Йо??а
[К. 1]
(в?д
санскр.
???
,
yoga
IAST
? ≪?днання≫ ≪п?дкорення≫, ≪запрягання≫)
[1]
[2]
? система психопрактики; духовна, ментальна та ф?зична практична методика зм?ни
св?домост?
, т?ла, та псих?ки. Сукупн?сть р?зноман?тних
?нд?йських
духовних ? ф?зичних метод?в. Йо?у практикують як нерел?г?йн? люди так ? учасники р?зних напрямк?в
?нду?зму
та
буддизму
з метою керування
псих?кою
та
психоф?з?олог??ю
?ндив?да
задля досягнення обраного псих?чного й духовного стану. Йо?а ? езотерична система в ?нд?йськ?й традиц??, що несе в соб? архетипну ?дею духовного розвитку
[3]
. В?дома, як м?н?мум, починаючи з II ст. до н. е.
Мета йо?и ? зм?на
онтолог?чного
статусу людини у св?т?
[
джерело?
]
[3]
.
У зах?дний св?т йо?а проникла в к?нц? XIX ? на початку XX стол?ття й здобула значну популярн?сть у 1980-х як система ф?зичних вправ
[4]
, хоча в ?нд?? вона не ст?льки ф?зичн? вправи, як медитативна й духовна практика
[5]
.
В ?нд?? вважа?ться, що практика йо?и ма? л?кувальний ефект, а також що йо?а допомага? людин? здолати р?зноман?тн? недуги. Численн? досл?дження пробували встановити ефективн?сть йо?и як додаткового засобу при л?куванн? раку, шизофрен??, астми та захворювань серцево-судинно? системи
[6]
[7]
. Результати не дали однозначно? в?дпов?д?
[6]
[7]
. 1 грудня 2016 року
ЮНЕСКО
включила йо?у у список
нематер?ально? культурно? спадщини
[8]
.
Санскритське слово
йо?а
ма? багато р?зних значень ? його переклад залежить в?д контексту. Слово походить в?д кореня ????,
юдж-
, що в р?зних класах означа? ≪контролювати≫, ≪запрягати≫, ≪об'?днувати≫, ? виводиться в?д
пра-?.?.
*yeug-
(≪при?днатися≫; зв?дки також
прасл.
*jъgo
,
≪ярмо≫
, ≪??о≫)
[2]
.
Слово ≪йо?а≫ у значенн? ф?лософсько?, езотерично? системи зазвичай не переклада?ться. Такий тип сл?в в санскрит? назива?ться yogar??h?rtha (??????????) - ?х значення пов?язане з коренем але не обмежу?ться лише цим.
В?дпов?дь на питання про те, коли зародилася йо?а, губиться в давнин?. Уже у ведичних
Самх?тах
йдеться про
аскетизм
, а аскетична практика (
тапас
) згаду?ться в ранн?х коментарях до
Вед
Брахманах
. Однак, йо?а могла зародитися ще ран?ше, у доведичн?й ?нд??. На печатках час?в
?ндсько? цив?л?зац??
, знайдених у
Пакистан?
, ? зображення, що нагадують людей в позах медитац??, як? можна розц?нювати як св?дчення на користь тако? г?потези, хоча вир?шальних доказ?в нема?.
Техн?ка досягнення вищих стан?в св?домост? розвивалася в традиц?ях
шраман?в
та
Упан?шад
.
Беззаперечних св?дчень ?снування медитац?? в добудд?йських
брахман?чних
текстах не ?сну?. Перш? тексти, як? описують техн?ку медитац??, належать
будд?йськ?й
л?тератур?. В
?нду?стських
текстах терм?н йога вперше зустр?ча?ться в
Катха-упан?шад?
, де мова йде про контроль над почуттями ? вищий стан, в якому д?яльн?сть розуму припиня?ться. Подальший розвиток поняття йоги зустр?ча?ться в
Упан?шадах
середнього пер?оду, в
Махабхарат?
, зокрема в
Бга?авад-??т?
