Ем?ль Леон Пост
пол. Emil Leon Post
?м'я при народженн?	пол. Emil Leon Post
Народився	11 лютого 1897 ( 1897-02-11 ) [1] [2] […] Августув , тод?шня Рос?йська ?мпер?я , сьогодн? Польща
Помер	21 кв?тня 1954 ( 1954-04-21 ) [1] [2] […] (57 рок?в) Нью-Йорк , США
Поховання	Маунт-Геброн [4] [5]
Громадянство	США
Д?яльн?сть	математик , ф?лософ , лог?к , викладач ун?верситету
Галузь	математика
Alma mater	Колумб?йський ун?верситет
Науковий кер?вник	Cassius Jackson Keyser d [6]
Знання мов	англ?йська [7]
Заклад	С?т? Коледж [2] , Принстонський ун?верситет [2] , Колумб?йський ун?верситет [2] , Корнелльський ун?верситет [2] ? George Washington Educational Campus d [2] [8]
Magnum opus	Проблема зб?жност? Поста , Post's inversion formula d , Реш?тка Поста , Критер?й Поста [d] ? Числення Поста
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Ем?ль Леон Пост ( пол. Emil Leon Post ) ( 11 лютого 1897 , Августув , Царство Польське  ? 21 кв?тня 1954 , Нью-Йорк ) ? американський математик та лог?к , один ?з засновник?в багатозначно? лог?ки; основн? прац? з математично? лог?ки: алгебра Поста, класи Поста функц?й алгебри лог?ки; запропонував абстрактну обчислювальну машину ? машину Поста . Найб?льш в?домий сво?ми досягненнями у теор?? рекурс?? .

Ем?ль Леон Пост народився в ортодоксальн?й ?врейськ?й родин?, яка мешкала недалеко в?д Б?лостока . Цього ж року його батько Арнольд ем?грував до Сполучених Штат?в . Коли у батька справи стали йти добре, тод? с?м'я (семир?чний Ем?ль, його дв? сестри ? мати) теж пере?хала з Царсько? Рос?? до Нью-Йорка . С?м'я мешкала у комфортабельному будинку у Гарлем? .

У дитячому в?ц? Ем?ль захоплювався астроном??ю , проте нещасний випадок перекреслив плани хлопця ? у 12-р?чному в?ц? в?н втратив л?ву руку. Перед зак?нченням школи Ем?ль подав запит у к?лька обсерватор?й ? чи його вада не зашкодить профес?? астронома. Отриман? в?дпов?д? утримали його в?д реал?зац?? дитячих амб?ц?й ? Ем?ль зайнявся математикою.

У 1921 роц? Ем?ль Пост захистив докторську дисертац?ю у галуз? математики у Колумб?йському ун?верситет? . У дисертац?? в?н виклав метод оц?нки пропозиц?йних формул за допомогою таблиць ?стинност?. У н?й вперше отримано низку фундаментальних результат?в в металоз?ц? для класично? лог?ки висловлювань: несуперечн?сть, дедуктивна повнота, розв'язн?сть, функц?ональна повнота. У ц?й робот? вперше побудована багатозначна лог?ка б?льш н?ж з 3 ?стинними значеннями ? з дов?льною к?льк?стю вид?лених значень. Тут же встановлено, що множина замкнутих клас?в у класичн?й лог?ц? л?чильна.

1920?1921 навчальний р?к Пост пров?в на постдокторських студ?ях у Принстонському ун?верситет? . Саме тут у нього стався перший напад ман?акально-депресивного психозу . Ця хвороба супроводжувала Поста протягом всього його життя. В?н достатньо в?дновився п?сля цього першого нападу ? отримав посаду викладача у Корнельському ун?верситет? , проте другий напад змусив його припинити викладання в Ун?верситет?. Впродовж 20-х рок?в Ем?ль Пост заробляв на життя викладаючи математику у George Washington High School у Нью-Йорку . З? сво?м л?карем Пост розробив режим, який був призначений унеможливити сторонн? збудження, яке вело до напад?в психозу. Режим дозволяв Посту займатися наукою ? досл?дами лише три години на день.

Незважаючи на такий режим та велике навчальне навантаження (16 годин на тиждень) Пост зм?г у цей пер?од опубл?кувати сво? найвпливов?ш? прац?. Його одруження з ?ертрудою С?н?ер у 1929, безсумн?вно, допомогло стаб?л?зувати його життя. Дружина асистувала Ем?лю, друкуючи його статт? та листи, а також займалася щоденними ф?нансами с?м'?.

