В?льгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький
н?м. Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen
Пр?звисько	Vaszil Visivanij , Васи?ль Виш?иваний ? Wasil Wyschiwani
Псевдо	В?льгельм Франц
Народився	10 лютого 1895 ( 1895-02-10 ) [1] [2] Пула , ?стр?йська жупан?я , Хорват?я
Помер	18 серпня 1948 ( 1948-08-18 ) (53 роки) Ки?в , Укра?нська РСР , СРСР · туберкульоз
Поховання	Нев?домо
Громадянство	Австро-Угорщина (1895?1918)   ЗУНР (1918?1919)   УНР (1919?1920)   Австр?я (1920?1938)   Трет?й Рейх (1938?1945)   Австр?я (1945?1948)
Нац?ональн?сть	австр??ць
Д?яльн?сть	в?йськовий д?яч , пол?тик , дипломат , поет
Alma mater	Терез?анська академ?я
Знання мов	н?мецька
Учасник	Перша св?това в?йна
Титул	арх?князь
Посада	член Палати шляхти Австр??
В?йськове звання	полковник
Конфес?я	Католицька церква
Р?д	Габсбурги
Батько	Карл Стефан Габсбург
Мати	Мар?я Терез?я Австр?йська-Тосканська
Брати, сестри	Карл Лео Габсбург-Лотаринзький , Карл Альбрехт Габсбург-Лотаринзький , Мехт?льда Австр?йська , Елеонора Австр?йська ? Рената Австр?йська
Д?ти	Франц Габсбург , П?ч Габсбург
Нагороди
герб Габсбур??в-Лотаринзьких
Роботи у  В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

В?льгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький ( н?м. Wilhelm Franz Joseph Karl von Habsburg-Lothringen ; 10 лютого 1895 ( 18950210 ) , Пула , Австр?йське Примор'я , Австро-Угорщина , нин? ?стр?йська жупан?я , Хорват?я  ? 18 серпня 1948 , Ки?в , Укра?нська РСР , СРСР ), також в?домий як В?льгельм Франц Австр?йський та Васи?ль Виши?ваний  ? австр?йський ерцгерцог ?з династ?? Габсбург?в , пол?тик , дипломат , поет , полковник Лег?ону Укра?нських с?чових стр?льц?в . В?льгельма Габсбурга знали в Укра?н? як Василя Вишиваного, п?д ?м'ям, яке йому дали укра?нськ? вояки п?д час Першо? св?тово? в?йни . Його вважали одним з неоф?ц?йних претендент?в на укра?нський трон у раз? утворення монарх?чного ладу. Хоча в?н сам оф?ц?йно н?коли не проголошував сво? нам?ри бути укра?нським монархом ? нав?ть не мав до цього можливостей, Василь прославився сво?ми в?йськовими та дипломатичними зд?бностями, поез??ю ? любов'ю до Укра?ни.

Народився 10 лютого 1895 року ^[3] у родинному ма?тку австр?йських арх?княз?в Габсбург?в-Лотаринзьких, який знаходився близько м?ста Пули ( Австр?йське Примор'я , сучасна Хорват?я ) в Адр?атичному мор? на остров? Лошинь у тогочасн?й австро-угорськ?й пров?нц?? ?стр?я .

В?льгельм Франц був наймолодшою дитиною з шести в родин? Мар?? Терези ? Карла Стефана Габсбург-Лотаринзького . Його братами ? сестрами були Елеанора , Рената , Карл-Альбрехт , Мат?льда , Лео-Карл ^[4] .

Родина жила певний час у Пул?, де народилися вс? д?ти. Оск?льки мати В?льгельма походила з ?тал?йського роду, в с?м'? сп?лкувалися ?тал?йською мовою. Завдяки батьку Карлу Стефану д?ти навчилися н?мецько?. Вдома ?х вчили приватн? вчител? ? кр?м загально? шк?льно? програми д?тей вчили трьох мов: ?тал?йсько?, французько?, англ?йсько?. За власним св?дченнями В?льгельма, в дитинств? в?н захоплювався н?мецькими поетами Генр?хом Гейне , Н?колаусом Ленау , а також ?тал?йськими П'?тро Метастаз?о , Данте Ал?г'?р? , Франческо Петраркою , Джованн? Боккаччо та ?ншими ^[5] .

Батько Карл Стефан був адм?ралом австр?йського в?йськово-морського флоту ? часто брав д?тей, особливо хлопц?в, у подорож? по Адр?атичному морю, на узбережж? якого знаходилося м?сто Пула. Впродовж шести рок?в, починаючи з десятир?чного в?ку, В?льгельм подорожував по св?ту разом з? сво?ми братами ? батьком. Вони в?дв?дали багато кра?н ?вропи, побували в Африц?, Америц?, Аз??.

Невдовз? його батько полишив службу у ВМС Австро-Угорщини . У нього виникли суперечки з кер?вництвом збройних сил щодо реструктуризац?? флоту, ? на знак протесту в?н п?шов у в?дставку. Було прийнято р?шення пере?хати в родинний ма?ток у м.  Живець ( пол. ?ywiec ), на заход? пров?нц?? Галичина (сучасна Польща ), який його родина отримала в спадщину в?д арх?князя Альбрехта Фердинанда Габсбурга. Родина Габсбург?в-Лотаринзьких провела там решту свого життя. Останн?м володарем замку ? ма?тку був старший брат В?льгельма, Карл Альбрехт, який став громадянином Польщ?, генерал-майором польсько? арм??.