та в
Йо?а-сутрах
Патанджал?
(II ст. до н. е.).
Патанджал?
вважа?ться засновником ф?лософ?? йо?и. Хоча сам Патанджал? не вжива? терм?ну ≪раджа≫, описана ним система в?дома як
раджа-йо?а
(корол?вська йо?а). Суть йо?и да?ться в друг?й сутр?:
- Йо?а ? це заборона зм?ни св?домост?
.
Використання слова
н?род?а
(заборона) св?дчить про те, що Патанджал? був об?знаний ?з будд?йськими ?деями ? включив ?х у свою систему, та не доводить приналежн?сть Патанджал? до будь-якого рел?г?йного напрямку. ?снують також ?нш? переклади, та коментар?
Йо?а-сутри
Патанджал?
[9]
.
Сутри Патанджал? стали основою системи, яку називають
аштан?а-йо?а
(йога восьми щабл?в):
ями
,
н?ями
,
асан
,
пранаями
,
пратьягари
,
дгарани
,
дг'яни
та
самадг?
.
З точки зору ц??? школи найвищий досяжний стан св?домост? не в?дкрива? ?люзорност? р?зноман?тност? св?ту. Раджа-йо?а вважа? буденний св?т д?йсним, а тому найвищий стан св?домост? ? т?льки в?дкриттям самого себе, а не ?диного для вс?х людей ун?версального абсолюту.
У ≪
Бга?авад-??т?
≫ терм?н
йо?а
використову? в багатьох значеннях. ?? шостий розд?л повн?стю присвячений практикуванню йо?и, включно з медитац??ю. ≪Бга?авад-??та≫ опису? три системи йо?и: шлях д?янь (
карма-йо?а
), шлях в?дданост? (
бгакт?-йо?а
) та шлях знань (
джняна-йо?а
).
Визначення йоги описане у Сутр? 1.2
Йо?а-сутри
Патанджал?
?????????????????????:
yoga?citta v?tti nirodha:
?сну? б?льше 20 вар?ант?в
[10]
перекладу цього визначення, наприклад:
Йо?а ? утримання матер?? думки (ч?тта) в?д ≪одягнення≫ у р?зн? образи. (
В?векананда
).
Йо?а ? подавленням вр?тт? (стан?в, видозм?н) в ч?тт? (св?домост?). (Р?г?н)
Йо?а ? здатн?сть спрямовувати розум виключно на об'?кт ? утримання у цьому напрямку, не в?двол?каючись. (
Кр?шнамачар'я
)
Йо?а ? припинення функц?й ч?тти. (Загуменнов). Та ?нш?
[11]
.
Також ?снують ?нш? визначення йо?и, що зустр?чаються у Сутрах ? потребують контекстного прочитання.
Ф?лософ?я йоги опира?ться на найдавн?шу ф?лософську систему ?нд??
санкх'я
, прийма? ?? метаф?зику й теор?ю п?знання, в?др?зняючись в?д не? в?рою у всесв?тн?й дух
Параматму
, ?ншими словами ? у Бога. Йога, як ? санкх'я
дуал?стична
? св?т, з ?? точки зору ма? дв? першооснови ? ?деальну (
пуруша
) та матер?альну (
пракр?т?
). ?деальна першооснова св?ту плюрал?стична, тобто склада?ться з окремих душ (
джива
). Матер?альна пракр?т? ?дина ? пронизу? все, зв'язуючи ?ндив?дуальну душу з т?лом людини та ?? думками. Мета йоги ? зв?льнитися в?д цього зв'язку, ? р?зн? напрямки й школи йоги пропонують сво? методи для досягнення такого стану.
Джива ? чиста св?дом?сть, але через незнання вона пов'язу? себе з розумом (ч?ттою), який ? продуктом пракр?т?, й у якому
саттва
дом?ну? над
раджасом
?
