт Mars One Mars Sample Return Mission MELOS [en] MetNet Northern Light PADME SCIM [en] Sky-Sailor [en] Скасован? концепти ARES МАПЛ Б?гль-3 Марс 4NM ? Марс-79 Mars-Aster Mars Astrobiology Explorer-Cacher Mars Surveyor Lander Mars Telecommunications Orbiter NetLander Веста Вояджер Red Dragon † вказу? на несправн?сть комун?кац??, через яку дан? м?с?? не були отриман?

п о р Марс Ареограф?я Атмосфера Циркуляц?я Кл?мат Сл?ди пилових вихор?в Метан Рег?они Квадрангли К?дон?я Озеро Еридан?я Цербер Arabia Terra Iani Chaos Olympia Undae Planum Australe Planum Boreum Tempe Terra Terra Cimmeria Tharsis Undae Ultimi Scopuli Vastitas Borealis Квадрангли Aeolis Amazonis Amenthes Arabia Arcadia Argyre Casius Cebrenia Coprates Diacria Elysium Eridania Hellas Iapygia Ismenius Lacus Lunae Palus Mare Acidalium Mare Australe Mare Boreum Mare Tyrrhenum Margaritifer Sinus Memnonia Noachis Oxia Palus Phaethontis Phoenicis Lacus Sinus Sabaeus Syrtis Major Tharsis Thaumasia Гори та вулкани Acidalia Colles Aeolis Mons Alba Mons Albor Tholus Anseris Mons Apollinaris Mons Arsia Mons Ascraeus Mons Ausonia Montes Biblis Tholus Centauri Montes Ceraunius Tholus Charitum Montes Echus Montes Elysium Elysium Mons Erebus Montes Galaxius Mons Hadriacus Mons Hecates Tholus Jovis Tholus Libya Montes ≪Mount Sharp≫ Nereidum Montes Гора Ол?мп Orcus Patera Pavonis Mons Peneus Patera Phlegra Montes Pityusa Patera Syrtis Major Planum Tartarus Montes Tharsis Tharsis Montes Tharsis Tholus Tholus Tyrrhenus Mons Ulysses Tholus Uranius Mons Uranius Tholus Вулканолог?я Група Урана За висотою Р?внини та плато Acidalia Planitia Aeolis Palus Amazonis Planitia Arcadia Planitia Argyre Planitia Chryse Planitia Daedalia Planum Elysium Planitia Hellas Planitia Hesperia Planum Icaria Planum Isidis Planitia Lunae Planum Meridiani Planum Planum Australe Planum Boreum Syria Planum Syrtis Major Planum Utopia Planitia Хаоси , каньйони та долини Aram Chaos Arsia Chasmata Aromatum Chaos Atlantis Chaos Aureum Chaos Candor Chasma Chasma Boreale Coprates Chasma Echus Chasma Eos Chaos Eos Chasma Galaxias Chaos Ganges Chasma Gorgonum Chaos Hebes Chasma Hydaspis Chaos Hydraotes Chaos Iani Chaos Ister Chaos Ius Chasma Juventae Chasma Melas Chasma Ophir Chasma Tithonium Chasma Apsus Ares Arnus Asopus Athabasca Auqakuh Баграм Був?нда Дао Enipeus Френто Гармах?с Гебрус Huo Hsing Hypanis ?берус Indus Ituxi Kasei Labou Ladon Lethe Licus Маадим Мад Maja Мамерз Mangala Marineris Marte Mawrth Minio Нактон? Nanedi Niger Nirgal Padus Parana Patapsco Peace Rahway Ravi Reull Sabis Samara Скамандер Shalbatana Simud Stura Tader Tinia Tiu Tyras Uzboi Verde Warrego Яри Канали виливу Борозни , столов? гори та лаб?