Досл?дження космосу  ? в?дкриття та розв?дка косм?чного простору за допомогою косм?чних технолог?й. Ф?зичн? досл?дження космосу ведуться як за допомогою п?лотованих косм?чних польот?в , так ? автоматичних косм?чних апарат?в .

Техн?чному досл?дженню космосу передував розвиток астроном?? та створення великих й в?дносно ефективних ракет на початку XX стол?ття . Осво?ння космосу було одним з напрямк?в суперництва м?ж СРСР та США в холодн?й в?йн? . Початком епохи осво?ння космосу можна вважати запуск першого штучного супутника Земл? ? ≪Супутник-1≫ , запущеного Радянським Союзом 4 жовтня 1957 року. Радянська косм?чна програма була на передових позиц?ях перше десятил?ття досл?дження космосу ? до американсько? м?с?? ≪ Аполлон-11 ≫ з п?лотованою посадкою на М?сяць (1969).

?стор?я (до 1945 року) [ ред. | ред. код ]

23 березня 1881 року Микола Кибальчич , перебуваючи в ув'язненн?, висунув ?дею ракетного л?тального апарата з? зм?нним вектором тяги, що мало бути реал?зовано за допомогою похило? камери згоряння ^[1] . За дек?лька дн?в до страти Кибальчич розробив ориг?нальний про?кт л?тального апарата, що був здатен зд?йснювати косм?чн? перельоти. Його прохання про передання рукопису в Академ?ю наук сл?дчою ком?с??ю не було задоволене, про?кт був уперше опубл?кований лише у 1918 роц? в журнал? ≪Былое≫.

Рос?йський вчений Костянтин Ц?олковський був одним ?з перших, хто висунув ?дею про використання ракет для косм?чних польот?в. Ракету для м?жпланетних сполучень в?н спро?ктував у 1903 роц?. Формула Ц?олковського , що визнача? швидк?сть, яку розвива? л?тальний апарат п?д впливом тяги ракетного двигуна , сьогодн? становить важливу частину математичного апарату, що використову?ться при про?ктуванн? ракет, зокрема при визначенн? ?х основних масових характеристик.

Н?мецький вчений Герман Оберт в 1920-х роках також розробив принципи м?жпланетного польоту.

Американський вчений Роберт ?оддард у 1923 роц? почав розробляти р?динний ракетний двигун, працюючий прототип був створений до к?нця 1925 року. 16 березня 1926 року в?н зд?йснив запуск першо? р?динно? ракети, де як паливо використовувалися бензин та р?дкий кисень.

Роботи Ц?олковського, Оберта та Годдарда були продовжен? групами ентуз?аст?в ракетно? техн?ки в США, СРСР та Н?меччин?. В СРСР досл?дн? роботи вели Група вивчення реактивного руху ( Москва ) та Газодинам?чна лаборатор?я ( Лен?нград ). У 1933 роц? на ?х баз? було створено Реактивний ?нститут (РНД?).

У Н?меччин? под?бн? роботи вело Н?мецьке товариство м?жпланетних сполучень (VfR). 14 березня 1931 року член VfR Йоганнес В?нклер зд?йснив перший у ?вроп? вдалий запуск р?динно? ракети. У VfR працював ? Вернер фон Браун , який з грудня 1932 року почав розробку ракетних двигун?в на артилер?йському пол?гон? н?мецько? арм?? в Куммерсдорф? . П?сля приходу нацист?в до влади в Н?меччин? були вид?лен? кошти на розробку ракетно? збро?, ? навесн? 1936 року була схвалена програма буд?вництва ракетного центру в Пенемюнде , техн?чним директором якого був призначений фон Браун. У ньому була розроблена бал?стична ракета А-4 з дальн?стю польоту 320 км. 3 жовтня 1942 року, п?д час Друго? св?тово? в?йни , в?дбувся перший усп?шний запуск ц??? ракети, а в 1944 роц? почалося ?? бойове застосування п?д назвою ≪Фау-2≫ . У червн? 1944 року ракета ≪Фау-2≫ стала першим зробленим людиною об'?ктом у космос?, досягнувши в суборб?тальному польот? висоти 176 км ^[2] .