тамасом
. Ч?тта сама по соб? не ма? св?домост?, але через близьк?сть до дживи в?добража? ??, а тому зда?ться розумною й обдарованою св?дом?стю. Патанджал? стверджував, що зв?льнення можна досягнути завдяки безпосередньому п?знанню в?дм?нност? власного я в?д ф?зичного св?ту, зокрема в?д власного т?ла, в?д власного розуму та в?д власного его (в?века-джняна). Цього можна добитися т?льки обмежуючи функц?? т?ла й почутт?в та думок, разом ?з тим збер?гаючи трансцендентну самосв?дом?сть.
На в?дм?ну в?д санкх'? ф?лософська система йоги те?стична. Бог (Параматма) вважа?ться найвищим об'?ктом, на якому може зосереджуватися думка. Бог ? досконала ?стота, в?чна й присутня у всьому, ма? досконале знання й не ма? недол?к?в. Йога доводить ?снування бога таким аргументом: будь-що, що ма? ступен? повинно мати максимум. ?снування р?зних ступен?в п?знання означа? з необх?дн?стю ?снування досконалого знання. Той, хто ма? досконале знання ? богом. Розвиток св?ту в?дбува?ться завдяки сполученню пуруш? та пракр?т?, а причиною занепаду ? припинення такого сполучення. Але сполучення не властиве н? пракр?т?, н? пуруш?. Отже, повинна ?снувати верховна ?стота, яка встановлювала б зв'язок м?ж пракр?т? та пурушею у в?дпов?дност? з моральними ц?хами окремих душ.
Кр?м чотирьох основних напрямк?в йоги, ?сну? також багато ?нших, серед яких широко в?дома
хатха-йога
? шлях впливу т?лесними вправами на псих?ку. К?нцева мета йоги може бути абсолютно р?зною ? в?д пол?пшення ф?зичного здоров'я до досягнення
мокш?
.
Як окремий вид арттерап?? ?сну? йоготерап?я ? проф?лактика та л?кування хвороб ф?зичного та ментального стану практикуючого методами йоги. Широко в?дома практика
медитативного живопису
, що ? по?днанням раджа та карма-йоги.
Як ? кожен вид терап??, ? поняття протипоказань до ?? використання:
[12]
- Гостр? стани. ?нфекц??
Гостр? ?нфекц?йн? захворювання, в тому числ? ГРВ? з п?двищеною температурою. Гн?йн? та некротичн? процеси.
Будь-як? гостр? стани, при загостреннях хрон?чних захворювань.
Виражена ф?зична астен?я п?сля ф?зично? травми, оперативного втручання, перенесеного захворювання.
П?сляоперац?йний пер?од.
- Травми
- Псих?ка
Орган?чн?, включно з? симптоматичними псих?чними розладами.
Псих?чн? розлади та розлади повед?нки, пов'язан? з уживанням психоактивних речовин.
Шизофрен?я, шизотип?чн? та маревн? розлади.
Розлади настрою (афективн? розлади).
Розлади особистост? та повед?нки в зр?лому в?ц?.
Розумова в?дстал?сть.
- Хвороби нервово? системи
Запальн? хвороби центрально? нервово? системи.
Системн? атроф??, що вражають переважно центральну нервову систему.
Екстрап?рам?дн? та ?нш? порушення руху.
?нш? дегенеративн? хвороби нервово? системи, зг?дно МКБ-10 (хвороба Альцгеймера, обмежена атроф?я головного мозку, …).
Дем??л?н?зуюч? хвороби центрально? нервово? системи.
Еп?лепс?я.
М?нлив? транзиторн? церебральн? ?шем?чн? напади.
Синдром передньо?, середньо?, задньо? мозкових артер?й.
Пол?невропат?? та ?нш? ураження периферично? нервово? системи.
Хвороби нервово-м'язового синапсу ? м'яз?в (м?астен?я, м?опат??, м'язова дистроф?я , …).
Церебральний парал?ч та ?нш? парал?тичн? синдроми.
?нш? порушення нервово? системи, зг?дно МКБ-10 (г?дроцефал?я, пол?системна дегенерац?я, …).
- Хвороби ока та його придаткового апарату
Гостр? ? п?дгостр? запальн? захворювання ? травми.
