Гданська корабельня

пол. Stocznia Gda?sk SA
54°22′14″ пн. ш. 18°39′18″ сх. д.  /  54.3705630000277722° пн. ш. 18.65523800002777932° сх. д.  / 54.3705630000277722; 18.65523800002777932 Координати : 54°22′14″ пн. ш. 18°39′18″ сх. д.  /  54.3705630000277722° пн. ш. 18.65523800002777932° сх. д.  / 54.3705630000277722; 18.65523800002777932
Тип	Акц?онерна компан?я
Орган?зац?йно-правова форма господарювання	S.A. [d]
Галузь	суднобудування
Спец?ал?зац?я	суднобудування судноремонт
Засновано	1945
Штаб-квартира	Гданськ ,   Польща
Попередн? назви	Гданська судноверф ?мен? Лен?на
Сп?вроб?тники	2000 ос?б ( 2019 )
Холдингова компан?я	Grupa Stoczni Gdynia SA
gdanskshipyard.pl
Гданська корабельня у В?к?сховищ?

Гданська корабельня ( пол. Stocznia Gda?sk SA ) ? польське п?дпри?мство машинобуд?вно? промисловост? , розташоване в Гданську , зайняте в галуз? суднобудування та ремонту.

В?дома як м?сце зародження профсп?лки та пол?тичного руху ≪Сол?дарн?сть≫ .

Перед?стор?я [ ред. | ред. код ]

• 1470-т?  ? у Гданську запрацювали перш? суднобуд?вн? верф? на баз? м?сцевих столярних майстерень.
• 1804  ? у Гданську заснована верф Яна Клав?ттера, яка спочатку будувала дерев'ян? в?трильн? судна , згодом р?чков? пароплави .
• 1844  ? на земл?, придбан?й урядом Прусс?? в комунального мун?ципал?тету, було створено в?йськово-морську майстерню, перетворену на Корол?вський корветський буд?вельний завод ^[1] .
• 1871  ? завод перейменований на ≪Kaiserliche Werft≫. Верф перебувала у державн?й власност? ? працювала виключно для потреб флоту.
• 1890  ? на територ?? площею 50 га поблизу ?мператорсько? верф? було засновано ≪Schichau-Werft≫. Виробництво верф? включало торговельн?, пасажирськ?, вантажн? та в?йськов? корабл?.
• 1922  ? Конференц?я посл?в в?дпов?дно до статт? 107 Версальського договору присудила ?мператорську верф Велик?й Британ?? , Франц?? , ?тал?? та Япон?? . Зг?дно положень Версальського договору, ц? кра?ни повинн? були передати цю верф Польщ? або Данцигу , подавши заявку на ?? функц?онування, або знайти ?нше р?шення. На вимогу союзницько? ком?с?? з частини н?мецьких актив?в було створено м?жнародне акц?онерне товариство за участю польського кап?талу (20 %), Данцига (20 %), Велико? Британ?? (30 %) та Франц?? (30 %). Верф отримала англомовну назву ≪The International Shipbuilding and Engineering Company Limited≫ та н?мецькомовну ≪Danziger Werft und Eisenwerkstatten Aktiengesellschaft≫.
• М?жво?нний пер?од  ? польський уряд прагнув посилити св?й вплив на верф?, як ? В?льне м?сто Гданськ, п?дтримане Н?меччиною.
• 1937  ? англ?йська частка кап?талу викуплена н?мцями.
• 1939  ? з початком польсько? кампан?? верф у Гданську спочатку захопило В?льне м?сто Данциг, а в 1940 роц? ? Трет?й Рейх .
• Роки Друго? св?тово? в?йни в ?стор?? обох корабелень характеризу?ться виробництвом суден для потреб Кр?гсмар?не , переважно п?дводних човн?в .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Пово?нний пер?од [ ред. | ред. код ]