У 1932 роц? Ем?ля Поста було призначено на факультет математики С?т? Коледжу в Нью-Йорку. Пропрацювавши м?сяць, в?н залишив посаду, проте, повернувся у 1935 роц?, ? залишався на посад? до само? смерт? у 1954 роц? в?д серцевого нападу п?д час електрошоку.

Е.Пост входить у четв?рку великих учених, як? практично одночасно усв?домили можлив?сть уточнення загального уявлення про алгоритм. У 1943 Постом було вперше запропоновано загальне поняття обчислення, яке ма? фундаментальне значення для доведення нерозв'язност? низки проблем математики. У 1944 публ?ку?ться, мабуть, найвпливов?ша робота Поста, де у перв?сному вигляд? виклада?ться теор?я ступен?в нерозв'язност?, а у 1947 вперше в ?стор?? математики (незалежно в?д А А. Маркова ) було наведено приклад ≪внутр?математично?≫ нерозв'язно? масово? алгоритм?чно? проблеми, а саме проблеми А. Туе (проблема р?вност? для нап?вгруп). Пост вважав ? ? писав про це Курту ?еделю , ? що за 15 рок?в до революц?йних ?еделевських роб?т про неповноту , в?н вже мав ц? теореми, хоча ? не у так?й завершен?й форм?.

• Паралельно з А. Тюрин?ом вв?в (? вперше ? у 1936 роц? ? опубл?кував) уточнене поняття алгоритму у вигляд? абстрактно? обчислювально? машини. Сьогодн? так? абстрактн? ≪машини≫ дещо несправедливо називаються машинами Тюрин?а , р?дше машинами Тюрин?а-Поста або машинами Поста-Тюрин?а.
• ? родоначальником алгебри лог?ки. Повн?стю досл?див пропозиц?йну лог?ку, яка розгляда?ться як система (алгебра) пропозиц?йних функц?й, зокрема описав вс? ?? п?далгебри.
• Вв?в гранично загальне поняття канон?чного числення , яке узагальню? поняття лог?чного числення у випадку систем, в яких в?дбуваються будь-як? дискретн? процеси. Теор?я канон?чних числень ? одночасно узагальненням ? лог?чного синтаксису , ? теор?? алгоритм?в , оск?льки алгоритми також ? частковим випадком канон?чних числень (?нший вар?ант ц??? ж теор?? запропонував Р. М. Смалл?ан , ув?вши як первинне поняття формально? системи ).

• 1936, ≪Finite Combinatory Processes ? Formulation 1,≫ Journal of Symbolic Logic 1: 103?105.
• 1940, ≪Polyadic groups≫, Transactions of the American Mathematical Society 48: 208?350.
• 1943, ≪Formal Reductions of the General Combinatorial Decision Problem≫, American Journal of Mathematics 65: 197?215.
• 1944, ≪Recursively enumerable sets of positive integers and their decision problems≫, Bulletin of the American Mathematical Society 50: 284?316. Вводить важливе поняття редукц?? many-one.

• Машина Поста
• Числення Поста
• Багатозначна зводим?сть

Ця стаття не м?стить посилань на джерела . Ви можете допомогти пол?пшити цю статтю , додавши посилання на над?йн? (авторитетн?) джерела . Матер?ал без джерел може бути п?ддано сумн?ву та вилучено. (червень 2014)

Генеалог?я та некропол?стика Математичний генеалог?чний про?кт · Find a Grave · Geni.com · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Digital Bibliography & Library Project · Open Library Наука Mathematical Reviews · Internet Philosophy Ontology project · zbMATH Open Database · Арх?в ?стор?? математики Мактьютор Тематичн? сайти SNAC Словники та енциклопед?? Велика каталанська енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook Дов?дков? видання SNAC Нормативний контроль Autoritats UB :  a1051235 · BNF :  124412869 · FAST :  315645 · Freebase :  /m/01_l61 · GND :  119134942 · ICCU :  MILV117011 · ISNI :  0000000110590700 · J9U :  987007384464705171 · LCCN :  n93005763 · LIBRIS :  sq47bltb4d7zr2m · MAK :  9810530246605606 · NLP : a0000001187829 · NTA :  137065523 · NUKAT :  n98097386 · SELIBR :  277660 · SHARE :  58265 · SUDOC :  083596550 · VIAF :  41933673

Це незавершена стаття про науковця США . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

Це незавершена стаття з математики . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .