Генр?х I Боклерк англ. Henry I Beauclerc
Король Англ??
5 серпня 1100  ?  1 грудня 1135
Коронац?я:	5 серпня 1100
Попередник:	В?льгельм II Рудий
Наступник:	Стефан I Блуаський
Герцог Норманд??
1106  ?  1 грудня 1135
Попередник:	Роберт II Куртгез
Наступник:	Стефан I Блуаський
Народження:	бл. 1068 / 1069 Селб?
Смерть:	1 грудня 1135 ( 1135-12-01 ) Л?он-ла-Форе
Причина смерт?:	харчов? отру?ння
Поховання:	Ред?н?, Беркшир , Англ?я
Кра?на:	Корол?вство Англ?я
Р?д:	Нормандська
Батько:	В?льгельм I Завойовник
Мати:	Матильда Фландрська
Шлюб:	Матильда Шотландська
Д?ти:	Матильда , В?льгельм Адел?н
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Генр?х I Боклерк ^[a] (вересень 1068  ? 1 грудня 1135 ) ? молодший син В?льгельма I Завойовника , король Англ?? (1100?1135 р?к) ? герцог Норманд?? (1106?1135 р?к). За легендою Генр?х I в?др?знявся учен?стю, за що отримав сво? пр?звисько ( фр. Beauclerc  ? добре об?знаний). Насл?дував корол?вство п?сля брата В?льгельма II Рудого .

Правл?ння Генр?ха I було в?дм?чено в?дновленням ?дност? англонормандсько? монарх?? п?сля перемоги над братом Робертом II Куртгезом в 1106 роц?, а також ц?лою сер??ю адм?н?стративних ? ф?нансових реформ, як? лягли в основу державно? системи Англ?? епохи середньов?ччя. Зокрема, була створена Палата шах?вниц? , виникла традиц?я затвердження англ?йськими монархами харт?й в?льностей , впорядкован? м?сцева адм?н?страц?я ? судова система. Шлюб Генр?ха I з Матильдою Шотландською , спадко?мицею англосаксонських корол?в, став важливою в?хою на шляху зближення нормандсько? аристократ?? ? англосаксонського населення кра?ни, що п?зн?ше призвело до виникнення англ?йсько? нац?? . Генр?х I не залишив п?сля себе д?тей чолов?чо? стат?, ? п?сля його смерт? в Англ?? почалася тривала громадянська в?йна м?ж його дочкою Матильдою ? плем?нником Стефаном .

Генр?х був наймолодшим сином англ?йського короля В?льгельма I Завойовника й Матильди Фландрсько? . В?н народився десь м?ж травнем 1068 ? травнем 1069 року в Йоркшир? , ставши таким чином ?диним сином В?льгельма I, народженим в Англ?? п?сля нормандського завоювання ^[1] . Сво? ?м'я юний принц отримав на честь короля Франц?? Генр?ха I . В?дпов?дно до звича?в того часу, Генр?ха, як наймолодшого в родин?, первинно готували до церковно? кар'?ри, чим, вочевидь пояснювалась ретельн?ша осв?та, у пор?внянн? з його старшими братами Робертом й В?льгельмом . Очевидно, що в?н був першим п?сля завоювання королем Англ??, що волод?в англосаксонською мовою . Тим не менше, точних даних про вчител?в Генр?ха й м?сця, де в?н здобував осв?ту, нема?, тому, ймов?рно, захват середньов?чних хрон?ст?в стосовно р?вня осв?ченост? майбутнього короля були сильно переб?льшеними ^[2] .

Перед сво?ю смертю 1087 року В?льгельм Завойовник розд?лив сво? волод?ння м?ж двома старшими синами: Роберт Куртгез отримав Норманд?ю , а В?льгельм Руфус ? Англ?ю . Генр?ху ж в?н запов?в лише 5 000 фунт?в ср?бла , що, однак, зробило юного принца одним з найбагатших аристократ?в Англ?? ^[3] .

Згодом йому вдалось за 3 000 фунт?в придбати у герцога Роберта п?востр?в Котантен ? область Авранш . Це дозволило Генр?ху в?д?грати важливу роль у боротьб? м?ж старшими братами за об'?днання спадкових волод?нь В?льгельма Завойовника, що розгорнулась у 1090-их роках ^[4] .

У 1090 роц? Генр?х п?дтримав герцога Роберта проти В?льгельма Руфуса ? взяв участь у жорстокому придушенн? повстання городян Руана , але вже наступного року, коли англ?йський король висадився в Норманд??, перейшов на б?к останнього. Невдовз?, однак, В?льгельм ? Роберт примирились й обернули сво? сили проти Генр?ха. В?йська старших брат?в вторглись у Котантен й вигнали зв?дти Генр?ха. Залишений ус?ма, в?н ви?хав у Вексен й к?лька рок?в прожив там практично жебраком. За легендою, в?дданими йому залишались т?льки три людини: священик, лицар та збро?носець, що по?хали з ним ^[5] .