У Живц? почалося знайомство В?льгельма з польською культурою ? мовою, яку в?н теж вивчив завдяки частому сп?лкуванню ?з польською шляхтою в замку батька. З польських автор?в йому найб?льше подобалися Генрик Сенкевич ^[6] та Юл?уш Словацький ^{[7] [8]} .

З 1905 року В?льгельм Франц навчався у В?денському реальному училищ? , яке в?н зак?нчив 1912 року. Наступного року В?льгельма ? його брата Лео було в?дправлено на навчання до Терез?ансько? в?йськово? академ?? в австр?йському м?ст? В?нер-Нойштадт . Такий крок батьк?в був досить незвичним, оск?льки д?ти ?мператорсько? родини зазвичай автоматично отримували оф?церськ? звання в арм?? Австро-Угорщини. Однак у родин? арх?князя Карла Стефана д?тей виховували у спартанському дус? ? батьки хот?ли, щоб в академ?? вони не в?др?знялися в?д ?нших ?, не маючи н?чого зайвого, мешкали в загальн?й казарм? з ?ншими курсантами.

Навчання В?льгельмов? давалося довол? легко. В академ?? в?н вперше самост?йно познайомився ?з працями Карла Каутського , Фр?др?ха Н?цше та ?нших ф?лософ?в. Окр?м в?йськово? справи В?льгельм вивчав л?тературу та мови, серед яких обрав в?льним факультативом укра?нську.

Його знайомство з укра?нською культурою почалося ще в Живц?, де укра?нц?в не було так багато. З власно? ?н?ц?ативи В?льгельм подорожував Гуцульщиною ?нкогн?то протягом 40 дн?в. Тод? в?н мешкав разом ?з селянами ? подорожував Карпатськими горами . Навчаючись в академ??, В?льгельм почав серйозно ц?кавитися укра?нською культурою ? вивчав мову, читав книжки укра?нських письменник?в та поет?в, захоплювався творами ?вана Франка , Юр?я Федьковича , Василя Стефаника , Тараса Шевченка та ?н. Зокрема, першою укра?нською книгою, з якою в?н ознайомився, була ≪Мала ?стор?я Укра?ни≫ Михайла Грушевського . Цю книгу В?льгельм прочитав ще взимку 1915 року за допомогою одного укра?нського солдата з його сотн? на пр?звище Пришляк. Згодом просте зац?кавлення укра?нською культурою переросло в участь у пол?тичному житт? укра?нц?в Австро-Угорщини. ^[9]

У лютому 1915 , п?д час Першо? св?тово? в?йни року В?льгельм Габсбург зак?нчив в?йськову академ?ю, отримав звання лейтенанта австр?йсько? арм?? ? був в?дправлений до 13-го полку улан?в .

Ця в?йськова частина формувалася переважно з укра?нц?в Золоч?вського пов?ту (нин?шньо? Льв?всько? област? ). У склад? цього полку в?дбувалося подальше ознайомлення В?льгельма з укра?нцями, до яких в?н виявляв неабияку прихильн?сть. П?д його командуванням та з його ?н?ц?ативи сотня В?льгельма повн?стю укра?н?зувалася ? з ?? складу були вилучен? поляки й угорц?, м?сце яких заступили винятково укра?нц?. Вс? вояки мали синьо-жовт? в?дзнаки на ун?форм?. У в?йську мала м?сце сво?р?дна трансформац?я погляд?в ? св?домост? В?льгельма Габсбурга: в?н не т?льки досконало опанував укра?нську мову, але й почав вважати себе укра?нцем разом з? сво?ми солдатами-укра?нцями. В?н заохочував сво?х п?длеглих до активного нац?онального самовизначення, стверджуючи, що ≪ коли я признаюся до укра?нського народу, то ? вони можуть см?ло це робити ≫ ^[10] .
Один з його солдат?в-укра?нц?в подарував В?льгельму вишиту сорочку, яку в?н почав в?дкрито носити як в полку, так ? поза ним. За це, а також за його патр?отизм ? любов до Укра?ни, його прозвали у полку Василем Вишиваним. ^[11] Братерство ? при?мн? спогади про службу з укра?нцями Василь прон?с кр?зь б?льшу частину свого життя ? нав?ть п?зн?ше присвятив сво?м бойовим товаришам зб?рку в?рш?в ? п?дписався п?д нею не як Габсбург, а як Василь Вишиваний.

П?д час служби на фронт? В?льгельма Габсбурга нагородили к?лькома нагородами Н?меччини ? Австро-Угорщини, зокрема одн??ю з найвищих ? зал?зним хрестом Прусс?? 2-го класу.

За законами Австро-Угорщини кожен член ?мператорсько? с?м'? по досягненн? 21-р?чного в?ку автоматично ставав членом сенату кра?ни. Таким чином у 1916 роц? В?льгельм став членом парламенту ? налагодив там контакти з укра?нськими депутатами, зокрема з головою Укра?нсько? Парламентарно? Репрезентац?? ? ?вгеном Петрушевичем . Для укра?нських пол?тик?в у В?дн? п?дтримка члена ?мператорсько? с?м'? виявилась справжн?м благословенням. За протекц?? арх?князя вдалося призначити м?н?стром охорони здоров'я кра?ни ? укра?нця ?вана Горбачевського . ^[12]

Детальн?ше ознайомлення В?льгельма з укра?нськими справами Австро-Угорщини сталося п?сля його знайомства з одним ?з пров?дних укра?нських пол?тик?в ?мпер?? ? Казимиром Гужковським . Гужковський був полковником австр?йсько? арм?? ? одним з небагатьох укра?нц?в, який займав адм?н?стративну посаду в Галичин?. Через останнього арх?князь поступово прийшов до розум?ння необх?дност? державного оформлення етн?чних укра?нських земель. На цьому етап? мова йшла передус?м не про незалежн?сть, а про виокремлення укра?нських земель у склад? Австро-Угорсько? ?мпер??, надавши укра?нцям б?льше самоврядування ? контроль над культурним життям. Тод? також в?дбулася перша зустр?ч В?льгельма Габсбурга з урядовими колами кра?ни ?, зокрема, головою генерального штабу арх?князем Фр?др?хом, стосовно перспективи вир?шення укра?нських проблем. Н?яких конкретних об?цянок не було дано, однак завдяки клопотанням молодого Габсбурга уряд почав звертати б?льше уваги на справи укра?нц?в ^[13] .

Згодом В?льгельм познайомився з ?ншими пров?дними укра?нськими пол?тиками Австро-Угорщини ? Костем Левицьким , ?вгеном Олесницьким та Миколою Васильком . Вони, безумовно, п?дтримували ?дею утворення укра?нського коронного краю в межах Австро-Угорсько? ?мпер??, а допомога ? протекц?я члена ?мператорсько? родини наближала ?хн? мр?? до зд?йснення. Сам Олесницький вважав залучення арх?князя до укра?нсько? справи найб?льшим усп?хом укра?нських пол?тик?в. Передус?м, головною проблемою ? завданням укра?нц?в Австро-Угорщини була нейтрал?зац?я польського впливу на пол?тику в Галичин?, усунення поляк?в з кер?вних посад, укра?н?зац?я осв?ти ? зокрема в?дкриття Укра?нського ун?верситету у Львов? . Також розглядалося питання об'?днання Буковини з Галичиною в одну пров?нц?ю або коронний край, де переважало б укра?нське населення. Проте довгий час вир?шення укра?нських проблем не було першочерговим завданням для центрального уряду, тому нав?ть протекц?я молодого Габсбурга не мала в?дчутного впливу на зм?ну традиц?йного пол?тичного курсу ?мпер??. ^[13]

Пол?тика В?дня стосовно вир?шення укра?нських проблем набула актуальност? напередодн? Першо? св?тово? в?йни у 1913 ? 1914 роках. Саме тод? високопосадовц? ?мпер?? радилися з укра?нськими пол?тиками, зокрема з Олесницьким, щодо перспектив укра?нського руху як у межах ?мпер??, так ? на укра?нських територ?ях Рос?йсько? ?мпер?? . Велика роль в орган?зац?? укра?нц?в в?дводилася митрополиту Андре?в? Шептицькому , який ще в серпн? 1914 р. над?слав м?н?стерству закордонних справ листа, в якому пропонував план можливо? державно? орган?зац?? укра?нських земель. Зокрема, зг?дно з планами Шептицького, на чол? держави мав стати гетьман Укра?ни з ?мператорсько? родини Австро-Угорщини. Оск?льки у 1917 роц? В?льгельма Габсбурга вже розглядали як кандидата на булаву, Олесницький наполегливо радив познайомити Шептицького з ним. Зустр?ч митрополита з В?льгельмом в?дбулася у жовтн? 1917 р., коли Шептицький повернувся ?з заслання в Рос??.

Перед початком Першо? св?тово? в?йни не ?снувало одностайност? щодо майбутнього укра?нських земель не лише серед укра?нц?в, але ? серед австр?йських урядовц?в. З одного боку, Австро-Угорщина не хот?ла позбутися ?снуючих укра?нських земель, а з ?ншого ? при?днання до ?мпер?? м?льйон?в укра?нц?в Рос?? могло б небажано для деяких ?нших народ?в, зокрема поляк?в, зм?нити нац?ональний баланс в ?мпер??. В?дчуваючи, що з загостренням в?дносин з Рос??ю ? наближенням в?йни ?дея по?днання держав в рамках династ?? Габсбург?в може знайти п?дтримку серед кер?вних к?л ?мпер??, В?льгельм зац?кавився нею ? почав шукати п?дтримку серед урядовц?в Австро-Угорщини та Н?меччини. Розум?ючи, що розбудова велико? незалежно? держави на сход? на даному етап? була малоймов?рною, в?н зосередився на проект? перетворення ?мпер?? на федерац?ю. Передбачалося, що Укра?на з? столицею в Ки?в? мала бути разом з Угорщиною третьою складовою частиною ?мпер??, на чол? яко? стояв би ерцгерцог-регент, можливо з династ?? Габсбург?в. Саме на цьому була зосереджена д?яльн?сть В?льгельма Габсбурга аж до осен? 1918 року. ^[13]

