Курдська мова
(
лат.
Kurdi
,
ар.
?????
,
в?рм.
??????
,
кир.
Курди
) ? мова
курдського народу
, в?дноситься до
?рансько? групи
?ндо?вропейських мов
. Ц??ю мовою розмовля? переважна б?льш?сть населення
Курдистану
, мова ? оф?ц?йною в
автономн?й област? Курдистан
в
?раку
, а також у
Рожав?
в
Сир??
.
Публ?кац?? курдською мовою з 1963 року
заборонен?
на теренах Сир??,
[1]
що
керован?
режимом
Башара аль-Асада
,
[2]
та ? об'?ктом системних утиск?в у
Туреччин?
.
[3]
[4]
[5]
В
?ран?
курдську мову використовують у м?сцев?й прес?, але викладання нею в школах заборонене.
[6]
[7]
Поширення курдсько? мови та ?? говор?в
зм?шане використання
Незважаючи на наявн?сть власно? багато? л?тератури, курдська мова внасл?док несприятливих ?сторичних обставин не ма? ?диного
л?тературного стандарту
. Тому весь друк курдською мовою випускають на двох основних говорах ?
п?вн?чному говор?
(
курманджи
,
kurdmanci
), яким розмовля? 60 % вс?х курд?в, ?
серединному говор?
(
соран?
,
??????
), яким розмовля? 30%. Решта 10% ? це п?вденн? говори (
?оран?
,
??????
та
келхур?
,
??????
) та
зах?дн? говори
(
зазак?
,
zazaki
), що часто вважаються окремими мовами та р?дко застосовуються у друц?.
Окр?м того, в
?ран?
та
?раку
для запису мови користуються
арабицею
, тод? як у
Сир??
та
Туреччин?
?
латиницею
. ?сну? також
окрема писемн?сть
, що використову?ться
?зидами
для запису
сво?? л?тератури
. У
Туркмен?стан?
та
Азербайджан?
на початку XX-го стол?ття користувалися
кирилицею
, а у В?рмен?? у минулому використовували
в?рменську писемн?сть
.
Для запису п?вн?чних говор?в (курманджи та зазак?) використову?ться латиниця з 31 букви: 26 звичайних букв ? 5 букв ?з
додатковими позначками
. Розроблена Селадетом Ал? Бед?рханом 1931 року та оприлюднена 1932 року в його часопис?
Хавар
(
Hawar
), в?д якого д?стала свою другу назву.
[8]
[9]
Оск?льки б?льш?сть
курдського населення
на той час мешкала на теренах
Туреччини
та волод?ла
турецькою мовою
, абетка була розроблена схожою на
турецьку
, щоб ?? було легше вивчати та використовувати у щоденному житт?.
[10]
Однак до 2013 року абетку було неможливо використовувати у Туреччин? через заборону букв Q, X та W,
[11]
що ? частиною утиск?в проти курдсько? сп?льноти Туреччиною, спричинених
в?йною
.
[12]
[13]
Латиниця ? найуживан?шою абеткою з ус?х ?нших вид?в письма, що використовуються курдською сп?льнотою.
Латиниця
| 1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
18
|
19
|
20
|
21
|
22
|
23
|
24
|
25
|
26
|
27
|
28
|
29
|
30
|
31
|
| Велик? букви
|
| A
|
B
|
C
|
C
|
D
|
E
|
E
|
F
|
G
|
H
|
I
|
I
|
J
|
K
|
L
|
M
|
N
|
O
|
P
|
Q
|
R
|
S
|
?
|
T
|
U
|
U
|
V
|
W
|
X
|
Y
|
Z
|
| Мал? букви
|
| a
|
b
|
c
|
c
|
d
|
e
|
e
|
f
|
g
|
h
|
i
|
i
|
j
|
k
|
l
|
m
|
n
|
o
|
p
|
q
|
r
|
s
|
?
|
t
|
u
|
u
|
v
|
w
|
x
|
y
|
z
|
| IPA
|
| [
aː
]
|
[
b
]
|
[
d??
]
|
[
t??
]
|
[
d
]
|
[
?
]
|
[
eː
]
|
[
f
]
|
[
?
]
|
[
h
]
[
ħ
]
|
[
?
]
[
?
]
|
[
iː
]
|
[
?
]
|
[
k
]
[
c
]
|
[
l
]
[
?
]
|
[
m
]
|
[
n
]
|
[
o
]
[
oː
]
|
[
p
]
[
p?
]
|
[
q
]
|
[
?
]
[
r
]
|
[
s
]
|
[
?
]
|
[
t
]
[
t?
]
|
[
u
]
|
[
uː
]
[
?ː
]
|
[
v
]
|
[
w
]
|
[
x
]
[
?
]
|
[
j
]
|
[
z
]
|
Початково латиниця, запропонована Селадетом Ал? Бед?рханом, м?стила також додатков? букви ? ? ?, що в?дпов?дали арабським буквам
?
and
?
, однак вони не ув?йшли до остаточного вар?анту абетки та використовуються лише у науков?й л?тератур? та словниках для розр?знення запозичень з ?нших мов, що можуть бути сплутан? у випадку вживання букви без д?акритичного знаку.
