Державна дума
Рос?йсько? ?мпер??
|
|
|
|
|
Загальна ?нформац?я:
|
Юрисдикц?я:
|
Рос?йська ?мпер?я
|
Дата заснування:
|
1906
|
Дата л?кв?дац??:
|
1917
|
Структура:
|
Депутат?в:
|
432 (1912 р?к)
|
Голова Ради:
|
С.А. Муромцев (1906),
Ф.А. Голов?н (1907),
М.О. Хомяков (1907?1910),
О.?. Гучков (1910?1911),
М.В. Родзянко
(1911?1912, 1912?1917)
|
Адреса:
|
|
Адреса:
|
Тавр?йський палац
,
Санкт-Петербург
|
|
|
Державна дума Рос?йсько? ?мпер??
(
рос.
Государственная дума Российской империи
) ? законодавчий орган
Рос?йсько? ?мпер??
в 1906?1917 роках, який з'явився в результат?
революц?? 1905?1907
. Дума була нижньою
палатою парламенту
, верхньою палатою була
Державна рада Рос?йсько? ?мпер??
. Всього було 4 скликання Державно? думи. Державна дума була першим представницьким органом влади в Рос?? за всю ?? ?стор?ю.
Державну думу першого скликання часто називають
Першою державною думою
, другого скликання ?
Другою думою
, ? т. д.
Перша Державна дума розпочала сво? зас?дання
27 кв?тня
(
10 травня
)
1906
, остання (четверта) дума завершила свою роботу 25 лютого 1917 ? остаточно була розпущена 6 жовтня 1917 указом
Тимчасового уряду
.
Ман?фести Миколи ??
[
ред.
|
ред. код
]
6 серпня
1905
року Ман?фестом
Миколи II
було оголошено ман?фест-декларац?ю про створення Державно? думи, як ≪
особливого законодорадчого органу, якому нада?ться право попередньо? розробки та обговорення законодавчих пропозиц?й ? розгляд розпису державних доход?в та видатк?в
≫.
[1]
До ман?фесту додавалися положення, розроблен? м?н?стром внутр?шн?х справ
Булиг?ним
, зг?дно з якими, право голосу на виборах в Думу надавалося лише обмежен?й категор?? ос?б: великим власникам нерухомого майна, великим платникам промислового ? квартирного податку, ? ? на особливих п?дставах ? селянам. Ц? положення викликали сильне невдоволення у сусп?льств?, численн? м?тинги протесту, як? вилилися у Всерос?йський жовтневий пол?тичний страйк. Вибори в ≪Булиг?нськую думу≫ не в?дбулися.
Основою для становлення Державно? думи як законодавчого органу став п. 3
ман?фесту 17 жовтня 1905 р.
, що встановив ≪як непорушне правило, щоб жоден закон не м?г мати силу без схвалення Державно? думи≫. Ця норма була закр?плена в ст. 86 Основних закон?в Рос?йсько? ?мпер?? в редакц?? 23 кв?тня 1906: ≪Жоден новий закон не може прийматися без схвалення
Державно? ради
? Державно? думи та мати силу без затвердження Государя-?мператора≫.
Державн? думи ?-IV скликань
[
ред.
|
ред. код
]
Перше зас?дання Державно? думи в?дбулося в
Тавр?йському палац?
Санкт-Петербургу.
З 478 депутат?в Держдуми I скликання було:
кадет?в
? 179,
автоном?ст?в (члени польських, укра?нських, естонських, латиських, литовських та ?н. етн?чних груп) ? 63,
октябрист?в ? 16,
безпарт?йних ? 105,
трудовик?в
? 97,
соц?ал-демократ?в ? 18.
Головою було обрано кадета
С. Муромцева
, секретарем ? князя
Д. Шаховського
(теж кадета).
Перша дума працювала 72 дн?. Розпущена Миколою ?? за нам?р скасувати приватне землеволод?ння.
Державна дума II працювала з 20 лютого по 2 червня 1907 року (одну сес?ю). 1 червня 1907 прем'?р-м?н?стр
Столип?н П. А.
звинуватив 55 депутат?в в змов? проти царсько? с?м'?. Дума
була розпущена
указом Миколи II в?д 3 червня.
Державна дума III скликання працювала з 1 листопада 1907 р. по червень 1912 року. Розпущена указом Миколи II.
Державна дума IV скликання працювала з 1912 року по 25 лютого 1917, коли ?? зас?дання були тимчасово призупинен? указом Миколи ??. 6 жовтня 1917 р. була розпущена указом
Тимчасового уряду
у зв'язку з п?дготовкою до вибор?в в
Установч? збори
. Остаточно л?кв?дована 31(18) грудня 1917 декретом Радою Народних Ком?сар?в Радянсько? Рос??, зг?дно з яким розпускалися канцеляр?я Думи та ?? Тимчасовий ком?тет.
≪Укра?нське питання≫ в Державн?й дум?
[
ред.
|
ред. код
]
У Дум? першого скликання 45 делегат?в сформували власну фракц?ю, що отримала назву
Укра?нська думська громада
. Головою ?? був адвокат ? громадський д?яч з Черн?гова
?лля Шраг
; серед член?в були:
Володимир Шемет
та
Павло Чижевський
? в?д Полтавщини,
Микола Б?ляшевський
та барон
Фед?р Штейнгель
? в?д Ки?ва,
Андр?й В'язлов
? в?д Волин?. Укра?нська парламентська громада мала св?й друкований орган ?
