Атмосфера Земл?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
(Перенаправлено з Земна атмосфера )
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Ця стаття про атмосферу планети Земля. Про ?нш? значення слова ≪атмосфера≫ див. Атмосфера (значення) .

Атмосфе?ра Земл??  (в?д грец. ?τμ??  ? пара ? σφα?ρα  ? куля) ? атмосфера планети Земля , одна з геосфер , сум?ш газ?в , що оточують Землю, та утримуються завдяки сил? тяж?ння. Атмосфера здеб?льшого склада?ться з азоту (N 2 , 78,08 % об.) ? кисню (O 2 , 20,95 % об.). Решта ? це аргон (0,93 % об.) та вуглекислий газ (CO 2 ,0,03 % об.) [1] ?з неоном, гел??м, метаном, криптоном, воднем та невеликими дом?шками ?нших газ?в (разом до 0,01 %). Кр?м того, атмосфера м?стить близько 1,3?1,5·10 16  кг води, основну масу яко? зосереджено у тропосфер? [2] .

Атмосфера Земл? створю? атмосферний тиск , поглина? б?льш?сть метеоро?д?в ? ультраф?олетове сонячне випром?нювання, нагр?ва? поверхню за рахунок утримання тепла ( парниковий ефект ), зменшу? р?зницю температур м?ж днем ? н?ччю . Саме атмосфера дозволя? ?снувати вод? в р?дкому стан? та життю на Земл?.

Значення атмосфери

[ ред. | ред. код ]

Попри те, що маса атмосфери становить лише одну м?льйонну частку маси Земл?, вона в?д?гра? вир?шальну роль у р?зних природних циклах (кругооб?гу води, вуглецевому цикл? ? азотному цикл? ).

Атмосфера забезпечу?:

Будова атмосфери

[ ред. | ред. код ]

В?дпов?дно до зм?ни температури з висотою в атмосфер? вид?ляють так? шари:

  • тропосфера  ? до 8?10 км у полярних областях та до 18 км ? над екватором . У тропосфер? зосереджено майже 80 % атмосферного пов?тря, майже всю водяну пару, тут утворюються хмари ? випадають опади. Теплообм?н у тропосфер? зд?йсню?ться здеб?льшого конвективно . Процеси, що в?дбуваються в тропосфер?, безпосередньо впливають на життя та д?яльн?сть людей. Температура у тропосфер? з висотою знижу?ться в середньому на 6 °C на 1 км, а тиск ? на 11 мм рт. ст. на кожн? 100 м. Умовною межею тропосфери вважають тропопаузу , у як?й зниження температури з висотою припиня?ться.
  • стратосфера  ? в?д тропопаузи до стратопаузи , яка розташована на висот? близько 20?55 км. В?дзнача?ться незначним зб?льшенням температури з висотою, яка сяга? локального максимуму на верхн?й меж?. На висот? 20?25 км у стратосфер? розташовано шар озону , який захища? жив? орган?зми в?д згубного впливу ультраф?олетового випром?нювання.
  • мезосфера  ? розташована на висотах 55?85 км. Температура поступово пада? (в?д 0 °C у стратопауз? до −70 ? −90 °C у мезопауз? ).
  • термосфера  ? проляга? на висотах в?д 85 до 400?800 км. Температура зроста? з висотою (в?д 200  K до 500?2000 K у термопауз? ).

За ступенем ?он?зац?? атмосфери в н?й вир?зняють нейтральний шар (нейтросферу) ? до висоти 90 км, та ?он?зований шар ? ?оносферу  ? вище 90 км.

За однор?дн?стю атмосферу под?ляють на гомосферу (однор?дну атмосферу пост?йного х?м?чного складу) та гетеросферу (склад атмосфери зм?ню?ться з висотою). Умовною межею м?ж ними ? гомопауза на висот? близько 100 км.

Умовною межею атмосфери й косм?чного простору ?нод? вважають л?н?ю Кармана , що проляга? на висот? 100 км. Вважа?ться, що вище ц??? меж? неможлив? аеродинам?чн? польоти (внасл?док надто низько? густини атмосфери), через це, для польот?в можна застосовувати лише ракети . Однак нав?ть на висот? б?льше 100 км оп?р атмосфери для косм?чних корабл?в досить в?дчутний.

Верхня частина атмосфери, де концентрац?я молекул знижу?ться наст?льки, що вони рухаються переважно бал?стичними тра?ктор?ями , майже без з?ткнень м?ж собою, ма? назву екзосфера . Вона почина?ться на висот? близько 550 км, склада?ться переважно з гел?ю та водню й поступово переходить у м?жпланетний прост?р.

Еталонна атмосфера

[ ред. | ред. код ]

В атмосферн?й х?м?? ? штучно виготовлений газовий зразок чистого пов?тря, який може м?стити ч?тко визначен? к?лькост? певних контам?нант?в, що звичайно використову?ться як стандарт для кал?брування анал?тичних прилад?в.

