Державна дума Рос?йсько? ?мпер??

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Державна дума
Рос?йсько? ?мпер??
 
 
Загальна ?нформац?я:
Юрисдикц?я: Рос?йська ?мпер?я
Дата заснування: 1906
Дата л?кв?дац??: 1917
Структура:
Депутат?в: 432 (1912 р?к)
Голова Ради: С.А. Муромцев (1906),
Ф.А. Голов?н (1907),
М.О. Хомяков (1907?1910),
О.?. Гучков (1910?1911),
М.В. Родзянко (1911?1912, 1912?1917)
Адреса:
Адреса: Тавр?йський палац , Санкт-Петербург



В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Державна дума
Рос?йсько? ?мпер??

Державна дума Рос?йсько? ?мпер?? ( рос. Государственная дума Российской империи ) ? законодавчий орган Рос?йсько? ?мпер?? в 1906?1917 роках, який з'явився в результат? революц?? 1905?1907 . Дума була нижньою палатою парламенту , верхньою палатою була Державна рада Рос?йсько? ?мпер?? . Всього було 4 скликання Державно? думи. Державна дума була першим представницьким органом влади в Рос?? за всю ?? ?стор?ю.

Державну думу першого скликання часто називають Першою державною думою , другого скликання ? Другою думою , ? т. д.

Перша Державна дума розпочала сво? зас?дання 27 кв?тня ( 10 травня ) 1906 , остання (четверта) дума завершила свою роботу 25 лютого 1917 ? остаточно була розпущена 6 жовтня 1917 указом Тимчасового уряду .

Ман?фести Миколи ?? [ ред. | ред. код ]

6 серпня 1905 року Ман?фестом Миколи II було оголошено ман?фест-декларац?ю про створення Державно? думи, як ≪ особливого законодорадчого органу, якому нада?ться право попередньо? розробки та обговорення законодавчих пропозиц?й ? розгляд розпису державних доход?в та видатк?в ≫. [1] До ман?фесту додавалися положення, розроблен? м?н?стром внутр?шн?х справ Булиг?ним , зг?дно з якими, право голосу на виборах в Думу надавалося лише обмежен?й категор?? ос?б: великим власникам нерухомого майна, великим платникам промислового ? квартирного податку, ? ? на особливих п?дставах ? селянам. Ц? положення викликали сильне невдоволення у сусп?льств?, численн? м?тинги протесту, як? вилилися у Всерос?йський жовтневий пол?тичний страйк. Вибори в ≪Булиг?нськую думу≫ не в?дбулися.

Основою для становлення Державно? думи як законодавчого органу став п. 3 ман?фесту 17 жовтня 1905 р. , що встановив ≪як непорушне правило, щоб жоден закон не м?г мати силу без схвалення Державно? думи≫. Ця норма була закр?плена в ст. 86 Основних закон?в Рос?йсько? ?мпер?? в редакц?? 23 кв?тня 1906: ≪Жоден новий закон не може прийматися без схвалення Державно? ради ? Державно? думи та мати силу без затвердження Государя-?мператора≫.

Державн? думи ?-IV скликань [ ред. | ред. код ]

Тавр?йський палац

Перше зас?дання Державно? думи в?дбулося в Тавр?йському палац? Санкт-Петербургу.

Розпод?л депутат?в Державно? думи за парт?ями
Парт?я I Дума II Дума III Дума IV Дума
Кадети 161 98 54 59
Трудова група 107 (97) [2] 104 13 10
Автоном?сти 70 76 26 21
Прогресисти 60 - 28 48
Октябристи 13 54 154 98
РСДРП (10) 65 19 14
Есери - 37 - -
Народн? соц?ал?сти - 16 - -
Нац?онал?сти - - 97 120
Прав? - - 50 65
Безпарт?йн? 100 50 - 7


З 478 депутат?в Держдуми I скликання було:
кадет?в  ? 179,
автоном?ст?в (члени польських, укра?нських, естонських, латиських, литовських та ?н. етн?чних груп) ? 63,
октябрист?в ? 16,
безпарт?йних ? 105,
трудовик?в  ? 97,
соц?ал-демократ?в ? 18.
Головою було обрано кадета С. Муромцева , секретарем ? князя Д. Шаховського (теж кадета).

