Генр? Дев?д Торо

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Генр? Дев?д Торо
амер. англ. Henry David Thoreau
Зах?дна ф?лософ?я
Народження 12 липня 1817 ( 1817-07-12 )
Конкорд , Массачусетс , США
Смерть 6 травня 1862 ( 1862-05-06 ) (44 роки)
Конкорд, Массачусетс
туберкульоз
Поховання Sleepy Hollow Cemetery d
Громадянство ( п?дданство )   США
Знання мов
  • англ?йська [1] [2]
  • ?м'я при народженн? англ. David Henry Thoreau
    Д?яльн?сть
  • поет , есе?ст , автоб?ограф , автор щоденника , перекладач , письменник , абол?ц?он?ст , натурал?ст , еколог , захисник довк?лля
  • Школа  / Традиц?я Трансцендентна ф?лософ?я
    Основн? ?нтереси натурф?лософ?я
    Значн? ?де? абол?ц?он?зм , непокора податкам , громадянська непокора , пряма д?я , охорона довк?лля , ненасильницький оп?р , просте життя
    Alma mater Гарвардський коледж ? Гарвардський ун?верситет
    Л?тературний напрям зах?дна ф?лософ?я
    Зазнав впливу
  • Ральф Волдо Емерсон , квакерство , к?н?ки , Ар?стотель , Гомер , П?ндар , Есх?л , Марк Порц?й Катон Старший , Бга?авад-??та , Чарлз Дарв?н , Томас Карлайл ? Александер фон Гумбольдт
  • Визначний тв?р
  • Уолден ? Про обов'язок не коритися держав?
  • ?сторичний пер?од Ф?лософ?я XIX стол?ття
    Конфес?я Ун?тар?анство
    Батько John Thoreau Jr. d [3]
    Мати Cynthia Dunbar d [3]
    Брати, сестри Sophia Elizabeth Thoreau d
    Автограф
    Нагороди

    CMNS:  Генр? Дев?д Торо у В?к?сховищ?
    Q:  Висловлювання у  В?к?цитатах
    S:  Роботи у  В?к?джерелах

    Генр? Дев?д Торо ( англ. Henry David Thoreau , 12 липня 1817  ? 6 травня 1862 ) ? американський письменник , мислитель, натурал?ст, сусп?льний д?яч, попередник зеленого анарх?зму .

    Генр? Торо народився в м?ст? Конкорд у штат? Массачусетс ? в 1837 роц? зак?нчив Гарвардський ун?верситет . П?д впливом Ральфа Волдо Емерсона в?н став посл?довником трансцендентал?зму .

    У 1845 ? 1847 роках Торо жив у л?с?, на берез? Волденського ставу (недалеко в?д Конкорду) у хатин?, яку сам соб? побудував. В?н самост?йно забезпечував себе вс?м потр?бним для життя. Цей експеримент з виживання в?н описав у книз? ≪Волден, або Життя в л?сах≫ ( 1854 ).

    Громадський д?яч, Торо протестував проти того в пол?тиц? США , що вважав неправильним. У 1846 роц?, протестуючи проти в?йни США та Мексики , в?н демонстративно в?дмовився платити податки, за що ненадовго потрапив до в'язниц?. Торо активно боровся за права афроамериканц?в . Як зас?б боротьби в?н пропонував ?ндив?дуальну ненасильницьку непокору. Його памфлет ≪Про громадянську непокору≫ ( 1849 ) мав вплив на Лева Толстого , Магатму ?анд? та Март?на Лютера К?нга .

    Був натурал?стом, боровся за охорону природи. Окр?м того, в?н став одним ?з перших у США, хто п?дтримав еволюц?йну теор?ю Чарлза Дарв?на .

    Генр? Дев?д Торо помер в?д туберкульозу в р?дному м?ст? Конкорд.