ринти Amenthes Fossae [en] Ceraunius Fossae [en] Cerberus Fossae [en] Coloe Fossae [en] Cyane Fossae [en] Elysium Fossae [en] Galaxias Fossae [en] Hephaestus Fossae [en] Icaria Fossae [en] Labeatis Fossae [en] Mareotis Fossae [en] Борозна Медузи Memnonia Fossae Olympica Fossae [en] Oti Fossae [en] Sirenum Fossae [en] Tantalus Fossae [en] Tithonium Fossae Tractus Fossae [en] Aeolis Mensae Capri Mensa [en] Cydonia Mensae Deuteronilus Mensae [en] Ganges Mensa [en] Nilosyrtis Mensae [en] Protonilus Mensae [en] Angustus Labyrinthus [en] Cydonia Labyrinthus Лаб?ринт Ноч? Кратери та ?хн? ланцюжки Араго Адамс Агасс?з Artynia Catena Tithonium Catena Tractus Catena Аз?мов Антон?ад? Аньяк Арандас Арго Архангельський Bacolor Балт?йськ Барабашов Барнард Б?гль Беккерель Бер Bernard Boeddicker Бок [es] Бонд Боунстел Боннев?ль Барроуз Гейл Гус?в ?ейл Кансо Касс?н? Каш?ас Черулл? Chafe Chapais Колумб Корб? Кру Кр?ф?ц Кюр? Дев?с Доз Дежньов Денн?н? Dilly Dinorwic Dromore Ейр? Ейр?-0 ??л Еберсвальде Едд? Емма Д?н ?ндевор Енд'юренс Ереб Ескаланте ?зеро ?зжа Fenagh Фесенков Flaugergues Фрам Гальдакао Galle [en] Gilbert [es] Gold Гр?н Grindavik Гартв?? Геймдаль Гайнлайн Henry [en] Herschel [en] Holden [en] Hutton [en] Гюйгенс Язу ?браг?мов ?нув?к Кайзер Кеплер К?нкора К?п?н? Ко?а Корольов Kufra Куновск? Lipik Llanesco Lockyer [en] Lod Lohse [en] Ломоносов Lowell [en] Lyot [en] Madler [en] Mandora Mariner Мазурський Maunder [en] Мак-Лафл?н Мак-Мердо Mellish Мендель М?ланкович Miyamoto Mohawk Mojave Molesworth Montevallo Moreux Nereus Newton [en] Nhill Nicholson [en] Nipigon Onon Orson Welles Oudemans Pangboche Pasteur [en] Penticton Persbo Pettit [en] Pickering [en] Pollack Porter [en] Porth Proctor [en] Ptolemaeus [en] Punsk Rabe Radau Rahe Reuyl Ritchey [en] Robert Sharp Russell [en] Саган Saheki Santa Maria Schaeberle Ск?апарелл? Secchi Semeykin Шаронов Sibu Sitka Spallanzani [en] Sr?pur Stokes [en] Taytay Terby Thila Thira Тихов Тихонравов Т?мбукту Tooting Trouvelot [en] Tugaske Tycho Brahe В?ктор?я Виноградський Virrat Vishniac Wirtz Wislicenus Yuty Zumba Zunil Марс?анськ? метеорити На Земл? Про них Базальтова брекч?я NWA 7034 Шасинь?ти Chassigny Kaidun Nakhla Нахл?ти Ортоп?роксен?ти/OPX ALH84001 Шерготити Shergotty Yamato 000593 Категор?я На Марс? Opportunity Block Island Heat Shield Mackinac Island Meridiani Planum Oilean Ruaidh Shelter Island Камен? Curiosity Батерст-?