П?зн?ше Генр?ху вдалось примиритись ?з братами й в?н повернувся в Англ?ю . У 1094 роц? за п?дтримки В?льгельма Генр?х знову в?двоював значну частину Котантену, незважаючи на оп?р ?нших великих нормандських барон?в на чол? з Робертом Беллемським .

В?д сво?х пращур?в з Нормандсько? династ?? Генр?х успадкував сильний характер. Але, окр?м того, як ? ?нш? д?ти В?льгельма в?н був неприв?тним, жорстоким, скупим ? розпутним, що проявилось у численних позашлюбних зв'язках короля ^[2] . Хоч в?н волод?в англосаксонською мовою й пер?одично загравав з кор?нним населенням кра?ни, Генр?х, як ? ?нш? нормандськ? аристократи, зневажав англосакс?в, та, коли став королем, не призначав ?х на адм?н?стративн? й церковн? посади. Однак з ус?х син?в В?льгельма Завойовника, лише Генр?х успадкував державницьк? таланти батька, що забезпечило його правл?нню в Англ?? стаб?льн?сть ? дозволило значно п?двищити ефективн?сть функц?онування державного апарату.

Генр?х I також дуже любив екзотичних тварин. У Вудстоку було орган?зовано корол?вський зв?ринець, де, зокрема, утримувались леви , леопарди , рис? , верблюди й улюбленець короля ? ?жатець , подарований королю Г?йомом де Монпель? ^[6] .

Як ? у його попередник?в, головною розвагою Генр?ха було полювання . Територ?я корол?вського л?су у пер?од його правл?ння ?стотно зросла, а покарання за незаконне полювання стали жорсток?шими, аж до смертно? кари .

2 серпня 1100 року Генр?х разом ?з деякими ?ншими нормандськими аристократами брав участь у тому полюванн? в л?с? Нью-Форест , п?д час яко? короля В?льгельма було неспод?вано убито випадковою стр?лою. ? верс?я, що убивство короля було умисним, й було частиною змови групи барон?в, на чол? з Г?лбертом Ф?тц-Р?чардом , в як?й м?г брати участь ? сам Генр?х ^[6] . Як би там не було, ледве зв?стка про смерть В?льгельма поширилась серед мисливц?в, Генр?х, кинувши на земл? труп брата, чимдуж поскакав у В?нчестер й заволод?в корол?вською казною. Наступного дня англонормандськ? барони обрали його королем, незважаючи на протести прихильник?в старшого брата, герцога Роберта, який повертався у цей час ?з Першого хрестового походу . Вже 5 серпня Генр?х був коронований королем Англ?? у Вестм?нстер? ^[5] .

У перш? м?сяц? свого правл?ння Генр?х I пров?в велику роботу з лег?тим?зац?? сво?? влади й завоювання дов?ри населення. Вперше в англ?йськ?й ?стор?? король п?д час коронац?? п?дписав харт?ю вольностей, де засудив методи управл?ння свого попередника та пооб?цяв керуватись винятково принципами справедливост? й турботи про п?дданих ^[1] . В?н негайно звернувся до Ансельма , вигнаного арх??пископа Кентербер?йського , й запросив його повернутись до кра?ни, об?цяючи задоволення його вимог. Головний радник В?льгельма II Ранульф Фламбард був кинутий до в'язниц?. 11 листопада 1100 року Генр?х I став до шлюбу з Матильдою , дочкою короля Шотланд?? Малколма III й Маргарити Свято?, онуки англосаксонського короля Едмунда Зал?знобокого . Це надало додатково? м?цност? претенз?ям Генр?ха I на англ?йський престол. Йому також вдалось завоювати п?дтримку короля Франц?? , чий син ? спадко?мець взяв участь у першому зас?данн? Велико? корол?всько? ради Генр?ха I.

На початку 1101 року, в Норманд?ю повернувся Роберт III Куртгез , оточений ореолом слави тих подвиг?в, як? в?н зд?йснив у хрестовому поход?. У той самий час ?з Тауера вт?к Ранульф Фламбард , який при?днався до герцога Роберта й почав готувати нормандське вторгнення до Англ??. На п?дтримку претенз?й Куртгеза на англ?йський престол стала частина англ?йських барон?в, в тому числ? Роберт Беллемський , граф Шрусбер? , який контролював значну територ?ю на заход? кра?ни. Однак король д?яв швидко: у вс? графства було над?слано п?дтвердження коронац?йно? харт?? Генр?ха I та його клятви про ≪добре правл?ння≫, король особисто керував п?дготовкою англосаксонського ф?рда , навчаючи селян методам опору лицарськ?й к?ннот?, й забезпечив соб? п?дтримку духовенства на чол? з арх??пископом Ансельмом . Це принесло сво? плоди: повстання 1101 року не набуло того розмаху, як заколот Одо, ?пископа Байо , 1088 року, й б?льш?сть англ?йських барон?в зберегли в?рн?сть королю ^[7] .

Хоча 21 липня 1101 року в?йська герцога Роберта неспод?вано висадились у Портсмут? та невдовз? захопили В?нчестер, подальше ?хн? просування було зупинено. В Алтон? брати уклали мирну угоду: Роберт визнавав Генр?ха королем Англ?? в обм?н на виплату щор?чно? пенс?? в розм?р? 3000 марок й в?дмову Генр?ха в?д ус?х його земель в Норманд??, за винятком Домфрона . Король також гарантував амн?ст?ю учасникам повстання.

Однак, лишень загрозу престолу Генр?ха I було усунено, об?цянка амн?ст?? була забута. У 1102 роц? король конф?скував земл? й титули Роберта Беллемського, головного приб?чника Куртгеза в Англ??, та захопив його замки. Втеча Роберта до Норманд?? забезпечила королю прив?д для в?дновлення в?йни з? сво?м братом. Вторгнення до Норманд?? було добре п?дготоване: Генр?х I уклав угоди про союз та в?йськову допомогу з ус?ма сус?дами Нормандського герцогства (королем Франц?? , графами Фландр?? й Анжу , герцогом Бретан? ). У сам?й Норманд?? значна к?льк?сть барон?в ? м?ст схилялись до п?дтримки англ?йського короля ^[7] . Вже у 1104 роц? Генр?х I зд?йснив перший пох?д до Норманд??, укр?пивши Домфрон, розм?стивши англ?йськ? гарн?зони в замках сво?х приб?чник?в та змусивши герцога Роберта поступитись йому графством Евре . На початку 1105 року крупна англ?йська арм?я висадилась у Котантен? й невдовз? п?дкорила весь п?востр?в, а також територ?ю Нижньо? Норманд?? до Кана . У 1106 роц? англ?йц?, яких п?дтримували контингенти з Анжу, Фландр?? й Бретан?, взяли в облогу Таншбре , важливу фортецю на сх?д в?д Авранша . Для зняття блокади прибув сам герцог Роберт, який, незважаючи на чисельну перевагу супротивника, вир?шив дати генеральну битву. Битва п?д Таншбре 28 вересня 1106 року завершилась ц?лковитою перемогою Генр?ха I. Нормандц? були розбит?, а герцог Роберт потрапив у полон. В результат? Норманд?ю було завойовано ? ?дн?сть англонормандсько? монарх?? час?в В?льгельма Завойовника в?дновлено ^[8] .

Завоювавши Норманд?ю, Генр?х I досить швидко в?дновив державну адм?н?страц?ю, що ?снувала за час?в В?льгельма Завойовника. Земл? та замки, роздан? Робертом Куртгьозом нормандським баронам, були повернут? у герцогський домен . Самовладдю барон?в й розбрату було покладено край: король жорстоко карав ус?х порушник?в громадського спокою. Фортец?, незаконно зведен? м?сцевими феодалами , були зруйнован?. Центральна влада в герцогств? р?зко посилилась, а впорядкування ф?скально? та судово? систем дозволило значно п?двищити ф?нансов? надходження в?д Норманд?? у державну казну. Головною проблемою, тим не менше, залишалась лояльн?сть м?сцево? аристократ??. Хоч герцог Роберт до сво?? смерт? 1134 року перебував п?д арештом в Англ??, його син В?льгельм Кл?тон був на свобод? й не полишав претенз?й на престол Норманд??. Це не дозволяло Генр?ху I надовго залишати герцогство й послабляти св?й контроль над нормандськими баронами, дехто з яких в?дкрито п?дтримували Кл?тона ( Роберт Беллемський , Амор? де Монфор ), а згодом ? Жоффруа Анжуйського . Б?льше половини з двадцяти дев'яти рок?в, що минули п?сля битви п?д Таншбре до смерт? Генр?ха I, король пров?в у Норманд??. За його в?дсутност? управл?ння герцогством зазвичай зд?йснював пров?дний радник короля з нормандських справ Жан, ?пископ Л?зьйо .

Правл?ння Генр?ха I в Англ?? характеризувалось значним посиленням корол?всько? влади й важливими реформами, спрямованими на створення централ?зованого адм?н?стративного апарату. Корол?вська кур?я набула ч?тк?шо? структури, було створено систему сплати для вищих державних посад. Залучення середнього та др?бного лицарства на службу при двор? сприяло зародженню в Англ?? чиновництва. Функц?? окремих п?дрозд?л?в кур?? стали б?льш спец?ал?зованими. Головним нововведенням в адм?н?стративн?й сфер? стало затвердження Палати шах?вниц?  ? вищого органу ф?нансового управл?ння й суду. Шерифи графств перестали представляти ?нтереси м?сцевих барон?в й перетворились на корол?вських чиновник?в, що керували виконанням корол?всько? вол? на м?сцях, збирали державн? прибутки й регулярно зв?тували перед Палатою шах?вниц? та самим королем ^[9] .

Генр?х I наказав також проводити зас?дання суд?в графств ? сотень у тих самих м?сцях та з т??ю самою пер?одичн?стю, як ? за час?в Едуарда Спов?дника . Хоча король практично не видавав нових закон?в та збер?гав правову систему англосаксонського пер?оду , його пост?йна особиста участь у судочинств? й суворий нагляд за роботою корол?вських чиновник?в на м?сцях сприяли впорядкуванню судово? системи та впровадженню ефективн?ших форм судочинства, зокрема було розширено застосування суду присяжних , а використання таких арха?чних ?нституц?й, як ордал?я та судов? двобо?, скоротилось ^[10] .

Для ф?нансування державних видатк?в король почав активно вдаватись до збирання щитового збору , кошти в?д якого значною м?рою йшли на утримання найманих загон?в для ведення в?йн у Франц??. Пров?дним радником Генр?ха I та ?н?ц?атором багатьох його адм?н?стративних заход?в був Роджер , ?пископ Солсбер? , канцлер ? верховний суддя Англ??, що неодноразово заступав короля п?д час його в?дсутност? у кра?н? ^[11] .

У галуз? конституц?йного права Генр?х I поклав початок звичаю англ?йських корол?в п?дписувати п?д час сво?? коронац?? харт?? вольностей, в яких монархи об?цяли справедливе правл?ння ? брали на себе зобов'язання ?з захисту прав та ?нтерес?в р?зних верств населення ^[12] .

Харт?я вольностей Генр?ха I була затверджена 1101 року, коли його позиц?? на престол? були досить хиткими, ? король намагався забезпечити соб? п?дтримку англонормандсько? аристократ?? й духовенства. Згодом, коли влада Генр?ха посилилась, в?н почав ?гнорувати об?цянки, дан? п?д час коронац??, ? зловживати такими корол?вськими прерогативами, як стягнення рель?ф?в та платеж?в п?д час видання дочок барон?в зам?ж, право оп?ки й утримання прибутк?в з вакантних церковних бенеф?ц??в . Тим не менше, харт?я вольностей Генр?ха I в?д?грала значну роль у процес? формування механ?зм?в обмеження корол?всько? влади й лягла в основу Велико? харт?? вольностей 1215 року ^[6] .

Генр?х I активно заохочував розвиток м?ст та м?ського самоврядування в Англ?? . За нього почався викуп найб?льшими м?стами кра?ни прав самост?йного збору податк?в та сплати ?х безпосередньо до корол?вського казначейства ? перш? кроки на шляху завоювання англ?йськими м?стами внутр?шньо? автоном??. Особливо велике значення мала харт?я Генр?ха I для Лондона , яка окр?м зв?льнення городян в?д сплати ≪данських грошей≫ , торгових ? митних збор?в, надала право обрання власного шерифа й верховного судд? ^[13] .

Король також п?дтримував розвиток торг?вл?, ремесел ? шлях?в сполучення в кра?н?, даруючи р?зн? прив?ле? м?стам ? г?льд?ям купц?в та затверджуючи статути перших англ?йських рем?сничих цех?в .

Одним ?з перших заход?в Генр?ха I п?сля його коронац?? стало звернення до арх??пископа Ансельма , вигнаного за час?в правл?ння В?льгельма II, з проханням повернутись до Англ??. Однак коли останн?й прибув у кра?ну, в?н в?дмовився прийняти в?д короля ?нвеституру на земельн? волод?ння Кентербер?йського арх??пископства , заявивши про неприпустим?сть втручання св?тсько? влади у справи церкви. Генр?х I, з? свого боку, також не бажав в?дмовлятись в?д стародавньо? прерогативи англ?йських корол?в ?нвестувати ?пископ?в та абат?в до ?хнього рукопокладання . В результат? на територ?ю Англ?? було перенесено боротьбу за ?нвеституру , що вже розгор?лась у Н?меччин? та Франц?? ^[14] .

Спроба знайти компром?с м?ж королем та арх??пископом не вдалась через р?зку позиц?ю папи Пасхал?я II , палкого прихильника григор?ансько? реформи. У 1103 роц? Ансельм, не маючи можливост? виконувати обов'язки арх??пископа без згоди короля, знову залишив Англ?ю. Криза досягла кульм?нац?? у 1105 роц?, коли папа в?длучив в?д церкви англ?йських ?пископ?в, що прийняли ?нвеституру в?д короля, а Ансельм погрожував в?длученням самому Генр?ху I. Це змусило короля пом'якшити свою позиц?ю, й 1107 року сторони д?йшли згоди. Генр?х I в?дмовився в?д права ?нвестувати прелат?в к?льцем ? посохом ? визнав свободу вибор?в ?пископ?в, а Ансельм затвердив священнослужител?в, як? отримали ?нвеституру в?д Генр?ха I, й визнав право короля вимагати в?д обраних ?пископ?в та абат?в омажу до ?хнього рукопокладення ^[14] .

Умови угоди 1107 року були сприятливими для корол?всько? влади, яка зберегла важел? впливу на процес обрання ?пископ?в та абат?в. П?сля смерт? Ансельма 1109 року Генр?х I повернувся до т??? пол?тики стосовно церкви, яку провадив В?льгельм II: ?пископськ? кафедри упродовж тривалого часу залишались вакантними, що дозволяло королю стягувати церковн? прибутки до державно? казни; в?дновилась практика стягнення рель?фу п?д час вступу ?пископ?в та абат?в у волод?ння сво?ми землями, засуджена церквою як гр?х симон?? ; одружен? священнослужител? збер?гали сво? пости за умови сплати штрафу королю. Стосунки духовенства з Римом було взято п?д контроль короля, а папа був фактично позбавлений контролю над англ?йською церквою ^[15] .

Тим не менше, стосунки з папським престолом залишались досить доброзичливими, особливо у пер?од понтиф?кату Кал?кста II , що був троюр?дним братом Генр?ху I: папа виступив на боц? Англ?? у ?? конфл?ктах з Франц??ю та Анжуйським графством й п?дтвердив право англ?йських корол?в санкц?онувати в?дрядження папських легат?в до Англ??.

У правл?ння Генр?ха I в кра?н? почалось в?дродження чернецького руху, що перебував у занепад? з час?в нормандського завоювання. Король заохочував заснування монастир?в , особливо цистерц?анських , а також л?карень для б?дних й лепрозор??в . Сам Генр?х I заклав Ред?нзьке абатство , де п?сля сво?? смерт? й був похований.

Р?зке посилення Англ?йського корол?вства п?сля при?днання Норманд?? у 1106 роц? призвело до формування проти Генр?ха I потужно? коал?ц?? на континент?, яку очолив французький король Людовик VI Товстий , який вперше п?сля тривалого пер?оду послаблення корол?всько? влади у Франц?? розгорнув програму територ?ально? експанс?? ^[16] .

Ворожо по в?дношенню до Генр?ха I були налаштован? графи Фландр?? й Анжу. У 1110 роц? Фульк V Анжуйський успадкував графство Мен , яке вважалось васальним в?дносно Нормандського герцогства, однак в?дмовився скласти омаж Генр?ху I. Супротивники англ?йського короля знаходили також п?дтримку у частини нормандських барон?в, невдоволених жорсткими методами правл?ння Генр?ха. ?диним в?дданим союзником короля на континент? був Т?бо II , граф Блуа , син сестри англ?йського короля й непримиренний ворог короля Франц?? ^[17] .

Б?льша частина терм?ну правл?ння Генр?ха I в Норманд?? пройшла у пост?йних в?йнах з сус?дами. Перша в?йна (1111?1113) завершилась досить вдало: граф Фландр?? у 1111 роц? був убитий; Роберт Беллемський , л?дер нормандсько? опозиц??, 1112 потрапив у полон; англ?йськ? в?йська захопили Алансон , а Фульк Анжуйський був змушений скласти омаж Генр?ху I за Мен. Король Франц?? залишався в ?золяц?? та запропонував Генр?ху I розв'язати конфл?кт в особистому двобо?, який, за легендою, в?дбувся в район? Жизора . В результат? у 1113 роц? Людов?к VI визнав владу Генр?ха I не т?льки в Норманд??, але ? його сюзерен?тет над Меном та Бретанью. Однак уже в 1116 роц? спалахнула нова в?йна. Хоча на полях битв англ?йц? зазнали низки поразок, Генр?ху I вдалось шляхом дипломат?? внести розкол у лави сво?х супротивник?в. У 1119 роц? було укладено мирну угоду з Анжу, закр?плену шлюбом дочки Фулька V Матильди й сина ? спадко?мця Генр?ха I В?льгельма . У серпн? 1119 року в?йська короля Франц?? були розбит? у битв? п?д Бремюлем ^[18] .

Причому, битва тривала недовго й була практично безкровною. За св?дченням Ордер?ка В?тал?я, у ц?й битв? було вбито лише трьох лицар?в ^[19] .

Невдовз? за посередництва папи римського Генр?х I ? Людов?к VI примирились, причому останн?й погодився в?дмовитись в?д п?дтримки претенз?й В?льгельма Кл?тона на престол Норманд??.

П?сля загибел? 1120 року ?диного законного сина Генр?ха, В?льгельм Кл?тон виявився спадко?мцем англ?йсько? корони. Цим скористались Фульк V Анжуйський ? Людов?к VI. У 1123 роц? в Норманд?? спалахнуло повстання на п?дтримку Кл?тона, п?дтримане анжуйцями ? французьким королем. Однак ефективн? д?? Генр?ха I, що захопив л?дер?в заколоту, дозволили швидко придушити виступ. Сили Людов?ка VI тим часом виявились зв'язаними атакою на сх?дн? кордони Франц?? ?мператора Генр?ха V , союзника й зятя англ?йського короля. Становище ускладнилось 1127 року, коли французький король передав В?льгельму Кл?тону замки на нормандському кордон? та зробив його графом Фландр?? . Лише неспод?вана смерть В?льгельма 1128 року зняла загрозу волод?нням Генр?ха I на континент? й остаточно закр?пила Норманд?ю за англ?йським королем ^[20] .

Сво? зовн?шньопол?тичн? усп?хи Генр?х закр?пив того ж року, видавши зам?ж свою дочку ? спадко?мицю Матильду за Жоффруа Анжуйського , в?д?рвавши тим самим Анжу в?д союзу з королем Франц??. До к?нця свого правл?ння позиц?? Генр?ха I в Норманд?? були надзвичайно м?цними, експанс?я Франц?? зупинена, а зовн?шня загроза англонормандськ?й монарх?? л?кв?дована ^[16] .

До правл?ння Генр?ха I належить також важливе зовн?шньопол?тичне досягнення ? встановлення дружн?х стосунк?в з Н?меччиною , як? у подальшому стали одним з нар?жних камен?в англ?йсько? пол?тики. У 1109 роц? дочка Генр?ха I Матильда була заручена з ?мператором Священно? Римсько? ?мпер?? Генр?хом V . П?сля досягнення Матильдою повнол?ття, 7 с?чня 1114 року у Майнц? в?дбулось ?хн? вес?лля. Насл?дком цього шлюбу стало т?сне сп?вроб?тництво двох держав на м?жнародн?й арен?, яке виявилось, зокрема, у сп?льних в?йськових операц?ях проти Франц?? у 1124 роц? ^[21] .

Розвитком пол?тики зближення з Н?меччиною стало одруження Генр?ха I п?сля смерт? його першо? дружини з Адел?зою Лувенською , дочкою Годфр?да Бородатого , герцога Нижньо? Лотаринг?? й першого ландграфа Брабанту , що дом?нував в ?мперськ?й частин? Н?дерланд?в . Цей шлюб заклав основи т?сного економ?чного й пол?тичного сп?вроб?тництва та союзу Англ?? ? Брабанту, що ?снував упродовж всього середньов?ччя .

З Шотландським корол?вством Генр?х I також п?дтримував дружн? стосунки. Зайнятий проблемами на континент?, король не прагнув п?дкорити Шотланд?ю та переймався лише про безпеку сво?х п?вн?чних кордон?в. Саме у цей пер?од почалось активне проникнення англонормандського впливу в Шотланд?ю: у 1100 роц? Генр?х одружився з Матильдою , дочкою шотландського короля Малколма III; ?? брати, корол? Олександр I ? Давид I , навчались в Англ?? й також взяли соб? за дружин представниць англ?йсько? аристократ??. Ймов?рно, обидва вони склали омаж Генр?ху I за волод?ння в Англ?? ^[22] . Особливо прискорився процес англ?зац?? Шотланд?? у пер?од правл?ння Давида I (1124?1153), який залучив до сво?? кра?ни велику к?льк?сть англонормандських лицар?в, над?ливши ?х землями, й почав перетворення державно? та соц?ально? систем Шотланд?? за англ?йським феодальним зразком. До середини XII стол?ття англ?йська мова стала пан?вною в Лот?ан? й ?нших р?внинних рег?онах п?вденно? Шотланд??. Сам Давид I був вихований в англонормандськ?й культурн?й традиц??, брав участь у в?йнах Генр?ха I в Норманд??, а за правом сво?? дружини волод?в великими земельними волод?ннями в Англ?? й титулом графа Гант?н?дона . В?н одним з перших 1127 року визнав спадко?мицею англ?йського престолу дочку Генр?ха I Матильду й п?сля смерт? короля став найв?ддан?шим ?? приб?чником у боротьб? за корону Англ?? ^[23] .

Див. також: Нормандська експанс?я в Уельс? .

До початку правл?ння Генр?ха I англонормандськ? барони, як? глибоко просунулись на територ?ю Уельсу в 1080-их роках, були в?дкинут? до попередн?х кордон?в в результат? повстання 1094 року. Спроба короля в?дновити позиц?? у П?вн?чному Уельс? та зд?йснена для цього експедиц?я до Гв?неду 1114 року провалилась: валл?йц? уникали битв ? Генр?ху I не вдалось досягти жодних результат?в, окр?м визнання Гр?ф?дом ап К?наном , королем Гв?нету, ном?нального сюзерен?тету Англ?? ^[24] .

П?сля уходу арм?? Генр?ха нормандц?в було вит?снено за Клу?д . У Середньому Уельс? пад?ння Роберта Беллемського, графа Шрусбер? , у 1102 роц?, також р?зко послабило англ?йський вплив, що призвело до в?дродження могутност? валл?йського корол?вства Пов?с . Однак авантюри Овайна ап Кадугана призвели до конфронтац?? з королем Англ??, в результат? чого до 1116 року територ?я ? вплив Пов?са сильно скоротились, а його правител? фактично втратили незалежн?сть ^[25] .

У П?вденному Уельс? правл?ння Генр?ха I було пер?одом консол?дац?? англонормандсько? влади. П?вденний край Пембрукширу було колон?зовано фламандцями , як? практично вит?снили зв?дси кор?нне населення. Керед?г?он у 1110 роц? перейшов п?д владу Г?лберта де Клера ; Брекнок став волод?нням М?ля Глостерського , лорда-констебля Англ?? ; Гламорган було завойовано Робертом Ф?тц-Гемоном , а по його смерт? був подарований королем сво?му незаконному сину Роберту . Нормандськ? феодали закр?пились ? в ?нших областях П?вденного Уельсу, а територ?я, що збер?галась п?д контролем м?сцевих княз?в, скоротилась до к?лькох кантрев?в . До 1135 року п?вденна частина Уельсу фактично перетворилась на англ?йську пров?нц?ю ^[25] . Однак влада нормандц?в все ще залишалась нем?цною: одразу п?сля смерт? Генр?ха I спалахнуло масове повстання валл?йц?в, що призвело до в?дновлення корол?вства Дехейбарт ^[24] .

В?д шлюбу з Матильдою Шотландською Генр?х I мав двох д?тей: дочку Матильду й сина В?льгельма . В?льгельма було визнано спадко?мцем Англ?? та Норманд??, однак 25 листопада 1120 року ≪Б?лий корабель≫ , на якому В?льгельм повертався до Англ??, затонув ? вс?, хто перебував на борту, загинули ^[26] .

Це р?зко загострило династичну проблему: ?диним нащадком В?льгельма Завойовника за чолов?чою л?н??ю лишився В?льгельм Кл?тон , син нормандського герцога Роберта Куртгеза, який знаходився у в'язниц?, й головний супротивник Генр?ха I на континент?. В?дсутн?сть законних син?в змусила Генр?ха у 1121 роц? одружитись вдруге, однак нова дружина Адел?за Лувенська виявилась безд?тною. Король наблизив до себе Стефана Блуаського , сина сво?? сестри Адели Нормандсько? , якому думав передати престол у раз? сво?? смерт?. Але 1125 року помер ?мператор Генр?х V, чолов?к дочки Генр?ха I Матильди, й вона здобула можлив?сть повернутись до Англ??. Вже у 1127 роц? Генр?х оголосив Матильду сво?ю спадко?мицею та змусив англонормандських барон?в скласти ?й присягу в?рност? ^[5] . Наступного року Матильда вийшла зам?ж за Жоффруа Мартела , правителя ? спадко?мця Анжуйського графства, в?д якого у 1133 роц? народився син Генр?х . Це, здавалось, розв'язало питання спадкування Англ??. Однак значна частина англонормандсько? аристократ?? з невдоволенням ставилась до передач? престолу ж?нц? й перспективи царювання у кра?н? Анжуйсько? династ?? ^[27] .

У серпн? 1133 року Генр?х I вирушив до Норманд??. Останн? роки життя в?н пров?в тут з? сво?м онуком, не маючи можливост? повернутись до Англ?? через заворушення м?сцевих барон?в, яких ?нсп?рував Жоффруа Мартел ? Матильда. 25 листопада 1135 року в Л?он-ла-Форе , неподал?к в?д Руана , король неспод?вано захвор?в, ймов?рно отру?вшись м?ногами . 1 грудня Генр?х I помер. Його т?ло було перевезено в Англ?ю й поховано у заснованому королем абатств? Ред?нг ^[28] .

П?д час Реформац?? XVI стол?ття абатство було зруйновано й точне м?сце поховання короля нин? нев?доме.

Хоч упродовж свого правл?ння Генр?ху I вдалось значно посилити центральну владу в кра?н?, в?дбити зовн?шн? загрози та придушити виступи внутр?шньо? опозиц??, у стратег?чному сенс? його досягнення були невеликими. Збер?галась ворож?сть сус?дн?х держав, передус?м Франц?? й Анжуйського графства, а високий р?вень централ?зац?? призв?в до зростання невдоволення англонормандсько? аристократ??, головно? опори монарх?? ^[29] .

Одразу п?сля смерт? Генр?ха I барони в?дмовились виконувати присягу в?рност?, дану його дочц? Матильд?, та, розраховуючи в?дновити св?й вплив у кра?н?, обрали королем Стефана Блуаського. Це стало початком громадянсько? в?йни й анарх?? в Англ??, що розтягнулись майже на два десятил?ття. Лише 1154 року, з? вступом на престол сина Матильди Генр?ха II , конфл?кт було розв'язано, а в кра?н? воцарилась династ?я Плантагенет?в ^[30] .

Генр?х I був похований в Ред?н?ському абатств?, але в XVI стол?тт? абатство було розграбовано, а в 19 стол?тт? на територ?? колишнього абатства була побудована м?ська в'язниця, яку закрили в 2013 роц?. ^[31]

• Матильда Шотландська (1080 ? 1 травня 1118) ? представниця Дункельдсько? династ??. Була донькою Малкольма III (короля Шотланд??) та Маргарити Англ?йсько? , онуки великого князя Ки?вського Ярослава Мудрого .
• Адела?да Лувенська (бл. 1103 ? весна 1151)

• В?д першо? дружини:

1. Матильда (1102 ? 1167) ? майбутня королева Англ?? (1141), першим шлюбом (1114) зам?жня за Генр?хом V , ?мператором Священно? Римсько? ?мпер??, другим шлюбом (1128) зам?жня за Жоффруа Мартелом , графом Анжуйським; ?
2. В?льгельм (5 серпня 1103 ? 25 листопада 1120) загинув в результат? затоплення корабля поблизу берег?в Норманд?? .

• В?д друго? дружини не було.

• В?д Ед?ти:

1. Матильда (1080-т? ? 25 липня 1120) ? графиня-консорт Першу. Загинула разом ?з сво?м братом В?льгельмом та Р?чардом, в результат? затоплення корабля поблизу берег?в Норманд?? .

• В?д Ансфр?ди:

1. Юл?ана (1090 ? п?сля 1136) ? дружина ?встаф?я Бретейського. В?дома спробою вбити свого батька.
2. Р?чард (1101 ? 25 листопада   1120 ) ? загинув разом з? сво?ми братом та сестрою В?льгельмом та Матильдою, в результат? затоплення корабля поблизу берег?в Норманд?? .
3. Фульк ? монах.

• В?д Сиб?ли Корбе:

1. Сиб?ла (бл. 1092 ? 12/13 липня 1122) ? королева-консорт Шотланд??. Дружина Олександра I .
2. Реджинальд (бл. 1110 ? 1 липня 1175) ? один з найб?льших англ?йських магнат?в та л?дер парт?? приб?чник?в сво?? ?динокровно? сестри, королеви Матильди .
3. Матильда-Р?чард?на ? дружина В?льгельма III (сеньйора Перш-Гу?). ?? потомками являються б?льш?сть монарх?в сучасно? ?вропи.

• В?д Ед?ти Форн:

1. Роберт (1093 ? 1172) ? був одружений з Матильдою (баронесою Окемптону). Мав одну дочку.

• В?д Нест Р?с:

1. Генр?х (бл. 1100/4 ? 1158)

• В?д нев?домих:

1. Роберт (бл. 1090 ? 31 жовтня 1147) ? один з найб?льших англ?йських магнат?в та л?дер парт?? приб?чник?в сво?? ?динокровно? сестри, королеви Матильди .
2. Матильда ? герцогиня-консорт Бретан?. Дружина Конана III .

• Витяги про Генр?ха I [ Арх?вовано 19 серпня 2011 у WebCite ]
• Св?дчення сучасник?в [ Арх?вовано 29 червня 2011 у Wayback Machine .]
• Англосаксонський часопис 1102?1154 [ Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine .] (англ.)
• Генеалог?я Генр?ха I [ Арх?вовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine .] (англ.)
• Хронолог?я правл?ння Генр?ха I (англ.)
• Б?ограф?я Генр?ха I на сайт? Британського корол?вського дому [ Арх?вовано 16 червня 2012 у Wayback Machine .] (англ.)

Попередник В?льгельм II Рудий

Король Англ?? 1100 - 1135

Наступник Стефан I Блуаський

Попередник Роберт II Куртгез

Герцог Норманд?? 1106 - 1135

Наступник Стефан I Блуаський

п о р Герцоги Норманд?? Нормандська династ?я Ролло (911-927) В?льгельм I Довгий Меч (927-942) Р?чард I Безстрашний (942-996) Р?чард II Добрий (996-1026) Р?чард III (1026-1027) Роберт I Чудовий (1027-1035) В?льгельм II Завойовник (1035-1087) Роберт II Куртгез (1087-1106) Генр?х I Боклерк (1106-1135) Т?бальд?ни Стефан I Блуаський (1135-1144) Плантагенети Готфр?д I Красивий (1144-1150) Генр?х II Короткий Плащ (1150-1189) Генр?х III Молодий (1170-1183) Р?чард IV Левове Серце (1189-1199) ?оанн I Безземельний (1199-1204)

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво The Trading Card Database · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Kindred Britain · Родов?д · normandie Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Goodreads · Index Theologicus · Lord Byron and his Times Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · World History Encyclopedia Дов?дков? видання Британський музей · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · National Historical Museums of Sweden · NNDB · Open Plaques · Французька В?к?д?я · Fandom   Нормативний контроль Autoritats UB :  a1170692 · BAV :  ADV12539901 · BNF :  124415206 · CiNii :  DA11464728 · ERRR :  a11507998 · FAST :  39976 · Freebase :  /m/03p57 · GND :  118773739 · ICCU :  SBLV100960 · ISNI :  0000000116245078 · J9U :  987007262401805171 · LCCN :  n79084171 · LIBRIS :  qn240hc81j0tl08 · MAK :  9810619763205606 · NKC :  jn20000700813 · NLA :  838451 · NLP : a0000001285648 · NTA :  070549036 · NUKAT :  n2008104758 · RERO :  02-A012317115 · SDBM :  2471 · SELIBR :  60398 · SUDOC :  058552405 · ULAN :  500404083 · VcBA :  495/146447 · VIAF :  39365031 · РНБ :  7766414