Михайло Грушевський
Голова Укра?нсько? Центрально? Ради УНР
28 (15) березня 1917 [1]  ? 29 кв?тня 1918
Попередник	посада заснована
Наступник	посада скасована; Павло Скоропадський як Гетьман Укра?нсько? Держави
Народився	29 вересня 1866 ( 1866-09-29 ) [2] [3] […] Холм , Холмський пов?т , Любл?нська губерн?я , Корол?вство Польське , Рос?йська ?мпер?я
Помер	26 листопада 1934 ( 1934-11-26 ) [3] (68 рок?в) , 24 листопада 1934 ( 1934-11-24 ) [5] (68 рок?в) або 25 листопада 1934 ( 1934-11-25 ) [4] [6] […] (68 рок?в) Кисловодськ , П?вн?чно-Кавказький край , РСФРР , СРСР
Похований	Байкове кладовище
В?домий як	пол?тик , ?сторик , письменник , викладач ун?верситету , ?сторик л?тератури , публ?цист
М?сце роботи	ЛНУ ?м. ?. Франка [8]
Кра?на	УНР →   СРСР Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть	укра?нець
Alma mater	КНУ ?мен? Тараса Шевченка
Пол?тична парт?я	УПСР
Батько	Грушевський Серг?й Федорович
Мати	Опокова Глаф?ра Захар?вна
У шлюб? з	Грушевська Мар?я-?ванна Сильвестр?вна
Д?ти	Грушевська Катерина Михайл?вна
Р?дня	Грушевський Григор?й ?ванович (двоюр?дний брат)
Брати	Грушевський Олександр Серг?йович
Рел?г?я	православний
Роботи у В?к?джерелах
Висловлювання у В?к?цитатах
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Миха?йло Серг??йович Груше?вський ( 29 вересня 1866 ( 1866-09-29 ) , Холм , Холмський пов?т , Любл?нська губерн?я , Корол?вство Польське , Рос?йська ?мпер?я  ? 26 листопада 1934 ( 1934-11-26 ) , 24 листопада 1934 ( 1934-11-24 ) або 25 листопада 1934 ( 1934-11-25 ) , Кисловодськ , П?вн?чно-Кавказький край , РСФРР , СРСР ) ? укра?нський ?сторик , громадський ? пол?тичний д?яч . Голова Центрально? Ради Укра?нсько? Народно? Республ?ки (1917?1918). Член ?сторичного товариства ?м. Нестора-Л?тописця , член Чесько? АН (1914), почесний член Ки?вського товариства старожитностей ? мистецтв (1917), академ?к ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багатор?чний голова Наукового Товариства ?м. Шевченка у Львов? (1897?1913), зав?дувач кафедри ?стор?? Льв?вського ун?верситету (1894?1914), автор понад 2000 наукових праць. ^[9]

Михайло Серг?йович Грушевський народився 17   (29) вересня 1866 ( 18660929 ) року в м?стечку Холм , нин? Любл?нське во?водство Польщ? , за тод?шн?м адм?нпод?лом ? Корол?вств? Польському , Рос?йська ?мпер?я .

Батько ? Серг?й Федорович Грушевський , на той час працював викладачем у греко-католицьк?й г?мназ??. За с?мейною традиц??ю батько здобув духовну осв?ту, проте все життя пропрацював на педагог?чн?й нив?: викладав у Переяславськ?й ? Ки?вськ?й сем?нар?ях , працював директором народних шк?л на Кавказ?, був автором в?домого в дореволюц?йн?й Рос?? п?дручника з церковнослов'янсько? мови. ^[10] Мати ? Глаф?ра Захар?вна Опокова, походила з с?м'? священнослужител?в ?з м?стечка Сестрин?вка . У 17-р?чному в?ц? вийшла зам?ж за професора Ки?всько? духовно? сем?нар?? 30-р?чного Серг?я Грушевського. Михайло Грушевський згадував сво?х батьк?в як справжн?х патр?от?в Укра?ни, як? зум?ли виховати ≪тепле прив'язання до всього укра?нського ? мови, п?сн?, традиц??≫ та пробудити в сво?х д?тях нац?ональне почуття ^[11] .

Д?д Михайла Грушевського ? Захар?й ?ванович Оппоков, який благословив онука на навчання в Ки?в?, в ун?верситет? Святого Володимира , був за життя нагороджений двома орденами Свято? Анни , бронзовим хрестом, орденом Святого Р?вноапостольного князя Володимира , ? ? йому було дароване дворянство ^[12] .

?сторик народився ? пров?в перш? три роки свого життя: ≪ в п?арських будинках, де м?стилась сем?нар?я ? мав сво? помешкання м?й батько ≫. Йдеться про будинок колишнього монастиря ордену п?арист?в та орган?зовану ними на Любл?нськ?й вулиц? школу для шляхетсько? молод?. Михайло був охрещений першим православним настоятелем церкви ?оанна Богослова в Холм? ? прото??ре?м Яковом Крашановським. Хрещення в?дбулося в сам?й церкв?, або поруч на плебан?. Хресними батьками стали дружина Ф. Лебединцева ? Юл?я (з в?домого ки?вського роду Григорович?в-Барських; нар. 1839 р. ? пом. 1868 р. у Холм?) та Фед?р Кокошкин, ком?сар ком?с?? селянських справ у Красностав? ^[13] .

1869 року, через стан здоров'я батька, с?м'я пере?хала на п?вдень Рос?йсько? ?мпер??: спочатку до Ставрополя (1870?1878), згодом ? до Владикавказа (1878?1880). Здобувши домашню початкову осв?ту, 1880 року Михайло був зарахований в?дразу до третього класу Тифл?сько? г?мназ??. У цей час в?н ?з захопленням читав твори Миколи Костомарова , Пантелеймона Кул?ша , Михайла Максимовича . П?д час навчання у г?мназ?? Михайло написав сво? перш? опов?дання, як? над?слав до Укра?ни в?домому письменников? ?ванов? Нечую-Левицькому , котрий схвально ?х оц?нив. 1885 року майбутн?й ?сторик, за п?дтримки Нечуя-Левицького, опубл?кував сво? опов?дання ≪Бех-аль-Джугур≫ та ≪Б?дна д?вчина≫ ^[11] .

У липн? 1886 року Грушевський написав письмове звернення до ректора Ки?вського ун?верситету Св. Володимира з проханням зарахувати його на ?сторичне в?дд?лення ?сторико-ф?лолог?чного факультету ^[11] .

Роки навчання Грушевський згадував з певним розчаруванням, то був час занепаду Ки?вського ун?верситету. Рос?йська влада нещодавно провела ун?верситетську реформу, аби не допустити ≪в?льних≫ думок у студент?в. Викладач?, втомлен? численними наг?нками та можлив?стю пересл?дування з боку влади, намагались уникати сп?впрац? з? студентами ^[14] .

В ун?верситет? Михайло Грушевський працював п?д кер?вництвом Володимира Антоновича . За його кер?вництва, Грушевський написав чимало невеликих ?сторичних есе, зокрема, статтю ≪Южно-русские господарские замки в половине XVI века≫ (1887), що була опубл?кована р?зними газетами й журналами. На третьому курс? Грушевський написав наукову роботу ≪История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века≫, яку 1891 року було в?дзначено золотою медаллю ^{[14] [11]} .