[8]
Для запису п?вденних говор?в (соран? та ?уран?) використову?ться арабиця (
перське письмо
), що склада?ться з 34 букв. Вона була створена Са?дом Кабан Седч?. На в?дм?ну в?д перського письма, що ?
абджадом
(тобто переда? лише приголосн? звуки), ця абетка ма? ? голосн? букви (хоч ? не вс?). У сучасному вигляд? абетка ?сну? з 2010 року, над нею працювала
Курдська Академ?я
, вона ? оф?ц?йним стандартом у ?рац? та представлена в Unicode.
[14]
[15]
Арабиця
| 34
|
33
|
32
|
31
|
30
|
29
|
28
|
27
|
26
|
25
|
24
|
23
|
22
|
21
|
20
|
19
|
18
|
17
|
16
|
15
|
14
|
13
|
12
|
11
|
10
|
9
|
8
|
7
|
6
|
5
|
4
|
3
|
2
|
1
|
| Букви
|
| ?
|
?
|
??
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
(?)
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
?
|
??
|
| IPA
|
| [
eː
]
|
[
iː
]
|
[
uː
]
[
?ː
]
|
[
o
]
[
oː
]
|
[
u
]
|
[
?
]
|
[
h
]
[
ħ
]
|
[
n
]
|
[
m
]
|
[
?
]
|
[
l
]
|
[
?
]
|
[
k
]
|
[
q
]
|
[
v
]
|
[
f
]
|
[
?
]
|
[
?
]
|
[
?
]
|
[
s
]
|
[
?
]
|
[
z
]
|
[
r
]
|
[
?
]
|
[
d
]
|
[
x
]
|
[
ħ
]
|
[
t??
]
|
[
d??
]
|
[
t
]
|
[
p
]
[
p?
]
|
[
b
]
|
[
aː
]
|
[
?
]
[
?
]
|
У дужках наведено застар?л? види букви, що вже не використовуються на оф?ц?йному р?вн?, але все ще вживаються окремими особами та орган?зац?ями.
В?рменська писемн?сть
[
ред.
|
ред. код
]
Абетка на основ? в?рменсько? писемност? зах?дного зразка.
[16]
З 1921 до 1929 року, для запису
говору
курдсько? мови, яким розмовляла
курдська сп?льнота
В?рмен??
, використовувалася видозм?нена
в?рменська писемн?сть
(
зах?дного зразка
), однак п?зн?ше почався
перех?д
до використання
латиниц?
, який було зупинено п?сля згортання
корен?зац??
у 1930-их роках.
[17]
[18]
?зидська писемн?сть
[
ред.
|
ред. код
]
?зидська писемн?сть
використову?ться
?зидами
та
?хн?м духовенством
для запису священних писань, переважно п?вн?чним говором
курманджи
. Нев?домо коли саме та за яких обставин було створено цю абетку, однак деяк? досл?дники вважають, що ?? було створено у
XVII
-
XVIII
стол?ттях або ран?ше.
Найдавн?ш? прац?, написан? ?зидською писемн?стю ? це ≪Мешефа Реш≫ (
Me??efa Re?
?
Чорна Книга
) та ≪К?теба Джильве≫ (
Kiteba Cilwe
?
Книга Одкровень
). Вони вперше вийшли друком 1911 року за сприяння
християнського священника
та
арабського
мовознавця
Анастаса Аль-Кармал?
(
араб.
???? ?????? ???????
). Попри те, що ориг?нали цих писань втрачено, а вм?ст ?хн?х перепис?в зазнав значних зм?н ? спотворень, вони ? основним джерелом в?домостей про писемн?сть.
[19]
[20]
У 2013 роц?
Духовна Рада ?зид?в Груз??
вир?шила в?дродити використання ?зидсько? писемност? у л?тератур?, л?тург?? та геральдиц?. У 2018 роц? було видано молитовну книгу ≪Дуа?д ?здиян≫ (
Dua'yed Ezdiyan
), яка повн?стю написана ?зидською писемн?стю. У
Тб?л?с?
ст?ни
?зидського храму Султан ?зид
вкрит? ?менами ?зидських святих, записаних ?зидською писемн?стю.
[21]
[22]
?зидиця
| 1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
18
|
19
|
20
|
21
|
22
|
23
|
24
|
25
|
26
|
27
|
28
|
29
|
30
|
31
|
32
|
33
|
34
|
35
|
36
|
| Букви
|
| ??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
????
|
????
|
??
|
??
|
??
|
??
|
??
|
| IPA
|
| [
aː
]
|
[
b
]
|
[
d??
]
|
[
t??
]
|
[
t???
]
|
[
d
]
|
[
?
]
|
[
eː
]
|
[
f
]
|
[
?
]
|
[
h
]
|
[
ħ
]
|
[
iː
]
[
j
]
|
[
?
]
|
[
k
]
|
[
l
]
|
[
?
]
|
[
m
]
|
[
n
]
|
[
o
]
[
oː
]
|
[
p
]
[
p?
]
|
[
p?
]
|
[
q
]
|
[
?