• 14 червня 1945 року Морський департамент М?н?стерства промисловост? створив Союз польських корабелень центром у Гданську. Об'?днання мереж? корабелень було завершено 30 серпня того ж року. Союз включав управл?ння 11 корабелень, що д?яли у В?льному м?ст? Гданськ. Ц? п?дпри?мства були пронумерован?:
  • Stocznia Nr 1 ? колишня гданська верф ≪Danziger Werft≫;
  • Stocznia Nr 2 ? колишня верф ≪Schichaua≫;
  • Stocznia Nr 3 ? колишн?й завод ≪Wagonow≫;
  • Stocznia Nr 4 ? колишня ≪Stocznia Wojana≫.
• 13 вересня 1945 року на Верф? № 1 оф?ц?йно запущено ремонт суден. Додатковим виробництвом верф? № 1 було складання 1812 трактор?в , 20 паровоз?в та 500 вантажних автомоб?л?в у рамках проект?в УНРРА .
• 1946  ? два плавучих доки , затоплен? у роки в?йни, були в?дремонтован? та в?дкрито механ?чний в?дд?л, який дозволив розпочати ремонт суден. У 1946 роц? було в?дремонтовано 166 суден, а для повно? реконструкц?? було прийнято велике вантажне судно Варте, яке затонуло у Гдин? у 1944 роц?. Роботи на цьому судн? були зак?нчен? 6 травня 1949 року ? передан? польському судновласнику п?д назвою ≪Warta≫. До к?нця 1947 року головним завданням Гданських корабелень була модерн?зац?я суден р?зного типу. Верф № 2 виготовив сталев? мостов? конструкц?? та в?дремонтував паров? машини для власних виробничих потреб, Верф № 3 розпочав буд?вництво рибальських човн?в, рятувальних човн?в, Верф № 4 розпочала оновлення барж та р?чкових суден. У 1946 роц? було вир?шено, що суднобуд?вна галузь повинна розвиватися як частина загальнодержавно? планово? економ?ки. У ?? рамках було розроблено десятир?чний план розвитку суднобуд?вних п?дпри?мств, який передбачав буд?вництво 164 суден загальною вантажоп?дйомн?стю 357 000 тонн для польських судновласник?в. Ц? завдання мали виконувати суднобуд?вн? заводи № 1, № 2 та № 3.

Гданська корабельня [ ред. | ред. код ]