    Генр? Торо як ?деолог охорони природи

    [ ред. | ред. код ]

    Вплив Генр? Торо на розвиток ?де? охорони природи, особливо в США ? Канад?, величезний. Власне кажучи, в?н першим у зах?дн?й культурн?й традиц?? став говорити про дику природу, як про моральну ? в?льну сутн?сть, яку саме за це ? потр?бно ц?нувати. Найважлив?шими його працями для природоохоронц?в ? ≪Щоденник≫, есе ≪Прогулянки≫, ≪Волден, або Життя в л?сах≫ й ≪Чорниця≫ [4] .

    Сл?д зазначити, що за життя Торо не зрозум?ли сучасники. Перше видання ≪Волдена≫ не розкуповували. 1906 року, коли було видано його повне з?брання твор?в, про Торо н?хто н?чого не чув. Генр? Торо став популярний у США лише через понад стол?ття п?сля сво?? смерт?. Зараз в?н, нар?вн? з Джоном М'юром ? Олдо Леопольдом , найцитован?ший автор в екоф?лософських працях Заходу [4] .

    Торо був трансцендентал?стом ? тому в?рив в ?снування ≪наддуш?≫ або божественно? морально? сили, яка керу? вс?м твор?нням. В?н також вивчав будд?йську рел?г?ю ? був першим перекладачем будд?йсько? ≪Лотус Сутри≫ англ?йською мовою. Все це значно вплинуло на розвиток його природоохоронних погляд?в.

    В одн?й з? сво?х праць в?н пише: ≪Л?с наповнений таким же живим духом, як ? людина≫ [5] [6] . Концепц?я Торо про дику природу була революц?йна тим, що виявилася позбавленою будь-яко? дискрим?нац?? дико? природи. На його думку, дика природа ? н? що ?нше, як цив?л?зац?я, але ?нша, н?ж наша [5] [6] . Ц? думки чудов? тим, що ?х не ?снувало в колишн?х зах?дних культурних поглядах. Хоча Торо ? не використовував терм?н ≪екоетика≫, в?н, по сут?, був ?? ?деолог?чним засновником. Усе починалося з його тези, що ≪краще дарувати життя, н?ж смерть≫. Краще кредо природоохоронному руху год? знайти.

    ≪Чому ми засуджу?мо тих, хто знуща?ться над д?тьми, ? заохочу?мо тих, хто робить це з природою?≫, ? запитував екоф?лософ [5] [6] . Тут Торо зупинявся на тому, що природу варто над?лити такими ж моральними правами, що ? людину. Поступово у сво?х роботах Торо робить дедал? б?льший акцент на природ?: ≪Здоров'я ви знайдете не в сусп?льств?, а в природ?, ? пише в?н. ? Сусп?льство завжди хворе, ? нав?ть найкраще сусп?льство ? найболюч?ше≫. ? дал?: ≪Повзик ? червона б?лка ? компан?я, що надиха? б?льше, н?ж сусп?льство державних муж?в ? ф?лософ?в≫ [7] . Торо говорив, що коли рубають живе дерево, в цьому ? щось майже траг?чне, бо воно ста? ≪лише деревиною≫. На його думку, робити з сосни дошки ? хати не менш справедливо, н?ж убивати людину ? ≪робити≫ з не? гн?й.

    Торо обурювався, що законодавство захища? птах?в не тому, що вони красив?, а тому, що ловлять комах. Це все одно, що оц?нювати сп?вака не по тому, як в?н сп?ва?, а по тому, що у нього в шлунку. Дика природа, за Торо, ? це не чужинець, якого треба п?дкорити, не ресурс для експлуатац??, а ≪в?чне джерело життя≫. Торо один з перших оголосив, що свобода ? одна з головних ц?нностей природи: ≪Природа навколо мене незвично в?льна, ? ця свобода ? ?? частина≫, ? пише в?н [7] . ? дал?: ≪Кожна соснова голка наповнена сп?вчуттям ? допомогою. Я ч?тко в?дчував присутн?сть чогось спор?дненого, нав?ть у сценах, як? ми звикли називати дикими ? страшними, ? те, що найближчою мен? по кров? й самим гуманним була зовс?м не людина, ? що н?яке м?сце не буде для мене чужим≫ [7] .

