Ця стаття про атмосферу планети Земля. Про ?нш? значення слова ≪атмосфера≫ див.
Атмосфера (значення)
.
Атмосфе?ра Земл??
(в?д
грец.
?τμ??
? пара ?
σφα?ρα
? куля) ?
атмосфера планети
Земля
, одна з
геосфер
, сум?ш
газ?в
, що оточують Землю, та утримуються завдяки сил? тяж?ння. Атмосфера здеб?льшого склада?ться з
азоту
(N
2
, 78,08 % об.) ?
кисню
(O
2
, 20,95 % об.). Решта ? це
аргон
(0,93 % об.) та
вуглекислий газ
(CO
2
,0,03 % об.)
[1]
?з неоном, гел??м, метаном, криптоном, воднем та невеликими дом?шками ?нших газ?в (разом до 0,01 %). Кр?м того, атмосфера м?стить близько 1,3?1,5·10
16
кг води, основну масу яко? зосереджено у
тропосфер?
[2]
.
Атмосфера
Земл?
створю?
атмосферний тиск
, поглина? б?льш?сть
метеоро?д?в
?
ультраф?олетове
сонячне випром?нювання, нагр?ва? поверхню за рахунок утримання тепла (
парниковий ефект
), зменшу? р?зницю температур м?ж
днем
?
н?ччю
. Саме атмосфера дозволя? ?снувати
вод?
в р?дкому стан? та
життю
на Земл?.
Попри те, що маса атмосфери становить лише одну м?льйонну частку маси Земл?, вона в?д?гра? вир?шальну роль у р?зних природних циклах (кругооб?гу води,
вуглецевому цикл?
?
азотному цикл?
).
Атмосфера забезпечу?:
- фотосинтез
та
дихання
;
- захист живих орган?зм?в в?д згубного впливу
ультраф?олетового випром?нювання
, що в?дбува?ться завдяки наявност?
озонового шару
;
- перенесення тепла ? вологи;
- регулювання сезонного й добового коливання
температури
(якби не ?снувало атмосфери Земл?, добов? коливання температури на поверхн? сягали б 200° C);
- ?снування атмосфери обумовлю? низку складних екзогенних процес?в:
В?дпов?дно до
зм?ни температури з висотою
в атмосфер? вид?ляють так? шари:
- тропосфера
? до 8?10 км у полярних областях та до 18 км ? над
екватором
. У тропосфер? зосереджено майже 80 % атмосферного пов?тря, майже всю водяну пару, тут утворюються хмари ? випадають опади. Теплообм?н у тропосфер? зд?йсню?ться здеб?льшого
конвективно
. Процеси, що в?дбуваються в тропосфер?, безпосередньо впливають на життя та д?яльн?сть людей. Температура у тропосфер? з висотою знижу?ться в середньому на 6 °C на 1 км, а тиск ? на 11 мм рт. ст. на кожн? 100 м. Умовною межею тропосфери вважають
тропопаузу
, у як?й зниження температури з висотою припиня?ться.
- стратосфера
? в?д тропопаузи до
стратопаузи
, яка розташована на висот? близько 20?55 км. В?дзнача?ться незначним зб?льшенням температури з висотою, яка сяга? локального максимуму на верхн?й меж?. На висот? 20?25 км у стратосфер? розташовано
шар озону
, який захища? жив? орган?зми в?д згубного впливу
ультраф?олетового
випром?нювання.
- мезосфера
? розташована на висотах 55?85 км. Температура поступово пада? (в?д 0 °C у стратопауз? до −70 ? −90 °C у
мезопауз?
).
- термосфера
? проляга? на висотах в?д 85 до 400?800 км. Температура зроста? з висотою (в?д 200
K
до 500?2000 K у
термопауз?
).
За ступенем ?он?зац??
атмосфери в н?й вир?зняють нейтральний шар (нейтросферу) ? до висоти 90 км, та ?он?зований шар ?
?оносферу
? вище 90 км.
