Джидда ???
Основн? дан?
21°32′34″ пн. ш. 39°10′22″ сх. д.  /  21.54278° пн. ш. 39.17278° сх. д.  / 21.54278; 39.17278 Координати : 21°32′34″ пн. ш. 39°10′22″ сх. д.  /  21.54278° пн. ш. 39.17278° сх. д.  / 21.54278; 39.17278
Кра?на	Сауд?вська Арав?я
Рег?он	Мекка
Столиця для	Jeddah Governorate d  ( governorate of Saudi Arabia )
Засновано	VI ст. до н. е.
Площа	1686 км²
Населення	3,6 млн.
Агломерац?я	5 млн.
Висота НРМ	12 м
Водойма	Червоне море
Назва мешканц?в	фр. Djeddienne [1] , фр. Djeddien [1] , араб. ??????? ‎ , араб. ?????????? ‎ ? араб. ??????????? ‎
М?ста-побратими	Маям?
Телефонний код	( +966 ) 12
Часовий пояс	UTC+3
GeoNames	105343
Поштов? ?ндекси	21000
М?ська влада
Мер м?ста	Saleh Al-Turki d [2]
Вебсайт	jeddah.gov.sa
Мапа
Джидда у В?к?сховищ?

Джи?дда ( араб. ??? ‎ Джидда ) ? м?сто на заход? Сауд?всько? Арав?? , ма? 3,4 м?льйона мешканц?в ( 2005 ).

? другим за величиною м?стом в кра?н? ? ?? ≪економ?чною столицею≫. У рейтингу глобальних м?ст GaWC Джидда визнана Гамма-м?стом , стоячи в одному ряду з Хано?м , Балтимором або Хайдарабадом .

Назва м?ста близька до арабського слова ≪бабуся≫ ? ймов?рно пов'язана з переказами про ?ву. Могила ?ви ? одн??ю з визначних пам'яток Джидди.

Джидда ? портом , який прийма? основний пот?к паломник?в у Мекку .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

За даними археолог?в, Джидда була заснована наприк?нц? VII стол?ття до нашо? ери вих?дцями з Мар?ба . Протягом сотень рок?в м?сто залишалося лише маленьким рибальським портом, поки в 647 роц? трет?й з мусульманських хал?ф?в Осман ?бн Аффан не зробив його головним пунктом прийому паломник?в, як? роблять Хадж . З того часу почався швидкий розвиток Джидди як найважлив?шого порту ? торгового центру на берегах Червоного моря.

У 969 роц? Джидда ув?йшла до складу Фат?м?дського хал?фату . Завдяки активн?й зовн?шн?й пол?тиц? ? торг?вл? Фат?м?д?в торговельн? зв'язки Джидди розширилися до ?нд?? та Китаю, що сприяло подальшому розкв?ту м?ста. Багатство м?ста часто приваблювало погляди правител?в сум?жних держав. Вт?м, новим господарям Джидди вистачало мудрост? не грабувати ??, а користуватися величезними торговими можливостями. Прих?д в 1177 роц? Айюб?д?в прин?с Джидд? ще б?льший розвиток торг?вл?. Кр?м того, п?д впливом Айюб?д?в у м?ст? поступово почав дом?нувати сун?зм (ран?ше л?дируюча роль належала ши?там ). Перех?д територ?? до мамлюк?в в 1254 роц? також не супроводжувався потряс?ннями, як ? встановлення османського контролю над рег?оном в 1517 роц?.

Усп?х експедиц?? Васко де Гами в 1497 роц? в?дкрив ?нд?йський океан для португальц?в , пос?явши пан?ку серед ел?т мусульманських держав рег?ону. На зм?цнення головного мусульманського торгового порту на ?нд?йському океан?, Джидди, були витрачен? значн? кошти, як? окупилися 1517 року, коли португальська експедиц?я не наважилася на штурм м?ста, обмежившись бомбардуванням ? винищенням мусульманського судноплавства в рег?он?.

У 1802 роц? загони ваххаб?тського Д?р?йського ем?рату захопили м?сто й утримували його до 1813 року, коли Джидда була в?дбита у них османським експедиц?йним корпусом з ?гипту.

У 1916 роц?, користуючись важким становищем Османсько? ?мпер?? на фронтах, м?сцев? арабськ? ел?ти проголосили незалежн?сть Х?джазу . Нова держава про?снувала до 1925 року, коли було завойовано Недждом . У 1932 роц? об'?днана держава Неджду ? Хиджазу стала називатися Сауд?вською Арав??ю.