Вивих кришталика.
Оклюз?? судин с?тк?вки.
Глаукома з не компенсованим внутр?шньоочним тиском.
Дегенеративна м?оп?я.
Загроза в?дшарування с?тк?вки, опероване в?дшарування с?тк?вки.
Хвороби вуха та соскопод?бного в?дростка.
Зниження слуху судинного характеру (лаб?ринтова ?шем?я або крововилив), запалення слухово? труби.
П?сляоперац?йний пер?од при захворюваннях слухово? труби (отосклероз) ? протипоказан? перевернут? пози.
- Хвороби вуха та соскопод?бного в?дростка
Зниження слуху судинного характеру (лаб?ринтова ?шем?я або крововилив), запалення слухово? труби.
П?сляоперац?йний пер?од при захворюваннях слухово? труби (отосклероз) ? протипоказан? перевернут? пози.
- Хвороби системи кровооб?гу
Ревматична хвороба серця за наявност? будь-якого ступеня активност?, супроводжувана пороками серця ??-??? ст.
Ревматичн? патолог?? клапан?в ??-??? ступеня.
Постм?окардичний кард?осклероз з дилатац??ю порожнин.
Хрон?чний ревматичний перикардит.
Г?пертензивна (г?пертон?чна) хвороба, ??-??? ст з не контрольованими цифрами АД.
Г?пертон?чна хвороба ?-?? ст (при контрол? артер?ального тиску та консультац?? кард?олога ? не ? протипоказанням).
Стенокард?я, починаючи з 3 функц?онального класу (2-й функц?ональний клас, з наявн?стю гемодинам?чно значущих стеноз?в коронарних артер?й (за даними коронарограф??)).
Стенокард?я 1-2 функц?онального класу не ? протипоказанням.
Перенесений ?нфаркт м?окарда (пост?нфарктний кард?осклероз).
?ХС з серцевою недостатн?стю 2А клас ? вище.
Аневризма аорти.
Аневризма коронарно? артер??.
Аневризма легенево? артер??.
Легенева г?пертенз?я при град??нт? тиску понад 40 мм рт. ст., як супутнього симптому при захворюваннях серцево?судинно? системи або як самост?йне захворювання.
Легенева недостатн?сть ??-??? стад??.
Серцева недостатн?сть (СН) II a ? вище (по Стражеско?Василенко), функц?ональний клас NYHA II.
Артер?овенозна нориця легеневих судин.
Перикардит.
Ендокардит.
Кард?ом?опат?я (дилатац?йна, обструктивна, г?пертроф?чна, при обм?нних порушеннях).
Ендом?окард?альна (еозиноф?льна) хвороба.
Ендокард?альний ф?броеластоз.
- Порушення ритму ? пров?дност?
Передсердно-шлуночкова (атр?овентрикулярна) блокада, ??-??? (повна) ступен?в.
Трьохпучкова блокада.
Синдром передчасного збудження без наявност? супутн?х аритм?й ? не ? протипоказанням.
Поворотна шлуночкова аритм?я.
Пароск?змальне порушення ритму (надшлуночкова тах?кард?я, шлуночкова тах?кард?я).
Синдром слабкост? синусового вузла.
Серцева недостатн?сть.
Набутий дефект перегородки серця.
- Цереброваскулярн? хвороби
Субарахно?дальний крововилив.
Закупорка ? стеноз прецеребральних артер?й.
Розшарування мозкових артер?й.
Церебральний атеросклероз.
Прогресуюча судинна лейкоенцефалопат?я.
Г?пертензивна енцефалопат?я.
Хвороба Мойамойа.
Негн?йний тромбоз внутр?шньочерепно? венозно? системи.
Церебральний артер??т, не класиф?кований в ?нших рубриках.
Обл?теруючий ТРОМБАНГ?Т (хвороба Бергера).
М'язова та сполучнотканинна дисплаз?я артер?й.
Синдром Бадда-К?ар?.
Постфлеб?тичний синдром ??? ст.
