Держава-покровителька

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Держава-покровителька  ? дипломатичний терм?н, який познача? державу, чи? дипломатичне представництво в одн?й кра?н? представля? ?ншу кра?ну. ?ншими словами, держава, зам?сть того щоб в?дправити до ?ншо? держави сво? дипломатичне представництво, признача? третю державу сво?ю покровителькою. Дипломатичне представництво тако? держави-покровительки ста? в?дпов?дальним за дипломатичн? справи та ?нтереси громадян кра?ни-протеже в кра?н? перебування. Зазвичай таке в?дбува?ться п?сля того, як дв? кра?ни розривають дипломатичн? в?дносини , наприклад у результат? рос?йсько-грузинсько? в?йни 2008 року Груз?я та Рос?я роз?рвали дипломатичн? в?дносини одна ?з одною, ? в?дтод? посольство Швейцар?? в Груз?? представля? ?нтереси Рос??, ? навпаки. [1] Якщо держава-покровителька була призначена п?д час збройного конфл?кту, на не? покладаються зобов'язання зд?йснювати нагляд за належним поводженням ?з в?йськовополоненими та мирним населенням на територ?ях, окупованих ворожою державою.

?нститут держав-покровительок з'явився п?д час французько-пруссько? в?йни 1870 року ? був формал?зований у Женевськ?й конвенц?? про поводження з в?йськовополоненими 1929 року . Держави-покровительки згадуються в ус?х чотирьох Женевських конвенц?ях 1949 року. Кр?м того, М?жнародний ком?тет Червоного Хреста , який ? орган?зац??ю, а не державою, в?дпов?дно до Першого додаткового протоколу до Женевських конвенц?й (1977 р?к) теж може бути призначений ≪державою-покровителькою≫. Практика призначення держав-покровительок у мирний час була започаткована у В?денськ?й конвенц?? про дипломатичн? в?дносини 1961 року. [2]

У додатковому протокол? до Женевських конвенц?й в?д 12 серпня 1949 року про захист жертв в?йни в?д 8 червня 1977 року (стаття 2, пункт ≪c≫) нада?ться визначення держави-покровительки:

≪Держава-покровителька≫ означа? нейтральну державу або ?ншу державу, що не ? стороною в конфл?кт?, яка була призначена стороною, що перебува? в конфл?кт?, ? визнана супротивною стороною та яка погодилася зд?йснювати функц??, що покладаються на Державу-покровительку зг?дно з Конвенц?ями та цим Протоколом. [3]

Ориг?нальний текст (англ.)
≪Protecting Power≫ means a neutral or other State not a Party to the conflict which has been designated by a Party to the conflict and accepted by the adverse Party and has agreed to carry out the functions assigned to a Protecting Power under the Conventions and this Protocol. [4]

Практика застосування [ ред. | ред. код ]

Президент США Барак Обама дяку? уряду Швейцар?? за те, що вони представляють ?нтереси США в ?ран? .

Держава-покровителька признача?ться державою-протеже ? на це ма? погодитись держава перебування (держава, в як?й держава-покровителька буде представляти державу-протеже). Тому держава-покровителька повинна мати встановлен? дипломатичн? в?дносини як з державою-протеже, так ? з державою перебування. П?д час в?йни, Женевськ? конвенц?? також вимагають щоб держава-покровителька збер?гала нейтрал?тет . Спец?альн? обов'язки та домовленост? узгоджуються м?ж вс?ма трьома кра?нами.

За всеб?чним мандатом держава-покровителька викону? б?льш?сть дипломатичних функц?й в?д ?мен? держави-протеже. Це необх?дно коли в?дносини м?ж державами ? наст?льки ворожими, що одна держава не ма? жодного дипломатичного чи консульського персоналу в ?нш?й. Наприклад, Швец?я ма? всеб?чний мандат США у П?вн?чний Коре?, оск?льки в?дносини м?ж цими кра?нами ? надзвичайно ворожими.