Протягом 1890?1894 рок?в ? професорський стипенд?ат Ун?верситету Св. Володимира. У цей час Грушевський ?здив у науков? подорож? до Москви та Варшави, аби працювати у м?сцевих арх?вах. У травн? 1894 захистив маг?стерську дисертац?ю ≪Барское староство. Исторические очерки≫ ^[15] .

Наприк?нц? свого ун?верситетського навчання, Грушевський долучився до укра?нського руху . Володимир Антонович вв?в його до складу ки?всько? ≪Громади≫, та?мно? орган?зац??, що згуртувала довкола себе справжн?х патр?от?в Укра?ни. У межах громад?всько? д?яльност?, Грушевський оп?кувався укра?нським гуртком у ки?вськ?й духовн?й сем?нар?? . У нього вдома часто в?дбувались та?мн? сходини сем?нарист?в ^[16] .

Пере?хавши 1894 року з Ки?ва до Львова, в?н за рекомендац??ю Володимира Антоновича призначений на посаду ординарного професора кафедри всесв?тньо? ?стор?? з окремим оглядом ?стор?? Сх?дно? ?вропи Льв?вського ун?верситету ^[17] . (Це була окрема кафедра, де вивчалася ?стор?я Укра?ни, але дозволити акцентувати на так?й назв? в навчальн?й установ? поляки не могли.). 12 жовтня 1894 Грушевський зробив св?й перший вступний виклад у Льв?вському ун?верситет? . Цей виступ ?з ентуз?азмом був сприйнятий укра?нською громадськ?стю, велика зала ледве зум?ла вм?стити вс?х охочих. На ц?й посад? Грушевський пропрацював до 1914 року.

У Львов? Грушевський розпочав активну науково-орган?зац?йну д?яльн?сть у Науковому товариств? ?м. Шевченка (НТШ) , з яким почав сп?впрацювати ще в 1892 роц?. Очолив ?сторико-ф?лософську секц?ю Наукового товариства ?мен? Шевченка, створив ? очолив Археограф?чну ком?с?ю НТШ (1896?1913). Грушевський залучив до роботи в НТШ студент?в, молодих викладач?в. В?н займався редагуванням ≪Записок Наукового товариства ?мен? Шевченка≫, ? саме завдяки його орган?заторським зд?бностям вдалося видати б?льш н?ж 100 том?в. У цей час в?н познайомився з ?ваном Франком ? разом вони привернули м?жнародну увагу до укра?н?стики ^{[11] [17]} .

На початку 1897 року Михайла Грушевського обрали головою НТШ (1897?1913). П?д його кер?вництвом розроблен? статути НТШ (1896, 1898, 1901, 1903, 1904 рок?в), в основу яких були покладен? суто науков?, а не пол?тичн? й культурн? завдання, що викликало опозиц?йн? настро? щодо нього. Реорган?зуючи НТШ в академ?чну установу св?тового р?вня (створення б?бл?отек, музе?в, збирання арх?вного матер?алу), Грушевський сприяв переходов? укра?нсько? науки в Сх?дн?й Галичин? в?д поодиноких ?ндив?дуальних ?сторичних пошук?в до орган?зованого, колективного й систематичного вивчення ?стор?? Укра?ни та створив власну наукову школу ( ?ван Крип'якевич , Василь Герасимчук , Степан Томаш?вський , ?ван Джиджора , Михайло Кордуба , ?ван Кревецький , Омелян Терлецький ), яка виконувала осв?тню (п?дготовка ?сторик?в-профес?онал?в) ? досл?дницьку (вивчення широкого кола проблем ?стор?? Укра?ни) функц?? ^[17] .

26 травня 1896 року в церкв? святого Миколая в м?стечку Скала (нин? смт Скала-Под?льська ) Михайло Грушевський обв?нчався з Мар??ю Вояк?вською .

Протягом 1897?1898 рок?в Грушевський написав 1-й том сво?? фундаментально? прац? ? ≪?стор?я Укра?ни-Руси≫ , наприк?нц? 1898 року ця робота була надрукована у Львов?. Незабаром Грушевський видав ще два томи сво?? прац?. Ця робота була щиро прийнята в Галичин?, проте заборонена рос?йським урядом.

Перебуваючи в Галичин?, Грушевський намагався триматися осторонь в?д пол?тики, проте 1899 року в?н разом ?з ?ваном Франком ув?йшов до Укра?нсько? нац?онально-демократично? парт?? та очолив м?ське в?дд?лення. Але незабаром, через небажання в?длучатись в?д науково? роботи, вийшов ?з не? ^[14] .

1898 року товариству пожертвував 80 тисяч крон професор х?рург?? В?йськово-медично? академ?? в Петербурз? Павло Пелех?н, а згодом ще 10 тисяч. За ц? кошти було придбано у Львов? будинок, де розташувались друкарня й пал?турня. Паралельно з розширенням матер?ально? бази НТШ дедал? активн?ше розгортало наукову д?яльн?сть, яка особливо пожвавилась п?сля при?зду до Львова М. Грушевського. Але ще до цього заходами О. Кониського було започатковано видання ≪Записок НТШ≫, перший том яких п?д редакц??ю Ю. Целевича вийшов наприк?нц? 1892 року.

Для розвитку укра?нсько? л?тератури Грушевський разом з Франком заснував ? видавав ≪Л?тературно-науковий в?стник≫ (Льв?в, 1898?1905, Ки?в, 1905?1907), був одним з орган?затор?в Укра?нсько? видавничо? сп?лки (1899 р?к).

1904 року власним коштом в?дкрив приватну вчительську сем?нар?ю у м?ст? Коломия ^[17] .

Восени 1905 року Михайло Грушевський ви?хав до Укра?ни, де в?дв?дав Ки?в, Одесу та Харк?в.

Революц?йн? под?? в Рос?? 1905 року , що призвели до послаблення пол?тики царату щодо нац?онального розвитку укра?нц?в, а також тиск польських чиновник?в зумовили повернення Грушевського до Ки?ва.

Вл?тку 1906 року Грушевський ви?хав до Петербурга, де тод? працювала Державна дума , ? взяв активну участь у д?яльност? Укра?нсько? Фракц??, Укра?нського Клубу та в робот? редакц?? заснованого тод? ≪Украинского Вестника≫.

Наприк?нц? 1906 року до Ки?ва було перенесене видання ≪Л?тературно-наукового в?стника≫ ? Грушевський опубл?кував у ньому статт? присвячен? укра?нському рухов?. Був одним ?з орган?затор?в та редактор?в газети ≪Рада≫ (1906 р?к) ? часопису ≪Укра?на≫ (1907?1914). П?сля орган?зац?? Укра?нського Наукового Товариства в Ки?в? весною 1907, був обраний його головою. Водночас Грушевський очолював ? льв?вське товариство, пост?йно перебуваючи то у Ки?в?, то у Львов? ^[18] .

У вересн? 1907 за участ? Грушевського, що ув?йшов до його кер?вництва, було створене нелегальне позапарт?йне укра?нське громадське об'?днання ? Товариство укра?нських поступовц?в , що згуртувало сили укра?нства й до 1917 року було ?диною д?яльною укра?нською орган?зац??ю л?берального напряму. Свою пол?тичну платформу Грушевський базував у той час на принципах конституц?йного парламентаризму й автоном?? Укра?ни ^[17] .

