?нду?зм
?стор?я   · Пантеон
Напрями Вайшнав?зм Смартизм Шайв?зм Шактизм
В?рування ? практика Артха Бгакт?-йога Бгакт? Дхарма Йога Кама Карма Майя Мандир Мантра Мокша Пуджа Самсара Санскрит Тантра Тримурт? Яджня
Писання Бга?авад-??та Веди Ведан?а Махабхарата Пурани Рамаяна Упан?шади ?нш?
Близьк? теми Аюрведа Джйот?ша ?уру ?нду?зм за кра?нами Календар Космолог?я М?фолог?я Свята Терм?нолог?я
Категор?я ? Портал
п о р

Ва?рна ( санскр. ???? , [ var?a ^IAST ], ≪одяг≫; ≪кол?р≫ ^[1] ) ? назва великого сусп?льного стану в традиц?йному ?нд?йському сусп?льств?. Традиц?йно ?сну? чотири варни: жерц?  ? брагмани , во?ни ? кшатр?? ; торг?вц?, фермери ? вайш'? ; слуги, роб?тники ? шудри .

Спершу ?снувала система з типового для ?ндо?вропейських народ?в тричленного под?лу сусп?льства на три стани: жерц?в ? брахман?в, знатних во?н?в ? кшатр??в та в?льних громадян ? вайш??в. Внасл?док п?дкорення та асим?ляц?? прибульцями ар?ями м?сцевого населення в сусп?льств? з'явився великий прошарок людей, як?, з одного боку, не були чужинцями чи рабами , тобто вважалися частиною громади, а з ?ншого за походженням не належали до трьох старих варн та мали невисокий соц?альний статус. Цих людей в?днесли до четверто? варни ? шудр. Це був найнижчий стан слуг. З часом наповнення цих терм?н?в зм?нилося. Якщо у ведичний пер?од кшатр?? ? то лише в?йськова аристократ?я, а вайш??, селяни та рем?сники ? це повноправн? громадяни, то вже в середин? ? тисячол?ття н. е. за св?дченнями китайського паломника вайш?ями вважаються лише торговц?, а б?льш?сть селян ? шудрами.

Сучасн? касти ? поняттям значно вужчим за стародавн? варни. Якщо варн лише 4 (зр?дка так званих ≪недоторканих≫ називають п'ятою варною), то каст сотн?, кожна з? сво?ми власним м?сцем в сусп?льн?й ??рарх??, звичаями, традиц?ями, рел?г?йними особливостями та власним походженням. За традиц??ю б?льш?сть каст виводять себе з одн??? з давн?х варн, хоч в б?льшост? випадк?в така спадков?сть вельми сумн?вна.

У Стародавн?й ?нд?? задовго до приходу ар??в склалася високорозвинена цив?л?зац?я. Ранньокласове сусп?льство ?снувало в ?нд?? ще в III тис. р. до н. е. ? було ровесником цив?л?зац?? Стародавн?х ?гипту ? Шумеру .

Новий пер?од в ?стор?? Стародавньо? ?нд?? пов'язаний ?з вторгненням на ?? територ?ю стародавньо ? ?ранських племен ? ар??в ? племен б?ло? раси. За зовн?шн?м виглядом, мовою, етикою повед?нки вони р?зко в?др?знялись в?д кор?нних жител?в. Ар?? займалися скотарством. Р?вень ?хньо? в?йськово? та жрецько? орган?зац?? був вищим, н?ж у драв?д?в . М?сцев? правител? зазнали в?д ар??в ряд поразок. Процес розселення ар??в територ??ю ?нд?? зайняв не одне стол?ття.

З часом ар?? сприйняли культуру кор?нних жител?в, стали землеробами. Родова община переросла в сус?дську. Становище людини в сусп?льств? визначалося ?? майновим станом. Як пережиток збер?галася кровна помста, яка вважалася рел?г?йним ? моральним обов'язком ус?х родич?в потерп?лого.