Еволюц?я атмосфери

[ ред. | ред. код ]
(англ.) Коливання температури атмосфери Земл? з час?в мезозою до сьогодення

Первинна атмосфера

[ ред. | ред. код ]

Атмосфера Земл?, як ? г?дросфера , утворилися внасл?док дегазац?? мант?? [3] . Основними компонентами газ?в, що вид?лялися з надр Земл?, як ? в ?нших планет ? Марса ? Венери , ? були вуглекислий газ ? водяна пара , ?нш? складники були присутн? лише у вигляд? сл?д?в. Склад первинно? атмосфери Земл?, що утворилася завдяки вид?ленню газ?в ? води п?д час розплавлення планетно? речовини, був под?бний до складу летких компонент?в у сучасних вулкан?чних виверженнях. Гази, що вид?ляються з сучасних вулкан?в , м?стять переважно водяну пару. У склад? газ?в базальтових лав гавайських вулкан?в [en] з температурами до 1200 °С водяна пара становить 70?80 % за об'?мом. У фумарольних газах Курильських остров?в ?з температурами близько 100 °С м?ститься 79,7 % водяно? пари. Наступним за значенням складовим компонентом атмосфери, ? вуглекислий газ. У газах ?з лав його вм?ст становить в?д 6 до 15 %. Кр?м водяно? пари з лав в?дганяються й ?нш? компоненти [4] :

  • за температур 800?1000 °С це переважно ≪кисл? дими≫ ? HCl ? HF
  • за температур 500 °С ? с?рка та ?? сполуки ? H 2 S, SO 2 та ?н.
  • за нижчих температур ? борна кислота ? сол? амон?ю .

Киснева атмосфера

[ ред. | ред. код ]
Вм?ст кисню в атмосфер? за останн?й м?льярд рок?в [5] [6]
Докладн?ше: Киснева катастрофа

Подальша еволюц?я атмосфери пов'язана головним чином ?з появою й розвитком орган?чного св?ту, перш за все рослинност?. Приблизно 2,4-2,0 м?льярд?в рок?в тому [7] сталася киснева катастрофа , в результат? яко? склад атмосфери зазнав кардинальних зм?н: к?льк?сть вуглекислого газу зменшилась з приблизно 90% до невелико? частки, а к?льк?сть кисню швидко зросла. При цьому атмосфера перетворилася з в?дновно? на окисну . До цього часу будь-який кисень, що вироблявся в результат? фотосинтезу, витрачався на окислення в?дновлених матер?ал?в, зокрема зал?за. Але коли вс? наявн? запаси в?дновлених матер?ал?в вичерпались, в?льн? молекули кисню почали накопичуватися в атмосфер?.

К?льк?сть кисню в атмосфер? коливалась протягом останн?х 600 м?льйон?в рок?в, досягнувши п?ку близько 30% приблизно 280 м?льйон?в рок?в тому, що значно перевищу? сьогодн?шн? 21%. Два основних процеси керують зм?нами в атмосфер?: рослини використовують вуглекислий газ з атмосфери та вив?льняють кисень, а пот?м рослини використовують деяку к?льк?сть кисню вноч? за допомогою процесу фотодихання , тод? як решта кисню використову?ться для розщеплення орган?чних матер?ал?в. Розпад п?риту та виверження вулкан?в призводять до вив?льнення с?рки в атмосферу, яка реагу? з киснем ?, отже, зменшу? його к?льк?сть в атмосфер?. Однак виверження вулкан?в також вид?ля? вуглекислий газ, який рослини можуть перетворювати на кисень. Причина зм?ни к?лькост? кисню в атмосфер? нев?дома. Пер?оди з великою к?льк?стю кисню в атмосфер? пов'язан? з бурхливим розвитком тварин.

Вплив людини на атмосферу Земл?

[ ред. | ред. код ]
Явища теплоперенесення в земн?й атмосфер?

Атмосфера Земл? зазна? значного впливу житт?д?яльност? людини. Близько 300 млн автомоб?л?в щор?чно викидають в атмосферу 400 млн т оксид?в вуглецю , понад 100 млн т вуглевод?в , сотн? тисяч тонн свинцю [ джерело? ] . Найпотужн?ш? виробники викид?в в атмосферу: ТЕС , металург?йна , х?м?чна , нафтох?м?чна , целюлозна та ?нш? галуз? промисловост? , автотранспорт