Географ?я ? кл?мат [ ред. | ред. код ]

Джидда розташована на Червоному мор? , у вузьк?й прибережн?й пустел? Т?хама . ?з заходу м?сто обмежене г?рським ланцюгом Х?джаз, тому буд?вництво нових район?в ведеться уздовж моря, на п?вн?ч ? на п?вдень в?д ?сторичного центру.

Кл?мат Джидди ? жаркий пустельний , дещо пом'якшений ?? прибережним розташуванням. Опади в Джидд? дуже р?дк?сн?, ? можлив? т?льки в зимов? м?сяц?. Част? в?три, п?щан? бур? ? пилов? тумани, висока волог?сть пов?тря ? спека роблять кл?мат м?ста важким для незвично? людини.

Населення ? економ?ка [ ред. | ред. код ]

Джидда ? другим за чисельн?стю м?стом Сауд?всько? Арав?? п?сля Ер-Р?яда. За даними 2009 року в м?ст? проживало 3,6 млн ос?б, в агломерац?? ? близько 5 м?льйон?в ^[4] .

Лише 45 % м?стян ? сауд?вськими п?дданими, решта ? тимчасов? ?ноземн? роб?тники, переважно з ?гипту, Сомал?, Пакистану, Судану, Еф?оп??, ?нд?? та Бангладеш. У м?ст? прожива? дек?лька тисяч вих?дц?в з колишнього Радянського Союзу, переважно з П?вн?чного Кавказу. Попри те, що деяк? з них живуть у м?ст? десятил?ттями, це не да? ?м права на отримання п?дданства (?ноземець може отримати його лише за особлив? заслуги перед корол?вством, ?ноземка ? вийшовши зам?ж за саудита). Близько 90 % м?стян-саудит?в ? сун?ти, 10 % ? ши?ти. Серед ?ноземц?в 3/4 мусульмани, решта ? ?нду?сти ? християни. Для немусульман в?дправлення рел?г?йних обряд?в, нос?ння рел?г?йних символ?в ? збер?гання рел?г?йних книг (нав?ть вдома) крим?нально кара?ться. Майже 65 % населення м?ста ? чолов?ки. Це пов'язано з тим, що понад 90 % ?ноземних роб?тник?в ? чолов?чо? стат?.

З VII стол?ття Джидда була в?дома сво?ми м?нялами. Це пов'язано з тим, що паломники прибували сюди з ус?х куточк?в ?сламського св?ту, привозячи з собою монети сво?х держав. Згодом м?сто з т??? ж причини стало важливим центром Хавали (? залиша?ться ним ? в наш? дн?). Законом?рно, що у XX стол?тт? Джидда стала м?сцем зародження банк?всько? системи Сауд?всько? Арав??, ? залиша?ться ?? центром дос?. М?сто часто називають економ?чною столицею Сауд?всько? Арав??. Основними секторами економ?ки Джидди ?:

• лог?стика (велик? порт ? аеропорт, вузол шосейних дор?г)
• туризм (рел?г?йний)
• банк?вська сфера
• торг?вля
• буд?вництво
• нафтох?м?я
• високотехнолог?чна сфера (сауд?вський центр б?отехнолог?й, електрон?ки та програмування)

2019 року в п?вн?чн?й частин? м?ста плану?ться побудувати найвищий у св?т? хмарочос .

У 2020 роц? стався вибух на нафтовому танкер?. ^[5]

Транспорт [ ред. | ред. код ]

М?сто обслугову?ться М?жнародним аеропортом ?м. короля Абул-Аз?за ( IATA :JED ICAO :OEJN ) з пасажирооб?гом понад 27 м?льйон?в ос?б на р?к (2012). Регулярн? пасажирськ? рейси виконуються в ус? основн? м?ста ?сламського св?ту (частина ? т?льки п?д час Хаджу), а також в Лондон , С?нгапур , Франкфурт , Париж , Сеул , Дел? , Мумба? , Аддис-Абебу й Аф?ни .

Джидда ма? порт на сх?дному узбережж? Червоного моря , який прийма? на себе основний пот?к паломник?в , що прямують на хадж в Мекку ? Медину .