]
|
[
r
]
|
[
s
]
|
[
?
]
|
[
t
]
|
[
u
]
|
[
uː
]
[
?ː
]
|
[
v
]
|
[
w
]
|
[
x
]
|
[
?
]
|
[
z
]
|
[
?
]
|
У ?зидськ?й писемност? букви пишуться справа нал?во.
- ↑
After 52-year ban, Syrian Kurds now taught Kurdish in schools
. 6 November 2015.
Арх?в
ориг?налу за 10 May 2016.
- ↑
Repression of Kurds in Syria is widespread
[
Арх?вовано
15 October 2007 у
Wayback Machine
.]
,
Amnesty International
Report, March 2005.
- ↑
Special Focus Cases: Leyla Zana, Prisoner of Conscience
. Amnestyusa.org. Арх?в
ориг?налу
за 10 May 2005
. Процитовано 2 December 2011
.
- ↑
Kurdish performers banned, Appeal from International PEN
. Freemuse.org. Арх?в
ориг?налу
за 13 January 2012
. Процитовано 2 December 2011
.
- ↑
Turkey to get Kurdish television
[
Арх?вовано
13 May 2006 у
Wayback Machine
.]
- ↑
The Kurdish Language and Literature
[
Арх?вовано
13 October 2008 у
Wayback Machine
.]
, by Joyce Blau, professor of Kurdish language and civilization at the National Institute of Oriental Language and Civilization of the University of Paris (
INALCO
)
- ↑
The language policy of Iran from State policy on the Kurdish language: the politics of status planning
[
Арх?вовано
9 June 2009 у
Wayback Machine
.]
by
Amir Hassanpour
, University of Toronto
- ↑
а
б
Bedir-Xan, Celadet Ali (1998).
Elfabeya Kurdi & bingehen gramera Kurdmanci
. Beyo?lu, ?stanbul: Doz Basın Yayın.
ISBN
978-975-6876-08-4
.
- ↑
Gorgas, Jordi Tejel (2007).
Le mouvement kurde de Turquie en exil: continuites et discontinuites du nationalisme kurde sous le mandat francais en Syrie et au Liban (1925-1946)
(фр.)
. Peter Lang. с. 303.
ISBN
978-3-03911-209-8
.
- ↑
Gorgas, Jordi Tejel (2007), p.305
- ↑
Karaka?, Saniye (Березень 2004).
Submission to the Sub-Commission on Promotion and Protection of Human Rights: Working Group of Minorities; Tenth Session, Agenda Item 3(a)
(англ.)
.
Ком?с?я ООН з прав людини
.
- ↑
Mark Liberman (24 жовтня 2013).
Turkey legalizes the letters Q, W, and X. Yay Alphabet!
.
Slate
. Процитовано 25 жовтня 2013
.
- ↑
RSF - Letters of protest - Turkey - March 2000
.
web.archive.org
. 10 березня 2007. Арх?в
ориг?налу
за 10 березня 2007
. Процитовано 21 липня 2023
.
- ↑
(курд.)
?????? ?????????? ?????? ????? (??)? ???? ???? (
The 2010 Journal of Kurdish Academy, Issue 16
)
, 14-16
- ↑
Unicode Team of KRG-IT.
Kurdish Keyboard
.
unicode.ekrg.org
. Процитовано 1 березня 2016
.
- ↑
Different Kurdish Scripts' Comparison
(PDF)
.
- ↑
(рос.)
Курдский язык (
Kurdish language
)
, Кругосвет (
Krugosvet
)
- ↑
Kurdish language, alphabets and pronunciation
.
omniglot.com
. Процитовано 23 кв?тня 2021
.
- ↑
YAZIDIS i. GENERAL
(англ.)
.
- ↑
Omarkhali, Khanna. Kit?b al-Jilwa.
Encyclopedia of Islam, Third Edition
.
doi
:
10.1163/1573-3912_ei3_COM_35639
.
- ↑
Rovenchak, A., Pirbari, D., & Karaca, E. (2019).
L2/19-051R
Proposal for encoding the Yezidi script in the SMP of the UCS
.
- ↑
Rovenchak, A. (2019).
Information on Yezidi UUM and hamza
.
В?к?пед?я
|
|---|
| |
|
Давньо?ранськ?
|
|---|
| | Зах?дн?
|
|
|---|
| | Сх?дн?
|
|
|---|
| | |
|
Середньо?ранськ?
|
|---|
| | Зах?дн?
|
|
|---|
| | Сх?дн?
|
|
|---|
| | |
|
Ново?ранськ?
|
|---|
| | П?вденно-зах?дн?
|
|
|---|
| | П?вн?чно-зах?дн?
|
| Тат?-Талиськ?
|
|
|---|
| | Прикасп?йськ?
|
|
|---|
| | Курдськ?
|
|
|---|
| | Центрально?ранськ?
|
|
|---|
| | Белудж?йськ?
|
|
|---|
| | Ормур?-парач?
|
|
|---|
|
|---|
| | П?вденно-сх?дн?
|
|
|---|
| | П?вн?чно-сх?дн?
|
|
|---|
| | |
|