Докладн?ше: Смог

Пост?йне вдихання забрудненого пов?тря пом?тно пог?ршу? здоров'я людей та призводить до хвороб. Газопод?бн? ? пилов? дом?шки можуть надавати пов?трю непри?много запаху , подразнювати слизов? оболонки очей , верхн?х дихальних шлях?в ? таким чином знижувати ?хн? захисн? функц??, бути причиною хрон?чних бронх?т?в та захворювань леген?в, а також знижувати видим?сть. Численн? досл?дження показали [ джерело? ] , що на тл? патолог?чних в?дхилень в орган?зм? (захворювання леген?в, серця, печ?нки, нирок та ?нших орган?в) шк?длива д?я атмосферного забруднення проявля?ться дужче.
Важливою еколог?чною проблемою стали кислотн? дощ? . Щор?чно внасл?док спалювання викопного палива в атмосферу надходить до 15 млн т двоокису с?рки [ джерело? ] , який, сполучаючись ?з водою, утворю? слабкий розчин с?рчано? кислоти , що разом ?з дощем випада? на землю. Кислотн? дощ? негативно впливають на людей, рослинн?сть, споруди та ?нше.

Докладн?ше: Кислотн? дощ?

Забруднення атмосферного пов?тря може також опосередковано впливати на здоров'я ? сан?тарн? умови життя людей.

Накопичення в атмосфер? вуглекислого газу може викликати потепл?ння кл?мату внасл?док парникового ефекту [ джерело? ] . Суть його поляга? в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який в?льно пропуска? сонячну рад?ац?ю до Земл?, буде затримувати повернення у верхн? шари атмосфери теплового випром?нювання . Через це, у нижн?х шарах атмосфери п?двищуватиметься температура, що, сво?ю чергою, призведе до танення льодовик?в , сн?г?в , п?дйому р?вня океан?в ? мор?в, затоплення значно? частини суш?.

Докладн?ше: Парниковий ефект

?нш? еколог?чн? проблеми

[ ред. | ред. код ]

Американський астронавт Скотт Келл? що найб?льше з ус?х людей пров?в часу у космос? та став послом United24 п?д час рос?йсько? навали в Укра?ну 2022 року, перебуваючи в Ки?в?, розпов?в, що атмосфера з косм?чно? станц?? вигляда? тонкою ледве пом?тною тенд?тною оболонкою (н?би серпанок ), яку легко зруйнувати.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Р?вень вуглекислого газу в атмосфер? рекордно зр?с 2016 року. У 2016 роц? середня концентрац?я вуглекислого газу досягла 403,3 ppm (м?льйонних часток) . Арх?в ориг?налу за 31 жовтня 2017 . Процитовано 31 жовтня 2017 .
  2. ↑ Земля  // Астроном?чний енциклопедичний словник  / за заг. ред. ?. А. Климишина та А. О. Корсунь. ? Льв?в : Голов. астроном. обсерватор?я НАН Укра?ни : Льв?в. нац. ун-т ?м. ?вана Франка, 2003. ? С. 168. ? ISBN 966-613-263-X .
  3. ↑ О.Г. Сорохтин (2002). Глава 10. ПРОИСХОЖДЕНИЕ И ЭВОЛЮЦИЯ АТМОСФЕРЫ НА ЗЕМЛЕ. Модель образования планет В.С.Сафронова и глобальная эволюция Земли . M:: Изд-во МГУ. Арх?в ориг?налу за 24 вересня 2012 . Процитовано 25 серпня 2012 . (рос.)
  4. ↑ Монин А.С. ГЛАВА 5: ИСТОРИЯ АТМОСФЕРЫ И ГИДРОСФЕРЫ // История Земли . ? Ленинград : Наука, 1977. ? 228 с. (рос.)
  5. ↑ Martin, Daniel; McKenna, Helen; Livina, Valerie (2016). The human physiological impact of global deoxygenation . The Journal of Physiological Sciences . 67 (1): 97?106. doi : 10.1007/s12576-016-0501-0 . ISSN   1880-6546 . PMC   5138252 . PMID   27848144 .
  6. ↑ Graph: Atmospheric Oxygen and CO2 vs Time
  7. ↑ Lyons, Timothy W.; Reinhard, Christopher T.; Planavsky, Noah J. (February 2014). The rise of oxygen in Earth’s early ocean and atmosphere . Nature . 506 (7488): 307?315. doi : 10.1038/nature13068 . ISSN   0028-0836 .

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • (рос.) Дмитриев М. Т., Павлов В. Н. Атмосфера и человек. ? М . : Знание, 1983. ? 64 с.

Посилання

[ ред. | ред. код ]
Стратиф?кац?я атмосфери
?нше
Розд?ли
Прикладн?
Блискавка
Блискавка
Елементи
Прилади ? пристро?
Атмосферн? явища
Орган?зац??
?стор?я Земл?
Географ?я
та геолог?я
Довк?лля
Див. також
Елементи природи
Всесв?т
Земля
Погода
Довк?лля
Життя
Зор?
Планети
Карликов? планети
Супутники
Див. також
Перегляд цього шаблону
  Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
Тематичн? сайти
Словники та енциклопед??
Дов?дков? видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атмосфера_Земл?&oldid=41325312