Ф?льм , також к?ноф??льм , к?но , к?ностр?чка  ? ауд?ов?зуальний тв?р к?нематограф??, що склада?ться з еп?зод?в, по?днаних м?ж собою творчим задумом ? зображувальними засобами, та який ? результатом сп?льно? д?яльност? його автор?в, виконавц?в ? виробник?в ^[1] . У технолог?чному план? ф?льм явля? собою сукупн?сть рухомих зображень (монтажних кадр?в), пов'язаних ?диним сюжетом. Кожен монтажний кадр склада?ться з посл?довност? фотограф?чних або цифрових нерухомих зображень, на яких заф?ксован? окрем? фази руху. Ф?льм, як правило, м?стить у соб? звуковий супров?д.

Область людсько? д?яльност?, пов'язана з? створенням ? в?дтворенням к?ноф?льм?в, назива?ться к?нематографом .

Перегляд ф?льм?в ? частиною сучасно? культури. Геро? популярних ф?льм?в ? актори часто стають знаменитими. Спец?ально для масового перегляду ф?льм?в будують к?нотеатри. Зазвичай тривал?сть ф?льму становить 90-120 хвилин (1,5-2 години).

?стор?я к?но [ ред. | ред. код ]

Перший крок до к?нематографа був зроблений у 1685 роц?, коли був винайдений ≪чар?вний л?хтар≫  ? камера-обскура . Другий крок до к?нематографа зробив у 1791 роц? Фарадей ? його друг Макс Роджер . Уся ?вропа намагалася винайти апарат, щоб оживити малюнок. Прилад Фарадея називався фенак?стископ . До апарату додавався ряд посл?довних зображень. Вчений Жозеф Плато займався розпод?лом руху на фази (наприклад, рух людини). Коли Фарадей одержав у руки ц? прац?, йому до завершення фенак?стископа залишалося зовс?м небагато. Трет?й крок в?дбувся у 1839 роц?. В?н став можливий завдяки роботам Лу? Дагера та Жозефа Нь?пса . Губернатор Кал?форн?? Л?ленд Стенфорд ? фотограф Едвард Майбр?дж провели один ц?кавий експеримент. Леонард дуже любив коней ? посперечався з Майбр?джем, чи ≪в?дрива? к?нь п?д час галопу ноги в?д земл? чи н?≫. Вони придбали 60 фотокамер ? розставили ?х обаб?ч б?гово? дор?жки (по 30 фотокамер). Навпроти них були встановлен? будочки, в яких розташувалися люди, що контролювали камери. М?ж фотокамерою ? будкою був натягнутий шнурок. Коли к?нь переходив на галоп ? опинявся на в?др?зку, де були встановлен? камери, в?н зач?пав ногою нитку, п?сля чого в?дбувалося спрацьовування камери ? виходило зображення одн??? з фаз руху коня. Це була перша спроба розкласти рух на фази ^[2] .

Народження к?нематографу у вигляд?, близькому до того, який ми можемо спостер?гати зараз, почина?ться в 19 стол?тт? . Хоча фотограф?я, як спос?б ф?ксац?? нерухомих зображень, з'явилася ще в перш?й половин? 19 ст., для того, щоб став можливим процес зйомки ? в?дтворення руху, було потр?бно, щоб фотографування могло в?дбуватися з короткими витримками. Але ? п?сля появи в?дпов?дних тип?в фотоемульс?й в 70-х роках 19 ст. к?но з'явилося не в?дразу. Те, що нам сьогодн? зда?ться очевидним, винах?дники ? п?онери к?нематографа зрозум?ли далеко не одразу. Були зроблен? десятки спроб створити системи запису ? в?дтворення рухомих зображень, в яких нав?ть брав участь знаменитий Ед?сон , але ? його система виявилася незручною, розрахованою всього лише на ?ндив?дуальний перегляд, що не дозволило Ед?сону домогтися усп?ху. У результат? визнаними винах?дниками к?нематографа стали французи брати Лу? та Огюст Люм'?ри . Апаратура Люм'?р?в виявилася дуже зручною. З ?? допомогою можна було легко зн?мати ? демонструвати ф?льми на великому екран?, що ? зумовило усп?х ?х винаходу.