В?йськове застосування ≪Фау-2≫ продемонструвало величезн? можливост? ракетно? техн?ки, ? найб?льш потужн? п?сляво?нн? держави ? США та СРСР ? почали розробку бал?стичних ракет на основ? трофейних н?мецьких технолог?й ?з залученням полонених н?мецьких ?нженер?в ^[3] .

Польоти у космос [ ред. | ред. код ]

У 1957 роц? п?д кер?вництвом Серг?я Корольова була створена перша у св?т? м?жконтинентальна бал?стична ракета Р-7 , яка в тому ж роц? була використана для запуску першого у св?т? штучного супутника Земл? .

• 4 жовтня 1957 року ? запуск першого штучного супутника Земл? ≪Супутник-1≫.
• 3 листопада 1957 року ? запуск другого штучного супутника Земл? ≪Супутник-2≫ , що вперше вив?в у космос живу ?стоту ? собаку Лайку .
• 19 серпня 1960 року ? зд?йснений перший в ?стор?? орб?тальний пол?т у космос живих ?стот з усп?шним поверненням на Землю. На корабл? ≪Супутник-5≫ цей пол?т зд?йснили собаки Б?лка та Стр?лка .
• 30 жовтня 1967 року ? проведене перше стикування двох безп?лотних косм?чних апарат?в ≪Космос-186 ^[ru] ≫ та ≪Космос-188 ^[ru] ≫.
• 15 вересня 1968 року ? перше повернення косм?чного апарата ( ≪Зонд-5 ^[ru] ≫) на Землю п?сля обльоту М?сяця. На борту перебували жив? ?стоти: черепахи, плодов? мухи, черв'яки, рослини, нас?ння, бактер??.
• 16 с?чня 1969 року ? проведене перше стикування двох п?лотованих косм?чних корабл?в ≪Союз-4≫ та ≪Союз-5≫ .
• 19 кв?тня 1971 року ? запуск першо? орб?тально? станц?? ≪Салют-1≫ .
• 3 березня 1972 року ? запуск першого апарата, що залишив згодом меж? Сонячно? системи , ? ≪П?онер-10≫ .
• 12 кв?тня 1981 року ? перший пол?т багаторазового транспортного косм?чного корабля ≪Колумб?я≫ .
• 20 лютого 1986 року ? виведення на орб?ту базового модуля орб?тально? станц?? ≪Мир≫ .
• 15 листопада 1988 року ? перший ? ?диний косм?чний пол?т ККБВ ≪Буран≫ в автоматичному режим?.
• 20 листопада 1998 року ? запуск першого блоку ≪Заря≫ М?жнародно? косм?чно? станц?? .

Польоти людини в космос [ ред. | ред. код ]

• 12 кв?тня 1961 року ? зд?йснений перший пол?т людини у космос ( Юр?й Гагар?н ) на корабл? ≪Восток-1≫ .
• 12 серпня 1962 року ? зд?йснений перший у св?т? груповий косм?чний пол?т на кораблях ≪Восток-3≫ та ≪Восток-4≫ . Максимальне наближення корабл?в склало близько 6,5 км.
• 16 червня 1963 року ? зд?йснений перший у св?т? пол?т у космос ж?нки-космонавта ( Валентина Терешкова ) на косм?чному корабл? ≪Восток-6≫ .
• 12 жовтня 1964 року ? зд?йснив пол?т перший у св?т? багатом?сний косм?чний корабель ≪Восход-1≫ .
• 18 березня 1965 року ? зд?йснений перший в ?стор?? вих?д людини у в?дкритий космос . Космонавт Олекс?й Леонов зд?йснив вих?д у в?дкритий космос ?з корабля ≪Восход-2≫ .
• 21 липня 1969 року ? перша висадка людини на М?сяць ( Н?л Армстронг ) у рамках м?сячно? експедиц?? корабля ≪Аполлон-11≫ , що доставила на Землю у тому числ? й перш? проби м?сячного ?рунту .

Досл?дження планет [ ред. | ред. код ]

Зд?йснен? або зд?йснюван? м?с?? [ ред. | ред. код ]

• 4 с?чня 1959 року ? станц?я ≪Луна-1≫ пройшла на в?дстан? 6000 к?лометр?в в?д поверхн? М?сяця та вийшла на гел?оцентричну орб?ту . Вона стала першим у св?т? штучним супутником Сонця.
• 14 вересня 1959 року ? станц?я ≪Луна-2≫ вперше у св?т? досягла поверхн? М?сяця в район? Моря Ясност? поблизу кратер?в Аристид, Арх?мед та Автол?к, доставивши прапор ?з гербом СРСР ^[4] .
• 4 жовтня 1959 року ? запущена автоматична м?жпланетна станц?я ≪Луна-3≫ , яка вперше у св?т? сфотографувала невидиму з Земл? сторону М?сяця. Також п?д час польоту вперше у св?т? був на практиц? зд?йснений грав?тац?йний маневр .
• 3 лютого 1966 року ? АМС ≪Луна-9≫ зд?йснила першу у св?т? м'яку посадку на поверхню М?сяця, були передан? панорамн? зн?мки М?сяця.
• 1 березня 1966 року ? станц?я ≪Венера-3≫ вперше досягла поверхн? Венери та доставила прапор СРСР . Це був перший у св?т? перел?т косм?чного апарата з Земл? на ?ншу планету.
• 3 кв?тня 1966 року ? станц?я ≪Луна-10≫ стала першим штучним супутником М?сяця ^[5] .
• 24 вересня 1970 року ? станц?я ≪Луна-16≫ провела заб?р та подальшу доставку на Землю (станц??ю ≪Луна-16≫) зразк?в м?сячного ?рунту. Вона ж ? перший безп?лотний косм?чний апарат, що доставив на Землю проби породи з ?ншого косм?чного т?ла.
• 17 листопада 1970 року ? м'яка посадка ? початок роботи першого у св?т? нап?вавтоматичного дистанц?йно керованого самох?дного апарата, керованого ?з Земл? ? ≪Луноход-1≫ .
• 15 грудня 1970 року ? перша у св?т? м'яка посадка на поверхню Венери ? ≪Венера-7≫ .
• 13 листопада 1971 року ? станц?я ≪Мар?нер-9≫ стала першим штучним супутником Марса.
• 27 листопада 1971 року ? станц?я ≪Марс-2≫ вперше досягла поверхн? Марса.
• 2 грудня 1971 року ? перша м'яка посадка АМС на Марс на ≪Марс-3≫ .
• 20 жовтня 1975 року ? станц?я ≪Венера-9≫ стала першим штучним супутником Венери.
• Жовтень 1975 року ? м'яка посадка двох косм?чних апарат?в ≪Венера-9≫ та ≪Венера-10≫ ? перш? у св?т? фотозн?мки поверхн? Венери.
• 7 грудня 1995 року ? станц?я ≪Гал?лео≫ стала першим штучним супутником Юп?тера .
• 24 червня 2000 року ? станц?я NEAR Shoemaker стала першим штучним супутником астеро?да ( 433 Ерос ).
• 30 червня 2004 року ? станц?я ≪Касс?н?≫ стала першим штучним супутником Сатурна . 15 вересня 2017 року ≪Касс?н?≫ ув?йшов в атмосферу планети.
• 15 с?чня 2006 року ? станц?я ≪Стардаст≫ доставила на Землю зразки комети В?льда 2 ^[en] .
• 17 березня 2011 року ? станц?я MESSENGER стала першим штучним супутником Меркур?я . 30 кв?тня 2015 року станц?я впала на планету.
• Березень 2012 року ? почалася наукова м?с?я GRAIL .
• 6 серпня 2012 року ? марсох?д ≪К'юр?ос?т?≫ зд?йснив усп?шну посадку в кратер? ?ейла .
• 14 грудня 2013 року ? ≪Ча н'е-3≫ зд?йснив посадку на п?вноч? Моря Дощ?в (44,1214° пн. ш. 19,5116° зх. д.), на невисок?й гряд? , б?ля краю 450-метрового кратера .
• о 10:00 за Гринв?чем 20 с?чня 2014 року косм?чний апарат ≪Розетта≫ прокинувся в?д внутр?шнього таймера. Сигнал в?д апарата було прийнято о 18:17 за Гринв?чем (19:17 CET). Почалася п?дготовка до зустр?ч? з кометою Чурюмова ? Герасименко .
• 24 вересня 2014 року ? ≪Манг альян≫ вийшов на ел?птичну орб?ту Марса з найближчою точкою на висот? 421,7 км над поверхнею планети ? найв?ддален?шою 76 993,6 км.
• 6 березня 2015 року ? ≪Dawn≫ досяг Церери .
• 4 липня 2016 року ? п?сля складного маневру гальмування ≪Юнона≫ вийшла на орб?ту Юп?тера.
• 17 жовтня 2016 року ? в?дбулося в?докремлення спускного апарата ≪Ск?апарелл?≫ в?д косм?чного апарата ExoMars Trace Gas Orb iter , створеного в рамках програми ≪Екзомарс≫ .
• С?чень 2017 року ? пов?домлено, що зонд ≪Ака цук?≫ виявив на Венер? г?гантську хвилю, яка руха?ться з величезною швидк?стю ? 360 км/год.
• 27 червня 2018 року ? зонд ≪Хаябуса-2≫ вийшов на орб?ту астеро?да. 21 вересня 2018 року зд?йснено м'яку посадку на поверхню астеро?да Рюгу двох модул?в Rover-1A ? Rover-1B
• 26 листопада 2018 року ? приблизно о 19:54 UTC НАСА отримало сигнал про усп?шну посадку InSight на р?внин? Ел?з?й .
• 3 грудня 2018 року ? OSIRIS-REx вийшла на 20-к?лометрову орб?ту навколо астеро?да Бенну .
• 3 с?чня 2019 року ? о 2:26 UTC ≪Чан'?-4≫ зд?йснив посадку у кратер Карман (180 км у д?аметр?), розташований у басейн? П?вденний полюс ? Ейткен на зворотному боц? М?сяця .
• 2 грудня ? Чан'? -5 завершив бур?ння ?рунту та пакування зразк?в м?сячного ?рунту.
• 18 лютого 2021 року ? усп?х м?с?? Марс 2020 та марсоходу ≪Персеверанс≫ . Посадка усп?шно в?дбулася 18 лютого 2021 року в кратер? ?зеро .
• 9 лютого 2021 року ? ≪Марс?анська м?с?я Ем?рат?в≫ стала першою, яка вийшла на орб?ту Марса. Усп?шний вих?д на орб?ту Марса зробив ОАЕ другою кра?ною п?сля ?нд??, як?й це вдалося з першо? спроби.
• 30 кв?тня 2021 року ? к?нець розширено? м?с?? ≪Нью-Горайзонс≫ . У 2020-т?: зонд матиме змогу зд?йснити обл?т другого ОПК .
• 15 травня 2021 року ? усп?х марсохода ≪Тяньвень-1≫ , 22 травня марсох?д Чжужун спустився з? спускально? платформи на поверхню Марса ? почав свою першу по?здку в?дправивши на Землю перш? фото.
• 11 серпня 2021 року ? другий обл?т Венери BepiColombo .
• 16 жовтня 2021 року ? апарат ≪Люс?≫ стартував з? станц?? на мис? Канаверал у Флорид? назустр?ч ?з ш?стьма троянськими астеро?дами Юп?тера , як? обертаються навколо Сонця орб?тою Юп?тера у точках Лагранжа L 4 та L 5 ? тобто на 60° попереду та на 60° позаду Юп?тера. Кр?м того, одн??ю з ц?лей ? астеро?д Головного поясу класу C з великим вм?стом метал?в 52246 Дональдджогансон .

Майбутн? м?с?? [ ред. | ред. код ]

М?сяць [ ред. | ред. код ]

• CAPSTONE ? 2022.
• ≪Артем?да-1≫ ( Lunar Flashlight , Lunar IceCube , Lunar Polar Hydrogen Mapper , OMOTENASHI , SkyFire , Cislunar Explorers ) ? 2022.
• ≪Чандраян-3≫  ? 2022.
• ≪Луна-25≫  ? 2022.
• Mission One , Nova-C ( IM-1 ), Nova-C ( IM-2 ), XL-1 , VIPER (у рамках програми Commercial Lunar Payload Services ) ? 2022?2023.
• Korea Pathfinder Lunar Orbiter ? 2022.
• Smart Lander for Investigating Moon (SLIM) ? 2022.
• Emirates Lunar Mission  ? 2022.
• Blue Ghost  ? 2023.
• ≪Артем?да-2≫  ? 2023.
• LOP-G (ран?ше в?дома як Deep Space Gateway ) ? 2024.
• ≪Чан'е-6≫  ? 2024.
• ≪Луна-26 ^[ru] ≫ ? 2024.
• ≪Артем?да-3≫  ? 2024.
• ≪Луна-27 ^[ru] ≫ ? 2025.
• ≪Луна-28 ^[ru] ≫ ? 2027.

