Йо?анн-Вольф?ан? фон ?ьоте
Johann Wolfgang von Goethe
?м'я при народженн?	н?м. Johann Wolfgang Goethe
Народився	28 серпня 1749 ( 1749-08-28 ) [1] [2] […] Франкфурт-на-Майн? , Священна Римська ?мпер?я
Помер	22 березня 1832 ( 1832-03-22 ) [1] [2] […] (82 роки) Ваймар , Священна Римська ?мпер?я · ?нфаркт м?окарда
Поховання	мисливський будиночок б?ля м?ста ?льменау
Кра?на	Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Нац?ональн?сть	н?мець
Д?яльн?сть	поет , проза?к , драматург , мислитель ? натурал?ст
Сфера роботи	анатом?я , метеоролог?я , геолог?я ? ф?зика
Alma mater	Лейпцизький ун?верситет ( 1768 ) ? Страсбурзький ун?верситет ( 1771 )
Мова твор?в	н?мецька
Напрямок	романтизм
Жанр	роман , л?рика , драма ? трагед?я
Magnum opus	Фауст , Страждання молодого Вертера , Wilhelm Meister's Apprenticeship d , Elective Affinities d , Prometheus [d] , Theory of Colours d , Italian Journey d , West?Eastern Diwan d , Е?монт , Учень чаклуна d , В?льшаний цар ? Maxims and reflections of Goethe d
Членство	Леопольдина , Academy of Science for Public Utility d , Баварська академ?я наук , Гетт?нгенська академ?я наук , Прусська академ?я наук , Н?мецький археолог?чний ?нститут , масонство , Zentral-Dombauverein zu Koln von 1842 d , С?лезьке товариство патр?отично? культури d , Варшавське товариство друз?в науки , Рос?йська академ?я наук , С?лезьке товариство патр?отично? культури d [5] , Sachsischer Kunstverein d [6] ? Аркадська академ?я
Конфес?я	лютеранство
Р?д	Гете [d]
Батько	Йо?анн Каспар ?ьоте
Мати	Катар?на Ел?забет ?ьоте
Родич?	Peter im Baumgarten d
Брати, сестри	Корнел?я Шлоссер
У шлюб? з	Кр?ст?ана Вульп?ус
Д?ти	Август фон ?ьоте
Автограф
Нагороди
Йоганн Вольфганг фон Гете у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах
Роботи у  В?к?джерелах

|навчався= |найкраща поема=

Йо?ганн Во?льфганг фон Гьоте ^[8] , або Йо??анн Во?льф?ан? фон ?ьоте ^[9] ( н?м. Johann Wolfgang von Goethe , МФА :  [?joːhan ?v?lf?aŋ(k) f?n ??øːt?]  ( прослухати ) ; 28 серпня 1749 ( 17490828 ) , Франкфурт-на-Майн?  ? 22 березня 1832 , Веймар ) ? н?мецький поет , драматург , проза?к , науковець , державний д?яч , театральний режисер ? критик . ^[10] Серед його твор?в ? еп?чн? та л?ричн? в?рш?, проза та в?ршов? драми, мемуари, автоб?ограф?я, л?тературна та естетична критика, трактати з ботан?ки , анатом?? та кольору, чотири романи. Кр?м того, в?дом? численн? л?тературн? та науков? фрагменти, понад 10 000 лист?в ? близько 3 000 малюнк?в. Гете вважають найб?льшим н?мецьким л?тературним д?ячем сучасност?, ^[11] засновником сучасно? н?мецько? л?тератури , л?дером ? одним ?з перших учасник?в романтичного руху ≪Буря ? натиск≫ . У галуз? ботан?ки вважа?ться засновником пор?вняльно? морфолог?? рослин. Перша його велика наукова робота про метаморфози рослин була опубл?кована в 1788 роц? п?сля повернення Гете з турне ?тал??ю.

Протягом перших десяти рок?в у Веймар? Гете був членом та?мно? ради герцога, зас?дав у в?йськових ? дорожн?х ком?с?ях, наглядав за повторним в?дкриттям ср?бних копалень у сус?дньому м?ст? ?льменау ? зд?йснив ряд адм?н?стративних реформ у ?нському ун?верситет? . В?н також узяв участь у плануванн? ботан?чного парку Веймара й в?дновленн? Палацу дож?в , що в 1998 роц? потрапив у список Всесв?тньо? спадщини ЮНЕСКО .

У 1791 роц? був призначений директором театру у Веймар?, а в 1794 роц? познайомився з в?домим драматургом, ?сториком ? ф?лософом Фр?др?хом Шиллером . У цей пер?од ?ьоте опубл?кував св?й другий роман ≪ Wilhelm Meisters Lehrjahre ≫, а в 1808 роц? ? першу частину найзнаменит?шо? драми ≪Фауст≫ . Його бес?ди та велика к?льк?сть сп?льних починань ?з Шиллером, Ф?хте , Гердером , Александром фон Гумбольдтом , В?льгельмом фон Гумбольдтом ? Фр?др?хом Шлегелем протягом 1790-х рок?в мали сп?льну назву ? ≪веймарський класицизм≫ .