≪К?нематограф≫ (або ≪с?нематограф≫) ? саме так називався пристр?й Люм'?р?в. Перша публ?чна демонстрац?я в?дбулась в Париж? ще в березн? 1895 року , але днем ??народження к?но вважа?ться 28 грудня 1895 року , коли в?дбувся перший комерц?йний к?носеанс (це сталося в п?двал? ≪Гранд кафе≫ на бульвар? Капуцин?в ). У сво?х сеансах Люм'?ри демонстрували к?лька коротких (всього 50 сек.) ролик?в, першим з яких був ≪Вих?д роб?тник?в з фабрики≫ . Проте найпопулярн?шим з цих ролик?в став ролик п?д назвою ≪Прибуття по?зда≫ . Потяг на екран? наче насувався на зал, що було дуже реал?стично ? справляло сильне враження на глядач?в.

Вл?тку 1893 року одеський механ?к Тимченко Йосип Андр?йович разом з ф?зиком М. Любимовим розробив скачковий механ?зм ≪слимак≫, який було використано для удосконалення стробоскопу. Принцип д?? цього механ?зму став основою для нового апарату ≪к?нескопу≫, у створенн? якого брав участь винах?дник М. Фрейденберг.

Перший звуковий ф?льм вийшов у 1927 роц? на к?ностуд?? ≪Ворнер Бразерс≫ (режисер А. Кросленд, ф?льм ≪Сп?вак джазу≫ ).

1935 р?к ознаменований в?дображенням кольору в к?но, коли вперше було показано повнометражний кольоровий ф?льм ≪ Бекк? Шарп ≫ режисера Рубена Мамуляна ^[3] .

Класиф?кац?я ф?льм?в [ ред. | ред. код ]

Класиф?кац?я ф?льм?в за ступенем документальност? (достов?рност?) в?деоматер?алу:

• ?гровий ф?льм , псевдодокументальне к?но
• Документальний ф?льм (або не?грове к?но), документально-?грове к?но
• Науково-популярний ф?льм (або науково-просв?тницьке к?но).

?грове к?но зазвичай прийнято класиф?кувати за такими ознаками:

• за тривал?стю екранного часу;
• за к?льк?стю сер?й;
• за в?дношенням до першоджерела (джерела сценар?ю або ?де? ф?льму);
• за ауд?ов?зуал?зац??ю ряду, художньою формою;
• за новаторським п?дходом, ступенем ?нновац?йност?;
• за споживачем (ц?льовою аудитор??ю ф?льму, глядацького сегменту ринку), в тому числ? класиф?кац?я за обсягом (масовост?) та в?ком аудитор??;
• за виробником;
• за основними жанрами драматург??;
• за метою автор?в.

Класиф?кац?я ф?льм?в за тривал?стю екранного часу:

• Короткометражний ф?льм
• Повнометражний ф?льм .

Класиф?кац?я ф?льм?в за к?льк?стю сер?й:

• односер?йний ф?льм
• Малосер?йний ф?льм ? 2-3 сер??
• Багатосер?йний ф?льм (м?н?-к?носер?ал) ? 4-9 сер?й
  • К?носер?ал  ? 10-15 сер?й
  • Телесер?ал  ? понад 15 сер?й
  • К?ножурнал  ? б?льше 15 випуск?в.

Класиф?кац?я ф?льм?в за в?дношенням до першоджерела (джерела сценар?ю або ?де? ф?льму):

• Екран?зац?я художн?х твор?в ?нших жанр?в, у тому числ? л?тератури , комп'ютерних ?гор , ком?кс?в
• Римейк (повторна екран?зац?я ф?льму)
• Сиквел (продовження), в тому числ? приквел як його р?зновид.

Класиф?кац?я ф?льм?в за ауд?ов?зуальним рядом, художн?й форм?:

• звук:
  • Н?ме к?но , в тому числ? стил?зоване
  • Звукове к?но
• зображення:
  • Чорно-б?ле к?но , в тому числ? стил?зоване
  • кольорове к?но
• ан?мац?я :
  • Ан?мац?йн? (мультипл?кац?йн?) ф?льми
  • К?но-ан?мац?йн? ф?льми
• Музичн? ф?льми , в тому числ? з елементами хореограф??
• Ф?льми в в?ршах

Класиф?кац?я ф?льм?в за новаторським п?дходом, ступенем ?нновац?йност?:

• Експериментальне к?но , в тому числ? авангард у к?но
• Традиц?йне к?но .

Класиф?кац?я ф?льм?в за споживачем (ц?льовою аудитор??ю ф?льму, глядацьким сегментом ринку):

• Класиф?кац?я за масов?стю аудитор??:
  • масове к?но (наприклад, блокбастери ),
  • артхаус (або т. зв. ≪ел?тарн? ф?льми≫)
• Класиф?кац?я за в?ком аудитор??:
  • в?кове к?но з обмеженнями за в?ком глядача (це в основному еротика , жахи , трилери , бойовики , детективи ),
  • с?мейне к?но (це в основному комед?? , мелодрами ).

Класиф?кац?я ф?льм?в за виробником:

• Профес?йне к?но ;
• Аматорське к?но .

Класиф?кац?я ф?льм?в за основними жанрами драматург??:

• трагед?я
• комед?я
• Траг?комед?я .

Класиф?кац?я ?грових ф?льм?в за жанрами ? субжанрам наведена в статт? ≪К?ножанр≫ .

Класиф?кац?я ф?льм?в за ц?лями автора (з якою метою?):

• Художн? ?нтереси ? незалежне або авторське к?но (андеграунд в к?но)
• Комерц?йн? ?нтереси ? комерц?йне к?но ( мейнстрим в к?но), в тому числ? к?но на замовлення комерц?йних ф?рм, що не входять в к?ноб?знес (рекламне к?но)
• Сусп?льно-пол?тичн? ?нтереси (на замовлення пол?тичних парт?й, громадських та рел?г?йних об'?днань) ? пропагандистське к?но, ?деолог?чне к?но:
  • патр?отичне к?но ? почуття патр?отизму, почуття громадянсько? самосв?домост?
  • соц?альне к?но ? гуман?стичн? почуття, сп?вчуття, формування ставлення до проблем сусп?льства
  • рел?г?йне к?но ? рел?г?йн? почуття
• Зм?шан? ?нтереси

Укра?нськ? к?ноф?льми [ ред. | ред. код ]

Перший укра?нський ф?льм  ≪Запор?зька С?ч≫  зняв у 1911 Данило Сахненко в Катеринослав? (нин? Дн?про ).

П?онери укра?нського к?нематографу початку 1900-х рок?в в?ддавали перевагу екран?зац?? популярних укра?нських вистав ≪Наталка Полтавка≫ (за участю в?домо? актриси Мар?? Заньковецько? ), ≪Москаль-чар?вник≫, ≪Наймичка≫. Тод? ж мала м?сце спроба створити ф?льми на укра?нську ?сторичну тематику, теж на театральн?й основ? (≪Богдан Хмельницький≫ за п'?сою Михайла Старицького ). З дореволюц?йним к?но в Укра?н? пов'язана творч?сть багатьох популярних актор?в. Королевою екрану тих час?в була В?ра Холодна , яка народилася в Полтав? ? багато зн?малася в Одес? ^[3] .

≪Вершиною досягнень укра?нського н?мого к?но становлять три ф?льми О. Довженка : ?Звенигора“ (1928), ?Арсенал“ (1929) ? ?Земля“ (1930). Натхненний укра?нським визвольним рухом 1917?1921 рок?в , в якому в?н сам брав участь, Довженко прийшов в укра?нське к?но в 1926 роц? з в?з??ю тисячол?тньо? легенди Укра?ни…≫ ( ?.Кошел?вець ). О. Довженко створив 13 ф?льм?в, з яких три документальн? , один короткометражний , а один незавершений. В 1958 роц? м?жнародне жур? на Брюссельськ?й виставц? назвало серед 12-ти найкращих ф?льм?в ус?х час?в ? народ?в ≪Землю≫ (1930) ^[4] .