За однор?дн?стю
атмосферу под?ляють на
гомосферу
(однор?дну атмосферу пост?йного х?м?чного складу) та
гетеросферу
(склад атмосфери зм?ню?ться з висотою). Умовною межею м?ж ними ?
гомопауза
на висот? близько 100 км.
Умовною межею атмосфери й косм?чного простору ?нод? вважають
л?н?ю Кармана
, що проляга? на висот? 100 км. Вважа?ться, що вище ц??? меж? неможлив?
аеродинам?чн?
польоти (внасл?док надто низько? густини атмосфери), через це, для польот?в можна застосовувати лише
ракети
. Однак нав?ть на висот? б?льше 100 км оп?р атмосфери для косм?чних корабл?в досить в?дчутний.
Верхня частина атмосфери, де концентрац?я молекул знижу?ться наст?льки, що вони рухаються переважно бал?стичними
тра?ктор?ями
, майже без з?ткнень м?ж собою, ма? назву
екзосфера
. Вона почина?ться на висот? близько 550 км, склада?ться переважно з
гел?ю
та
водню
й поступово переходить у м?жпланетний прост?р.
В атмосферн?й х?м?? ? штучно виготовлений газовий зразок чистого пов?тря, який може м?стити ч?тко визначен? к?лькост? певних контам?нант?в, що звичайно використову?ться як стандарт для кал?брування анал?тичних прилад?в.
Атмосфера Земл?, як ?
г?дросфера
, утворилися внасл?док дегазац??
мант??
[3]
. Основними компонентами газ?в, що вид?лялися з надр Земл?, як ? в ?нших планет ?
Марса
?
Венери
, ? були
вуглекислий газ
?
водяна пара
, ?нш? складники були присутн? лише у вигляд? сл?д?в. Склад первинно? атмосфери Земл?, що утворилася завдяки вид?ленню газ?в ? води п?д час розплавлення планетно? речовини, був под?бний до складу летких компонент?в у сучасних вулкан?чних виверженнях. Гази, що вид?ляються з сучасних
вулкан?в
, м?стять переважно водяну пару. У склад? газ?в базальтових лав
гавайських вулкан?в
[en]
з температурами до 1200 °С водяна пара становить 70?80 % за об'?мом. У
фумарольних
газах
Курильських остров?в
?з температурами близько 100 °С м?ститься 79,7 % водяно? пари. Наступним за значенням складовим компонентом атмосфери, ? вуглекислий газ. У газах ?з лав його вм?ст становить в?д 6 до 15 %. Кр?м водяно? пари з лав в?дганяються й ?нш? компоненти
[4]
:
- за температур 800?1000 °С це переважно ≪кисл? дими≫ ? HCl ? HF
- за температур 500 °С ?
с?рка
та ?? сполуки ? H
2
S, SO
2
та ?н.
- за нижчих температур ?
борна кислота
? сол?
амон?ю
.
Подальша еволюц?я атмосфери пов'язана головним чином ?з появою й розвитком орган?чного св?ту, перш за все рослинност?. Приблизно 2,4-2,0 м?льярд?в рок?в тому
[7]
сталася
киснева катастрофа
, в результат? яко? склад атмосфери зазнав кардинальних зм?н: к?льк?сть
вуглекислого газу
зменшилась з приблизно 90% до невелико? частки, а к?льк?сть
кисню
швидко зросла. При цьому атмосфера перетворилася з
в?дновно?
на
окисну
. До цього часу будь-який кисень, що вироблявся в результат? фотосинтезу, витрачався на
окислення
в?дновлених матер?ал?в, зокрема зал?за. Але коли вс? наявн? запаси в?дновлених матер?ал?в вичерпались, в?льн? молекули кисню почали накопичуватися в атмосфер?.