Початок Першо? св?тово? в?йни Грушевський зустр?в у сво?му ма?тку в сел? Кривор?вня в Карпатах. Через во?нн? д?? в?н не зм?г одразу вирушити до Ки?ва. Його маршрут прол?г через Угорщину, Австр?ю, а дал? Румун??ю, що на той момент була нейтральною державою.

Повернувся ?сторик до Ки?ва 22 листопада 1914 року. Рос?йська влада була вороже налаштована до вченого, наказ по губернському жандармському управл?нн? про його ув'язнення був датований ще 30 серпня 1914 року. 28 листопада 1914 року Грушевського заарештували за звинуваченням у австроф?льств?, шпигунств? та причетност? до створення Лег?ону Укра?нських с?чових стр?льц?в ^[14] . Утримували його у Лук'ян?вськ?й в'язниц? до 18 лютого 1915, за цей час його допитували не менше 16 раз?в. Сл?дство в?в п?дполковник Самохвалов.

В?дправлений на заслання до Симб?рська (нин? м.  Ульяновськ ) власним коштом у супровод? одного конво?ра, куди прибув 22 лютого 1915 року. Склав головування в УНТ. Завдяки клопотанню Петроградсько? академ?? наук, Грушевському було дозволено пере?хати до м. Казан? та займатися науковою роботою з забороною викладацько? д?яльност?. До Казан? Грушевський пере?хав з родиною 2 вересня 1915 року.

31 березня 1916 року вчена рада Льв?вського ун?верситету позбавила його посади професора. У вересн? 1916 року пере?хав до Москви, де розгорнув активну громадсько-пол?тичну д?яльн?сть. В?дновив роботу московсько? ф?л?? Товариства укра?нських поступовц?в, брав участь у робот? видавництва ≪Украинская жизнь≫. Прагнув об'?днати опозиц?йн? укра?нськ? сили. Продовжував наукову роботу, працював у арх?в? МЗС Рос??, Румянцевськ?й б?бл?отец? (нин? Рос?йська державна б?бл?отека ) над матер?алами до 8-го тому ≪?стор?? Укра?ни-Руси≫ ^[17] .

Волю йому принесла Лютнева революц?я у Петроград? .

3 (16) березня 1917 року в Ки?в? почалося формування Укра?нсько? Центрально? Ради , яка 7 (20) березня заочно обрала Грушевського головою (це р?шення було одностайно п?дтверджене 6 (19) кв?тня на Всеукра?нському нац?ональному конгрес?). Грушевський при?днався до Укра?нсько? парт?? соц?ал?ст?в-революц?онер?в . Викликаний телеграмою, 13 (26) березня в?н повернувся з Москви до Ки?ва. У Ки?в? намагався надати стих?йному укра?нському рухов? орган?зованост?, ставив питання про культурне в?дродження укра?нського сусп?льства (заснування нац?ональних шк?л, пол?тичних товариств). 14 (27) березня виступив на Ки?вському кооперативному з'?зд? з вимогою нац?онально-територ?ально? автоном?? Укра?ни у федеративн?й Рос?йськ?й республ?ц?, вважаючи це найближчим шляхом до самост?йност? Укра?ни ^[17] .

Михайло Грушевський вперше голову? на зас?данн? Центрально? Ради 28 березня. ≪Збори в?тають п. Грушевського≫, ? в?дзначено в протокол?. З його поверненням багато хто пов'язував над?? на припинення суперечностей й об'?днання демократичних сил. Володимира Науменка обирають заступником голови Центрально? Ради. ^[19]

10 (23) червня Грушевський брав участь у проголошенн? I Ун?версалу УЦР . Звернувся до вс?х укра?нц?в ?з закликом самост?йно орган?зовуватися та братися до негайного закладення п?двалин автономност?. Як голова УЦР добивався в?д Тимчасового уряду поступок Укра?н?. 25 жовтня (7 листопада) збройний переворот б?льшовик?в у Петроград? на чол? з Володимиром Лен?ним й невизнання ними УЦР поклали край спод?ванням Грушевського про перетворення Рос?? на федеративну республ?ку. 7 (20) листопада УЦР п?д головуванням Грушевського III Ун?версалом проголосила Укра?нську Народну Республ?ку ^[17] .

Наступ б?льшовик?в на Ки?в викликав появу IV Ун?версалу УЦР. 9 (22 с?чня) 1918 року (фактично ? 11 (24) с?чня) на зас?данн? УЦР п?д головуванням та на пропозиц?ю Грушевського УЦР проголосила УНР самост?йною, в?льною ? суверенною державою укра?нського народу. 25 с?чня (7 лютого) разом з урядом УНР Грушевський залишив Ки?в, а 28 с?чня (10 лютого) прибув до Житомира, де добивався ратиф?кац?? мирного договору з Н?меччиною та надання УНР в?йськово? допомоги в боротьб? з б?льшовиками. На пропозиц?ю Грушевського 12 (25) лютого на зас?данн? Мало? ради в Коростен? гербом УНР був затверджений Тризуб. 9 березня 1918 року Грушевський повернувся до Ки?ва ^[17] .

По поверненн? до Ки?ва Грушевський прид?ляв значну увагу конституц?йному процесов? в Укра?н?. П?д його кер?вництвом розроблено Конституц?ю незалежно? УНР (утверджена 29 кв?тня 1918 року), зг?дно з якою верховним органом влади УНР проголосили Всенародн? збори, як? безпосередньо зд?йснювали вищу законодавчу владу в УНР ? формували вищ? органи виконавчо? та судово? влади. Скликати Всенародн? збори ? проводити ?х мав голова, обраний Всенародними зборами ^[17] .

29 кв?тня в Ки?в? в?дбувся державний переворот ? влада перейшла до рук гетьмана Павла Скоропадського . У зв'язку з державним переворотом, зд?йсненим Скоропадським, Грушевський перейшов на нелегальне становище. У п?дп?лл? займався науковою працею, брав участь в обговоренн? питання про заснування Укра?нсько? академ?? наук , при цьому обстоював думку, що ?? необх?дно засновувати на баз? УНТ. В?дмовився в?д пропозиц?? ув?йти до складу академ??, створено? гетьманом Скоропадським.

У цей час Грушевський написав 4-ту, 5-ту ? 6-ту частини ≪Всесв?тньо? ?стор??≫, а також прац? ≪Старинна ?стор?я. Античний св?т≫, ≪Середн? в?ки ?вропи≫.

На початку лютого 1919 року, п?сля здобуття Ки?ва б?льшовиками, Грушевський ви?хав до Кам'янця-Под?льського, де видавав часопис ≪Життя Под?лля≫. У березн? пере?хав до Стан?слава (нин? м. ?вано-Франк?вськ) , що був столицею Зах?дно? област? Укра?нсько? Народно? Республ?ки. У цей час завершив написання п?дручника п?д назвою ≪?стор?я Укра?ни, приладжена до програм вищих початкових шк?л ? низших клас?в шк?л середн?х≫, опубл?кований у 1919 роц? ^{[17] [11]} .

У березн? 1919 року ем?грував до Чехословаччини. Жив у Праз?, пот?м у В?дн? як представник закордонно? делегац?? УПСР . Розгорнув широку публ?цистичну й наукову д?яльн?сть.