Стискання вен (синдром стискання верхньо? порожнисто? вени).
Венозна недостатн?сть ??-??? ст.
- Захворювання кров?
Еритроцитопен?я.
Лейкопен?я.
Тромбоцитопен?чна пурпура.
Гемоф?л?я.
- Захворювання ендокринно? системи
Цукровий д?абет з нейро- ? ретинопат?ю.
Цукровий д?абет з нефропат??ю (ХНН ??-??? ст., З м?кроальбум?нур?? п?сля 300 мг / добу).
- Хвороби орган?в травлення
Хвороба Крона.
Випадання заднього проходу / прямо? кишки.
Геморой у стад?? загострення, при наявност? кровотеч?.
Печ?нкова недостатн?сть в декомпенсированной стад?? (??-??? ст.).
Цироз печ?нки.
- Хвороби к?стково-м'язово? системи
Синдром дуги аорти (Такаясу), з ускладненнями.
Спинальний стеноз (в?дносний ПП).
Поразка м?жхребцевого диска шийного в?дд?лу з м?елопат??ю.
М?озит осиф?куючий травматичний/прогресуючий.
Долонний фасц?альний ф?броматоз (Депю?трена).
Остеопороз з патолог?чним переломом.
Алгонейрод?строф?я.
Хвороба Педжета (к?сток) (деформуючий осте?т).
- Сечостатева система
Хрон?чн? захворювання нирок з хрон?чною нирковою недостатн?стю в?д ??-??? ст.
Ниркова остеодистроф?я.
Варикоцеле.
Випад?ння та грижа я?чника ? матково? труби.
- Дихальна система
Парал?ч голосових зв'язок ? гортан?.
Стеноз гортан?.
Поразки плеври (пневмоторакс, ф?броторакс, гемоторакс, …).
Дихальна недостатн?сть ??-??? ст.
- Онколог?я
Злояк?сн? новоутворення (вс?).
Хатха-йога ? система, описана
Йог? Сватмарама
в трактат?
Хатха-йога-прадип?ка
в XV ст. В основному вона в?др?зня?ться в?д раджа-йоги Патанджал? тим, що робить наголос на очищенн? ф?зичного т?ла (
шаткарма
) як шляху до очищення розуму та житт?во? енерг??
прани
. В пор?внянн? ?з сидячою позою раджа-йоги, призначеною для медитац??, хатха-йога розвинула систему поз для всього т?ла ?
асан
та дихальних вправ ?
пранаями
. Саме хатха-йога та ?? сучасн? р?зновиди зазвичай асоц?ю?ться з? словом йога в сучасному св?т?.
Практикування стан?в медитативного занурення входило в практику раннього буддизму. Будда в сво?х ранн?х пропов?дях висловлював ?де?, схож? на вчення йоги. Однак, в?дм?нн?сть ?деолог?? буддизму в тому, що медитативн? стани ще не ? зв?льненням. Буддизм п?дкреслю? необх?дн?сть пробуджено? думки нав?ть в найглибших станах медитац??. На в?дм?ну в?д брахман?стсько? думки, що зв?льнення можливе т?льки п?сля смерт?, буддизм шука? зв?льнення при житт?.
В V?IV ст. до н. е. в ?нд?? розвинувся буддистський напрям
йогачара
, який використову? йогу, як шлях до просв?тлення, стану
бодисатви
.
Близький до йоги за ?деолог??ю
дзен
-буддизм, одна ?з форм
махаяни
. Корен? медитативно? практики
дзен
виходять ?з йоги.
йога ? одна ?з шести ортодоксальних шк?л (
даршан?в
) ф?лософ?? ?нду?зму, за вченням яко? людина може практикувати саморозвиток шляхом самоп?знання, самозаглибленням, та шляхом св?домих в?дносин з зовн?шн?м св?том. йога виникла близько 2 ст. до н. е. як вчення ?деал?стичного спрямування.