• 19 жовтня 1947 року на баз? сус?дн?х корабелень № 1 та № 2 було створено Гданську корабельню. Того ж року розпочато буд?вництво риболовних суден типу B368, спроектованих польськими конструкторами. Роботою керував ?нженер ?жи Дорффер, згодом професор Гдансько? пол?техн?ки . В?н розробив ?нновац?йне р?шення буд?вельного процесу, що поляга? у складанн? всього корпусу у обертов?й колисц?, що дало змогу зварювати дно та боки корпусу в горизонтальному положенн?.
• 3 кв?тня 1948 урочисто закладен? к?л? для двох рудних суховантажних суден вантажоп?дйомн?стю 2 540 тонн типу B30. Вони були першими суднами, повн?стю побудованими в Польщ?.
• 6 листопада 1948 року спущено на воду перше судно побудоване у п?сляво?нн?й Польщ? ? SS Sołdek . Судно назване на честь прац?вника Гдансько? верф? Стан?слава Солдека .
• Наказом м?н?стра судноплавства в?д 20 лютого 1950 року Об'?днан? польськ? корабельн? перетворен? на Центральну раду корабельно? промисловост? (CZPO) ^[2] , а в?дд?лення ZSP ? на чотири державн? п?дпри?мства: Гданська корабельня ^[3] , П?вн?чна корабельня ^[4] , Гдинська корабельня ^[5] та Щецинська корабельня ^[6] .
• 29 вересня 1950 року розпочато експортне виробництво суден.
• У 1950 роц? розпочалося буд?вництво службово? зал?знично? л?н?? А-1 на колишн?й Верф? № 1, до острова Острув був збудований понтонний м?ст . Наприк?нц? 1950 року корабл? будувалися в ус?х 9 доках, 2 корпусних прим?щеннях та 2 плавучих доках, а за р?к 24 судна на р?зних етапах спущено на воду. Серед них були прототипи загальних вантажних суден B51 вантажоп?дйомн?стю 700 тонн та траулери B10 вантажоп?дйомн?стю 420 тонн. Над доками А-3 та А-4 встановлено козлов? крани вантажоп?дйомн?стю 40 тонн.
• 1952  ? корабельня створила власне конструкторське бюро .
• У 1953 - 1955 роках Гданська корабельня вдв?ч? зб?льшила виробництво: запущено 33 корпуси ? передало 35 суден судновласникам: серед них, кр?м вантажоп?дйомник?в Б32, були траулери Б10 (сер?я з 89 одиниць).
• У 1955 роц? створено в?дд?лення К-5, де усп?шно виготовлялися сучасн? траулери Б14. У пер?од з травня 1957 по лютий 1961 року 45 суден цього типу було передано польським та радянським судновласникам.
• У середин? 1950-х рок?в розпочато проектування генерального вантажного судна B54 вантажоп?дйомн?стю 10 000 тонн. У пер?од ?з с?чня 1955 по жовтень 1956 року побудований та обладнаний перший корабель такого типу (≪Marceli Nowotko≫), який прийняли польськ? океанськ? л?н??. П?сля буд?вництва парових траулер?в В14 розпочалося буд?вництво сучасних заводських траулер?в В15 вантажоп?дйомн?стю 1 200 тонн. Ц? корабл? були побудован? на розширен?й площ? в?дд?лу К5, який п?сля розширення в 1961 роц? отримав назву суднобуд?вного заводу ≪С≫. У 1961 роц? к?льк?сть побудованих теплоход?в перевищила к?льк?сть введених в експлуатац?ю пароплав?в .
• 14 серпня 1958 року на в?дд?ленн? К-3 розпочався перший страйк роб?тник?в на Гданськ?й корабельн?. Основною причиною були складн? умови прац? та дуже низьк? зарплати. У страйку також взяли участь прац?вники в?дд?лення К-2.