Був одним ?з засновник?в громадсько? м?жнародно? орган?зац?? ? ком?тету незалежно? Укра?ни та заснував Укра?нський соц?олог?чний ?нститут (УС?; д?яв спочатку в Праз?, пот?м у В?дн?). У цей час Грушевський переглянув сво? погляди з питань державного буд?вництва. Запропонував концепц?ю укра?нсько? нац?онально? держави-республ?ки з безкласовим соц?альним ладом (≪Початки громадянства. Генетична соц?олог?я≫, 1921) ^[17] .

25 серпня 1921 року пов?домлено про розкол у табор? Укра?нських л?вих есер?в за кордоном ? створення двох груп: на чол? з Грушевським у В?дн? та на чол? з М. Шаповалом ? у Праз?.

4 вересня 1921 року в харк?вськ?й газет? ≪Вперед≫ пов?домлено, що ЦК Укра?нсько? парт?? соц?ал?ст?в-революц?онер?в (УПСР) виключив Грушевського з ряд?в парт??, заявивши, що його ви?зд до УСРР став зрадою парт??, оск?льки Грушевський не погодився з р?шенням про реем?грац?ю з ЦК УПСР ^[20] . Частина кер?вник?в ЦК КП(б)У схвально поставилася до можливого повернення М. С. Грушевського, про що св?дчило запрошення при?хати на батьк?вщину, передане Михайлу Серг?йовичу членами делегац?? УРСР на радянсько-польських перемовинах в Риз? в лютому 1921 року.

Перебуваючи в ем?грац??, Грушевський, у свою чергу, мав можлив?сть переконатися в байдужост? кер?вник?в ?вропейських кра?н до укра?нських под?й. Тому не дивно, що, не знайшовши п?дтримки на Заход?, М. Грушевський, починаючи з 1920 року, шука? шляхи зближення з б?льшовицьким кер?вництвом Укра?ни, пише листи С. Кос?ору та Х. Раковському (тод?шньому голов? РНК УСРР), пропонуючи ?м сп?впрацю в раз?, якщо йому буде дозволено повернутися в Укра?ну для продовження науково? роботи. Сво?ю владою б?льшовицьк? л?дери н? з ким д?литися не збиралися, проте в поверненн? на батьк?вщину такого авторитетного вченого ? громадського д?яча л?берально-соц?ал?стичних погляд?в, як Грушевський, вони були зац?кавлен?. У жовтн? 1922 року Секретар?ат ЦК КП(б)У спец?ально розглядав питання ≪Про укра?нську ем?грац?ю≫. З пов?домленнями виступили представник УРСР в Чехословаччин? М. Левицький ? заступник наркома закордонних справ УРСР Я. Яковл?в. На ем?грац?? Грушевський проводив роботу над великим науковим про?ктом ? багатотомною ≪?стор??ю укра?нсько? л?тератури≫ . Перш? томи ц??? роботи були надрукован? в 1923 роц?, останн?й, 6-й том, лишився в рукопису ? був надрукований т?льки в 1995 роц? ^[21] .

1923 року був обраний академ?ком ВУАН . У березн? 1924 року з с?м'?ю пере?хав до Ки?ва. Працював професором ?стор?? в Ки?вському державному ун?верситет?. Був обраний академ?ком Всеукра?нсько? академ?? наук, кер?вником ?сторико-ф?лолог?чного в?дд?лу. Очолював археограф?чну ком?с?ю ВУАН, метою ?снування яко? було створення наукового опису видань, надрукованих на територ?? етнограф?чно? Укра?ни в XVI?XVIII стол?ттях. При ц?й ком?с?? у зв'язку з 350-р?ччям друковано? справи в Укра?н? був створений ком?тет, секретарем якого був призначений Володимир Барв?нок . Через ш?сть рок?в його обрали д?йсним членом Академ?? наук СРСР. У 1924?1931 роках очолював ?сторичн? установи ВУАН.

Жив у будинку на вул. Паньк?вськ?й , 9, який ще 1908 року придбали Грушевськ? на залишен? у спадок батьков? кап?тали, ? мав свою крих?тну к?мнатку ^{[22] [23]} . Вл?тку мешкав у Кита?в? , де облаштував будинок по вул. Кита?вська , 13/7 ^{[22] [24]} .

14 кв?тня 1926 року Пол?тбюро ЦК КП(б)У в постанов? ≪Про Укра?нську академ?ю наук≫ висловилося за можлив?сть п?дтримати кандидатуру Грушевського на посаду президента ВУАН. 3 жовтня 1926 року в?дбулося урочисте вшанування Грушевського у зв'язку з 60-л?ттям в?д дня народження та 40-л?ттям науково? д?яльност?. 12 с?чня 1929 року загальн? збори АН СРСР обрали Грушевського д?йсним членом. 25 кв?тня 1929 року на зас?данн? загальних збор?в АН СРСР Грушевський поставив питання про потребу створення в ?? склад? ?нституту укра?нсько? ?стор?? ^[17] .

З осен? 1929 року почався погром ?сторичних установ, створених Грушевським. У листопад? ? грудн? 1929 року сес?я Ради ВУАН л?кв?довувала ком?с??, якими керував Грушевський (остаточно л?кв?дувала 1933 року). У вересн? 1930 року закрито НДК?У. 11 грудня цього ж року парт?йний осередок ВУАН ухвалив р?шення про посилення ?деолог?чно? боротьби з Грушевським ? його теор?ями шляхом читання реферат?в ?з критикою його погляд?в. У с?чн? 1931 року на зас?данн? ?сторичних установ ВУАН зам?сть ?сторично? секц??, очолювано? Грушевським, створено ?сторичний цикл. Б?льш?сть сп?вроб?тник?в ? учн?в Грушевського було заарештовано й заслано ^[17] .

7 березня 1931 року Грушевський пере?хав до Москви.

В?д 1931 року змушений був жити в Москв?. У с?чн? 1934 року Володимир Затонський виступив на сес?? ВУАН, зробивши основний акцент на критиц? академ?ка Грушевського. Близьк?сть до рос?йських кадет?в , ор??нтац?я на н?мецький ?мпер?ал?зм у боротьб? з ≪навалою б?льшовизму≫, звинувачення у дворушництв?, сумн?вн?сть науково? порядност? ? далеко не повний перел?к ≪гр?х?в≫, як? посипалися на вченого.

23 березня 1931 року Грушевського заарештували як ≪кер?вника Укра?нського нац?онал?стичного центру≫, вигаданого чек?стами. Коли в?н в?дмовився визнавати т? ≪св?дчення≫, що ?х з нього ≪вибили≫ сл?дч? погрозами ув'язнити його доньку Катерину, 5 с?чня 1933 року справу ексголови Центрально? Ради закрили з? злов?сним водночас поясненням-вердиктом ? з огляду на його… смерть. ^[25]

Наприк?нц? 1934 року Грушевський в?дпочивав у одному з санатор??в у м. Кисловодськ ( Ставропольський край , РРФСР , СРСР , нин? РФ) ? неспод?вано захвор?в на карбункул . Операц?ю з його видалення пров?в головний л?кар м?сцево? л?карн?, який х?рургом не був, а перед цим в?н в?дмовив Грушевському в проханн? бути прооперованим його давн?м ? перев?реним другом ^[26] . Помер в?д сепсису ^[27] (зараження кров?) через три дн? п?сля операц??. Серце зупинилося о друг?й годин? дня.