нлет Coronation Goulburn Хотта Jake Matijevic Link Rocknest Rocknest 3 Tintina Opportunity Bounce Ель-Кап?тан Ласт Ченс Sojourner Barnacle Bill Yogi Spirit Adirondack Home Plate М?м? Горщик ?з золотом Viking Big Joe Other Face Монол?т Rootless cones Геолог?я Брижатий рель?ф Гейзери Г?потеза океану ?рунт Канали ( список ) Карбонати Кол?р Льодовики Наг?р'я Тарсис П?вн?чний полярний басейн П?вн?чна полярна шапка П?вденна полярна шапка Поверхня Сферули Темн? смуги на схилах Х?м?чний та м?неральний склад Яри М?сцевост? з хаотичним рель?фом Concentric crater fill [en] Дихотом?я [en] Лавов? трубки [en] Lobate debris apron [en] Ore resources [en] Recurring slope lineae (RSL) [en] Скали Rootless cones [en] Seasonal flows [en] ≪Swiss cheese≫ feature [en] Terrain softening [en] ?стор?я Амазонський пер?од Геспер?йський пер?од Ноах?йський пер?од ?стор?я вивчення Марса Класичн? детал? альбедо Супутники Рель?ф Деймос Детал? рель?фу Swift [en] Voltaire Фобос Ст?кн? Monolith У культур? У фантастиц? Астроном?я Затемнення Сонячн? затемнення на Марс? Проходження Деймос Фобос Земля Меркур?й Венера Астеро?ди Астеро?ди, як? перетинають орб?ту Марса 2007 WD 5 Комети Siding Spring Троянц? список 5261 Eureka 1998 VF 31 1999 UJ 7 2007 NS 2 Досл?дження Тепер?шн? Штучн? об'?кти на Марс? HiWish Mars Exploration Rover Opportunity observed Mars Express Mars flyby [en] Mars landing [en] Mars Odyssey Mars Orbiter Mission Mars Reconnaissance Orbiter Марсох?д Mars Science Laboratory Curiosity хронолог?я Mars Scout Program MAVEN Минул? Beagle 2 Deep Space 2 Mars 2 Prop-M Mars 2MV-3 No.1 Mars 3 Mars 6 Mars 7 Марс-96 Mars Exploration Rover Spirit observed Mars Global Surveyor Mars Observer Mars Pathfinder Sojourner Mars Scout Program Phoenix Mars Surveyor '98 program Mars Climate Orbiter Mars Polar Lander Програма ≪Фобос≫ Phobos 1 Phobos 2 Програма ≪В?к?нг≫ Viking 1 Viking 2 Yinghuo-1 Майбутн? Роботизован? Caves of Mars Project ExoMars orbiter lander rover Icebreaker Life [en] InSight Mars Geyser Hopper Mars Next Generation Mars Sample Return Mission Mars 2020 MELOS MetNet Northern Light Phobos Surveyor Red Dragon SCIM П?лотован? Chinese Mission to Mars М?жпланетна транспортна система Mars Base Camp Mars Design Reference Mission Austere Human Missions to Mars Mars Direct Mars One Mars to Stay Колон?зац?я Тераформування Пов'язане Дар?анський календар Прапор Марса ICAMSR У культур? Життя на Марс? Mars Institute Марс?анське товариство Марс?ани Мемор?али на Марс? М?фолог?я Хронометр?я на Марс? Марс?анський гейзер Серпанок на Марс?