Цей велетень був м?н?стром у карликов?й н?мецьк?й держав?. В?н н?коли не м?г рухатися в?льно. Про сидячого на трон? Юп?тера Ф?д?я в Ол?мп?? казали, що, якби в?н колись раптом встав, в?н проломив би головою дах храму. Таким самим було становище Гете у Веймар?: якби в?н колись раптом повстав з? свого нерухомого спокою ? випростався, то пробив би державний дах або, що ще ймов?рн?ше, розбив би соб? ним голову. ( Генр?х Гейне )

В?н був яскравим прикладом того, як античн? ?деали збагачували сучасну культуру. ( Ентон? Графтон )

Йоганн Вольфганг фон Гете народився в старому н?мецькому торговельному м?ст? Франкфурт?-на-Майн? в с?м'? заможного бюргера Йоганна Каспара Гете ( 1710 ? 1782 ), ?мперського радника, колишнього адвоката . Мати ? Катерина Ел?забет Гете (уроджена Текстор; 1731 ? 1808 ). Батько Гете був педантичною, вимогливою, неемоц?йною, але чесною людиною. В?д нього сину передалася тяга до знань. Мати прищепила синов? любов до творення опов?дей, була для нього прикладом сердечно? теплоти та мудрост?. Одним ?з прямих предк?в Гете по матер? (у десятому покол?нн?) був видатний н?мецький художник XVI стол?ття Лукас Кранах Старший ( 1472 ? 1553 ), про що сам поет не знав. ^[12]

Гарно обставлений будинок мав велику б?бл?отеку, завдяки як?й письменник рано познайомився з ≪?л?адою≫ Гомера , з ≪Метаморфозами≫ Ов?д?я , прочитав в ориг?нал? твори Верг?л?я . Його батько був ?з тих, хто, не задовольнивши сво? амб?ц??, намагався дати д?тям б?льше можливостей ? повноц?нну осв?ту.

У 1765 роц? Йоганн вступив до Лейпцизького ун?верситету , свою вищу осв?ту завершив у Страсбурзькому ун?верситет? в 1770 роц?, де захистив дисертац?ю на звання доктора права.

У Франкфурт? Гете серйозно захвор?в. За п?втора року, проведеного в л?жку через дек?лька рецидив?в , його в?дносини з батьком значно пог?ршилися.

Зустр?ч з Гердером , який ознайомив Гете з? сво?ми поглядами на поез?ю й культуру, була переломним моментом у творчост? Гете. В?н знайомиться з молодими письменниками ( Ленцом , Вагнером ), у ньому прокида?ться зац?кавлення народною поез??ю, уплив яко? в?дчува?ться у в?рш? ≪Heidenroslein≫ (≪Степова рожечка≫) та ?н., а також зац?кавлення Осс?аном , Гомером , Шексп?ром . В?н у захват? в?д пам'яток готики  ? ≪Von deutscher Baukunst D. M. Erwini a Steinbach≫ (про н?мецьке мистецтво будування Ерв?на фон Штайнбаха , 1771). Наступн? роки минають в ?нтенсивн?й л?тературн?й прац?.

У 1775 роц? Гете був запрошений до Карла Августа , герцога Саксен-Веймар-Ейзенаху . В?н став першим м?н?стром герцога, отримав титул та?много радника. Досл?дник творчост? Гете М. М. В?льмонт так пояснив мотиви цього вчинку: ≪В?д'?жджаючи до Веймара, Гете плекав над?ю домогтися радикального пол?пшення сусп?льних в?дносин хоча б на невеликому клаптику н?мецько? земл?, у волод?ннях Карла-Августа, для того щоб цей клаптик земл? послугував зразком для вс??? кра?ни й проведен? там реформи стали прологом загальнонац?онально? перебудови н?мецького життя≫. ^[12] Переконавшися, що це було утоп??ю , Гете поступово обмежу? свою державну службу, залишаючи за собою лише театр ? навчальн? заклади. Таким чином Гете оселився у Веймар?, де й пров?в решту свого життя.

1806 року Йоганн одружився з Кр?ст?аною Вульп?ус . До того часу вони вже мали к?лькох д?тей.

6 березня 1832 року Гете застудився п?д час зам?сько? прогулянки в ек?паж?, а 22 березня помер у Веймар?. 26 березня труну з т?лом Гете пом?стили в герцогську усипальницю поруч з прахом Шиллера. ^[12]

У перших в?ршах ? драмах Гете в?дчувався деякий вплив насл?дувально? салонно? л?тератури . У 1770?1775 рр. в?н захоплювався демократичною естетикою Йоганна Готфр?да Гердера , був т?сно пов'язаний з рухом ≪Буря ? натиск≫ , боровся за нац?ональну самобутн?сть н?мецько? л?тератури .