    Торо писав, що треба дозволити Богов? д?яти через природу, дозволити людям в?дправляти культ у гаях, в той час як християнськ? вандали переводять даремно л?с, щоб будувати церкви. Для нього хати, церкви та ?нш? буд?вл?, як? будувалися, були жалюг?дними проти велич? знищуваних первозданних л?с?в. Торо був одним з перших, хто став закликати до екосаботажу (екотажу). Зокрема, в?н пропонував ламати гребл? на р?чках, що заважають риб? нереститися. За Торо, вс? хорош? реч? ? дик? й в?льн?. Ф?лософ вважав, що закон природи потр?бно ставити вище юридичного. ?ншими словами, не можна нац?ональним законом заборонити моральне право будь-якого орган?зму на ?снування. В?н неодноразово заявляв, що жодна гуманна людина, яка вийшла з бездумного хлоп'ячого в?ку, не стане даремно вбивати живу ?стоту, як?й даровано те ж життя, що ? йому самому. Торо закликав людей порушувати закон, якщо в?н змушу? людей порушувати справедлив?сть.

    Велику увагу Торо прид?ляв практиц? запов?дання. В одн?й з? сво?х статей в?н запитував: ≪Чому ми не можемо мати нац?ональн? запов?дн? зони, де можуть ?снувати ведм?дь ? пантера …≫ [5] [6] . На його думку, б?ля кожного м?ста ≪ма? бути парк або первозданний л?с в 500 або 1000 акр?в. Ц? м?сця повинн? належати громадськост?, ? до них вона повинна ставитися з повагою≫ [5] [6] .

    Ген?альн?сть Торо в тому, що в?н п?шов дал? Адама См?та ? Карла Маркса, як? зводять дику природу лише до ц?нност? використання. Недарма одна з в?домих тез Торо звучить так: ≪Саме у дикост? ? збереження миру≫. На противагу християнам ? юдеям, що знец?нили природу, Торо хот?в в?дновити в природ? свят?сть, створити м?фолог?ю ново? дико? природи: ≪?нод? я заходив у соснов? га?, що стоять под?бно храмам, або флотам у мор? з повною оснасткою, хвилястими сучками ? струмливим св?тлом, наст?льки м'яким, зеленим ? т?нистим, що дру?ди могли б покинути сво? дуби, щоб почати поклонятися цим соснам…≫ [7] .

    В ?нш?й глав? ≪Волдена≫ в?н заявля? дуже важливе: ≪Я люблю дике не менше, ан?ж моральне≫ [8] . На в?дм?ну в?д б?льшост? людей, як? схвалюють лише хороше, але не пом?чають дике, або взагал? до нього погано ставляться, Торо проголошу? важливу ?дею про те, що ц?нн?сть дико? природи лежить в ?? нетрадиц?йност?, а не в ринков?й корисност?. ≪Життя ? це дике середовище. Найжив?ше ? найдик?шим≫, ? заявив екоф?лософ. Недаремно у Торо поряд з? словом ≪красивий≫ часто вжива?ться слово ≪дикий≫, а наближення до дико? природи в?н розум?в як наближення до духовного початку. Св?т дико? природи непорочний ? ось один з головних висновк?в Торо. Цей св?т гарний ? морально досконалий. ? т?льки людина сво?ю присутн?стю ? сво?ю д?яльн?стю вносить до нього порок ? неподобство.

    У Торо незайман?сть, дик?сть, первозданн?сть природи виявляються критер?ями гармон?йност?. Для нього, як ? для Гете, природа завжди права [9] . Зв?дси випливав висновок ? природа вимага? до себе дбайливого ? нав?ть побожного ставлення; порушення ?? гармон?? згубно в?дбива?ться на моральност? людей. Дика природа допуска? лише ≪споглядальне≫ осво?ння; людина не повинна н? п?дкоряти, н? зм?нювати дику природу.