Зараз (кв?тень 2015) на ранн?й стад?? буд?вництва перебувають два проекти швидк?сних зал?зниць: Джидда ? Ер-Р?яд ? Медина ? Джидда ? Мекка.

Громадський транспорт представлений мун?ципальними автобусами. Мер м?ста пов?домив у 2010 роц? ^[6] про р?шення мун?ципал?тету побудувати метро .

Також у часи Хаджу в аеропорт ?мен? Абул-Аз?за зл?таються паломники-мусульмани з усього св?ту.

Уродженц? [ ред. | ред. код ]

• Луджейн аль-Хазлуль ( нар. 1989) ? громадська д?ячка, дисидентка, актив?стка руху за права ж?нок Сауд?всько? Арав??.

М?ста побратими [ ред. | ред. код ]

Джидда ма? 23 м?ста-побратими:

Галерея [ ред. | ред. код ]

• 
  Мечеть Короля Сауда
• 
  Морський порт Джидда
• 
  Старий будинок

Джерела [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Джидда у сестринських В?к?про?ктах
	Файли у В?к?сховищ? ?

• Джидда // Ун?версальний словник-енциклопед?я . ? 4-те вид. ? К . : Тека , 2006.

Це незавершена стаття з географ?? Сауд?всько? Арав?? . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .

п о р Найб?льш? м?ста Сауд?всько? Арав?? Статистичне управл?ння Сауд?всько? Арав??.
	№	Назва	М?нтака	Населення	№	Назва	М?нтака	Населення
Ер-Р?яд Джидда	1	Ер-Р?яд	Ер-Р?яд	5 328 228	11	Табук	Табук	569 797	Мекка Медина
	2	Джидда	Мекка	3 456 259	12	Ха?ль	Ха?ль	412 758
	3	Мекка	Мекка	1 675 368	13	Хафар-ель-Бат?н	Еш-Шарк?я	389 993
	4	Медина	Ель-Медина	1 180 770	14	Джуба?ль	Еш-Шарк?я	378 949
	5	Ель-Хуфуф	Еш-Шарк?я	1 063 112	15	Ель-Хардж	Ер-Р?яд	376 325
	6	Ет-Та?ф	Мекка	987 914	16	Ель-Кат?ф	Еш-Шарк?я	371 182
	7	Ед-Даммам	Еш-Шарк?я	903 597	17	Абха	Ас?р	366 551
	8	Хам?с-Мушайт	Ас?р	630 000	18	Наджран	Наджран	329 112
	9	Бурайда	Ель-Касим	614 093	19	Янбу-ель-Бахр	Ель-Медина	298 675
	10	Ель-Хубар	Еш-Шарк?я	578 500	20	Ель-Кунф?да	Мекка	272 424

п о р Св?това спадщина ЮНЕСКО в Сауд?вськ?й Арав?? Культурн? Археолог?чна д?лянка Аль-Х?джр (Мада?н-Сал?х) Район Ат-Тура?ф м?ста Ед-Д?р?йя ?сторичне м?сто Джидда - ворота в Мекку Наскельний живопис в рег?он? Ха?ль Сауд?всько? Арав??

п о р Хадж ? умра Стовпи ?храм Таваф Сай Стояння на Арафат? Побиття шайтана Топон?ми Мекка Медина Джидда Сафа ? Марва Арафат ( гора , долина ) Муздал?фа М?на М?кат Персонал?? ?браг?м ( Авраам ) ?сма?л ( ?зма?л ) Хаджар ( Агар ) Магомет Ам?р аль-хадж Хадж? Мечет? Мечеть Аль-Харам ( Замзам ) Кааба К?сва Чорний кам?нь Аль-Масдж?д Аль-Набау? Дн? Курбан-байрам День Арафат Дн? ат-Ташр?к Див. також Джамрат ?нциденти П'ять стовп?в ?сламу Талбо М?н?стерство хаджу КСА

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географ?я та географ?чн? карти archINFORM · GeoNames · UN/LOCODE · Who's on First · WOEID Тематичн? сайти Quora · Quora · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Велика норвезька енциклопед?я · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · TDV ?slam Ansiklopedisi Дов?дков? видання Collaborative InterLingual Index · Open Directory Project · WordNet Нормативний контроль BNF :  12083288m · Freebase :  /m/01pk8b · GND :  4091273-5 · NKC :  ge980829 · VIAF :  142144648495666137572 · WorldCat :  viaf-142144648495666137572