Меркур?й [ ред. | ред. код ]

Венера [ ред. | ред. код ]

• ≪Шукраян-1≫  ? 2024.
• VERITAS  ? 2028.
• DAVINCI+  ? 2029?2030.
• ≪Венера-Д≫  ? 2029.
• EnVision ? 2032.

Марс [ ред. | ред. код ]

• ≪Екзомарс-2022≫  ? 2022.
• EscaPADE  ? 2024.
• ≪Мангальян-2 ^[en] ≫ ? 2024.
• Martian Moons eXploration ^[en]  ? 2024.
• Earth Return Orbiter (ERO) ? 2026.
• Sample Fetch Rover (SFR) ? 2026.
• Icebreaker Life ^[en] .

Юп?тер [ ред. | ред. код ]

• Jupiter Icy Moon Explorer  ? 2022.
• Europa Clipper  ? 2024.

Сатурн [ ред. | ред. код ]

• Dragonfly  ? 2027.
• Enceladus Life Finder

Уран [ ред. | ред. код ]

Нептун [ ред. | ред. код ]

Мал? планети [ ред. | ред. код ]

• DART  ? 2021.
• NEA Scout.
• ≪ Психея ≫ ? 2022.
• ≪Янус≫  ? 2022.
• Hera ^[en]  ? 2023.
• DESTINY+  ? 2024.
• ≪Тяньвень-2≫  ? 2025.
• M-Argo ? 2024?2025.
• Comet Interceptor  ? 2028.

Витрати на досл?дження космосу [ ред. | ред. код ]

2022 р?к [ ред. | ред. код ]

У 2022 роц? витрати на косм?чний сектор у св?т? становили рекордн? 103 млрд дол. ? це на 9 % б?льше, н?ж було витрачено у 2021 роц?. Деяк? уряди кра?н, незважаючи на ?снуюч? загальносв?тов? проблеми, зб?льшили сво? ?нвестиц?? в питання досл?дження космосу, щоб ? надал? п?дтримувати розвиток галуз? та власн? амб?ц??. Найб?льш? витрати на космос в 2022 роц? склали в бюджетах таких кра?н:

• США ? 61,97 млрд дол.
• Китай ? 11,94 млрд дол.
• Япон?я ? 4,9 млрд дол.
• Франц?я ? 4,2 млрд дол.
• Рос?я ? 3,42 млрд дол.
• ЕС ? 2,6 млрд дол.
• Н?меччина ? 2,53 млрд дол.
• ?нд?я ? 1,93 млрд дол. ^[6]

Див. також [ ред. | ред. код ]

• Косм?зм
• П?лотований косм?чний пол?т
• Косм?чний пол?т
• Корольов Серг?й Павлович
• Кондратюк Юр?й Васильович
• Кибальчич Микола ?ванович
• Космонавтика Укра?ни
• Космос
• Всесв?т
• П?лотований косм?чний корабель
• Досл?дження далекого космосу

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Досл?дження та використання космосу. Сьогодн? ? завтра / за ред. Б. Фе?рбахера, Х. Стоевера ; [пер. з англ. О. П. Федорова (наук. ред.) та ?н.]. ? К. : Академпер?одика, 2012. ? 564 с. : ?л. ? Тит. арк. парал. укр., англ. ? Б?бл?огр. в к?нц? розд?л?в. ? ISBN 978-966-360-222-6

Посилання [ ред. | ред. код ]

• (англ.) Robotic Space Exploration [ Арх?вовано 5 червня 2015 у Wayback Machine .]  ? новини досл?дження космосу роботизованими косм?чними апаратами.