Наступного дня газета ≪В?ст?≫ вм?стила пов?домлення в?д Ради Народних Ком?сар?в УСРР про смерть Грушевського. У постанов? Раднаркому зазначалося:

≪Зважаючи на особлив? науков? заслуги перед Радянською Соц?ал?стичною Республ?кою академ?ка Грушевського М. С., Рада Народних Ком?сар?в УСРР постановила: Поховати академ?ка Грушевського М. С. в столиц? Укра?ни ? Ки?в?. Похорон взяти на рахунок держави. Для орган?зац?? похорону утворити урядову ком?с?ю в такому склад?: тт. Порайко (голова), Богомолець, Паллад?н, Корчак-Чепурк?вський. Призначити с?м'? академ?ка Грушевського М. С. персональну пенс?ю 500 крб на м?сяць≫ .

Т?ло Грушевського перевезли до Ки?ва, поклали в головн?й зал? Укра?нсько? Академ?? Наук, а 29 листопада в?дбулися похорони ^[14] . Похований на Байковому кладовищ? Ки?ва (д?лянка № 6, б?ля Вознесенсько? церкви). Автори пам'ятника скульптор ?ван Макогон ? арх?тектор Василь Кричевський .

Грушевський мав неоднозначну точку зору щодо незалежност? Укра?ни та б?льшовицького перевороту в Петербурз?. В?н здобув основну вищу осв?ту в рос?йських навчальних закладах, перш? пол?тичн? кроки робив у 1894?1914 роках, працюючи у Льв?вському ун?верситет?, але згодом все б?льше уваги прид?ляв Ки?ву.

Грушевський схилявся до думки, що Рос?йська ?мпер?я з часом ма? демократизуватися ? перетворитися на федеративну державу . Повернувшись у результат? Лютнево? революц?? до Ки?ва п?сля сиб?рського заслання, Грушевський очолив Центральну Раду . В?н вважав, що Укра?на ма? стати частиною ново? федеративно? рос?йсько? держави, ? лише наступ б?льшовик?в у с?чн? 1918 року примушу? Михайла Серг?йовича ?з соратниками оголосити незалежн?сть. ^{[ джерело? ] [28]}

П?сля Першо? св?тово? в?йни з'явилася низка так званих ≪окра?нних держав≫ в результат? розпаду Австро-Угорсько? , Османсько? , Н?мецько? та Рос?йсько? ?мпер?й ? постало питання оборони ?х нац?ональних ?нтерес?в . Це стало п?дставою для створення рег?ональних дипломатичних ? в?йськово-пол?тичних союз?в. На той час широко обговорювалося створення ≪Балто-Чорноморського союзу≫ . ^[29] Деяк? укра?нськ? державн? д?яч? та дипломати того часу, зокрема Грушевський у прац? ≪Ор??нтац?я чорноморська≫ 1918 року, висловлювалися ≪за≫ балт?йсько-чорноморську сп?впрацю. ^{[30] [31]}

Протягом ус??? пом?тно? пол?тично? д?яльност? Грушевський мав р?зн? точки зору на майбутн? кра?ни. Так, п?д час Гетьманату в?н в?дхиля? пропозиц?ю Скоропадського очолити Академ?ю наук Укра?ни , згодом виявля? прихильн?сть до радянсько? влади, налагоджу? контакти з II ?нтернац?оналом . П?сля л?кв?дац?? Укра?нсько? держави Грушевський, незважаючи на в?дом? вже тод? репрес?? проти укра?нського народу, зверта?ться до б?льшовик?в ?з пропозиц??ю повернення до Радянсько? Укра?ни ^[32] .

Як ?сторик, М. Грушевський д?йшов висновку про надзвичайну агресивн?сть ? ту дорогу ц?ну, якою було оплачено прогрес цив?л?зац??. В?д цього в?н зробив крок до констатування хибност? антропоцентризму ? визнання факту тотального гноблення природи людиною. Сво? еколог?чн? погляди в?н виклав в опов?данн? ≪На горах≫, в якому в?дчува?ться вплив д?яч?в ?вропейсько? природоохорони початку ХХ ст.: Гуго Конвенца , Григор?я Кожевникова та Яна Павл?ковського ^[33] .

У сучасн?й укра?нськ?й сп?льнот? ?сну? м?ф про Грушевського ? президента УНР, запроваджений Дмитром Дорошенком ^[34] . М?ф прижився в публ?цистиц? й у науков?й л?тератур?.

Грушевський не був президентом Укра?нсько? Народно? Республ?ки, адже тако? посади в УНР не ?снувало. Також ?? не передбачала Конституц?я, ухвалена в останн?й день функц?онування Центрально? Ради. Нев?домий жодний акт, учинений Грушевським як президентом УНР.

Водночас квал?ф?кац?я Грушевського ≪президент Ради≫ була тод? досить поширеною, особливо в газетних публ?кац?ях. Наприклад, у статт? для американського видання The New York Times Грушевський вказаний як ≪Президент Укра?нсько? Ради≫. ^[35] Це ймов?рно пов'язане з тим, що ще одне значення слова президент ? голова. Зокрема Грушевський послуговувався в?зиткою, де був напис французькою мовою ≪President du Parlament D'Ukraine≫ (президент парламенту Укра?ни ? тод?шн?й в?дпов?дник сучасного Голови Верховно? Ради Укра?ни ), а також п?зн?ше п?дписувався ≪колишн?й президент Укра?нсько? Центрально? Ради≫. В протоколах зас?дань Ради в?н називався укра?нським словом ≪голова≫. Таким чином Грушевський був не головою УНР, а головою Центрально? Ради УНР. Найповн?ший ре?стр ус?х, хто титулував його президентом, склав ?сторик Павло Усенко у прац? ≪Чи був Михайло Грушевський президентом Укра?ни?≫ ^[36] .

Образ Михайла Грушевського можна бачити у дек?лькох художн?х к?ноф?льмах, як? з радянських позиц?й зображали встановлення влади б?льшовик?в на теренах Укра?ни. Його показано там (з б?льшою чи меншою портретною схож?стю) як представника ≪ворожого табору≫, що чинить оп?р роб?тничо-селянським масам.

Першим таким ф?льмом став ≪Арсенал≫ Олександра Довженка . Оск?льки цю к?ностр?чку було знято у 1928 роц?, коли Грушевський був д?йсним членом ВУАН, на екран? з'явля?ться символ?чний персонаж ? голова на Першому всеукра?нському з'?зд? показаний таким чином, що з обличчя видно лише велику сиву бороду.

Михайло Грушевський ф?гуру? як д?йова особа у к?ностр?чках ≪Правда≫ В?ктора Добровольського та ?сака Шмарука , 1957 р?к (виконавець Серг?й Петров ), ≪Киянка≫ Тимоф?я Левчука , 1-ша сер?я, 1958 р?к (виконавець рол? в титрах не вказаний), ≪Мир хатам, в?йна палацам≫ ?сака Шмарука, 1970 р?к (виконавець рол? Олександр Гай ).

За доби незалежно? Укра?ни створено низку документальних ф?льм?в, присвячених життю та д?яльност? Михайла Грушевського.

Михайла Грушевського показали у ф?льм? ≪Та?мний щоденник Симона Петлюри≫ . Роль Михайла Грушевського з?грав в?домий актор Богдан Бенюк .