У
ф?лософ?? ?нду?зму
йогою вважають систему раджа-йоги, викладену в
≪йога-сутрах≫
й т?сно пов'язану з базовими принципами
санкх'?
. Йога обговорю?ться в р?зноман?тних джерелах ?нду?зму, таких як
Веди
,
Упан?шади
,
≪Бгагавад-Г?та≫
,
≪Хатха-йога-прадип?ка≫
, ≪Шива-самх?та≫ ?
≪Тантри≫
.
Джайн?зм та йога наст?льки вза?мопов'язан?, що деяк? досл?дники стверджують, що джайн?зм ? йогою, яка виросла до р?вня рел?г??
[13]
. ?конограф?я джайн?в зображу? просв?тлених (
т?ртханкар?в
), що медитують в йог?вських позах для медитац??. За переказом
Магав?ра
досяг стану абсолютного знання, сидячи в
мулабандхасан?
. З ?ншого боку п'ять припис?в
ями
аналог?чн? п'яти основним об?тницям джайн?зму.
?нд?йська йог?чна практика пом?тно вплинула на розвиток
суф?зму
[14]
. Древньо?нд?йський текст з йоги, ≪Амр?такунда≫, (≪Озеро нектару≫) ще в
XI стол?тт?
був перекладений арабською та перською мовами
[15]
.
У 2008 роц? л?дери ?сламського духовенства в
Малайз??
видали
фетву
проти мусульман, що займаються йогою. У н?й стверджувалося, що в йоз? м?стяться елементи ?нду?стського рел?г?йного вчення ?, в?дпов?дно, практика йоги для мусульман ? богохульною ?
харамною
. Мусульманськ? учител? йоги з Малайз?? критикували це р?шення, оц?нивши його як образливе
[16]
. У фетв? дозволя?ться практика йоги як ф?зичн? вправи, але забороня?ться така практика, як повторення
мантр
[17]
.
Абрахам Ооммен (?нд?йське товариство пропов?дування християнського знання) зазнача?, що одним з головних заперечень проти практики йоги християнами ? аргумент про те, що йога ? складовою частиною ?нду?зму. В?н вказу? на некоректн?сть цього аргументу, оск?льки ?снують численн? ?сторичн? св?дчення того, що йога практикувалася на територ?? ?нд?? ще в доар?йську епоху, тобто до виникнення ?нду?зму. За словами Ооммена, сама по соб? йога не ? н? рел?г??ю, н? складовою частиною будь-яко? рел?г??, вона явля? собою психосоматичну техн?ку, яку ?нду?сти використовують як практичний ?нструмент. Ооммен вважа?, що багато ?дей, на яких заснована йога, близьк? християнським в?ровченням, а тому християни ц?лком можуть практикувати свою власну йогу, яка в?дпов?да? ?хньому св?тогляду
[18]
.
У зах?дному св?т? велико? популярност? набув особливий вид ф?тнесу, який використову? йог?чн? асани ? ф?тнес-йога та/або постуральна йога.
11 грудня 2014 року Генеральна Асамблея Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й у склад? 193 член?в, прийняла консенсусом резолюц?ю про призначення
21 червня
М?жнародним днем йоги
. Оголошення цього дня в?дбулося п?сля заклику призначити 21 червня М?жнародним днем йоги прем'?р-м?н?стром ?нд??
Нарендра Мод?
п?д час його виступу на Генеральн?й Асамбле? ООН 27 вересня 2014 р. Пропонуючи дату 21 червня, яка ? одним з двох сонцестоянь, як М?жнародний день йоги, Нарендра Мод? сказав, що ця дата ? найдовшим днем у роц? в п?вн?чн?й п?вкул? ? ма? особливе значення в багатьох частинах св?ту.
Перший М?жнародний день йоги св?т спостер?гав 21 червня 2015 року. Приблизно 35 тисяч людей, у тому числ? прем'?р-м?н?стр ?нд??
Нарендра Мод?
? велика к?льк?сть високопоставлених ос?б, виконали 21 асан протягом 35 хвилин в
Нью-Дел?