• У 1960 роц? на Гданськ?й корабельн? працювало 10 цех?в . Тод? було запущено 32 корпуси загальною вантажоп?дйомн?стю 207 200 тонн, що поставило цей завод на 5-те м?сце серед суднобуд?вних п?дпри?мств у св?т?.
• У 1960 роц? на верф? було створено цех з виробництва двигун?в ≪S2≫, який випускав двигуни, що мали л?ценз?ю ≪Burmeister & Wain≫. У 1961 роц? був запущений перший двигун, якому дали назву ≪Gda?sk 1≫. Коп?я цього двигуна була з?брана на верф? з частин, що постачалися з Дан?? , а 40 % деталей виготовлено у Гданську. Прототипом був 5-цил?ндровий , двотактний двигун з ?мпульсним п?дсиленням, реверсивний, типу 562VT2BF-140 потужн?стю 4008,5 кВт (5450 к.с. ). До 1969 року за ц??ю л?ценз??ю було виготовлено 35 двигун?в, а також 29 6-цил?ндрових двигун?в типу 662VT2BF-140. У 1971 роц? S2 розпочав виробництво 7-цил?ндрових двигун?в 762VT2BF-140, адаптованих для дистанц?йного керування.
• В середин? 1962 року останн?й пароплав покинув Гданську корабельню.
• У 1961 роц? було запущено ун?кальне судно ? танкер B70 вантажоп?дйомн?стю 19 000 тонн. Друге судно такого типу, запущене в 1961 роц? (≪Балаклава≫).
• 13 грудня 1961 року на судн? ≪MS Maria Konopnicka≫, що перебувало на останн?й стад?? буд?вництва (вже п?сля випробувань у мор?), через пошкодження у паливному трубопровод? спалахнула пожежа , внасл?док чого загинуло 22 прац?вники верф?.
• У 1960- 1968 роках було побудовано 83 судна типу B514 та B45 у двох сер?ях.
• З 1963 року основним напрямком суднобуд?вного заводу в Гданську були рибальськ? судна, призначен? для обслуговування у в?дкритому мор? та загальн? вантажн? судна. Це були судна тип?в B-22, B-64, B-67, B-69 та B-670.
• У 1961 роц? було закладено к?ль першого судна B64 вантажоп?дйомн?стю 10 000 тонн. У 1964 - 1967 роках було побудовано 14 таких суден. Останн? з них, сер?? B69 ? B670, були плавучими заводами з технолог?чним обладнанням. Пор?вняльне досл?дження базових корабл?в, побудованих для СРСР в Япон??, Н?меччин? та Польщ?, проведене в 1968 роц?, п?дтвердило високий рейтинг користувач?в та найкращу прибутков?сть суден, побудованих у Гданську. Також був запущений новий цех з ремонту трал?в типу B26. В пер?од 1961- 1970 рок?в було побудовано 45 таких суден. З 1967 року паралельно будувався новий траулер типу B22 вантажоп?дйомн?стю 1 500 тонн, а згодом ?нш? агрегати B419, B414, B408 та B671. Чисельною сер??ю було побудовано сучасний зб?рний тип B44 вантажоп?дйомн?стю 12 500 тонн. В пер?од 1963?1967 рок?в було побудовано 22 так? судна. Продовжували цю сер?ю загальнонац?ональн? вантажн? судна B40 под?бно? вантажоп?дйомност?, верс?я B442, побудован? для польського судновласника у 1968?1972 роках.
• У 1967 роц? на верф? для норвезького судновласника було збудовано прототип судна типу B459 вантажоп?дйомн?стю 2280 тонн (≪Gda?sk≫). За два роки до Норвег?? було доставлено ш?сть таких суден. У 1968 роц? для Норвег?? був побудований один корабель типу B448 з? ще складн?шим обладнанням, пристосованим для плавання по Суецькому , Панамському каналах та Великих озерах .