У 1990-х укра?нське телебачення розпочало осво?ння поширеного у всьому св?т? жанру телесер?алу ( ≪Роксолана≫ , режисер Бориса Неб??р?дзе , ≪Остр?в любов?≫ , режисер Олег Б?йма ). На меж? 2000-х рок?в низка укра?нських актор?в зн?ма?ться у заруб?жних ф?льмах. Величезний усп?х мав ф?льм польського режисера ?жи Гофмана ≪Вогнем ? мечем≫ , у якому укра?нський актор Богдан Ступка з?грав роль гетьмана Богдана Хмельницького . З цього часу Богдан Ступка став головним гетьманом укра?нського екрану. Йому належать також рол? в ?сторичному сер?ал? ≪Чорна рада≫ Миколи Зас??ва-Руденка (2000) та ф?льм? Юр?я ?лл?нка ≪Молитва за гетьмана Мазепу≫ (2001).

П?сля 2004 знято дек?лька ф?льм?в про Помаранчеву революц?ю . ?? добу було висв?тлено у дек?лькох к?ностр?чках, зокрема: ≪Помаранчеве небо≫ (2006, режисер Олександр К?р??нко ), ≪Прорвемось!≫ (2006, режисер ?ван Кравчишин ), ≪Оранжлав≫ (2006, Алан Бадо?в ). Ф?льм ≪Оранжлав≫ отримав приз за найл?пшу режисуру на XV М?жнародному фестивал? ≪К?ношок≫ в Анап? .

У 2006 роц? в?дбулася також прем'?ра першого укра?нського трилеру ≪Штольня≫ (продюсер та оператор Олекс?й Хорошко , режисер Любомир Кобильчук ).

У 2008 роц? вийшов ф?льм ≪?люз?я страху≫ , укра?нського к?норежисера Олександра К?р??нка . Ф?льм, знятий за мотивами однойменного твору Олександра Турчинова . В?н був висунутий в?д Укра?ни на нагородження к?нопрем?ю ≪Оскар≫ .

Серед ф?льм?в з найб?льшими бюджетами можна в?дзначити Сафо ($6 млн), Дво? ? в?йна ($2 млн) ^[3] .

Ф?льми присвячен? боротьб? ОУН-УПА [ ред. | ред. код ]

Ф?льм режисера Вадима ?лл?нка ≪Останн?й бункер≫ (1991) став останн?м радянським та першим укра?нським ф?льмом,  який присвячений под?ям, що в?дбувались на Зах?дн?й Укра?н? наприк?нц? 1940 ? на початку 1950-х рок?в. Ця екран?зац?я пов?ст? рос?йського письменника-дисидента Л. Бород?на ≪Перед судом≫, що розпов?да? про боротьбу загон?в ОУН-УПА з спецп?дрозд?лами НКВД .

≪Карпатське золото≫  ? ?нший ф?льм знятий 1991 року та присвячений траг?чним под?ям на Галичин? наприк?нц? Друго? Св?тово? в?йни . Режисер ? сценарист В?ктор Живолуб на меж? розпаду СРСР ? початку нац?онального в?дродження зняв ц?кавий та неупереджений ф?льм, в якому протид?ють один одному н?мецьк? та радянськ? диверс?йн? загони та б?йц? Укра?нсько? повстансько? арм?? .

≪Вишнев? ноч?≫  ? ф?льм режисера Аркад?я Микульського, знятий за однойменною пов?стю Бориса Харчука . Розпов?да? про кохання лейтенанта НКВС ? зв'язково? УПА ? аналоги Ромео та Джуль?ти середини XX ст.

≪Страчен? св?танки≫  ? ф?льм режисера Григор?я Кохана про спротив вояк?в УПА радянським репрес?ям та вивезенню населення у Сиб?р ^[5] .

К?но про нац?ональн? меншини [ ред. | ред. код ]

17 травня 2013 року в укра?нський прокат вийшов перший кримськотатарський ф?льм ≪Хайтарма≫ режисера  Ахтема Се?табла?ва . У ф?льм? розпов?да?ться ?стор?я депортац?? кримських татар у травн? 1944 року . Рос?йський консул Володимир Андре?в ≪наст?йно не рекомендував≫ перегляд ф?льму тому, що в?н, на думку консула, не в?добража? вс??? правди про колаборац?он?зм кримських татар ? делегац?я в?д Рос?? не може бути присутньою на ≪ф?льм?, що викривля? правду про Велику В?тчизняну в?йну≫ ^[6] . Не позбавлена очевидних для дебютанта недол?к?в (насамперед сценарного характеру), ця стр?чка стала сво?р?дним викликом для укра?нського к?но, яке останн?м часом омина? ?сторичну тематику, особливо контраверс?йн? под?? минувшини та ?хн?й зв'язок ?з сьогоденням. 