Л?рика Гете цього пер?оду житт?рад?сна, близька до народно? поез??, сповнена панте?стичних настро?в (≪Побачення ? розлука≫, ≪Дика троянда≫, ≪Травнева п?сня≫, ≪Веч?рня п?сня художника≫ та ?н.). В уривку ≪Прометей≫ (1773) виражений протест проти тиран?? та рел?г?йних догм, особливо вагомий в умовах ≪ганебно? пол?тично? ? соц?ально? епохи≫, яку переживала тод? в?дстала, феодально роздроблена Н?меччина . В основу новаторсько? ?сторично? драми ≪Гец фон Берл?х?нген≫ ( 1773 ) покладено ?дею об'?днання кра?ни ; тут уперше в н?мецьк?й драматург?? XVIII ст. поряд з геро?м-бунтарем виступа? народ .

Св?тову славу Гете прин?с роман ≪Страждання молодого Вертера≫ ( 1774 р?к), у якому в?дбилася глибока соц?альна трагед?я ц?лого покол?ння н?мецько? молод?. Роман, здеб?льшого автоб?ограф?чний , ма? величезний усп?х. Ф?гура головного героя народжу? ц?лу хвилю насл?дування, аж до зд?йснення самогубств . У соц?альн?й психолог?? нав?ть з'явилося таке поняття, як ≪ефект Вертера≫ (або ≪синдром Вертера≫) ? масивна хвиля насл?дуваних самогубств, як? в?дбуваються п?сля самогубства, широко висв?тленого по телебаченню або ?нших ЗМ? ^[13] . На схил? рок?в Гете розпов?в у ≪Поез?? ? правд?≫ про те, що в?н написав ≪Страждання юного Вертера≫, щоб зв?льнитися в?д думки про самогубство, яка пересл?дувала його. ^[14]

З 1775 року Гете назавжди оселився у Веймар? , став м?н?стром в уряд? герцога Карла-Августа. У Веймар? Гете брав активну участь у пол?тичному житт? герцогства, управляв в?йськовою колег??ю, керував дорожн?м буд?вництвом ^[15] .

Розчарувавшись в ?ндив?дуал?стичному бунтарств? ≪Бур? й натиску≫, Гете мр?яв про мирн? сусп?льн? реформи . У Веймарський пер?од особливо поглиблюються суперечност? його св?тогляду.

Прояви консервативних погляд?в Гете найб?льш пом?тн? у творах, спрямованих проти Велико? французько? революц?? ( ≪Громадянин-генерал≫ , 1793 р.; ≪Герман ? Доротея≫ , 1797 р. та ?н.). Усв?домлюючи законом?рн?сть виступу третього стану , який штурмом захопив Бастил?ю , Гете засуджував вожд?в повсталого Парижа та Якоб?нський терор .

У найкращих творах в?н в?рний демократично-народницьким ?деалам. Народн? мелод??, щир? й гуманн? почуття надал? звучать у його поез?? 80-х рок?в ( ≪В?льшаний король (балада)≫ , ≪М?ньйона≫ ? т. д.). П?д час подорож? до ?тал?? Гете завершу? ≪?ф?ген?ю в Таврид?≫ ( 1787 ) ? геро?чну трагед?ю ≪Егмонт≫ ( 1788 ), пройняту пафосом боротьби народу проти нац?онального гноблення . Тод? ж форму?ться класицизм Гете. Захоплення античн?стю зближу? його в 90-х роках ?з Йоганном-Фр?др?хом Шиллером. Проте, зважаючи на ≪Римськ? елег??≫ ( 1790 ), ≪Кор?нфську наречену≫ ( 1797 ) та ?нш? твори, на в?дм?ну в?д Шиллера, Гете приваблювали насамперед житт?ствердн?, чуж? аскетизмов? характери антично? культури .

У 1795 ? 1796 роках Гете написав роман ≪Роки навчання В?льгельма Мейстера≫ , другу частину якого ≪Роки мандрувань В?льгельма Мейстера≫ завершив у 1821 ? 1829 роках. В останн?й пер?од свого життя Гете працював над автоб?ограф?чною книгою ≪З мого життя. Поез?я ? правда≫ ( 1811 ? 1831 ), створив л?ричний цикл ≪Зах?дно-сх?дний диван≫ ( 1814 ), а також низку розв?док з питань св?тово?, зокрема слов'янсько?, л?тератури й фольклору .

Найб?льше художн? досягнення Гете ? гранд?озна драматична поема ≪Фауст≫ , над якою в?н працював майже все життя (з 1773 до 1831 року). Узятий з народно? легенди образ ученого-чар?вника Фауста в драм? Гете зазна? складно? еволюц??, ут?люючи суперечливий розвиток св?тогляду самого поета й боротьбу ?дей, властиву бурхлив?й епос? к?нця XVIII ? початку XIX стол?ття. Служ?ння науки народов?, глибока в?ра у творч? сили людини, у краще майбутн? ? ?дейний висновок поеми.

Твори Гете сповнен? глибокого ф?лософського зм?сту. Теоретичне осмислення ним д?йсност? ? д?алектичним. Природу, сусп?льне життя, духовний св?т людей в?н розглядав у безперервному розвитку, як пост?йну зм?ну форм, боротьбу протилежних начал ? життя ? смерт?, минулого ? майбутнього, нового ? старого. Його св?торозум?ння було значно глибшим, н?ж д?алектичний ?деал?зм Гегеля , бо, на в?дм?ну в?д Гегеля, Гете в?дстоював, хоч ? не посл?довно, з ваганнями, позиц?? матер?ал?зму, особливо в теор?? п?знання й естетиц? .