≪Украинский Вестник≫
, редактором якого був
Максим Славинський
, а секретарем ?
Дмитро Дорошенко
. У виданн? журналу взяли участь найкращ? науков? сили Укра?ни: М. Туган-Барановський, О. Лотоцький, М. Грушевський, ?. Франко, О. Русов та ?нш?.
Пол?тичною платформою Укра?нсько? парламентсько? громади була автоном?я Укра?ни. М. Грушевський уклав декларац?ю, яка мала бути виголошена з думсько? трибуни головою фракц??.
У Друг?й Дум? теж ?снувала укра?нська парламентська група ?
Укра?нська трудова громада
, що нал?чувала 47 член?в ? видавала часопис ?
≪Р?дна справа ? Думськ? в?ст?≫
. У н?й друкували промови член?в, заяви Громади. Укра?нська група домагалася автоном?? Укра?ни, м?сцевого самоуправл?ння, викладання укра?нсько? мови у школах, поширення укра?нсько? мови в судах, церкв?. Для того, щоб мати п?дготовлених педагог?в, Громада вимагала створення кафедр укра?нсько? мови, л?тератури та ?стор?? в ун?верситетах Ки?ва, Харкова та Одеси, запровадження навчання укра?нсько? мови в учительських сем?нар?ях.
Зм?на виборчого законодавства п?сля розпуску ?? Державно? думи стала головною причиною в?дсутност? у парламент? третього та четвертого скликання представник?в укра?нського нац?онального руху та, як насл?док, укра?нських парламентських груп.
Укра?нське питання залишалося актуальним ? в робот? Третьо? Думи. Перше питання з ц??? теми, якому Дума змушена була прид?лити увагу, це було укра?нське шк?льництво. У 1908 37 депутат?в внесли на розгляд парламенту проект про запровадження навчання укра?нською мовою у початкових школах. Цей проект викликав протест з боку чорносотенних посл?в та ≪Клубу Русских Националистов≫, ? йому не дали ходу. У 1909 професор Ки?вського ун?верситету
?ван Лучицький
порушив питання про використання укра?нсько? мови в судах Укра?ни. Це питання також викликало протест ? було поховане.
У IV Державн?й дум? укра?нське питання, головним чином, порушувалося п?д час обговорення депутатами заборони святкування 100-р?ччя в?д дня народження видатного поета
Тараса Григоровича Шевченка
.
- О. М. Машк?н
.
Державна Дума Рос?йсько? ?мпер??
[
Арх?вовано
2 кв?тня 2016 у
Wayback Machine
.]
//
Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни
: у 10 т. / редкол.:
В. А. Смол?й
(голова) та ?н. ;
?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни
. ?
К
. :
Наукова думка
, 2004. ? Т. 2 : Г ? Д. ? С. 349. ?
ISBN 966-00-0405-2
.
- Милько В. ?.
Укра?нське представництво в Державн?й дум? Рос?йсько? ?мпер?? (1906-1917)
[
Арх?вовано
10 травня 2019 у
Wayback Machine
.]
: [монограф?я] / Володимир Милько; [в?дп. ред. О. П.
Ре?нт
];
НАН Укра?ни
,
?н-т ?стор?? Укра?ни
. ? Ки?в : ?н-т ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, 2016. ? 395 с.
ISBN 978-966-02-7907-0
- Полонська-Василенко Н.
?стор?я Укра?ни: Том 2.
- Государственная Дума в России (1906?1917): Обзор / РАН, ИНИОН; Ред. Твердохлеб А. А., Шевырин В. М. ? М.: РАН, 1995. ? 92 с.
- Кирьянов И. К., Лукьянов М. Н. Парламент самодержавной России: Государственная Дума и ее депутаты, 1906?1917 Пермь: Изд-во Пермского университета, 1995. ? 168 с.
- Соловьев К. А. Думская монархия: Общественный диалог на фоне реформы // Родина. 2006. № 11.
- Кирьянов И.К.
Российские парламентарии начала XX века: новые политики в новом политическом пространстве
/ Диссертация на соискание степ. д.и.н. На правах рукописи. ? Пермь, 2009. ? 537 с.
- Таганцев Н.С.
Пережитое. Учреждение Государственной Думы в 1905-1906 гг
. ? Санкт-Петербург. : 18-я гос. тип-я, 1919. ? 224 с.
|
---|
| Головн? под??
|
|
---|
| Державна дума
,
пол?тичн? парт??
та орган?зац??
|
Державна Дума
(
I скликання
,
Виборзька в?дозва
,
II скликання
)
Л?в?
:
есери
,
ПНС
,
РСДРП
,
ППС
,
СДКП?Л
,
Бунд
,
СЕРП
Центристи
:
Конституц?йно-демократична парт?я
,
Союз 17 жовтня
,
Парт?я демократичних реформ
прав?
:
Союз русского народа
,
Рос?йська монарх?чна парт?я
,
Союз Миха?ла Архангела
|
---|
| Визвольний рух
? заворушення в рег?онах
|
|
---|
| Повстання
в арм?? та на флот?
|
|
---|
| Велик? пограбування
|
|
---|
| ?нше
|
|
---|
|