В ?нших випадках, держави роз?рвали дипломатичн? в?дносини, але все одно бажають мати св?й дипломатичний чи консульський персонал у ?нш?й держав? на неформальн?й основ?. Держава-покровителька ? механ?змом зд?йснення цього. Колишн? посольство держави-протеже з? штатом, який склада?ться ?з громадян держави-протеже, формально ста? ≪секц??ю ?нтерес?в≫ держави-покровительки. Наприклад, у Секц?? ?нтерес?в Куби при Посольств? Швейцар?? в США, до в?дновлення дипломатичних в?дносин в 2015 роц?, працювали громадяни Куби ? вона м?стилася в буд?вл? колишнього кубинського посольства.

Не ?сну? вимоги що дв? кра?ни, як? роз?рвали дипломатичн? в?дносини чи перебувають в стан? в?йни, мають обрати одну ? ту саму державу-покровительку, хоча зазвичай прагнуть зробити саме так для зручност? комун?кац??. Кожна сторона конфл?кту може призначити р?зн? держави-покровительки, якщо це влаштову? ?ншу сторону. Також не ?сну? вимоги, що держава-покровителька ма? бути т?льки одна, хоча, знов ж таки, зазвичай так ? ?. Наприклад, п?д час Друго? св?тово? в?йни Япон?я призначила ?спан?ю, Швец?ю та Швейцар?ю сво?ми державами-покровительками у США. [5]

Поточн? мандати [ ред. | ред. код ]

Держава-покровителька Держава-протеже Держава перебування Тип Прим?тки
Греція  Грец?я Єгипет  ?гипет Катар  Катар Всеб?чний
Ізраїль  ?зра?ль Канада  Канада Венесуела  Венесуела Секц?я ?нтерес?в
Іран  ?ран Азербайджан  Азербайджан Вірменія  В?рмен?я Всеб?чний
Іран  ?ран Вірменія  В?рмен?я Азербайджан  Азербайджан Всеб?чний
Іспанія  ?спан?я Венесуела  Венесуела Ізраїль  ?зра?ль Всеб?чний [6]
Італія  ?тал?я Канада  Канада Іран  ?ран Всеб?чний [7]
Канада  Канада Ізраїль  ?зра?ль Венесуела  Венесуела Секц?я ?нтерес?в [8] [9]
Канада  Канада Ізраїль  ?зра?ль Куба  Куба [10]
Катар  Катар США  США Афганістан  Афган?стан Секц?я ?нтерес?в [11]
Оман  Оман Іран  ?ран Канада  Канада Всеб?чний [12]
Пакистан  Пакистан Іран  ?ран США  США Секц?я ?нтерес?в
Румунія  Румун?я Австралія  Австрал?я Сирія  Сир?я Всеб?чний [13]
Румунія  Румун?я Канада  Канада Сирія  Сир?я Всеб?чний [13]
Румунія  Румун?я Молдова  Молдова Сирія  Сир?я Всеб?чний [13]
Румунія  Румун?я Франція  Франц?я Сирія  Сир?я Всеб?чний [13]
Туреччина  Туреччина Венесуела  Венесуела США  США [14]
Туреччина  Туреччина США  США Лівія  Л?в?я Секц?я ?нтерес?в [15]
Чехія  Чех?я США  США Сирія  Сир?я Секц?я ?нтерес?в [16]
Швейцарія  Швейцар?я Грузія  Груз?я Росія  Рос?я Секц?я ?нтерес?в [17]
Швейцарія  Швейцар?я Іран  ?ран Єгипет  ?гипет Секц?я ?нтерес?в [17]
Швейцарія  Швейцар?я Іран  ?ран Канада  Канада Всеб?чний [18]
Швейцарія  Швейцар?я Іран  ?ран Саудівська Аравія  Сауд?вська Арав?я Всеб?чний [19] [17]
Швейцарія  Швейцар?я Росія  Рос?я Грузія  Груз?я Секц?я ?нтерес?в [20] [21] [17]
Швейцарія  Швейцар?я Саудівська Аравія  Сауд?вська Арав?я Іран  ?ран Всеб?чний [19] [17]
Швейцарія  Швейцар?я США  США Іран  ?ран Секц?я ?нтерес?в [17]
Швеція  Швец?я Австралія  Австрал?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]
Швеція  Швец?я Данія Дан?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]
Швеція  Швец?я Ісландія  ?сланд?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]
Швеція  Швец?я Іспанія  ?спан?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Консульський [22]
Швеція  Швец?я Італія  ?тал?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Консульський [22]
Швеція  Швец?я Канада  Канада Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]
Швеція  Швец?я Норвегія Норвег?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]
Швеція  Швец?я США  США Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]
Швеція  Швец?я Фінляндія  Ф?нлянд?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]
Швеція  Швец?я Франція  Франц?я Північна Корея  П?вн?чна Корея Всеб?чний [22]