. День, присвячений йоз?, спостер?гали м?льйони людей у всьому св?т?. Под?я в
Нью-Дел?
встановила два рекорди Г?ннеса ? найб?льший клас йоги з 35 985 людей ? рекорд за к?льк?стю нац?ональностей, що брали у ньому участь (в?с?мдесят чотири).
- ↑
санск
.
|
???
|
Yoga
|
Йо?а
|
пал?
.
|
???
|
Yoga
|
Йо?а
|
кит
.
|
瑜伽
|
Yuji?
|
Юцзя
|
яп
.
|
瑜伽
|
ゆが
|
Ю?а
|
- ↑
*yeug- | Origin and meaning of root *yeug- by Online Etymology Dictionary
.
www.etymonline.com
(англ.)
. Арх?в
ориг?налу
за 7 лютого 2018
. Процитовано 7 лютого 2018
.
- ↑
а
б
Етимолог?чний словник укра?нсько? мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ?н. ?
К
. :
Наукова думка
, 1985. ? Т. 2 : Д ? Копц? / ?н-т мовознавства ?м. О. О. Потебн? АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ?н. ? 572 с.
- ↑
а
б
А.Г. Сафронов (2016).
Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика
(рос?йською) . Харк?в: Ритм Плюс. с. 5?8.
ISBN
978-966-2079-46-3
.
- ↑
Burley, Mikel (2000).
Hatha Yoga: Its Context, Theory and Practice
. Delhi: Motilal Banarsidass
- ↑
Marek Jantos (2012), in Oxford Textbook of Spirituality in Healthcare (Editors: Mark Cobb et al.), Oxford University Press,
ISBN
978-0-19-957139-0
, pages 362?363
- ↑
а
б
*
Smith, Kelly B.; Pukall, Caroline F. (May 2009). An evidence-based review of yoga as a complementary intervention for patients with cancer.
Psycho-Oncology
.
18
(5): 465?475.
doi
:
10.1002/pon.1411
.
PMID
18821529
.
- ↑
а
б
Vancampfort, D.; Vansteeland, K.; Scheewe, T.; Probst, M.; Knapen, J.; De Herdt, A.; De Hert, M. (July 2012). Yoga in schizophrenia: a systematic review of randomised controlled trials.
Acta Psychiatrica Scandinavica
.
126
(1): 12?20.
doi
:
10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x
.
, art.nr. 10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x
- ↑
Yoga joins Unesco world heritage list
.
The Guardian
. Арх?в
ориг?налу
за 29 червня 2018
. Процитовано 1 грудня 2016
.
- ↑
Сафронов, А.Г. (13.03.2018).
О пяти переводах Йога- Сутры
.
http://www.yoga-sutra.org/2018/03/blog-post.html
. Арх?в
ориг?налу
за 5 кв?тня 2018.
- ↑
Сафронов, А.Г.
Сутра 1.2. Определения йоги
. Арх?в
ориг?налу
за 18 кв?тня 2018.
- ↑
Визначення йо?и
.
- ↑
Протипоказання до занять йо?ою
УФЙ
- ↑
Zydenbos, Robert. Jainism Today and Its Future. Munchen: Manya Verlag, 2006.
p.66
- ↑
Situating Sufism and Yoga
[
Арх?вовано
27 березня 2009 у
Wayback Machine
.]
[
недоступне посилання ?
?стор?я
]
- ↑
Carolina Seminar on Comparative Islamic Studies
[
Арх?вовано
25 серпня 2009 у
Wayback Machine
.]
[
недоступне посилання ?
?стор?я
]
- ↑
Top Islamic body: Yoga is not for Muslims
[
Арх?вовано
5 грудня 2008 у
Wayback Machine
.]
?
CNN
- ↑
"
Malaysia leader: Yoga for Muslims OK without chant
[
недоступне посилання ?
?стор?я
]
, "
Associated Press
- ↑
Abraham Oommen
.
A Christian Outlook on Yoga
. ? New Delhi : Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2008. ? xiii + 84 p. ?
ISBN 978-81-8458-034-1
.