Основу соц?ально? структури Стародавньо? ?нд?? становила община.

Община була самокерованою одиницею. До не? входили касти, що об'?днували представник?в одн??? профес??, ? були с?мейн? общини родич?в. Були сангхи , що об'?днували рем?сник?в ? крамар?в з р?зних каст. На чол? цих груп стояв виборний староста.

Давня пам'ятка л?тератури та ?стор?? ≪Р?гведа≫ (II ст. до н. е.) да? певн? в?домост? про ?ндоар??в. Це був войовничий народ, який вважав в?йськову справу найдостойн?шим заняттям для чолов?к?в. Вони захоплювалися музикою, любили поез?ю. [4,с.98]

Ар?? вживали м?цн? збуджуюч? напо? ? нав?ть зд?йснювали обряд на честь алкогольно? р?дини ? сома. У ≪Р?гвед?≫ написано, що ?хн? головне божество ?ндра зневажав мораль, любив в?йськов? авантюри, бали, був схильний до пияцтва.

Специф?ка сусп?льного ладу Стародавньо? ?нд?? полягала в розпод?л? людей за варнами ? замкненими групами. Под?л людей на певн? замкнен? групи мав м?сце в Стародавн?х ?гипт? та ?ран? , але в ?нд?? станова замкнен?сть жител?в набула найзавершен?шо? форми.

Рух народ?в, етн?чна строкат?сть, часта зм?на держав ? гегемон?в змушували пан?вний прошарок п?дтримувати станову сол?дарн?сть. Посилення соц?ально? нер?вност? призвело до того, що знатн? роди одних племен стали вважати знатн? роди ?нших племен ближчими соб?, н?ж сво?х незнатних одноплем?нник?в.

Про походження варни ?сну? багато верс?й. Б?льш?сть учених пов'язу? ?х виникнення з брахманською рел?г??ю. Верх?вка ар??в з часом привласнила соб? виняткове право на рел?г?йну, пол?тичну та в?йськову д?яльн?сть.[6,с.51]

Профес?я, посада, величина одержано? спадщини, процент за договором про позичку ? нав?ть м?ра покарання ?ндуса визначалася належн?стю до варни (ст. 87 ? 91; 142; 267?268; 270; 279). В?д цього залежало нав?ть ?м'я, яке йому давали з народженням, одяг, який в?н мав носити, порядок вживання ?ж?. Перех?д з одн??? варни до ?ншо? в принцип? був неможливим.

До вищих варн?в належали ≪дв?ч? народжен?≫ ? брахмани, кшатр??, вайш??. Вони могли вивчати тексти рел?г?йних твор?в, знати ?х розпорядження ? ритуали. П?зн?ше з'явилась пригн?чена варна ? шудри, ≪раз народжен?≫. ?снування варн п?зн?ше було закр?плено у пам'ятц? права Стародавньо? ?нд?? ? Законах Ману .

Перша варна ? найприв?лейован?ша ? брахмани. Вони н?би виникли з вуст ? ≪найчист?шо?≫ частини т?ла Брахми . У давн?х джерелах брахман поста? мало не божеством у людськ?й подоб?. Лише в?н м?г визнавати волю бог?в, вивчати священн? тексти, зд?йснювати жертвопринесення, обряд коронац?? правителя. Брахмани зв?льнялися в?д повинностей, нав?ть цар не м?г розпоряджатися ?хньою власн?стю.

≪Якщо раджа не слухатиме порад брахмана, ? записано в законах Ману, ? то може загинути, як корова в трясовин?≫. Вбивство брахмана вважалося найтяжчим злочином. Належн?сть до варни брахман?в вважалася спадковим прив?ле?м, хоча були поодинок? випадки переходу ?х в ?нш? варни.