Також, Швейцар?я довгий час була державою-покровителькою ? посередником м?ж США та Кубою , доки в 2015 роц? дипломатичн? в?дносини м?ж цими двома державами не були в?дновлен?. [23] [24]

У березн? 2019 року уряд США попрохав Федеральний департамент закордонних справ Швейцар?? , аби Швейцар?я стала державою-покровителькою США у Венесуел? . Швейцар?я погодилась. Зараз, для отримання мандату Швейцар??ю залишилось отримати на це згоду в?д Венесуели. [25]

?стор?я [ ред. | ред. код ]

До Женевсько? конвенц?? 1929 року [ ред. | ред. код ]

Практика використання держав-покровительок з'явилась п?д час Французько-пруссько? в?йни в 1870 роц?, коли сторони конфл?кту вислали дипломат?в одна одно? та ввели обмеження на перебування громадян ворожих кра?н на сво?й територ??. Тому в держав-стор?н конфл?кту з'явилась необх?дн?сть призначити сво? держави-покровительки щоб вони представляли ?хн? ?нтереси у ворожих державах. Д?? Ел?ягу Бенджам?на Вошберна , який на момент початку в?йни був послом США у Франц??, створили прецедент ?з заход?в, як? мають бути вжит? державами-покровительками п?д час в?йськових конфл?кт?в. США отримали мандат на покровительство в?д П?вн?чнон?мецького союзу ? Вошберн орган?зував евакуац?ю 30 000 мирних н?мецьких громадян, як? перебували на територ?? Франц?? на момент початку в?йськового конфл?кту. В?н же був ?диним дипломатом велико? кра?ни, який залишився п?д час Облоги Парижа , ? на його плеч? лягли обов'язки ?з захисту семи латиноамериканських консульств та ?з забезпечення харчуванням 3000 н?мецьких мирних громадян, як? не змогли покинути Париж до початку облоги.

Використання держав-покровительок стало загальноприйнятою практикою, але це не було оф?ц?йно затверджено до Женевсько? конвенц?? про поводження з в?йськовополоненими 1929 року . В?дсутн?сть формально закр?пленого статусу держав-покровительок у м?жнародному прав? призводила до неоднозначностей у визначенн? прав та обов'язк?в держав-покровительок. Так, п?д час Друго? англо-бурсько? в?йни Британська ?мпер?я призначила США сво?ю державою-покровителькою, але бури заборонили США переказувати кошти британським полоненим в?д британського уряду. Корол?вство Н?дерланд?в , яке було державою-покровителькою бурських республ?к, не змогло домовитися про обм?н списками полонених. Всього через два роки, обидв? сторони Рос?йсько-японсько? в?йни погодились на вза?мний обм?н списками полонених, за посередництва Франц??, як держави-покровительки Рос??, та США, як держави-покровительки Япон??. Обм?н списками полонених став загальною практикою ? був затверджений як обов'язковий в Женевськ?й конвенц?? 1929 року.

Св?тов? в?йни [ ред. | ред. код ]

?з часу Французько-пруссько? в?йни США стали популярним вибором як держави-покровительки. Особливо це проявилось п?д час Першо? св?тово? в?йни , коли США отримали мандати на покровительство в?д п'яти великих держав-учасниць конфл?кту: Велико? Британ??, Франц??, Австро-Угорщини , Н?мецько? ?мпер?? та Османсько? ?мпер?? . Всього, в пер?од 1914?1917 рок?в США отримали 54 мандата на покровительство. Коли в 1917 роц? США вступили у в?йну на сторон? Антанти, ?х мандати були передан? меншим нейтральним кра?нам, зокрема Н?дерландам, ?спан?? та Швейцар??.