Також Михайло Грушевський ф?гуру? у самому початку ф?льму Крути 1918 разом з Симоном Петлюрою

Каб?нет М?н?стр?в Укра?ни 22 лютого 2006 року заснував академ?чну стипенд?ю ?мен? М. С. Грушевського для студент?в та асп?рант?в вищих навчальних заклад?в, що признача?ться студентам та асп?рантам державних вищих навчальних заклад?в денно? форми навчання, як? найб?льше в?дзначилися в навчальн?й та науков?й робот?, починаючи з другого курсу. ^[37]

У Ки?в? , Луцьку , Бар? ? Козятин? В?нницько? област? , Долин? ?вано-Франк?всько? област? , Червоноград? Льв?всько? област? та у Львов? споруджено пам'ятники Михайлов? Грушевському.

У двоповерховому будинку в Ки?в? по Володимирськ?й вулиц? , 35 у 1927?1930 роках працював Михайло Грушевський, про що св?дчить барель?ф , встановлений на фасад?. Зараз у цьому будинку м?ститься громадська приймальня Служби безпеки Укра?ни .

Михайлов? Грушевському в?дкрито мемор?альн? дошки у В?дн? , Праз? , Варшав? , Холм? , Тб?л?с? , Мукачевому , Ки?в? .

У 2015 роц? в центр? Ки?ва на фасад? будинку за адресою вул. С?чових Стр?льц?в , 75 намалювали ст?нопис з найб?льшим у св?т? портретом Михайла Грушевського. Площа ст?нопису склала 160 м² ^[38] .

21 вересня 2016 року в Холм? на його честь урочисто освятили хрест, розташований поруч ?з холмською кафедральною православною церквою святого ?вана Богослова, у як?й був охрещений Михайло ^[39] .

У с?чн? 2017 року в Ужгород? в?дкрили пам'ятну дошку на честь М. Грушевського ^[40] . Також мемор?альну дошку на честь Грушевського було встановлено у Хмельницькому ^[41] .

Пам'ятна монета Михайло Грушевський 1996 року

Портрет Михайла Грушевського зображено на банкнот? ном?налом 50 гривень та на пам'ятних монетах 1996, 2006 та 2016 рок?в.

22 грудня 2021 року Нац?ональний банк Укра?ни випустив пам'ятну банкноту ном?налом 500 гривень зразка 2019 року до 30-р?ччя незалежност? Укра?ни. Основне зображення лицьового боку ? портрет Михайла Грушевського ^[42] .

• 
  Аверс 50 гривень зразка 1996 року
• 
  Аверс 50 гривень зразка 2004 року
• 
  Юв?лейна монета НБУ 2016 року

Пам'ятна монета Михайло Грушевський 2006 року

?м'я Михайла Грушевського носить багато вулиць , проспект?в та площ в Укра?н? зокрема в Ки?в?. На ц?й столичн?й вулиц? розташован? буд?вл? Верховно? Ради та Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни . ? проспект Грушевського в Кам'янц?-Под?льському та Луцьку . У м?ст? Черн?г?в також ? проспект Михайла Грушевського . Вулиц? Михайла Грушевського ? у м?стах Бровари , Дн?про , Житомир , Запор?жжя , Ки?в , Кременчук , Полтава , Черкаси .

Також ?м'я Грушевського присво?но Барському гуман?тарно-педагог?чному коледжу . До 130-р?ччя Грушевського перевидано монограф?ю ≪Барське староство≫ , яка була його маг?стерською дисертац??ю.

У м?ст? Херсон ? сквер Михайла Грушевського .

Михайло Грушевський писав у ≪Споминах≫:

≪Я любив Сестрин?вку незвичайно, страшенно мр?яв про не? ? линув душею до не? ц?лими десятил?ттями мого життя. То це було тому, що, як-не-як, був властиво одинокий пункт, де я м?г зв'язуватися з укра?нською стих??ю, дотикатися до укра?нсько? природи, до ?? культури… Я кохався у тому сел?, що наверх мало ус? укра?нськ? прикмети: чепурненьк? хатки, солом'ян? стр?хи, садки, городи, перелази, заросл? вербами береги…≫

На 140-р?ччя Грушевського в сел? Сестрин?вка ( Козятинський район , В?нницька область ) ? на матер?алах шк?льного музею в?дкрито музей Михайла Грушевського. Первинна споруда ? хата д?да, пам'ятка ?стор??, не збереглася ? розсипалася за останн? роки.

В?дтворений будинок невеликий ? 6×9 м (ориг?нальний будинок мав розм?ри 12×17 м). Там розм?стилося багато ун?кальних речей, серед яких ? метрична книга м?сцево? церкви, де записана Глаф?ра Захар?вна: ?? хрестини та в?нчання.

У часи незалежност? в?дкрито музе? Грушевського у Львов? , в ?вано-Франк?вськ?й област? , у Ки?в? .

Тривалий час Грушевський був прихильником автоном?? Укра?ни в склад? Рос??.

Бжеський Роман (псевдон?м Млиновецький Р.) вважав його ≪завзятим ворогом≫ укра?нського нац?онал?зму ^[43] .

• 
  Пам'ятник Михайлов? Грушевському, укритий в?д рос?йських обстр?л?в. Ки?в, 2023
• 
  Пам'ятник у Львов?
• 
  Пам'ятник в Луцьку
• 
  Погруддя у Червоноград?
• 
  Мемор?альна дошка на будинку на вул. Володимирськ?й , де була ВУАН
• 
  Мемор?альна дошка у Праз? ( Чех?я )
• 
  Мемор?альна дошка у м?ст? В?день ( Австр?я )
• 
  Мемор?альна дошка на Червоному корпус? КНУ

• ?стор?я Укра?ни-Руси (1898?1936)
• ?стор?я укра?нсько? л?тератури (1923?1930)

• Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия (рос.) (1891)
• Барское староство, исторические очерки (XV?XVIII в.) (рос.) (1894)
• К?евская Русь (1911)
• Культурно-нац?ональний рух на Укра?н? в XVI?XVII в?ц? (1912)
• История украинского казачества до соединения с московским государством (рос.) (1913?1914)
• Украинск?й народъ въ его прошломъ и настоящемъ (рос.) (1914?1916)
• З почин?в укра?нського соц?ял?стичного руху. Мих. Драгоманов ? женевський соц?ял?стичний гурток (1922)
• З ?стор?? рел?г?йно? думки на Укра?н? (1925)

• Про стар? часи на Укра?н? (1907) ^[44]
• ?люстрована ?стор?я Укра?ни (1913)
• Як жив укра?нський народ (1915)
• Всесв?тня ?стор?я в коротк?м огляд? (1917?1918; 1920)

• Украинский вопрос (1907) ^[45]
• Наша пол?тика (1911) ^[46]
• На пороз? ново? Укра?ни (1918) ^[47]

• Звичайна схема ≪русско?≫ ?стор?? й справа рац?онального укладу ?стор?? сх?дного слов'янства (1904)
• Нац?ональный вопросъ и автоном?я (рос.) (1907)
• Яко? автоном?? ? федерац?? хоче Укра?на (1917)

• Бех-Аль-Джу?ур (1901) ^[48]
• Sub divo (1917)
• З старих карток: опов?дання (1918) ^[49]
• П?д зорями: опов?дання, начерки, зам?тки, ?ст. образи (1920-т?)