≪Фауст≫ ? це тв?р, над яким автор працював майже все сво? життя. Основою сюжету у твор? ? суперечка Господа й Меф?стофеля, м?ж якими виника? питання, чи зможе Меф?стофель звести Фауста на злу дорогу життя, у якого, на думку Господа, добра душа. ≪Зведи його на стежку зла. Знай, сам ти осоромишся натом?сть: в душ?, що прагне потемки добра≫. Меф?стофель спокуша? Фауста, об?цяючи йому розкрити вс? та?мниц?, дозволити п?знати найвищу насолоду життя. Якщо Фауст хоча б одну мить визначить прекрасною, Меф?стофель забере його душу. ≪Я буду змушений гукнути: ?Спинися, мить! Прекрасна ти!“≫. Найвищу насолоду, найвище щастя людин? да? кохання, тому саме в такий спос?б Меф?стофель спробував розбудити хтиву пристрасть Фауста, що примусить забути його високий обов'язок людини. Повернувши за допомогою Меф?стофеля молод?сть, Фауст закоху?ться в молоду, привабливу д?вчину на ?м'я Маргарита. Для Фауста Маргарита ста? вт?ленням краси й повноти життя. П?дкоривши Маргариту та дом?гшися ?? любов?, Фауст в?дчува? до не? щире й глибоке почуття. Але нав?ть кохання не може стати ?диним сенсом його життя, ? в?н, перебуваючи поряд ?з нею, так ? не сказав: ≪Спинися, мить! Прекрасна ти!≫ А от Маргарита ладна на все заради Фауста: задля кохання вона забула нав?ть про мат?р та брата. А Фауст ? навпаки, учинивши злочин (убивство брата Маргарити), т?ка?, залишивши кохану в найважчий для не? час. ?з розпачу Маргарита вбива? свою дитину, через що потрапля? до в'язниц?. Д?знавшись про Маргариту, Фауст вир?шу? врятувати кохану, але Маргарита визнала свою провину й готова понести кару. Нав?ть п?сля смерт? почуття до Фауста не згасають, тож, коли в?н помира?, саме вона проводить його на небеса.

Для численних праць Гете з природознавства характерне д?алектичне уявлення про ?дн?сть рослинного й тваринного св?ту, визнання поступального розвитку живо? природи. Гете вперше описав м?жщелепну к?стку людини, установив под?бн?сть у будов? черепа людини й тварини, створив т. зв. хребетну теор?ю походження черепа, експериментально дов?в уплив середовища на будову й забарвлення кв?т?в, запровадив науковий терм?н ≪морфолог?я≫  ? учення про форму ( ≪Про метаморфози рослин≫ , 1790; ≪Вступ до пор?вняльно? анатом??≫ , 1795).

Перу Гете належить книга ≪Вчення про кол?р≫ (1810), присвячена р?зноман?тним оптичним явищам, як-от заломлення , хроматична аберац?я тощо. Гете сперечався з ньютон?вським ученням про кол?р. ?сторична частина його прац? ма? значення й у наш час, тому що в н?й на тл? вчення про кол?р, яке Гете ставив в основу розум?ння природи, Гете дав яскравий, самост?йно пророблений, для свого часу багато в чому новий нарис ?стор?? розвитку наукового уявлення про природу.

Гете був членом Гетт?нгенсько? академ?? наук .

У Йоганна Вольфганга Гете та його дружини Кр?ст?ани народилося п'ятеро д?тей. Д?ти, що народилися п?сля старшого сина Августа , не вижили: одна дитина народилася мертвою, решта померли протягом к?лькох дн?в або тижн?в. В Августа народилося тро? д?тей: Вальтер Вольфганг , Вольфганг Максим?л?ан та Альма . Август помер за два роки до смерт? свого батька в Рим? . Його дружина Отт?л?я Гете народила п?сля смерт? чолов?ка в?д ?ншого чолов?ка доньку Анну Сиб?ллу, яка померла через р?к. Д?ти Августа й Отт?л?? не вступали в шлюб, тому р?д Гете по прям?й л?н?? об?рвався в 1885 роц?.