Гданська корабельня ?мен? Лен?на [ ред. | ред. код ]

• 15 кв?тня 1967 року Гданськ?й корабельн? присво?но ?м'я Володимира Лен?на .
• 14 грудня 1970 року було оголошено про п?двищення ц?н на м'ясо та ?нш? продукти харчування . Це спричинило страйк на Гданськ?й верф?, а пот?м на ?нших корабельнях та п?дпри?мствах по вс?й Померан?? . Проти страйкуючих прац?вник?в корабельн? застосован? збройн? сили , як? атакували страйкуючих прац?вник?в верф? у Гданську ( 16 грудня ), а також роб?тник?в верф? у Гдин?, як? виходили на роботу ( 17 грудня ). Було вбито к?лька десятк?в людей. Точна ?х к?льк?сть не в?дома донин?.
• 1971 року страйкуюч? прац?вники верф? обрали сво?х представник?в ? призначили Ради роб?тник?в незалежним дорадчим органом управл?ння окремих в?дд?л?в та окремо Радою роб?тник?в Гдансько? корабельн?.
• 1971? 1975  ? ?нвестиц?? , зад?ян? на суднобуд?вному завод? в Гданську, включали реконструкц?ю цех?в B1, B2, B3 та B4, придбання сучасних кран?в ≪Kone≫ з Ф?нлянд?? вантажоп?дйомн?стю до 150 тонн, та буд?вництво сучасного обладнання для обробки та зб?рних роб?т. Не вс? модерн?зац?йн? роботи, запланован? тод?, були завершен?.

• У 1970-х роках гданське суднобуд?вне п?дпри?мство збудувало будувало судна переважно для СРСР.
• У грудн? 1970 року в?йськово-морський флот Бразил?? отримав прототип загального вантажного контейнерного судна ≪B444 Amaralina≫, яке на той час було одним ?з найсучасн?ших суден у св?т?. У 1974 роц? розпочалося буд?вництво для СРСР рефрижератор?в (B437) вантажоп?дйомн?стю 5500 тонн. Так? корабл? також були побудован? для польсько? компан?? ≪Transocean≫ (чотири судна B364 вантажоп?дйомн?стю 5 500 тонн у 1986 - 1988 роках, тод? як у 1990?1991 роках ще два ? з б?льшою вантажоп?дйомн?стю: 6200 тонн). Окр?м корабл?в, Гданська верф виготовляла основн? приводн? двигуни.
• У 1970 роц? на Гданськ?й верф? розпочали буд?вництво суден для контейнерних перевезень. Спочатку вони були модиф?кован? загальновантажними типу B444, пот?м ? у вдосконаленому вар?ант? ? B434 (вантажоп?дйомн?стю 12 000 тонн), передан? судновласникам з Бразил??, Колумб?? та Еквадору . У 1973 - 1979 роках под?бн? одиниц? типу B438 були побудован? для польських океанських л?н?й та Бразил??. З середини 70-х рок?в Гданське суднобуд?вне виробництво виготовляло класичн? камерн? контейнерн? судна B463 вантажоп?дйомн?стю 23 400 тонн та потужн?стю 1416 TEU для судновласник?в ?з Зах?дно? ?вропи ( Н?меччина , Н?дерланди , Франц?я , Велика Британ?я). Наприк?нц? 1980-х рок?в корабельн? побудували три контейнеровози типу B355 для ООП (потужн?сть 22 800 тонн, потужн?сть 1700 TEU, перший з них отримав назву ≪Hipolit Cegielski≫ ? був переданий судновласнику в 1988 роц?).

• Починаючи з 1976 року, Гданська корабельня ролкери , починаючи ?з сер?? B481 вантажоп?дйомн?стю 17 300 тонн. У 1977 роц? для ф?нського судновласника був побудований перший теплох?д B489 вантажоп?дйомн?стю 8 840 тонн. Корабельнею також побудовано пасажирський та автомоб?льний пором ≪Stena Scandinavica≫.
• У серпн? 1980 року економ?чн? та соц?альн? проблеми (труднощ? з постачанням основних харчових продукт?в, пост?йний експорт продовольства до СРСР, боротьба влади з? зростаючою демократичною опозиц??ю , обмеження свободи слова , в?дсутн?сть перспектив покращення умов життя) викликали незадоволення громадськост?, виражене у липн? протестом любл?нських зал?зничник?в проти експорту продовольства з Польщ? до СРСР. Страйк Гдансько? корабельн? розпочався 14 серпня 1980 року, який за три дн? перер?с на загальнонац?ональний протест проти комун?стично? влади. На Гданськ?й корабельн? створено М?жв?домчий страйковий ком?тет. 21 вимога страйку, написана на дерев'ян?й дошц?, що висить над Воротами № 2 верф?, виконання яких комун?стичною владою було умовою припинення страйку (оск?льки одним ?з найважлив?ших постулат?в була вимога в?льних профсп?лок ) м?стило важлив? вимоги сусп?льства щодо демократизац?? Польщ? та покращення умов життя людей. Ц? вимоги були внесен? у червн? 2004 року до списку програми ЮНЕСКО ≪Пам'ять св?ту≫. Протест прац?вник?в, п?дтриманий ?нтелектуалами та вс?м сусп?льством, пот?м перетворився на загальнонац?ональний громадський рух ≪Сол?дарн?сть≫ . Страйк роб?тник?в охопив усю Польщу.
• 31 серпня 1980 року в?це-прем'?р-м?н?стр Польсько? Народно? Республ?ки Мечислав Ягельський ? як представник уряду, а Лех Валенса  ? голова М?жв?домчого страйкового ком?тету п?дписав угоду про припинення страйку. Напередодн? уряд п?дписав аналог?чну угоду з страйкуючими прац?вниками на Щецинськ?й верф?. Найвищ? пол?тики та парт?йн? д?яч? були усунен? з? сво?х посад, в тому числ? Перший секретар Центрального ком?тету ПОРП Едвард Герек та прем'?р-м?н?стр Пйотр Ярошевич. Однак ?нш? пров?дн? чиновники на чол? з генералом Войцехом Ярузельським залишилися при влад?.
• Рекордними темпами було спроектовано конструкторське бюро корабелень, а на Гданськ?й верф? встановлено пам'ятник полеглим роб?тникам верф? у 1970 роц? в Гданську.
• Напружен?сть в?дносин у ≪Сол?дарност?≫ з урядом зросла наприк?нц? 1981 року, коли генеральний секретар Центрального ком?тету ПОРП та прем'?р-м?н?стр генерал Войцех Ярузельський оголосили про введення во?нного стану . ≪Сол?дарн?сть≫ була заборонена, найактивн?ших громадських актив?ст?в ув'язнили чи ?нтернували, запровадили цензуру преси та видавництв , рад?о та телебачення . Була запроваджена комендантська година , прослуховування телефонних розмов та цензура поштових в?дправлень, зменшення моб?льност? та введення продовольчих карток. На вулицю вивели арм?ю. Прац?вники Гдансько? верф?, як? прийшли на роботу в понед?лок, 14 грудня 1981 року, прийняли р?шення про профес?йний страйк на зборах сп?вроб?тник?в. Вноч? озбро?н? в?йська ув?йшли до верф? та насильно вивели страйкуючих ?з верф?. 16 грудня введена вимушена зупинка у робот? суднобуд?вного заводу, яка тривала до друго? половини с?чня 1982 року. На верф було введено арм?ю, озбро?ну бронетранспортерами ? танками . П?сля в?дновлення роботи, як?й передувала перев?рка прац?вник?в, В?йськова рада нац?онального порятунку призначив в?йськового ком?сара, який контролював сусп?льно-пол?тичну ситуац?ю на верф?, проводячи, серед ?нших част? строг? перев?рки у в?дд?лах.
• У 1980-х роках у Гданськ?й верф?, зокрема, та по вс?й Польщ?, був пер?од величезного застою та соц?ального невдоволення пробудженими та незд?йсненими над?ями на демократизац?ю державних структур та модерн?зац?ю кра?ни. Скасування во?нного стану 22 липня 1983 року не зм?нило ц??? ситуац??. У червн? 1987 року Папа Римський ?ван Павло ?? , поклавши кв?ти та молившись до пам'ятника загиблим прац?вникам верф?, був оточений п?дрозд?лами внутр?шн?х в?йськ , а прац?вник?в верф? не пускали до пам'ятника.
• У 1980-х роках було розроблено к?лька тип?в навчальних та спец?альних в?трильних суден.
• У 1982 роц? було введено в експлуатац?ю навчальний в?трильний корабель ≪Дар Молод?≫ , який зам?нив ≪Дар Померан??≫ . У 1987 - 1991 роках на Гданськ?й верф? було побудовано п'ять великих навчальних в?трильних корабл?в B810 для СРСР (≪Дружба≫, ≪Мир≫, ≪Херсон≫, ≪Паллада≫, ≪Над?я≫).
• 1 листопада 1988 року, незважаючи на найкращ? економ?чн? результати вс?х великих польських корабелень, Гданська корабельня була приведена у л?кв?дац?ю урядом прем'?р-м?н?стра Мечислава Раковського п?д приводом поганих економ?чних результат?в. Ун?кальний в?трильний корабель ≪Gwarek≫ не був добудований через брак кошт?в. Його корпус к?лька рок?в ?ржав?в в одному з басейн?в Гдансько? верф?, п?сля чого його продали за кордон, переобладнали в розк?шне кру?зне судно , яке з 2001 року плава? як ≪Royal Clipper≫ .

