Катастрофа шатла ≪Челленджер≫

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Загибель ≪Челленджера≫

Катастрoфа шaтла ≪Чeлленджер≫  ? в?дбулася 28 с?чня 1986 року , о 11:39 EST (16:39 UTC ) над Атлантичним океаном поблизу узбережжя центрально? частини п?востр?ва Флорида, США. На початку косм?чно? м?с??  STS-51-L , на 73-й секунд? польоту Шатл ≪Челенджер≫ було зруйновано через низку обставин, яка призвела до пошкодження паливного бака та подальшо? детонац?? палива. Це призвело до загибел? ус?х семи член?в ек?пажу .

Ек?паж

[ ред. | ред. код ]
Загиблий ек?паж ≪Челленджера≫.

Ек?паж ≪Челенджера≫ складався з семи ос?б:

Х?д польоту

[ ред. | ред. код ]
Початок викиду вогню з правого прискорювача та вибух (запис ?з камери стеження)

Косм?чний корабель ≪Челленджер≫ був запущений 28 с?чня 1986 року з? стартового майданчика 39-B Косм?чного центру ?м. Кеннед? . Перш? секунди польоту проходили на вигляд штатно. Зм?ни у робот? прискорювача не пом?тили ан? ек?паж, ан? наземний контроль. При вход? у так звану ≪зону швидк?сного натиску≫ (Max Q), тяга двигун?в шатлу ( SSME ) зменшу?ться п?лотом до 72 % для уникнення аеродинам?чного перенавантаження. П?сля проходження ц??? зони на 68-й секунд? польоту диспетчер Р?чард О. Ков? (Richard O. Covey) передав ек?пажу команду на початок прискорювання: Челленджер, зб?льшуйте потужн?сть ( англ. Challenger, go at throttle up ). Командир ек?пажу Скуб? в?дпов?в: Зрозум?в, зб?льшую потужн?сть ( англ. Roger, go at throttle up ). Це були останн? слова ек?пажу.

Причини

[ ред. | ред. код ]

Анал?з зйомки старту шатла показав, що через 0,678 секунди п?сля старту з внутр?шнього боку нижньо? частини правого твердопаливного прискорювача у район? кр?плення до зовн?шнього паливного бака вирвався с?рий дим. Викиди диму пер?одично продовжувалися протягом приблизно 3 секунд. П?зн?ше було з'ясовано, що викид диму був спричинений розгерметизац??ю з'?днання секц?й прискорювача в?д ударного навантаження п?д час пуску двигун?в. Через низьку температуру ззовн? (?1 °C) основне ущ?льнювальне к?льце стало тверд?шим и втратило еластичн?сть, через що не змогло вчасно сформувати ?золяц?ю. Друге к?льце через вигин з'?днання взагал? жодним чином не могло забезпечити хоч якусь ?золяц?ю. Утворився вит?к гарячих газ?в, який буквально випарував к?льця у м?сц? кр?плення до зовн?шнього бака. Однак, пробка з оксид?в алюм?н?ю (що являвся одним ?з компонент?в твердого палива для прискорювач?в), яка утворилася при гор?нн? палива, тимчасово запечатала пошкоджений отв?р. Але, починаючи з 37-? секунди п?сля старту ? протягом наступних 27 секунд, човник зазнав впливу дек?лькох порив?в бокового в?тру. Найсильн?ший з них ? на 58-й секунд? польоту на висот? б?льше 10 км, в?д якого корабель нав?ть в?дхилився в?д курсу на 2 градуси. Це вибило пробку з оксид?в, ? гаряч? гази температурою 2760 °C почали пропалювати отв?р у ст?нц? зовн?шнього паливного бака .

Це призвело до руйнування хвостового кр?плення правого твердопаливного прискорювача ? навантажених структур зовн?шнього паливного бака, на якому власне ? трималась уся конструкц?я. Елементи комплексу стали зм?щуватися в?дносно один до одного, що призвело до пошкодження паливного бака, детонац?? компонент?в палива (р?дк? водень та кисень ) та руйнування шатлу в результат? д?? нештатних аеродинам?чних перенавантажень (20g, що в 4 рази б?льше за розрахован? 5g). Всупереч поширен?й думц?, сам човник не вибухнув. Митт?вого вибуху всього палива також не в?дбулося: гор?ння компонент?в в?дбувалося ще деякий час п?сля повного руйнування бака ? самого шатла. Б?чн? прискорювач? вц?л?ли ? деякий час хаотично л?тали навколо, поки задля безпеки не були знищен? командою ?з Земл? . Уламки корабля впали в Атлантичний океан .

Розсл?дування обставин

[ ред. | ред. код ]

У результат? пошуково-рятувально? операц?? з дна Атлантики п?дняли численн? фрагменти косм?чного човника. Каб?ну ек?пажу знайшли лише 7 березня. Досл?дження показали: герметична каб?на, що була м?цн?шою, н?ж орб?тальний модуль, загалом залишилася ц?лою, але, най?мов?рн?ше, розгерметизувалася . Хоча точний час загибел? ек?пажу нев?домий, експертам вдалося встановити, що три його члени (Майкл Дж. См?т, Елл?сон С. Он?дзука та Джуд?т А. Р?зн?к) пережили етап руйнац?? шатла та усв?домлювали под??, що в?дбувалися навколо них ? вони встигли ув?мкнути персональн? прилади подач? пов?тря. Оск?льки ц? прилади подавали пов?тря не п?д тиском, то у випадку розгерметизац?? каб?ни ек?паж най?мов?рн?ше знепритомн?в за дек?лька секунд. У протилежному випадку вони знаходилися у св?домост? до к?нця пад?ння. Про це може св?дчити анал?з приладно? панел? на м?сц? другого п?лота Майкла Дж. См?та. Експерти з'ясували, що дек?лька тумблер?в, як? в?дпов?дають за електросистеми, було перемкнуто. Оск?льки вони ус? мають блокуюч? скоби для уникнення випадкового перемикання, ймов?рно См?т св?домо намагався в?дновити подачу живлення у каб?н?.

Прилади подач? пов?тря навряд чи допомогли б врятуватися в?д загибел?: на той час шатли ще не мали системи авар?йно? евакуац??, якою ?х обладнали вже п?сля катастрофи, тож шанс?в на порятунок у ек?пажу не було. Варто в?дзначити, що нав?ть розроблена у подальшому система все одно не могла б забезпечити виживання ек?пажу за умов под?бно? катастрофи: вона давала лише можлив?сть почергово? евакуац?? ек?пажу з човника, що мав би знаходитися у ст?йкому горизонтальному польот?. Кр?м ?ншого, астронавти не мали ан? найменшо? можливост? пережити удар каб?ни об водну поверхню на швидкост? 333 км/год, коли перевантаження сягнуло 200g.

П?сля катастрофи програму шатл?в згорнули на 32 м?сяц?. За дорученням президента США, Рональда Рейгана , для розсл?дування авар??, було створено Ком?с?ю п?д кер?вництвом Держсекретаря США В?льяма Роджерса . Катастрофа д?стала широке висв?тлення у ЗМ? , оск?льки спочатку адм?н?страц?я NASA , знаючи про причини катастрофи, не бажала ?х широкого розголосу. Наступний човник полет?в у космос лише 29 вересня 1988 року. Зам?сть загиблого ≪Челленджера≫ у 1991 роц? був побудований новий шатл ? ≪?ндевор≫ .

Див. також

[ ред. | ред. код ]