Тим часом под?? на сх?дному фронт? розвивалися на користь Австро-Угорщини та Н?меччини . Внасл?док загострення пол?тично? ситуац?? всередин? Рос?йсько? ?мпер?? значно знизилася не лише бо?здатн?сть рос?йських в?йськ, а були й втрачен? значн? ?? територ??. П?сля б?льшовицького перевороту 1917 року в Рос?? до влади прийшов новий уряд на чол? з Лен?ним , який вир?шив укласти мирний догов?р з Центральними державами . В?льгельм Габсбург в?д?гравав важливу роль в проведенн? переговор?в у Берест? (Берест?-Литовському), як? передували укладанню цього договору. В?н був одним ?з тих небагатьох пол?тик?в, яким було в?домо про та?мний додаток до договору, де Австро-Угорщина на вимогу делегац?? УНР не т?льки погодилася визнати незалежну укра?нську державу, але й под?лити Галичину на укра?нську ? польську частини. ^[14] Завдяки персональним контактам В?льгельма з австр?йським м?н?стром ?ноземних справ графом Черн?ним було домовлено, що до складу укра?нсько? частини Галичини включать також Холмщину ? з ус?х цих земель буде утворений окремий коронний край в склад? ?мпер??. Цим планам, однак, не судилося зд?йснитися ? польський вплив на уряд Австро-Угорщини виявився надто сильним ? п?д його тиском ц? статт? протоколу в липн? 1918 р. були денонсован?. ^[12]

Одним ?з прояв?в укра?нсько? пол?тично? активност? в Австро-Угорщин? було формування лег?ону Укра?нських С?чових Стр?льц?в (УСС) у 1914 роц?. З поразкою Рос?йсько? ?мпер?? навесн? 1918 року В?льгельма Габсбурга призначено командиром австр?йсько? ≪Групи арх?князя В?льгельма≫, до яко? входив ? кур?нь УСС. За Берестейським мирним договором загони н?мецьких та Австро-Угорських в?йськ також були передислокован? в Укра?ну ? серед них ? загони С?чових Стр?льц?в. 1 кв?тня 1918 р. В?льгельм Габсбург перейняв командування УСС б?ля Херсона . Перебуваючи на п?вдн? Укра?ни, в?н не т?льки обер?гав лег?он УСС в?д розформування, якого жадали деяк? як в Укра?н?, так ? в Австр??, але проводив на чол? цього загону напрочуд незалежну пол?тику п?дтримки укра?нських сил. За його власним визнанням, в?н не лише не бажав брати участь у рекв?зиц?ях зб?жжя у мирного населення, але й в?дверто в?дмовлявся придушувати народн? повстання, як? спалахували повсюди у в?дпов?дь на репрес?? окупац?йно? влади. Прихильн?сть м?сцевого населення до арх?князя В?льгельма зросла до тако? м?ри, що це викликало занепоко?ння гетьмана Павла Скоропадського . В?н в?дчував конкуренц?ю з боку Габсбур?а ? нав?ть мав агентурн? дан?, що навколо нього гурту?ться опозиц?я влад? гетьмана. В?д Скоропадського до н?мц?в було направлено дек?лька скарг, а т? в свою чергу вимагали в?д В?дня б?льшого контролю над повед?нкою члена ?мператорсько? с?м'?. П?дкорившись тиску Н?меччини, австр?йська влада намагалася вс?ляко обмежити д?яльн?сть арх?князя в Укра?н?. Невдоволення В?дня досягло тако? м?ри, що В?льгельма Габсбурга було в?дкликано до столиц?, де в?н мусив давати пояснення в зв'язку з численними доносами. Незважаючи на оп?р сво?й д?яльност?, а також на нов? спроби л?кв?дувати УСС, молодому арх?князев? вдалося в?дстояти цей укра?нський п?дрозд?л ? по поверненн? в Укра?ну, знову очолити його. ^{[12] [13]}

За даними його автоб?ограф??, в околицях Вижниц? при допомоз? отамана д-ра Никифора Г?рняка (1885?1962) пров?в наб?р вояк?в до в?йська, який йому перед тим заборонили. Для перешкоджанню нагляду за собою та УСС пере?хав з ними до Черняк?вки, де перебував до 6 жовтня 1918 року. Пот?м перебував у Черн?вцях, де захвор?в. М?сто покинув хворим 9 листопада, ви?хав авто через Кос?в, Кабаки, Коломию, Янчин (зв?дси розмовляв телефоном з В?товським) до Львова, де перебував як приватна особа до 21 числа, коли укра?нц? залишили м?сто. Пот?м на авто ви?хав до Жовкви, зв?дти через Кам'янку-Струмилову до Золочева, Тернополя, Бучача (тут разом з ад'ютантом О. Луцьким проживав у прим?щенн? монастиря оо. Васил?ян з середини чи к?нця листопада до 6 травня 1919 року).

Ви?хав до Станиславова (проживав б?ля м?ста до румунського ультиматуму 24 травня, пот?м через Делятин потрапив до Ворохти, разом з Петром Шекериком-Доник?вим перебували у селах Текуча, Космач, ?льц?, Жаб'?, Слупейц?. 6 червня у ?льцях потрапив у румунський полон. ^[15]

Побоювання Скоропадського щодо Габсбурга виявилися небезп?дставними. У травн? 1918 р. серед соц?ал?ст?в Одеси виник задум п?дняти повстання проти влади Скоропадського ? проголосити Габсбурга-Вишиваного новим гетьманом. На та?мн?й нарад? соц?ал?стичних парт?й та представник?в УСС було вир?шено дати запит арх?князев? стосовно його участ? в повстанн?. У випадку його згоди планувалося почати п?дготовчу роботу для заколоту в Ки?в?. Одначе сам Габсбург не був до цього готовий, ? мотивував свою в?дмову тим, що жадав п?дтримки всього укра?нського народу в раз? приходу до влади. ^[12] Зокрема, вже п?зн?ше на радянському допит? 5 жовтня 1947  р. в?н так з?знавався про свою участь у под?ях того часу:

Визнаю, що 1918 року, будучи в Укра?н?, окупован?й з'?днаними н?мецькими та австро-угорськими в?йськами, в м. Запор?жж? , в якост? начальника гарн?зону цього м?ста, зустр?чався з генералами Болбочаном, Гнат?вим ? Петр?вим, котр? мен? пропонували об'?днати укра?нськ? в?йська ? згодом повалити владу Скоропадського та очолити Укра?нський уряд. Однак, я в?д ц??? пропозиц?? в?дмовився". ^[9]

Кр?м цього, ?снували й ?нш? плани приведення до влади Габсбурга-Вишиваного, як у Велик?й Укра?н?, так ? в Галичин?. Однак, як в?дзначають сучасники, сам арх?князь не був готовий до захоплення влади збройним шляхом ?, незважаючи на свою прихильн?сть до справи укра?нсько? державност?, покладав основн? над?? на федеративний союз Укра?ни ?з габсбурзькою монарх??ю. Всупереч чуткам ? теор?ям, в?н не мав ч?ткого плану державного буд?вництва. ^[13]

З поваленням гетьманату Скоропадського в грудн? 1918 року В?льгельм Габсбург-Вишиваний почав сп?впрацювати з урядом Директор?? , отримав звання полковника арм?? УНР . У вересн? 1919  р. був призначений головою в?дд?лу закордонних зв'язк?в Головного Управл?ння Генерального Штабу УНР. Пере?хавши до Кам'янця-Под?льського , де на той час були розташован? кер?вн? установи Директор??, Вишиваний розпочав формування мереж? в?йськових шк?л для арм?? УНР. Використовуючи сво? знання мов, В?льгельм налагодив для ц??? ц?л? контакти з в?йськовими м?с?ями держав Зах?дно? ?вропи . Однак д?яльн?сть арх?князя в арм?? Директор?? була нетривкою. В?н в?дн?сся вкрай негативно до укладено? Симоном Петлюрою в кв?тн? 1920 року Варшавсько? угоди з Польщею, за якою визнавалась приналежн?сть зах?дних земель, ? зокрема Галичини, до Польщ?. На знак протесту В?льгельм п?шов у в?дставку ? ви?хав через Румун?ю до Чехословаччини . У березн? 1920  р., п?сля перенесеного тифу , в?н нарешт? прибув до В?дня, де написав в австр?йськ?й газет? ≪Neues Wiener Journal≫ 9 с?чня 1921  р. гостру антипольську статтю, в як?й схарактеризував союз Польщ? з УНР як ≪неприродний≫. Стаття мала скандальн? насл?дки для самого В?льгельма, оск?льки розгн?вила його батька ? затятого полоноф?ла ? претендента на польську корону. У в?дпов?дь поляки нав?ть опубл?кували гн?вну в?дпов?дь батька В?льгельма Карла Стефана Габсбурга, яка фактично була в?дреченням в?д сина. ^[16]

Опинившись в ем?грац??, В?льгельм Габсбург спочатку брав активну участь у житт? укра?нсько? д?аспори в Австр?? . 1921 року у В?дн? виникло Укра?нське нац?ональне в?льнокозацьке товариство , яке обрало головою управи Габсбурга-Вишиваного. Товариство випускало газету ≪Соборна Укра?на≫, яка дуже прихильно ставилася до особи арх?князя. Серед деяких укра?нських ем?грантських монарх?чних к?л в?н все ще користувався певною популярн?стю ? розглядався як потенц?йний кандидат на укра?нську булаву. Однак у номер? ≪Соборно? Укра?ни≫ в?д 19 грудня в?н однозначно заперечив сво? претенз?? на верховну владу в Укра?н?. ^[16] Це однак не завадило В?льгельму активно ц?кавитися под?ями як в Укра?н?, так ? серед укра?нських ем?грантських к?л. Зокрема, використовуючи сво? ?м'я, в?н намагався знайти п?дтримку укра?нськ?й справ? серед ?вропейських пол?тик?в. Проте великого усп?ху починання В?льгельма не мали, оск?льки в?н не мав пол?тично? ваги ? за ним не стояло жодних впливових пол?тичних сил. Поступово Габсбург став непом?тним у пол?тичному житт? укра?нсько? ем?грац??.

У р?зн? часи в?н зустр?чався з представниками укра?нсько? ем?грац?? ? Павлом Скоропадським, ?вгеном Коновальцем , ?вгеном Петрушевичем , В'ячеславом Липинським , В?ктором Андр??вським та ?ншими, але згодом нав?ть ц? контакти з?йшли нан?вець. Хоча ?м'я В?льгельма використовували для власних ц?лей р?зн? ем?грантськ? кола, серед них Габсбурга вважали скор?ше замр?яним ?деал?стом, ан?ж д??вим пол?тиком. Його зб?рка в?рш?в укра?нською мовою ≪Минають дн?≫ ( 1921 ) р?шуче п?дкреслила основне зац?кавлення Габсбурга-Вишиваного ? спогади та л?тература.