Stocznia Gda?ska Społka Akcyjna [ ред. | ред. код ]

• П?сля 1 с?чня 1990 року з переходом польсько? економ?ки на ринков? принципи , ф?нансове становище верф?, яка дос? функц?онувала на основ? дешевих операц?йних позик, р?зко зм?нилося. Гарантован? компенсац?йн? виплати були знят?, також за ран?ше укладен? договори та судна, що будувалися. Втрата ?снуючих ринк?в та брак ф?нансування суден, що будувалися, спричинили лавинне зб?льшення боргу суднобуд?вного заводу. Зниження виробництва на верф?, а також пог?ршення ?? ф?нансового становища позначилися на вс?й мереж? постачальник?в та п?дрядник?в, викликаючи в багатьох випадках ?х банкрутство. Швидка та глибока перебудова суднобуд?вного заводу була необх?дною для виживання та в?дродження суднобуд?вно? галуз?. Необх?дно було вийти на нов? ринки разом ?з прийняттям стратег?й щодо пропозиц?? тип?в ? розм?р?в суден, припинення зростаючо? заборгованост?, зв?льнення в?д заборгованост?, отримання джерел ф?нансування щойно укладених контракт?в, внесення зм?н у внутр?шню орган?зац?ю верф?, ? нарешт?, скорочення цикл?в суднобудування. Д?яльн?сть окремих корабелень та кооператив?в була неузгодженою, тому вони часто були неефективними. Наступн? польськ? уряди байдуже спостер?гали за скороченням морських п?дпри?мств.
• 1 с?чня 1990 року Гданськ? корабельн? було перетворено на акц?онерне товариство (≪Stocznia Gda?ska Społka Akcyjna≫) з великою часткою казначейських акц?й (приблизно 60 %) та прац?вник?в-акц?онер?в (приблизно 40 %). Однак ситуац?я в Гданськ?й верф? з кожним роком пог?ршувалася.
• 24 листопада 1994 року на Гданськ?й верф? в?дбулася траг?чна под?я ? у спортивно-розважальному зал? верф?, п?д час концерту гурту ≪Golden Life≫ , спалахнула пожежа через спалення одного з дерев'яних стенд?в нев?домою особою. В результат? 7 людей загинули (тро? померли на м?сц?, четверо ? у л?карн? ), 282 учасники отримали поранення, з них понад 100 отримали серйозн? ушкодження.
• Через зб?льшення заборгованост? та неплатоспроможност? 8 серпня 1996 року районний суд Гданська визнав п?дпри?мство банкрутом ^[7] . ?нш? велик? польськ? корабельн?, так? як: ≪Stocznia Gdynia SA≫, ≪Stocznia Scczeci?ska≫ та ≪Stocznia Połnocna≫, як? перебували у под?бному становищ?, були врятован? в?д банкрутства за рахунок допомоги польського уряду. П?сля оголошення банкрутства, незважаючи на в?дх?д багатьох досв?дчених прац?вник?в, виробництво суден не припинялося.
• П?сля того, як було оголошено про банкрутство верф?, слухач? передач? ≪Rozmowy Niedoko?czone≫ на ≪Рад?о Мар?я≫ запропонували ?дею врятувати завод. На рад?о створено Ком?тет порятунку суднобуд?вного заводу та суднобуд?вного господарства. Можна було сплатити кошти, призначен? для рекап?тал?зац?? суднобуд?вного заводу, на банк?вський субрахунок, доступний на рад?о. Однак через те, що Гданську корабельню було продано, ≪Рад?о Мар?я≫ оголосила про можлив?сть повернення сплачених грошей на п?дстав? п?дтвердження платежу чи доручення на переказ (Ком?тет приймав лише особист? платеж? з адресою платника) ^[8] . В результат? пов?домлення ≪Рад?о Мар?я≫ отримала як запити на в?дшкодування платеж?в, так ? прохання перерахувати сплачен? суми рад?о або на ?нш? ц?л? (включаючи допомогу бездомним ). 12 травня 2006 року Нац?ональна прокуратура у тандем? з м?сцевою, оголосила, що не знайшла п?дстав для початку розсл?дування у ц?й справ? ^[9] .

Stocznia Gda?ska ? Grupa Stoczni Gdynia Społka Akcyjna [ ред. | ред. код ]

• У 1998 роц? тимчасова адм?н?страц?я продала корабельню компан?? ≪Tri-City Shiphip Corporation≫. На баз? п?дпри?мства створено ≪Stocznia Gda?ska ? Grupa Stoczni Gdynia Społka Akcyjna≫. Основним напрямком д?яльност? суднобуд?вного заводу було буд?вництво морських суден, морського обладнання, суднових секц?й та ?нших сталевих конструкц?й. На верф? збудовано сучасну л?н?ю техн?чного обслуговування та фарбування. У 1997 ? 2006 роках виведено з експлуатац?? ряд цех?в.