На початку Друго? св?тово? в?йни США також були популярним вибором як держави-покровительки, отримавши 75 мандат?в в?д держав антиг?тлер?всько? коал?ц?? у пер?од 1939?1941 рок?в. При цьому держави ос? не вважали США незац?кавленою стороною, тому США не отримали жодного мандату на покровительство в?д них. Франк?стська ?спан?я хоч ? була нейтральною державою, але симпатизувала ос?, а Н?дерланди були окупован? Н?меччиною, тому основними державами-покровительками стали Швец?я та Швейцар?я.

П?сляво?нний пер?од та Холодна в?йна [ ред. | ред. код ]

П?сля 1945 року, ?з початком Холодно? в?йни , США перестали вважатися незац?кавленою третьою стороною, тому ?х р?дко обирали як державу-покровительку. Нав?ть навпаки, США довелось призначати сво?х держав-покровительок. Швец?я та Швейцар?я, як? мали багато мандат?в на покровительство ще п?д час Друго? св?тово? в?йни, а п?д час Холодно? в?йни вир?шили залишитись нейтральними та в?дмовились в?д при?днання до будь-яких в?йськових блок?в, залишись популярним вибором як держави-покровительки, ? ? такими ? до сьогодн?. Швейцар?я, наприклад, мала максимальну к?льк?сть мандат?в на покровительство ? 24.

Використання секц?? ?нтерес?в ув?йшло в загальну практику в результат? одностороннього проголошення незалежност? Родез??ю в 1965 роц?, коли дев'ять африканських держав роз?рвали дипломатичн? в?дносини ?з Великою Британ??ю. Держави-покровительки Велико? Британ?? оголосили британських дипломат?в членами дипломатичного персоналу сво?х посольств у цих африканських кра?нах, ? таким чином британськ? дипломати зберегли св?й дипломатичний ?мун?тет та можлив?сть продовжувати працювати у колишньому британському посольств?, яке перейшло п?д оп?ку посольств держав-покровительок. Ця практика широко застосовувалась п?д час Шестиденно? в?йни в 1967 роц?. Хоч б?льш?сть арабських кра?н ? роз?рвали дипломатичн? в?дносини з? США за ?х п?дтримку ?зра?лю, вони дозволили американським дипломатам залишитися прац?вниками секц?? ?нтерес?в США при посольствах держав-покровительок. Так само ?зра?ль дозволив радянським дипломатам залишитися прац?вниками Секц?? радянських ?нтерес?в при Посольств? Ф?нлянд?? в ?зра?л?.