Перша дума працювала 72 дн?. Розпущена Миколою ?? за нам?р скасувати приватне землеволод?ння. Державна дума II працювала з 20 лютого по 2 червня 1907 року (одну сес?ю). 1 червня 1907 прем'?р-м?н?стр Столип?н П. А. звинуватив 55 депутат?в в змов? проти царсько? с?м'?. Дума була розпущена указом Миколи II в?д 3 червня.

Державна дума III скликання працювала з 1 листопада 1907 р. по червень 1912 року. Розпущена указом Миколи II.

Державна дума IV скликання працювала з 1912 року по 25 лютого 1917, коли ?? зас?дання були тимчасово призупинен? указом Миколи ??. 6 жовтня 1917 р. була розпущена указом Тимчасового уряду у зв'язку з п?дготовкою до вибор?в в Установч? збори . Остаточно л?кв?дована 31(18) грудня 1917 декретом Радою Народних Ком?сар?в Радянсько? Рос??, зг?дно з яким розпускалися канцеляр?я Думи та ?? Тимчасовий ком?тет.

≪Укра?нське питання≫ в Державн?й дум? [ ред. | ред. код ]

У Дум? першого скликання 45 делегат?в сформували власну фракц?ю, що отримала назву Укра?нська думська громада . Головою ?? був адвокат ? громадський д?яч з Черн?гова ?лля Шраг ; серед член?в були: Володимир Шемет та Павло Чижевський  ? в?д Полтавщини, Микола Б?ляшевський та барон Фед?р Штейнгель  ? в?д Ки?ва, Андр?й В'язлов  ? в?д Волин?. Укра?нська парламентська громада мала св?й друкований орган ? ≪Украинский Вестник≫ , редактором якого був Максим Славинський , а секретарем ? Дмитро Дорошенко . У виданн? журналу взяли участь найкращ? науков? сили Укра?ни: М. Туган-Барановський, О. Лотоцький, М. Грушевський, ?. Франко, О. Русов та ?нш?.

Пол?тичною платформою Укра?нсько? парламентсько? громади була автоном?я Укра?ни. М. Грушевський уклав декларац?ю, яка мала бути виголошена з думсько? трибуни головою фракц??.

У Друг?й Дум? теж ?снувала укра?нська парламентська група ? Укра?нська трудова громада , що нал?чувала 47 член?в ? видавала часопис ? ≪Р?дна справа ? Думськ? в?ст?≫ . У н?й друкували промови член?в, заяви Громади. Укра?нська група домагалася автоном?? Укра?ни, м?сцевого самоуправл?ння, викладання укра?нсько? мови у школах, поширення укра?нсько? мови в судах, церкв?. Для того, щоб мати п?дготовлених педагог?в, Громада вимагала створення кафедр укра?нсько? мови, л?тератури та ?стор?? в ун?верситетах Ки?ва, Харкова та Одеси, запровадження навчання укра?нсько? мови в учительських сем?нар?ях.

Зм?на виборчого законодавства п?сля розпуску ?? Державно? думи стала головною причиною в?дсутност? у парламент? третього та четвертого скликання представник?в укра?нського нац?онального руху та, як насл?док, укра?нських парламентських груп.

Укра?нське питання залишалося актуальним ? в робот? Третьо? Думи. Перше питання з ц??? теми, якому Дума змушена була прид?лити увагу, це було укра?нське шк?льництво. У 1908 37 депутат?в внесли на розгляд парламенту проект про запровадження навчання укра?нською мовою у початкових школах. Цей проект викликав протест з боку чорносотенних посл?в та ≪Клубу Русских Националистов≫, ? йому не дали ходу. У 1909 професор Ки?вського ун?верситету ?ван Лучицький порушив питання про використання укра?нсько? мови в судах Укра?ни. Це питання також викликало протест ? було поховане.

У IV Державн?й дум? укра?нське питання, головним чином, порушувалося п?д час обговорення депутатами заборони святкування 100-р?ччя в?д дня народження видатного поета Тараса Григоровича Шевченка .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Высочайший манифест от 6 августа 1905 г. (рос.)
  2. 10 ос?б вийшло з фракц?? ? орган?зували окрему фракц?ю соц?ал-демократ?в (див. рядок РСДРП) ( Аврех А. Я. П. А. Столыпин и судьбы реформ в России. М., 1991. [ Арх?вовано 16 с?чня 2013 у Wayback Machine .] с. 16)