У грудн? 2013 режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук по-сво?му п?дхопив тему нац?ональних меншин, випустивши у к?нопрокат св?й повнометражний документальний ф?льм ≪Красна Маланка≫ , який ? розпов?ддю про святкування Маланки у румунському селищ? Красна ( Красно?льськ ) Черн?вецько? област? . Ф?льм багато в чому новаторський для укра?нського к?но ? тематично, ? засобами ф?льмування. Под?бного штибу ф?льм?в браку? в укра?нському к?но, яке уника? локальних ?стор?й та ч?ткого соц?ального та нац?онального контексту ^[7] .

Ц?кав? факти [ ред. | ред. код ]

• На сво?му зародженн? (день народження приписують к?но на 22 березня 1895 року ^[8] ) к?но з'явилося як беззвучна в?део-стр?чка. Довгий час н?хто не в?рив у необх?дн?сть звуку в к?но. Проблемами впровадження звуку в к?но були: 1. важкий та не над?йний механ?зм синхрон?зац?? звуку м?ж зображенням; 2. Низька як?сь звуко-записуючих та звуко-в?дтворюючих прилад?в через що, в?дтворювалося неч?тке та надто тихе звучання. Таким чином 30 рок?в к?но ?снувало без ?диного голосу. Лише у 1927 роц? вийшов повноц?нний ауд?ов?зуальний ф?льм ≪Сп?вак джазу≫ , який випустила компан?я ≪Warner Brothers≫ ^[9] , що стало зародженням формату ф?льм?в, як? ми бачимо ? чу?мо сьогодн?.

Див. також [ ред. | ред. код ]

• К?нематограф
• Трейлер

Списки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• М. М. ??зу?тов . Пути художественного фильма. ? 1934
• Ф?льм  // Великий тлумачний словник сучасно? укра?нсько? мови (з дод. ? допов.) / уклад. ? гол. ред. В. Т. Бусел. ? 5-те вид. ? К.  ; ?рп?нь : Перун, 2005. ? ISBN 966-569-013-2 .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Ф?льм

• Film Site  ? огляди класичних ф?льм?в (англ.)
• Movies , каталог посилань Open Directory Project

п о р К?нокатегоризац?я За стилем Артгауз Експериментальне Ф?льм нуар Бойовик Еп?к Трилер Психолог?чний Еротичний Технотрилер Фентез? Мюзикл Жахи Слешер Религ?йний Психолог?чний ?сторичне Б?ограф?чне К?нокатастрофа К?нопритча К?нопропаганда У В?к?пед?? ? про?кт ≪К?нематограф≫ За аудитор??ю Дитяче й п?дл?ткове Доросле Дитяче С?мейне Ж?ноче ЛГБТ За виробничим форматом ?грове Документальне Ан?мац?я Наукове Науково-популярне Повнометражне Середньометражне Короткометражне Незалежне Анде?раунд Сер?ал Блокбастер Середньобюджетне Малобюджетне Безбюджетне Звукове Н?ме Чорно-б?ле Кольорове Стерео За жанром Драма Психолог?чна драма Соц?альна драма Мелодрама Комед?я Музична комед?я Трагед?я Траг?комед?я За зм?стом Во?нний Детектив Спортивне Концерт Порнограф?я Крим?нал Притча Казка Вестерн Спагет?-вестерн

У соц?альних мережах Сабредд?т   (англ.) · Сабредд?т   (англ.) · X topic · X topic Л?тература та б?бл?ограф?я Provenio Тематичн? сайти Google Новини · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопед?? Велика данська енциклопед?я · BabelNet · Encyclopædia Britannica · Klexikon · The Encyclopedia of Science Fiction Дов?дков? видання Australian Broadcasting Corporation · Australian Broadcasting Corporation · KBpedia · UK Parliament thesaurus · Nuovo soggettario · ?спанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · в?к? Fandom   (англ.) Нормативний контроль BNE :  XX4576234 · Freebase :  /m/02vxn · GND :  4017102-4 · J9U :  987007548432405171 · LCCN :  sh85088084 · LNB :  000173597 ,  000059799 · NDL :  00561772 · NKC :  ph114534 ,  ph120215