У випадках Корейсько? та В'?тнамсько? в?йн, основн? сторони конфл?кту (тобто П?вн?чна ? П?вденна Коре? та П?вн?чний ? П?вденний В'?тнами в?дпов?дно) вважали себе ?диними лег?тимними урядами ?дино? кра?ни, тому вони не визнавали одна одну ? не п?дтримували дипломатичн? стосунки ?з жодною з держав, як? визнали ?ншу сторону. Така ситуац?я зробила неможливим призначення держави-покровительки, оск?льки вона б повинна була мати дипломатичн? в?дносини з обома сторонами конфл?кту. Ця кол?з?я була л?кв?дована в Першому додатковому протокол? до Женевських конвенц?й, який дозволив надавати мандати на покровительство М?жнародному ком?тету Червоного Хреста , який би став посередником м?ж стороною конфл?кту та третьою державою, а у випадку в?дсутност? можливост? такого посередництва, сам би виконував ус? функц?? держави-покровительки.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Груз?я розрива? дипломатичн? в?дносини з Рос??ю . Рад?о ≪Свобода≫ . 29 серпня 2008. Арх?в ориг?налу за 21 лютого 2019 . Процитовано 1 кв?тня 2018 .
  2. ↑ Венская конвенция о дипломатических сношениях 18 апреля 1961 г. [ Арх?вовано 16 березня 2018 у Wayback Machine .]  ? сайт Верховно? Ради Укра?ни (рос.)
  3. ↑ Додатковий протокол до Женевських конвенц?й в?д 12 серпня 1949 року, що стосу?ться захисту жертв м?жнародних збройних конфл?кт?в (Протокол I), в?д 8 червня 1977 року [ Арх?вовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine .]  ? сайт Верховно? Ради Укра?ни
  4. ↑ Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), 8 June 1977 [ Арх?вовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine .] - сайт М?жнародного ком?тету Червоного хреста (англ.)
  5. ↑ Levie, Howard (1961). Prisoners of War and the Protecting Power . American Journal of International Law . 55 . Арх?в ориг?налу за 14 липня 2014. (англ.)
  6. ↑ Venezuela: Spain Will Represent Our Interests in Israel . Haaretz (англ.) . Associated Press. 16 вересня 2009.
  7. ↑ Canada-Iran Relations  ? сайт МЗС Канади (англ.)
  8. ↑ Fenton, Anthony (3 березня 2009). Canada will Represent Israel in Venezuela: Minister . The Dominion (англ.) . № 59. Арх?в ориг?налу за 16 листопада 2018 . Процитовано 31 березня 2023 . (англ.)
  9. ↑ Kelemen, Jasmina (21 кв?тня 2009). Canada to represent Israel in Venezuela . Jewish Telegraphic Agency . (англ.)
  10. ↑ Wootliff, Raoul (3 жовтня 2017). In first since 1973, Israeli minister in 'private' visit to Cuba . The Times of Israel . With no Israeli embassy in the country, Canada currently represents Israel’s interests in Havana, including assisting the country’s Jewish community. (англ.)
  11. ↑ Qatar to act as US diplomatic representative in Afghanistan . Al Jazeera . 12 листопада 2021. (англ.)
  12. ↑ Oman to represent Iran's Canada interests . Reuters . 22 жовтня 2013 . Процитовано 1 кв?тня 2018 . (англ.)
  13. ↑ а б в г Popescu, Irina (10 грудня 2014). Romania to represent Canada's interests in Syria . Romania Insider . (англ.)
  14. ↑ Venezuela proposes Turkey as 'protecting power' - Turkey News . Hurriyet Daily News .
  15. ↑ Labott, Elise; Kayali, Talia (20 березня 2011). Turkey to serve as protecting power for U.S. in Libya . CNN . Арх?в ориг?налу за 6 листопада 2018 . Процитовано 1 кв?тня 2018 . (англ.)
  16. ↑ Embassy of the Czech Republic in Damascus: U.S. Interests Section [ Арх?вовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine .]  ? сайт МЗС Чех?? (англ.)
  17. ↑ а б в г д е Protecting power mandates [ Арх?вовано 31 травня 2012 у Wayback Machine .]  ? сайт Федерального департаменту закордонних справ Швейцар?? (англ.)
  18. ↑ Switzerland to represent Iranian interests in Canada . Swissinfo. 13 червня 2019. (англ.)
  19. ↑ а б Good offices: Switzerland takes on protecting power mandate for Iran and Saudi Arabia [ Арх?вовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine .]  ? сайт Федерального департаменту закордонних справ Швейцар?? (англ.)
  20. ↑ ?нтереси РФ у Груз?? представлятиме Швейцар?я . УН?АН . 13 грудня 2008. Арх?в ориг?налу за 21 лютого 2019 . Процитовано 1 кв?тня 2018 .
  21. ↑ Секция интересов Российской Федерации при Посольстве Швейцарии в Грузии [ Арх?вовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine .]  ? сайт МЗС Рос?? (рос.)
  22. ↑ а б в г д е ж и к л The Embassy: Pyongyang . Swedenabroad.com. (англ.)
  23. ↑ Куба ? США: дипломатична весна . Голос Америки . 19 липня 2015. Арх?в ориг?налу за 3 жовтня 2016 . Процитовано 1 кв?тня 2018 .
  24. ↑ Bussard, Stephane (19 липня 2015). La voix suisse des Etats-Unis a Cuba se tait . Le Temps . Арх?в ориг?налу за 29 березня 2016 . Процитовано 2 кв?тня 2018 . (фр.)
  25. ↑ Switzerland's role as a protecting power [ недоступне посилання ] ? House of Switzerland (промоц?йний сайт створений ФДЗС Швейцар?)
Основн? поняття
Установи
Ранги
Посади
Право
Документац?я
?нше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Держава-покровителька&oldid=42646177