    Практично у вс?х сво?х роботах, але насамперед у ≪Щоденниках≫, ≪Чорниц?≫, ≪Волден?≫ ? ≪Прогулянках≫ Торо вихваля? ≪дик?сть≫ дико? природи. Н?чого такого до цього люди не читали. Ус? суперечки про дику природу велися з використанням романтичних або патр?отичних аргумент?в. У ≪Волден?≫ в?н писав: ≪Споглядання дико? природи стало дивно звичайним. Я в?дчував ? донин? в?дчуваю, як ? б?льш?сть людей, прагнення до вищого, або, як його називають, духовного життя ? одночасно тягу до перв?сного, ? я шаную обидва ц? прагнення≫ [10] .

    У ≪Прогулянках≫ Торо продовжував [10] :

    Мен? б хот?лося сказати к?лька сл?в на захист недоторкано? Природи ? абсолютно? свободи, як? наст?льки в?дм?нн? в?д природи, осво?но? людиною, ? в?д свободи цив?льного стану (...). Дайте мен? жити там, де мен? хочеться. Нехай з одного боку буде м?сто, а з ?ншого - дика природа. Я все част?ше йду з м?ста ? прямую на природу (...).

    Коли я кажу ≪Зах?д≫, я маю на уваз? дику природу. А тепер я п?д?йшов нарешт? до сво?? головно? думки: збереження нашого св?ту залежить в?д того, чи збережемо ми дику природу. Кожне дерево посила? сво? жив? тканини в пошуках ц??? природи. М?ста ввозять ?? ? платять за не? будь-яку ц?ну. У пошуках ?? люди борознять океани. У л?сах, в диких м?сцях добувають л?ки ? трави, як? п?двищують наш тонус. Наш? предки були дикунами. ?стор?я про Ромула ? Рема, вигодуваних вовчицею - не просто фантастична легенда. Засновники кожно? держави, яка досягла могутност?, вбирали ц?лющу силу з под?бного джерела, близького до дико? природи. Сини ?мпер?? були п?дкорен? ? розс?ян? по св?ту синами п?вн?чних л?с?в саме тому, що на в?дм?ну в?д них не були вигодуван? вовчицею. Я в?рю в л?си, в луки, в н?ч, коли росте хл?б. Нам необх?дно додавати в чай хвою тсуги ? ялини (...). Я стою за дик?сть, перед якою бл?дне будь-яке цив?л?зоване сусп?льство (...). У л?с? ? м?сця, куди з р?зних стор?н доноситься сп?в дрозд?в. Ось куди я хот?в би перебратися. Це дика м?сцев?сть, не зайнята ще н?якими переселенцями (...).
    Бен Джонсон вигукував: ≪Все те добро, що ?стинно прекрасно!≫. Я ж скажу так: ≪Все те добро, що ?стинно природно. Життя ? дика природа нев?дд?льн? одне в?д одного. Саме житт?ве ? ? саме нездоланне, яке ще не п?дкорилось людин?, що да? йому нов? сили (...).
    Над?я ? майбутн? асоц?юються для мене не з обробленими полями ? галявинами, не з м?стами, а з непрох?дними топям? ? болотами. Коли я замислююся над тим, що мен? подобалося в ферм?, яку збирався купити, я виявляв, що кожен раз мене приваблювало лише одне - к?лька квадратних метр?в непрох?дного болота, того природного стоку, який знаходився на краю д?лянки. Воно-то ? було тим самим алмазом, який засл?плював мене. Я отримую б?льше засоб?в до ?снування в?д бол?т, оточуючих мо? р?дне м?сто, н?ж в?д сад?в, що ростуть в селищ?. Для мене нема? багатшого кв?тника, н?ж густ? зарост? карликово? андромеди, як? покривають ц? н?жн? м?сця на поверхн? земл? (...).
    Звичайно, ви можете вир?шити, що я ненормальний упертюх, але все-таки, якби мен? запропонували жити по сус?дству з найпрекрасн?шим у св?т? садом, коли-небудь створеним людським мистецтвом, або ж поруч з? згубним болотом, я напевно вибрав би болото. А значить, ? вс? труди ваш?, дорог? сп?вгромадяни, видаються мен? абсолютно марними!
    М?й настр?й незм?нно п?дн?ма?ться в?дпов?дно до зовн?шньо? похмурост?. Мен? б жити поруч з океаном, пустелею або дикою природою. У пустел? чисте пов?тря ? безлюддя компенсують нестачу вологи ? безпл?ддя ?рунту. Бертон у подорожн?х записках зазнача?: ≪Ваш моральний дух п?двищу?ться, ви ста?те в?дверт?ше ? сердечн?ше, прив?тн?ше ? ц?леспрямованим ... У пустел? спиртне виклика? лише огиду. Найпрост?ше тваринне ?снування доставля? невимовну рад?сть≫ (...).
    Коли я хочу в?дпочити, я йду в найтемн?ший ? труднопрох?дний л?с або на яке-небудь болото, що ма? дурну славу. Я ступаю на нього з благогов?нням, як н?би потрапляю в святе м?сце, ≪святая святих≫. У ньому м?ститься сила, мозок Природи. Незайманий ?рунт зар?с хащами. На ньому добре себе почувають як люди, так ? дерева (...).
    Порятунок м?ста не в його праведниках, а в оточуючих його л?сах ? болотах. У таких м?сцях, де один перв?сний л?с розкинув сво? г?лки вгор?, а ?нший перв?сний л?с гни? внизу, народжуються не т?льки хл?б ? картопля, але поети ? ф?лософи прийдешн?х стол?ть. Такий ?рунт дав св?тов? Гомера ? Конфуц?я та ?нших ф?лософ?в ? поет?в; така м?сцев?сть була притулком реформатора, що харчу?ться акридами ? диким медом (...). Цив?л?зован? кра?ни - Грец?я, Рим, Англ?я - трималися тим, що на ?хн?х територ?ях колись росли прал?си.

    В есе ≪Чорниця≫ Торо пише [10] :

    Р?чки та водоспади, луки й озера, пагорби ? скел?, гори, л?си ? древн? дерева - вс? вони прекрасн?. Вони дуже ц?нн?, ? н? долари, н? центи не варт? ?х ... Вони вчать людей б?льше, н?ж вищ? школи, пропов?дники або будь-яка сучасна система осв?ти. Я не думаю, що той, хто не може передбачити ц?нност? природи, може стояти на чол? штату або нав?ть м?ста ... Якщо ? якийсь ун?кальний величезний валун, в?н не повинен належати комусь ?ндив?дуально. У деяких кра?нах р?дк?сн? метали належать т?льки корон? - ун?кальн? об'?кти природи повинн? бути надбанням народу (...).

    Ми зрубали к?лька старих дуб?в, як? були св?дками ?стор?? м?ста в?д ?нд?анц?в до б?лих, а в музеях збер?га?мо сумку для патрон?в британського солдата 1755 року. Як мало ми турбу?мося про д?йсно ц?нн? принади природи! Ми будемо знаходитися серед прекрасного ландшафту ... - але не оц?ню?мо ? не розпов?мо про це ?ншим, але якби хтось знайшов би там злиток золота, або у вод? перли - весь штат в?дразу д?знався про це.
    Я знаходжу, що молод? городяни погано розум?ють, у чому ц?нн?сть дуб?в ? сосен, кр?м чисто зовн?шнього враження. Може нам запросити людину з лекц??ю з ботан?ки про дуби, наприклад, зам?сть того, щоб вир?шувати ?х рубати. Це р?вносильно тому, щоб навчати д?тей латин? ? грецьк?й мов?, спалюючи книги, написан? на цих мовах (...). Часто бува?, що основна ц?нн?сть м?ста - це м?ський л?с, який потр?бно збер?гати в його первозданному стан?.