• Жерела до ?стор?? Укра?ни-Руси в 4 т. (1895?1903)
• Матер?али до ?стор?? сусп?льно-пол?тичних ? економ?чних в?дносин Зах?дньо? Укра?ни (1905?1906)
• Черниг?в ? П?вн?чне Л?вобережжя: огляди, розв?дка, матер?али (1928) ^[50]

• Грушевський М. С. Сп?ваник з початку XVIII в. // Л?тературн? студ?? 1896 р. ? Михайло Грушевський. Енциклопед?я життя ? творчост?. [ Арх?вовано 5 травня 2019 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. Укра?нство ? питання дня в Рос?? / Михайло Грушевський. ? У Львов?: Накладом авт., 1905. ? С. 4?12. [ Арх?вовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. С. Про укра?нську мову ? укра?нську школу / проф. Михайло Грушевський. ? 2-ге вид. ? Ки?в: В?дродженн?, 1913. ? 35 с. [ Арх?вовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. С. Про укра?нську мову й укра?нську справу: ст. й зам?тки / проф. Мих. Грушевський. ? Ки?в: Друк. П. Барського, 1907. ? 23 с. [ Арх?вовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / Михайло Грушевський. ? Ки?в: Друк. 1-? Ки?в. Друк. Сп?лки, 1909. ? 96 с. [ Арх?вовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. С. Sub divo: опов?дання, начерки, зам?тки / Мих. Грушевський. ? Ки?в: Друк. Акц. т-ва ≪Петро Барський≫, 1918. ? 111 с. [ Арх?вовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. Початки громадянства: (?енетична соц?оло??я) / Мих. Грушевський. ? Прага: Заграничне бюро ? склад видань в Праз?, 1921. ? 326 с. [ Арх?вовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. П?д зорями: опов?дання, начерки, зам?тки, ?ст. образи / Михайло Грушевський. ? Б. м. : Рух, 19??. ? 580 с. [ Арх?вовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. Из польско-украинских отношений Галиции: несколько ил. к вопросу: автономия областная или нацонально-территориальная / проф. Мих. Грушевский. ? 2-е изд. ? СПб. : Тип. т-ва ≪Обществ. Польза≫, 1907. ? 74 с. [ Арх?вовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. За укра?нський маслак: (в справ? Холмщини) / проф. Мих. Грушевський. ? Ки?в: Друк. П. Барського, 1907. ? 38 с. [ Арх?вовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. Движение политической и общественной украинской мысли в XIX столетии / Мих. Грушевский. ? СПб. : Тип. т-ва ≪Обществ. Польза≫, 1907. ? 18 с. [ Арх?вовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. С. Вопрос об украинских кафедрах и нужде украинской науки / проф. Мих. грушевський. ? СПб. : Тип. т-ва ≪Обществ. польза≫, 1907. ? 50 с. [ Арх?вовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine .]
• Грушевський М. Сп?рн? питання старорусько? етнограф?? / М. Грушевський. ? СПб. : Тип. Имп. АН, 1904. ? 17 с. [ Арх?вовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine .]
• Hruschewskyj M. Die Ukrainische Frage in historischer Entwicklung: aus dem Ukr. / von Michael Hruschewskyj. ? Wien: Verl. des Bundes zur Befreiung der Ukraina, 1915. ? 52 S. [ Арх?вовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine .]
• Hruchevski M. La lutte sociale et politique en Ukraine, 1917?1918?1919 / Michel Hruchevski ; Delegation du parti socialiste-revolutionnaire ukrainien. ? Prague, 1920. ? 42 p. [ Арх?вовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine .]

Повне з?брання твор?в М. Грушевського ? найповн?ше 50-томне видання творчо? спадщини видатного вченого ? громадського д?яча (вс? опубл?кован? й неопубл?кован? твори, його еп?столярна, мемуарна спадщина й арх?в).

Кожний окремий том упорядковують фах?вц? з ?нститут?в археограф??, археолог??, ?стор?? Укра?ни, л?тератури, сп?вроб?тники арх?вних установ ? музе?в Львова та Ки?ва.

У першому том? кожно? сер?? вм?щена вступна стаття, яка досл?джу? окремий напрям д?яльност? вченого. Зак?нчуються томи коментарем, прим?тками ? покажчиками.

• Прем?я НАН Укра?ни ?мен? М. С. Грушевського
• Кречевський Петро Антонович

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво LyricsTranslate · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Index Theologicus · Open Library · Open Library · Open Library · Б?бл?ограф?я ?стор?? чеських земель · Про?кт Рунеберг Тематичн? сайти SNAC Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Енциклопед?я Укра?ни в ?нтернет? · Хорватська енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook Дов?дков? видання Deutsche Biographie · SNAC Нормативний контроль BAV :  ADV12234726 · BIBSYS :  1006348 · BNB :  Hrushevs?ky?Mykha?lo1866-1934 · BNF :  135249218 · CiNii :  DA05832168 · ERRR :  a11825583 · FAST :  94527 · Freebase :  /m/05qvxz · GND :  118707361 · GR-AtACA :  102660 · ISNI :  000000010861681X · J9U :  987007279254905171 · LCCN :  n82085907 · LIBRIS :  31fhcwdm1v38g8d · LIH :  LNB:V*46521;=BE · LNB :  000042141 · MAK :  9810583775705606 · N6I :  vtls001266224 · NCF :  ncf10026022 · NKC :  jn19990210285 · NLA :  866610 · NLI :  000445572 · NSK :  000340783 · NTA :  073722596 · NUKAT :  n97001989 · RERO :  02-A017636942 · RILM :  350861 · SELIBR :  61909 · SUDOC :  05855890X · VcBA :  495/187264 · VIAF :  169609 · РНБ :  77101425 ,  77101423 ,  7715371

п о р Голови укра?нських державних утворень з 1917 УНР (1917?1918) Михайло Грушевський Укра?нська Держава (1918) Гетьман: Павло Скоропадський УНР (1918?1920) Володимир Винниченко ? Симон Петлюра УДР (1917?1922) Онисим Ступак ? Горд?й Мелашич ? Гаврило Криченко-Могила ? Юр?й Глушко ЗУНР (1918?1919) ?вген Петрушевич Кубанська Народна Республ?ка (1918?1920) Микола Рябов?л Гуцульська республ?ка (1918?1919) Степан Клочурак Команчанська Республ?ка (1918?1919) Пантелеймон Шпилька Лемко-Русинська Республ?ка (1918?1920) Ярослав Качмарчик Холодноярська Республ?ка (1919?1922) Василь Чучупак ? ?ван Деркач ? Костянтин Пестушко ? Герасим Нестеренко Уряд УНР в екзил? (1920?1992) Андр?й Л?вицький ? Степан Витвицький ? Микола Л?вицький ? Микола Плав'юк Карпатська Укра?на (1938?1939) Андр?й Брод?й ? Августин Волошин Укра?нська Самост?йна Соборна Держава (1941) Ярослав Стецько УРСР (1917?1991) Перш? секретар? ЦК КПУ : Юр?й П'ятаков ? Серафима Гопнер ? Еману?л Кв?р?нг ? Стан?слав Кос?ор ? Вячеслав Молотов ? Фел?кс Кон ? Дмитро Ману?льський ? Еману?л Кв?р?нг ? Лазар Каганович ? Стан?слав Кос?ор ? Микита Хрущов ? Лазар Каганович ? Микита Хрущов ? Леон?д Мельников ? Олекс?й Кириченко ? Микола П?дгорний ? Петро Шелест ? Володимир Щербицький ? Володимир ?вашко ? Стан?слав Гуренко Укра?на (п?сля 1991) Президенти: Леон?д Кравчук ? Леон?д Кучма ? В?ктор Ющенко ? В?ктор Янукович ? Олександр Турчинов (в.о.) ? Петро Порошенко ? Володимир Зеленський