Фр?др?х Георг (нар. 1657) (ще 8 брат?в ? сестер)
                       |
                    
Йоганн Каспар Гете

              + 
Катарина Ел?забет Текстор

            ______________|_______________________
           |                    |                 |
   
Йоганн Вольфганг
          Корнел?я
[17]
    д?ти, що не вижили
   + 
Кр?ст?ана Вульп?ус
         |
           |____________________________________________ 
           |                                            |
        
Август
                  чотири дитини, що не вижили 
   + 
Отт?л?я фон Погв?ш

           |_______________________________
           |                |              |
        
Вальтер
         Вольфганг
         Альма

23 червня 1780 року Гете був посвячений до веймарсько? масонсько? лож? ≪Амал?я≫. На думку деяких досл?дник?в, причиною цього послужило його знайомство з ф?лософом ? публ?цистом Йоганном Гердером. Сама масонська розписка Гете датована 11 лютого 1783 року. Морамарко писав про нього у сво?й знаменит?й книз? ≪Масонство в його минулому в сьогоденн?≫:

В?домий його лист, написаний на наступний день до кохано?, у якому в?н пов?домля? ?й про подарунок ? пару б?лих рукавичок, отриманих п?д час обряду ?н?ц?ац??. Гете був гарячим прихильником масонства до останн?х дн?в життя, пишучи для сво?? лож? г?мни й промови. Волод?ючи високими ступенями посвяти в систем? суворого масонства, в?н тим не менше сприяв реформ? Шредера, спрямован?й на в?дновлення примату перших трьох ун?версальних ступен?в ордена. В 1813 роц? б?ля труни пок?йного брата В?ланда поет виголосив у масонську храм? знамениту промову ≪У пам'ять брата В?ланда≫.

Першим значним твором Гете ц??? ново? пори був ≪Гец фон Берл?х?нген≫ (спочатку ≪Gottfried von Berlichingen mit der eisernen Hand≫), (1773) ? драма, котра справила на сучасник?в величезне враження. Вона висува? Гете в перш? ряди н?мецько? л?тератури, ставить його на чол? письменник?в пер?оду ≪Бур? ? натиску≫. Сво?р?дн?сть цього твору, написаного прозою в манер? ?сторичних хрон?к Шексп?ра, не ст?льки в тому, що воно реаб?л?ту? нац?ональну старовину, драматизуючи ?стор?ю лицаря XVI стол?ття, а ск?льки в тому, що ця драма, виникаючи за межами л?тератури рококо, вступа? також у суперечн?сть ?з л?тературою Просв?тництва, найб?льш впливовим дос? плином культури. Образ борця за соц?альну справедлив?сть ? типовий образ л?тератури Просв?тництва ? отриму? в Гете незвичайну ?нтерпретац?ю. Лицар Гец фон Берл?х?нген, засмучений станом справ у кра?н?, очолю? селянське повстання; коли ж останн? набува? гострих форм, в?дходить в?д нього. Встановлений правопорядок тр?умфу?: перед ним так само безсилий революц?йний рух мас, витлумачений в драм? як розв'язаний хаос, ? особист?сть, яка намага?ться протиставити йому ≪свав?лля≫. Гец знаходить свободу не у св?т? людей, а в смерт?, в злитт? ≪з мат?р'ю-природою≫. Значення ма? прик?нцева сцена п'?си: Гец виходить ?з в'язниц? в сад, бачить безмежне небо, його оточу? жива природа:

Господи Всемогутн?й, як добре п?д Тво?м небом, яка хороша свобода! Дерева розпускають бруньки, весь св?т сповнений спод?вань. Прощавайте, дорог?! Кор?ння мо? п?друбане, сили мене залишають.

Останн? слова Геца:

О, яке небесне пов?тря! Свобода, свобода!

• Клав?го (1774)
• Егмонт (1788)
• Досв?д про метаморфозу рослин (1790)
• Рейнеке-лис [de] (1792)
• Герман ? Доротея (1794)
• Фауст (1774?1832)
• До теор?? кольору (н?м. Zur Farbenlehre, 1810)
• Зах?дно-сх?дний диван (1819)
• Автоб?ограф?я

Уже на початку XIX ст. Гете був широко в?домий в Укра?н?. 1827 року його було обрано почесним членом Ради Харк?вського ун?верситету .

Про переклади Гете укра?нською можна дов?датися з б?бл?ограф?чно? прац? Володимира Дорошенка ≪Гете в укра?нських перекладах, пересп?вах та насл?дуваннях≫, яку було опубл?ковано в 1932 роц? до стор?ччя в?д дня смерт? Гете ^[18] .

Перший пересп?в з Гете укра?нською мовою належить Петру Гулаку-Артемовському ? балада ≪Рибалка≫ (1827).

Баладу ≪Л?совий король≫ в укра?нському переклад? було надруковано окремим виданням у Львов? в 1838 роц?, автор перекладу ? укра?нський мовознавець , греко-католицький священник Йосип Левицький . Таку ж назву дав сво?му перекладу балади Гете Борис Гр?нченко ? ≪Л?совий цар≫, а Пантелеймон Кул?ш назвав баладу ≪В?льшаний цар≫.

У дореволюц?йн? часи з пересп?вами й перекладами Гете укра?нською мовою виступали також Павло Б?лецький-Носенко , Юр?й Федькович , Володимир Шашкевич , Костянтин Думитрашко , Пантелеймон Кул?ш , Степан Чарнецький , Никанор Грабовський та ?нш?. Тарас Шевченко називав Гете ≪великим≫, знав ? любив його твори, особливо ≪Фауста≫. Невтомним популяризатором Гете був ?ван Франко , який переклав багато його поез?й, усю першу частину й уривки з друго? частини ≪Фауста≫ ? написав розв?дку про цей тв?р. Франков? переклади твор?в Гете досл?див Леон?д Рудницький у фундаментальн?й прац? ≪?ван Франко ? н?мецька л?тература≫, видан?й 1974 року в Мюнхен? .