П?зн?ше В?льгельм Габсбург займався власним б?знесом ? продажем земельних д?лянок у р?зних частинах ?вропи. Деякий час в?н мешкав у Франц?? та ?спан?? , займаючись р?елторською справою. П?д час Друго? св?тово? в?йни в?н, як ? вс? Габсбурги, р?шуче в?дмовився в?д сп?впрац? з нацистами ? перебував п?д наглядом гестапо , оск?льки ?снували п?дозри стосовно його сп?впрац? з англ?йською розв?дкою. П?сля в?йни в?н продовжував займатися власним б?знесом ? мав лакофарбовий завод у В?дн?, одружився, мав двох син?в ? П?ча ? Франца. ^[9]

Певн? побоювання щодо Габсбурга-Вишиваного мала й радянська розв?дка. Проте ?? головна увага була прикута до сп?впрац? В?льгельма з укра?нськими нац?онал?стами ? зокрема, з ?вгеном Коновальцем до в?йни та з представниками ОУН  ? п?сля не?. Хоча Коновалець був вбитий агентом НКВД Судоплатовим у Роттердам? , радянськ? органи довгий час не мали н?яких п?дстав знищувати або нав?ть арештовувати колишнього арх?князя з огляду на його пасивн?сть в укра?нськ?й пол?тиц?. Однак в?домост? про його контакти з представниками ОУН тримали ?м'я Габсбурга в пол? зору стал?нсько? розв?дки. Вже п?сля зак?нчення в?йни, п?д час окупац?? В?дня в 1944 ?1947 роках радянськими в?йськами, стал?нська розв?дка вела та?мне стеження за ним.

Прив?д для арешту з'явився, коли агент французько? розв?дки кап?тан Пел?с'? мав зустр?ч у В?дн? з В?льгельмом Габсбургом. Ймов?рно, французи спод?валися налагодити через нього стосунки з укра?нським рухом опору в сам?й Укра?н? й зокрема з представником ОУН в ем?грац?? Романом Новосадом. 26 серпня 1947 року В?льгельма Габсбурга разом ?з Новосадом було заарештовано радянською секретною службою СМЕРШ ? перепроваджено до Карлсбадсько? тюрми, де велося попередн? сл?дство. Йому ?нкрим?нували шпигунську д?яльн?сть ?з зах?дними державами, союзниками СРСР по антиг?тлер?вськ?й коал?ц??, та звинувачували в зв'язках з ОУН.

Наприк?нц? листопада 1947 року В?льгельма Габсбурга перевели до Лук'ян?всько? тюрми Ки?ва, де тривало сл?дство. Протягом п?вроку його щоденно допитували, переважно вноч?, вимагаючи з?знатися в контактах з оун?вським п?дп?ллям та зах?дними розв?дками. Однак В?льгельм заперечував свою причетн?сть до будь-яких пол?тичних рух?в чи парт?й за останн? 20 рок?в, наголошуючи, що вс? зустр?ч? ? контакти були окремими под?ями ? не мали пост?йного характеру. В?н в?дмовився видавати пр?звища сво?х друз?в та вигадувати наклепи на соратник?в по ем?грац??. Сл?дч? рекомендували йому 25 рок?в ув'язнення в радянських таборах, однак ця рекомендац?я ? наступний вирок залишилися невиконаними. Умови утримання в тюрм? та брак медичного догляду призвели до захворювання Габсбурга на туберкульоз . В?н хвор?в вже давно, вт?м тюремний л?кар н?чого ?ншого, кр?м захворювання серця, не згадувала в ?стор?? хвороби. Св?доцтво про смерть проте вказу? на двосторонн?й туберкульоз, в?д якого в?н помер о 3-й годин? ноч? 18 серпня 1948 року в тюремн?й л?карн?. Не збереглося нав?ть в?домостей про м?сце його захоронення ? ймов?рно, його поховали десь б?ля огорож? Лук'ян?вського цвинтаря Ки?ва без будь-яких позначень м?сцезнаходження т?ла ^[17] . З огляду на засекречен?сть обставин смерт? Габсбурга-Вишиваного ця ?стор?я рясн?ла легендами, аж поки справжн? документи не пролили св?тло на правдивий переб?г под?й.

У часи перебудови ? переоц?нки д?яльност? Стал?на та його секретних служб справа Габсбурга-Вишиваного знов була переглянута ком?с??ю з реаб?л?тац?? незаконно засуджених в СРСР. 16 с?чня 1989 року його посмертно реаб?л?товано .

В?дтод? розсекречено багато документ?в у справ? Габсбурга-Вишиваного.

Походив ?з австр?йського ?мператорського роду Габсбург?в. Родинною г?лкою цього роду, до якого належали батьки В?льгельма, була династ?я Габсбург?в-Лотаринзьких. У н?й по?дналися дв? г?лки ?вропейсько? знат? ? Габсбург?в ? Лотаринг?в . ?стор?я роду Лотаринг?в сяга? ?Х стол?ття, а Габсбург?в Х? стол?ття. Поява по?днаного роду Габсбург?в-Лотаринзьких веде початок в?д шлюбу герцога Лотаринзького ? Франца Стефана ? ? Мар?? Терез?? з династ?? Габсбург?в у 1736 роц?. Мар?я Терез?я доводилася двоюр?дною сестрою Францов? Фердинандов? , кронпринцу Австро-Угорщини, а сам В?льгельм, в?дпов?дно, двоюр?дним плем?нником ^[18] . До цього роду також належало дек?лька корол?в ? австр?йських ?мператор?в, ? зокрема передостанн?й ?мператор Австро-Угорсько? ?мпер?? Франц Йосиф I , якому В?льгельм фон Габсбург доводився троюр?дним плем?нником.

З одного боку в?н прямий нащадок ки?всько? княгин? Ольги ? великих княз?в ки?вських з роду Рюрикович?в , а з ?ншого ? Гедим?нович?в . ^[19] П?сля одруження ?мператриц? Мар??-Терез?? (1717?1780) з дому Габсбург?в з Францом ? Стефаном (1708?1765) з Лотаринзького дому Габсбург?в по обох г?лках стали прямими нащадками ки?вських Рюрикович?в.