п о р НАСА Пол?тика США у галуз? космосу та ?стор?я ?стор?я НАКА (1915) Нац?ональний закон щодо аеронавтики ? космосу [en] (1958) Група завдань з космосу [en] (1958) Т.Пейн [en] (1986) Роджерс [en] (1986) Райд [en] (1987) ?н?ц?атива косм?чних досл?джень [en] (1989) Августин [en] (1990) Косм?чна пол?тика США [en] (1996) КМАПСШ [en] (2002) КРАШК [en] (2003) В?з?я косм?чних досл?джень [en] (2004) КПРПДКСШ [en] (2004) Огуст?н [en] (2009) Головне Косм?чн? перегони Список адм?н?стратор?в НАСА [en] Головний науковець НАСА [en] Служба астронавт?в НАСА [en] ( Звання ? посади астронавт?в [en] Голова оф?су астронавт?в [en] ) Бюджет [en] Супутн? технолог?? [en] NASA+ [en] NASA TV NASA Social [en] Програма Launch Services [en] Косм?чний центр ?мен? Кеннед? Буд?вля вертикально? зб?рки LC-39 Центр управл?ння запусками [en] Косм?чний центр ?мен? Л?ндона Джонсона Контроль м?с?й [en] Лаборатор?я зразк?в з М?сяця [en] Роботизован? косм?чн? програми Минул? Hitchhiker [en] Мар?нер Mariner Mark II [en] MESUR [en] Mars Surveyor 98 [en] New Millennium [en] Lunar Orbiter П?онер Planetary Observer [en] Рейнджер Серве?р В?к?нг Про?кт ≪Прометей≫ [en] Mars Scout Поточн? Жити з зорею [en] Програма Lunar Precursor Robotic [en] Система спостереження за Землею [en] Велик? обсерватор?? Експлорер Small explorer Вояджер Discovery New Frontiers Mars Exploration Rover П?лотований косм?чний пол?т Минул? X-15   ( суборб?тальний пол?т ) Меркур?й Джем?н? Аполлон Союз?Аполлон   (з  Радянською косм?чною програмою ) Скайлаб Спейс Шаттл Мир ? Шаттл [en]   (з  Роскосмосом ) Суз?р'я Поточн? М?жнародна косм?чна станц?я Commercial Orbital Transportation Services (COTS) Commercial Crew Development (CCDev) Ор?он Окрем? м?с?? (п?лотован? або роботизован?) Минул? COBE Аполлон-11 Меркур?й-Редстоун-3 Меркур?й-Атлас-6 Магеллан П?онер-10 П?онер-11 Гал?лео GALEX GRAIL WMAP Спейс Шаттл Соджорнер Сп?р?т LADEE MESSENGER Аквар?ус [en] Касс?н? Кеплер Поточн? MRO Марс Од?ссей Dawn New Horizons М?жнародна косм?чна станц?я Габбл Сп?тцер RHESSI Swift THEMIS [en] Mars Exploration Rover К'юр?ос?т? хронолог?я Оппортьюн?т? GOES 14 [en] Lunar Reconnaissance Orbiter GOES 15 [en] RBSP [en] SDO Юнона Марс?анська наукова лаборатор?я NuSTAR Вояджер-1 / 2 WISE Mars Atmosphere and Volatile Evolution MMS OSIRIS-REx Джеймс Вебб Майбутн? JPSS [en] Wide Field Infrared Survey Telescope InSight Марс 2020 NISAR [en] TESS Europa Clipper Програма косм?чно? комун?кац?? ? нав?гац?? Канберра Атомний годинник для глибокого космосу Мережа далекого косм?чного зв'язку НАСА ( Голдстоун Мадр?д Близька система зв'язку Буд?вля зд?йснення косм?чних операц?й ) Система зв'язку у космос? Списки НАСА Астронавт?в ( за ?м'ям за роком ) Астронавти Аполлон Список пов?тряних засоб?в НАСА Список м?с?й НАСА неп?лотован? м?с?? Список п?дрядник?в НАСА Список ракет США Список скасованих м?с?й Список польот?в косм?чних човник?в ( ек?паж? ) Св?тлини ? граф?чн? роботи НАСА Сх?д Земл? Блакитна ?грашкова куля С?мейний портрет Бл?да блакитна цятка Стовпи твор?ння М?стична гора С?мейний портрет Сонячно? системи День, коли Земля посм?хнулась Полеглий астронавт М?сячн? пластинки Пластинки ≪П?онера≫ Золотий диск ≪Вояджера≫ Лого НАСА Медальйони НАСА м?с?й Аполлон ? Джем?н? Емблеми м?с?й NASA