П?сля революц?? 1917 року твори Гете перекладали Максим Рильський , Микола Терещенко , Дмитро Загул , ?вген Дроб'язко , Василь Стус ^[19] , Юр?й Прохасько ^[20] та ?н. Перший повний переклад ≪Фауста≫ укра?нською мовою зробив Микола Лукаш ^[21] .

Прозов? твори Гете ≪Страждання молодого Вертера≫ та ≪Л?та науки В?льгельма Майстера≫ переклав Сид?р Сакидон .

Гете п?дтримував дружн? зв'язки з уродженцем Закарпаття ?ваном Орла?м .

Велике Ваймарське видання твор?в Гете нал?чу? 143 томи. Зокрема, в?н написав понад 3000 в?рш?в .

• Страждання юного Вертера (1774)
• Фауст (1774?1831)
• ?ф?ген?я в Таврид? (1779?1786)
• Торквато Тассо (1780?1789)
• В?льшаний король(балада) ,1782
• Егмонт (1788)
• Римськ? елег?? (1790)
• Роки навчання В?льгельма Майстра (1795?1796)
• Поез?я ? правда (1811?1833)
• Зах?дно-сх?дний диван (1814?1819)
• Роки мандр?вок В?льгельма Майстра (1821?1829)

• Про метаморфозу рослин (1790)
• Вступ до пор?вняльно? анатом?? (1795)
• Вчення про кол?р (1810)

Твори Гете покладен? на музику багатьма визначними композиторами св?ту: Бетховеном ( увертюра ≪Егмонт≫ ), Гуно (опера ≪Фауст≫ ), Шубертом (≪Гретхен за прялкою≫ ? перший шедевр Шуберта й перша велика н?мецька п?сня) ^[22] , Шуманом ( оратор?я ≪Сцени з Фауста≫ ) ^[23] та ?нш?.

Твори Гете багаторазово екран?зован? ^[24] . Ф?льм рос?йського к?норежисера Олександра Сокурова ≪Фауст≫ , знятий н?мецькою мовою ? з ?вропейськими акторами, отримав найвищу нагороду на Венец?йському к?нофестивал? 2011 року ? ≪Золотий лев≫ . ^[25]

• Ордена Почесного лег?ону , оф?церський хрест ( Франц?я ; 1808)
• Орден Б?лого Сокола , великий хрест ( Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське ; 1816)
• Орден Громадянських заслуг Баварсько? корони , великий хрест ( Корол?вство Бавар?я ; 1827)
• Орден Свято? Анни 1-го ступеня ( Рос?йська ?мпер?я )
• Орден Леопольда (Австр?я) , командорський хрест

• 
  Оф?церський хрест ордена Почесного лег?ону
• 
  Орден Святой Анны 1-го ступеня
• 
  Командорський хрест ордена Леопольда
• 
  З?рка великого хреста ордена Б?лого Сокола
• 
  Великий хрест ордена Громадянських заслуг Баварсько? корони

?менем Гете назван?:

• Гете-?нститут  ? н?мецька громадська орган?зац?я , метою яко? ? популяризац?я н?мецько? мови за кордоном та п?дтримка м?жнародно? культурно? сп?впрац? р?зних кра?н з Н?меччиною
• Гетеанум  ? ?нтернац?ональний антропософський центр в передм?ст? Базеля , Дорнас? ^[26]
• Гетит  ? м?нерал класу оксид?в та г?дроксид?в ^[27]
• 3047 Гете  ? астеро?д головного поясу , в?дкритий 24 вересня 1960 року ^[28]
• Гете  ? г?гантський кратер на Меркур?? ^[29]

• Вулиця Йоганна Вольфганга ?ете у Ки?в? .
• Вулиця Гете у м?стах Кривий Р?г , Суми , Черн?вц? .

• Якимович Т. К. Гете Йоганн Вольфганг // Укра?нська л?тературна енциклопед?я . ? Т. 1. ? К., 1988. ? С. 416?417.
• ?ете Йоганн Вольфганг фон // УСЕ . Ун?версальний словник-дов?дник. ? 4-е видання. ? 2006. ? С. 348.
• Шалаг?нов Б. Б.  Шлях Гете: Життя. Ф?лософ?я. Творч?сть. ? Харк?в: Ранок, 2003. ? 287 с.
• Шалаг?нов Б. Б.  Естетика Й. В. Гете: Досл?дження. ? К.: Вежа, 2002. ? 149 с.
• Йоганн Вольфганг фон Гете: Кат. книжк. вид. / ред.: К. Я. Кусько , Б. Якимович; уклад.: М. Колод?й, З. Домбровська; Льв?в. нац. ун-т ?м. ?. Франка. Наук. б-ка. ? Л., 2001. ? 255 c. ? (Сер. ≪Кат. книгозб?р.≫; Ч. 1).
• Олена Серова. Ф?лософ?я музики у творчост? Йоганна Вольфганга Гете [ Арх?вовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine .] (рос.)
• Штейнер Р. Очерк теории познания Гётевского мировоззрения. ? М.: Парсефаль, 1993. ? 142 с.
• Абашн?к В. О. Актуальн?сть ф?лософ?? Й.В. фон Гете (1749?1832) // Соц?ально-ф?лософське осмислення сучасних цив?л?зац?йних процес?в: Матер?али М?жвуз?вського науково-практичного сем?нару ≪Соц?ально-ф?лософськ? проблеми сучасно? цив?л?зац??≫ (Харк?в, 23 листопада 2018 р). ? Харк?в: ХНАДУ, 2019. ? С. 102?104.