Франц ? Стефан був нащадком герцога лотаринзького Карла ??? (1543?1608), який був одружений з Клод Валуа , донькою короля Франц?? Генр?ха ?? (1519?1559) ? Катерини Медич? . Генр?х ?? був прямим нащадком короля Франц?? Генр?ха ? (1008?1060) ? Анни Ки?всько?  ? доньки Ярослава Мудрого , онуки Володимира Великого , правнучки Святослава Хороброго ? праправнучки ?горя Старого ? княгин? Ольги. Таким чином Габсбурзько-Лотаринзький д?м, зокрема ?мператор Франц Йосиф I, ? його плем?нник В?льгельм фон Габсбург (Василь Вишиваний) ? нащадками давньоки?вських княз?в ?з династ?? Рюрикович?в.

Через шлюб ?мператора Священно? Римсько? ?мпер?? Фердинанда ? (1503?1564) з Анною Ягеллонкою (1503?1547) донькою чеського короля Владислава ?? Ягелончика , онукою короля польського ? великого князя литовського та руського Казимира IV Ягеллончика , правнучкою Владислава ?? Ягайла (1351?1434) та його дружини Соф?? Гольшансько? (1405?1461), яка була донькою ки?вського князя Андр?я Гольшанського , Габсбурги ? нащадками Гедим?нович?в ? через них стали спор?днен? з великокняз?вським та корол?вським домом Романович?в ( Роман Великий , Данило Романович , Лев Данилович та ?хн?ми нащадками ? спадко?мцями, Великими князями, споконв?чними д?дичами та королями Рус? ).

Батьком В?льгельма Габсбурга був австр?йський арх?князь (ерцгерцог) Карл Стефан Австр?йський ( н?м. Karl Stephan von Osterreich ) ( 1860 ? 1933 ) ? син Карла Фердинанда Австр?йського ? ?лизавети Франциски Австр?йсько?. П?зн?ше, п?сля проголошення незалежност? Польщ?, в?н прийняв польське громадянство ? позиц?онувався одним ?з кандидат?в на польський престол.

Його мати ? австр?йська арх?княгиня Мар?я Терез?я Австр?йська-Тосканська ( н?м. Maria Theresia von Osterreich-Toskana ) ( 1862 ? 1933 ) була дочкою арх?князя Карла Сальватора Австр?йського-Тосканського та Мар?? ?макуляти Борбонсько?. Мар?я Тереза одружилася з Карлом Стефаном 28 лютого 1886 року ^{[20] [21]} у В?дн? .

• Орден Золотого руна
• Хрест ≪За в?йськов? заслуги≫ (Австро-Угорщина) 3-го класу з в?йськовою в?дзнакою ? мечами
• Ср?бна ? бронзова медаль ≪За в?йськов? заслуги≫ (Австро-Угорщина) з мечами

• Золота медаль ≪?мтияз≫
• Галл?пол?йська з?рка

• Орден Слави (Тун?с) , велика стр?чка
• Зал?зний хрест 2-го класу ( Корол?вство Прусс?я )
• Пам'ятна в?йськова медаль (Австр?я) з мечами
• Почесний хрест ветерана в?йни з мечами ( Трет?й Рейх )

Протягом десятир?ч особа арх?князя Габсбур?а або замовчувалася, або висв?тлювалася винятково в негативному св?тл?. У радянськ?й ?стор?ограф?? В?льгельм Габсбур? розглядався як ставленик ?ноземних буржуазних сил, як? н?бито хот?ли за його участю поневолити Укра?ну. Приблизно такий, спрощений погляд на особу Габсбур?а-Вишиваного збер?гся ? в рос?йськ?й ?стор?ограф??, де йому в?дводиться роль мар?онетки в руках австр?йських пол?тик?в. До останнього часу досл?дження спадщини Габсбур?а-Вишиваного не велося ? в Укра?н?, ? його постать та внесок обростали м?фами ? вигадками. П?сля розсекречення радянських арх?в?в почалася переоц?нка його д?яльност? ? внеску в ?стор?ю Укра?ни ^[23] .

Д?яльн?сть В?льгельма Габсбур?а ще чека? ретельного досл?дження. Особливо? уваги потребу? оц?нка його л?тературно? творчост?, про яку в?домо ще менше, н?ж про його пол?тичне життя. Габсбур?-Вишиваний регулярно дописував до в?денського укра?нського журналу ≪Соборна Укра?на≫, а також до ?нших укра?номовних видань в д?аспор?. Його найв?дом?шим л?тературним внеском ? зб?рка в?рш?в ≪Минають дн?≫ ( 1921 ), яку в?н присвятив товаришам по УСС. У пам'ять про тих, хто в?ддав життя заради Укра?ни, в?н писав:

До збро?! До збро?, стр?льц?!

Товариш?в р?дних згадайте,

Що мр?ють про волю в холодн?й земл?, ?