    Ще одна важлива цитата з твор?в цього основоположника американсько? ?деолог?? охорони дико? природи. Цього разу ? з ≪Щоденник?в≫ [10] :

    Я люблю Природу почасти тому, що вона - протилежн?сть людин?, притулок, де можна в?д не? сховатися. Жоден з ?? ?нститут?в не проника? сюди ? не ма? над нею сили. Тут пану? ?нше право. Серед природи я можу дихати на повн? груди. Якби св?т був т?льки царством людини, я не зм?г би випростатися на повний зр?ст ? втратив би будь-яку над?ю. Св?т людини для мене - окови; св?т природи - свобода. Людина змушу? мене прагнути в ?нший св?т, вона примиря? мене з цим. Жодна рад?сть, яку да? нам природа, неп?двладна ?? (людини) законам ? порядкам. До чого б людина не доторкнулася, на всьому залиша?ться ?? брудний сл?д (...). Щастя, яке дару? нам Природа, пор?вняти лише з тим, яке дарують щир? слова кохано? людини.

    У творах Торо м?ститься чимало прямих заклик?в до охорони природи. У ≪Прогулянках≫ в?н заявля?, що найкраща частина земл? не ? приватною власн?стю, ландшафтом не волод?? н?хто [10] . 1861 року, ближче до к?нця свого життя, в?н писав в есе ≪Чорниця≫, що ≪б?льш?сть людей не дба? про природу ? пром?няло б свою частку ?? краси за певну суму, якщо це хоч якось пол?пшить ?хн? життя, а багато хто нав?ть за келих рому. Слава Богу, люди не можуть л?тати ? знищувати небо так само, як ? землю! На даний момент ми можемо за це бути спок?йн?. Саме через те, що декому на це начхати, ми повинн? продовжувати все захищати в?д вандал?зму небагатьох≫ [7] .

    Див. також

    [ ред. | ред. код ]

    Переклади укра?нською мовою

    [ ред. | ред. код ]

    Джерела та л?тература

    [ ред. | ред. код ]
    • В. Пономарьов . Торо Генр? Дев?д // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.: Парламентське видавництво, 2011. ? С. 716 ISBN 978-966-611-818-2
    • Борейко В. Е. Эссе о дикой природе. ? К.: Киев. эколого-культурный центр, 2000. ? 143 с. (рос.)
    • Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. ? К.: КЭКЦ, 2012. ? 179 с. (рос.)
    • Покровский Н. Е. Генри Торо. ? М.: Мысль, 1983. ? 187 с. (рос.)
    • Callicott B., Nelson M. / Ed. The great new wilderness debate. ? Athen and London: Univ. Georgia Press, 1998. ? 697 p.
    • Nash R. Wilderness and the american mind. ? New Haven and London: Yale Univ. Press, 1982. ? P. 84?96.
    • Nash R. The rights of nature. A history of environmental ethics. ? Madison: Univ. Wisconsin Press, 1989. ? 290 p.
    • Oelschlaeger M. The idea of wilderness. ? New Haven and London: Yale Univ. Press, 1991. ? P. 133?172.

    Посилання

    [ ред. | ред. код ]

    Виноски

    [ ред. | ред. код ]
    1. а б в Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
    2. CONOR.Sl
    3. а б Pas L. v. Genealogics.org ? 2003.
    4. а б Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. ? К.: КЭКЦ, 2012. ? 179 с.
    5. а б в г д Nash R. Wilderness and the american mind. ? New Haven and London: Yale Univ. Press, 1982. ? P. 84?96.
    6. а б в г д Nash R. The rights of nature. A history of environmental ethics. ? Madison: Univ. Wisconsin Press, 1989. ? 290 p.
    7. а б в г д Oelschlaeger M. The idea of wilderness. ? New Haven and London: Yale Univ. Press, 1991. ? P. 133?172.
    8. Торо Г. Уолден, или жизнь в лесу // Ралф Эмерсон. Эссе. Генри Торо. Уолден, или жизнь в лесу. ? М.: Худ. лит-ра, 1986. ? С. 385?614.
    9. Покровский Н. Е. Генри Торо. ? М.: Мысль, 1983. ? 187 с.
    10. а б в г д Торо Г. Дневники. Прогулки // Сделать прекрасным наш день. ? М.: Прогресс, 1990. ? С. 117?225; ? С. 250?285.
    11. База даних малих косм?чних т?л JPL: Генр? Дев?д Торо (англ.) .