• ?ете, Йоганн Вольф?ан? // Заруб?жн? письменники : енциклопедичний дов?дник : у 2 т. / за ред. Н. Михальсько? та Б. Щавурського. ? Терноп?ль : Навчальна книга ? Богдан, 2005. ? Т. 1 : А ? К . ? С. 442. ? ISBN 966-692-578-8 .
• ≪П'ятницьке товариство≫  // Л?тературознавча енциклопед?я  : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в . ? Ки?в : ВЦ ≪Академ?я≫ , 2007. ? Т. 2 : М ? Я . ? С. 299.
• Житт?пис ? твори Йоганна Вольфганга фон Гете в б?бл?отец? ≪Укра?нського Центру≫ [ Арх?вовано 9 липня 2021 у Wayback Machine .]
• Й.-В.Гете. Фауст. Посвята [ Арх?вовано 9 липня 2021 у Wayback Machine .]
• Йоганн Вольф?ан? фон ?ете - книги та б?ограф?я Книгарня ≪?≫

• Йоганн Вольф?ан? ?ете ≪Чтиво≫
• Щаслива под?я. (Перше знайомство з Шиллером) (укр. переклад): http://maysterni.com/publication.php?id=50258 [ Арх?вовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine .]
• Лист Шиллера до Гете ? про його творчу природу (укр. переклад): http://maysterni.com/publication.php?id=50259 [ Арх?вовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine .]
• Gedichte von Johann Wolfgang von Goethe (Ausgabe letzter Hand; West-ostlicher Divan) [ Арх?вовано 17 травня 2014 у Wayback Machine .] (н?м.)
• Werke von Goethe [ Арх?вовано 19 жовтня 2008 у Wayback Machine .] (н?м.)
• Твори Гете [ Арх?вовано 17 с?чня 2012 у Wayback Machine .] (н?м.)
• Твори Гете в переклад? Василя Стуса [ Арх?вовано 1 кв?тня 2016 у Wayback Machine .]
• Твори Гете в переклад? Максима Рильського [ Арх?вовано 1 кв?тня 2016 у Wayback Machine .]
• Твори Гете в переклад? Михайла Ореста [ Арх?вовано 1 кв?тня 2016 у Wayback Machine .]
• Твори Гете в переклад? Василя Мисика [ Арх?вовано 18 листопада 2012 у Wayback Machine .]
• Фавст Гете в переклад? Дмитра Загула
• Творч?сть Йоганна фон Гете онлайн [ Арх?вовано 19 травня 2013 у Wayback Machine .]
• Й.-В. Гете. Природа ? мистецтво. Переклад Максима Рильського
• Фавст (вид. 1907). Йоганн Вольф?ан? ?ете (пер. Степан Чернецький)

---

Твори цього автора перебувають у сусп?льному надбанн? . Ви можете допомогти про?кту, додавши ?х у В?к?джерела .