п о р Укра?нська Народна Республ?ка Устр?й Укра?нська Центральна Рада ? Мала Рада ? Генеральний секретар?ат ? Генеральний суд ? Укра?нський генеральний в?йськовий ком?тет ? Державний банк ? Конституц?я УНР ? Ун?версали ( I ? II ? III ? IV ) ? Укра?нськ? Установч? Збори ? Трудовий Конгрес ? Директор?я Укра?нсько? Народно? Республ?ки ? Прапор ? Гривня ? Столиц? М?жнародн? в?дносини ЗУНР ? Кримська Народна Республ?ка ? Кубанська Народна Республ?ка ? Далекосх?дна Укра?на ? Гуцульська Республ?ка ? Команчанська Республ?ка ? Берестейський мир ? Варшавський догов?р Арм?я Головний Отаман в?йськ ? флоту УНР ? Укра?нський генеральний в?йськовий штаб ? Головна управа Генерального штабу/Генеральний штаб ? Полк ?мен? гетьмана Богдана Хмельницького ? Полк ?мен? гетьмана Павла Полуботка ? Укра?нське в?льне козацтво ? Гайдамацький к?ш Слоб?дсько? Укра?ни ? С?чов? стр?льц? ? Запор?зький корпус ? Чорн? запорожц? ? С?рожупанники ? Синьожупанники ? Третя Зал?зна стр?лецька див?з?я ? Чорноморський флот ? Див?з?я морсько? п?хоти ? Укра?нська Галицька арм?я ? Степова див?з?я ? Волинська група ? Кримська група ? Алмаз?вц? ? Пов?тряний флот УНР ? Запор?зька пов?троплавна ескадра Персонал?? Михайло Грушевський ? Володимир Винниченко ? Симон Петлюра ? Микола М?хновський ? Петро Болбочан ? Володимир Оск?лко ? ?вген Коновалець ? Всеволод Голубович ? Серг?й ?фремов ? Дмитро Антонович ? Дмитро Дорошенко ? Серг?й Остапенко ? ?лля Шраг ? Семен В?тик Влада УСДРП ? УПСФ ? УПСР ? Орган?зац?? меншин: Польська соц?ал?стична парт?я ? Л?виця ? ПДЦ ? ППС (р. ф.) ? СДКП?Л ? Бунд ? Поалей-Ц?он Опозиц?я УНП ? УДХП ? УНГ ? Союз земельних власник?в ? Орган?зац?? меншин: ПКВ Под?? Укра?нська ман?фестац?я ? Всеукра?нський нац?ональний конгрес ? Всеукра?нськ? в?йськов? з'?зди ? Виступ полуботк?вц?в ? Тимчасова ?нструкц?я Тимчасового Уряду ? З'?зд поневолених народ?в ? Жовтнев? под?? ? Укра?нсько-б?льшовицька в?йна 1917?1921 ? Б?й за станц?ю Бахмач ? Б?й за станц?ю Хут?р-Михайл?вський ? Бо? за Одесу ? С?чневе повстання ? Б?й п?д Крутами ? Взяття Ки?ва б?льшовиками ? Берестейський мир ? Кримська операц?я ? Бо? за Донбас (1918) ? Вступ н?мецько? арм?? до Ки?ва ? Встановлення гетьмансько? влади в Укра?н? ? Директор?я УНР ? Антигетьманське повстання ? Акт Злуки ? Л?тк?вський б?й ? Повторне взяття Ки?ва б?льшовиками ? Курен?вське повстання ? Ки?вська катастрофа ? Трикутник смерт? ? Перший зимовий пох?д ? Другий зимовий пох?д ? Холодноярська республ?ка Директор?я Симон Петлюра ? Володимир Винниченко ? Опанас Андр??вський ? Андр?й Макаренко ? Фед?р Швець ? ?вген Петрушевич Президенти Симон Петлюра ? Андр?й Л?вицький ? Степан Витвицький ? Микола Л?вицький ? Микола Плав'юк Земл? Азовська земля ? Болох?вська земля ? Брацлавщина ? Волинь ? Деревлянська земля ? Донеччина ? Дреговицька земля ? Запор?жжя ? Ки?в ? Низ ? Нове Запор?жжя ? Одеса ? Переяславщина ? П?дляшшя ? Побожжя ? Погорина ? Под?лля ? Подн?стров'я ? Подоння ? Половецька земля ? Полтавщина ? Помор'я ? Поросся ? Посем'я ? Посулля ? Самарська земля ? С?верщина ? С?ч ? Слобожанщина ? Харк?в ? Черкаська земля ? Черн?г?вщина Категор?я ? Commons

п о р Кер?вники укра?нського парламенту УНР (1917) Голови Центрально? Ради Михайло Грушевський УСРР (1918?1938) Голови ВУЦВК  Юхим Медв?д?в  · Володимир Затонський  · Андр?й Бубнов  · Григор?й Петровський Укра?нська РСР (1938?1991) Голови Верховно? Ради Михайло Бурмистенко  · Олександр Корн?йчук  · Павло Тичина  · Михайло Б?лий  · Костянтин Ситник  · Платон Костюк  · Володимир ?вашко  · Леон?д Кравчук Голови Презид?? Верховно? Ради Леон?д Корн??ць  · Михайло Гречуха  · Дем'ян Коротченко  · Олександр Ляшко  · ?ван Грушецький  · Олекс?й Ватченко  · Валентина Шевченко   Укра?на (з 1991) Голови Верховно? Ради Леон?д Кравчук  · ?ван Плющ  · Олександр Мороз  · Олександр Ткаченко  · ?ван Плющ  · Володимир Литвин  · Олександр Мороз  · Арсен?й Яценюк  · Володимир Литвин  · Володимир Рибак  · Олександр Турчинов  · Володимир Гройсман  · Андр?й Паруб?й  · Дмитро Разумков  · Руслан Стефанчук

п о р Грушевськ? (XIX?XX стол?ття) Родина Грушевських Грушевський Серг?й Федорович ? Грушевський Михайло Серг?йович ? Грушевська Мар?я-?ванна Сильвестр?вна ? Грушевська Катерина Михайл?вна ? Грушевський Олександр Серг?йович ? Грушевська Ольга Олександр?вна ? Шамрай-Грушевська Ганна Серг??вна ? Грушевський Григор?й ?ванович ? Грушевський Олександр Григорович ? Грушевський Григор?й Миколайович ? Грушевський Василь Григорович ? Грушевський Лев Григорович ? Грушевський Серг?й Григорович ? Грушевський Марко Федорович

п о р Пам'ятники Михайлов? Грушевському Надгробок Ки?в Погруддя Верб?вц? ? В?нниця ? Гоголеве ? Городок ? Коломия ? Червоноград Скульптура Бар ? Борщ?в ? Долина ? Ки?в ? Козятин ? Луцьк ? Льв?в ? Л?сники ? Ставок Пам'ятн? знаки Сестрин?вка ? Скала-Под?льська

---

Твори цього автора перебувають у сусп?льному надбанн? . Ви можете допомогти про?кту, додавши ?х у В?к?джерела .