Право закр?плювало прив?ле? ≪благородних≫ стан?в. Брахман, як ? ?нш? ≪дв?ч? народжен?≫, досягнувши 8 рок?в, проходив обряд посвячення в ≪дв?ч? народжен?≫. П?сля завершення курсу навчання у наставника йому належало одружитися, стати главою дому, мати д?тей, займатися ?х вихованням, зд?йснювати обряди на честь бог?в ? предк?в. Продовживши св?й р?д ? побачивши онук?в, брахман, доживши до сивого волосся, повинен був стати сам?тником , в?д?йти в?д св?ту в л?с, там роздумувати про марн?сть усього земного, вивчати Веди, очистити душу в?д гр?ховних помисл?в.[2,с.54 ? 57]

Етика зобов'язувала брахмана показувати приклад у виконанн? рел?г?йних обряд?в, ум?ти уважно слухати ?нших, говорити правду або мовчати, дотримуватися закон?в гостинност?. Йому категорично заборонялося вбивати вс?х, хто ходить, л?та?, повзе. Тому правов?рн? брахмани не могли займатися нав?ть землеробством, ≪адже дерево ?з зал?зним наконечником ранить землю (й ?стоти), що живуть в земл?≫.

Брахмани зв?льнялися в?д податк?в, повинностей ? т?лесних покарань.

Правител? залучали брахман?в до розгляду судових справ, виконання р?зноман?тних державних доручень, не пов'язаних з в?йськовою справою. Використовуючи св?й вплив, священнослужител? обмежували владу правителя. За Законами Ману, цар повинен був слухати ?хн? поради з самого ранку до приходу ?нших м?н?стр?в та радник?в.[7,с.67]

Закон гласив, що коли цар не спроможний забезпечити захист сво?х п?длеглих (брахман?в), то його ≪необх?дно було вбити як скажену собаку≫. Под?бна стаття дуже р?дк?сна в ?стор?? права, ?й нема? аналог?в. Вих?дц? з брахман?в були царями, во?начальниками, перебували в царському суд?.

Правител? ?з кшатр??в звичайно не мирилися з брахманами, м?ж ними точилась боротьба за вплив ? владу. У поселеннях серед простого люду брахмани жили скромн?ше, годувалися за рахунок пророкування, в?дведення несприятливих насл?дк?в в?д тих, хто не дотримувався ритуал?в .

Друга варна ? кшатр?? (раджанья), ≪створен? з рук бога≫. Вони становили основну частину верх?вки чиновник?в: правител?в, во?начальник?в, радж?в. В ?х руках була реальна влада в?йськова ? матер?альна могутн?сть. Майже вс? цар? були вих?дцями ?з кшатр??в. Рел?г?я зобов'язувала до сп?вроб?тництва брахман?в ? кшатр??в. Цар? ? приб?чники брахман?в ? пересл?дували кшатр??в, доходило до кривавих м?жусобиць. Правител? ? кшатр?? в?дпов?дали тим же. Посилення впливу буддист?в послабило позиц?? кшатр??в. Багато з них покинули в?йськову службу, перетворились на рем?сник?в ? крамар?в.[9,с.127 ? 129]

Третя варна ? вайш??, ≪створен? ?з стегон бога≫, ? займалися землеробством, скотарством, ремеслом, торг?влею, але користувалися покровительством правител?в. З представник?в ц??? варни формувалось ополчення , вони сплачували основну масу податк?в. Т?льки окрем? вайш?? були багат?, пос?дали високе становище в сусп?льств?.

Четверта варна ? шудри, ≪створен? ?з ступн?в бога≫. Вони не проходили обряду посвячення, ?хн?м головним обов'язком було служ?ння ≪дв?ч? народженим≫. Шудра повинен був харчуватися з? столу господаря, носити його недоношений одяг. В?н не м?г вивчати веди. Брахман за вбивство шудри н?с таке ж покарання, як за вбивство кота або собаки. Шудри становили основну масу найманих людей, слуг, рем?сник?в. Шудр? не можна було мати багатство, оск?льки це могло ≪утискувати брахман?в≫. За образу брахмана шудр? могли в?др?зати язика.

Окрем? представники ц??? варни досягли матер?ального благополуччя, переважно за рахунок торг?вл?, ремесла. Шудри не були прикр?плен? до земл?. В?дом? випадки, коли шудра ставав во?начальником ? нав?ть царем. Так, у III ст. до н. е. правителем держави Нанди був шудр Аграмес, який створив сильне, добре орган?зоване в?йсько. Нав?ть Олександр Македонський ухилився в?д битви ?з цим царем. Багато цар?в, як? намагалися п?дкорити Нанду, зазнали поразки. Засновник ?мпер?? Маур'?в Чандрагупта лише в результат? в?йни перем?г Аграмеса.[6,с.28]

Таким чином, належн?сть людини до певно? варни не заважала ?й обирати профес?ю, досягти певно? посади. Однак закон категорично забороняв переходити з одно? варни в ?ншу, вважав це великим гр?хопад?нням. З часом м?ж вайш?ями ? шудрами виникли под?ли на касти за профес?йними ознаками: ковал?, гончар?, цирульники, прибиральники нечистот. Були ≪чист?≫ ? ≪нечист?≫ касти.

Про неоднор?дн?сть варни шудр св?дчить те, що до шудр у м?ру посилення кастового розпод?лу стали в?дносити знедолен?, ≪недоторкан?≫ касти, що виконують найпринизлив?шу роботу. У ≪Законах Ману≫ згадуються особи, ≪знехтуван? нав?ть для знедолених≫. ≪Недоторкан?≫ касти, дискрим?нувалися ? як шудри, ? як ≪недоторканим≫. ≪Недоторканим≫ заборонялося в?дв?дувати ?ндуськ? храми, загальн? водойми, м?сця кремац??, магазини, що в?дв?дувалися членами ?нших каст. Обмеження правоздатност? ≪недоторканих≫ у колон?альних судах порозум?валося широким визнанням ≪кастово? автоном??≫, що забороня? втручання уряду в кастов? в?дносини. У ряд? княз?вств ?снували окрем? суди для ≪недоторканих≫, д?ти ≪недоторканих≫ не могли в?дв?дувати школи, де училися д?ти з ?нших каст.[8,с.194]

У старо?нд?йських текстах м?ститься разюча к?льк?сть приклад?в об'?днання ж?нок ? шудр в одну категор?ю. Вони маються й у ранн?й л?тератур? типу брахман, ? в б?льш п?зн?х текстах, таких, як смр?т? ? пурани . Наприклад, у спокуту гр?ха убивства, будь те убивство шудри чи ж?нки, накладалися однакове покаяння й однаковий штраф. Н? ж?нка, н? шудра не вважалися здатними зробити що ? небудь гарне. ≪Шатапатха ? брахмана≫ попереджа?, що при навчанн? учн?в ритуалу праварджя вчителю не можна дивитися на ж?нку, шудру, собаку ? птаха шакуни, тому що ус? вони брехлив?.

Дуже важлив? зведення ≪Артхашастри≫ про положення шудр. У глав?, присвячен?й зовн?шн?й пол?тиц?, рекоменду?ться здобувати так? земл?, населення яких переважно в?дноситься до нижчо? варни, оск?льки з таких земель цар зможе одержувати ус? види доход?в ? податей ? бхога. Нижча варна була основним податним станом. Це ц?лком п?дтверджу?ться ? матер?алами глави про основи держави, де ?деально? визна?ться м?сцев?сть ? Магаджанапада , жител? яко? здеб?льшого ? представники т??? ж варни. [7,с.147]

Кшатр?? ? брахмани стали вид?ляти себе з загально? маси населення на т?й п?дстав?, що вони волод?ють худобою, зерном, грошима, а також рабами, але малися також б?дн? брахмани ? кшатр??, що не в?др?знялися по положенню в?д б?дних вайш??в. В м?ру консол?дац?? вищих варн ? брахман?в ? кшатр??в складався особливий порядок регулярних в?драхувань в?д с?льськогосподарського продукту ? болю. Податок йшов на утримання брахман?в ? кшатр??в. Люди, що входили в три вищ? варни, були ритуально в?дд?лен? в?д тих, хто входив у четверту варну. В наявност? глибока соц?ально д?юча ступ?нь под?лу, коли ф?зична праця в?докремлювався в?д розумового, матер?альний в?д духовного, продуктивний в?д управл?нського. В основ? ц??? першо?, тричленно? диференц?ац?? старо?нд?йського сусп?льства лежав под?л прац?, т? основи соц?ально ? економ?чно? нер?вност?, експлуатац?? родовою аристократ??ю простого народу. М?ра покарання за зд?йснення тих чи ?нших злочин?в визнача?ться в дхарма ? шастрах у строг?й в?дпов?дност? з приналежн?стю до т??? чи ?ншо? варни. Заборонявся перех?д з одн??? варни в ?ншу.[5,с.75 ? 77]

Обмежувалася можлив?сть зм?шаних шлюб?в. Дхарма ? шастри закр?плюють ч?тк? рел?г?йно?правов? границ? м?ж брахманами, кшатр?ями, вайш?ями ? шудрами, заснован? на численних рел?г?йно ? ритуальних обмеженнях, заборонах, розпорядженнях. Для кожно? варни була сформульована своя дхарма , закон способу життя. Державне керування залишалося у веденн? двох перших варн. Ц?л? глави дхарма ? шастр присвячен? тверд?й регламентац?? поводження людей, ?хнього сп?лкування один з одним, ?з представниками так званих ≪недоторканих≫ каст, що стоять поза варн ?нд?йським сусп?льством, ритуалам ≪очищення≫ в?д ≪забруднення≫ при так?м сп?лкуванн?. Ступ?нь покарання за зд?йснення тих чи ?нших злочин?в визнача?ться в дхарма ? шастрах у строг?й в?дпов?дност? з приналежн?стю до т??? чи ?ншо? варни. Закр?плен? правом границ? варн найчаст?ше в?дображали фактичне положення ?ндив?да в систем? сусп?льного виробництва ? розпод?лу, безпосередньо зв'язаного з його в?дношенням до власност? на землю: державну й общинну. [8,с.224]

Двонародженн? отримували право вивчати веди ? покладати, на себе ≪священний шнур≫, у той час як четвертий стан, шудри, цього права були позбавлен?. Долею, цих останн?х стало служ?ння трьом вищим варнам, як ? раб?в найманих роб?тник?в.

Посилення майново? диференц?ац?? в друг?й половин? 1 тисячол?ття до н. е. усе част?ше стало виявлятися в розб?жност? варнового статусу ? фактично займаного людиною м?сця в сусп?льств?. У Законах Ману можна знайти згадування про брахман?в, що пасуть худобу, брахманах ? рем?сниках, акторах, слугах, до яких пропону?ться в?дноситися ≪як до шудр≫.

У буддиськ?й ? джайниськ?й л?тератур? стародавност? опису?ться високе положення багатих купц?в, що, усупереч розпорядженням дхарма ? шастр, зараховувалися до варни кшатр??в, користалися великою владою, у тому числ? й у суд?.

Люди нижчих варн не можуть св?дчити проти людей вищих варн. Показання ≪раб?в, родич?в ? д?тей≫ ≪ненад?йн?≫, ? тому краще до них не вдаватися. При розб?жност? м?ж в?дм?нним ? гарним св?дком перевага повинна бути в?ддана показанням в?дм?нного ? т. д. В оц?нц? св?дчень пану? критер?й якост? св?дка. Це неминуче для сусп?льства, розд?леного на р?зко в?дмежован? касти. Св?дка соб? н?хто не готу?: ?м стають випадково. Але щоб шудра був св?дком у справ? ≪вищого≫, вважалося неприпустимим. Зв?дси формальна оц?нка доказ?в. Важливо не ст?льки те, що говориться, ск?льки те, хто говорить. [4,с.53]

П?зн?ше, унасл?док пад?ння рол? в?льних общинник?в у сусп?льному житт? вайш?? стали мало в?др?знятися в?д шудр ? л?н?я стала проходити вже м?ж знаттю ? брахманами ? кшатр?ями, з одного боку, ? простолюдом ? вайшами ? шудрами ? з ?ншо?.

Традиц?йне ?ндуське право розглядало варни як ендогамн? групи, при цьому допускалися шлюби, коли чолов?к належав до б?льш високо? варни, чим ж?нка. Анулома ? шлюб чолов?ка б?льш високо? касти чи варни з ж?нкою б?льш низько? касти чи варни ? був одним з найважлив?ших елемент?в у систем? варн ? п?зн?ш?й систем? кастового сусп?льства. Визнання шлюб?в анулома приводило до визнання правом ≪зм?шаних каст≫, таких, як амбаштха, н?шада, угра. У процес? свого розвитку ?ндуське право зм?нювало в?дношення до шлюб?в анулома. Ранн? дхарма ? шастри б?льш л?берально в?дносилися до шлюб?в чолов?к?в вищих варн ?з ж?нками нижчих, чим п?зн?ш?. Грубим порушенням правил варнового сусп?льства завжди вважалися шлюби пратилома, коли чолов?к з б?льш низько? варни чи касти, одружувався на ж?нц? б?льш високо? варни чи касти.

По ≪Законах Ману≫ вайш?ям ? шудрам, не повинно було дозволятися в?дхилятися в?д запропонованих ?м функц?й, тому що в противному випадку у св?т? запанував би хаос. Зв?дси в древн?х текстах робився природний висновок про те, що кшатр?? не можуть благоденствувати без п?дтримки брахман?в, а брахмани ? без п?дтримки кшатр??в. Т?льки в союз? один з одним можуть вони процв?тати ? правити св?том.

Таким чином, усередин? кожно? варни розвивалася соц?альна нер?вн?сть, розпод?л на експлуатованих ? визискувач?в, але кастов?, общинн?, великородинн? границ?, скр?плен? правом, рел?г??ю, стримували ?хн? злиття в ?дину класову сп?льн?сть. Це ? створювало особливу строкат?сть станово ? класово? соц?ально? структури Древньо? ?нд??. [2,с.79]

Ослаблення варново? замкнутост? в ц?лому вс??? системи ? спроби зм?цнити варнов? перегородки в п?зн?х дхарма ? шастрах були насл?дком перебудови станово ? класового розпод?лу ранн? середньов?чного сусп?льства в ?нд??. У ц?й перебудов? не останн? м?сце зайняла нова соц?альна форма, що розвива?ться ? каста. В одн?й з п?зн?х глав ≪Закон?в Ману≫ згаду?ться 61 каста, а в ≪Брахмавайварта ? Пурана≫  ? б?льше ста. На думку деяких автор?в усе це були головним чином племена, перетворен? в касти.дд (--__)

• Каста
• Брахман?зм

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Варна (стан)

• Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу: Курс лекц?й. ? К. : Либ?дь, 1996.
• Крижан?вський О. П. ?стор?я стародавнього Сходу: П?дручник. ? К. : Либ?дь, 2000-2002-2006. ? 592 с. ? ISBN 966-06-0245-6 .
• Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу: Курс лекц?й: Навч. пос?бник. ? К.  : Либ?дь , 1997. ? 462 с. ? ISBN 5-325-00775-0 .

Це незавершена стаття про ?нд?ю . Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ?? .