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · Apple Music · Hymnary.org · Liber Liber · YouTube Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво AllMovie · Carnegie Hall linked open data · Comic Vine · ?SFD · Discogs · Filmovy p?ehled · Filmportal.de · Hyperion Records · Internet Broadway Database · Internet Broadway Database · Internet Movie Database · International Music Score Library Project · Invaluable.com · iTunes · KinoPoisk.ru · LyricsTranslate · MusicBrainz · muziekweb.nl · MyAnimeList · PORT.hu · Scope · The Movie Database · Дискограф?я американських ?сторичних запис?в · Шведська база даних ф?льм?в · Artists of the World Online · Artnet · Europeana · Frick Art Reference Library · RKDartists · Tabakalera · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Бриджменська б?бл?отека мистецтв · ?нститут Гердера · М?ннеапол?ський ?нститут мистецтва · М?ський музей (Амстердам) · Музей мистецтв Ф?ладельф?? · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · Нац?ональний музей Швец?? · Gyldendals Teaterleksikon · Les Archives du spectacle · Theatricalia · Швейцарський арх?в виконавських мистецтв Генеалог?я та некропол?стика FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Genealogics.org · GeneaStar · Geni.com · Gravsted.dk · Родов?д · Roglo · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Aozora Bunko · Archivio Storico Ricordi · At the Circulating Library · Babelio · BiblioNet · Biodiversity Heritage Library · Biodiversity Heritage Library · CoBiS · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Flanders Arts Institute · Goodreads · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibraryThing · LibriVox · Lord Byron and his Times · NooSFere · Online Books Page · Open Library · Open Library · openMLOL.it · Perlentaucher · Poetry Foundation · PRELIB · Provenio · Rekhta.org · The LiederNet Archive · WomenWriters · www.adelphi.it · Арх?в преси XX стол?ття · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Б?бл?отека Александера Тернбулла · В?ртуальна б?бл?отека ?мен? М?геля де Сервантеса · Каталог фантастично? л?тератури Вежетт? · Про?кт Бен-?гуда · Про?кт Гутенберг · Про?кт Гутенберг (н?м.) · Про?кт Рунеберг · Твори Генр?ка ?бсена · Шведський л?тературний банк Наука Ком?тет ?сторичних та наукових роб?т · Internet Philosophy Ontology project · ZOBODAT Тематичн? сайти Archivo de la Real Academia Espanola · discovery.nationalarchives.gov.uk · E-Archiv.li · Edition humboldt digital · SNAC · The Ark · Арх?в ?льського ун?верситету · Дипломатичн? документи Швейцар?? · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Трин?т?-коледж (Кембридж) · Wolfram Language · Japan Search · Quora · Zhihu Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика музична енциклопед?я (кат.) · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Коротка л?тературна енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Allgemeine Deutsche Biographie · American Cycl. (1879) · Biograficky slovnik ?eskych zemi · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopadie · Cultureel Woordenboek · Dizionario di Filosofia Treccani · Dizionario di Filosofia Treccani · Enciclopedia Itau Cultural · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · New International · Prabook · Proleksis Encyclopedia · TDV ?slam Ansiklopedisi · Treccanis Enciclopedia Italiana Дов?дков? видання Британський музей · Британський музей · Загальний каталог Diamond · ?дентиф?катор артиста IDU · Музей науки (Лондон) · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · електронне просв?тництво · Evene · Google Doodle · KulturNav · LIMIS · National Historical Museums of Sweden · NNDB · Open Directory Project   (н?м.) · Open Plaques · SNAC · Swedish Open Cultural Heritage · WordNet · Каталанська В?к?д?я · Французька В?к?д?я · Fandom   · Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online · Namuwiki · Vienna History Wiki · Salzburgwiki Нормативний контроль Autoritats UB :  a1246239 · BanQ :  0000054816 · BAV :  ADV10176058 · BIBSYS :  90051083 · BLBNB :  000576089 · BNB :  GoetheJohannWolfgangvon1749-1832 · BNC :  a10436479 · BNCHL :  000007159 · BNE :  XX1156503 · BNF :  11905269k · BNMM :  000035637 · CANTIC :  981058519946706706 · CCAB :  000034607 · CiNii :  DA00350818 · CONOR.BG :  4043365 · CONOR.SI :  5681507 · CONOR.SR :  2873191 · CUT :  113256 · DBC :  87097968354099 · EGAXA :  vtls000788436 · ERRR :  a11341415 ,  a11124374 · FAST :  29788 · Freebase :  /m/042q3 · GND :  118540238 · GTAA :  102931 · ICCU :  CFIV000501 · ISNI :  0000000120999104 · ItRSI :  20940 · J9U :  987007520682505171 · KANTO :  000042578 · KRNLK :  KAC199610270 · LCCN :  n79003362 · LIBRIS :  qn240bt85bn7kk2 · LIH :  LNB:V*38789;=BV · LNB :  000016818 · LNL :  13642 · MAK :  9810566602605606 · Museo Galileo :  180256 · N6I :  vtls000049803 · NCF :  ncf10038289 · NDL :  00441109 · NKC :  jn19990002740 · NLA :  835424 · NLC : 000140650 · NLG :  61933 · NLI :  001699734 · NLP : a0000001178994 · NLR :  000091813 · NLW :  goethe-johann-wolfgang-von-1749-1833 ,  goethe-johann-wolfgang-von-1749-1832 ,  goethe-johann-wolfgang-von-1749-1832-translations-into-english ,  goethe-johann-wolfgang-von-1749-1832-translations-into-welsh-2 ,  goethe-johann-wolfgang-von-1749-1832-homes-and-haunts-germany-frankfurt-am-main · NSK :  000001702 · NTA :  068418655 · NUKAT :  n93125729 · PTBNP :  33985 · PUSC :  32676 · PUST :  49474 · RERO :  02-A000072678 ,  02-A009993991 · RILM :  11938 · RISM :  people/173930 · RRL :  42838 · RVK :  GK 3501 · SEARCH :  44453 · SELIBR :  56318 · SHARE :  151776 · SKMASNL :  vtls004939899 · SNK :  161114 · SUDOC :  026895528 · UCAL :  12365 ,  27650 · UIY :  000013097 · ULAN :  500014761 · UPSA :  52571 · URBS :  14752 ,  20954 · VcBA :  495/71061 · VIAF :  24602065 · РДБ :  000082742 ,  000085073 · РНБ :  771353 ,  771354