Друга Stocznia Gda?ska Społka Akcyjna [ ред. | ред. код ]

• У серпн? 2006 року структура власност?, статут корабельн? та ?? назва зм?нилися. Агентство промислового розвитку (ARP) отримало 31,25 % акц?й, решта 68,75 % акц?й належали IDA та його доч?рн?м компан?ям (в основному Centrali Zaopatrzenia Hutnictwa w Katowicach ).
• 27 вересня 2006 року п?сля переговор?в м?ж представниками верф? та кардиналом Стан?славом Дз?в?шем було оголошено, що Гданськ?й корабельн? буде присво?но ?м'я ?вана Павла ??. Церемон?я присво?ння ?мен? мала в?дбутися 15 жовтня 2006 року. Однак арх??пископ Гданський Тадеуш Гоцловський не погодився на це. Справа мала пол?тичний п?дтекст, оск?льки тод?шн?й президент правл?ння верф? Анджей Яворський мав нам?р боротися за кр?сло президента Гданська на м?сцевих виборах.
• У грудн? 2006 року 5 % акц?й корабельн? було придбано компан??ю ≪ISD Polska≫ (доч?рньою компан??ю укра?нсько? корпорац?? ≪?ндустр?альний союз Донбасу≫ ), а в листопад? 2007 року вона придбала акц?? нового випуску на суму 300 млн. zł , ставши таким чином власником 83 % (405 млн злотих) акц?й.
• У березн? 2008 року ISD вимагала в?д польського уряду 400 млн злотих у зв'язку з позиц??ю ?вропейсько? ком?с?? . Ком?с?я оч?кувала прийняття плану реструктуризац?? заводу , який спрогнозу? ф?нансову ефективн?сть компан??, погашаючи державну допомогу, надану державн?й верф?, що призведе до банкрутства компан??. За даними Ком?с??, державна допомога, надана верф?, становила 760 млн злотих ^[10] . Необх?дною умовою ком?с?? було, серед ?ншого, закриття двох (?з трьох д?ючих) цех?в. На той час на корабельн? працювали близько 2 200 прац?вник?в.
• У 2015 роц? Померанська спец?альна економ?чна палата придбала б?льш?сть волод?нь Гдансько? корабельн?. Було погашено ряд кредитних зобов'язань суднобуд?вного заводу, а на територ?? площею 30 га розпочато буд?вництво ново? ?нфраструктури. Кр?м територ?й, Померанська спец?альна економ?чна палата придбала три пари кран?в у 2015 - 2017 роках ^[11] .
• У липн? 2018 року Агентство промислового розвитку викупило акц?? Гдансько? корабельн? (де працювало лише 100 ос?б) та ≪GSG Towers≫ (близько 700 прац?вник?в) в укра?нського ол?гарха Серг?я Тарути . Варт?сть угоди не розголошувалася ^[12] .
• В результат? угоди площа верф? була обмежена 6,5 га на площ? цеху К1. У 2015 роц? ≪GSG Towers≫, виготовила 90 в?тряк?в для ВЕС , в результат? чого вв?йшла до п'ят?рки найб?льших виробник?в в?тряк?в у св?т?. Виробничий потенц?ал заводу в 16 одиниць на м?сяць, завдяки модерн?зац?? виробничо? л?н?? в цеху К1 та буд?вництву нового залу з фарбувальною та техн?чною л?н??ю, мав бути подво?ний у середин? 2016 року. У 2018 роц? ф?нансовий результат ≪GSG Towers склав≫ ? 68,083 млн злотих ^[13] .
• Станом на середину 2015 року в GSG працювало близько 1 000 ос?б ^[14] .

Концерти ≪Прост?р Свободи≫ [ ред. | ред. код ]

У 2005 ? 2010 роках на територ?? цеху А (поблизу пам'ятника) колишньо? Гдансько? корабельн? в?дбулися концерти ≪Прост?р свободи≫, в рамках в?дзначення п?дписання угод м?ж урядом та страйкарями у серпн? 1980 року. Концерти були орган?зован? Фондом Гданська. На концертах виступали так? артисти:

• 2005  ? Жан-М?шель Жарр
• 2006  ? Дев?д Г?лмор
• 2007  ? Род Стюарт
• 2008  ? планувався виступ Queen + Пол Роджерс , однак концерт було скасовано
• 2009  ? Кайл? М?ноуг i Scorpions
• 2010  ? Лешек Можджер.

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Оф?ц?йний сайт [ Арх?вовано 24 с?чня 2019 у Wayback Machine .] (пол.)
• ?стор?я Гдансько? корабельн? ^{[ недоступне посилання ]} (пол.)
• Фотогалерея об'?кт?в корабельн? (пол.)