- Apte, Vaman Shivram (1965).
The Practical Sanskrit Dictionary
. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers.
ISBN
81-208-0567-4
.
(fourth revised & enlarged edition).
- Patanjali
(2001).
Yoga Sutras of Patanjali
.
- Chatterjee, Satischandra; Datta, Dhirendramohan (1984).
An Introduction to Indian Philosophy
(вид. Eighth Reprint Edition). Calcutta: University of Calcutta.
- Flood, Gavin (1996).
An Introduction to Hinduism
. Cambridge: Cambridge University Press.
ISBN
0-521-43878-0
.
- Gambhirananda, Swami (1998).
Madhusudana Sarasvati Bhagavad_Gita: With the annotation G??h?rtha D?pik?
. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department.
ISBN
81-7505-194-9
.
- Harinanda, Swami.
Yoga and The Portal
. Jai Dee Marketing.
ISBN
0978142950
.
- Jacobsen, Knut A. (Editor); Larson, Gerald James (Editor) (2005).
Theory And Practice of Yoga: Essays in Honour of Gerald James Larson
. Brill Academic Publishers.
ISBN
9004147578
.
(Studies in the History of Religions, 110)
- Keay, John (2000).
India: A History
. New York: Grove Press.
ISBN
0-8021-3797-0
.
- Michaels, Axel (2004).
Hinduism: Past and Present
. Princeton, New Jersey: Princeton University Press.
ISBN
0-691-08953-1
.
- Muller, Max
(1899).
Six Systems of Indian Philosophy; Samkhya and Yoga, Naya and Vaiseshika
. Calcutta: Susil Gupta (India) Ltd.
ISBN
0-7661-4296-5
.
Reprint edition; Originally published under the title of
The Six Systems of Indian Philosophy
.
- Possehl, Gregory
(2003).
The Indus Civilization: A Contemporary Perspective
. AltaMira Press.
ISBN
978-0759101722
.
- Radhakrishnan, S.
; Moore, CA (1967).
A Sourcebook in Indian Philosophy
. Princeton.
ISBN
0-691-01958-4
.
- Taimni, I. K. (1961).
The Science of Yoga
. Adyar, India: The Theosophical Publishing House.
ISBN
81-7059-212-7
.
- Vivekananda, Swami
(1994).
Raja Yoga
. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department.
ISBN
81-85301-16-6
.
21st reprint edition.
- Zimmer, Heinrich
(1951).
Philosophies of India
. New York, New York: Princeton University Press.
ISBN
0-691-01758-1
.
Bollingen Series XXVI; Edited by Joseph Cambell.
- Arya, Usharbudh; Swami Veda Bharati (1985).
Philosophy of Hatha Yoga
. Pennsylvania: Himalayan Institute Press.
ISBN
089389088X
. Арх?в
ориг?налу
за 19 липня 2014
. Процитовано 30 травня 2009
.
- Feuerstein, Georg (1996).
The Shambhala Guide to Yoga
. Boston & London: Shambhala.
ISBN
157062142X
.
- Анатол?й Пахомов (2017). Хатха Йога. Коректний п?дх?д до хребта. Ки?в: ТОВ НВП ?нтерсерв?с
ISBN 978-6176-696-588
-6
- Йога. М?р?ам Равентос// Видавництво: Моя книжкова полиця,2018. Перекладач Христина Ромашко. 36 с.
ISBN 978-966-97730-1-2
- ?грова йога. Лорена Паджалунга// Видавництво КМ-БУКС, 2018. Перекладач Мар?я Пухл?й. 40 с.
ISBN 978-966-948-048-4
- Олександр Кропивко (2017). Корректный подход к позвоночнику в повседневной жизни и асанах йоги.
ISBN 978-5-4483-5801-2
|
---|
| Класичн? види йоги
|
|
---|
| ?нш? види йоги
|
|
---|
| Тексти
|
|
---|
| Ступен? раджа-йоги
|
|
---|
| Спор?днен? теми
|
|
---|
| |
|