Вс? сили до бою з'?днайте! ^[24]

Так само повн? любов'ю до Укра?ни його л?ричн? в?рш?, як? в?н присвятив Карпатам :

О хмари, що в сторони

р?дн? йдете,

Гуцул?в в?д мене в?тайте -

О птиц?, що в гори на

п?вдень пливете

З в?танням в?д них повертайте. ^[9]

До зб?рки входить 23 поез?? :

• За ?н?ц?ативи товариша Габсбур?а-Вишиваного по ем?грац?? та ув'язненню ? Романа Новосада 2 липня 2000 року у м. В?день (Австр?я) в Укра?нськ?й греко-католицьк?й церкв? Свято? Варвари було в?дкрито мемор?альну дошку Василю Вишиваному (В?льгельму Габсбур?у). ^[25]
• Площа Вишиваного у м. Львов? .
• Вулиця Василя Вишиваного в ?вано-Франк?вську . Вулиця невеличка, не ма? будинк?в чи адрес, проте в самому центр? м?ста.
• 26 вересня 2014 року в ?вано-Франк?вську на початку вулиц? Василя Вишиваного було встановлено анотац?йну таблицю Василю Вишиваному.
• У м. Ки?в? ?сну? вулиця Василя Вишиваного .
• Провулок В?льгельма Габсбур?а у м?ст? Одеса.
• Вулиця Василя Вишиваного ? у м?ст? Запор?жжя ^[26]
• У м. Черн?вцях п?д час процесу декомун?зац?? вулиця К?ровоградська була перейменована на вулицю Василя Вишиваного ^[27]
• У м. Кам'янець-Под?льському п?д час декомун?зац?? вулиця Вут?ша була перейменована на вулицю Василя Вишиваного. ^[28]
• На вулиц? С?чових Стр?льц?в у м?ст? Золочев? Льв?всько? област?, при вход? у Навчальний Центр Нац?онально? Гвард?? Укра?ни, який розташований на теренах колишн?х австр?йських казарм, 14 листопада 2020 року в?дкритий Мемор?ал Василев? Вишиваному. Мемор?ал присвячено до 125-? р?чниц? з дня народження В?льгельма Габсбура ? Василя Вишиваного (1895?1948) та 105-?й р?чниц? прибуття Ерцгерцога Австр?йського на в?йськову службу у м?сто Золоч?в в 13 полк улан?в. 18 серпня 2021 року, з нагоди присво?ння п?дрозд?лу НГУ ?мен? Василя Вишиваного та роковини загибел? Ерцгерцога, на територ?? цього ж навчального центру в?дбулася урочиста передача та в?дкриття погруддя Василя Вишиваного ^[29] .
• 2020 р?к Льв?вська обласна рада оголосила роком Василя Вишиваного. ^[30]
• 2019 року в м?ст? Хмельницький вулицю Зо? Космодем'янсько? перейменували на вулицю Василя Вишиваного. ^[31]
• У 2020 роц? на замовлення Почесного консула Республ?ки Австр?я в м. Харков? Всеволода Кожемяки створено сучасну укра?нську нац?ональну оперу ≪Вишиваний. Король Укра?ни≫ ^[32] . 1 та 2 жовтня 2021 року на сцен? Харк?вського Нац?онального академ?чного театру опери та балету ?мен? М. В. Лисенка в?дбулася прем'?ра ц??? опери (композиторка ? Алла Загайкевич , автор л?брето ? Серг?й Жадан ) ^[33] .
• 10 лютого 2021 року в Ки?в? освячено м?сце п?д пам'ятник Василев? Вишиваному з нагоди 126-? р?чниц? в?д дня його народження ^{[34] [35]} . На День вишиванки 20 травня 2021 року на цьому м?сц? в?дкрито бронзове погруддя Василя Вишиваного (В?льгельма Габсбур?а), автори ? скульптори Михайло Горловий та Олександр Фурман ^[36] . Пам'ятник встановлено в сквер? перед школою № 61 на вулиц? Юр?я ?лл?нка , неподал?к Лук'ян?вського С?ЗО , де помер ерцгерцог ^{[37] [36]} .
• 13 травня 2022 р. у м?ст? Городок Хмельницько? обл. вулицю ?сен?на перейменували на вулицю Василя Вишиваного.
• 28 липня 2022 р. у м?ст? Б?ла Церква Ки?всько? обл. вулицю Роб?тничу перейменували на вулицю Василя Вишиваного.
• 2023 року був започаткований п?дготовчий кур?нь УПЮ ?мен? Василя Вишиваного у станиц? В?день . ^[38]

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво Artists of the World Online · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Genealogics.org · Родов?д · habsburg lothringen;oc=1 Roglo · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree Словники та енциклопед?? Енциклопед?я сучасно? Укра?ни Дов?дков? видання Deutsche Biographie Нормативний контроль BLBNB :  000555332 · BNC :  a12115708 · CANTIC :  981058614869106706 · FAST :  457339 · Freebase :  /m/027zmlj · GND :  12194946X · ISNI :  0000000368488498 · J9U :  987007458453305171 · LCCN :  n00045103 · LIBRIS :  97mqvqpt3vc95hv · LIH :  LNB:Bd5G;=BI · MAK :  9810665081905606 · NCF :  ncf10726869 · NDL :  001170939 · NKC :  js2010568363 ,  xx0114085 · NLP : a0000002196818 · NTA :  313886431 · NUKAT :  n2008110879 · SELIBR :  322105 · SUDOC :  136817963 · VIAF :  52558446 ,  75083607 ,  120119486 · WorldCat :  viaf-52558446

Попередник Карл ?

Король Галичини та Володимир?? 1918 - 1948

Наступник Отто фон Габсбур?

Попередник Карл ?

Герцог Буковини 1918 - 1948

Наступник Отто фон Габсбур? оскаржувалося ?ншими претендентами

Ця стаття належить до вибраних статей Укра?нсько? В?к?пед??.