К?льк?сть кисню в атмосфер? коливалась протягом останн?х 600 м?льйон?в рок?в, досягнувши п?ку близько 30% приблизно 280 м?льйон?в рок?в тому, що значно перевищу? сьогодн?шн? 21%. Два основних процеси керують зм?нами в атмосфер?: рослини
використовують вуглекислий газ з атмосфери
та вив?льняють кисень, а пот?м рослини використовують деяку к?льк?сть кисню вноч? за допомогою процесу
фотодихання
, тод? як решта кисню використову?ться для розщеплення орган?чних матер?ал?в. Розпад
п?риту
та
виверження вулкан?в
призводять до вив?льнення
с?рки
в атмосферу, яка реагу? з киснем ?, отже, зменшу? його к?льк?сть в атмосфер?. Однак виверження вулкан?в також вид?ля? вуглекислий газ, який рослини можуть перетворювати на кисень. Причина зм?ни к?лькост? кисню в атмосфер? нев?дома. Пер?оди з великою к?льк?стю кисню в атмосфер? пов'язан? з бурхливим розвитком тварин.
Атмосфера Земл? зазна? значного впливу житт?д?яльност? людини. Близько 300 млн
автомоб?л?в
щор?чно викидають в атмосферу 400 млн т
оксид?в вуглецю
, понад 100 млн т
вуглевод?в
, сотн? тисяч тонн
свинцю
[
джерело?
]
. Найпотужн?ш? виробники викид?в в атмосферу:
ТЕС
,
металург?йна
,
х?м?чна
,
нафтох?м?чна
,
целюлозна
та ?нш? галуз?
промисловост?
,
автотранспорт
Пост?йне вдихання забрудненого
пов?тря
пом?тно пог?ршу?
здоров'я
людей та призводить до хвороб. Газопод?бн? ? пилов? дом?шки можуть надавати пов?трю непри?много
запаху
, подразнювати
слизов? оболонки очей
, верхн?х дихальних шлях?в ? таким чином знижувати ?хн? захисн? функц??, бути причиною хрон?чних бронх?т?в та захворювань леген?в, а також знижувати видим?сть. Численн? досл?дження показали
[
джерело?
]
, що на тл? патолог?чних в?дхилень в орган?зм? (захворювання леген?в, серця, печ?нки, нирок та ?нших орган?в) шк?длива д?я атмосферного
забруднення
проявля?ться дужче.
Важливою еколог?чною проблемою стали
кислотн? дощ?
. Щор?чно внасл?док спалювання викопного палива в атмосферу надходить до 15 млн т
двоокису с?рки
[
джерело?
]
, який, сполучаючись ?з водою, утворю? слабкий розчин
с?рчано? кислоти
, що разом ?з дощем випада? на землю. Кислотн? дощ? негативно впливають на людей, рослинн?сть, споруди та ?нше.
Забруднення атмосферного пов?тря може також опосередковано впливати на здоров'я ? сан?тарн? умови життя людей.
Накопичення в атмосфер? вуглекислого газу може викликати
потепл?ння кл?мату
внасл?док
парникового ефекту
[
джерело?
]
. Суть його поляга? в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який в?льно пропуска?
сонячну рад?ац?ю
до Земл?, буде затримувати повернення у верхн? шари атмосфери
теплового випром?нювання
. Через це, у нижн?х шарах атмосфери п?двищуватиметься температура, що, сво?ю чергою, призведе до танення
льодовик?в
,
сн?г?в
, п?дйому р?вня океан?в ? мор?в, затоплення значно? частини суш?.
Американський астронавт
Скотт Келл?
що найб?льше з ус?х людей пров?в часу у
космос?
та став послом
United24
п?д час
рос?йсько? навали
в Укра?ну 2022 року, перебуваючи в Ки?в?, розпов?в, що атмосфера з
косм?чно? станц??
вигляда? тонкою ледве пом?тною тенд?тною оболонкою (н?би
серпанок
), яку легко зруйнувати.
- (рос.)
Дмитриев М. Т., Павлов В. Н.
Атмосфера и человек. ?
М
. : Знание, 1983. ? 64 с.
Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|